Статевоспецифічні особливості психологічних факторів ризику інфікування ВІЛ/СНІДом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Статевоспецифічні особливості психологічних факторів ризику інфікування ВІЛ/СНІДом

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Синдром набутого імунодефіциту, можливо, є однією з найсерйозніших загроз фізичному виживанню людства, яка не визнає кордонів, національностей, расових та культурних відмінностей. Сформульований Національною програмою профілактики ВІЛ/СНІДу в Україні висновок щодо важливості превентивних заходів висунув на перше місце зусилля по попередженню поширення епідемії, реалізація яких неможлива без всебічного вивчення психологічних аспектів проблем ВІЛ/СНІДу.

Психологічний контекст, в якому реалізується поведінка, повязана із ігноруванням чи, навпаки, уникненням ризику інфікування в гетеросексуальних стосунках зумовлюється багатьма взаємоповязаними чинниками. Головними серед них виступають ставлення індивіда до проблем, повязаних із ВІЛ/СНІДом та оцінка ймовірності ризику інфікування, які базуються на репрезентації в свідомості уявлень про захворювання (J.D. Fisher, D.L. Kimble, J.S. St. Lawrence). В свою чергу, сприйняття власного ризику інфікування виступає предиктором обрання тієї чи іншої стратегії поведінки і часто є важливішою детермінантою змін у поведінці, ніж реальний ризик (F.V.van der Velde). При цьому до потенційних факторів ризику відносять низький рівень поінформованості в питаннях, повязаних із ВІЛ/СНІДом, а також оптимістичне сприйняття ризику інфікування, яке базується на уявленнях щодо власної невразливості (J. Kelly, M.M. Dolcini, J.A. Catania, S.C. Kalichman, N.D. Weinstein).

Іншим важливим чинником формування стратегій поведінки є установки відносно розподілу ролей та прийнятності певної поведінки в міжстатевих взаєминах (І.С. Кон, В.В. Столін, О.С. Кочарян). Від співпадання установок та взаємних очікувань партнерів залежить успішність прийняття рішення щодо дотримання правил безпеки, в той же час конфронтуючі уявлення потенційно підвищують небезпеку.

Окрім традиційних установок та стереотипів статеворольової поведінки значну роль в прийнятті модусу поведінки відіграє атрибуція індивідом відповідальності за власну безпеку та безпеку свого партнера, яка уособлюється в локусі контролю - інтегральній характеристиці особистості (К. Муздибаєв). Приписування відповідальності зовнішнім обставинам підвищує ризик інфікування.

Статеворольові властивості є стрижневими характеристиками особистості (Б.Г. Ананьев, І.С. Кон, В.В. Столін, О.С. Кочарян, С.Ф. Шабанов). Статеві відмінності, психологічна стать, засвоені норми та моделі статеворольової поведінки утворюють «призму», через яку індивід сприймає, оцінює і виробляє власний підхід до проблем ВІЛ/СНІДу. Розуміння впливу статевих відмінностей на формування когнітивних репрезентацій ВІЛ/СНІДу /під якими ми розуміємо сукупність уявлень щодо СНІДу як захворювання, його етіології та патогенезу, шляхів інфікування вірусом імунодефіциту людини, засобів запобігання інфікуванню/ та на вибір моделі поведінки поглиблює психологічні уявлення про статеворольові аспекти когнітивної сфери та про чинники формування поведінкових стратегій в міжстатевих взаєминах. Врахування статевої специфіки проявів психологічних факторів ризику є також важливою запорукою ефективності створення профілактичних програм. Актуальність зазначеної проблеми і недостатність її розробки в сучасній психології зумовили вибір теми «Статевоспецифічні особливості психологічних факторів ризику інфікування ВІЛ/СНІДом».

Обєкт дослідження - когнітивні репрезентації ВІЛ/СНІДу, сприйняття ризику інфікування, установки та взаємні експектації відносно статеворольової поведінки, співвідношення між особистісними характеристиками та поведінкою в гетеросексуальних стосунках.

Предмет дослідження - статевоспецифічні особливості: когнітивних репрезентацій інфікування ВІЛ/СНІДом, сприйняття ризику інфікування, установок на статеворольову поведінку в міжстатевих взаєминах, характеру взаємозвязку локусу контролю особистості із ступенем ризикованості поведінки в гетеросексуальних стосунках.

Мета дослідження полягає у визначенні характерних для представників різної статі особливостей когнітивних репрезентацій захворювання на СНІД, сприйняття ризику інфікування через гетеросексуальні стосунки, установок на статеворольову поведінку в міжстатевих взаєминах з погляду на їх безпеку, а також вивченні специфіки співвідношення між локусом контролю особистості та поведінковим ризиком в гетеросексуальних стосунках.

Основні гіпотези дослідження:

вплив традиційних уявлень щодо чоловічих та жіночих стереотипів статеворольової поведінки зумовлює існування у представників різних статей розбіжностей в установках та взаємних очікуваннях відносно безпечної поведінки в міжстатевих стосунках;

когнітивні репрезентації ВІЛ/СНІДу мають специфічні відмінності у представників різної статі;

сприйняття ризику інфікування ВІЛ/СНІДом має статевоспецифічні відмінності;

співвідношення між локусом контролю особистості та ризикованістю поведінки в міжстатевих взаєминах має специфічний характер у представників різної статі.

Для досягнення мети та перевірки гіпотези дослідження вирішувалися такі завдання:

Розкрити специфіку установок представників протилежних статей на статеворольову поведінки та взаємних очікувань в міжстатевих стосунках, з погляду на їх безпечність.

Визначити загальний рівень поінформованості в питаннях, що стосуються захворювання на СНІД і проаналізувати специфічний характер вибіркового володіння інформацією представниками різних статей та фактори, що його зумовлюють.

Розглянути ставлення до ризику інфікування ВІЛ/СНІДом в гетеросексуальних стосунках, а саме: сприйняття власного ризику, ризику інфікування для інших та оцінки контролю за ситуацією, фокусуючи увагу на статевоспецифічних особливостях оцінювання.

Визначити характер співвідношення між локусом контролю особистості та сприйняттям ризику інфікування ВІЛ/СНІДом у чоловіків та жінок.

Зясувати характер звязку між локусом контролю особистості та показниками ризикованості поведінки в гетеросексуальних стосунках у представників різних статей.

Методологічною основою дослідження стали базові положення концепції статевого диморфізму Б.Г. Ананьева; теорії установки Д.Н. Узнадзе; теоретичних засад вивчення психологічної статі, статевих ролей, статеворольових стереотипів І.С. Кона, В.В. Століна, симптомокомплексу маскулінності/ фемінінності О.С. Кочаряна; науково-теоретичний доробок К. Муздибаєва щодо локусу контролю та його особистісних корелятів; соціально - когнітивна теорія А. Bandura та його концепція самоефективності; теорія соціального навчання J. Rotter; теоретичне підгрунтя моделей поведінки, спрямованої на превентивний захист здоровя: моделі інформаційно-мотиваційно-поведінкових навичок I.D. Fisher та моделі здорових переконань M.H. Becker; моделі захисту здоровя та запобігання ВІЛ/СНІДу J. Catania, яка фокусує увагу на попередженні інфікування через сексуальні стосунки; теоретичні обгрунтування N.D. Weinstein вивчення сприйняття ризику інфікування ВІЛ.

Методи дослідження: мета і завдання дослідження зумовили необхідність використання комплексу методів емпіричного дослідження, який включав: шкалу поведінкових установок та експектацій A. Buysse; методику визначення рівня субєктивного контролю (РСК) Є.Ф. Бажина, Е.А. Голинкіної, О.М. Еткінда; шкали оцінки ризику інфікування та контролю ситуації F. Velde; методику оцінювання поведінкового ризику в гетеросексуальних стосунках J.A. Kelly; перекладений та адаптований в рамках проведення дисертаційного дослідження опитувальник «ВІЛ/СНІД, шляхи передачі та засоби запобігання». Для статистичної обробки одержаних даних використовувалися традиційні методи математичної статистики, в тому числі кореляційний, факторний та дисперсійний аналіз.

Наукова новизна: вперше предметом спеціального психологічного дослідження стали статевоспецифічні особливості прояву локусу контролю в гетеросексуальній поведінці, статеворольові передумови формування когнітивних репрезентацій ВІЛ/СНІДу та сприйняття ризику інфікування.

Теоретичне значення дослідження полягає у поглибленні психологічних уявлень про статеворольові аспекти когнітивної сфери та передумови їхніх проявів; про чинники формування поведінкових стратегій в міжстатевих взаєминах, про статеворольові особливості прояву інтернальності-екстернальності в гетеросексуальній поведінці.

Практичне значення дослідження визначається можливістю

використання одержаних результатів для розробки інформаційно-освітніх та комунікативно-тренінгових профілактичних програм попередження інфікування ВІЛ/СНІДом, орієнтованих на представників різних статей;

корекції та доповнення навчальних планів курсу статевої освіти та статевого виховання;

подальшого використання перекладених та адаптованих методик для вивчення психологічних аспектів проблем ВІЛ/СНІДу;

використання одержаних даних для порівняння з результатами подальших моніторингових досліджень серед молоді та визначення динаміки вивчаємих параметрів.

Особистий внесок здобувача. Обгрунтовано теоретичні засади вивчення психологічних, зокрема статевоспецифічних, чинників формування когнітивних репрезентацій, сприйняття ризику інфікування ВІЛ/СНІДом та прояву особистісних характеристик в гетеросексуальній поведінці. Розроблена та практично реалізована стратегія дослідження. На основі одержаних даних доведено статевоспецифічний характер співвідношення між поведінковою стратегією в міжстатевих стосунках та атрибуцією відповідальності; репрезентації проблем, повязаних із ВІЛ/СНІДом та сприйняття ризику інфікування.

Надійність та валідність наукових результатів і висновків забезпечується методологічним обгрунтуванням вихідних положень дослідження, опорою на сучасні досягнення психологічної науки в галузі вивчення психологічних проблем ВІЛ/СНІДу, відповідністю використаних методів дослідження меті та завданням; репрезентативністю досліджуваної вибірки, застосуванням сучасного математико-статистичного апарату аналізу даних.

Положення, що виносяться на захист:

Установки відносно статеворольової поведінки в міжстатевих стосунках та взаємні очікування представників різних статей є протирічними та потенційно конфліктними з погляду на запровадження безпечної поведінки.

Існують статевоспецифічні особливості когнітивних репрезентацій ВІЛ/СНІДу.

Ризик інфікування по-різному оцінюється чоловіками та жінками, співвідношення між локусом контролю особистості та сприйняттям ризику інфікування ВІЛ/СНІДом має статевоспецифічний характер.

Звязок між локусом контролю особистості та показниками ризикованості поведінки в гетеросексуальних стосунках має різний характер у представників чоловічої та жіночої статі.

Апробація роботи: матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на семінарі «Соціальні та психологічні проблеми ВІЛ/СНІДу» (5-7 травня 1997 р. Гентський університет, кафедра психології особистості); Всеукраїнській конференції молодих науковців «Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (23-25 березня 1998 р., Київ), на методичних та методологічних семінарах і засіданнях кафедри медичної психології та психодіагностики факультету соціології та психології Київського університету імені Тараса Шевченка.

Публікації: основні положення та висновки дисертації знайшли відображення у 5 статтях опублікованих у фахових журналах та наукових збірках.

Структура та обсяг дисертації: робота складається із вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаної літератури, 3 додатків. Роботу викладено на 179 сторінках, список використаних джерел налічує 244 назви. Дисертація містить 28 таблиць, 2 рисунки, 3 гістограми, 4 графіки.

Основний зміст роботи

статеворольовий інфікування захворювання

У ВСТУПІ обґрунтовано актуальність проблеми, виділено обєкт та предмет дослідження, визначено мету, сформульовано гіпотези та завдання, розкрито методологічну основу дослідження, показано методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення, подано положення, які виносяться на захист, наведено дані щодо апробації роботи, її структури та обсягу.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ «Психологічні фактори, які детермінують формування уявлень щодо ВІЛ/СНІДу та сприйняття ризику інфікування» аналізуються теоретичні засади та практичні результати досліджень чинників, які впливають на формування та визначають особливості когнітивних репрезентацій щодо ВІЛ/СНІДу та сприйняття ризику інфікування. Сформульовано принципи розробки та вимоги до діагностичних процедур. Розглядаються особливості функціонування когнітивної сфери у представників різної статі.

Інформаційний компонент є важливою складовою психологічних моделей зміни ризикованої по відношенню до захворювання на СНІД поведінки (J.D. Fisher, W.A. Fisher). В основі їх теоретичного обгрунтування лежить твердження, що знання про запобігання ВІЛ, мотивація до уникнення та оволодіння поведінковими навичками є фундаментальними детермінантами поведінкових змін (S.S. Williams, T.E. Malloy). Серед факторів, які впливають на формування когнітивних репрезентацій ВІЛ/СНІДу визначають вік, стать, етнічну належність, освіту, належність до певної культури (J.A. Catania). До ряду чинників відносять також уявлення про СНІД як про прогресуюче невиліковне захворювання, яке спотворює людину; може передаватися, а відтак, створює загрозливу ситуацію для оточуючих; про соціальне таврування та дискримінацію ВІЛ-інфікованих (D.A. Dawson, J.H. Price). Краща поінформованість корелює з позитивними установками щодо безпечної поведінки та вищою толерантністю по відношенню до вірусоносіїв (P.M. Doherty, B. Manro). Існують різні дані щодо впливу фактору статі на обізнаність в питаннях ВІЛ/СНІДу. Деякі дослідники визначають певні відмінності в обізнаності юнаків та дівчат, та мотивації до оволодіння інформацієї стосовно ВІЛ/СНІДу (І. Лунін, J. St. Lawrence), інші - не знаходять таких (M.K. Strader).

В основі формування когнітивних репрезентацій тієї чи іншої проблеми лежить задоволення пізнавальної потреби, яке проявляється в допитливості. Ряд досліджень вказують на специфіку проявів цього психологічного утворення в залежності від статі (І.С. Кон, О.С. Кочарян, С.Ф. Шабанов, Ю.Е. Шайгородський, С.І. Кудінов). Визначаючи психологічну специфіку пізнавальної діяльності дівчат виділяють високі показники інтернальності, продуктивності, ергічності, емоційності та осмисленості. Їхня пізнавальна діяльність характеризується високим рівнем активної регуляції; спрямованістю на самостійний контроль пізнавальної активності; організованістю та наполегливістю у пошуках інформації; більш високою готовністю та бажанням освоїти якомога більше нової інформації; тенденцією до її реалізації в субєктно-особистісній сфері; можливістю розподіляти увагу; ширшим діапазоном проявів позитивних емоцій. Специфіку пізнавальної діяльності юнаків визначають достатній рівень саморегуляції (ініціативність, наполегливість), тенденція глибоко осмислювати одну обрану область знань, більш цілеспрямований та планомірний характер регуляції. Юнаки частіше схильні відчувати негативні емоції за умови невдачі. Мотивація до пізнавальної діяльності у них має егоцентричну орієнтованість. Свою пізнавальну активність вони оцінюють скоріше з точки зору корисності, можливості використання для досягнення власних цілей та задоволення власних запитів.

Сприйняття ризику захворювання на СНІД є тим елементом в структурі моделі поведінки, який, інтегруючи попередній досвід індивіда є однією з передумов формування стратегії подальшої поведінки в ситуації потенційної загрози. В дослідженнях ставлення до ризику інфікування виділяють два аспекти - когнітивний, повязаний із оцінкою ймовірності інфікування та емоційний - повязаний із оцінкою занепокоєння щодо можливості інфікування (S.C. Kalighman, R. Prochaska, M.M. Dolcini). Факторами, які впливають на оцінку власного ризику інфікування є поінформованість щодо шляхів передачі вірусу, характеристики статевої поведінки; досвід захворювань, що передаються статевим шляхом; досвід інєкцій наркотичних препаратів, тестування на наявність вірусу, медичних процедур, повязаних з донорством або переливанням крові. Характерною особливістю оцінювання власного ризику та ризику для інших є тенденція оцінювати ризик інших людей значно вище, ніж власний. При цьому оптимістичне ставлення до ризику походить від переоцінки ризику для інших більше, ніж від розуміння свого власного ризику. Для жінок характерною є вища оцінка ризику інфікування ВІЛ в статевих стосунках у порівнянні з оцінками чоловіків (J.A. Goldman, L.L. Harlow). Характер взаємозвязку статевої поведінки, оцінки власного ризику та намірів щодо подальшої поведінки є різним для груп з низьким та високим поведінковим ризиком (N.D. Weinstein, F.W.van der Velde).

Аналіз літератури показав, що дискутабельним залишається питання про вплив фактору статі на формування уявлень щодо ВІЛ/СНІДу та сприйняття ризику інфікування, практично відсутні вітчизняні дослідження означеного кола питань.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ «Особистісні та статеворольові передумови вибору поведінкових стратегій в гетеросексуальних стосунках» аналізується теоретичне підгрунтя психологічних досліджень ризикованої по відношенню до інфікування ВІЛ/СНІДом поведінки. На прикладі соціально-когнітивної теорії А. Bandura та теорії соціального навчання J. Rotter розглядається соціально-когнітивний напрямок психологічних досліджень, який вивчає поведінку людини як таку, що регулюється взаємодією внутрішніх (включаючи переконання, очікування, самосприйняття) та соціальних факторів. Визначено теоретичні передумови дослідження феномену локусу контролю як інтегральної характеристики особистості. Обговорюються психодіагностичні методики вимірювання локусу контролю - шкала інтернальності-екстернальності J. Rotter та її сучасні модифікації. Представлено доробок психологічної науки в галузі вивчення проблем психологічної статі, статевих ролей, стереотипів статеворольової поведінки. Висвітлюються теоретичні засади вивчення поведінки, повязаної з утриманням від ризику - на прикладі моделі здорових переконань (Health Belief Model) M.N. Becker та I.M. Rosenstock, теорії продуманих дій (Theory of Reasoned Action) M. Fishbein та I. Ajzen.

Соціально-когнітивна теорія А. Bandura та теорія соціального навчання J. Rotter акцентують увагу на важливості соціальних та когнітивних чинників в поясненні поведінки людини. А. Bandura описує психологічне функціонування людини в термінах постійного динамічного процесу взаємодії поведінкових реакцій та соціальних факторів, в якому когнітивні компоненти відіграють центральну роль в організації та регулюванні діяльності. Розроблена ним концепція самоефективності (яка стала теоретичним підгрунтям моделювання стратегій безпечної поведінки) базується на усвідомленні людиною здатності формувати поведінку відносно специфічної задачі або ситуації. Самоефективність набувається з чотирьох головних джерел: формування поведінки, посереднього досвіду, вербального переконання та емоційного підйому.

В центрі уваги теорії соціального навчання J. Rotter лежить прогноз поведінки людини в складних ситуаціях, який визначається взаємодією чотирьох перемінних: потенціалу поведінки, очікування, цінності підкріплення та психологічної ситуації. Центральним конструктом теорії соціального навчання J. Rotter є поняття локусу контролю, який представляє собою узагальнене очікування того, в якому ступені люди контролюють підкріплення в своєму житті. Конструкт уособлює собою контінуум, одним полюсом якого є екстернальність, а протилежним - інтернальність. Люди з екстернальним локусом контролю вважають причиною своїх успіхів або невдач зовнішні фактори, інтернали ж вірять в те, що успіхи та невдачі визначаються їхніми власними діями та здібностями. Превалювання у індивіда одного або іншого типу локалізації контролю впливає на різнобічні характеристики його психіки та поведінки. В дослідженнях М. Муздибаєва інтернальність була позитивно повязана з соціальною відповідальністю, усвідомленням людиною сенсу, цілей життя; у P.D. Heresch - з домінантністю, толерантністю, соціабельністю, самоконтролем, вищим ступенем прийняття власного «Я». Інтернали описують себе як пристосованих, послідовних, досягаючих цілей, захищених, впевнених у собі (K.E. Scheibe). Характерними рисами інтерналів вважаються також емоційна стабільність та моральна нормативність. На відміну від інтерналів вважається, що екстернальним особам властиві підозрілість, тривожність, схильність до депресії, агресивність, конформність; вони частіше мають психологічні проблеми, більше схильні до ризикованої поведінки. Дослідження звязку локусу контролю та ставлення до свого здоровя показали, що на відміну від екстерналів, інтернали приділяють йому більше уваги, активніше шукають інформацію щодо власного здоровя, частіше вдаються до зусиль, спрямованих на збереження здоровя (M. Seeman). Екстернальність також вважається одним з особистісних факторів ризику інфікування ВІЛ, оскільки повязується з переконаннями у фатальності цієї події, нижчим рівнем поінформованості щодо ВІЛ/СНІДу; тенденцією недооцінювати власний ризик, не асоціювати його із власною поведінкою; більш ризикованою сексуальною поведінкою (J. St. Lawrence, J. Kelly, B. Strickland, R. Crisp, D. Olbrisch).

Статеворольові стереотипи, якими керуються в реальній поведінці представники обох статей визначають типи поведінки, які розглядаються суспільством як більш прийнятні для представників однієї статі, ніж іншої. Структурною одиницею індивідуальних статеворольових стереотипів є статеворольові уявлення, що безпосередньо впливають на формування статевих ролей, визначених І.С. Коном як систему приписів, моделей поведінки, яких повинен дотримуватися індивід, щоб його визнали за чоловіка або жінку. (І.С. Кон, М. Кле). Важливим чинником формування еталонів чоловічого та жіночого типів поведінки є установки, під якими за визначенням Д.М. Узнадзе, розуміють цілісну спрямованість особистості, що виникла на основі наявності певної потреби та ситуації її задоволення. В основі формування установок на статеворольову поведінку лежить процес засвоєння певних статевих норм, взірців, суспільно та особистісно бажаних орієнтації.

На формування моделей поведінки впливають також соціальні очікування, оскільки в ході соціалізаціїї виникає тенденція діяти у відповідності з соціальними очікуваннями, тобто обовязками, традиціями, правилами поведінки, які приписуються певній статі. Традиційна система диференціації статевих ролей і повязаних з ними стереотипів маскулінності/фемінінності передбачає розуміння чоловічих та жіночих ролей не просто як взаємодоповнюючих, але і як ієрархічних (І.С. Кон).

Аналіз сучасних досліджень статеворольової поведінки в контексті епідемії ВІЛ/СНІДу доповнює уявлення щодо факторів ризику, які зумовлені специфікою становища жінки в міжстатевих взаєминах: - характером розподілу ролей в гетеросексуальній парі, а саме залежністю жінки від партнера, яка узгоджується з традиційними уявленнями про прийнятну статеворольову поведінку; - протиріччям між очікуванням від жінки відповідальності за здоровя пари, та її неможливістю одноосібно забезпечити безпеку, коли йдеться про загрозу інфікування ВІЛ. Окрім того, більшість респондентів повязують обговорення користування засобами запобігання та визначення попереднього досвіду партнера з втратою романтизму, довіри та відчуття унікальності стосунків, що перешкоджає запровадженню безпечної поведінки, феноменологічне визначення якої передбачає чинниками безпеки володіння інформацією, необхідною для ідентифікації потенційно небезпечного партнера, комунікативні навички визначення ризикованості попереднього сексуального досвіду та обговорення проблемних ситуацій.

У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ «Емпіричне дослідження статевоспецифічних особливостей психологічних факторів ризику інфікування ВІЛ/СНІДом в гетеросексуальних стосунках» містяться дані щодо вибірки респондентів; обгрунтовується стратегія дослідження; представлено методики, які ввійшли до психодіагностичного комплексу; наводяться результати, інтерпретація та обговорення даних; на основі аналізу одержаних даних зроблено висновки.

Дослідженням було охоплено 829 осіб. У першому етапі дослідження приймали участь 621 респондент віком від 16 до 23 років - 275 юнаків (44.3%) та 346 дівчат (55.7%). Всі опитані навчалися в різних навчальних закладах міста Києва. Середній вік респондентів - 18.9 років (SD 1.9). У другому етапі дослідження приймали участь 208 респондентів віком від 17 до 26 років, серед них 99 респондентів-чоловіків (47.4%) та 109 жінок (52.6%) відповідно. Середній вік респондентів становив 21 рік (SD 2.25).

В обговоренні результатів аналізуються установки представників протилежної статі на статеворольову поведінку та взаємні експектації в міжстатевих стосунках. Визначається динаміка установок під впливом досвіду статевих стосунків. Представлено загальний рівень поінформованості щодо ВІЛ/СНІДу та фактори, які впливають на його формування: належність до певної статі, наявність сексуального досвіду. Обговорюються особливості сприйняття власного ризику інфікування та ризику інфікування для інших жінками і чоловіками та зумовленість сприйняття ризику та уявлення щодо власної можливості контролю ситуації характеристиками реальної поведінки. Аналізуються характер звязку між локусом контролю особистості та ступенем ризикованості поведінки у жінок та чоловіків в міжстатевих взаєминах.

Проведене дослідження виявило певні розбіжності в установках на статеворольову поведінку та взаємних експектаціях респондентів різної статі (табл. 1). Запропоновані для оцінювання варіанти поведінки (шкала A. Buysse) було згруповано в 5 блоків: юнакові/дівчині дозволяється: 1) запитати партнера про його попередній досвід інтимних стосунків; 2) ініціювати інтимні стосунки; 3) запропонувати користування презервативом; 4) висловлювати та обговорювати негативні емоції; 5) відмовитися від інтимних стосунків. Кожен із варіантів поведінки оцінювався респондентами двічі - за свою та за протилежну стать, використовуючи шкалу 1 - «абсолютно не згоден(на)» до 5 - «повністю згоден(на)». Статистична обробка даних включала багатофакторний дисперсійний аналіз (MANOVA) факторних оцінок: 2 (вплив статі на міжсубєктні відмінності в оцінках) х 2 (вплив статі на внутрішньо-субєктні відмінності в оцінках). Результати представлені в табл. 1, де М_/5 - середні оцінок варіантів поведінки кожного з блоків, Fst - відношення між оцінками за свою та за протилежну стать, Fss - відношення між оцінками юнаків та дівчат, Fg - ефект взаємодії).

Таблиця 1. Стереотипні уявлення про прийнятну поведінку та взаємні очікування респондентів різної статі

*p <.05 **p <.005 ***p <.0005

Стосовно розбіжностей в оцінюванні прийнятних для своєї та протилежної статі поведінки (Fst) - достовірно відрізнялися уявлення щодо припустимості прийняття ініціативи, відмови від інтимних стосунків, пропозиції користуватися презервативом та обговорення негативних емоцій. І дівчата і юнаки вважали, що прийняття ініціативи та пропозиція користуватися засобами запобігання менше припустимі для жіночої статі. Водночас, висловлення негативних емоцій та відмова від інтимних стосунків менше припустимі для юнаків. Стосовно різниці в уявленнях респондентів різної статі (Fss), юнаки достовірно вище оцінювали припустимість прийняття ініціативи і юнаками і дівчатами, у порівнянні з дівчатами. В той же час, дівчата вище оцінювали можливість пропонувати користування презервативом та відмови від інтимних стосунків для своєї та протилежної статі у порівнянні з юнаками. Аналіз ефекта взаємодії перемінних (Fg) виявив наявність певних непорозумінь в очікуваннях партнерів. Юнаки оцінювали припустимість ініціювання інтимних стосунків дівчатами значно вище, ніж це дозволяли собі останні, в той же час респондентки нижче оцінювали припустимість ініціативи в стосунках для юнаків. Інше непорозуміння стосувалося можливості визначення попереднього досвіду партнера. Юнаки покладалися в цьому питанні на дівчат, а ті на юнаків. Дівчата, порівняно із юнаками, нижче оцінювали для себе припустимість висловлення негативних емоцій, але вище можливість відмови від інтимних стосунків. Разом з тим, юнаки вважали менш припустимим відмову від стосунків для себе, ніж це дозволяли їм дівчата.

Для визначення впливу досвіду статевих стосунків на установки щодо прийнятної статеворольової поведінки, вибірку респондентів було поділено на три групи. Було визначено, що установки на статеворольову поведінку мають тенденцію до змін під впливом набутого досвіду.

Порівняння одержаних даних з результатами аналогічних зарубіжних досліджень показало відмінності в уявленнях і юнаків, і дівчат щодо припустимої статеворольової поведінки в гетеросексуальних стосунках. На відміну від своїх ровесників, наші респонденти були більше схильними до традиційного розподілу ролей в парі, що обмежувало можливості дівчини забезпечити власну безпеку. Одержані дані свідчать про доцільність попередньої адаптації зарубіжних профілактичних та освітніх програм, спрямованих на попередження поширення епідемії через гетеросексуальні стосунки.

Для визначення рівня поінформованості в питаннях, повязаних із ВІЛ/СНІДом респондентам пропонувалися 29 тверджень, які потім були згруповані в три шкали: І-знання про СНІД як про хворобу; ІІ-шляхи передачі ВІЛ; ІІІ-користування засобами запобігання. Середній відсоток правильних відповідей для шкали І - 59%, для шкали ІІ - 61%, для шкали ІІІ - 50%.

Дослідження статевоспецифічних особливостей когнітивних репрезентацій ВІЛ/СНІДу показало, що загальний рівень володіння інформацією щодо захворювання на СНІД, шляхів передачі ВІЛ та засобів запобігання інфікуванню носять епізодично набутий, несистематизований характер. Не було знайдено відмінностей у рівні поінформованості респондентів, з та без досвіду статевих стосунків щодо знання про СНІД як про хворобу, але перші знали достовірно більше щодо шляхів інфікування та засобів запобігання. Для визначення взаємозвязку між фактором статі респондентів та різними аспектами знань щодо ВІЛ/СНІДу було виконано багатофакторний дисперсійний аналіз даних (MANOVA) (табл. 2).

Таблиця 2. Знання щодо ВІЛ/ СНІДу та фактор статі

*** p <.001

Виявлені відмінності стосувалися не лише рівня поінформованості, але і структури репрезентацій: дівчата виявилися краще поінформованими щодо особливостей СНІДу як захворювання та шляхів інфікування ВІЛ. Юнаки - в питаннях щодо користування засобами запобігання. Аналіз звязку між рівнем поінформованості та установками на припустиму поведінку показав, що краща обізнаність респондентів корелює з позитивними установками щодо - користування засобами запобігання; - ініціювання стосунків; - визначення попереднього досвіду партнера; - обговорення негативних емоцій.

Дослідження сприйняття ризику інфікування ВІЛ та можливості контролювати ситуацію показало, що оцінки власного ризику інфікування за 100 відсотковою шкалою варіювали від 0% до 85%; ризику для інших - від 0% - до 100%. Для переважної більшості респондентів характерною була наявність оптимістичного сприйняття власного ризику інфікування ВІЛ - 86% вважали, що їхній власний ризик значно нижчий за ризик інфікування середньо статистичної особи їхнього віку та статі, 10% оцінювали однаково ризик для себе та для інших і 4% - вважали власний ризик вищим за середньо статистичний. Оцінки власного ризику інфікування співвідносилися з уявленнями про ризикованість реальної поведінки. Двох-факторний дисперсійний аналіз (ANOVA), в якому оцінка ризику виступала залежною перемінною виявив достовірні відмінності в оцінюванні ризику інфікування чоловіками та жінками. Респонденти-чоловіки оцінювали власний ризик інфікування вище, у порівнянні з жінками. Оцінка можливості контролю за ситуацією знаходилася в залежності від поведінкового ризику - чим нижчим був оцінений ризик, тим вище оцінювалася можливість контроля. В той же час існувала тенденція до переоцінки власної можливості контролю.

Виначення локусу контролю в даній вибірці показало, що серед респондентів-чоловіків було більше екстернально орієнтованих осіб, ніж серед жінок. Інтернальність у жінок була вищою в діловій сфері, міжособистісних взаєминах та сфері невдач; у чоловіків - в сфері досягнень та в ставленні до свого здоровя. Інтернальність корелювала із вищим рівнем освіти. Дослідження реальної поведінки в гетеросексуальних стосунках виявило, що показники коефіцієнта поведінкового ризику варіювали від 0 до 10 при середньому 2.06 для чоловіків, 1.16 - для жінок. Для вивчення взаємозвязку факторів статі та локусу контролю з коефіцієнтом поведінкового ризику було застосовано двох-факторний дисперсійний аналіз (ANOVA).

На основі одержаних даних було зроблено висновки: характер звязку між локусом контролю та поведінковим ризиком у респондентів різної статі виявився протилежним. Найвищим був поведінковий ризик у чоловіків з екстернальним локусом контролю та у жінок з інтернальним локусом контролю. Найнижчим - у чоловіків з інтернальним локусом контролю та жінок з екстернальним локусом контролю.

У закінченні підбито підсумки проведеного дослідження, зазначено, що воно підтвердило гіпотези та висунуті на захист положення, зроблено

Висновки

Протирічний характер установок на статеворольову поведінку та взаємних очікувань представників різної статі сприяє підвищенню ризику інфікування. Розбіжності стосуються: -ініціювання користування засобами запобігання, - відмови від стосунків, - визначення попереднього досвіду партнера - які вважаються передумовами запровадження безпечної поведінки. Визначена в дослідженні динаміка установок під впливом набутого досвіду міжстатевих відносин також не сприяє запровадженню безпечних поведінкових стратегій.

Загальна поінформованість щодо захворювання на СНІД, шляхи передачі ВІЛ та засоби запобігання інфікуванню носить епізодично набутий, несистематизований характер, існує суттєвий дефіцит як теоретичної так і практичної інформаціїї. Вибірковість володіння інформацією має статевоспецифічний характер. Виявлені відмінності стосуються не лише рівня поінформованості, але і структури репрезентацій. Дівчата є краще поінформованими у питаннях щодо особливостей СНІДу як захворювання та шляхів інфікування ВІЛ, юнаки - в питаннях щодо користування засобами запобігання. Рівень поінформованості має вибіркову тенденцію до підвищення із набуттям досвіду міжстатевих відносин.

Звязок між рівнем поінформованості та установками щодо припустимої поведінки має статевоспецифічі особливості: У юнаків краща освіченість в питаннях про фактори ризику інфікування ВІЛ/СНІДом співвідноситься із позитивними установками щодо припустимості ініціативи дівчат у визначенні попереднього досвіду партнера та обговоренні негативних відчуттів; у дівчат краща обізнаність в питаннях щодо факторів ризику інфікування та засобів запобігання співвідноситься із більш «ліберальними» установками щодо припустимості власної ініціативи та, зокрема, запровадження безпечної поведінки в інтимних стосунках.

Для переважної більшості респондентів характерною є наявність оптимістичного сприйняття власного ризику інфікування ВІЛ: 86% вважають, що власний ризик інфікування значно нижчий від ризику середньо статистичної особи їхнього віку та статі; 10% респондентів вважають, що ризик інфікування ВІЛ для них є таким же самим як і для інших і 4% ставляться до власного ризику песимістично, вважаючи його вищим за середньо статистичний. Сприйняття власного ризику співвідноситься з уявленнями про ризикованість реальної поведінки. Чоловіки оцінюють власний ризик вище, ніж жінки. Інтернальність у чоловіків співвідноситься з нижчими оцінками власного ризику інфікування. Для респондентів обох статей існує тенденція до переоцінки власної можливості контролю.

Характер звязку між локусом контролю та поведінковим ризиком у респондентів різної статі є протилежним. Максимальні показники поведінкового ризику було визначено у чоловіків з екстернальним локусом контролю та у жінок з інтернальним локусом контролю. Мінімальні - у чоловіків з інтернальним локусом контролю та жінок з екстернальним локусом контролю.

Отримані результати відкривають перспективи подальшого дослідження психологічних чинників обрання стратегій безпечної та ризикованої по відношенню до інфікування ВІЛ/СНІДом поведінки. Доцільним є подальше визначення факторів, які зумовлюють позитивну динаміку установок та реальної поведінки; проведення аналогічних досліджень серед груп ризику, використання одержаних даних для моніторингових досліджень рівня поінформованості та сприйняття ризику інфікування ВІЛ/СНІДом. Доповненням до сучасних надбань гендерної психології могли б стати результати подальшого вивчення особистісних корелятів локусу контролю у чоловіків та жінок, та особливостей формування поведінкових стратегій.

Основний зміст роботи відображено у публікаціях

Гришаєва І.В., Бурлачук Л.Ф. Особливості статеворольової поведінки молоді та підлітків та загроза захворювання на СНІД // Вісник Харківського університету. Серія Психологія. - 1998. - №403. - С. 33 - 38.

Гришаєва І.В., Бурлачук Л.Ф. Фактори ризику: що молодь та підлітки знають про СНІД? // Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - №3. - С. 39 - 42.

Гришаєва І.В. Локус контролю та статева поведінка молоді в контексті епідемії ВІЛ/СНІДу // Вісник Київського університету Соціологія. Психологія. Педагогіка. - Випуск 6. - 1998.-С. 48 - 50.

Гришаєва І.В., Бурлачук Л.Ф. Стереотипи статеворольової поведінки та фактори, що впливають на дотримання правил безпеки в умовах епідемії СНІДу /Філософські пошуки. Випуск 1 (V), Львів, 1998. - С. 127 - 130.

Бурлачук Л.Ф., Гришаева И.В. СПИД: реалии и прогнозы. (Социально-психологический аспект) // Підтекст. - 1998. - №24 (94). - С. 35 - 38; Підтекст. - 1998. - №25 (95). - С. 34 - 36.

Размещено на Allbest.ru