Главная Коллекция "Revolution" Психология Психологічні особливості взаємин в родині як чинник становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина

Психологічні особливості взаємин в родині як чинник становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина

Дослідження проблеми зумовленості процесу становлення життєвої перспективи сім’янина макро- і мікросоціальними чинниками. Психосоціальні, вікові та ґендерні детермінанти формування життєвого шляху та перспектив юнаків і дівчат щодо їх майбутньої сім’ї.

Рубрика Психология
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 06.11.2013
Размер файла 44,1 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

УДК 159.922.8: 316.477

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМИН В РОДИНІ ЯК ЧИННИК СТАНОВЛЕННЯ ЖИТТЄВИХ ПЕРСПЕКТИВ МАЙБУТНЬОГО СІМ'ЯНИНА

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

СИДОРИК ЮРІЙ РОМАНОВИЧ

Івано-Франківськ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, Міністерство освіти та науки України.

Науковий керівник:

Белей Михайло Дмитрович, кандидат психологічних наук, доцент, Педагогічний інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, завідувач кафедри психології.

Офіційні опоненти:

Титаренко Тетяна Михайлівна, член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор, Інститут соціальної та політичної психології АПН України, завідувач лабораторії соціальної психології особистості;

Бондарчук Олена Іванівна, кандидат психологічних наук, професор, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, завідувач кафедри психології.

Захист відбудеться 8 квітня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.20.051.04 Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 79.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 79.

Автореферат розіслано 7 березня 2008 року.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Трансформація соціально-економічних умов життя українського суспільства неоднозначно позначилася на функціонуванні сім'ї як виховному інституті. На думку багатьох вчених, сучасна родина перестала бути монополістом у передачі між поколінного досвіду та осередком наслідування і відтворення психологічних особливостей подружніх взаємин, стосунків батьків і дітей, старших і молодших. Поряд із зазначеними проблемами в Україні наявна криза сімейних стосунків на тлі зростання кількості розлучень, ускладнення демографічної ситуації, поширення девіантної поведінки серед дітей і молоді тощо), що зумовлює необхідність визначення шляхів стабілізації сім'ї, пошуку доцільних методів підготовки молоді до сімейного життя.

Сучасна трансформація інституту сім'ї вимагає проведення досліджень, які дозволяли б отримувати нові, науково обґрунтовані дані щодо можливості підвищення рівня підготовки юнаків і дівчат до успішного майбутнього сімейного життя. Важливою складовою такої підготовки багатьма дослідниками визнається формування у молодих людей таких життєвих перспектив, які дозволили б їм вибудувати оптимальні взаємини у майбутній сім'ї та успішно адаптуватися до нових для них форм соціальної взаємодії.

Проблема особистісного самовизначення юнаків у контексті сприймання й осмислення ними свого подальшого життєвого шляху, формування життєвої перспективи щодо майбутньої власної сім'ї на сьогодні розроблена ще недостатньо. Основні теоретичні та практичні зусилля науковців концентрувалися переважно на дослідженні механізмів становлення життєвих перспектив у їх взаємозв'язку з періодами життєвого шляху людини (Л.І. Божович, Є.І. Головаха, І.С. Кон, Т.М. Титаренко). Зокрема, найбільш вивченими на даний час є умови формування таких перспектив в юнацькому віці (А.Є. Левенець, Г.В. Рудь, Л.Д. Тодорів), особливості здійснення самовизначення юнаків (Е. Еріксон), планування та структурування ними очікувань щодо свого майбутнього життя (Л.І. Божович, М.Р. Гінзбург та ін.) та досягнення особистісної зрілості (Є.І. Головаха).

Водночас, досі не надавалося достатньої уваги вивченню процесу становлення життєвих перспектив майбутнього сім'янина (ЖПС). Вирішення даного завдання пов'язано із визначенням значущості впливу на становлення ЖПС макросоціальних та мікросоціальних (характеристик родинних взаємин) чинників. З метою конкретизації наукових уявлень про особистісне самовизначення юнацтва щодо свого майбутнього сімейного життя і, зокрема, механізми та закономірності його планування, а також фактори становлення, виникла необхідність у дослідженні зазначених життєтворчих процесів особистості в динаміці (при переході від шкільного до студентського життя) та їх взаємозв'язку із змістовими характеристиками родинних взаємин. Саме ці аспекти і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Психологічні особливості взаємин в родині як чинник становлення життєвих перспектив майбутнього сім'янина".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематики наукових досліджень кафедри психології Педагогічного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника: "Психодіагностичний інструментарій: розробка і вдосконалення, адаптація та апробація" (протокол кафедри №10 від 15.09.2005 та протокол інституту № 2 від 15.11.2005).

Тему дисертації затверджено вченою радою Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № 10 від 30 червня 2006 року) та уточнено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 28 листопада 2006 року).

Об'єктом дослідження є процес становлення життєвих перспектив майбутнього сім'янина.

Предмет дослідження склали змістово-динамічні характеристики взаємин в родині як чинники становлення життєвих перспектив майбутнього сім'янина.

Мета дослідження полягала у виявленні залежностей між змістово-динамічними характеристиками взаємин в родинно-сімейних групах та життєвими перспективами майбутнього сім'янина.

Враховуючи встановлені багатьма вченими факти, що свідчать про важливість родинного виховання у становленні особистості майбутнього сім'янина та особливостей взаємин між членами його власної сім'ї, в основу даного дослідження покладено наступну гіпотезу: становлення життєвих перспектив майбутнього сім'янина зумовлюється змістово-динамічними особливостями його реальних родинних взаємин і коригується віковими та ґендерними чинниками становлення особистості.

Мета роботи та висунута нами гіпотеза визначили необхідність розв'язання наступних завдань:

1. Розкрити психологічний зміст феномену життєвої перспективи майбутнього сім'янина в сукупності його основних змістово-структурних елементів.

2. Виявити й проаналізувати психосоціальні, вікові та ґендерні детермінанти становлення життєвого шляху та формування життєвих перспектив юнаків і дівчат щодо їх майбутньої сім'ї.

3. Експлікувати та обґрунтувати емпіричні взаємозв'язки між змістово-динамічними характеристиками родинних взаємин і особливостями становлення життєвих перспектив майбутнього сім'янина.

4. Встановити та обґрунтувати особливості впливу мікросоціальних чинників (змістово-динамічних характеристик родинних взаємин) на становлення окремих аспектів життєвих перспектив юнаків та дівчат щодо їхнього майбутнього сімейного життя.

Методологічну і теоретичну основу дослідження склали принципи єдності свідомості та діяльності, розвитку та системності при аналізі психічних явищ (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн); теоретичні положення про життєвий шлях особистості та особливості його осмислення (К.О. Абульханова-Славська, Є.І. Головаха, О.О. Кронік, Ж. Піаже, С. Л. Рубінштейн, Л.В. Сохань, Т.М. Титаренко); когнітивна теорія особистісних конструктів (Дж. Келлі) та її застосування у психодіагностиці (В.Ф. Петренко, А.Г. Шмельов, М.Д. Белей); теоретико-концептуальні положення щодо відтворення індивідом у своїй сім'ї змістово-динамічних характеристик взаємин, властивих батьківським родинно-сімейним групам, у процесі ігрової діяльності суб'єкта (Д.Б. Ельконін), соціального научіння (А. Бандура), ідентифікації з батьками (З. Фройд, А. Фройд), засвоєння сценаріїв життя, ігор та рольових особистісних позицій (Е. Берн), успадкування дітьми рівня диференціації "Я" своїх батьків (М. Боуен), відтворення у своїх родинних взаєминах звичних моделей стосунків із інтерналізованими в дитинстві об'єктами (В. Фейрбейрн); концепції сімейних взаємин (А. Андерсен, П. Бергер, Е. Берн, Г. Бейтсон, М. Боуен, Б.М. Гаспаров, Л.Я. Гозман, Г.А. Ґулішіан, К. Джерджен, Т. Лукман, М.М. Обозов, Т. Парсонс, В. Фейрбейрн та ін.), а також положення та закономірності впливу родинних стосунків на формування особистості дитини (Т.В. Андрєєва, А.Н. Захаров, І.С. Кон, О.І. Пенькова, Л.Б. Шнейдер та ін.).

Методи дослідження: теоретичні - аналіз, порівняння, узагальнення і систематизація основних положень теоретико-методологічних підходів до вивчення досліджуваної проблематики та отриманих в їх рамках емпіричних даних; психодіагностичні (анкетування, опитування, психометричні тести, репертуарні решітки, метод семантичного диференціалу); експериментальні (ex post facto); методи математичної статистики (параметричні та непараметричні критерії розрізнення, кореляційний, факторний та регресійний аналіз). Обробка даних здійснювалася на базі комп'ютерного статистичного пакету SPSS 13.0 for Windows та MS Excel.

У ході розв'язання поставлених завдань використовувалися такі конкретні методики дослідження: методика діагностики міжособистісних взаємин Т. Лірі, тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.О. Леонтьєва, методика "Перспектива мого життя" (ПМЖ) Є.А. Міско і Н.В. Тарабріної, авторські методики - репертуарна (оцінна) решітка "Взаємини в моїй родині", анкета "Моя сім'я".

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася протягом 2005-2007 рр. на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, ліцеїв, загальноосвітніх шкіл і шкіл-інтернатів м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області. В експериментальному дослідженні взяли участь 404 учнів та студентів (15-22 років), а також 39 педагогічних працівників ЗОШ Івано-Франківської області (23-55 років).

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що: вперше науково обґрунтовано і експериментально підтверджено вплив психологічних особливостей родинних взаємин (доброзичливості, домінантності, товариськості, турботливості, напруженості) на становлення окремих параметрів життєвих перспектив майбутнього сім'янина (оптимістичності, диференційованості, реалістичності, залежності подій майбутнього сімейного життя від активності суб'єкта, осмисленості власного життя, локусу контролю життя, очікувань щодо міри напруженості та автономії у майбутніх подружніх стосунках); уточнено зміст поняття "життєва перспектива майбутнього сім'янина"; поглиблено розуміння проблем розвитку особистості в юнацькому віці, зокрема, такого її важливого аспекту, як становлення життєвої перспективи; виявлено вікові та гендерні особливості становлення життєвої перспективи майбутнього сім'янина; доповнено комплекс психологічних феноменів, які визначають зміст, характер, емоційне забарвлення життєвої перспективи у ранній юності.

Практичне значення роботи. Отримані результати дослідження можуть бути використані у процесі викладання курсу вікової психології та психології сім'ї, для планування і розробки психотерапевтичних інтервенцій, а також при створенні психокорекційних програм, спрямованих на підготовку молоді до сімейного життя. Апробовано систему діагностики особливостей становлення життєвих перспектив майбутнього сім'янина, що допоможе шкільним психологам, вчителям, особам, які працюють з молоддю, діагностувати особливості життєвого самовизначення юнаків і прогнозувати їх очікування щодо майбутнього шлюбного партнера та побудови взаємин у сім'ї.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися: всебічним теоретичним аналізом проблеми та обґрунтованістю основних концептуальних положень, що використовувались у вирішенні завдань дослідження; застосуванням діагностичних методів, адекватних об'єкту і предмету дослідження, а також перевіркою їх достовірності за допомогою статистичних процедур; узгодженням та взаємодоповненням експериментальних, психометричних і якісних методів дослідження, інтерпретацією його основних показників.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри психології Педагогічного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, звітно-наукових конференціях професорсько-викладацького складу цього ВНЗ (Івано-Франківськ, 2006-2007 рр.), а також на міжнародній науково-практичній конференції "Ґенеза буття особистості", присвяченій ювілею наукової та педагогічної діяльності С. Д. Максименка (Київ, 18-19.11.2006), обласній науково-практичній конференції "Професійна кар'єра педагога: динаміка, основні проблеми, шляхи їх вирішення" (Івано-Франківськ, 16.10.2006), VI Всеукраїнській науково-практичній конференції секції системної сімейної психотерапії УСП "Сім'я. Сімейна психотерапія. Влада, контроль чи співпраця" (Київ, 27-29.01.2006), VІІ Всеукраїнській конференції секції системної сімейної психотерапії УСП "Психологічна та психотерапевтична допомога сім'ям" (Київ, 2-4.02.2007).

Дисертація є особистим внеском автора у вирішення проблеми зумовленості становлення життєвої перспективи майбутнього сім'янина психологічними особливостями взаємин у родині.

Впровадження у практику. Матеріали дослідження були використані у практиці професійної підготовки студентів-психологів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Публікації. Основний зміст роботи висвітлено у 7 працях, з яких 1 - монографія (у співавторстві), 5 видруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, 49 додатків. Робота викладена на 165 сторінках, містить 293 джерела літератури. В основний текст дисертації поміщено 24 таблиці, 22 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, дано коротку характеристику методів дослідження, подано відомості щодо експериментальної бази дослідження й апробації його результатів.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади дослідження зумовленості становлення життєвих перспектив майбутнього сім'янина його родинними взаєминами" - висвітлено результати аналізу досліджень із зазначеної проблеми, проведених зарубіжними та вітчизняними вченими; розглядається зміст понять "життєва перспектива особистості" і "життєва перспектива майбутнього сім'янина" (ЖПС), виокремлено їх структурні компоненти та можливі чинники становлення позначуваних ними феноменів.

Як показав аналіз психологічних досліджень, вивчення проблеми прогнозування суб'єктом власного майбутнього проводиться в руслі різних підходів (К.О. Абульханова-Славська, Г.О. Балл, Ж.П. Вірна, Є.І. Головаха, Т.А. Демидова, І.С. Кон, Т. Коттл, О.О. Кронік, К. Левін, С. Д. Максименко, В.Д. Мєндєлєвіч, Є.А. Міско, В.Г. Панок, В.В. Рибалка, С. Л. Рубінштейн, Г.В. Рудь, Л.В. Сохань, Н.В. Тарабріна, Т.М. Титаренко, Л.Д. Тодорів, З.О. Шабарова та ін.) та з використанням різної термінології. Водночас, поняття життєвої перспективи є інтегративним і характеризує основні змістові і структурні елементи, пов'язані з уявленнями людини про своє майбутнє.

Основні характеристики життєвої перспективи особистості як образу бажаного, очікуваного майбутнього життя можуть стосуватись різних сфер її життєдіяльності: професійної, сімейної, освітньої, соціальної ієрархії, матеріального споживання тощо. Із вищепереліченого особистість майбутнього сім'янина найбільш значуще характеризується життєвою перспективою щодо майбутньої власної сім'ї. У цьому контексті ЖПС можна визначити як систему уявлень індивіда про загальну спрямованість програмованих чи очікуваних ним імовірних та важливих подій свого майбутнього сімейного життя.

У процесі розв'язання дисертаційних завдань з'ясовано, що в якості основних параметрів ЖПС слід розглядати тривалість, реалістичність, диференційованість, оптимістичність та ін. уявлень про майбутнє сімейне життя. Серед структурних елементів ЖПС слід виділити ціннісні орієнтації, життєві цілі і плани суб'єкта щодо подій свого майбутнього сімейного життя.

Важливим періодом професійного та особистісного самовизначення особистості (в якому людина вперше вчиться усвідомлювати і вибудовувати перспективи свого життя) є юнацький вік. Рівень психічного і соціального розвитку особистості прямо або опосередковано впливає на діапазон і подієвий зміст її життєвої перспективи. Проте, нерозв'язаною залишається проблема зумовленості становлення ЖПС макро- та мікросоціальними чинниками.

На думку багатьох дослідників, молоді люди у власній сім'ї схильні відтворювати модель взаємин між ними та членами їх батьківських сімей і подружніх стосунків своїх батьків (Е. Берн, М. Боуен, В. Фейрбейрн, З. Фройд та ін.). Тому, в контексті дослідження змістово-динамічних характеристик взаємин у батьківській сім'ї як чинника становлення ЖПС важливого значення надавалося вивченню життєвих планів суб'єкта щодо його майбутніх подружніх взаємин. Зокрема, було зроблено припущення про те, що очікування юнаків і дівчат щодо змістово-динамічних характеристик стосунків між членами своєї майбутньої сім'ї з певною закономірністю повинні відтворювати аналогічний зміст і форму їх родинних взаємин.

Важливими системними характеристиками сім'ї є структурно-рольові особливості взаємин її членів (Е.Г. Ейдеміллер, С. Мінухін, Т. Парсонс, Дж. Хейлі, В.В. Юстицький та ін.). Зважаючи на це, слід підкреслити, що систему взаємин у сім'ї можна характеризувати через притаманні її членам індивідуальні особливості міжособистісної взаємодії із членами їх родинно-сімейних груп. Серед узагальнюючих характеристик вищезгаданих стосунків, які відображають їх зміст та динаміку, виділено конфліктність, агресивність, незалежність, домінування та протилежні їм, відповідно - гармонійність, доброзичливість, залежність. У контексті нашого дослідження особливої значущості набуло також виявлення особистісних конструктів, які репрезентують уявлення осіб юнацького віку щодо змістово-динамічних характеристик реальних стосунків членів їх батьківських сімей.

У другому розділі - "Концептуально-експериментальні основи вивчення впливу психологічних особливостей взаємин в родині на становлення життєвих перспектив майбутнього сім'янина" - визначено програму емпіричного дослідження, його етапи, обґрунтовано доцільність виокремлення відповідних параметрів і релевантного методичного інструментарію.

Процедура дослідження передбачала проведення трьох етапів. На першому з них визначались: а) структурні особливості батьківських сімей учнів та студентів; гендерні та вікові особливості змістово-динамічних характеристик їх родинних взаємин; б) вікові та гендерні особливості життєвої перспективи майбутнього сім'янина. Реалізація завдань другого етапу дослідження дала відповідь на питання про існування статистично значущих зв'язків між досліджуваними параметрами ЖПС і змістово-динамічними характеристиками взаємин у його батьківській сім'ї. На третьому етапі з метою дослідження каузальних зв'язків між вищезгаданими психологічними змінними було використано експериментальний план ex-post-facto (ретроспективний експеримент). Дослідження проводилося на вибірці осіб юнацького віку як найбільш сенситивного до становлення життєвих перспектив.

Серед змістово-динамічних характеристик сприйняття молоддю взаємин у сім'ї емпірично виділено фактори, які були умовно позначені як "турботливість", "близькість", "напруженість", "товариськість" і "автономія" у стосунках. Для аналізу ЖПС використовувались такі її параметри, як оптимістичність (визначалася шляхом співвідношення позитивних і негативних прогнозів суб'єкта щодо свого майбутнього), диференційованість (визначалася шляхом аналізу розсіву показників окремих характеристик ЖПС), тривалість (хронологічний "розмах" подій майбутнього - задавався експериментатором), реалістичність (реалістичними вважалися життєві плани та цілі учнів і студентів, які можна практично виконати, здійснити). Процедура встановлення останнього параметру вимагала порівняння очікуваних юнацтвом показників взаємин із уявним майбутнім подружнім партнером та оцінок реальних сімейних взаємин одруженими особами. Життєві плани як структурний елемент ЖПС досліджувався шляхом виявлення очікувань молоді щодо характеристик майбутніх подружніх взаємин (які були б не ідеальними, але достатніми для індивіда з урахуванням усіх реальних супутніх обставин його життя) у визначених часових періодах сімейного життя. У процесі дослідження виявлені окремі характеристики ЖПС порівнювались з показниками аналогічних параметрів загальних життєвих перспектив юнацтва.

У третьому розділі - "Емпіричне вивчення зумовленості становлення життєвих перспектив майбутнього сім'янина його родинними взаєминами" - репрезентовано та узагальнено отримані результати експериментального дослідження.

Дослідження зумовленості ЖПС психологічними особливостями родинних взаємин передбачало врахування відмінностей між різностатевими та різновіковими вибірками осіб за досліджуваними параметрами.

Результати дослідження дають змогу констатувати наступне: чоловіки значуще переважають жінок за показниками запланованості, визначеності ЖПС, залежності подій майбутнього сімейного життя від активності суб'єкта. Виявлені низькі показники за останнім параметром у жінок поєднуються із значно вищими показниками непевності та очікування самотності (р ? 0,01). Водночас, переконаність жінок у їх здатності контролювати своє життя загалом (безвідносно до очікувань щодо майбутньої сім'ї) та приймати рішення і втілювати їх у життя є значно вищими, ніж у чоловіків (за параметром локусу контролю-життя тесту СЖО). Як можна побачити із рис. 2, жінки також значуще переважають чоловіків за показниками параметра результативності життя, задоволеності самореалізацією, переживаннями високої результативності прожитого відрізку життя.

Зафіксовані відмінності між різновіковими та різностатевими групами учнів і студентів за показниками параметрів взаємин у родині та ЖПС дають підстави вважати досліджувану вибірку осіб неоднорідною за вищезгаданими параметрами. Тому подальше дослідження проводилось в окремих вибірках 15-17 і 18-22-річних учнів і студентів чоловічої та жіночої статей.

Поряд із цим між показниками досліджуваних параметрів ЖПС учнів і студентів із різних сімей (повні (нуклеарні), неповні (розлучені батьки, смерть одного з батьків), функціонально неповні (з тривалою відсутністю одного або обох батьків), змішані), а також родин, які проживають у міській/сільській місцевості, не встановлено статистично значущих відмінностей (р > 0,05). Тому вибірка досліджуваних осіб із вищезгаданих сімей вважалась однорідною. Порівняння показників за параметрами оцінки юнаками та дівчатами характеристик їх сімейних взаємин (методика "Взаємини в моїй сім'ї") дозволило зробити висновок про відсутність достовірних відмінностей між ними (р > 0,05). Тому в подальшому за даними параметрами різностатева вибірка вважалась однорідною.

У процесі дослідження було виявлено значущі статистичні відмінності між різновіковими групами учнів і студентів. Так, для досліджуваних осіб раннього юнацького віку характерні вищі показники за параметрами турботливості, товариськості та нижчі за параметром автономності в їх очікуваннях щодо майбутніх подружніх взаємин. Водночас у 18-22-річних юнаків і дівчат з високим рівнем автономії в існуючих взаєминах зі своїми матерями виявлено значно вищі показники цього ж параметру в очікуваних майбутніх подружніх стосунках (р < 0,01). Аналогічні показники у осіб раннього юнацького віку є значуще нижчими.

У вибірках чоловіків і жінок раннього юнацького віку нами виявлено позитивні кореляційні зв'язки між показниками параметрів методики Т. Лірі, що характеризують переважання у даних осіб конформних поведінкових тенденцій (октанти 5, 6, 7, 8, індекс доброзичливості) і показниками факторів та індексів методики "Перспектива мого життя" (Є.А. Міско, Н.В. Тарабріна).

І, навпаки, між параметрами методики Т. Лірі, які характеризують тенденції до лідерства і домінування, диз'юнктивні, неконформні прояви міжособистісних взаємин у батьківській сім'ї, а також індексом оптимістичності, факторами благополучності, визначеності, насиченості подіями майбутнього сімейного життя та його залежності від активності суб'єкта виявлено негативні статистично значущі кореляційні зв'язки. Виняток становлять показники індексу диференційованості ЖПС, збільшення якого статистично значуще пов'язано зі зростанням показників прямолінійно-агресивних тенденцій у родинних стосунках (жінки раннього юнацького віку). Оптимістична та малодиференційована ЖПС характерна також для наступних категорій досліджуваних осіб: 15-22-річних чоловіків з високими показниками індексу доброзичливості та конформних стилів взаємодії з членами батьківської сім'ї; 15-17-річних та 18-22-річних осіб жіночої статі із, відповідно, більш низькими показниками агресивно-скептичного та незалежно-лідерського стилів міжособистісної взаємодії із членами батьківської сім'ї.

Водночас малоконфліктні дитячо-батьківські взаємини поряд із високими показниками індексу доброзичливості, незалежно-лідерського стилю міжособистісної взаємодії у 15-17-річних юнаків і дівчат та індексу домінантності у 18-22-річних узгоджуються з високими показниками осмисленості власного життя (зокрема, майбутнього), а також з параметром локусу контролю життя, що сприяє більш осмисленому плануванню ними власної самореалізації також у позасімейних сферах життєдіяльності. Остання тенденція виявляється значно виразніше на тлі порівняння з юнаками і дівчатами, стосунки яких зі своїми батьками мають більш конфліктний характер і ЖПС яких є більш диференційованими. Зокрема, життєві плани учениць і студенток з високим рівнем оптимістичності ЖПС характеризуються переважанням (р ? 0,01) кількості позасімейних очікуваних подій (65 % проти 45 % у осіб із середніми показниками оптимістичності ЖПС). Поряд із цим, менш значущою (р ? 0,05) є відмінність аналогічних показників у досліджуваних осіб чоловічої статі (77 % і 60 %).

З метою встановлення структури взаємозв'язків між параметрами родинних стосунків та очікуваних учнями і студентами змістово-динамічних характеристик їх майбутніх подружніх взаємин було застосовано процедуру факторного (з поворотом varimax) аналізу. Отримані результати (табл. 1) дають підставу для констатації взаємозв'язку між характеристиками батьківських взаємин та показниками параметрів очікувань учнів і студентів раннього юнацького віку щодо їх стосунків з майбутніми подружніми партнерами.

Таблиця 1.

Результати факторного аналізу очікуваних юнаками майбутніх подружніх стосунків та існуючих родинних взаємин

Вікові групи

Фактори

Дисперсія

Взаємини між

Взаємини між "Я" і "реальний" майбутній подружній партнер в період

батьками

"Я" і батько

"Я" і мама

"Я" і "ідеальний" подружній партнер

"Я" і "найближча" мені людина

від 0,5 до 1 після одруження

від 1 до 10 років після одруження

> 10 років після одруження

15-17-річні

1

83 %

.804

.883

.797

.920

.885

.904

2

8 %

.903

.785

18-22-річні

1

91 %

.775

.860

.861

.871

.859

.824

2

7 %

.875

.727

Примітка. Подано лише ті факторні ваги, які більші від 0,7.

Дані тенденції підтверджують також результати регресійного аналізу показників параметрів взаємин між членами батьківських сімей юнаків і дівчат та життєвих планів останніх щодо майбутніх подружніх взаємин (табл. 2).

Таблиця 2.

Рівняння регресії показників очікуваних юнаками майбутніх подружніх стосунків та існуючих родинних взаємин

Очікування щодо майбутніх подружніх стосунків в період

Вікові групи учнів і студентів

15-17-річні

18-22-річні

від 0,5 до 1 року після одруження, y1

y1 = 1,143 Ч xbm

y1 = 1,092 Ч xm

від 1 до 10 років після одруження, y2

y2 = 0,891 Ч xbm

y2 = 0,960 Ч xm

більше 10 років після одруження, y3

y3 = 0,939 Ч xbm

y3 = 0,885 Ч xm

Примітки:

1. xbm - взаємини між батьками.

2. xm - взаємини між юнаками і дівчатами та їх матерями.

Моделі взаємин між досліджуваними і їх матерями (у 15-17-річних) та батьками (у 15-22-річних), між батьками (у 18-22-річних) отримали незначущі коефіцієнти і були виключені із рівнянь регресії.

Поряд із цим, вищезгадані очікування 15-17-річних юнаків і дівчат характеризуються вищими (р ? 0,01) показниками наступних параметрів: а) близькості і товариськості щодо існуючих взаємин між ними та їх батьками; б) близькості, товариськості і нижчими - напруженості у стосунках щодо існуючих взаємин між даними індивідами та їх матерями; в) турботливості і близькості щодо взаємин між їхніми батьками. В очікуваннях 18-22-річних юнаків і дівчат щодо взаємин із майбутнім подружнім партнером значуще переважають показники: а) взаємин між батьками за параметром їх близькості; б) взаємин між ними та їх батьками за параметрами близькості і товариськості. Разом з цим, вони значуще не відрізняються від показників параметрів взаємин між ними та їх матерями, що поряд із результатами факторного і регресійного аналізу дає підставу констатувати важливу роль саме цих взаємин у становленні життєвих планів щодо майбутніх подружніх взаємин. життєва перспектива сім'янин майбутня

З метою встановлення каузальних залежностей між досліджуваними параметрами було використано експериментальну схему ex-post-facto (ретроспективний експеримент). В якості показників позитивної динаміки (позитивного значення незалежної змінної) виступали існуючі психологічні характеристики взаємин в родині. Для забезпечення адекватних умов експерименту було відібрано групу досліджуваних осіб з різними показниками параметрів родинних взаємин (194 особи віком 15-17 років). Контрольну групу склали вихованці школи-інтернату Івано-Франківської області (33 особи). Співставлення характерних для представників експериментальних і контрольної груп показників параметрів ЖПС та їх очікувань щодо особливостей майбутніх подружніх взаємин дало можливість визначити статистично значущі відмінності між ними, встановлення яких було підставою для констатації впливу незалежної змінної на залежну.

Виявлення впливу змістово-динамічних характеристик родинних взаємин на життєві плани суб'єкта щодо особливостей його стосунків із майбутнім подружнім партнером проводилося на вибірці 15-22-річних юнаків та дівчат. Експериментальну групу було утворено в кількості 50 учнів та студентів, які відбирались шляхом випадкового вибору з числа досліджуваних на попередньому етапі. До контрольної групи увійшли юнаки і дівчата з депривацією сімейних стосунків загальною кількістю 45 осіб.

Результати ретроспективного експерименту засвідчили, що низький рівень конфліктності дитячо-батьківських взаємин та високі показниками доброзичливості у стосунках з членами батьківської сім'ї зумовлюють становлення низьких (у порівнянні з сиротами, р ? 0,001) показників залежності подій майбутнього сімейного життя від активності суб'єкта, оптимістичності, насиченості подіями (у 15-17-річних осіб жіночої статі), емоційної насиченості теперішнього, локусу контролю Я та життя, залежності подій майбутнього сімейного життя від активності суб'єкта, оптимістичності та благополучності (15-17-річні досліджувані чоловічої статі). У їх ровесників з високим рівнем показників конфліктності взаємин з батьками та в юнаків з депривацією сімейних стосунків відсутні відмінності за досліджуваними параметрами ЖПС.

Також виявлено однорідність показників (р > 0,01) за параметрами турботливості, близькості, товариськості в очікуваних подружніх стосунках в усіх досліджуваних підгрупах. На рівні р ? 0,05 відмінності виявлено лише за параметром турботливості у вибірках осіб зрілого юнацького віку з депривацією сімейних стосунків, з одного боку, та групах студентів з низькими показниками напруженості і високим рівнем доброзичливості у їх взаєминах з матерями, з іншого. Очікувана автономія в майбутніх подружніх стосунках у вибірках осіб раннього юнацького віку, які виховувалися в батьківській сім'ї, та у їх ровесників із депривацією сімейних взаємин також не відрізняються (р > 0,05), що, на нашу думку, свідчить про зумовленість становлення вищезгаданих параметрів ЖПС макросоціальними факторами. Винятком є значуще нижчий (р ? 0,001) рівень напруженості в очікуваних подружніх стосунках в період від 0,5 до 1 року після можливого одруження, який зафіксований у юнаків і дівчат з низькими рівнями параметрів доброзичливості, домінантності (у їх взаєминах із членами своєї родини) та товариськості (у взаєминах між їх батьками).

Незалежно від характеристик родинних взаємин 18-22-річним досліджуваним, які виховувалися в батьківських сім'ях, притаманні очікування більш низького рівня напруженості у майбутніх подружніх стосунках, ніж їх ровесникам із депривацією сімейних стосунків. Даний факт свідчить про зумовленість вказаного параметру ЖПС наявними родинними взаєминами (рис. 3). Отримані результати також дозволили зробити висновок про зумовленість параметру автономії в життєвих планах юнаків і дівчат зрілого юнацького віку щодо своїх майбутніх подружніх стосунків (в період після 1 року одруження і далі) низькими показниками доброзичливості, турботливості та високими - напруженості у їх родинних взаєминах (зокрема, з матерями).

Рис. 2. Діаграми показників оцінювання параметрів очікуваних подружніх взаємин різними категоріями 18-22-річних досліджуваних: 1, 2, 3 - юнаки і дівчата, які виховувались в батьківській сім'ї; періоди уявного майбутнього сімейного життя: від 0,5 до 1 року (1); від 1 до 10 років (2); більше 10 років (3); 4, 5, 6 - юнаки і дівчата із депривацією сімейних стосунків; періоди уявного майбутнього сімейного життя: від 0,5 до 1 року (4), від 1 до 10 років (5), більше 10 років (6).

Оцінка міри реалістичності життєвих планів учнів і студентів щодо майбутніх подружніх взаємин здійснювалася шляхом їх порівняння з аналогічними параметрами взаємин в реальних тривалоіснуючих сім'ях. З цією метою було сформовано вибірку, у яку ввійшли 23 особи жіночої і 16 - чоловічої статі віком від 20 до 55 років (Мс = 34). Тривалість перебування цих осіб у шлюбі - від 1 року до 30 років (Мс = 11,3).

Порівняння показників юнацьких очікувань щодо їх майбутніх подружніх взаємин та оцінок реальних сімейних взаємин одруженими особами дозволило констатувати високий рівень реалістичності даних життєвих планів юнаків і дівчат, які виховувались у батьківських сім'ях (р > 0,05). Винятком стали юнаки і дівчата з високими показниками оптимістичності ЖПС, у яких значуще вищими виявилися показники за параметром близькості і нижчими - автономії у вищезгаданих очікуваннях. Поряд із цим, очікування вихованців інтернатних закладів характеризуються вищими (р ? 0,01) показниками напруженості, близькості та автономії у їх майбутніх подружніх взаєминах, ніж це характерно для встановленого нами рівня реалістичності (рис. 4).

Рис. 3. Діаграма показників оцінювання напруженості подружніх взаємин різними категоріями досліджуваних: 1, 2, 3 - вихованці інтернатних закладів (неодружені); періоди уявного майбутнього сімейного життя: від 0,5 до 1 року (1); від 1 до 10 років (2); більше 10 років (3); 1, 2, 3 - чоловіки і жінки із досвідом сімейного життя із його тривалістю: від 0,5 до 1 року (4), від 1 до 10 років (5), більше 10 років (6).

Порівняльний аналіз ціннісних орієнтацій дозволив констатувати ідентичність їх ієрархії у групах учнів і студентів з різними показниками оптимістичності ЖПС в усіх досліджуваних підвибірках, як в осіб, які виховувались в батьківсько-родинних групах, так і сиріт, що може свідчити про їх зумовленість макросоціальними (позасімейними) чинниками.

ВИСНОВКИ

1. Життєва перспектива особистості як образ бажаного, очікуваного майбутнього життя може стосуватися різних сфер її життєдіяльності: професійної, сімейної, освітньої, соціальної ієрархії, матеріального споживання тощо. Життєву перспективу майбутнього сім'янина (ЖПС) можна визначити як систему уявлень індивіда про загальну спрямованість програмованих чи очікуваних ним ймовірних важливих подій свого майбутнього сімейного життя. Серед змістово-структурних елементів ЖПС слід виділити ціннісні орієнтації, життєві цілі і плани суб'єкта щодо подій свого майбутнього сімейного життя. Діапазон і подієвий зміст життєвої перспективи прямо або опосередковано пов'язаний з рівнем психічного і соціального розвитку особистості. Найбільш інтенсивно формування перспективи життя відбувається в юнацькому віці.

2. Результати проведеного емпіричного дослідження дають підстави виокремити значущі вікові та гендерні особливості ЖПС і життєвої перспективи загалом. На відміну від осіб раннього юнацького віку, життєві плани 18-22-річних студентів характеризуються нижчими показниками автономії та вищими - турботливості. У них значно вищі показники оптимістичності, безпечності, осмисленості та благополучності ЖПС. Також у чоловіків, на відміну від жінок, набагато вищі показники інтернальності щодо подій майбутнього сімейного життя та нижчі щодо очікування самотності.

3. Отримані результати свідчать про дієвість механізмів більш чи менш усвідомлюваного відтворення юнацтвом у своїх ЖПС змістово-динамічних характеристик їх взаємин з матерями (18-22-річні юнаки і дівчата) та подружніх стосунків їхніх батьків (15-17-річні). Високий рівень оптимістичності та низький - диференційованості ЖПС характерні для 15-22-річних чоловіків і жінок із високим рівнем доброзичливості та конформних стилів взаємодії з членами батьківської сім'ї. Їх життєві плани щодо майбутніх подружніх стосунків є менш реалістичними та відтворюють змістово-динамічні характеристики взаємин між ними та їх батьками і матерями (у жінок), а також між обома батьками (у чоловіків). Поряд з цим, у даних осіб більш осмисленим є планування власної самореалізації в позасімейних сферах життєдіяльності.

І, навпаки, високі показники конфліктності у взаєминах між батьками корелюють із середніми показниками оптимістичності та високими - диференційованості ЖПС. Життєві плани таких юнаків і дівчат щодо їх майбутніх подружніх стосунків є реалістичними за всіма досліджуваними параметрами та відтворюють змістово-динамічні характеристики взаємин між ними та їх матерями.

4. Отримані результати підтвердили гіпотезу про те, що особливості параметрів ЖПС зумовлені змістово-динамічними характеристиками родинних взаємин суб'єкта. Зокрема, виявлено: вплив наявних родинних взаємин на показники очікуваного юнацтвом рівня напруженості та автономії у майбутніх подружніх стосунках, параметрів реалістичності, оптимістичності та диференційованості ЖПС, оцінок залежності подій майбутнього сімейного життя від активності суб'єкта, осмисленості власного життя, локусу контролю життя. При цьому, на процес становлення окремих параметрів ЖПС (оптимістичності, диференційованості, реалістичності тощо) мають вплив такі психологічні особливості родинних взаємин як доброзичливість, домінантність, товариськість, турботливість, напруженість.

Виявлені нами показники реалістичності та відповідності досліджуваних характеристик ЖПС соціальним нормам, дають підстави вважати, що, шляхом відтворення змістово-динамічних характеристик родинних взаємин, юнаки та дівчата, які виховувалися у батьківських сім'ях, засвоюють більш відповідні до існуючих в даному соціумі норми подружніх стосунків, ніж їх однолітки із депривацією сімейних взаємин.

5. Важлива роль у формуванні багатьох параметрів ЖПС та ціннісних орієнтацій і життєвих планів молоді щодо майбутніх подружніх взаємин належить макросоціальним факторам. Особливо відчутно цей вплив простежується у вибірці чоловіків раннього юнацького віку, для яких характерною є схильність орієнтуватися на зовнішні щодо своєї сім'ї моделі успіху і соціального життя.

Встановлені взаємозв'язки і каузальні залежності свідчать про перспективність проведення спеціальної психокорекційної роботи у процесі підготовки молоді до сімейного життя. Її змістовне наповнення складатимуть питання антиципації можливих проблемних аспектів родинних взаємин та усвідомлення залежностей між психологічними особливостями родинних взаємин та характеристиками їх ПЖС. Це розширило б свободу вибору при моделюванні юнаками характеристик своїх майбутніх подружніх взаємин. До ефективних напрямів такої роботи слід віднести різні види індивідуальної, групової та сімейної психотерапії, просвітницьку діяльність. Експериментальні напрацювання в зазначеному ракурсі залишаються актуальними і перспективними.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Сидорик Ю.Р. Проблеми сімейних взаємин як можливі причини вживання наркотичних речовин і скоєння суїциду//Актуальні проблеми психології. Том 3.: Консультативна психологія і психотерапія: Збірник наукових праць Інституту психології ім.. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка, З.Г. Кісарчук - К.: Міленіум, 2003. - Вип. 2. - С. 221-226.

2. Психологія суїциду: Навчальний посібник / За ред. В.П. Москальця. - К.: Академвидав, 2004. - 288 с. - Розділ 1. § 1.3 (у співавторстві) - С. 45-55, § 4.2. - С. 248-249.

3. Сидорик Ю.Р. Особливості життєвих перспектив особистості студентів з хронічними захворюваннями, які потребують допомоги батьків // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С. Д. Максименка. - К.: Міленіум, 2006. - Вип. 27. - С. 527-535.

4. Сидорик Ю.Р. Взаємини батьків і дітей в контексті актуальних конструктів студентства та основних положень системної психотерапії // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія №12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. - №15 (39). - С. 59-64.

5. Сидорик Ю.Р. Особливості життєвих перспектив у студентів із різним типом взаємин із своїми батьками // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ, ВДВ ЦІТ, 2007. - Вип. 12. - Ч. 2. - С. 203-212.

6. Сидорик Ю. Психологічні особливості становлення життєвих перспектив особистості в юнацькому віці та в період ранньої дорослості // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / Ред. кол. Т. Біленко (головний редактор), Н. Скотна, В. Татенко та ін. - Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2007. - Випуск дев'ятнадцятий. Психологія. - С. 45-55.

7. Сидорик Ю.Р. Сім'я як соціально-психологічне середовище формування у молоді уявлень про професійну кар'єру // Збірник наукових повідомлень обласної науково-практичної конференції "Професійна кар'єра педагога: динаміка, основні проблеми, шляхи їх вирішення". - Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007. - С. 167-171.

АНОТАЦІЯ

Сидорик Ю.Р. Психологічні особливості взаємин в родині як чинник становлення життєвих перспектив майбутнього сім'янина - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія - Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2008 рік.

У дисертаційному дослідженні розглядається проблема зумовленості процесу становлення життєвої перспективи майбутнього сім'янина (ЖПС) макро- і мікросоціальними (психологічними особливостями родинних взаємин) чинниками. Встановлено, що в ЖПС значною мірою відтворюються змістово-динамічні характеристики родинних взаємин індивіда. Доведено, що останні впливають на становлення таких параметрів ЖПС, як оптимістичність, диференційованість, локус контролю, напруженість і автономія в очікуваних молоддю майбутніх подружніх взаєминах та реалістичності даних життєвих планів.

Ключові слова: життєва перспектива майбутнього сім'янина, життєві цілі і плани, ціннісні орієнтації, юнацький вік, родинні взаємини, депривація родинних взаємин.

АННОТАЦИЯ

Сидорик Ю.Р. Психологические особенности взаимоотношений в семье как фактор становления жизненных перспектив будущего семьянина - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология - Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника, Ивано-Франковск, 2008 год.

В диссертационном исследовании рассматриваются проблемы движущих сил жизненного пути личности, а именно - проблема обусловленности процесса становления жизненной перспективы будущего семьянина (ЖПС) макро- и микросоциальными (психологическими особенностями взаимоотношений в семье) факторами.

В работе анализируются результаты исследований отечественных и зарубежных ученых по указанной проблематике, а также содержание понятия ЖПС, рассматриваются его структурные элементы и возможные движущие силы развития.

Содержательные характеристики жизненной перспективы личности могут относится к различным сферам ее жизнедеятельности: профессиональной, семейной, образовательной, социальной, материального потребления и т.д. Из вышеперечисленного личность будущего семьянина наиболее полно характеризуется ее ЖПС.

ЖПС можно определить как систему представлений человека об общей направленности программируемых либо ожидаемых им вероятных и важных событий его будущей семейной жизни. В структуре ЖПС выделены представления, ценностные ориентации, жизненные цели и планы субъекта относительно своей будущей семейной жизни. Юношеский возраст рассматривается как важный период формирования жизненных перспектив, во время которого возникает психологическая готовность индивида к осуществлению жизненных выборов. Учитывая результаты исследований, которые свидетельствуют о значительной роли семейных отношений (родительской семьи) в становлении личности подрастающего поколения, а также о тенденции к воспроизведению последними характеристик вышеупомянутых отношений в своей семейной жизни, было осуществлено экспериментальную проверку гипотезы о влиянии особенностей семейных отношений на ЖПС.

Эмпирическое изучение обусловленности становления жизненной перспективы будущего семьянина его семейными взаимоотношениями позволило объективировать существующие каузальные зависимости между этими переменными. Результаты проведенного исследования дают основания выделить значимые гендерные и возрастные особенности ЖПС. В диссертации установлено, что содержательно-динамические характеристики семейных взаимоотношений индивида предопределяют становление жизненной перспективы индивида относительно своей будущей семьи. Доказано влияние семейных взаимоотношений на становление ЖПС, в частности, таких ее параметров как оптимистичность и дифференцированость, зависимость событий будущей семейной жизни от активности субъекта, осмысленности собственной жизни, локус контроля жизни; напряженность и автономия в ожидаемых юношами и девушками будущих супружеских взаимоотношениях и реалистичность данных жизненных планов. Вместе с тем, важная роль в становлении многих параметров ЖПС, ценностных ориентаций и жизненных планов молодёжи относительно будущих супружеских взаимоотношений принадлежит макросоциальным факторам.

Ключевые слова: жизненная перспектива будущего семьянина, жизненные цели и планы, ценностные ориентации, юношеский возраст, семейные взаимоотношения, депривация семейных взаимоотношений.

SUMMARY

Yu. R. Sydoryk. Psychological peculiarities of relationships in a family as the factor of future family man's life prospects establishment - Manuscript.

Candidate's of Psychologic Sciences Thesis of the specialty 19.00.07 - pedagogic and age psychology - Precarpathian national university named after Vasyl Stefanyk, Ivano-Frankivsk, 2008.

Problem of conditionality of process of future family man's life prospects establishing by psychological characteristics of family relationships is elucidated in the thesis. It is established that content-dynamic characteristics of family relationships are reflected in the life prospects of future family man in a great measure. It is proved that the last influence greatly into the establishing of such parameters of prospects of family man as: optimism, differentiation, locus of control, intensity and autonomy in expected by youth family relationships and reality of given life plans.

Key words: life prospects of future family man, life aims and plans, valuable orientations, youth age, family relationships, deprivation of family interrelations.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены