Особливості соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп’ютерних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГЇЇ АПН УКРАЇНИ

УДК 159.922-057.875

Особливості соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій

за спеціальністю 19.00.05 ? соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Ткачишина Оксана Романівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Міжрегіональній Академії управління персоналом МОН України

Захист відбудеться 22.05.2008р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.457.01 в Інституті соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціальної та політичної психології АПН України (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 15).

Автореферат розісланий 11.04.2008р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.В. Жадан

адаптація соціальний студент

АНОТАЦІЇ

Ткачишина О.Р. Особливості соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 ? соціальна психологія; психологія соціальної роботи. - Інститут соціальної та політичної психології АПН України. ? Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена вивченню проблеми соціально-психологічної адаптації студентів - майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій у процесі професійної підготовки.

Розкрито особливості соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій. Виявлені об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на процес соціально-психологічної адаптації. Виділено три рівні адаптованості студентів ? майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій: високий, середній та низький.

Дослідження показало, що особливості соціально-психологічної адаптації студентів у ВНЗ визначає напрям та спеціальність професійної підготовки. Порівняльний аналіз показав, що студенти - майбутні фахівці з комп'ютерних технологій у перші роки навчання у ВНЗ вирізняються невпевненістю у собі, меншою товариськістю та потребою у спілкуванні у порівнянні зі студентами інших спеціальностей.

Визначено ґендерні особливості соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій. Жінки виявились більше включеними в інтеграційні процеси студентської групи та стосунки, ніж чоловіки. Чоловікам більше притаманні агресивні прояви у поведінці щодо оточуючого соціального середовища та виражене прагнення до домінування, ніж жінкам. З'ясувалося, що в осіб жіночої статі включення в інтеграційні процеси студентської групи та стосунки відбувається через комунікативні аспекти, тоді, як у чоловіків через ділові.

Розроблено і апробовано програму активного соціально-психологічного навчання з метою оптимізації соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій, яка дала позитивні результати.

Ключові слова: соціально-психологічна адаптація, майбутні фахівці з комп'ютерних технологій, професійна підготовка, активне соціально-психологічне навчання.

Ткачишина О.Р. Особенности социально-психологической адаптации будущих специалистов по компьютерным технологиям. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 ? социальная психология; психология социальной работы. - Институт социальной и политической психологии АПН Украины. ? Киев, 2008.

Диссертационная работа посвящена изучению проблемы социально- психологической адаптации студентов - будущих специалистов по компьютерным технологиям в процессе профессиональной подготовки.

Рассмотрены особенности социально-психологической адаптации будущих специалистов по компьютерным технологиям. Выявлены объективные и субъективные факторы, которые влияют на процесс социально-психологической адаптации. Выделены три уровня адаптированности студентов ? будущих специалистов по компьютерным технологиям: высокий, средний и низкий.

Для студентов с высоким уровнем социально-психологической адаптации характерно стремление к познанию нового, понимание своих личностных особенностей, принятие социальной функции студента, уверенность в себе, эмоциональная стабильность, хорошая успеваемость.

У студентов со средним уровнем адаптированности преобладают в основном средние оценки показателей социально-психологической адаптации. Они отличаются меньшей стабильностью эмоциональных процессов и высоким уровнем агрессивности. Показатели учебной успеваемости у них ниже, чем у студентов с высоким уровнем адаптированности.

Студенты с низким уровнем адаптированности отличаются неуверенностью в себе, высоким уровнем агрессивности, низкими показателями принятия социальной функции студента и учебной успеваемости, а также наибольшим количеством пропусков занятий.

Исследование показало, что особенности социально-психологической адаптации студентов в вузе определяет главным образом направление и специальность профессиональной подготовки.

Проведенный сравнительный анализ показателей социально-психологической адаптации студентов разных специальностей показал, что студенты ? будущие политологи и дипломаты, оказались более уверенными в себе и решительными, они более активны в социальных контактах и имеют большую потребность в общении с окружающими, чем студенты ? будущие специалисты по компьютерным технологиям.

Установлено, что студенты - будущие специалисты по компьютерным технологиям в первые годы обучения в высшем учебном заведении характеризуются недостаточной потребностью в общении с окружающими в сравнении со студентами других специальностей, что осложняет их включение в интеграционные процессы студенческой группы и отношения. Кроме того, они оказались более застенчивыми и тревожными.

Определены гендерные особенности социально-психологической адаптации будущих специалистов по компьютерным технологиям. Женщины оказались более включенными в интеграционные процессы студенческой группы и отношения. Для мужчин более характерны агрессивные проявления в поведении относительно окружающей социальной среды и выражено стремление к доминированию, нежели для женщин, но они оказались более оптимистичными и уверенными в себе. У женщин вхождение в интеграционные процессы студенческой группы и отношения более обусловлены коммуникативными аспектами, а у мужчин - деловыми.

Разработана и апробирована программа активного социально- психологического обучения с целью оптимизации социально-психологической адаптации будущих специалистов по компьютерным технологиям. Сравнение результатов, полученных в экспериментальной и контрольной группах подтвердило эффективность программы активного социально-психологического обучения, направленной на улучшение процесса социально-психологической адаптации студентов.

Ключевые слова: социально-психологическая адаптация, будущие специалисты по компьютерным технологиям, профессиональная подготовка, активное социально-психологическое обучение.

Tkachishina O.R. "The Features of the social-psychological adaptation of the future specialists of computer technologies". ? Manuscript.

Dissertation for Candidate degree in psychological sciences. Speciality - 19.00.05 - social psychology; psychology of social work. - Institute of Social and Political Psychology. ? Kyiv, 2008.

Dissertation work is devoted to study the problem of social psychological adaptation of students - future specialists of computer technologies in the process of professional training.

The features of socially psychological adaptation of future specialists of computer technologies are exposed. Found out are objective and subjective factors which influence the process of social psychological adaptation. Three groups of students - future specialists of computer technologies: with high, by a middle and low level adaptation.

Research showed that the features of socially psychological adaptation of students in Higher Eductational Institutions are determined mainly by direction and speciality of professional preparation. A comparative analysis showed that students - future specialists of computer technologies in the first years of studies in Higher Eductational Institutions are characterized by uncertainty in itself, by less sociability and less need in intercourse comparing to the students of other specialities.

Outlined are gender peculiarities of social psychological adaptation of future specialists of computer technologies. Women appeared more involved in the integration processes of student group and relations than men. For men inherent aggressive displays in a conduct in relation to a social environment and aspiring is expressed to prevailing, than for women. It turned out that in the persons of female sex involving in the integration processes of the student group and relations take place through communicative aspects, whereas for men is through business.

The program of active social psychological training is developed and approved with the purpose of optimization of social psychological adaptation of future specialists of computer technologies, which resulted positively.

Keywords: social psychological adaptation, future specialists of computer technologies, professional training, active social psychological training.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблема соціально-психологічної адаптації у різних її проявах є однією з найактуальніших у науці та суспільній практиці. Адже з кожним роком ускладнюються і змінюються умови різних видів професійної та навчальної діяльності, з'являються нові професії, висуваються підвищені вимоги до кожної людини.

Інформатизація та комп'ютеризація, що набувають усе більшого розмаху в сучасному суспільстві, призводять до прискорення темпів життя, збільшення інформаційного потоку та необхідності сприйняття й переробки людиною великої кількості інформації. Більші можливості, які з'явились у людини з появою комп'ютерів, змінили її життя ? полегшивши його функціонально, ускладнили психологічно. Постає проблема соціально-психологічної адаптації у світі, що постійно змінюється.

Сутність впливу інформаційних та комп'ютерних технологій на особистість неоднозначна: з одного боку, безсумнівні переваги, які привносить комп'ютер у життя людини, а з іншого - існує безліч побічних ефектів комп'ютеризації, які стосуються інших сфер життя людини (М.Г. Абрамов, Ю.Д. Бабаєва, А.Є. Войскунський, А. Гольдберг, А.В. Гордєєва, Д. Грінфільд, Ю.І. Машбиць, Е. Рейд, М.Л. Смульсон, Дж. Сулер, К.С. Янг та ін.). На думку багатьох учених комп'ютерна техніка впливає на психіку, перебудовуючи пізнавальні та мотиваційно-емоційні процеси, діяльність і спілкування людини, свідомість та міжособистісні взаємини (О.М. Арестова, Л.М. Бабанін, Л.П. Гур'єва, О.К. Тихомиров, Н.В. Чудова та ін.). Так, досліджувались окремі аспекти впливу комп'ютерних технологій на особистість: особливості мислення, емоційної сфери, які формуються в процесі тривалої взаємодії з комп'ютером (М.Г. Абрамов, О.В. Брушлинський та ін.); структура розумової діяльності людини в умовах автоматизації (Х. Баррет, Л.П. Гур'єва, М.Л. Смульсон, Дж. Хассет та ін.); психологічні аспекти процесу програмування (Д. Грінфільд, І.В. Малич, С. Пейперт та ін.); психологічні проблеми та наслідки комп'ютеризації (Ю.Д. Бабаєва, І.Г. Бєлавіна, А.Є. Войскунський, Є.І. Машбиць) тощо.

У сучасному суспільстві все більше популярності набувають спеціальності, які пов'язані з комп'ютерними науками та прикладною математикою, зокрема, такі як: «Автоматизовані системи управління», «Програмне забезпечення автоматизованих систем», «Прикладна математика» та інші. Обрання молодими людьми спеціальностей, які пов'язані з комп'ютерними технологіями, спонукає до думки про наявність у них певних здібностей, рис характеру, індивідуальних психологічних особливостей, що зумовили свідомий вибір своєї майбутньої професії. В процесі професійної підготовки майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій важливо враховувати специфіку професії та можливі негативні її наслідки. Для майбутніх програмістів такими наслідками можуть бути труднощі у спілкуванні та встановленні контакту з іншими людьми, стереотипи мислення, що ускладнюють міжособистісну взаємодію та інші. Якщо звичайні користувачі зазнають ситуативного впливу комп'ютерних технологій на особистість, то професійні програмісти - постійного (і на роботі, і вдома). Впровадження у процес професійної підготовки майбутніх програмістів методів активного соціально-психологічного навчання, сприятиме оптимізації їх соціально-психологічної адаптації, а також матиме позитивний вплив на формування особистості майбутнього фахівця.

Аналіз психологічної літератури свідчить, що проблема соціально-психологічної адаптації особистості знайшла досить широке відображення в роботах науковців. Досліджувались, зокрема, уявлення про адаптацію, її закономірності та механізми в цілому (Г.О. Балл, Ф.Б. Березін, В.П. Казначеєв, Ц.П. Короленко, Ф.З. Меєрсон, О.О. Налчаджян та ін.) та про адаптацію як форму соціальної активності особистості (В.А. Семиченко, О.Г. Солодухова та ін.); загальні проблеми соціально-психологічної адаптації особистості (Б.Г. Ананьєв, Г.О. Балл, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, В.А. Петровський, А.В. Фурман та ін.); проблеми адаптації студентів і молодих спеціалістів (Л.М. Балабанова, С.А. Гапонова, Ю.С. Колесников, Н.Л. Коломінський, Г.П. Медведєв, О.Г. Мороз, В.Г. Рубін, І.М. Соколова, В.С. Штифурак та ін.); психосоціальні чинники адаптації молодої людини до навчання у вузі та майбутньої професії (В.П. Казміренко, І.В. Жадан, П.Д. Фролов, О.Р. Малхазов, В.М. Духнєвич, Л.А. Найдьонова, В.І. Гордієнко та ін.); формування і розвиток адаптивних характеристик особистості (А.А. Алдашева, О.І. Бондарчук, Н.С. Кантоністова, Н.Г. Колизаєва, Т.В. Середа та ін.); теорії саморегуляції функціональних та психічних станів особистості, її поведінки та діяльності (К.О. Абульханова-Славська, Л.М. Балабанова, О.А. Конопкін, А.Б. Леонова, В.І. Моросанова та інші).

Водночас особливості соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій не були досі об'єктом уваги дослідників. Соціальна значущість проблеми та її недостатня наукова розробка й зумовили вибір теми дослідження «Особливості соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій».

Зв'язок роботи з науковими програмами і планами: дослідження виконано в межах науково-дослідних тем кафедри загальної та практичної психології Міжрегіональної Академії управління персоналом «Соціально-психологічні особливості професійної підготовки та діяльності керівних кадрів і психологів» (державний реєстраційний номер № 0106U009720), а також «Соціально-психологічні основи становлення особистості фахівця у процесі професійної підготовки» (код ІІ 2 32.00.05).

Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом (протокол №9 від 26. 10. 2004 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол №3 від 29. 03. 2005 р.).

Мета дослідження: дослідити особливості соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій та розробити програму її оптимізації.

В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що, по-перше, соціально-психологічна адаптація студентів - майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій у ВНЗ ? має свої особливості у порівнянні зі студентами інших спеціальностей, зумовлені індивідуально-психологічними якостями, у тому числі ґендерними, та специфікою майбутньої професії. По-друге, оптимізації соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій, сприятиме впровадження у процес професійної підготовки програми активного соціально-психологічного навчання, що матиме позитивний вплив на формування готовності та пристосування до норм і вимог ВНЗ, засвоєння обов'язків та рольової поведінки відповідальності, включення в інтеграційні процеси студентської групи, тощо.

Для досягнення мети та перевірки висунутого припущення були поставлені такі завдання дослідження:

1. На основі теоретичного аналізу літератури визначити зміст та складові соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій.

2. Дослідити особливості та рівень соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій до соціального середовища в умовах професійної підготовки і діяльності.

3. Виявити ґендерні особливості соціально-психологічної адаптації студентів, які навчаються за спеціальностями пов'язаними з комп'ютерними науками.

4. Розробити і апробувати програму оптимізації соціально-психологічної адаптації студентів ? майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій.

Об'єкт дослідження: соціально-психологічна адаптація особистості до соціального середовища в умовах професійної підготовки і діяльності.

Предмет дослідження: особливості соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій до соціального середовища в умовах професійної підготовки.

Методи дослідження:

1. Теоретичний аналіз та узагальнення результатів досліджень з проблеми у науковій літературі.

2. Констатуючий етап: для дослідження особливостей соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій використовувалися методи спостереження, бесіди, анкетування, аналіз результатів навчально-професійної діяльності та спілкування студентів. У дослідженні використовувалися методики вивчення рівня тривожності студентів (Ч.Д. Спілбергера ? Ю.Л. Ханіна), суб'єктивної локалізації контролю (Дж. Роттера), самооцінки студентів (Пантелєєва - Століна), екстраверсії - інтроверсії та нейротизму (Г. Айзенка), методики дослідження властивостей особистості, які мають першочергове значення для процесу соціальної адаптації і регуляції поведінки (багатофакторний особистісний опитувальник FPI), соціально-психологічної адаптації (К. Роджерса - Р. Даймонда), вивчення психологічної атмосфери в колективі (А. Фідлера). А також використаний порівняльний метод, спрямований на вивчення відмінностей процесу соціально-психологічної адаптації студентів різних спеціальностей.

3. Формуючий етап: з метою оптимізації процесу соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій використовувалися методи групової та індивідуальної роботи зі студентами (активне соціально-психологічне навчання, консультаційна робота та ін.).

4. Методи математичної обробки результатів дослідження: обробка даних та графічна презентація результатів здійснювалась з використанням ЕОМ, за допомогою електронних таблиць MS Excel та комп'ютерного пакету статистичних програм SPSS (версія 13.0). Вірогідність розходження статистичних даних оцінювалась за допомогою непараметричних (Вілкоксона) критеріїв. Був використаний кореляційний аналіз (коефіцієнт кореляції Спірмена, Пірсона), кластерний аналіз.

Експериментальна база дослідження була розгорнута впродовж 2004-2007 років у вищих навчальних закладах м. Києва: Національному технічному університеті «КПІ», Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, Міжрегіональній Академії управління персоналом. Дослідженням було охоплено 415 студентів (І, ІІ та ІV курсів) вищих навчальних закладів. Вибірка складалась з основної та контрольної частин. Основну частину вибірки (315 осіб) складали студенти - майбутні фахівці з комп'ютерних технологій, що навчаються за спеціальностями, пов'язаними з комп'ютерними науками, такими, як «Програмне забезпечення автоматизованих систем», «Автоматизовані системи управління», «Прикладна математика», тощо. А контрольну частину вибірки (100 осіб) становили студенти іншої професійної спрямованості, діяльність яких пов'язана із сферою спілкування та міжособистісних взаємин, а саме студенти, які навчаються за напрямами «Міжнародні відносини» і «Політологія».

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічною обґрунтованістю вихідних положень; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних меті, об'єкту, предмету та завданням дослідження; кількісним і якісним аналізом емпіричних даних; репрезентативністю вибірки; використанням методів математичної статистики.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що у дослідженні поглиблено уявлення про зміст та критерії соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій; уточнено модель соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій, що базується на етапах адаптаційного процесу; визначено особливості соціально-психологічної адаптації студентів, які навчаються за спеціальностями, пов'язаними з комп'ютерними науками; розширено ґендерні уявлення щодо особливостей соціально-психологічної адаптації особистості; розроблено і доведено ефективність програми оптимізації соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій.

Практичне значення дослідження полягає в розробці діагностичних критеріїв соціально-психологічної адаптації та принципів психокорекційної роботи. Впровадження програми оптимізації соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій у процес професійної підготовки допоможе студентам адаптуватися до нового соціального середовища та запобігти формуванню у них негативних психологічних особливостей, що можуть бути зумовлені специфікою діяльності в системі «людина-комп'ютер».

Матеріали програми спецкурсу АСПН «Оптимізація соціально-психологічної адаптації студентів у процесі професійної підготовки» впроваджено у процес професійної підготовки студентів у Міжрегіональній Академії управління персоналом (довідка № 359 від 30. 01. 2007р.), Університеті економіки та права «Крок» (акт № 56 від 23. 02. 2007р.), Самарському державному економічному університеті (акт від 15. 01. 2007 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї та результати дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри загальної та практичної психології Міжрегіональної Академії управління персоналом (Київ, 2004-2007 рр.). Основні наукові та практичні результати дослідження представлялися у виступах на Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Молодь у сучасному суспільстві: психологічні проблеми» (Київ, МАУП, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психологічні засади здорового способу життя студентської молоді» (Чернігів, 2005 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції «Сучасні педагогічні технології формування готовності молоді до соціально-виробничої адаптації в профільному та професійному навчанні» (Херсон, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія психологічної, соціально-психологічної реабілітації та альтернативні моделі розвитку суспільства» (Миколаїв, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2006, 2007 рр.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця» (Київ, 2006 р.); Міжнародній конференції молодих науковців «Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (Київ, 2006 р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства» (Луганськ, 2006 р.).

Результати дисертаційного дослідження також представлялись за кордоном - на Міжнародній науково-практичній конференції «Психология XXI века» (Санкт - Петербург, 2006 р.) та Міжнародному Форумі «Образ российской психологии в регионах страны и в мире» (Сочі, 2006 р.).

Публікації. Основні результати дослідження за темою дисертації висвітлено у 13 публікаціях, з них 8 ? у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який нараховує 278 найменувань (з них 30 іноземною мовою) та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках. Робота містить 14 таблиць (2 сторінки), 9 рисунків (2 сторінки), 11 додатків (201 сторінка).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт і предмет дослідження, основну мету, гіпотезу та завдання, методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення роботи. Наведено відомості про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику, структуру та обсяг роботи.

У першому розділі ? “Теоретико-методологічні основи дослідження проблеми соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій” - висвітлено стан вивчення досліджуваної проблеми, проаналізовано основні підходи та поняття, пов'язані з аналізом сутності адаптації особистості. Розглянуто різні види адаптації особистості, такі як: психічна, соціальна, психологічна, соціально-психологічна. Розкрито поняття соціально-психологічної адаптації та її місце у структурі інших видів адаптації.

При аналізі сутності адаптації проаналізовано, насамперед, різні наукові позиції та наукові підходи з проблем адаптації: фізіологічний (В.П. Казначеєв, Ф.З. Меєрсон, А.Д. Слонім та ін.), біхевіористський (Г. Айзенк, Р. Хенкі, Дж. Уотсон та ін.), інтеракціоністський (Г. Блумер, Дж. Мід, Л. Філіпс, Т. Шибутані та ін.), психоаналітичний (Г. Гартман, Г. Фрейд, З. Фрейд, Е. Фром та ін.).

Значний внесок у розвиток загальної теорії соціально-психологічної адаптації зробили як вітчизняні (І.В. Жадан, В.П. Казміренко, О.Г. Мороз, О.Г. Солодухова, П.Д. Фролов, А. В. Фурман та ін.) так і зарубіжні вчені (Г. Гартман, В.І. Лебедєв, О.О. Налчаджян, Ж. Піаже, Л. Філіпс та ін.). Проаналізувавши різні підходи багатьох дослідників щодо визначення поняття соціально-психологічної адаптації та сутності цього явища, соціально-психологічну адаптацію можна розглядати як багатоплановий процес активного пристосування психіки та поведінки особистості до умов соціального середовища, яке опосередковане провідною діяльністю особистості на даному етапі її розвитку.

Проблемі впливу інформаційних та комп'ютерних технологій на особистість приділяли увагу багато дослідників. Так, зокрема, досліджувались такі аспекти: особливості інформаційного суспільства (Д. Белл, М. Кастельс, Н. Луман); комунікація в середовищі нових інформаційних технологій (М. Постер, Е. Рейд, Дж. Сулер); особливості мислення, емоційної сфери, які формуються в процесі тривалої взаємодії з комп'ютером (М.Г. Абрамов, О.В. Брушлинський); структура розумової діяльності людини в умовах автоматизації (Х. Баррет, Л.П. Гур'єва, М.Л. Смульсон, Дж. Хассет); психологічні проблеми та наслідки комп'ютеризації (Ю.Д. Бабаєва, А.Є. Войскунський, А. Гольдберг, Д. Грінфільд, К. Янг) та інші.

Визначено критерії соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій. До об'єктивних критеріїв соціально-психологічної адаптації студентів відносяться: відповідність потреб колективу потребам та інтересам розвитку особистості і суспільства (М.О. Свиридов та ін.); успішність власної діяльності (поточна та сесійна успішність), реальне становище в колективі, авторитет, що відбиває стійке визнання членами групи пріоритету особистості в певному виді діяльності (О.І. Зотова, І.К. Кряжева, І.М. Соколова та ін.); стабільність у процесі навчання функціонального стану організму студентів (відсутність різких порушень у стані психофізіологічних функцій), відсутність яскраво виражених ознак втоми при виконанні навчальної діяльності (В.Г. Асєєв, І.М. Соколова та ін.); суспільна активність особистості, ступінь включення її в систему функціонально-рольових відносин, соціальний статус студента в навчальній групі (І.В. Жадан, В.П. Казміренко, П.Д. Фролов та ін.). Суб'єктивними критеріями адаптації виступають: ставлення особистості до різних аспектів і умов діяльності та спілкування, а також до самої себе (О.І. Зотова, І.К. Кряжева та ін.); задоволеність процесом навчання та колективом, сформованими у ньому відносинами, психологічним кліматом (В.Г. Асєєв, І.М. Соколова та ін.); ступінь засвоєння індивідом цінностей і норм мікросоціуму (О. Ткаченко та ін.); задоволеність особистості своїм становищем у групі, громадською активністю групи, ставленням до навчання у групі, задоволеність діловими характеристиками групи та розвитком дружніх відносин, особистісна тривожність як інтегральний показник задоволеності особистості (І.В. Жадан, В.П. Казміренко, П.Д. Фролов та ін.).

Виокремлено чинники соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій у ВНЗ: внутрішні (психологічні): рівень особистісної тривожності, комунікативність, ступінь соціальної активності особистості, рівень розвитку самосвідомості, емоційної сфери, тощо; зовнішні (соціальні): психологічна атмосфера у студентських групах, особливості професійної підготовки, часовий фактор (курс навчання студентів), тощо.

Теоретичний аналіз літератури дозволив визначити особливості соціально-психологічної адаптації студентів, які навчаються за спеціальностями, пов'язаними з комп'ютерними науками, такими, як “Програмне забезпечення автоматизованих систем”, «Автоматизовані системи управління» та іншими, що зумовлені особливостями професійної підготовки майбутніх фахівців. В даному випадку найбільший вплив мають особливості діяльності в системі “людина - комп'ютер”: 1) вплив професійної підготовки на психічні процеси особистості; 2) діалог «людина - комп'ютер»; 3) спілкування, опосередковане комп'ютером та інші. До позитивних перетворень відносяться: розвиток інтелектуальних здібностей особистості, логічного, прогностичного та оперативного мислення, ділова спрямованість та точність тощо. До негативних перетворень, які відбуваються в результаті об'ємної і постійної роботи з комп'ютером, можна віднести: надмірну спеціалізацію пізнавальних процесів, що знижує їх гнучкість, особливості мислення, такі як алгоритмізація та стереотипізація, які можуть ускладнювати міжособистісні взаємини, знецінення ролі почуттів у психічній діяльності, відмежування від інших, тощо.

Запропонована модель соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій, яка базується на етапах соціально-психологічної адаптації студента у ВНЗ.

I етап - адаптація до навчання у ВНЗ (первинна або початкова соціально-психологічна адаптація), яка починається з моменту вступу до вищого навчального закладу і початку навчання в ньому та продовжується протягом першого курсу навчання. На цьому етапі відбувається загальне пристосування (і фізичне, і психічне) вчорашнього школяра до ролі студента, до нових вимог, які висуває до студента ВНЗ та процес навчання, а саме: до особливостей навчання, які суттєво відрізняються від умов навчання у школі. До критеріїв оцінки соціально-психологічної адаптації даного етапу відносимо: 1) готовність та пристосування до вузівських норм і вимог (прагнення до пізнання нового, особистісна комфортність (тривожність), розуміння своїх психологічних особливостей, самоставлення); 2) засвоєння обов'язків та рольової поведінки відповідальності (інтерналізація і відповідальність, прийняття соціальної функції “студента взагалі”, впевненість у собі, навчальна успішність); 3) включення в інтеграційні процеси студентської групи та стосунки (задоволеність психологічним кліматом групи, агресивність, як прояв поведінки особистості, товариськість).

II етап - адаптація до спеціальності (або спеціальна соціально-психологічна адаптація). Цей етап загалом триває на II-III курсі навчання у ВНЗ. Починається адаптація до спеціальності з початком вивчення студентами нових для них спеціальних дисциплін. На цьому етапі відбувається поглиблення уявлень студентів про свою майбутню професію, а також усвідомлення сутності обраної спеціальності та набуття спеціальних знань, умінь і навичок. На даному етапі є актуальним дослідження таких критеріїв соціально-психологічної адаптації, як: 1) готовність та пристосування до інтенсивної інтелектуально-пізнавальної і групової діяльності (мотивація до навчання, соціальна активність у студентському середовищі, особливості емоційної сфери особистості (емоційна лабільність)); 2) готовність та пристосування своєї діяльності і особистісної самоорганізації до засвоєння знань (самопочуття (фізичне і психічне), відкритість новому досвіду).

III етап - адаптація до професійної діяльності. Вона починається на останніх курсах навчання у ВНЗ (IV?V курс). На цьому етапі відбувається подальший розвиток спеціальних здібностей, спеціалізація психічних процесів, формування певних особистісних характеристик, які є еталоном для даної професії, з метою формування готовності особистості до роботи за обраною професією. Всі зазначені процеси відбуваються завдяки тривалому перебуванню студентів не в студентських аудиторіях, а на практиці, в максимально наближених умовах середовища до робочого місця спеціаліста. На цьому етапі важливе значення має дослідження таких критеріїв та вимірюваних змінних, що входять до них, як: 1) готовність та пристосування до образу фаху і майбутньої професії (співвіднесення образу “Я” і уявлення параметрів професіонала, самоконтроль як властивість особистості); 2) мотивація приналежності до фаху та ідентифікація (усвідомлення впливу професії на особистість, формування програм перспективного майбутнього).

У другому розділі - “Емпіричне дослідження особливостей соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій” ? визначено методичні засади експериментального дослідження, обґрунтовано та описано систему методичних прийомів і діагностичних методик, що були використані у констатуючому експерименті, наведено та проінтерпретовано отримані результати. Розкрито особливості соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій. Викладено результати статистичної обробки емпіричних даних та їх інтерпретацію.

Дослідження проводилось упродовж 2004-2007рр. Всього дослідженням було охоплено 415 студентів (І, ІІ та ІV курсів) вищих навчальних закладів м. Києва. З них 315 осіб - майбутні фахівці з комп'ютерних технологій (224 чоловічої статі і 91 жіночої) та 100 осіб - майбутні політологи і дипломати (37 чоловіків та 63 жінки).

За результатами проведеного кластерного аналізу виділено три кластери (групи) студентів ? майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій: групу з середнім рівнем адаптованості, в якій переважають здебільшого середні значення показників соціально-психологічної адаптації, групу з низьким рівнем адаптованості, студенти якої мають найнижчі показники, і групу з високим рівнем адаптованості, у студентів якої спостерігаються найвищі показники соціально-психологічної адаптації.

До першого кластеру увійшли студенти з середнім ступенем адаптованості, для яких характерні середні показники за критеріями соціально-психологічної адаптації. Зокрема, середній рівень спостерігається у 58,6% досліджуваних за критерієм готовності та пристосування до норм та вимог ВНЗ та 48,6% за критерієм включення в інтеграційні процеси студентської групи. Виявлено, що на спілкуванні та міжособистісних стосунках студентів з середнім ступенем адаптованості негативно позначається високий рівень реактивної агресивності, який характерний майже для половини студентів даної групи (49,5%). Студенти з середнім ступенем адаптованості характеризуються високим рівнем успішності та низьким рівнем пропусків занять (рис. 1).

Рис. 1. Результати за критерієм готовності та пристосування до норм та вимог ВНЗ у студентів з різним рівнем адаптованості

Другий кластер складається з студентів, що характеризуються низьким ступенем адаптованості. Зокрема, у студентів даної групи виявлено низькі показники за такими критеріями: готовності та пристосування до норм та вимог ВНЗ (низький рівень прагнення до пізнання нового); засвоєння обов'язків та рольової поведінки відповідальності (невпевненість у собі, низький рівень прийняття соціальної функції студента, низька успішність з фахових дисциплін та найбільша кількість пропусків занять); включення в інтеграційні процеси студентської групи через високий рівень агресивності (рис. 2).

Рис. 2. Результати за критерієм засвоєння обов'язків та рольової поведінки відповідальності у студентів з різним рівнем адаптованості

До третього кластеру увійшли студенти з високим ступенем адаптованості, що характеризуються високим рівнем показників соціально-психологічної адаптації за такими критеріями: готовності та пристосування до норм та вимог ВНЗ (прагненням до пізнання нового, розумінням своїх психологічних особливостей); засвоєння обов'язків та рольової поведінки відповідальності (прийняттям соціальної функції студента, впевненістю у собі, високою успішністю з фахових дисциплін, низьким рівнем пропусків занять); готовності та пристосування до інтенсивної інтелектуально-пізнавальної і групової діяльності (мотивацією до навчання, емоційною стабільністю).

Встановлено, що з усієї вибірки студентів ? майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій ? 39,4% мають високий рівень соціально-психологічної адаптації, 35,2% ? середній рівень, а 25,4% ? низький рівень.

Дослідження виявило особливості соціально-психологічної адаптації студентів різних спеціальностей. У студентів ? майбутніх політологів і дипломатів виявлено високі показники за такими параметрами соціально-психологічної адаптації: засвоєння обов'язків та рольової поведінки відповідальності, що пов'язано з впевненістю у собі, сміливістю у висловлюванні своїх думок та рішучістю майбутніх політологів і дипломатів; включення в інтеграційні процеси студентської групи і стосунки, завдяки товариськості та вираженій потребі у спілкуванні; готовність та пристосування до образу фаху і майбутньої професії, завдяки розвитку самоконтролю.

Як показало дослідження, студенти - майбутні фахівці з комп'ютерних технологій у перші роки навчання у ВНЗ характеризуються недостатньо розвинутою потребою у спілкуванні з іншими та товариськістю, що ускладнює їх включення в інтеграційні процеси студентської групи та стосунки. А також, майбутні фахівці з комп'ютерних технологій виявилися не впевненими у собі та сором'язливими, що ускладнює їхнє засвоєння обов'язків, які передбачаються статусом студента і рольовою поведінкою відповідальності.

Визначено ґендерні особливості соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій. Зокрема, за критерієм включення в інтеграційні процеси студентської групи та стосунки у чоловіків (42%) переважає низький рівень, тоді як у жінок (54,9%) ? середній рівень. Чоловікам більше притаманні агресивні прояви у поведінці щодо оточуючого соціального середовища (насамперед, реактивна агресивність) та виражене прагнення до домінування, ніж жінкам. З'ясувалося, що в осіб жіночої статі включення в інтеграційні процеси студентської групи та стосунки відбувається через комунікативні аспекти, тоді, як у чоловіків через ділові.

За іншими критеріями соціально-психологічної адаптації студентів у ВНЗ ґендерних відмінностей зафіксовано не було, проте виявлено психологічні особливості чоловіків і жінок, які впливають на адаптаційний процес. Так, жінкам більше, ніж чоловікам, притаманні такі риси, як тривожність, сором'язливість, а також вони частіше схильні до депресивних настроїв, проте особи жіночої статі більше усвідомлюють вплив професії на особистість, ніж чоловіки. Показники навчальної успішності у жінок виявилися вищими, ніж у чоловіків, що зумовлено вищою мотивацією жінок до навчання. Чоловіки виявилися більш оптимістичними та впевненими у собі, ніж жінки.

У третьому розділі - “Оптимізація соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій” ? викладено загальну стратегію формуючого експерименту, визначено його мету та завдання. Розглянуто соціально-психологічні механізми оптимізації процесу адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій. Наголошується на необхідності впровадження у процес професійної підготовки майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій методів активного соціально-психологічного навчання з метою запобігання формування у студентів негативних особистісних рис, зумовлених специфікою обраної професії.

З цією метою автором була розроблена та впроваджена в навчальний процес програма спецкурсу активного соціально-психологічного навчання «Оптимізація соціально-психологічної адаптації студентів у процесі професійної підготовки», що складається з трьох блоків:

1) «Людина і нове навчальне та соціально-психологічне середовище», спрямований на розвиток у студентів готовності та пристосування до нових соціальних умов, норм та вимог вищого навчального закладу, формування впевненої поведінки, бажання брати на себе відповідальність, формування вміння долати збентеження в неоднозначних ситуаціях, розвиток активності у міжособистісних стосунках з метою включення в інтеграційні процеси студентської групи;

2) «Людина і новий інформаційний та когнітивний простір», спрямований на формування готовності та пристосування до інтенсивної інтелектуально-пізнавальної і групової діяльності, розвиток особистісної самоорганізації, що передбачає оволодіння вміннями розпізнавати та усвідомлювати виникнення негативних емоцій, «володіти собою» у непростих життєвих ситуаціях, здатності контролювати свій емоційний стан. А також, передбачене оволодіння студентами техніками саморегуляції та адекватної поведінки в конфліктних ситуаціях;

3) «Людина і нова система соціальних цінностей», спрямований на запобігання формування у студентів професійних стереотипів. Метою даного блоку є підсилення ролі «соціального» в житті та професійній діяльності майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій і запобігання заміни його «комп'ютерним та віртуальним світом». Тому, даний блок програми передбачає розвиток у студентів комунікативних вмінь, навичок встановлення контакту з іншими людьми, розвиток емоційної сфери та вміння розуміти почуття співрозмовника, що необхідне для ефективного спілкування та взаємодії, як у професійному середовищі, так і у повсякденному житті.

Програма спецкурсу АСПН була розроблена, виходячи з результатів констатуючого експерименту. Навчально-смислові блоки програми спрямовані на подолання слабких ланок у процесі соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій.

Програма спецкурсу активного соціально-психологічного навчання «Оптимізація соціально-психологічної адаптації студентів у процесі професійної підготовки» передбачала проведення лекцій з основних тем, практичних занять, що включають вправи для практичного засвоєння навичок, рольові ігри, групові дискусії, «мозкові штурми».

А також, програмою були передбачені семінарські заняття та індивідуально-консультаційна робота зі студентами після кожного тематичного циклу. Значна частина годинного навантаження програми відводилася на домашні завдання, які призначені для практичного закріплення отриманих на заняттях навичок та їх застосування у реальному житті.

Після впровадження програми активного соціально-психологічного навчання, зафіксовано позитивну динаміку за критеріями соціально-психологічної адаптації у студентів експериментальної групи (рис. 3).

Рис. 3. Показники адаптованості студентів в експериментальній і контрольній групах: ЕП - експериментальна група (перше дослідження); ЕД - експериментальна група (друге дослідження); КП - контрольна група (перше дослідження); КД ? контрольна група (друге дослідження)

Зокрема, відбулося покращення показників готовності та пристосування до норм та вимог ВНЗ: зменшення тривожності у студентів; краще розуміння себе та усвідомлення своїх психологічних особливостей. Спостерігаються позитивні зміни і за критерієм засвоєння обов'язків та рольової поведінки відповідальності. Зокрема, студенти почували себе більш впевненими у міжособистісних стосунках, сміливо висловлювали свою думку та відстоювали власну точку зору, а також легше брали на себе відповідальність та доручення. Виявлено покращення результатів за критерієм включення студентів в інтеграційні процеси студентської групи та стосунки. Зокрема, таких характеристик студентів, які впливають на спілкування та взаємини з іншими людьми: зниження проявів агресивності у поведінці, зростання показника товариськості. Після психокорекційної роботи студенти висловлювали більше задоволення від соціальних контактів та взаємин з оточуючими. Покращилися результати студентів за критерієм готовності та пристосування своєї діяльності та особистісної самоорганізації до засвоєння знань, через підвищення здатності контролювати свій емоційний стан, розвиток саморегуляції та вміння володіти собою. Зменшилась кількість студентів з депресивними настроями. У студентів контрольної групи статистично значущих відмінностей за результатами першого та другого етапів дослідження зафіксовано не було.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що розроблена нами програма активного соціально-психологічного навчання, яка використовувалася в експериментальній групі, реально сприяє оптимізації соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій у вищому навчальному закладі.

ВИСНОВКИ

1. Соціально-психологічна адаптація ? багатоплановий процес активного пристосування психіки та поведінки особистості до умов соціального середовища, яке опосередковане провідною діяльністю особистості на даному етапі її розвитку.

2. Встановлено, що на кожному етапі соціально-психологічної адаптації студентів важливе значення мають певні соціально-психологічні критерії. Перший етап (адаптація до навчання у ВНЗ) формують показники за такими критеріями соціально-психологічної адаптації, як: готовність та пристосування до норм, вимог вищого навчального закладу, засвоєння правил життя у вузівському середовищі; засвоєння обов'язків та рольової поведінки відповідальності; включення в інтеграційні процеси студентської групи та стосунки. На другому етапі соціально-психологічної адаптації студентів у ВНЗ (адаптація до спеціальності) важливе значення мають: готовність та пристосування до інтенсивної інтелектуально-пізнавальної і групової діяльності; готовність і пристосування своєї діяльності та особистісної самоорганізації до засвоєння знань. На третьому етапі (адаптація до професійної діяльності) вирішальне значення мають параметри: готовність та пристосування до образу фаху і майбутньої професії; мотивація приналежності до фаху та ідентифікація.

3. Виокремлено чинники соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій у ВНЗ: внутрішні (психологічні): рівень особистісної тривожності, комунікативність, ступінь соціальної активності особистості, рівень розвитку самосвідомості, емоційної сфери, тощо; зовнішні (соціальні): психологічна атмосфера у студентських групах, особливості професійної підготовки, часовий фактор (курс навчання студентів), тощо.

4. Результати експериментального дослідження довели, що загалом студенти - майбутні фахівці з комп'ютерних технологій мають недостатній рівень соціально-психологічної адаптації у вищому навчальному закладі. Аналіз показників соціально-психологічної адаптації дозволив виділити три рівні успішності проходження адаптаційного процесу - високий, середній і низький. Встановлено, що 39,4% студентів має високий рівень адаптованості, більше половини студентів ? середній та низький рівень.

5. Виявлено особливості соціально-психологічної адаптації студентів різних спеціальностей. У студентів ? майбутніх політологів і дипломатів виявлено високі показники за такими параметрами, як: засвоєння обов'язків та рольової поведінки відповідальності; включення в інтеграційні процеси студентської групи та стосунки; готовність та пристосування до образу фаху і майбутньої професії.

Як показало дослідження, студенти - майбутні фахівці з комп'ютерних технологій у перші роки навчання у ВНЗ характеризуються невпевненістю у собі, недостатньо розвинутою потребою у спілкуванні з іншими та товариськістю у порівнянні зі студентами інших спеціальностей. У процесі професійної підготовки майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій у них формуються психологічні особливості як позитивного (розвинута ділова спрямованість та точність, наполегливість у подоланні труднощів та ін.) так і негативного (заглибленість у власні інтелектуальні переживання, відмежування від інших, знецінення ролі почуттів у психічній діяльності та ін.) характеру.

6. Визначено ґендерні особливості соціально-психологічної адаптації майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій. Жінки виявились більше включеними в інтеграційні процеси студентської групи та стосунки, ніж чоловіки. Чоловікам частіше притаманні агресивні прояви у поведінці щодо оточуючого соціального середовища та виражене прагнення до домінування, ніж жінкам. З'ясувалося, що в осіб жіночої статі включення в інтеграційні процеси студентської групи та стосунки відбувається через комунікативні аспекти, тоді, як у чоловіків через ділові.

7. Результати формуючого експерименту підтвердили висунуту гіпотезу і дали можливість зробити висновок про те, що впровадження методів активного соціально-психологічного навчання у процес професійної підготовки майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій позитивно впливає на успішність соціально-психологічної адаптації у ВНЗ. Ефективність методів активного соціально-психологічного навчання підтверджується покращенням показників соціально-психологічної адаптації студентів у вищому навчальному закладі (зменшення тривожності, спонтанної агресивності та сором'язливості; розвиток саморегуляції та вміння володіти собою; підвищення показників товариськості та впевненості у собі та ін.).

Подальші перспективи досліджень проблеми соціально-психологічної адаптації вбачаємо у вивченні особливостей соціально-психологічної адаптації студентів різної професійної спрямованості, виявленні впливу професійної підготовки на становлення особистості майбутнього фахівця та розробці психокорекційних заходів оптимізації соціально-психологічної адаптації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Проблема соціально-психологічної адаптації особистості на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій // Актуальні проблеми психології. - Т. І.: Соціальна психологія. Організаційна психологія. Економічна психологія: Зб. наук. праць. - К.: Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2005. - Ч. 14. - С. 150-154.

2. Вплив комп'ютерних технологій на розвиток особистості майбутніх програмістів // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. - Сер.12: Психологічні науки: Зб. наук. праць. - К., 2005. ? №7 (31). - С.150-155.