Учні молодшого шкільного віку з різним фізичним та розумовим навантаженням

Ймовірно, що виявлені нами зміни у нейродинамічних та психічних функціях пов'язані з тими віковими морфологічними і функціональними перебудовами, що відбуваються у дітей молодшого шкільного віку шляхом удосконалення просторово-часової організації головного мозку на всіх його рівнях (Н.В. Дубровинська та ін., 1990; Я. Стреляу, 1982). Такі зміни повинні носити постійний характер, що дозволяє вирішувати різноманітні соціальні завдання, у тому числі і успішну навчальну діяльність (В.К. Бальсевич, 1997). Тому дуже важливо, щоб первинний етап навчальної діяльності у дітей 7-9 років був використаний для накопичення психофізіологічного потенціалу. Якщо показники психофізіологічних властивостей дітей 7-9 років, які ми отримали у контрольній групі, можна розглядати як такі, що відбивають генетично детерміновану програму онтогенетичного розвитку, то результати експериментальних груп свідчать на користь того, що додаткові фізичні і розумові навантаження можуть вносити корективи у розвиток, створивши нову, більш досконалу, психофізіологічну систему. Остання забезпечується більш високою якісно новою просторово-часовою організацією нейронних мереж (Н.Л. Горбачевська, 1990), налагодженістю необхідної корково-підкоркової взаємодії (А.С. Батуєв, 1995), достатньою функціональною спеціалізацією асоціативних структур кори та їх зрілістю (В.В. Алферова з співавт., 1990).

Більш високий рівень розвитку деяких психофізіологічних властивостей у дітей експериментальних груп може бути пояснений у відповідності до регуляторно-генетичної теорії (К.В. Анохін, 1996; У. Матурана, 1996; В.Б. Швирков, 1995). Можливо, що експресія генів в клітинах головного мозку дітей, які займалися додатково в секціях гімнастики та шахів, є результатом розузгодження обстановочної та пускової або мотиваційної аферентної інформації з акцептором результату дії в якій-небудь вродженій або набутій функціональній системі організму учнів. Фактором, який збурює таке розузгодження, що приводить в подальшому до формування нової більш досконалої психофізіологічної функціональної системи, є саме додаткові фізичні та розумові навантаження у "шахістів" та "гімнастів".

В роботі доведено, що на параметри психофізіологічних властивостей дітей молодшого шкільного віку, в основному, діяли два фактори. Перш за все розвиток нейродинамічних, сенсомоторних та психічних функцій знаходився під контролем механізмів, які склалися у відповідності до онтогенетичної програми, а з іншого - на цю програму здійснював помітний вплив зміст індивідуального досвіду (заняття спортом, навчання). Отже, взаємозв'язок процесів розвитку нейродинамічних, сенсомоторних, психічних функцій, а також навчання і тренування може бути описане на двох різних рівнях. В обох випадках удосконалення мозкових процесів залежить від активації регуляторних генів (К.В. Анохін, 1996). Активація регуляторних генів під час розвитку і під час навчання приводить до транскрипційних факторів у структурних генах, які змінюють зв'язки між нейронами, встановлюють нову функціональну спеціалізацію клітин і міжклітинних відносин (К.В. Анохін, 1996, У. Матурана, 1996; В.Б. Швирков, 1995). Ймовірно, що на молекулярному рівні процес навчання виступає як продовження розвитку, а на системному рівні управління цим процесом дозволяє перейти від контролю тільки локальних клітинних процесів на молекулярні взаємодії, на управління більш високого порядку - загальномозкових інтегративних процесів, які відбуваються у функціональних системах і складають індивідуальний психофізіологічний досвід людини (П.В. Сімонов, 2001; В.М. Сторожук, 1986; G.M. Edelman, G. Tononi, 2000).

У висновках представлені підсумки проведеного дослідження, а саме:

1. Аналіз стану досліджуваної проблеми показує, що розвиток психофізіологічних властивостей людей, що займаються фізичною культурою та спортом, в ході онтогенезу має певні особливості, а саме:

- більш динамічний та випереджаючий характер розвитку, довший період стабілізації, відстрочка початку інволюції, вищий рівень розвитку у спортсменів по відношенню до неспортсменів;

- нерівномірний та фазовий характер формування різних за складністю психофізіологічних властивостей, високий ступінь залежності прояву сенсомоторних, психічних функцій від індивідуально-типологічних властивостей ВНД.

Відповідно до зазначених закономірностей розроблено комплекс методів дослідження психофізіологічних властивостей дітей молодшого шкільного віку.

2. Період молодшого шкільного віку (від 7 до 9 років) характеризується подальшим поступовим розвитком функціональної рухливості нервових процесів, сенсомоторних функцій, пам'яті і уваги дітей даного періоду онтогенезу як тих, що мають додаткове фізичне та розумове навантаження, так і тих, що його не мають, хоча темпи цього розвитку нерівномірні. У учнів загальноосвітніх шкіл, які не займаються у спортивних секціях, достовірне зростання більшості показників нейродинамічних (ФРНП), сенсомоторних та психічних функцій встановлено у віці від 7-ми до 8-ми років, тоді як у віці від 8-ми до 9-ти років темпи розвитку цих функцій дещо знижуються. Темпи розвитку психофізіологічних властивостей у дітей, які додатково до загальношкільних занять тренувались в спортивних секціях, характеризувались більшою інтенсивністю та виразністю і особливо це спостерігалось у дітей 8-9-річного віку.

3. У дітей, які займалися у гімнастичних секціях, встановлені достовірно вищі показники рівня точності реакції на рухомий об'єкт, короткочасної зорової пам'яті (на слова і фігури), уваги (розподілу та швидкості переключення уваги) у порівнянні із параметрами контрольної групи. У дітей того ж віку, що займалися шахами, отримані достовірно вищі показники сенсомоторної сфери (ЛППР та ЛПРВ), точності реакції на рухомий об'єкт, показників психічних функцій - короткочасної зорової пам'яті (на слова і фігури) та уваги (обсягу, продуктивності, швидкості, розподілу та швидкості переключення уваги) у порівнянні із їх однолітками-неспортсменами.

4. Успішність навчання учнів молодшого шкільного віку з різною спрямованістю спортивних тренувань вища, ніж у дітей, які спортом не займаються, що характеризує ефективність додаткових фізичних та розумових навантажень як одного з важливих чинників, які позитивно впливають на успішність навчання учнів. Встановлено, що відносна кількість учнів, які займалися на «відмінно» та «добре», у групі «гімнастів» та особливо «шахістів» зростала з віком, в той час, як відносна кількість учнів, що займалися на «задовільно», в експериментальних групах неухильно, з року в рік, зменшувалась. Діти, що займалися шахами, мали найвищу успішність навчання. Успішність «гімнастів» була вищою за УН їх однолітків, які спортом не займаються, але нижча за тих, які займалися шахами.

5. Виявлено, що між успішністю навчання учнів, які не займалися фізичною культурою та спортом, і переважною більшістю психофізіологічних показників не існує достовірного зв'язку. У дітей, які мають додаткове фізичне або розумове навантаження, кількість вірогідних кореляційних зв'язків успішності навчання з психофізіологічними показниками більша і ці зв'язки виявилися більш тісними, ніж у школярів контрольної групи. Особи з високими показниками нейродинамічних та психомоторних функцій характеризуються і більш високою успішністю навчання.

6. Отримані особливості динаміки становлення психофізіологічних властивостей та успішності навчання у учнів молодшого шкільного віку з додатковим впливом на їх організм фізичних та розумових навантажень свідчать про доцільність врахування даних впливів для розробки науково обґрунтованої системи оптимізації навчальної програми учнів з введенням більшої кількості годин та уроків фізкультури.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, що розглядається. Конкретизація зазначених закономірностей стосовно спортсменів молодшого шкільного віку може бути здійснена: по-перше, шляхом з'ясування специфічності впливу занять спортом з різним характером спрямованості занять на розвиток психофізіологічних властивостей в онтогенезі, а саме в молодшому шкільному віці; по-друге, шляхом з'ясування зв'язку успішності навчання з нейродинамічними та сенсомоторними властивостями, розвитком функції пам'яті та уваги дітей молодшого шкільного віку, які займаються різними видами спорту додатково до навчання в школі. В перспективі подальших лонгитюдних досліджень стоять питання розширення вікового діапазону досліджуваних для перевірки гіпотези про існування залежності між заняттями фізичною культурою і спортом та успішністю навчання, а також про гендерні особливості сприймання додаткових фізичних та розумових навантажень.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНИЙ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО ПЕРЕЛІКУ, ЗАТВЕРДЖЕНИХ ВАК З ПРОБЛЕМИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ

1. Запорожець О.П. Вікові особливості уваги та її зв'язок з функціональною рухливістю у спортсменів молодшого шкільного віку // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (Біологічні науки). - 2004. - № 6 (74). - С. 69-76.

2. Запорожець О.П. Динаміка властивостей нейродинамічних функцій молодших школярів у зв'язку з характером спортивної діяльності // Актуальні проблеми психології. Том V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. Вип. 6 / За ред. Максименка С.Д. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2007. - С. 170-176.

3. Запорожець О.П. Психофізіологічні аспекти успішності навчання молодших школярів, які займаються спортом // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. - № 18 (42). - С. 124-131.

А також у статтях та матеріалах доповідей конференцій:

4. Запорожець О.П. Дослідження динаміки показників основних нервових процесів дітей у зв'язку з характером спортивної діяльності / Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. - Вип. 6: У 2-х т. -Л.: Вид. дім „Панорама”, 2002. - Т.2. - С. 317-321.

5. Запорожець О.П. Вплив характеру спортивної діяльності на розвиток дітей молодшого шкільного віку / Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 29. - Херсон: Видавництво ХДПУ, 2002.-С.158-161.

6. Запорожець О.П. Вікова динаміка функцій короткочасної зорової пам'яті та зв'язок її з рівнем функціональної рухливості нервових процесів у дітей-спортсменів молодшого шкільного віку // Вісник Черкаського університету. Серія Біологічні науки. Вип. 52. - Черкаси: Вид-во ЧДУ, 2003. - С.47-52.

7. Запорожець О.П. Вікова динаміка функціональної рухливості нервових процесів та короткочасної зорової пам'яті дітей спортсменів молодшого шкільного віку // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - 2004. - № 1-2 (23). - С. 28-33.

8. Запорожець О.П. Динаміка показників уваги та успішність навчання учнів молодшого шкільного віку, які займаються спортом // Фізіологічний журнал - 2004. - Том 50. - №5.- С.80-86.

9. Запорожець О.П., Сидорович М.М., Карташова І.І. Використання результатів експериментальних фізіологічних досліджень під час навчання біології у профільній школі / Культура здоров'я як предмет освіти: Збірник наукових праць. - Херсон: Персей, 2004. - С. 105-108.

10. Запорожець О.П. Вплив додаткового фізичного або розумового навантаження на розвиток ВНД, пам'яті, уваги та успішність навчання у дітей молодшого шкільного віку, які займаються різними видами спорту / Збірник наукових праць. Природничі науки в школі / За ред.М.М. Сидорович. - Вип. 3. - Херсон: Айлант, 2004. - С.21-24.

11. Запорожець О.П. Використання психофізіологічних методик у дослідженнях в межах Малої академії наук // Збірник наукових праць. Природничі науки в школі. - Вип. 4. - Херсон, Айлант, 2005. - С.21-25.

12. Запорожець О.П. Вікова динаміка функцій короткочасної зорової пам'яті та її зв'язок з успішністю навчання у дітей-спортсменів молодшого шкільного віку // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 2005. - № 2. - С. 31-39.

13. Запорожець О.П. Валеологічні аспекти в підготовці майбутніх вчителів небіологічних спеціальностей // Збірник наукових праць. Культура здоров'я. - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2006. - С.186-189.

14. Запорожець О.П. Чинники емоційно-психологічної складової освітнього середовища // Освітнє середовище як методична проблема: Збірник наукових праць / Херсонський державний університет. - Херсон: Видавництво ХДУ. -2006. - С. 33-34.

15. Гайдай М.І., Запорожець О.П., Кубатько Б.І., Куденко А.В., Кошелева В.Д. Вікова динаміка функцій уваги та мислення школярів // Фізіологічний журнал - 1998. - Том 44. - №3.-С.308.

16. Запорожець О.П. Вплив фізичних навантажень на психофізіологічні функції учнів молодшого шкільного віку // Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність. Матеріали III наукової конференції. Під редакцією д-ра біолог. наук, професора Макаренка М.В. - Київ-Черкаси. - 2001. - С. 42.

17. Запорожець О.П. Динаміка показників основних нервових процесів у дітей молодшого шкільного віку у зв'язку з характером спортивної діяльності // Матеріали III Української конференції молодих вчених, присвяченої пам'яті академіка Володимира Веніаміновича Фролькіса (Київ, 28 січня 2002 року). - К: Ін-т геронтології АМНУ. - 2002. - С.73-74.

18. Запорожець О.П. Биоэтическая направленность исследования динамики показателей основных нервных процессов у детей младшего школьного возраста в связи с характером спортивной деятельности // Тези доповідей Другого Міжнародного симпозіуму з біоетики, присвяченого пам'яті В.Р.Поттера. - Київ. - 2002. - С. 214-215.

19. Гайдай М.І., Запорожець О.П. Залежність показників нервових процесів від характеру спортивної діяльності у дітей молодшого шкільного віку // Фізіологічний журнал - 2002. - Том 48. - №2.-С.171.

20. Запорожець О.П. Стан властивостей основних нервових процесів у дітей-спортсменів 7-10 років та зв'язок їх з успішністю навчання // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі. Матеріали Всеукраїнського наукового симпозіуму. За редакцією д-ра біолог. наук, професора Макаренка М.В. - Київ; Черкаси: Вид-во ЧДУ, 2003. - С.37.

21. Запорожець О.П., Гайдай М.І. Показники короткочасної зорової пам'яті у дітей 7-10 років, які займаються й не займаються спортом та їх зв'язок з успішністю навчання // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі. Матеріали Всеукраїнського наукового симпозіуму. За редакцією д-ра біолог. наук, професора Макаренка М.В. - Київ; Черкаси: Вид-во ЧДУ, 2003. - С.38.

22. Запорожець О.П. Розвиток функціональної рухливості нервових процесів та успішність навчання у дітей молодшого шкільного віку, які займаються спортом // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта `2004”.- Т.54. Фізіологія людини та тварин. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 29-30.

23. Запорожець О.П. Параметри сенсомоторних реакцій у гімнастів молодшого шкільного віку // Проблеми вікової фізіології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції / За ред. проф. Коцана І.Я., Макаренка М.В. -Луцьк: РВВ ВДУ „Вежа”, 2005. - С.40-41.

24. Запорожець О.П. Показники уваги дітей віком від 7 до 9 років, що займаються гімнастикою // Фізіологічний журнал - 2006. - Том 52. - №2.-С.201.

25. Запорожець О.П., Гайдай М.І. Показники пам'яті дітей віком від 7 до 9 років, що займаються гімнастикою // Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології: Тези доп. III Всеукр. наук. конф., прсвяч. 70-річчю з дня народження Г.М.Чайченка, Київ, 4-6 жовт. 2006 р. / Ред. кол.: Л.І.Остапченко (відп. ред.) та ін. - Київ: Знання України, 2006. - С.46.

26. Запорожець О.П., Гайдай М.І. Параметри сенсомоторних реакцій хлопчиків та дівчаток молодшого шкільного віку, що займаються гімнастикою // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі: Матеріали Всеукраїнського наукового симпозіуму. За редакцією д-ра біол. наук, проф. Макаренка М.В. - Київ; Черкаси: Вид-во від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2006. - С.27.

Размещено на Allbest.ru