Вплив субкультур на формування особистості в підлітковому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив субкультур на формування особистості в підлітковому віці

Субкультура довгими роками сприймалась як патологія або присутність чужих і ворожих елементів. До кінця 80-х років не було відомо як досліджувати і чи взагалі досліджувати різноманітних диваків, які всякими способами намагаються знайти своє місце в світі. Актуальність поширення різних субкультур в Україні визначається рядом соціальних, психологічних і культурних чинників, адже в останні десятиріччя іде трансформація культурних явищ минулих століть в молодіжну субкультуру, яка змінила спосіб життя, світогляд, музику, зовнішність.

Перед усім потребує вивчення власне підлітків і молоді: їх моделі поведінки, цінності, життєві пріоритети, стилі життя, культури. В 2000-і роки появилась широка палітра молодіжної субкультури в Україні. Зараз проходять конференції, прес-клуби в Києві, Дніпропетровську, Львові, присвячені молодіжним субкультурам. В Хмельницьку розробляється проект “Анімешна субкультура”. Проблеми субкультур досліджують Е.А. Гаджієва, Б.А. Іванов, С.А. Кулаков, З.В. Сикевич, Л.В. Туріщева та ін.

Під культурою розуміють переконання, цінності і засоби, які є загальними для певної групи людей і служать для впорядкування досвіду і регулювання поведінки членів цієї групи. Відтворення і передання культури наступним поколінням лежать в основі соціалізації, тобто засвоєння цінностей, вірувань, норм, правил і ідеалів попередніх поколінь. Часто молодь надає перевагу не офіційній культурі, а субкультурі, де є можливість реалізувати не стільки соціальне, скільки особисте життя.

Метою нашого дослідження є розкриття причин поширення в Україні різних субкультур з позитивним та негативним спрямуванням та їх вплив на особистість підлітка.

Нами були використані методи дослідження: анкетування, спостереження, бесіда, індивідуальне консультування.

Субкультура - це система норм, цінностей, настанов, способів поведінки і життєвих стилів певної соціальної групи, яка відрізняється від пануючої в суспільстві культури, хоча і пов'язана з нею. Приставка “суб” розуміється як вторинність, другорядність у порівнянні з тим, що створюється офіційною культурою. Офіційна культура виявилася неспроможною відповісти інтересам певної частини молоді, яка звільнилась від ідеалів. Молоді люди, які не мають певного положення, міцної позиції, потрапляють у вакуум. Субкультура є своєрідним компенсаційним механізмом, який знижує тиск масової, глобальної культури на особистість. Молодіжна субкультура - це культура певного молодого покоління, що має спільний стиль життя, поведінки, групові норми, цінності та стереотипи. Субкультура реалізується групами молоді. Вона не є стороннім утворенням, а глибоко укорінена у соціально-культурному контексті. Нова субкультура формується під впливом віку, етнічного походження, релігії, соціальної групи чи місця проживання. Субкультура не означає відмову від національної культури, яка визнана більшістю, але виявляє певні відхилення від неї.

Риси сучасної молодіжної субкультури.

1. Субкультура все більше стає неформальною культурою, носіями якої виступають неформальні групи. Ці групи не мають офіційного статусу, не мають програми діяльності, у них слабко виражена структура, не піддаються підпорядкованій класифікації. Субкультура є альтернативою державним структурам.

2. Переважає розважально-рекреативна спрямованість, крім комунікативної функції (спілкування з ровесниками). Третина підлітків виконують рекреативну функцію, тобто нічого не роблять. Відпочинок - основна форма життєдіяльності. Він витіснив працю як важливу потребу. Від задоволеності відпочинком залежить задоволеність життям в цілому. Це скоріше культура дозвілля, а не праці. На ціннісні аспекти життя підлітка впливає кримінальна інформація, яка іде з екранів телебачення. Звичайно, будь-який досвід спілкування - позитивний чи негативний, дуже важливий для підлітка, через нього він розширює свої знання, стає більш впевненим, навчається різним формам реагування на соціальні впливи, заявляє про свої можливості тощо.

3. Поширеною стає вестернізація (американізація) культурних потреб і інтересів. Цінності національної культури витісняються зразками західної масової культури. Модними стають прагматизм, непомірне прагнення до матеріального благополуччя, жорстокість та зневажливе ставлення до “застарілих” цінностей - ввічливості, поваги і т.д. Менталітет підлітків та молоді дуже наближений до західного. Це діти епохи глобалізації, мережі Інтернет та мобільного зв'язку.

4. Надається перевага споживацьким орієнтаціям над креативними. Творча самореалізація виступає в маргінальних формах.

5. Більшість підлітків виражають свій погляд на світ не поодиноко, а гуртом, об'єднуючись в групи, адже “почуття ліктя” єдино можливий спосіб виживання в суспільстві.

6. Слабка індивідуалізованість субкультури. Вибір цінностей пов'язаний з груповими стереотипами. Ті, хто не погоджуються, можуть поповнити ряди “ізольованих”, “не цікавих”, “не престижних” особистостей з точки зору “натовпу”, який нібито рівняється на певний ідеал (як правило лідера групи). Переважає груповий конформізм (зовнішня згода з думкою групи за внутрішньої незгоди).Тут не існує власного вибору, а йде наслідування вимогам групи.

7. Суб'єктивна розмитість, невизначеність, відчуження від основних нормативних цінностей. Відсутня вибірковість в культурній поведінці, переважають стереотипи. Молодіжна субкультура лише на перший погляд є однорідним явищем. Насправді в ній неорганізована сукупність поглядів, традицій, норм.

8. Культурна самореалізація здійснюється поза інституційними закладами культури.

9. Прихильники тієї чи іншої субкультури виділяються зовнішніми атрибутами (зачіскою, макіяжем, незвичним стилем одягу, своєю мовою, мистецтвом, стилем поведінки, місцем спілкування). Це один з основних чинників, який тягне молодь у субкультури - прагнення набути зовнішніх, формальних характеристик, які дозволяють виділитися з загальної маси.

10. Протиставлення культурі батьків. Є “наша” музика, “наше” спілкування, “наша” мода, а є все це “батьків”.

11. Спостерігається також тенденція до дегуманізації і деморалізації, формується ідеологія з девіантними тенденціями.

12. Одні субкультури носять екстремальний характер і демонструють протест проти суспільства. Інші - носять замкнутий характер і прагнуть до ізоляції від суспільства.

Причини належності до субкультур

- Криза суспільства веде до утворення нових молодіжних субкультур, які мають свій зміст і спрямованість. Незадоволеність життям, нездатність суспільства задовольнити не тільки матеріальні, а й духовні потреби підлітків, молоді, приймати їх такими, якими вони є. Соціально-економічні та політичні негаразди стимулюють розвиток протестних настроїв.

- Криза сімейного виховання, яка привела до пригнічення індивідуальності та ініціативності підлітка. І як наслідок, вона привела з одного боку - до соціального і культурного інфантилізму, а з іншого - до прагматизму і соціальної дезадаптованості. Агресивний, жорстокий стиль виховання породжує агресивну молодь. Молодь не може пробачити ні вихователям, ні суспільству вихованої у неї з дитинства орієнтації на послушних, безініціативних виконавців в ущерб самостійності, ініціативності, незалежності. Батьки часто підозрюють підлітка в тому, що його дії завжди антисоціальні. Але в більшості випадків вони природні: завести друга, компанію, яка забезпечить спілкування і хоч би мінімальний захист, знайти дівчину, самоствердитися - узаконити в очах оточуючих сам факт свого перебування на Землі. А неформальне об'єднання - лише спосіб досягнення цих цілей. Правда, форми досягнення бувають спірними.

- Дорослі не враховують вікових особливостей підлітків та молоді. У складний період переходу від дитинства до зрілості виникає багато проблем, які підлітки не можуть розв'язати, опираючись на власний досвід чи досвід дорослих. їм необхідна група ровесників, які зіткнулися з такими ж проблемами, мають такі ж цінності і ідеали.

- Комерціалізація засобів мас медіа. Молодіжна субкультура часто повторює телевізійну та Інтернет субкультури.- Каталізаторами виникнення субкультур є втрата сенсу життя, руйнування ідеалів, подвійна мораль, бездуховність, цинізм, п'янство, задоволення лише матеріальних потреб, розгубленість перед життям тощо.

- Внутрішня одинокість, потреба в друзях, конфлікти в школі і вдома, недовіра дорослим, протест проти брехні, незнання як жити далі, спосіб втечі від дійсності.

- Бажання бути оригінальним.

- Спроба розв'язати проблему адміністративними методами.

Розглянемо молодіжні субкультури на прикладі тих світових субкультур, які формують світогляд молодих українців.

Субкультура Емо в Україні існує близько двох років і стає дедалі популярнішою субкультурою. Термін “емо” походить від англійського слова “emotional” - емоційний. Ця субкультура народилась як спроба бунту підлітків проти беземоційності, заборони на прояв саме негативних емоцій. Українські емокіди розповідають про себе, що вони відкриті, емоційні, дуже вразливі і страждають від жорстокості та нерозуміння з боку інших. Насправді вони швидко змінюють емоції на протилежні. Милість і турботу змінюють на роздратування, плач, депресію. Багато говорять про самогубство, а також про те, що життя жорстоке і безглузде. Емо носять чорнорожевий одяг, різні пов'язки на руках, пояси з залізними пряжками, рукавички з оголеними пальцями, нігті фарбують у чорний або сріблястий колір. Чуб закриває половину обличчя, підведені очі чорним олівцем. Говорять про себе, що це не просто такий імідж, це світогляд, стан душі, це стиль життя. Всі емо проти наркоманії, алкоголізму, безладних статевих стосунків. До емо часто ідуть підлітки, які відчувають себе непотрібними, неважливими для батьків, школи, суспільства, яким не вистачає любові і розуміння. Емо - це жертва жорстокого життя, жорстоких стосунків. Звідси і виникають у них думки про те, що життя немає сенсу, виникає депресія. Зовнішнім виглядом вони сигналізують про те, що їм погано.Готи - мають своєрідну життєву філософію: завжди прагнуть більшого, шукають красу навіть у тому світі, де її немає, завжди називають речі своїми іменами (говорять про позитивне і негативне, які характерні для людей чи речей). Проявляють любов до готичного мистецтва, містицизму. Ходять по старих цвинтарях, бо їх цікавить вишукана архітектура. Носять темний вишуканий одяг, білий грим, популяризують атрибутику сумного світогляду. Носять довге пофарбоване в чорний колір волосся. Можуть бути схожими на ангелів, демонів, привидів, вампірів. Вони не потенційні клієнти психіатричних клінік і не актори, які забулися переодягнутися. Готи співають про нещасливе кохання, про розчарування, про жорстокість і сльози, про красу ночі, вечора. Люблять дивитися фільми про жахи, голод, вампірів. Готи сформувалися в стилі панків і пересікаються з субкультурою емо.

Отаку

Терміном “отаку” японці називають людей, які дуже захоплені своїм заняттям, тобто є фанатами чогось. Отаку використовується і в інших випадках, наприклад, “отаку музики”, “отаку військового мистецтва”, “отаку приготування їжі”. В Україні цим терміном позначають фанатів аніме чи японської субкультури взагалі. В японській мові під отаку розуміють противну одиноку особистість, дуже захоплену чимось, і таку, що рідко залишає свій дім. Отаку - це фанати відеоігор, коміксів, мультиплікаційних багатосерійних фільмів про фантастику, роботів, паралельні реальності, військові космічні кораблі тощо. Більша частина аніме-серіалів має яскраво виражений емоційний і ідейний підтекст і часто супроводжується поп-музикою.

Серйозну критику викликає надмірна кількість насилля і еротики в аніме, неадекватна поведінка підлітків, які захоплюються переглядом і колекціонуванням аніме-отаку. Все це може викликати патологічні форми поведінки у підлітка, зокрема, відхід від реальності, поява агресивності, яка близька до наркотичної залежності. Слід видаляти з мультиплікаційної продукції надто відверті сцени та сцени жорстокої поведінки. Епси - одна з останніх субкультур, прихильники якої є оптимістами, радіють життю, носять одяг райдужних кольорів. Вільні у всьому - в одязі, музиці і поведінці.

Репери (хіп - хоп) - Слухають музику в стилі “реп”, пишуть реп, перейняті його ідеологією. Улюблений вид спорту - баскетбол. Носять широкий та завеликий одяг, серед прикрас - значки та сережки. Не агресивні.

Рейвери - учасники пристрастились до сучасної комп'ютерної музики, проводять час в нічних дискотеках і клубах, заперечують “сіру” дійсність.

Фріки - світогляд характеризується свободою від соціальних стереотипів. Прагнуть виглядати якомога безглуздішими (взимку ходять босими, на вечірки приходять у валянках).

Байкери - ті, хто люблять мотоцикли. Для них мотоцикли не просто спосіб пересування, а спосіб життя.

В залежності від спрямованості, молодіжні субкультури є доповненням до організованих колективів, так і їх антиподами, тобто їх норми і цінності, суперечать з панівною культурою. Є субкультури з нейтральним спрямуванням.

Позитивне спрямування субкультур:

- В “ідеальній” субкультурі учасники тренуються у виконанні соціальних ролей, розвитку самосвідомості, шукають свій статус і прагнуть досягнути визнання. Вони культивують протест проти несправедливості, брехні, подвійної моралі з боку дорослих (суспільства).

- Молодіжні субкультури створюють свою культуру, яка допомагає молодим людям адаптуватися до життя, беруть на себе частину функцій соціалізації індивідів, з якими не справляється сім'я, школа, формальні молодіжні організації, держава.

- Борються за поліпшення екологічного стану оточуючого середовища, рятують пам'ятники культури, турбуються про інвалідів;

Негативне спрямування субкультур:

- Прояви вандалізму, бездіяльність, вживання наркотиків, розпуста.

- Субкультури можуть піддаватися впливу комерційних компаній, які диктують їм моду і модель споживацької поведінки. Виробники одягу, тютюну, алкоголю, музичних дисків зацікавлені в надійному споживачеві. Так, наприклад, одна з компаній розбагатіла за рахунок продажу рожевих кедів для Емо.

- Субкультури впливають на молодь, а самі практично закриті для зовнішніх впливів. Щоб впливати на них, потрібно або бути частиною субкультури, або встановлювати контакт з окремими її представниками і діяти через них.

Приклади груп з негативним спрямуванням.

- Гопники себе так не називають. Вони іменують собі подібних як “пацани” або “реальні пацани”. В них орієнтація на систему цінностей кримінальної субкультури. Тут панує культ сили, земляцтва, взаємовиручки і взаємозалежності. Накачані, коротко стрижені, більш агресивні на своїй території, вживають наркотики. Демонстративний пасивний протест проти світу дорослих, пристрасть до рок-музики.

- Скинхеди - схильні до насилля, підтримують ідеї фашизму і расизму, ведуть пасивний бездіяльний спосіб життя. Вживають наркотики, щоб досягти агресивного стану і подолати моральні бар'єри.

- Растамани - більшість вважають причетними себе до цієї субкультури тільки тому, що вживають марихуану та гашиш. Справжні растамани - це прихильники релігійно-політичної доктрини домінуючої африканської раси.

Батькам, вчителям потрібно більше розмовляти з підлітками про їх інтереси, бажання, про нових друзів, з'ясовувати, чому і чим вони подобаються. Прямі заборони чи висміювання підлітків не дають позитивних результатів. Будь-який прояв неуваги до проблем підлітків і молоді здатний створити ще більші проблеми для суспільства.

Висновок. В розвиненому суспільстві виникнення альтернативних форм культури - незворотний процес. Спроби заборонити, знищити субкультуру породжують протести, агресивні групи. Культура демократичного суспільства повинна поглинати, переосмислювати ці гілки.Для молодої людини нове неформальне об'єднання - не забава, а необхідність. Тут хаотична зміна пристрастей - після музики йде підстригання, потім танець, потім прикраса в носі. Бо це немає значення. Просто потрібний новий фірмовий знак, клич, на який звернуть увагу. Так іде самореалізація особистості. Головне, що дає молодіжна субкультура - самореалізуватися, суб'єктивно втілитися, тобто оправдати своє перебування в цьому світі. Крім самореалізації субкультура також допомагає реалізувати і інші функції.

Інструментальна функція. Це переслідування явної цілі (захистити пам'ятники історії, архітектури, прагнення відновити національну культуру) та розмитої неусвідомленої цілі (стати сильним фізично чи розумово, утвердитися в очах ровесників, заставити себе поважати).

Компенсаційна функція. В сім'ї, школі, вузі особистість відчула себе замкнутою, обмеженою рамками обов'язків і соціальних очікувань, залежною від батьків, педагогів. Участь в неформальних групах компенсує відсутність особистої незалежності. Інша справа, що особистість замикається в залежності від лідера, певних правил поведінки, тобто незалежність є відносною, але самовідчуття її виникає.

В цілому, альтернативні культури ведуть до збагачення і омолодження всіх інших культур. Велика кількість молодіжних субкультур повинна спонукати суспільство до розвитку національної культури, що вбере в себе кращі здобутки альтернативних форм культури Завданням сучасного дослідження молодіжної субкультури повинно бути відмова від негативних упереджень і диференційований підхід до оцінки формальних і неформальних молодіжних груп, у яких світогляд і діяльність відрізняються від загальноприйнятих. Одне з завдань освітніх закладів є об'єднання соціально-активної молоді з числа представників позитивно спрямованої молодіжної субкультури навколо спільної для всіх мети - відродження національної культури, що вбере в себе здобутки складових культур

ЛІТЕРАТУРА

молодіжний субкультура підліток

1. Гаджиева Е.А. Страна восходящего солнца. История и культура Японии. - Ростов - на - Дону, Фенікс, 2006. - 256 с.

2. Иванов Б.А. Введение в японскую анимацию. - М., 2002. - 336 с.

3. Кулаков С.А. На приеме у психолога - подросток: Пособие для практических психологов. - СПб., 2001. - 350 с.

4. Роджерс Н. Фасилитация творчества//Вопросы психологии . -2007. -№ 6. - С. 64-73.

5. Туріщева Л.В. Особливості роботи з девіантними дітьми / Шкільному психологу. Усе для роботи. - 2009. - № 2. - С. 2-6.

Размещено на Allbest.ru