Ціннісно-орієнтаційна сфера особистості другокурсників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

на тему: "Ціннісно-орієнтаційна сфера особистості другокурсників"

Зміст

Вступ

1. Ціннісні орієнтації як структурний компонент особистості

2. Зміст ціннісно-орієнтаційної сфери сучасної студентської молоді

3. Динаміка ціннісних орієнтацій студентів-другокурсників

Висновки

Вступ

Соціально-економічні зміни перехідного етапу розвитку суспільства, інтеграція України у європейський освітній простір, приєднання до Болонського процесу ставлять систему освіти перед необхідністю модернізації змісту й організаційно-технологічного забезпечення процесу професійної підготовки майбутніх фахівців. У рамках модернізації визначальними критеріями постають якість підготовки фахівців, її відповідність європейському рівню праці. У зв'язку з цим значно зростає увага до ціннісно-орієнтаційної сфери особистості студентів.

Ціннісні орієнтації можна визначити як вибір людиною певних матеріальних і духовних цінностей як об'єктів, що визначають її цілеспрямовану життєдіяльність, весь спосіб життя. Ціннісна орієнтація завжди виявляється у сфері розгалужених взаємовідносин між людиною і суспільством (стосовно праці, колективу, культури, побуту, дозвілля і т. п.). Саме вона дозволяє судити про ступінь втілення соціально необхідних норм, регламентацій, зразків поведінки в індивідуальній свідомості.

Проголошення і розбудова незалежної України не могли не вплинути не тільки на економічні та політичні відносини, а й на систему цінностей. Минуле отримало якісно нову оцінку: виявилося, що безліч людей протягом тривалого часу віддавали свої знання, енергію, навіть інколи саме життя заради примарної мети. Таким чином, дослідження системи цінностей та ціннісних орієнтацій особистості, груп, соціальних верств в нових історичних умовах є дуже важливим, так як дозволяє науково керувати соціальними, соціально-психологічними процесами в суспільстві.

Студентській молоді належить особлива роль у суспільстві, адже саме її представники сьогодні - це керівники держав, урядів, науковці, економісти, юристи і т. д. - це те покоління, яке буде творити історію завтра. І тому від того, якими є цінності і ціннісні орієнтації сучасного студентства, залежить його майбутнє і майбутнє суспільства в цілому.

В умовах певної кризи соціальних ідеалів, зневіри частини населення у оптимістичні перспективи для України і світу в цілому дуже важливим є виховання молоді на засадах тих суспільно-корисних цінностей, які є загальнозначущими, вічними, неперехідними - Добро, Благо, Любов.

Відомі вчені-прогнозисти Ю.В. Яковець, Н.І. Моісеєв передбачають "відродження гуманізму", вважають, що майбутнє суспільство може бути високо інтелігентним тільки тоді, коли кожний член цього суспільства буде здатний відчувати відповідальність за долю всього суспільства і вести себе відповідно. В умовах існування складних глобальних проблем одним із основних принципів життєдіяльності кожної особистості має стати гуманізм. Саме він повинен бути стрижнем ціннісних орієнтацій особистості в сучасному світі. Саме тому доцільним є сьогодні вивчення ціннісних орієнтацій, а саме духовних, для створення нових підходів у рамках державної політики виховання студентської молоді, введення новацій на державному ринку праці тощо. Усе це сприятиме розв'язанню багатьох молодіжних проблем сьогодні та проблем нашого суспільства в майбутньому, тому що життєві цінності молоді "сьогодення" визначатимуть спосіб життя "завтра".

Отже, дослідження проблеми цінностей і ціннісних орієнтацій сучасного студентства є дуже актуальним на сучасному етапі. Метою даної роботи є дослідження того, яке місце займають ціннісні орієнтації у структурі особистості студента-другокурсника, а також зміст ціннісних орієнтацій студентської молоді на сучасному етапі розвитку суспільства. Робиться спроба проаналізувати, які ж цінності сучасного студента займають найвищі щаблі в ієрархії ціннісних орієнтацій, а які втрачають своє значення.

1. Ціннісні орієнтації як структурний компонент особистості

Діяльність суб'єкта - зовнішня і внутрішня - опосередковується і регулюється психічними відображеннями реальності. Те, що в предметному світі виступає для суб'єкта як мотиви, цілі, умови його діяльності, повинно бути так чи інакше ним сприйнято, уявлено, зрозуміло, утримано і відтворено в його пам'яті; це ж відноситься до процесів його діяльності і до себе самого - до його стану, властивостей, особливостей. Психічна реальність, яка безпосередньо відкривається нам - це суб'єктивний світ свідомості. Свідомість ніколи не може бути ні чим іншим, як усвідомленим буттям, а буття людини є реальний процес її життя.

Свідомість - головна властивість людини. С.Л. Рубінштейн відмічав: "Свідомість як специфічна форма відображення буття є засобом об'єктивного в слові, суспільне напрацьованого знання - це разом з тим специфічний спосіб регулювання поведінки, діяльності, дії людей, цей специфічний спосіб виражається в ціленаправленому характері людських дій - в можливості передбачити результат своєї дії відповідно з нею. Виникнення свідомості - це виникнення усвідомлених дій, усвідомленої поведінки". Тобто, людська діяльність регулюється свідомістю. За допомогою дії ідеї, задуми переходять в дійсність, втілюються в неї, отримують матеріальну форму існування. Але практично діюча людина змінює світ по-людськи, тобто не тільки згідно об'єктивним закономірностям матеріальних процесів, а і відповідно до своїх потреб, цілей, відповідно своєї ціннісної орієнтації. Стимулами усвідомлення людиною реальності являються суспільне обумовлені потреби та інтереси суспільства та особистості. Життєвий сенс свідомості полягає в тому, щоб вірно орієнтуватися в світі, затвердити себе в ньому, пізнавати і перетворювати його на основі суспільної практики. Свідомість, взята в цілому, має свою структуру. Відповідно в структурі свідомості людини є два взаємозв'язані моменти: з одного боку форми психічного відображення емоції, відчуття, сприйняття, мислення, воля та пам'ять, за допомогою яких здійснюється процес пізнання предметів та явищ світу, що нас оточує, з іншого боку - відношення до них, засновані на засвоєнні людиною принципів розуміння явищ на його чуттєвому, емоційному відношенні до них. Саме друга, більш активна сторона свідомості людини, що виражає її відношення до реальності, більш об'ємне характеризує його світосприйняття. Тому невипадково, що цей бік свідомості викликає великий дослідницький інтерес і є центральною проблемою людинознавства. В системі відносин особистості до зовнішнього світу найскладнішим чином інтегруються індивідуальні і соціальні збудники діяльності. Пошук соціальних детермінант мотивації поведінки людини є проблемою, вирішення якої ще потребує зусиль соціологів, соціальних психологів.

Цінність - це значимість чого-небудь на відміну від існування об'єкта чи його якісних характеристик. Поняття "цінність" тісно пов'язане з категоріями "потреба" та "інтерес". Суть життя людини на Землі полягає в тому, щоб задовольнити свої різноманітні потреби. Під потребами, звичайно розуміють стан особистості, що вимагає вступити у взаємовідносини з навколишньою дійсністю для збереження свого існування, функціонування і розвитку, успішної життєдіяльності, пізнання і освоєння світу, самоствердження в ньому. Як первинні (органічні, біологічні) - в їжі, житлі, одязі тощо, так і вторинні (соціальні, морально-духовні) - в знаннях, оволодінні суспільним досвідом, у праці, творчості, спілкуванні, самовизначенні, суспільному статусі - потреби виникають під впливом конкретних внутрішніх і зовнішніх умов та активізують пізнавальну, емоційну й вольову сфери особистості, спонукають її до дії, пошуків об'єктів для задоволення цих потреб. ціннісна орієнтація особистість другокурсник

Таким чином, потреби - це фундаментальна якість особистості, що визначає спосіб і спрямованість її життя, дій та поведінки, характер ставлення до дійсності, до своїх обов'язків. Потреби особистості характеризуються різноманітністю і багатством видів чи груп. Всі потреби задовольняються у процесі практичної діяльності людини залежно від особистісних, історичних, суспільних, політичних та інших умов, у які включена ця життєдіяльність, від характеру взаємовідносин із суспільством, колективом, групою та виробництва й розподілу в них матеріальних і духовних благ тощо.

Духовні прагнення, ідеали, принципи, норми моральності людини відносяться до сфери дії інтересів. Стимули і причини людської діяльності одержують тут подальший розвиток: потреби перетворені в зацікавленість, в свою чергу перетворюються в цінності.

Психологам більш властиво трактувати цінності як елементи структури свідомості особистості: інтереси, переконання і т.д. Класифікуються вони по-різному, залежно від того, які види потреб вони задовольнятимуть, яку роль виконуватимуть, у якій сфері застосовуватимуться, зокрема: за об'єктом засвоєння - матеріальні, матеріально-духовні; за метою засвоєння - егоїстичні, альтруїстичні; за способом вияву - ситуативні, стійки; за роллю у діяльності людини - термінальні, інструментальні; за змістом діяльності - пізнавальні, предметно-перетворювальні (творчі, естетичні, наукові, релігійні та ін.); за належністю - особистісні (індивідуальні), групові, колективні, суспільні (також демократичні), загальнонародні (національні), загальнолюдські. Всі вони перебувають у тісному взаємозв'язку, взаємозалежності й взаємозумовленості і мають властивість впливати на психофізіологічний розвиток та формування особистості.

Суспільство, держава, нація виробляють свою систему цінностей, що фіксуються у матеріальній і духовній культурі народу. Скажімо, духовні національні цінності - це основоположні нетлінні святині, традиції, звичаї, моральні принципи і норми, настанови, заповіді, ідеали, ідеї, вироблені нацією (народом, етносом) упродовж всього історичного розвитку. Вони відображають світорозуміння, світогляд, риси характеру і вдачі, менталітет народу і вирізняють його з-поміж інших, собі подібних. Світ цінностей - це перш за все світ культури в широкому розумінні слова, це сфера духовної діяльності людини, її моральна свідомість, її уподобання - тих оцінок, в яких виражається міра духовного багатства особистості.

Цінності формуються в результаті усвідомлення соціальним суб'єктом своїх потреб у співвідношенні їх з предметами навколишнього світу або в результаті відношення, яке реалізується в акті оцінки. Систему цінностей соціального суб'єкта можуть складати сутнісно-життєві уявлення про добро і зло, щастя, мету та сутність життя та універсальні:

1. Вітальні (життя, здоров'я, особиста безпека, добробут, сім'я, родичі, освіта, правопорядок);

2. Суспільного визначення (працелюбство, соціальний статус та ін.);

3. Міжособистісного визначення (чесність, альтруїзм, доброзичливість);

4. Демократичні (свобода слова, совісті, національний суверенітет);

5. Партикулярні (належність до малої батьківщини, сім'ї);

6. Трансцендентні (віра в Бога, прагнення до абсолюту) цінності.

Базові цінності - прагнення до істини, творчості, краси, орієнтація на добро, співучасть, честь і гідність - конкретизуються і виступають підвалинами вибору цілей і умов загальнозначущої діяльності. Вони складають ядро загальнолюдських цінностей. Існує певна ієрархія цінностей. Вона полягає не тільки в тому, що одними цінностями ("нижчими") інколи жертвують заради інших ("вищих"), а і в тому, що різні цінності володіють різним ступенем суспільності і одні являються конкретизацією інших. Так цінність праці пояснюється тим, що праця - одна із сфер, в якій реалізуються цінності більш високого порядку, цінність самореалізації і розвиток особистості розглядаються також більш фундаментально.

2. Зміст ціннісно-орієнтаційної сфери сучасної студентської молоді

Щоб розглядати ціннісні орієнтації молоді, необхідно уявляти собі, що ж таке молодь, чим вона відрізняється від інших суспільних груп. Саме тому існує потреба в аналізі індивідуально-особових особливостей, властивих молодому віку, і закономірностей засвоєння норм, цінностей, установок, властивих суспільству, різним організованим і неорганізованим групам, що мають вплив на особу.

Сьогодні вчені визначають молодь як соціально-демографічну групу суспільства, що виділяється на основі сукупності характеристик, особливостей соціального положення і обумовлених тими або іншими соціально-психологічними властивостями, які визначаються рівнем соціально-економічного, культурного розвитку, особливостями соціалізації в нашому суспільстві. Проблеми сучасної молоді досліджують психологи, політологи, педагоги, соціальні педагоги, соціологи та представники інших наук.

Процес становлення соціальної зрілості молоді, вибір нею життєвого шляху відбуваються у всіх основних сферах життєдіяльності особи, реалізовуючись за допомогою навчання і виховання, засвоєння і перетворення досвіду старших поколінь. Основними соціально-психологічними регуляторами цього процесу і одночасно показниками положення молоді в суспільстві і в структурі історичного процесу розвитку виступають ціннісні орієнтації, соціальні норми і установки. Вони визначають тип свідомості, характер діяльності, специфіку проблем, потреб, інтересів, очікувань молоді, типові зразки поведінки. Молодість - це шлях в майбутнє, який вибирає сама людина. Вибір майбутнього, його планування - характерна риса молодого віку.

У віковій психології молодість характеризується як період формування стійкої системи цінностей, становлення самосвідомості і формування соціального статусу особи. Свідомість молодої людини володіє особливою сприйнятливістю, здатністю переробляти і засвоювати величезний потік інформації. У цей період розвиваються критичність мислення, прагнення дати власну оцінку різним явищам, пошук аргументації, оригінального рішення. Разом з тим в цьому віці ще зберігаються деякі установки і стереотипи, властиві попередньому віку. Це пов'язано з тим, що період активної ціннісно-творчої діяльності стикається у молодої людини з обмеженим характером практичної, творчої діяльності, неповним включенням молодої людини в систему суспільних відносин. Соціальна зрілість є цілісністю усвідомлення і реалізації в діяльності особи її основних соціальних і психологічних якостей і властивостей. Також потрібно враховувати відношення особи до своїх потенційних можливостей. На цьому рівні дослідження можна прослідкувати, коли у людини з'являються власні погляди і відносини, які для нього характерні вимоги, оцінки і самооцінки. Ймовірно, багато помилок у вихованні молоді визначаються тим, що ми прагнемо вирішувати окремі питання (професійної підготовки, моральної стійкості, уміння дотримуватися законів і інші), не сформувавши головного: уміння розмірковувати над непростими проблемами сучасного життя і діяти в ній, орієнтуючись на загальнолюдські цінності і своє власне вдосконалення. У дослідженнях психологів, політологів, соціологів знаходять своє відображення і проблеми, пов'язані із такою соціально-психологічною групою, як студентська молодь.

Як діагностичний інструмент для виявлення домінуючих життєвих цілей і життєвих сфер діяльності студентів використовують опитувальники, зокрема опитувальник термінальних цінностей. Цей опитувальник дозволяє виявити ієрархію ціннісних орієнтацій людини і діагностувати такі ціннісні орієнтації особистості: власний престиж; високе матеріальне становище; креативність; активні соціальні контакти; розвиток себе; досягнення; духовне задоволення; збереження власної індивідуальності. Опитувальник також дозволяє визначити ступінь значущості для індивіда тієї чи іншої життєвої сфери, у рамках якої він намагається себе реалізувати. Це сфера професійного життя; сфера навчання та освіти; сфера сімейного життя; сфера суспільного життя; сфера захоплень.

Аналіз результатів опитування показав, що кількість студентів, що одержали високий бал за показником "високе матеріальне становище" становить від 83 % до 62 %. Це означає, що матеріальний добробут виявляється для студентів підставою для розвитку почуття власної значущості та позитивного ставлення до себе. Зацікавленість студентів у високому рівні матеріального добробуту пояснюється високими потребами цього віку і низького соціального захищеністю студентів. Для студентів характерна висока потреба у досягненнях (від 98 % до 60 %), тобто прагнення до досягнення відчутних і конкретних результатів у будь-якому виді діяльності. Ця потреба пояснюється самим характером навчальної діяльності студентів.

Велика кількість студентів (від 79 % до 60 %) має високу потребу в збереженні власної індивідуальності, що свідчить про їх прагненні до незалежності від інших і бажання зберегти неповторність, своєрідність власної особистості, своїх поглядів і переконань. Однак, далеко не всі студенти ставлять задоволення своїх духовних потреб вище матеріальних (від 13 % до 55 %). Найбільш значущими сферами життєдіяльності для всіх студентів є сфера навчання і сфера захоплень, причому для деяких сфера захоплень превалює над сферою навчання. Професійна ж сфера для більшості студентів ще не має того значення, яке для них мають сфери навчання та захоплень. Студенти рідко замислюються про своєму завтрашньому дні, професійне життя є для них явно чимось непривабливим і невідомим. Їх набагато більше влаштовує безтурботне і більш звичне студентське життя, в якому навчання змагається з їх улюбленими заняттями.

Ці результати виявляють деякі закономірності ціннісних орієнтацій сучасного студента.

3. Динаміка ціннісних орієнтацій студентів-другокурсників

Сучасний розвиток української держави, соціальних інститутів та суспільних відносин визначається як період трансформаційних процесів, пошуку власного шляху розвитку та зміни цінностей. Тому зрушення, котрі відбуваються нині, безпосередньо впливають на ціннісну свідомість молоді. Отже, проблема полягає в тому, що багато з тих цінностей, які виховувало радянське суспільство, поступово почали змінюватися, бо, з одного боку, нові соціально-економічні умови вимагають від людини таких якостей, як готовність до ризику і особисту відповідальність за свої вчинки, уміння швидко пристосовуватися до економічної кон'юнктури, готовність наполегливо працювати заради досягнення добробуту та успіху. З іншого боку, цінності, що в минулому мали високий ранг і пов'язувалися із закріпленими в масовій свідомості соціально-психологічними стереотипами пріоритету загального (колективного) над особистим (індивідуальним) і самореалізації особистості в праці, сьогодні молоддю заперечуються. Криза традиційних ціннісних орієнтацій особливо яскраво проявляється у сфері праці, ставленні до роботи.

Динаміку ціннісних орієнтацій слід уявляти як послідовну і інтенсивну зміну цього явища суспільної свідомості під впливом соціально-економічного, політичного і культурного середовища.

Які ж саме цінності характерні сучасній молоді? Щодо цього цікавою є думка В. Лісовського: "Сьогоднішні молоді люди перебувають у двічі екстремальних умовах: зміни в соціально-економічному складі супроводжуються кризою ціннісної свідомості. Молоді доводиться самій вирішувати, що цінніше - збагачення будь - якими засобами чи набуття високої кваліфікації, що забезпечує можливість адаптуватися до нових умов; заперечення колишніх моральних норм чи гнучкість, пристосування до нової дійсності; повна свобода міжособистісних, міжстатевих взаємовідносин чи сім'я як запорука успішного існування".

Якщо спиратись на дані деяких досліджень, можна створити ціннісно-орієнтаційний портрет сучасного студента, динаміку цінностей студентів за роки навчання в вищому учбовому закладі. Природно, що соціальна ситуація розвитку особистості першокурсника і другокурсника неоднакова і ціннісні орієнтації як динамічна особистісна структура зазнають значних змін за роки навчання у вузі. За результатами дослідження, проведеного Інститутом соціології АН України серед студентів Києва віком від 18 до 20 років, рейтинг життєвих цінностей молоді мав такий вигляд:

Аналізуючи це дослідження, можна зробити висновок, що в сфері цінностей другокурсника переважають особистісні пріоритети, сім'я, друзі, житлові умови, робота, власне здоров'я. Це важлива тенденція, що характеризує зміни ціннісних орієнтацій молоді, - відверта перевага індивідуалізму, акцент на особистісно-сімейних інтересах; молодь поступово відмовляється від колективістського способу життя.

Якщо у студентів першого курсу такі цінності, як "хороші стосунки в колективі", посідали 2-3 місце в ієрархії цінностей, то у старших студентів - зовсім інша ситуація. Високо цінується тільки те, що безпосередньо пов'язане з індивідом (друзі, знайомі, сім'я), а не з колективом чи суспільством. Це свідчить, що знижується значимість суспільства в житті окремої людини та зростає індивідуалізм.

Відбуваються й певні зміни в системі цінностей щодо роботи. Для 92 % студентів важлива "висока оплата праці", для 79 % - "цікава робота" і лише для 28 % - "суспільна корисність роботи". Отже, більшість молоді вбачає сенс свого життя в матеріальному добробуті. Зміни, що відбулися в ціннісних трудових орієнтаціях, показують необхідність формування нового механізму мотивації, який стимулював би творчу активність та ініціативу молоді, нові форми самореалізації в праці. Але такого механізму у нас поки що не існує. Ось чому молодь не знаходить інших стимулів до праці, окрім грошей. Але його не можна пов'язати з кількістю і якістю праці, з досягненням високого статусу. Більш того, коли зарплата стає головним критерієм оцінки праці, то це свідчить про морально нездорове суспільство, в якому праця перестала бути головним чинником процвітання більшості населення і країни в цілому.

На високих позиціях залишаються сім'я та робота, але відбуваються зміни в системі цінностей щодо роботи. Все важливішої значущості набувають коло друзів та вільний час, хобі, вечірки та відвідування кафе. Певним чином зростає інтерес до політичного життя, хоча і політична, і громадська активність студентів залишаються на досить низькому рівні. Тривогу викликає· відчуження молоді від національної культури, незнання і небажання знати історію батьківщини, її мистецтво, літературу.

Отже, в студентському молодіжному середовищі наявна тенденція до посилення егоїстичних мотивів, морального релятивізму, відчутна перевага матеріальних мотивів. Тривожною тенденцією є усунення на другий план колективістських цінностей (допомога іншим людям, сприяння розвитку суспільства тощо).

Для аналізу динаміки ціннісних орієнтацій студентів можна розглянути відмінності в цінностях і їх значущості для студентів першого і другого курсів. Цей аналіз показує, що прагнення до високого матеріального становища у всіх студентів має тенденцію до підвищення і на другому курсі переходить з 2-3 місця на 1-2-е. Першокурсники, вчорашні школярі, набагато терпиміше відносяться до матеріальної залежності від батьків. Студенти ж другого курсу мають більш високі потреби, прагнуть бути незалежними від батьків.

Найбільш значуща цінність всіх першокурсників - потреба у досягненнях (у всіх на 1-му місці). Ця потреба має тенденцію до зниження (на 2-3 місце), залишаючись, однак, однією з найбільш значущих. На третьому місці за значимістю для першокурсників стоїть потреба в збереженні власної індивідуальності, яка на 2 курсі займає вже друге місце в структурі цінностей студентів, тобто прагнення до неповторності і індивідуальності має тенденцію до збільшення в процесі навчання і дорослішання студентів. Аналогічно з прагненням до розвитку себе. У більшості студентів значимість цієї потреби до зростає і виходить на 3-е місце. Протягом навчання у вузі збільшується прагнення студентів до завоювання авторитету, визнання, підтримання власного престижу. Ця потреба пояснюється процесом зміни соціального статусу порівняно з першокурсниками. Відрадно відзначити підвищення значущості сфери професійного життя для всіх студентів від 1 курсу до 2-го. Однак, незважаючи на цю тенденцію, професійне життя все ще залишається чи не на останньому за значимістю місці для більшості студентів.

Інтерес до сімейного життя, не будучи переважаючим, має тенденцію до зростання, що цілком природно і пов'язано з прагненням до утворення власної сім'ї. Прагнення до активних соціальних контактів, креативність і духовне задоволення мають невелике значення для більшості студентів.

Інтерес до суспільного життя, в свою чергу, має тенденцію до зниження. Це пояснюється тим, що на перших курсах студенти прагнуть знайти своє місце в колективі однолітків, зайняти певне місце в групі, розширити коло своїх знайомств. До другого курсу ця потреба у більшості студентів вже задоволена: склалося певне коло спілкування, визначено положення студента в референтній групі. Тому інтерес до громадських заходів значно падає. Що стосується сфери захоплень, то вона як і раніше займає одне з найважливіших місць в житті студентів.

Якщо розглядати ціннісні орієнтації сучасних студентів в порівнянні з цінносно-орієнтаційною сферою студентів кінця ХХ століття, то можна зробити висновок, що цінності, які в минулому мали високий ранг і пов'язувалися із закріпленими в масовій свідомості соціально-психологічними стереотипами пріоритету загального (колективного) над особистим (індивідуальним) і самореалізації особистості в праці, сьогодні молоддю заперечуються. Криза традиційних ціннісних орієнтацій особливо яскраво проявляється у сфері праці, ставленні до роботи. Про трансформацію в системі цінностей, пов'язану зі змінами в суспільстві, свідчить те, що для більшості молоді стійким "базисом" існування тепер може бути тільки особисте життя й індивідуалістські цінності. Ці молоді люди хоча і відносять на останнє місце цінність суспільно-корисної праці, політичної активності, але зберігають моральні підвалини, що регулюють особисте і сімейне життя. Але є й частина молоді, яка взагалі лишилась без морального і соціального фундаменту свого життя і ні в що не вірить. Її ідеал - комфорт, добробут, задоволення будь-якою ціною. В умовах соціально-економічної кризи ця частина молоді може розглядатися як "втрачене покоління". Але це - наслідок прийняття ціннісних орієнтацій, продиктованих реаліями нашого життя.

Тому перед усіма соціальними інститутами постає важке завдання: визначити базові цінності, ідеали, норми, які слід покласти в основу формування духовного світу молодої людини, й шляхи, якими можна було б здійснити ці перетворення. Бо саме в сучасний період, період трансформації соціальних систем, молодь менше уваги звертає на необхідність духовного, культурного розвитку, хоча водночас і не відхиляє його доцільності. Подібно до економічних і політичних, духовні орієнтації у свідомості й поведінці молодіжних груп перебувають у процесі складної еволюції.

Висновки

Ціннісні орієнтації людини органічно пов'язані із проблемами людини і виступають в якості головного компоненту детермінації її поведінки. Ціннісні орієнтації - це елементи мотиваційної структури особистості, на підставі яких відбувається вибір тих чи інших соціальних установок як цілей або мотивів конкретної діяльності. Ціннісні орієнтації особистості формуються під впливом пануючої в суспільстві системи цінностей, яка змінюється з розвитком історії. Події останніх десятиліть вплинули на систему ціннісних орієнтацій пострадянського суспільства і відповідно на життєві орієнтири студентської молоді, в середовищі якої набувають все більш актуального значення матеріальні цінності (матеріальний добробут, успіх у житті, прагматизм, високий заробіток, престижна робота, закордонні поїздки тощо). Символом нашого часу є "виразна увага до матеріальної сторони життя", "орієнтація на успіх у житті стає однією з ведучих стратегій студентів і взагалі молоді в сучасних ринкових умовах" - такий висновок роблять українські соціологи, вивчаючи зміст ціннісних орієнтацій студентської молоді.

На превеликий жаль, втрачають певне значення в житті сучасної студентської молоді деякі духовні орієнтації і цінності. Студенти менше цікавляться політикою, суспільно-політичним життям, далеко не всі люблять читати, відвідувати культурно-мистецькі заклади, займатися спортом, художньою самодіяльністю, мистецтвом, творчістю. Відбувається деформація і етичних ціннісних орієнтацій, виправдовується порушення заповідей типу "не вкради", "не бажай..." і т.д.

Зміни у ціннісних орієнтаціях молоді (часто не на користь високих суспільних ідеалів) вимагають перегляду всієї системи виховної роботи у вищій школі, пошук і впровадження нових форм і методів роботи із студентською молоддю з метою підготовки і виховання студентів не лише високими професіоналами своєї справи, а справжніми гуманістами, Людьми з великої літери.

Размещено на Allbest.ru