Когнітивний стиль як чинник розвитку інтелектуального потенціалу майбутнього практичного психолога

1. Інтелектуальний потенціал особистості доцільно вивчати у зв'язку з інтелектом, який відображає актуальний рівень здатності до вирішення теоретичних і практичних завдань в процесі діяльності. Інтелектуальний потенціал вказує на можливості й потенції індивідуальності, які спрямовані на вдосконалення діяльності й отримання якісно нового результату. Структурні компоненти та психологічний зміст феномена відображають специфіку й предметну спрямованість конкретної професійної діяльності.

2. У майбутніх практичних психологів виділені психологічні особливості структури інтелекту: найбільш розвиненою є мнемічна складова; наступні позиції займають конкретно-практична, лінгвістична, абстрактна й візуальні складові, на останніх місцях знаходяться математично-теоретична, математично-практична й образно-синтетична складові. Встановлено, що в навчальному процесі вдосконалюється конкретно-практичний компонент, рівень математично-теоретичного частково знижується, а залишаються незмінними характеристики лінгвістичної, оперативної, абстрактної, мнемічної, математично-практичної, візуальної, образно-синтетичної складових інтелекту. Такі тенденції є наслідком слабких зв'язків інтелектуальної й стильової сфер особистості, оскільки в процесі вузівської підготовки на них звертається недостатня увага. Однак у дівчат ці зв'язки є більш виражені, адже в останніх компоненти структури інтелекту залишаються стабільними, натомість у них розвиваються конкретно-практичний й оперативний компоненти інтелекту, рівень математично-теоретичного знижується, решта складових інтелекту залишається на одному рівні розвитку.

3. Серед компонентів інтелектуального потенціалу у майбутніх практичних психологів найбільш розвиненим є вербальний інтелект, (у порядку спадання) професійний (практичний аспект), академічний, професійний (теоретичний аспект), практичний, просторовий, формальний компоненти інтелектуального потенціалу. У процесі вузівської підготовки студенти-психологи частково втрачають можливості формальної складової, натомість вербальна, просторова, професійна (практичний і теоретичний аспекти), практична й теоретична складові не змінюються, що є наслідком слабких зв'язків між базовими когнітивними стилями. Це відображається на можливостях вдосконалення діяльності студентами-психологами. Так, дівчата мають перевагу над хлопцями, оскільки в них зростає потенціал вербального й професійного (практичний аспект) компонентів, однак знижується формальний компонент, решта складових не змінюються. Юнаки характеризується меншою продуктивністю діяльності, адже складові їх потенціалу є більш стійкими, а вербальний компонент втрачає свої можливості. Такі відмінності вказують на готовність інтелектуальної сфери студентів-психологів до змін.

4. У студентському віці продовжує формуватися стильова сфера особистості, що значною мірою обумовлено становленням продуктивності та продуктивних характеристик когнітивних стилів. Поєднання цих особливостей із процесами становлення інтелекту в юнацькому віці створює сприятливі умови для вдосконалення інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів в процесі вузівської підготовки.

5. Приховані резерви впливу на розвиток інтелектуального потенціалу містять особливості когнітивного стилю особистості. У майбутніх практичних психологів - це цілісний феномен, основу якого становлять зв'язки між когнітивними стилями різної модальності (“рефлексивність - імпульсивність”, “ригідність - гнучкість”, “простота - складність”), які акумулюють його властивості й функції і спрямовані на оптимізацію інтелекту та вдосконалення фахової діяльності. Якісним показником такого зв'язку є продуктивність.

6. Інтегратором взаємозв'язків у матриці когнітивного стилю майбутніх практичних психологів є феномен “рефлексивність - імпульсивність”, на що вказують його властивості, які проявляються в спрямованості на вдосконалення фахової діяльності й стимулюванні підвищення продуктивних характеристик базових параметрів когнітивного стилю, встановленню взаємозв'язків між ними й складовими інтелектуального потенціалу. Врахування тенденцій розвитку продуктивності когнітивного стилю сприяє підвищенню інтелектуального потенціалу в майбутніх практичних психологів.

7. Розвитку інтелектуального потенціалу, вдосконаленню зв'язків у матриці когнітивних стилів і підвищенню її продуктивних характеристик сприяє тренінг як метод активного навчання, що є логічно завершеним за змістом і формою та забезпечує розвивальний вплив за короткий проміжок часу, актуалізуючи внутрішні сили й резерви особистості, найбільш глибокі пласти індивідуальності та стимулює механізми саморозвитку. Тренінг інтелектуального потенціалу психологів (ТІПП) спрямований: на отримання й систематизацію знань про модальності інформаційного обміну особистості з середовищем; на формування й систематизацію уявлень про властивості когнітивного стилю майбутніх практичних психологів, його ролі в оперуванні професійною інформацією; на оволодіння вміннями розрізняти продуктивні характеристики когнітивних стилів та оперувати ними; на усвідомлення власних продуктивних характеристик базових когнітивних стилів; підвищення інтелектуально-творчої продуктивності майбутніх практичних психологів.

8. Використання тренінгу інтелектуального потенціалу психологів впливає на взаємозв'язки між рефлексивністю, гнучкістю, складністю й інтелектуальною продуктивністю, що вказує на важливість для майбутніх практичних психологів сформованих продуктивних характеристик параметрів рефлексивності, гнучкості й складності та їх ролі у розвитку інтелекту; збільшення продуктивності когнітивних стилів “рефлексивність - гнучкість”, “ригідність - гнучкість”, “простота - складність”, що підкреслює їх важливість у розвитку цілісності когнітивного стилю майбутнього практичного психолога.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися послідовною реалізацією теоретичних положень у вирішенні завдань емпіричного дослідження; застосуванням методів і прийомів адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; проведенням дослідно-експериментальної роботи з дотриманням вимог надійності та валідності; репрезентативністю вибірки і використанням методів математичної статистики для обробки отриманих даних.

Проведене дослідження не вичерпує всієї глибини поставленої проблеми. Перспективи подальшої науково-дослідної роботи вбачаємо у вивченні взаємозв'язку між когнітивними стилями і соціальним та емоційним компонентами інтелекту, у з'ясуванні психологічних механізмів впливу на характеристики базових когнітивних стилів, встановленні взаємозв'язку когнітивних стилів, інтелектуального потенціалу й творчості у розвитку професійної самосвідомості фахівців у галузі практичної психології.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Пісоцький О. П. Когнітивний стиль як умова продуктивної діяльності практичних психологів// Збірник наукових праць “Науковий Часопис” НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки. - К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. - №12 (37). - С. 158 - 165.

2. Пісоцький О. П. Когнітивна диференційованість і особливості пізнавального контролю як чинники розуміння тексту майбутніми практичними психологами// Актуальні проблеми психології. Том IX: Етнічна психологія. Історія психології. Психолінгвістика: Зб. наук. пр. За ред. С. Д. Максименка, М.-Л. А. Чепи. - К.: Міленіум, 2006, Ч.I. - С. 150 - 158.

3. Пісоцький О. П. Інтелектуально-стильовий потенціал сучасного студентства як умова успішної професійної соціалізації// Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Т. VIII, вип. 1. - К., 2006. - С. 285 - 291.

4. Пісоцький О. П. Інтелект як чинник успішної професіоналізації сучасного студентства// Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Випуск 41. Серія: психологічні науки: Збірник наукових праць. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - Вип. 41. - Том 2. - С. 71 - 74.

5. Пісоцький О. П. Тренінгові технології та особливості їх застосування у підвищенні інтелектуального потенціалу майбутнього фахівця у галузі практичної психології// Збірник наукових праць “Науковий Часопис” НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. - К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. - № 17 (41). Част. I. - С. 243 - 249.

6. Пісоцький О. П. Стильовий потенціал соціального інтелекту як чинник професіоналізації студентів-психологів// Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія /За ред. С. Д. Максименка, М. В. Папучі. - Київ - Ніжин: Видавництво НДУ; ДС “Міланік”, 2007. - Том 10, вип. 1. - С. 81 - 83.

7. Пісоцький О. П. Когнітивний стиль як чинник успішної соціалізації майбутніх практичних психологів// Збірник наукових праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Т. IХ, Ч. 4. - К., 2007. - С. 297 - 302.

8. Пісоцький О. П. Індивідуально-психологічні детермінанти творчого потенціалу майбутніх практичних психологів// Наука і освіта. - 2007. - № 4-5. - С. 128 - 131.

9. Пісоцький О. П. Тренінг базових когнітивних стилів майбутніх практичних психологів як чинник їх професійного вдосконалення// Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 37. - Рівне: РДГУ, 2007. - С. 169 - 173.

10. Пісоцький О. П. Інтелектуальний потенціал майбутніх практичних психологів як чинник їх європейської інтеграції // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість в умовах європейської інтеграції: Збірник матеріалів Х Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 16 - 18 травня 2007 р.; У 6-ти т. Т. 4 - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2007. - С. 207 - 210.

11. Пісоцький О. П. Тренінгові технології та особливості їх застосування у підвищенні інтелектуального потенціалу майбутнього фахівця у галузі практичної психології// Тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції “Методологія та технології практичної психології в системі вищої школи”. - Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова МОН України, Поліграф-Центр, 2007. - С. 139 - 140.

Размещено на Allbest.ru