Психологічні умови розвитку професійної креативності викладача іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психологічні умови розвитку професійної креативності викладача іноземної мови

Гоцуляк Наталія Євгенівна

Спеціальність 19.00.07

“Педагогічна та вікова психологія”

УДК 159.9: 331.108.2:355

Хмельницький - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національній академії Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Антонюк Наталія Миколаївна, Академія адвокатури України, кафедра іноземних мов та перекладу, професор кафедри.

1. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

викладач іноземний мова професійний креативність

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, об'єкт і предмет, сформульовано гіпотезу і завдання дослідження, викладено його теоретично-методичні засади, розкрито сутність методів дослідження, викладено наукову новизну практичну значущість результатів дослідження, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи розвитку професійної діяльності викладача іноземної мови” - розкрито значення проблеми дослідження. Автор зазначає, що сучасні тенденції іншомовного навчання й завдання підготовки фахівців з вищою освітою у галузі іноземної мови диктують необхідність підвищення рівня професійної майстерності, постійного вдосконалювання викладачем іноземної мови своєї педагогічної діяльності.

Аналіз діяльності вищого рівня майстерності й креативності являє собою спробу опису ідеальної педагогічної діяльності, створення моделі цієї діяльності, еталона, до якого повинен прагнути викладач у процесі підготовки й удосконалювання своєї діяльності. Визначаючи перелік різних груп професійно-педагогічних умінь викладача іноземної мови, часто залишається без уваги сам процес розвитку його педагогічної діяльності.

Розвиток педагогічної діяльності, як правило, розглядається у зв'язку з розвитком тільки особистості викладача, відсутній системний підхід до аналізу розвитку діяльності викладача іноземної мови в єдності діяльнісного (предметно-операціонального) і особистісного (мотиваційно-значеннєвого) аспектів. Не визначені параметри розвитку креативності викладача. Психологічні бар'єри розглядаються з різних позицій залежно від критерію їхнього аналізу й загального підходу (морфологічного, функціонального, динамічного). Недостатня ступінь вивченості психологічних бар'єрів, характерних для діяльності викладача іноземної мови, умов їхнього подолання, що забезпечує розвиток його педагогічної діяльності, і важливість їхнього вивчення для підвищення ефективності роботи викладача й оптимізації навчального процесу у ВНЗ дали нам змогу визначити основні напрямки нашого дослідження:

1) дослідження сутності й психологічного змісту професійної креативності викладача іноземної мови;

2) комплексне дослідження діяльності викладача іноземної мови з метою виявлення її психологічних особливостей й характеристик як системи, що розвивається;

3) виявлення психологічних параметрів розвитку діяльності викладача на мотиваційно-смисловому й предметно-операціональному рівнях;

4) визначення й опис основних видів психологічних бар'єрів, характерних для діяльності викладача іноземної мови;

5) розкриття психологічних умов подолання мотиваційно-значеннєвих і предметно-операціональних бар'єрів;

6) виявлення найбільш ефективних організаційних форм навчання, здатних вплинути на вдосконалювання професійної майстерності викладачів іноземної мови й подальший розвиток їхньої креативності в педагогічній практиці.

Вихідними положеннями, що є основою нашої концепції, стали наступні. Діяльність викладача іноземної мови розглядається як креативна діяльність, що розвивається - творча діяльність, що забезпечує підвищення ефективності навчальної діяльності студента і його становлення як фахівця вищої кваліфікації, а також сприяє розвитку власної педагогічної діяльності. Професійна креативність викладача іноземної мови в психологічному плані виступає як свідомий розвиток педагогом своєї діяльності, тобто цілеспрямований перегляд сформованих у колишньому досвіді способів і прийомів педагогічної діяльності. Найважливішим показником діяльності викладача іноземної мови, що розвивається, є подолання ним бар'єрів, характерних для його діяльності.

На наш погляд, психологічними умовами подолання бар'єрів у діяльності викладача іноземної мови можна вважати:

1) мотиваційну готовність викладача до систематичної роботи з підвищення рівня методичної майстерності;

2) критичний аналіз своєї педагогічної діяльності, що забезпечує виявлення бар'єрів, характерних для його діяльності, і вибір „розвиваючих” стратегій їхнього подолання;

3) цілеспрямований перегляд сформованої системи методичних знань, навичок й умінь і пошук нових засобів і способів навчання іноземної мови;

4) освоєння викладачем нових методів і методик рішення конкретних завдань навчання іноземній мові, яке повинне здійснюватися при дотриманні певної психологічної послідовності етапів оволодіння способами рішення методичних проблем.

У другому розділі - “Професійна креативність як показник ”міри” розвитку діяльності викладача іноземної мови” - обґрунтовується уявлення про діяльність викладача іноземної мови як такої, що розвивається, визначено параметри розвитку його діяльності, описано психологічні бар`єри, характерні для діяльності викладача іноземної мови, а також виявлено стратегії та умови подолання цих бар`єрів.

Основою до виявлення психологічних механізмів професійної креативності викладача іноземної мови є уявлення про педагогічну діяльність, що розвивається, під якою розуміється творча діяльність педагога, спрямована на підвищення ефективності навчальної діяльності суб'єкта навчання і його розвиток як фахівця вищої кваліфікації, а також сприятливий розвиток особистості самого викладача, удосконалювання його професійної діяльності.

У контексті дослідження подолання бар'єрів розглядається як провідний психологічний механізм професійної креативності викладача іноземної мови й показник розвитку його педагогічної діяльності. Бар'єрами, що характерні для професійної діяльності викладача іноземної мови, можна вважати мотиваційно-смислові (бар'єри особистісного смислу, бар'єри мотивації, бар'єри рефлексії) і предметно-операціональні (бар'єри знань, бар'єри досвіду, бар'єри розвитку) бар'єри. Вибір конструктивних, „розвиваючих” стратегій подолання бар'єрів характеризує діяльність викладача як такого, що розвивається, й сприяє становленню професійної свідомості педагога й розвитку операціонального (методичного) компонента його діяльності. Врахування психологічних параметрів розвитку діяльності й умов подолання бар'єрів, характерних для діяльності викладача іноземної мови, дає змогу вдосконалювати його педагогічну діяльність і підвищувати рівень його професійної креативності.

У третьому розділі - “Емпіричне дослідження психологічних механізмів креативності викладача іноземної мови” - подано опис методики і аналіз результатів констатувального і формувального експериментів, проведених в ході емпіричного дослідження і спрямованих на виявлення психологічних параметрів розвитку діяльності викладача іноземної мови, а також визначення умов, які забезпечують удосконалення його діяльності. Емпіричне дослідження складалося із констатувального й формувального експериментів. Метою першого було виявлення параметрів розвитку діяльності викладача іноземної мови. Метою формувального експерименту була перевірка виявлених психологічних умов, що забезпечують подолання бар'єрів і розвиток діяльності викладача іноземної мови. Емпіричне дослідження виконане на прикладі викладачів англійської мови, що здійснюють підготовку курсантів та студентів на початковому етапі підготовки фахівців - “Практика усного й писемного мовлення”.

Ними були визначені наступні шість основних критеріїв оцінки рівня розвитку діяльності викладача іноземної мови:

1) новизна й оригінальність методів, прийомів роботи;

2) гнучкість, здатність адаптуватись до сформованої методичної системи;

3) широта категоризації (наукова обґрунтованість, міждисциплінарні зв'язки, рефлексія завдань і способів їхнього рішення);

4) результативність діяльності викладача;

5) трудомісткість методичної розробки;

6) задоволеність педагогічною діяльністю.

На основі запропонованої системи критеріїв була зроблена оцінка рівня розвитку діяльності викладачів англійської мови, які здійснюють підготовку фахівців у галузі іноземної мови. Аналіз отриманих індивідуальних показників дозволив виділити дві групи випробуваних: з високими з погляду експертів показниками рівня розвитку діяльності (47 викладачів) і з низькими показниками (77 викладачів). Надалі для позначення випробуваних першої категорії використовувалося поняття педагогів, “що розвиваються”, а випробуваних другої категорії - педагогів, “що недостатньо розвиваються”.

Емпіричне дослідження параметрів розвитку діяльності викладачів іноземної мови на предметно-операціональному рівні складалося з трьох серій. Перша серія полягала у виявленні рівня методичної майстерності викладачів. Беручи до уваги основні компоненти предметно-операціональної сфери діяльності викладача іноземної мови й виявлені нами види предметно-операціональних бар'єрів у його діяльності, випробуваним були запропоновані для виконання завдання трьох типів.

Завдання першого типу були спрямовані на визначення рівня методичної грамотності - рівня володіння педагогом методичними знаннями, які являють собою перший, самий елементарний щабель на шляху до професійної майстерності. Аналіз результатів цієї групи завдань дав змогу визначити, якою сукупністю наукових знань по вузлових розділах методики викладання іноземної мови володіє кожний з викладачів. Завдання другого типу припускали розв'язування випробуваними методичних завдань, що представляють собою найбільш типові ситуації в навчанні іноземної мови. Для діагностики рівня розвитку методичних умінь використовувалися завдання третього типу, спрямовані на створення оригінального проекту реалізації циклу занять, присвячених оволодінню студентами певною граматичною конструкцією.

У другій серії емпіричного дослідження з метою визначення рівня розвитку вмінь планування була використана методика аналізу програми, методичного забезпечення курсу, застосовуваних викладачем для організації навчального процесу за курсом “Практика усного й писемного мовлення”.

Метою третьої серії емпіричного дослідження було виявлення рівня володіння педагогом методичними компетенціями. Використовувалася модифікована нами методика оцінки роботи викладача, запропонована Л.М. Мітіною. Як свідчать дані, подані в таблиці 1, між викладачами, „що розвиваються” й викладачами, “що недостатньо розвиваються”, виявлені істотні розбіжності за характером ціннісно-смислових орієнтацій. Незважаючи на практично однакову кількість педагогів як у першій (40%), так і другий (45%) групах, визначено достовірні відмінності (за критерієм Фішера) за показниками „духовне самовдосконалення” (U=2,77/p<0,01) і “матеріальні цінності” (U=2,90/p<0,01).

Таблиця 1. Порівняльна характеристика значеннєвих орієнтацій тих педагогів, “що розвиваються” й тих, “що недостатньо розвиваються” (у %)

Більш ніж у половини викладачів першої категорії, домінує спрямованість на професійний й особистісний розвиток, активну й творчу діяльність, а орієнтація на матеріальні цінності характерна тільки для 5%. Для другої категорії це співвідношення є зворотним (15% й 40% відповідно).

Ступінь задоволеності викладачем своєю методичною діяльністю виявлялася на основі зіставлення й аналізу відповідей випробуваних обох груп на серію взаємозалежних і взаємовиключних питань анкети (друга серія), зводять далі в „логічний квадрат”. Обробка даних, наведених у таблиці 2, за допомогою критерію Манна-Уітні для двох незалежних вибірок показала високу статистичну значимість розходжень між обома категоріями педагогів, за ступенем задоволеності своєю методичною діяльністю (U=102,5/p<0,01).

Таблиця 2. Показники відношення обох категорій педагогів до своєї методичної діяльності (у %)

Відповідно до нашої концепції, основними показниками високого рівня розвитку професійної свідомості педагога є його діяльнісна організація й рефлексивність. А тому, основна відмінність діяльності, що розвивається від тієї, що недостатньо розвивається, повинна простежуватися, насамперед, у рівні діяльнісної рефлексії.

Результати третьої серії емпіричного дослідження, метою якої було визначення рівня розвитку рефлексії, наведені в таблиці 3. Дані таблиці ілюструють перевагу в першій категорії кількості педагогів з високим рівнем розвитку рефлексії (70% від загального числа), а в другій категорії 55% педагогів мають середній й 30% низький рівень розвитку професійної рефлексії.

Таблиця 3. Рівні розвитку професійної рефлексії обох категорій педагогів (у %)

Обробка цих результатів за допомогою критерію Манна-Уітні для двох незалежних вибірок показала істотне, статистично значущу розбіжність між педагогами першої і другої категорій за рівнем розвитку професійної рефлексії (U=89/p<0,05). Неузгодженість цінностей-цілей зі сферою професійної діяльності, у якій уживаються спроби їхнього досягнення, приводить до виникнення в таких педагогів негативного відношення до своєї професії й готовності до зміни даного виду професійної діяльності, тому що педагогічна професія на даний час не відноситься до числа престижних.

В рамках дисертаційного дослідження було здійснено експериментальне навчання, що мало на меті перевірку гіпотези про склад і зміст психологічних умов подолання бар'єрів у діяльності викладача іноземної мови й про провідну роль методичного компонента в розвитку його педагогічної діяльності. Емпіричне дослідження на цьому етапі складалося із трьох послідовно проведених стадій: констатувальної (визначення рівня сформованості основних прийомів і способів методичної діяльності), формувальної (формування способів здійснення методичної діяльності) і контрольної (перевірки результатів експериментального навчання).

Констатувальний експеримент складався з трьох серій, а саме: визначення рівня сформованості способів методичної діяльності; виявлення рівня розвитку методичних компетенцій викладача; вивчення характеру мотиваційних орієнтацій педагога в удосконалюванні методичної майстерності. Як свідчать отримані дані, для більшості випробуваних обох груп характерні пробний і репродуктивний рівні рішення, коли педагог тільки запозичує і відтворює готові формулювання й зразки рішення завдань, не співвідносячи їх з конкретними завданнями й конкретною педагогічною ситуацією. Рішення лише 33,3% випробуваних експериментальної й 31,3% контрольної груп можуть бути зараховані до реконструктивного рівня, для якого характерна незначна зміна готового зразка рішення відповідно до висунутої педагогічної мети. Не було жодного рішення, яке можна було б зарахувати до суб'єктивно-творчого або об'єктивно-творчого рівнів. При проведенні другої серії констатувального експерименту застосовувався адаптований нами варіант методики МОРУ (Л.М. Мітіна), результати якого показали, що викладачі обох груп характеризуються більш низьким рівнем розвитку методичних компетенцій у порівнянні з педагогами першої категорії (рис.1).

Рис. 1. Рівень розвитку методичних компетенцій педагогів обох груп (у %)

При проведенні третьої серії констатувального експерименту використовувалася розроблена нами анкета визначення мотивів удосконалювання педагогом своєї методичної майстерності.

Результати цієї серії констатуючого експерименту виявили, що для більшості викладачів обох груп характерна відсутність прагнення займатися вдосконалюванням методичної майстерності. У тих випадках, коли виникає необхідність займатися методичною роботою, то спонукають до цього зовнішні мотиви, такі, як: вимоги з боку адміністрації (80% педагогів експериментальної й 78,1% педагогів контрольної групи), неминучість проходити атестацію (62,2% й 65,6% відповідно), бажання уникнути критики (55,5% й 56,2% відповідно) тощо.

Завданням формувального експерименту була перевірка припущення про склад психологічних умов, що забезпечують подолання бар'єрів і розвиток діяльності викладача іноземної мови. Експериментальне навчання, що проходило протягом місяця, було організовано у формі семінарів, які були спрямовані на освоєння прийомів рішення методичних завдань, характерних для діяльності викладача іноземної мови, і розробку „авторського” проекту циклу занять з англійської мови. Значні зміни торкнулися професійно-значущих особливостей діяльності. Наявність подібних змін у структурі діяльності свідчить, на наш погляд, про виявлення у діяльності педагога ознак і властивостей професійної креативності, що свідчить про перехід діяльності в категорію тих, „що розвиваються” й підвищення рівня професійної майстерності педагога. Як свідчать дані, наведені в таблиці 4, викладачі експериментальної групи стали усвідомлено ставитися до постановки цілей при плануванні занять. Орієнтація на постійний аналіз своєї діяльності змушує педагогів не просто ставити окремі цілі, але встановлювати їхній взаємозв'язок і взаємозалежність, що виражається в побудові ієрархії цілей.

Таблиця 4. Зміни в проектуванні цілей заняття викладачів (у %)

Такий результат вдалося зафіксувати у 66,7% слухачів, тоді як до участі у семінарах він відзначався тільки у 20%. Значно змінився принциповий підхід викладачів до вирішення професійних завдань. На наш погляд, прояву ознак розвитку в педагогічній діяльності багато в чому сприяло підвищенню рівня професіоналізму при рішенні контрольних завдань (табл. 5).

Таблиця 5. Зміни в рівні вирішення педагогами контрольних завдань (у %)

Обробка цих результатів за допомогою критерію G-знаків (критерію Мак-Немара) і критерію Т. Вілкоксона для двох залежних вибірок дала змогу підтвердити припущення про залежності змін, що відбулися в рівні професіоналізму викладачів при вирішенні методичних завдань, від їхньої участі в семінарах на 1% рівні значущості (G=l, T=5/p<0,01).

Про розвиток педагогічної діяльності випробуваних експериментальної групи можна судити по підвищенню рівня розвитку методичних умінь (компетенцій). Як показано в таблиці 6, відбулися значні зміни у середніх показнках рівня сформованості всіх 6 компетенцій у викладачів, що пройшли експериментальне навчання.

Таблиця 6. Зміни в рівні розвитку методичних компетенцій (у %)

При цьому особливо істотні зрушення убік поліпшення характеризують уміння, пов'язані з демонстрацією педагогами методів навчання - показник 5 - (з 70,1% до 96,5%), а також комунікативно-педагогічні вміння - показник 4 - (ріст у середньому склав близько 25%) (рис. 2).

Рис. 2. Оцінка змін рівня розвитку методичних компетенцій педагогів експериментальної групи за результатами навчальних семінарів

Серед викладачів контрольної групи, які не брали участі в семінарах, при аналізі результатів даної серії контрольного експерименту були зафіксовані лише незначні зміни в рівні прояву методичних умінь. При цьому за двома з шести досліджуваних компетенцій відзначалися навіть негативні зрушення в середніх показниках. Таким чином, цілеспрямована підготовка викладачів, що здійснена як оволодіння новими способами й прийомами методичної діяльності, сприяла формуванню стійкого позитивного відношення й готовності педагога до безперервного вдосконалювання своєї педагогічної майстерності, що є важливим показником розвитку його діяльності.

Результати третьої серії контрольного експерименту виявили значні зміни мотиваційних орієнтацій в методичній роботі педагогів після проведення експериментального навчання. Наслідком цього стало те, що в експериментальній групі кількість педагогів, робота яких над підвищенням рівня своєї професійної майстерності визначалася в основному зовнішніми мотивами, скоротилася у середньому в 1,7 рази (вимогами з боку адміністрації - у 2 рази, необхідністю проходити атестацію - у 1,6 рази, прагненням уникнути критики - у 1,6 рази й т.д.). Також було відзначене збільшення у середньому у 2 рази кількості випробуваних з перевагою внутрішньої мотивації самовдосконалення в методичній сфері (бажання бути висококласним фахівцем - у 2,2 рази, бажання опанувати новими методами роботи - у 2 рази, бажання краще освоїти свою спеціальність - у 2,2 рази й т.д.). Характерно, що участь у семінарах сприяла підвищенню інтересу педагогів до педагогічної професії (з 17,8% до 31,1%), росту почуття задоволення від власної діяльності (з 6,7% до 33,3%), підвищенню почуття моральної відповідальності (з 8,9% до 22,2%), які й стали визначальними мотивами розвитку педагогічної діяльності. Мотиваційні орієнтації більшості педагогів контрольної групи, в констатувальному й контрольному експериментах, які проводилися одночасно з реалізацією відповідних етапів дослідження серед випробуваних експериментальної групи, практично не змінилися.

ВИСНОВКИ

Аналіз основних досліджень педагогічної діяльності в цілому й діяльності викладача іноземної мови зокрема, проведених у вітчизняній і зарубіжній психології, свідчить, що, незважаючи на існування різних концепцій діяльності педагога, основна увага приділяється вивченню структури й змісту педагогічної діяльності, рівнів здійснення, розвитку її окремих аспектів, вимог до педагогів, до здійснення професійної діяльності, побудові професіограм і моделей діяльності викладача. На основі результатів цих досліджень була обґрунтована необхідність розгляду діяльності викладача іноземної мови з позиції розвитку, виділення найважливіших психологічних механізмів і детермінант, що забезпечують удосконалювання його діяльності.

1. Провідним психологічним механізмом професійної креативності викладача іноземної мови й показником розвитку його педагогічної діяльності є подолання психологічних бар'єрів, характерних для його діяльності. Виходячи з цього, нами був проведений аналіз досліджень психологічних бар'єрів й їхньої ролі у професійній креативності викладача іноземної мови й визначені дві групи психологічних бар'єрів, характерних для його діяльності: мотиваційно-смислові і предметно-операціональні. Вибір конструктивних, „розвиваючих” стратегій їхнього подолання сприяє становленню професійної свідомості педагога й підвищенню рівня його методичної майстерності. Найважливішу роль у подоланні бар'єрів відіграє методичний компонент діяльності, що забезпечує розвиток діяльності викладача. Зважаючи на це, в рамках дисертаційного дослідження було здійснено експериментальне навчання, що мало на меті перевірку висунутих положень про склад і зміст психологічних умов подолання бар'єрів у діяльності викладача іноземної мови.

2. Найважливішим показником творчої діяльності викладача іноземної мови є подолання ним бар'єрів у його діяльності. Це, насамперед, мотиваційно-смислові (бар'єри особистісного смислу, бар'єри мотивації, бар'єри рефлексії) і предметно-операційні (бар'єри знань, бар'єри досвіду, бар'єри розвитку) бар'єри. Подолання мотиваційно-смислових бар'єрів сприяє становленню професійної свідомості педагога, ключовими моментами якої є її рефлексивний характер, спрямованість на розвиток педагогічної діяльності й здатність до ціннісно-смислового самовизначення, а подолання предметно-операційних бар'єрів передбачає удосконалення методичних знань, умінь і навичок педагога й забезпечує вдосконалення його педагогічної майстерності.

3. Визначено та експериментально перевірено психологічні умови розвитку професійної креативності викладача іноземної мови:

1) мотиваційна готовність викладача до систематичної роботи з підвищення рівня методичної майстерності;

2) критичний аналіз своєї педагогічної діяльності, що забезпечує виявлення психологічних бар'єрів, характерних для його діяльності, і вибір „розвиваючих” стратегій їхнього подолання;

3) цілеспрямований перегляд сформованої системи методичних знань, навичок й умінь і пошук нових засобів і способів навчання іноземної мови;

4) освоєння викладачем нових методів і методик рішення конкретних завдань навчання іноземної мови повинне здійснюватися при дотриманні певної психологічної послідовності етапів оволодіння способами рішення методичних проблем.

4. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що врахування виявлених психологічних показників розвитку діяльності викладача іноземної мови й умов подолання бар'єрів, характерних для його діяльності, створює реальні передумови для наступної розробки нового покоління програм професійної підготовки викладачів іноземної мови у ВНЗ й подальшого підвищення їхньої кваліфікації. Про розвиток педагогічної діяльності учасників експерименту свідчить підвищення рівня розвитку їх методичних умінь (компетенцій). Значні зміни в середніх показниках рівня сформованості всіх шести компетенцій у викладачів, що взяли участь в експериментальному навчанні. При цьому особливо істотні зрушення щодо поліпшення характеризують уміння, пов'язані з демонстрацією педагогами методів навчання: з 70,1% до 96,5%, а також комунікативно-педагогічні вміння - ріст у середньому склав близько 25%. Цілеспрямована робота викладача з вдосконалювання структури своєї професійної діяльності за рахунок корегування існуючих і побудови нових методів і прийомів навчального впливу являє собою шлях оптимізації процесу підготовки фахівців в галузі іноземних мов.

5. На основі результатів дослідно-експериментальної роботи, визначених психологічних умов процесу розвитку професійної креативності розроблені практичні рекомендації викладачам іноземної мови щодо розвитку професійної креативності:

1) критично підходити до аналізу власної діяльності;

2) змінювати орієнтації власної професійної діяльності з результату на спосіб його одержання;

3) викладачу доцільно відпрацьовувати постійну спрямованість на ускладнення форм навчальної діяльності студентів, яка передбачає використання різноманітних способів, урахування конкретної ситуації;

4) вивчення методики викладання іноземної мови сприяє збільшенню знань з теоретичних основ навчання й знань самого предмета - відбувається підвищення рівня професійного володіння іноземною мовою;

5) викладачам необхідно змінювати ставлення до методичної й навчальної літератури, дидактичних матеріалів, розроблених на кафедрах. Прагнути не просто копіювати готові напрацювання, але корегувати їх з урахуванням вимог й обставин навчального процесу;

6) сприяти появі у власній педагогічній діяльності таких характеристик діяльності, як: системність у роботі; прагнення зрозуміти закономірності навчання іноземної мови і якомога точніше вибудовувати систему навчального впливу на студентів; готовність до безперервного пошуку нових прийомів і способів навчання; планування своєї педагогічної діяльності з використанням передових методів формування професійного володіння іноземною мовою, критичний аналіз й постійне поновлення системи своїх прийомів і засобів навчання.

Виконане дослідження не претендує на абсолютне висвітлення всіх психологічних особливостей розвитку професійної креативності викладача іноземної мови.

Перспективами подальших досліджень у обраному напрямку можна вважати розробку психологічного інструментарію розвитку особистісної та професійної креативності, вивчення психологічних механізмів її еволюції у процесі онтогенезу, дослідження психологічних особливостей впливу середовища на розвиток креативної складової у професійній діяльності викладацького складу вищих навчальних закладів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гоцуляк Н.Є. Професійна майстерність викладача іноземної мови у світлі сучасних тенденцій розвитку іншомовної освіти // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія №12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. - № 11 (35). - С. 189-194.

2. Гоцуляк Н.Є. Теоретичні основи розвитку професійної діяльності викладача іноземної мови // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. VIII, вип. 5. - К., 2006. - С. 88-94.

3. Гоцуляк Н.Є. Порівняльний аналіз мотиваційно-значеннєвих та предметно-операціональних сфер професійної діяльності викладача іноземної мови // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. С.Д. Максименка. - К.: Логос, 2006. - Т. 7, вип. 9. - С. 53-58.

4. Олександренко К.В., Гоцуляк Н.Є., Професійна креативність як показник „міри” розвитку діяльності викладача іноземної мови // Вісник Київського національного університету, 2007, №№ 16-17. - С. 110-113.

5. Гоцуляк Н.Є. Деякі психологічні аспекти розвитку професійної діяльності викладача іноземної мови // Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції “Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України”, 12 травня 2006 р., м. Хмельницький. - С. 96-98.

6. Гоцуляк Н.Є. Професійна креативність як показник „міри” розвитку діяльності викладача іноземної мови // Матеріали міжвузівської науково-теоретичної конференції “Педагогічні технології підготовки перекладачів у вищих навчальних закладах”, 23 листопада 2006 р., м. Хмельницький. - С. 96-98.

АНОТАЦІЯ

Гоцуляк Н.Є. Психологічні умови розвитку професійної креативності викладача іноземної мови. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07 - “Педагогічна та вікова психологія”. - Хмельницький, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2008.

Розглянуто психологічні аспекти розвитку професійної діяльності викладача іноземної мови. Обґрунтовується уявлення про діяльність викладача іноземної мови як такої, що розвивається, визначено параметри розвитку його діяльності; описано психологічні бар`єри, характерні для діяльності викладача іноземної мови, а також виявлено стратегії і умови подолання цих бар`єрів. Визначено та експериментально перевірено психологічні умови розвитку професійної креативності викладача іноземної мови:

1) мотиваційна готовність викладача до систематичної роботи з підвищення рівня методичної майстерності;

2) критичний аналіз своєї педагогічної діяльності;

3) цілеспрямований перегляд сформованої системи методичних знань, навичок й умінь і пошук нових засобів і способів навчання іноземної мови;

4) освоєння викладачем нових методів і методик вирішення конкретних завдань навчання іноземної мови повинне здійснюватися при дотриманні певної психологічної послідовності етапів оволодіння способами рішення методичних проблем.

Ключові слова: викладач іноземної мови, психологічні бар`єри, професійна креативність, розвиток діяльності.

АННОТАЦИЯ

Гоцуляк Н.Є. Психологические условия развития профессиональной креативности преподавателя иностранного языка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - “Педагогическая и возрастная психология”. - Хмельницкий, Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2008.

Рассмотрено психологические аспекты развития деятельности преподавателя иностранного языка, проведен анализ исследований, направлениях на выявление сущности и функций психологических барьеров, последствий их преодоления в профессиональной креативности и развитии деятельности преподавателя иностранного языка.

Основной проблемой на пути усовершенствования педагогического мастерства для преподавателя, как свидетельствуют исследования многих психологов, педагогов и методистов, является недооценка значимости уровня профессиональной компетентности преподавателя, составными которой является психологическая, методическая и специальная подготовка.

Определены и экспериментально проверены психологические условия развития профессиональной креативности преподавателя иностранного языка:

1) мотивационная готовность преподавателя к систематической работе по повышению уровня методического мастерства;

2) критический анализ своей педагогической деятельности;

3) целенаправленный анализ сформированной системы методических знаний, умений и навыков и поиск новых методов обучения иностранному языку;

4) освоение преподавателем новых методов и методик решения конкретных задач обучения.

Обосновано представление о развивающей деятельности преподавателя иностранного языка, определены параметры развития его деятельности, описаны психологические барьеры, характерные для деятельности преподавателя иностранного языка, а также выявлены стратегии и условия преодоления этих барьеров.

Представлено описание методики и анализ результатов констатирующего и формирующего экспериментов, проведенных в ходе эмпирического исследования и направленных на выявление психологических параметров развития деятельности преподавателя иностранного языка, а также определение условий, обеспечивающих совершенствование его деятельности.

Ключом к выявлению психологических механизмов профессиональной креативности преподавателя иностранного языка является представления о развивающейся педагогической деятельности, под которой понимается творческая деятельность педагога, направленная на повышение эффективности учебной деятельности студента и его развитие как специалиста высшей квалификации, а также благоприятное развитие самого педагога, совершенствования его профессиональной деятельности.

Основными параметрами развития деятельности преподавателя иностранного языка на мотивационно-смысловом уровне являются: преимущество ценностно-смысловых ориентаций и мотивов, которые выражают направленность преподавателя на развитие своей методической деятельности; позитивное отношение к методической деятельности; высокий уровень развития рефлексии в сфере методической работы. В соответствии с разработанными теоретическими положениями были проанализированы и эмпирически подтверждены психологические параметры развития деятельности преподавателя иностранного языка на мотивационно-смысловом и предметно-операциональном уровнях. Таким образом, проблема профессиональной креативности и развития деятельности преподавателя является ключевой для решения вопроса кардинального улучшения процесса подготовки специалистов с высшим образованием в области иностранного языка. На предметно-операциональном уровне к основным параметрам развития деятельности преподавателя иностранного языка можно отнести: повышение уровня знаний, умений и навыков в области методики преподавания иностранного языка; коррекция системы приемов и способов, которые используются в процессе обучения иностранному языку; высокий уровень развития умения планирования практических занятий по иностранному языку; креативность при решении профессионально-педагогических задач.

В практическом плане результаты проведенного исследования доказывают, что учет определенных психологических показателей развития деятельности преподавателя иностранного языка и условий преодоления барьеров, характерных для его деятельности, создают реальные предпосылки для дальнейшей разработки нового поколения программ профессиональной подготовки преподавателей иностранного языка в вузе и дальнейшего повышения их квалификации. Целенаправленная работа преподавателя по усовершенствованию структуры своей профессиональной деятельности за счет коррекции существующих и разработки новых методов и приемов учебного влияния представляет собой путь оптимизации процесса подготовки специалистов в области преподавания иностранных языков. Учет психологических параметров развития деятельности и условий преодоления барьеров, характерных для деятельности преподавателя иностранного языка, позволяет совершенствовать его педагогическую деятельность и повышать уровень его профессиональной креативности.

Ключевые слова: преподаватель иностранного языка, психологический барьер, профессиональная креативность, рефлексия, профессионально-педагогическая задача, профессиональная деятельность, методический компонент.