Відображення часової складової в картині світу суб`єкта

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

УДK 159.937.53.:115:(043.3)

Відображення часової складової в картині світу суб`єкта

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Свинаренко Радіон Миколайович

Харків 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова Міністерства освіти і науки України.

Захист відбудеться 11 жовтня 2008 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.08. Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 6, ауд. 451

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4

Автореферат розіслано 8 вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Крейдун Н.П.

АНОТАЦІЯ

Свинаренко Р.М. Відображення часової складової в картині світу суб'єкта. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню часової складової в картині світу суб'єкта. Показано, що картина світу суб'єкта складається з двох головних процесів - уявлення та переживання, відтак і часова складова складається із двох головних елементів - уявлення про час та переживання часу.

Показано, що структура уявлень про час містить два основних блоки: "статус часу" й "становлення часу". Поняття статусу часу містить чотири основні полярні характеристики часу: "тривалість - упорядкованість", "рівномірність - нерівномірність", "зворотність - незворотність", "перервність - неперервність". Становлення часу включає дві основні характеристики: "швидкість плину часу" й "точка відліку часу". Показано, що формування часової складової в картині світу суб'єкта відбувається у підлітковому віці. Виявлено чотири типи часової складової в картині світу суб'єкта: "статичний", "динамічний", "субстанціональний" та "реляційний". Показано, у підлітковому віці час набуває суб'єктивної значущості і формується як цілісна часова складова в картині світу суб'єкта.

Ключові слова: картина світу, часова складова, характеристики часу, типи часової складової, переживання часу, уявлення про час.

АННОТАЦИЯ

Свинаренко Р.М. Отображение временной составляющей в картине мира субъекта. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. - Харьков, 2008.

Диссертация посвящена исследованию временной составляющей в картине мира субъекта. Показано, что временная составляющая состоит из двух основных элементов - переживание времени и представление о времени. Кроме того, показано, что структура характеристик временной составляющей в картине мира субъекта включает в себя два основных блока: статус времени и становление времени.

Сравнительный анализ особенностей отображения характеристик времени в представлениях и переживаниях показал, что в переживаниях времени системообразующими являются такие характеристики как "равномерность времени" и "обратимость времени", а в представлениях о времени: "прерывность времени" и "упорядоченность времени".

Кроме того, выявлено, что субъекты в зависимости от особенностей переживания и представления о времени могут быть разделены на четыре типа. Поло-возрастных отличий в составе выделенных групп в переживании и представлении о времени не выявлено.Кроме того, выявлено, что типы представлений времени и типы переживания времени дифференцируются по двум шкалам: "точка отсчета времени" и "прерывность - непрерывность времени". Типы представлений о времени различаются, кроме того, по шкале "упорядоченность времени", а типы переживания времени - по шкале "скорость течения времени".

Исследование особенностей невербального отображения переживания времени показало наличие различий в графическом отображении времени субъектами с разными типами переживания времени. Так, для субъектов с субстанциональным типом наиболее характерен выбор рисунка времени, в котором линия времени разделена на равномерные отрезки, для субъектов с реляционным типом время представлено геометрическими фигурами. Субъекты с динамическим типом чаще выбирают рисунок, в котором время представлено в виде плотно соединенных геометрических фигур. Для субъектов со статическим типом характерно собственное графическое изображение времени.

Результаты исследования свидетельствуют о возможностях переноса принципов изучения психической реальности на изучение других видов реальностей естественного бытия, но подтверждение этого вывода нуждается в дополнительных исследованиях.

Показано, что становление представлений о времени является продолжительным процессом, который завершается к подростковому возрасту и не зависит от пола испытуемых. В возрасте от 13 до 16 лет время приобретает субъективную значимость и формируется целостная временная составляющая в картине мира субъекта.

Ключевые слова: картина мира, временная составляющая, характеристики времени, типы временной составляющей, переживание времени, представление о времени.

SUMMARY

Svynarenko R.M. The reflection of time component in personal picture of the world. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree on specialty 19.00.01 - general psychology, the history of psychology. - V.N. Karazin Kharkiv National University. - Kharkiv, 2008.

The thesis is devoted to research of a time component in a personal picture of the world. It is shown the picture of the world consists of two basic processes: the personal representation and personal experience, thus the time component of picture of the world consists of two main elements, which are time representation and time experience.

It is shown that the structure of time characteristics includes two mainframes: "time status" and "time coming into being". The concept of the "time status" comprises of four basic polar characteristics of time: "time duration - time orderliness", "time uniformity - time unevenness", "time reversibility - time irreversibility", "time continuity - time discontinuity ".

The concept of coming into being includes two basic characteristics: "time flow speed" and "time point of reference". The combination of these characteristics allows describing four types of a time component in a personal picture of the world: "absolute", "relative", "static", "dynamic". For absolute time component time is uniform, irreversible and continual. For relative time component time is discontinued, reversible, ordered. For dynamic time component time is quick flowing with point of reference, for static time component time is slow without point of reference. It is shown that formation of a personal time component in a picture of the world occurs in adolescence.

Keywords: picture of the world, time component, time characteristics, types of time component, time experience, time representation.

часовий переживання емпіричний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Час є невід'ємним атрибутом існування всіх предметів і процесів матеріального світу, єдиною універсальною категорією буття, що є постійним об'єктом наукових досліджень і викликає незмінний інтерес вчених різних областей наукового знання.

Актуальність дослідження проблеми відображення часової складової в картині світу суб'єкта пов'язана з активним розширенням категоріального апарату психологічної науки, поглибленням змісту таких загальноприйнятих понять, як "суб'єкт", "час", "картина світу". Нагальність впровадження категорії "картина світу" в психологію зумовлена інтересом психологів до діяльності людини, її життєвого шляху. Ці проблеми пов'язані з особливостями темпорального структурування й систематизації життєдіяльності людини, оскільки, з одного боку, високий темп життєдіяльності в світі, що швидко змінюється, висуває вимоги до організації суб'єктом індивідуального часу, а з іншого боку, процес самореалізації тісно пов'язаний з унікальністю людини.

Звернення до дослідження часової складової в картині світу суб'єкта в контексті проблематики вітчизняної психологічної науки визначається необхідністю створення умов для всебічної самореалізації внутрішнього потенціалу людини, оскільки у сучасному світі особистісний час є однією з найбільш важливих цінностей, що підкреслює актуальність вивчення особливостей уявлень та переживань суб'єктів про час. Крім того, актуальним є також питання про відображення в суб'єктивних картинах світу суб'єктивних уявлень та переживань всього різноманіття фізичних властивостей часу.

У психології проблему картини світу суб'єкта розглядали О.М. Леонтьєв (1972), Д.О. Леонтьєв (1999), Д. Келлі (1974), А. Маслоу (1975), З. Фрейд (1911), С.Л. Рубінштейн (1973). В українській психологічній науці до проблеми картини світу зверталися такі психологи, як: О.А. Донченко (2001), О.М. Лактіонов (2000), С.Д. Максименко (2006), Е.Л. Носенко (2004), С.М. Симоненко (2003), В.О. Татенко (2006), Т.М. Титаренко (2003) та ін. Ця проблема була піднята ними з метою розуміння суті й природи буття свідомого суб'єкта, пошуку ним сенсу життя. Особистісні особливості картин світу представлені в працях К.О. Абульханової-Славської (2001), Ф.Ю. Василюка (1984), С.Д. Максименка (2006). Т.М. Титаренко (2003). В рамках психології праці проблема картини світу була вивчена Є.О. Клімовим (1995). Картина світу як змістова складова візуально-мисленевих стратегій розглянута С.М. Симоненко (2005). Проблема формування суб'єктивних уявлень про час проаналізована Ж. Піаже (1952), З.О. Кіреєвою (2001), С.Д. Луцковською (2000). Особливості використання часу особистістю досліджено К.О. Абульхановою (2001), Т.М. Березіною (2003), А.К. Болотовою (2006), та інш. Проблемі біографічного часу присвячено праці Є.І. Головахи (1988), О.О. Кроніка (1988), В.В. Нуркової (2000), S. Buehler (1959) та інших.

Незважаючи на різноманіття теоретичних підходів до проблеми часу, все ще залишається нерозглянутою ціла низка проблем: по-перше, співвідношення природничонаукових, психологічних та філософських підходів до проблеми часу; по-друге, залишається не визначеним місце часової складової в картині світу суб'єкта, її структура та особливості формування; по-третє, виявлення й упорядкування відображення часу в картині світу суб'єкта; по-четверте, система характеристик часу для виявлення типологічних особливостей уявлень про час та переживань часу у картині світу суб'єкта.

Недостатня розробленість зазначених проблем визначила мету та завдання дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана за темою основних науково-дослідницьких робіт "Психологія часу" (державний реєстраційний номер 0104U000498) Наукового центру психології часу Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.

Мета дослідження - виявити структуру часової складової в картині світу суб'єкту як основи для виокремлення типологічних особливостей уявлень та переживань про час.

Об'єкт дослідження - картина світу суб'єкта.

Предмет дослідження - відображення часу в картині світу суб'єкта.

Завдання дослідження:

Розкрити сутність та зміст поняття "картина світу суб'єкта".

Розробити концептуальну модель структури характеристик часової складової в картині світу суб'єкта.

Розробити та обґрунтувати теоретичну та емпіричну типологію часової складової в картині світу суб'єкта.

Виявити типологічні особливості уявлень про час та переживань часу в картині світу суб'єкта.

Визначити вікові особливості формування часової складової в картині світу суб'єкта.

Методологічну основу дослідження склали суб'єктно-діяльнісна теорія Л.С. Виготського, С.Л. Рубінштейна, К.О. Абульханової-Славської, Л.І. Анциферової, А.В. Брушлінського; суб'єктний підхід до вивчення життєдіяльності особистості, розкритій у працях С.Д. Максименка, Ф.Ю. Василюка, А.В. Петровського, Т.М. Титаренко. Крім того, в роботі використано методологічний підхід до дослідження часу П. Фресса, Ж. Піаже, Д. Ґ. Елькіна, Б.Й. Цуканова. Також використано праці екзістенціально-гуманістичного напрямку в психології: В. Дільтея, Е. Гуссерля, А.Маслоу, В.Франкла, Е. Фромма та ін.

Методи дослідження. Для проведення дослідження були використані наступні методи: аналіз, узагальнення, систематизація й класифікація даних наукової літератури з проблеми дослідження; опитування, бесіда, проективні методи; математико-статистичні методи: факторний аналіз, кластерний аналіз, дисперсійний аналіз, дискримінантний аналіз, критерій кутового перетворення Фішера, критерій на нормальність розподілу Колмогорова-Смирнова.

Організація та експериментальна база дослідження. Емпіричну базу роботи склали результати психологічного дослідження, що проводилося автором упродовж 2004-2007 років. Досліджуваними виступали студенти денної та заочної форм навчання Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Одеського інституту сухопутних військ, Інституту державного управління при Президенті України. Усього в дослідженні взяли участь 310 осіб.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому:

- уточнено поняття "образ світу", "картина світу суб'єкта", "часова складова в картині світу суб'єкта", "уявлення про час у картині світу суб'єкта", "переживання часу в картині світу суб'єкта"; обґрунтовано визначення картини світу як сукупності уявлень і переживань суб'єкта про зовнішній і внутрішній світ;

вперше обґрунтовано структуру часової складової в картині світу суб'єкта, що включає два елементи: уявлення та переживання суб'єкта про час;

доповнено й обґрунтовано систему основних характеристик часу, чотири з яких стосуються статусу часу: "тривалість - упорядкованість часу"; "рівномірність - нерівномірність часу"; "зворотність - незворотність часу"; "перервність - неперервність часу"; та дві характеристики становлення часу: "швидкість плину часу" та "точка відліку часу".

виявлено й проаналізовано особливості відображення в уявленнях і переживаннях головних характеристик часу;

розроблено й обґрунтовано типологію часової складової в картині світу суб'єкта, в основі якої лежать особливості уявлень та переживань про основні властивості часу;

обґрунтовано взаємозв'язок часової складової в картині світу суб'єкта з існуючими науковими концепціями часу, що зумовлено не лише наявністю певних уявлень у картині світу суб'єкта, але й тим, що в кожній з наукових концепцій імпліцитно включені власні переживання часу її автором.

показано, що формування цілісної картини світу суб'єкта відбувається у підлітковому віці і пов'язане зі становленням в ній часової складової.

Теоретична значущість отриманих результатів полягає в тому, що:

уточнено зміст поняття "картина світу суб'єкта" та її часові характеристики;

визначена комплексна психологічна структура характеристик суб'єктивного переживання часу та уявлень про час;

доповнено наукові знання про значущість часової складової в картині світу суб'єкта.

Практична значущість отриманих результатів:

виявлені закономірності часової складової в картині світу суб'єкта можуть бути використані для підвищення індивідуальної ефективності, оптимального використання часових ресурсів, які можуть застосовуватися у психологічному консультуванні, корекції, реабілітаційній роботі з дезадаптованими особистостями (безробітними, клієнтами психологічних консультацій тощо);

розроблений дослідницький інструментарій може застосовуватися для проектування додаткових методів діагностики особливостей відображення суб'єктом часу;

результати дослідження можуть використовуватися в навчальних курсах і спецкурсах з теорії особистості, загальної й організаційної психології.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечена всебічним теоретичним аналізом проблеми, використанням надійних та валідних методів, адекватних меті й завданням дослідження, достатньою репрезентативністю вибірки, проведенням якісного та кількісного аналізу отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були представлені й обговорені на: П'ятій міжнародній конференції молодих науковців "Проблеми особистості в науці: результати та перспективи досліджень" (м. Київ, 2002); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції "Молодь в умовах нової соціальної перспективи" (м. Житомир, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих учених, присвяченій 140-річчю ОНУ імені І.І. Мечникова "Проблема особистості в сучасній науці: результати й перспективи досліджень" (м. Одеса, 2005); Другій міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених "Психологічні проблеми сучасності" (м. Львів, 2005); 9-му Європейському психологічному конгресі (м. Гранада, 2005); Восьмій міжнародної конференції молодих науковців "Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень" (м. Київ, 2006);10-му Європейському психологічному конгресі (м. Прага, 2007); Першому всеукраїнському конгресі психологів (м. Київ, 2005); Сьомій всеукраїнській конференції молодих вчених "Проблема особистості в сучасній науці: результати й перспективи досліджень" (м. Київ, 2004); на засіданні секції психології в Одеському Будинку вчених (м. Одеса, 2008); на засіданні науково-методичного семінару кафедри загальної та соціальної психології та кафедри диференціальної та експериментальної психології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.

Публікації. Зміст та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 14 публікаціях, з них п'ять опубліковано у виданнях, що належать до переліку видань, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 153 с. Ілюстративний матеріал представлено у 35 таблицях та 10 рисунках. Список використаних джерел налічує 250 найменувань, з них - 23 іноземною мовою.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність, новизну, теоретичну та практичну значущість дисертаційної роботи, представлено мету та завдання дослідження, а також дослідницькі методи, наведено дані щодо апробації одержаних даних.

У першому розділі "Картина світу суб'єкта як інтегральне психологічне утворення та її часова складова" представлено аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних досліджень з даної проблеми, наведено аналіз її сучасного стану. Огляд наукових праць з психології, філософії, соціальних наук дав змогу проаналізувати основні наукові напрямки у вивченні проблеми "картина світу суб'єкта". Показано, що існує два головні напрямки в дослідженні картини світу суб'єкта.

У рамках першого напрямку, представленого працями А. Шюца, К. Боулдинга, Дж. Келлі, У.Б. Касевича, А.Ф. Лазурського та ін. картина світу суб'єкта розглядається як сукупність уявлень про навколишній світ, які можуть виступати у вигляді знань. У рамках другого підходу, представленого працями Ф.Ю. Василюка, В. Дільтея, Л.С. Виготського, С.Д. Максименка, Т.М. Титаренко, картина світу розглядається як сукупність переживань суб'єкта про навколишній світ. Головною проблемою виступають особливості пошуку суб'єктом адекватних форм вираження власних переживань, які стають основою для суб'єктивного осмислення часу. Об'єднання обох підходів дозволяє розглядати картину світу як таку внутрішню модель реальності, в основі якої лежить специфічна для людини як біологічного виду система знаків, що мають соціальну природу й сформувалася в ході його культурно-історичного розвитку. Крім того, картина світу є продуктом суб'єктивного конструювання, зумовленого індивідуальними особливостями сприймання, пізнання, мислення, діяльності, що робить її унікальною й відмінною від картини світу інших суб'єктів.

Показано, що в психологічній науці відсутнє єдине трактування понять "образ світу" і "картина світу", які використовуються як синоніми. У роботі обґрунтовано визначення картини світу як сукупності уявлень і переживань суб'єкта про навколишній світ. Показано, що під поняттям "образ світу" розуміється цілісний суб'єктивний образ зовнішньої реальності, побудований на основі індивідуальних відчуттів.

Проаналізовано основні напрямки в дослідженні проблеми часу в психології. Показано, що відмітною рисою часу є відсутність у нього власного зовнішнього подразника, тому знання суб'єкта про час можуть будуватися тільки на його суб'єктивних уявленнях, які, у свою чергу, глибоко пов'язані із його суб'єктивними переживаннями.

Виявлено основні підходи до дослідження переживання й уявлення часу в психології, з позицій: а) особистісного часу, у рамках якого час розглядається як продукт діяльності суб'єкта (К.О.Абульхонова-Славская, 2003); б) біографічного часу, тобто часу, наповненого життєво важливими подіями (Ш.Бюлер, В.В. Нуркова, 2000 ); в) суб'єктивного часу - часу, наповненого суб'єктивними переживаннями (Є.І. Гловаха, О.О. Кронік, 1988); г) індивідуального часу, що відображає особливості зовнішнього об'єктивного часу (П.Фресс 1961, С.С. Стівенс, 1951; Д.Г. Елькін, 1961).

Обґрунтовано думку про те, що у формуванні наукових теорій часу важливу роль відіграють особистісні уявлення про час, переживання його плину, особистісні зразки поведінки. Через абстрактність феномену часу, в існуючих теоріях особистісне знання займає важливе місце, оскільки за кожною з них стояли конкретні суб'єкти, ідеї яких розвивалися в теоріях і підтверджувалися емпіричним матеріалом. Саме цей феномен спричиняє численні трактування тих самих явищ в природничих науках, де існують принаймні чотири головні концепції часу: субстанціональна, реляційна, статична й динамічна. Ці концепції часу ґрунтуються на різних уявленнях вчених про статус часу та його становлення.

Уявлення про статус часу знаходить розкриття у субстанціональній та реляційних концепціях, уявлення про становлення часу - у статичній та динамічній концепціях. Оскільки в розробці цих концепцій брали участь конкретні історичні особи, основні ідеї, закладені в цих концепціях, можуть бути корисними для вивчення відображення часу в картині світу суб'єкта, з огляду на те, що в повсякденному житті не всі прояви часу піддаються внутрішній суб'єктивній рефлексії.

У другому розділі "Організація та методи дослідження" охарактеризовано процедуру й методи, які використовувалися для реалізації поставлених завдань, описано організацію дослідження.

На основі проведеного аналізу літератури показано можливість виокремлення часової складової в картині світу суб'єкта, що складається з двох елементів: переживання часу й уявлення про час (рис 1).

Рис. 1 Структура відображення часової складової в картині світу суб'єкта

Узагальнюючи основні характеристики часу в рамках існуючих концепцій часу, в роботі виокремлено шість головних його характеристик. Чотири з них стосуються статусу часу й розглядалися в рамках субстанціональної й реляційної концепцій: "тривалість - упорядкованість"; "рівномірність - нерівномірність"; "незворотність - зворотність часу"; "перервність - неперервність". Дві характеристики стосуються становлення часу й розглядалися в рамках статичної й динамічної концепцій часу: "швидкість плину часу"; "точка відліку часу".

У роботі обґрунтовується існування єдиної системи властивостей часу, що не тільки відрізняє концепції часу, але й відображає існування чотирьох типів часової складової в картині світу суб'єкта. Показано, що за умови включення таких характеристик як тривалість, рівномірність, незворотність часу, то картина світу суб'єкта має субстанціональний тип часової складової. Картина світу, в якій час є навпаки відносним, мінливим, зворотним, характеризується реляційним типом часової складової. Картина світу, в якій час є швидкоплинним, і відлічується тільки із сьогодення, має динамічний тип часової складової. Картина світу, в якій час є нерухомим, безпочатковим й нескінченним, має статичний тип часової складової.

Запропонована типологія часової складової в картині світу суб'єкта, з одного боку, найбільш повно враховує особливості самої природи часу, з іншого - упорядковує основні його характеристики. Вона має глибоке психологічне коріння. В експериментальних дослідженнях у психології довгий час домінувала позитивістська парадигма у погляді на психічні процеси, тому час визначався лише як зовнішній об'єкт, на який може бути спрямоване пізнання людини. Незважаючи на всі свої переваги, подібний погляд на природу речей не враховує всього спектру характеристик часу, а розгляд часу як відносного феномену, запропонований у спеціальній теорії відносності, часто-густо не враховувався в психологічних концепціях та теоріях, що призвело до фрагментарності наукових знань про час. Так, з одного боку, в природничих науках за часом визнається цілий спектр іноді протилежних властивостей, з іншого боку, в гуманітарних науках висунута ідея "психологічного" часу, який фактично стає антитезою фізичному часу. Разом із тим, "фізичний" та "психологічний" час слід розглядати як нерозривно взаємозалежні. Наукові теорії "фізичного" часу значною мірою виражають психологічні особливості їхніх творців. Вони з'являються як генералізовані експлікації внутрішнього світу авторів та їх власних психологічних особливостей.

Дослідження здійснювалося протягом 2004-2007 років і проводилися в три етапи. Мета першого етапу (2004 р.) - обґрунтування проблеми й розробка інструментарію дослідження. На другому етапі (2004-2006 р.) проводилося емпіричне дослідження ставлення суб'єктів до часу. Використовувалися такі методи, як: тестування, опитування, методи математичної статистики. Досліджуваними виступали студенти денної та заочної форм навчання Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Одеського інституту сухопутних військ, Інституту державного управління при Президенті України. Усього в дослідженні взяли участь 310 осіб.

На третьому етапі (2007 р.) здійснювалася математико-статистична обробка результатів дослідження за допомогою програмного забезпечення SPSS 11.0 та інтерпретація одержаних результатів.

Для проведення емпіричного дослідження були використані наступні методи: опитування для вивчення уявлень суб'єктів про час; вивчення переживання суб'єктами часу; проективна методика невербальних графічних образів для дослідження переживання часу; опитування для вивчення часової перспективи; бесіда для з'ясування вікових особливостей формування часової складової в картині світу суб'єкта; методи математичної статистики: факторний і кластерний аналізи, критерій кутового перетворення Фішера, критерій на нормальність розподілу Колмогорова-Смирнова.

У третьому розділі "Типологічні особливості часової складової в картині світу суб'єкта" представлено результати дослідження особливостей уявлень і переживань часу суб'єктами як складової картини світу.

Для вивчення змісту уявлень про час використовувалися судження з основних наукових концепцій часу. У дослідженні показано відсутність однозначності в прийнятті суджень про час. Серед суджень, що найчастіше обираються, більшість стосується рівномірності: "самостійності й незворотності часу" (66,5%), самостійності й самодостатності часу - "час існує сам по собі, а ми в ньому" (52,6%). При цьому не виявлено значущих статево-вікових відмінностей у відповідях респондентів.

У дослідженні виокремлено шість головних характеристик часу, які отримали неоднакову вагу в уявленнях суб'єктів про час, серед них: "неперервність" часу (10,34%); "упорядкованість" (9%), "зворотність" (6,70%), "повільність плину" (5,48%), "точка відліку" (4,71%), "рівномірність - нерівномірність" плину (4,17%). Ці характеристики є найважливішими серед уявлень суб'єктів про час. Виокремлення саме цих характеристик часу пов'язано із тим, що уявлення формуються, в першу чергу, на основі досвіду пізнання навколишнього світу. Так, уявлення про неперервність часу дозволяють розуміти постійність, цілісність зовнішнього світу; уявлення про впорядкованість часу дозволяють впорядковувати події у часі, а уявлення про наявність точки відліку часу дозволяє виокремити початок цього порядку. Уявлення про зворотність часу вказують на можливість повторення подій у часі, крім того, внутрішній час є, до того ж, значно швидшим за зовнішній повільний рівномірний час.

Виокремленні характеристики часу дали змогу виявити чотири групи суб'єктів залежно від типу уявлень про час. Виявлено, що розподіл суб'єктів в групах відповідає нормальному розподілу. Так, до групи із "субстанціональним" типом уявлень про час увійшли 58 осіб (29,9% вибірки); до другої групи із статичним типом уявлень про час - 53 особи (27,3 %); до третьої групи із "динамічним" типом уявлень про час - 41 особа (21,1%); до четвертої групи із "реляційним" типом уявлень про час - 42 особи (21,6%). Значущих статево-вікових відмінностей між групами не виявлено.

Отримана типологія є емпіричним обґрунтуванням теоретичної типології уявлень про час і закладених у її основу засадових характеристик. Визначені не тільки описи типів, але й критерії співвіднесення типів уявлення про час у конкретних суб'єктів. Звичайно, зведення уявлень про час до аналізу досить вузьких і часткових показників при всьому різноманітті життєвих проявів людини неминуче веде до істотних втрат і з точки здорового глузду, і з точки теоретичних висновків. Однак всі ці втрати характерні для будь-якої інтерпретації та наукової операціоналізації внутрішнього світу людини.

Разом із тим, проведене дослідження дозволило виявити зв'язки між теоретично виокремленими характеристиками фізичного часу та типами їх реального усвідомлення суб'єктами. Підтверджено припущення про можливість міждисциплінарного підходу до дослідження проблеми часу, принаймні, уявлень про нього.

Виявлено особливості розвитку часової складової в картині світу суб'єкта. У половини респондентів (51,4%) перші уявлення про час виникають в підлітковому віці (13 - 16 років). Розподіл відповідей індивідів має ліву асиметрію із піком у 13 років (рис.2).

Рис. 2 Розподіл оцінок віку першого уявлення про час

Показано, що виокремлення віку 13 років може бути пов'язане із суб'єктивною оцінкою соціальної значущості особистісного "Я" у цей віковий період, як перехідний до соціального дорослішання. Крім того, формування уявлень про час пов'язане з розвитком абстрактного мислення, оволодінням формальними операціями. Тому вся картина світу суб'єкта формується в онтогенезі суб'єкта лише у період підліткового віку, оскільки тільки в цей період відбувається формування уявлень про час. Разом з тим, для дітей, які не досягли цього віку, часова складова в картині світу є неповною, оскільки ґрунтується лише на переживаннях. Крім того, виявлено, що раніше всіх вперше замислюються про час суб'єкти статичної та реляційної груп (13,2 та 13,9 років відповідно), слідом за ними суб'єкти субстанціональної групи (15,2 роки). Значно пізніше вперше замислюються про час суб'єкти динамічної групи (19,9 роки).

Оскільки до картини світу включені не тільки уявлення, але й переживання, на наступному етапі дослідження використані образні судження, які більшою мірою відображають внутрішні суб'єктивні переживання часу, ніж формалізовані наукові твердження.

Виявлено, що найбільше позитивних оцінок одержали 27 суджень про час. Серед них шість, які, в першу чергу, описують динамічні характеристики часу: "Все тече так само, як вода. Час біжить не зупиняючись "(90,3% досліджуваних), "Все тече, все змінюється, на того, хто входить в одну й ту саму ріку, течуть все нові й нові води" (80,2%), "Дні й місяці пройдуть, з ними й роки нас покинуть"(81,7%). Ці висловлювання підкреслюють швидкоплинність часу, його динаміку. Крім того, більшість досліджуваних позитивно оцінюють висловлювання про циклічність часу: "Життя - це круговорот народження та смерті, що постійно відновлюється" (86,2%). Високі оцінки одержали також три твердження, що підкреслюють статичність часу, серед них: "Мудріший за все час тому, що він відкриває все" (79,8%), "Час не має ні початку, ні кінця, існує вічно" (81,7%). Твердження, що описують реляційний тип переживання часу, також одержали високі оцінки, серед них три: "Не засмучуйся, що люди не знають тебе, засмучуйся, що не виявив свої можливості" (79,3%), "Мудра людина висуває вимоги до себе, маленька людина висуває вимоги до інших людей" (79,1%); "Спрямуй свою волю на досягнення правильного шляху, дотримуйся принципів моралі, дій відповідно до людинолюбства" (82,8%).

Використання факторного аналізу дало змогу підтвердити існування системи основних характеристик переживання часу. Виявлено шість факторів - характеристик часу: "рівномірність" (12%) "зворотність" (8,6%); "упорядкованість" (6,6%); "перервність" (5,6%); "відсутність точки відліку часу" (4,9%); "швидкість плину часу" (4,5%).

Кластерний аналіз на основі виокремлених характеристик-факторів дав змогу виявити чотири типологічні групи суб'єктів з різним типом переживання часу. До першої групи увійшли суб'єкти з "субстанціональним" типом переживання часу - 37 осіб (33,6%); до другої групи - з "динамічним" - 33 особи (3 %); до третьої групи - зі "статичним - 27 осіб (24,5%); до четвертої - з "реляційним" - 13 осіб (11,8%).

Дослідження малоусвідомлених переживань про час проводилося за допомогою модифікованої нами графічної методики Е. Шеллінг. Статево-вікових особливостей у графічному уявленні про час не виявлено. Близько 40% досліджуваних вказували, що рисунок зиґзаґоподібної кривої найбільшою мірою відображає особливості переживань часу. Кожний четвертий досліджуваний вибрав коло для відображення переживання часу. В основі цих виборів лежать суб'єктивні переживання про циклічність часу. Виявлено типологічні особливості вибору рисунка часу. Для суб'єктів субстанціонального типу переживання часу найбільш характерний вибір рисунку, в якому лінія часу поділена на рівномірні відрізки. Навпаки, для реляційної групи характерним є вибір рисунка часу, в якому він представлений різними геометричними фігурами. Для динамічної групи найбільш характерний вибір рисунка часу, в якому час представлений у вигляді щільно з'єднаних складних геометричних фігур. Більшість суб'єктів статичної групи давали власне графічне зображення часу.

В дисертаційному дослідженні зроблено порівняльний аналіз загальної структури суб'єктивного уявлення та переживання часу. Для цього використовувався факторний аналіз. Порівняльний аналіз факторних структур переживань та

уявлень про час свідчить про те, що факторна структура переживання часу та уявлень про час в цілому збігаються, але відмінними залишається їх вага та співвідношення (табл.1).

Таблиця 1 Факторна структура уявлення та переживання часу

Уявлення про час	Переживання часу
Фактори	%	Ранг	Фактори	%	Ранг
Статус часу
"Неперервність"	10,3	I	"Перервність"	5,6	IV
"Упорядкованість"	9,0	II	"Упорядкованість"	6,6	III
"Зворотність"	6,7	III	"Зворотність"	8,6	II
"Рівномірність"	4,2	VI	"Рівномірність"	12,0	I
Становлення часу
"Уповільненість плину часу"	5,5	IV	"Швидкість плину часу"	4,5	VI
"Наявність точки відліку часу"	4,7	V	"Відсутність точки відліку часу"	4,9	V

"Рівномірність" виступає найважливішою характеристикою у переживанні часу але займає лише останнє місце в структурі уявлень про час. Ці відмінності зумовлені тим, що в уявленнях про час більшою мірою відображені особливості соціальних уявлень. Рівномірність часу виступає важливим елементом соціальної взаємодії. Але в індивідуальному переживанні час виявляється нерівномірним. Два фактори - характеристики "зворотність часу", "тривалість" однаково мало представлені як у переживаннях часу, так і в уявленнях про час. Це зумовлено тим, що обидва феномени визнаються як існуючі, але малозначущі. На відміну від інших факторів в статусі часу, фактор "перервність - неперервність часу" по-різному представлений в уявленнях і переживаннях часу. Ці розбіжності зумовлені тим, що в уявленнях про час він виступає неперервним як нерозривний порядок подій, що стає можливим завдяки існуванню постійного рівномірного астрономічного часу та завдяки соціальним нормам. Разом з тим, у переживаннях часу цілком допускається його перервність, яка стає можливою завдяки пам'яті.

Відносно характеристик становлення часу переживання та уявлення мають значні розбіжності. Це зумовлено тим, що в переживаннях час пов'язаний з внутрішніми суб'єктивними переживаннями та почуттями, які завжди є динамічними. В уявленнях час пов'язаний з астрономічним часом, який є рівномірним і повільним, порівняно із внутрішнім часом. Наявність точки відліку часу в уявленнях поясняється тим, що соціальна активність має певну систему координат, пов'язану із особистісною діяльністю. В переживанні суб'єкт прив'язаний до власного потоку свідомості, яка суб'єктивно не має ні початку, ні кінця.

На основі факторного аналізу виборів досліджуваними суджень про час виявлено й проаналізовано особливості відображення характеристик часу в уявленнях і переживаннях. Показано, що в суб'єктивних переживаннях й уявленнях про час представлена у загальному вигляді єдина структура з шести основних характеристик часу, але із різною значищістю відображення цих характеристик, зокрема в переживаннях часу системотвірними є такі характеристики як "рівномірність часу" і "зворотність часу", в уявленнях про час: "неперервність часу" і "упорядкованість часу".

Показана можливість розташування чотирьох типів часової складової в просторі дискримінантного аналізу за двома характеристиками: "точка відліку" й "перервність - неперервність часу". В уявленнях про час типологічні відмінності зумовлені шкалою "впорядкованості часу", в переживаннях за шкалою "швидкість плину часу", що пов'язано із тим, що остання більше переживається, ніж його "впорядкованість". З іншого боку, "впорядкованість" краще піддається логічному поясненню, ніж швидкість його плину.

Об'єднання уявлень та переживань часу в картині світу суб'єкта дозволяє виділити та обґрунтувати чотири типи часової складової в картині світу суб'єкта: "субстанціональну", "реляційну", "динамічну", "статичну" (табл.2).

Таблиця 2 Структура часової складової в картині світу суб'єкта

Характеристики часу	Субстанціональний тип	Реляційний тип	Динамічний тип	Статичний тип
"Рівномірність-нерівномірність"	Рівномірність	Нерівномірність	Рівномірність	Нерівномірність
"Зворотність -незворотність"	Незворотність	Зворотність	Незворотність	Незворотність
"Перервність-перервність	Перервність	Неперервність	Неперервність	Неперервність
"Тривалість упорядкованість"	Тривалість	Упорядкованість	Упорядкованість	Тривалість
"Точка відліку часу"	Відсутня	Наявна	Наявна	Відсутня
"Швидкість плину часу"	Не визначено	Не визначено	Швидкість	Повільність

Отримана типологія дозволяє зробити висновок про можливість виокремлення типів картин світу на основі часової складової, оскільки час є фундаментальною складовою в картині світу суб'єкта, він визначатиме особливості всіх інших складових. Виявлені характеристики часу дають цілісний та вичерпний опис картини світу суб'єкта з боку його часових особливостей.

Крім того, отримані результати свідчать про те, що при доборі методичних засобів для вивчення особливостей уявлень і переживань про час продуктивніше звертатися не до саморефлексії досліджуваних щодо властивостей часу, які в силу своєї абстрактності слабко ними рефлексуються, а до конкретних суджень мислителів, що конкретизують час та його властивості.

У роботі здійснено теоретичний аналіз проблеми відображення часової складової в картині світу суб'єкта, наведено результати емпіричного дослідження суб'єктивних уявлень та переживань часу. На підставі аналізу одержаних даних можна зробити наступні висновки.

1. Встановлено, що в сучасній психології відсутній єдиний підхід до визначення поняття "картина світу". Виявлено два основних теоретичних підходи до визначення картини світу суб'єкта: як системи уявлень про світ і як сукупності індивідуальних переживань. Показано, що об'єднання обох підходів дозволяє визначити "картину світу" як інтегральне особистісне утворення, що має складну багатомірну структуру, що містить у собі, з одного боку, уявлення, які здобуваються суб'єктом у процесі соціальної взаємодії, й з іншого - унікальні внутрішні переживання.

2. Позначені основні відмінності в змісті понять "образ світу" й "картина світу", які полягають в тому, що "образ світу" розглядається, у першу чергу, як сукупність перцептивних образів. Показано, що відмінність "картини світу" від "образу світу" полягає у тому, що вона розкриває й упорядковує внутрішній світ людини, поєднуючи уявлення й переживання. Запропоноване розуміння "картини світу" як сукупності уявлень та переживань про зовнішній і внутрішній світ.

3. Виявлено основні підходи до дослідження переживання й уявлення часу в психології, з позицій: а) особистісного часу, у рамках якого час розглядається як продукт діяльності суб'єкта; б) біографічного часу, тобто часу, наповненого життєво важливими подіями; в) суб'єктивного часу - часу, наповненого суб'єктивними переживаннями; г) індивідуального часу, що відображає особливості зовнішнього об'єктивного часу.

4. Виявлено, що уявлення про час і переживання часу тісно пов'язані між собою. З одного боку, переживання часу ґрунтуються на внутрішньому досвіді, якій не завжди вербалізується суб'єктом. З іншого боку, уявлення про час ґрунтується на соціальному знанні, що слугує джерелом для вираження внутрішніх переживань часу. Обґрунтовано взаємозв'язок часової складової в картині світу суб'єкта з існуючими науковими концепціями часу, що зумовлено не лише наявністю певних уявлень у картині світу суб'єкта, але й тим, що в кожній з наукових концепцій імпліцитно включені власні переживання часу її автором. Виділені психологічні особливості уявлень філософів про властивості часу дозволили розробити концептуальну модель структури часової складової в картині світу суб'єкта. Обґрунтовано, що структура уявлень про час у картині світу суб'єкта містить у собі два основних блоки: статус часу й становлення часу. Статус часу описують чотири основні характеристики часу: "тривалість - упорядкованість", "рівномірність - нерівномірність", "зворотність - незворотність", "перервність - неперервність". Становлення часу визначають дві основні характеристики: "швидкість плину" й "наявність точки відліку часу".

5. На основі факторного аналізу виборів досліджуваними суджень про час виявлено й проаналізовано особливості відображення характеристик часу в уявленнях і переживаннях. Показано, що в суб'єктивних переживаннях й уявленнях про час представлена у загальному вигляді єдина структура з шести основних властивостей часу, але із різною значущістю відображення цих характеристик, зокрема в переживаннях часу системотвірними є такі характеристики як "рівномірність часу" і "зворотність часу", в уявленнях про час: "неперервність часу" і "упорядкованість часу".

6. У роботі обґрунтовується існування єдиної системи характеристик часу, що відображає існування різних типів часової складової в картині світу суб'єкта. Показано, що індивіди залежно від їхніх уявлень про час можуть бути об'єднані в чотири групи. Крім того, показано, що суб'єкти залежно від їхнього переживання часу також можуть бути об'єднані в чотири групи: з домінуючими переживаннями часу субстанціональності, реляційності, статичності, динамічності часу. Показано, що типи уявлень часу та типи переживання часу диференціюються за двома шкалами: "точка відліку часу" і "перевність - неперервність часу". Поряд із цим, типи уявлень про час розрізняються за шкалою "упорядкованість часу", а типи переживання часу розрізняються за шкалою "швидкість плину часу".

7. Виявлено, що для "субстанціонального типу" часової складової в картині світу суб'єкта час є рівномірним, незворотнім, перервним, виступає як тривалість, без точки відліку часу, із невизначеною швидкістю. Для "реляційного типу" часової складової в картині світу суб'єкта час є нерівномірним, зворотнім, упорядкованим, неперервним, із точкою відліку часу, із не визначеною швидкістю. Для "динамічного типу" часової складової в картині світу суб'єкта час є рівномірним, незворотнім, упорядкованим, перервним, швидким, із точкою відліку часу. Для "статичного типу" часової складової в картині світу суб'єкта час є нерівномірним, незворотнім, виступає як тривалість, перервним, повільним, без точки відліку часу. Встановлені тенденції у відмінностях в графічному відображенні переживань часу суб'єктами із різними типами переживання часу. Зокрема, для суб'єктів із "субстанціональним типом" переживання часу найбільш характерний вибір рисунка часу, в якому лінія часу розділена на рівномірні відрізки. Для суб'єктів "статичного типу" характерно власне графічне зображення часу. Статево-вікових відмінностей у складі виокремлених груп у переживанні й уявленні про час не виявлено, що свідчить про високу достовірність виділених характеристик часу.

8. Показано, що формування уявлень про час є тривалим, яке завершується до підліткового віку й не залежить від статі. З 13 до 16 років час набуває суб'єктивної значущості і формується як цілісна часова складова в картині світу суб'єкта.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено у 14 публікаціях (з них 5 у фахових виданнях).

ПУБЛІКАЦІЇ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Свинаренко Р. М. Український народ у переломні часи: проблеми трансформації світосприймання / Радіон Миколайович Свинаренко // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. - 2002. - Вип. 17-18. - С. 105-111.

2. Свинаренко Р. М. Відображення часової складової в картині світу суб'єкта / Радіон Миколайович Свинаренко // Наука і освіта. - 2004. - № 6. - С. 35-40.

3. Свинаренко Р. М. Типологічні особливості часових характеристик у структурі соціальної технології / Радіон Миколайович Свинаренко // Соціальні технології : актуальні проблеми теорії та практики: міжвузівський збірник наукових праць. - Одеса : Астропринт, 2005. - Вип. 24-25. - С. 205-213.

4. Свинаренко Р. М. Час у картині світу суб'єкта діяльності / Радіон Миколайович Свинаренко // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка / за ред. академіка С. Д. Максименка. - К. : Главник, 2005. - Вип. 26, в 4-х томах. - Том. 4. - С. 30-33.

5. Свинаренко Р. М. Культорологічні основи розвитку індивідуальних уявлень про час / Радіон Миколайович Свинаренко // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / за ред. академіка С. Д. Максименка. - К.: Міленіум, 2007. - Вип. 33. - С. 188-194.

Публікації у інших наукових збірниках:

6. Свинаренко Р. М. Картина світу українця 20-х років та проблеми сучасної української ментальності / Радіон Миколайович Свинаренко // Проблеми особистості в науці: результати та перспективи досліджень : тези доповідей П'ятої міжнародної конференції молодих науковців (Київ, 26-27 вересня 2002 р.). - Київ : КНУ імені Тараса Шевченка, 2002. - С. 44-45.

7. Свинаренко Р. М. Український менталітет в період трансформації української держави і проблеми інтеграції у європейську сполуку / Радіон Миколайович Свинаренко // Молодь в умовах нової соціальної перспективи : матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції (Житомир, 15-16 травня 2002 р.) / відп. ред. О. М. Дікова-Фаворська. - Житомир : ВМУРоЛ "Україна", 2002. - С. 29-32.

8. Свинаренко Р. М. Проблема особистісного ставлення до часу : психологічні підґрунтя філософських концепцій / Радіон Миколайович Свинаренко // Проблема особистості в сучасній науці : результати та перспективи досліджень : тези доповідей Сьомої всеукраїнської конференції молодих науковців (Київ, 28 жовтня 2004 р.). - К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2004. - С.14-15.

9. Свинаренко Р. М. Типи темпераменту та філософські концепції часу / Радіон Миколайович Свинаренко // Проблема особистості в сучасній науці : результати та перспективи досліджень : праці міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих науковців, присвяченої 140-річчю ОНУ імені І.І. Мечникова (Одеса, 25 березня 2005 р.) / за ред. Л. М. Голубенко, О. С. Цокур. - Одеса : Астропринт, 2005. - С.119-120.

10. Свинаренко Р. М. Типологічні відмінності у філософських концепціях часу / Радіон Миколайович Свинаренко // Психологічні проблеми сучасності : тези доповідей II Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих науковців (Львів, 8-9 квітня 2005 р.). - Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. - С. 53-54.

11. Свинаренко Р. Н. Особенности представлений о времени в восточных мировоззренческих системах / Радион Николаевич Свинаренко // Ананьевские чтения - 2006 : материалы научно-практической конференции ["Ананьевские чтения - 2006"], (24-26 октября 2006 г.) / под ред. Л. А. Цветковой, А. А. Крылова. - СПб. : Издательство Санкт-Петербургского университета, 2006. - С. 113-114.

12. Свинаренко Р. М. Особливості явлень про час у східних та західних культурах / Радіон Миколайвич Свинаренко // Шевченківська весна : матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. - К. : ВЦ "Принт-центр".- 2007. - Вип.5. - Т.1. - Ч.2. - С. 52-54.

13. Svynarenko R. Time representations and its typological specifics / Radion Svynarenko // 9-th European congress of psychology (Granada, 3-8 July 2005). - Granada : EFPA, 2005. - P. 118.

14. Svynarenko R. Some features of time representations in eastern worldview systems / Rаdion Svynarenko // 10th European congress of psychology (Prague, 3-6 July 2007). - Prague: EFPA, 2007. - P. 190.

Размещено на Allbest.ru

...