Властивості пам’яті та їх зв’язок з успішністю школяра

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Ніжинський державний університет ім. М. Гоголя

Властивості пам'яті та їх зв'язок з успішністю школяра

Підготував: студент 2 курсу

природничо-географічного факультету

групи ГТ-21

Верзун Вадим

Ніжин 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність пам'яті як пізнавального психічного процесу

Розділ 2. Дослідження способів запам'ятовування та пригадування у старшому шкільному віці (на прикладі учнів 11 класу Ніжинської ЗОШ №5 м. Ніжин)

2.1 Визначення психологічних особливостей пам'яті

2.2 Спостереження за організацією пам'яті на уроці економіки

2.3 Спостереження за організацією пам'яті на уроці української літератури

2.4 Визначення індивідуальних властивостей пам'яті підлітка старшого шкільного віку

Висновки

Самоаналіз

Список використаної літератури

Вступ

Для того, щоб процес формування особистості учня був успішним необхідні знання. А оволодіння знаннями тісно пов'язано із роботою пам'яті. Для того, щоб зберегти здоров'я та емоційну стійкість, рівновагу необхідно кожному учню не тільки мати бажання вчитися, вміти навчатися, але і знати особливості своїх пізнавальних психічних процесів, зокрема і пам'яті.

В будь-якій діяльності людини, можна побачити в тому чи іншому вигляді процеси пам'яті. Оволодіння основами наук було б неможливим, якби учні не були б здатні запам'ятовувати певну інформацію. Ми можемо користуватися засвоєними знаннями тому, що вони зберігаються в нашій пам'яті та можуть бути використані тоді, коли це буде потрібно. Неможливо мати гарну освіту та добре володіти матеріалом з різних галузей людської культури, не маючи розвиненої пам'яті.

Пам'ять є необхідною умовою накопичення досвіду, а також формування свідомості людини.

У психолого-педагогічній науці є чимало праць, присвячених дослідженням пам'яті (Добровольська Л.В., Дрозденко К.С., Дубровіна І.В., Занков Л.В., Лурія А.Р., Максименко С.Д., Петровський А.В., Підласий І.П., Чутко Н.Я., та ін.)

Проблема пам'яті є однією з центральних у навчанні. В навчальній діяльності школяра пам'ять є також результатом процесу засвоєння матеріалу (матеріал проробляється для того, щоб бути запам'ятовуваним) і як умовою для переробки наступного матеріалу (осмислення нового спирається на актуалізацію та використання збережених в пам'яті знань. Часто саме погана пам'ять є причиною неуспішності школярів: вивчає мий матеріал погано засвоюється і це заважає повноцінному запам'ятовуванню.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, я обрав наступну тему моєї пропедевтичної практики: "Властивості пам'яті та їх зв'язок з успішністю школяра".

Розділ 1. Сутність пам'яті як пізнавального психічного процесу

Щоб піднятися на вищий ступінь розвитку, дитина має засвоїти знання про навколишній світ, оволодіти нормами поведінки, набути певних навичок і вмінь. Все це пов'язано з роботою пам'яті. Якби людина не запам'ятовувала те, що сприймала, переживала, робила її психічний розвиток був би неможливий. Людина, позбавлена пам'яті, зауважував І.М. Сеченов постійно перебувала б у становищі новонародженого, була б істотою нездатною нічого навчитися, ніщо опанувати.

Успіх розвитку пам'яті залежить від того, як забезпечують педагоги, керівництво цим процесом. Важливе значення для розвитку пам'яті учнів має, передусім, знання вчителем умов продуктивності запам'ятовування, відтворення та вміння керувати ними в навчальній діяльності на уроках та поза ними.

Отже, що таке пам'ять? Відомий російський психолог Лурія А.Р. говорить так про пам'ять: "Кожне наше переживання, враження та рух залишає певний відбиток, який зберігається доволі довгий час і при відповідних умовах проявляється знову і стає предметом свідомості. Тому під пам'яттю ми розуміємо запис, зберігання і відтворення відбитків минулого досвіду, що дає людині можливість накопичити інформацію і мати справу зі слідами минулого досвіду після того, як явища, що породили їх зникли" [8, с. 15]

Можна сказати, що пам'ять - поняття багатозначне. З його не побутових ознак, а наукових - філософських, психологічних, вчитель повинен виділити свій аспект їх розгляду - педагогічний, вирішальний у впливі на школяра при організації його складної навчальної діяльності.

Залежно від того, що запам'ятовується і відтворюється, розрізняють такі різновиди пам'яті: моторна, емоційна, образна, слухова, рухова.

Моторна пам'ять - запам'ятовування, зберігання та відтворення рухів. Вона виражається у формуванні звичок, лежить в основі всіх практичних та трудових дій, часто непомітних, не фіксуємих людиною. Хода, манера розмовляти, сміятися, почерк пов'язані з моторною пам'яттю. Кажуть, що стиль - це людина, але багато що може бути змінено та покращено при самоконтролі і коректуванні системи власних рухів. Моторну пам'ять закріплюють та вдосконалюють природний дар та постійні тренування.

Емоційна пам'ять - виявляється у запам'ятовуванні та відтворені людиною своїх емоцій та почуттів. Запам'ятовуються не стільки самі по собі емоції, скільки предмети та явища, що їх викликають. Наприклад, почуття ностальгії при спогадах про країну, в якій людина виросла, але з якихось причин залишила. Сила емоційної пам'яті у людей різна.

Образна пам'ять - виявляється в запам'ятовуванні образів, уявлень, конкретних предметів, явищ, їх властивостей. Залежно від того, якими аналізаторами сприймаються об'єкти при їх запам'ятовуванні, образна пам'ять буває зоровою, слуховою, руховою. У людини переважаючим є зорове сприйняття. Так, наприклад, ми часто знаємо людину в лице, але не можемо пригадати, як її звуть. За збереження і відтворення зорових образів відповідає зорова пам'ять.

Слухова пам'ять - це хороше запам'ятовування і точне відтворення різноманітних звуків, наприклад, музичних.

Рухова пам'ять - є запам'ятовуванням і збереженням, а при необхідності і відтворення з достатньою точністю багатоманітних складних рухів. Вона бере участь у формуванні рухових умінь і навиків. Яскравим прикладом є рукописне відтворення тексту, автоматичне написання колись вивчених символів, що має на увазі, як правило.

За тривалістю утримання, що запам'ятовується, пам'ять поділяють на: короткочасну і довгочасну. Короткочасною називають пам'ять, яка характеризується швидким запам'ятовування матеріалу, його відтворенням і нетривалим зберіганням. Вона, як правило, обслуговує актуальні потреби діяльності і має обмежений обсяг.

Довготривала пам'ять виявляється в процесі набування й закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на їх тривале збереження та наступне використання в діяльності людини. Вже з моменту сприйняття знань школярами, вчитель повинен спрямувати свої зусилля на те, щоб необхідні відомості були зафіксовані спочатку в короткочасній, а потім в довгочасній пам'яті школярами міцно, в оптимальному розмірі і точно.

В пам'яті розрізняють такі основні процеси: запам'ятовування, відтворення, зберігання і забування.

Запам'ятовування - один із головних процесів пам'яті. Чим складніший матеріал, тим складніші й ті тимчасові зв'язки, які утворюють підґрунтя запам'ятовування. Запам'ятовування, як і інші психічні процеси, може бути мимовільним і довільним.

Мимовільне запам'ятовування здійснюється без спеціально поставленої мети запам'ятати. На мимовільне запам'ятовування впливають яскравість, емоційна забарвленість предметів. Усе, що емоційно сильно впливає на нас, запам'ятовується незалежно від нашого наміру запам'ятати.

Довільне запам'ятовування відрізняється від мимовільного рівнем вольового зусилля, наявністю завдання та мотиву. Воно має цілеспрямований характер, у ньому використовуються спеціальні засоби та прийоми запам'ятовування.

Відтворення - ще один із основних процесів пам'яті. Він не зводиться до того, що матеріал спливає у свідомості школяра в незмінному вигляді. При відтворенні матеріалу можливі відхилення від сприйнятого оригіналу. Учень не вичікує, поки потрібний матеріал спаде йому на думку, він діє, він шукає те, що потрібно відтворити в даному випадку - те, що відповідає питанню вчителя.

Найпростіша форма відтворення - впізнавання. Впізнавання - це відтворення, що виникає при повторному сприйманні предметів. Впізнавання буває повним і не повним. При повному впізнаванні повторно сприйнятий предмет відразу ототожнюється з раніше відомим, повністю відновлюється час, місце та інші деталі попереднього ознайомлення з ним. Неповне впізнання характеризується невизначеністю, труднощами співвіднесення об'єкта, що сприймається, з тим, що вже мав місце в попередньому досвіді. Так, наприклад, почувши мелодію, людина може пережити почуття знайомого, проте буде неспроможною ототожнити її з конкретним музичним твором.

Складнішою формою відтворення є згадування. Особливість згадування полягає в тому, що воно відбувається без повторного сприймання того, що відтворюється.

Забування - процес зворотній запам'ятовуванню. Забування виявляється в тому, що втрачається чіткість запам'ятовуваного, зменшується його обсяг, виникають помилки у відтворенні, воно стає неможливим і, нарешті, унеможливлюється впізнання. Забування - функція часу. Забування - це згасання тимчасових нервових зв'язків, що впродовж тривалого часу не підкріплювалися. Якщо набуті знання протягом тривалого часу не використовуються і не повторюються, то вони поступово забуваються. Другою причиною забування є недостатня міцність запам'ятовування. Щоб запобігти забуванню, потрібно добре заучувати матеріал. Забування - процес поступовий, для нього є характерним послаблення і порушення раніше утворених умовних знаків. Чим менше вони закріпленні, тим швидше вони згасають. Як показують дослідження пам'яті (П.І. Зінченко, А.А. Смирнов та ін.), швидше забувається та інформація, якій належить другорядна роль у змісті діяльності. Протягом набагато тривалішого часу зберігається інформація, що несе в діяльності головне смислове навантаження. Найвищі темпи забування мають місце після заучування матеріалу. Для тривалого утримання пам'яті інформації, важливо від самого початку забезпечити міцне її запам'ятовування і закріплення шляхом повторення в перші її дні отримання. Важлива умова продуктивного запам'ятовування - осмисленість, розуміння того, що є предметом.

Отже, ми бачимо, що основні процеси пам'яті - запам'ятовування, зберігання, відтворення, забування - при всій своєрідності кожного з них, нерозривно пов'язані один з одним.

В будь-якій діяльності людини можна побачити в тому чи іншому вигляді процеси пам'яті. Оволодіння основами наук було б неможливим, якби учні не були б здатні запам'ятовувати знання. Неможливо мати гарну освіту та добре володіти матеріалом з різних галузей людської культури, не маючи розвиненої пам'яті. Пам'ять є необхідною умовою накопичення досвіду, а також формування свідомості людини. Л. Занков вважає, що якби в нашій пам'яті не зберігалось те, що було пережито, кожний з нас кожну хвилину починав би спочатку, все було б для нас постійно новим, незнайомим. Пам'ятайте, що з двох людей, з різними природними даними й однаковим життєвим досвідом краща пам'ять у того, хто постійно її вдосконалює в своїй безпосередній діяльності. Тому й кажуть: "Секрет гарної пам'яті в наших руках".

Розділ 2. Дослідження способів запам'ятовування та пригадування у старшому шкільному віці (на прикладі учнів 11 класу Ніжинської ЗОШ №5 м. Ніжин)

2.1 Визначення психологічних особливостей пам'яті

пам'ять свідомість старшокласник

Для визначення психологічних особливостей пам'яті я провів дослідження у 11 класі Ніжинської ЗОШ №5. Дослідження психологічних особливостей пам'яті проходило з 3-ма учнями 11 класу.

Преший дослід:

Мета дослідження: Дослідити обсяг короткочасного запам'ятовування за методикою Джекобсона.

Матеріали та обладнання: бланк з чотирма наборами рядів чисел, аркуш для записів, ручка і секундомір.

Дослід включає чотири аналогічні серії. У кожній з них експерементатор зачитує досліджуваним один з наведених наборів цифрових рядів.

Елементи рядів пред'являються з інтервалом 1с. Після причитування кожного ряду через 2-3 с за командою "Пишіть!" досліджуванні на аркуші паперу відтворюють елементи ряду з тією послідовністю, з якою вони пред'являлись експериментатором. У кожній серії, не залежно від результату, зачитуються всі 7 рядів. Інструкція для всіх серій експерименту однакова. Інтервал між серіями становить 6-7 хв.

Аналіз відтворення учнями чисел, які зачитувались їм на слух, показує, що не всі учні однаково відтворили кількість запропонованих цифр. Таким чином, з проведеного дослідження можна сказати, що 1 учень, який показав високий результат, відтворював числа з тою чи іншою системою (часто не усвідомлюючи цього), в той час як з групи, де учні запам'ятовували повільніше, спонтанно пригадували числа. Також цим дослідженням можемо підтвердити той факт, що у кожного учня об'єм запам'ятовування різний в залежності від його психологічних особливостей.

Другий дослід:

Мета дослідження: визначення впливу смислових зв'язків на запам'ятовування матеріалу.

Матеріали та обладнання: набори слів тексту для запам'ятовування, папір, ручка, секундомір.

Для виконання даного тесту, я запропонував учням 14 пар слів, які не мають смислових зв'язків, а потім зачитав 14 пар слів, які мають смисловий зв'язок

Таблиця

Результати дослідження показали, що учні набагато краще запам'ятали ті пари слів, які мають смисловий зв'язок. Виходячи із цього, ми можемо зробити висновок, що запам'ятовування учнями старшого шкільного віку інформації, в тому числі і навчальної інформації відбувається краще, коли ця інформація чи слова мають смисловий зв'язок. Це допомагає учням краще запам'ятовувати, зберігати, відтворювати інформацію та зберігає їх від зазубрювання.

2.2 Спостереження за організацією пам'яті на уроці економіки

Школа: ЗОШ №5, м. Ніжина

Клас: 11

Навчальний предмет: економіка

Вчитель: Клименко Наталія Юріївна

Тема уроку: Інфляція і її види

Досліджував: Верзун В.М.

Психологічний аналіз уроку:

Проводячи психологічний аналіз даного уроку, можна зробити висновок, що учні 11 класу дуже добре підготувались до уроку економіки. Більшість класу підготувала домашнє завдання (що свідчить про дуже добре розвинену і тренеровану пам'ять). На уроці більшість класу були активними, проходили жваві дискусії щодо окремих питань з теми уроку. Учні проявили велику цікавість до даної теми, пригадували визначення з минулих тем (що є ще одним доказом добре розвиненої пам'яті).

Висновок:

На мою думку, важливим фактором для проведення цікавого і плідного уроку, є відношення вчителя як до даного предмету так і до цілого класу. Вчитель показав себе з найкращої сторони, що є великим плюсом для цієї професії.

2.3 Спостереження за організацією пам'яті на уроці української літератури

Школа: ЗОШ №5, м. Ніжина

Клас: 11

Навчальний предмет: українська література

Вчитель: Нечваль Тамара Миколаївна

Тема уроку: Валер'ян Підмогильний, "Місто"

Досліджував: Верзун В.М.

Психологічний аналіз уроку:

Проводячи психологічний аналіз уроку, може зробити висновок, що учитель достатньо суворий і вимогливий. Акцентуючи увагу на важливих моментах уроку (зверніть будь ласка свою увагу, прошу зосередитись на даному питанні), він мимовільно примушував учнів вивчати матеріал ще на уроці, що дуже добре відображається на на розвитку пам'яті і всіх її важливих компонентів.

Висновок:

Я вважаю, що учитель відіграє велику роль, для розвитку пам'яті і її компонентів, на уроці, зосереджуючи увагу учнів на важливих моментах уроку. Я вважаю, що так повинен проходити кожен урок у кожній школі.

2.4 Визначення індивідуальних властивостей пам'яті підлітка старшого шкільного віку

Характеристика учня:

Дану бесіду я проводив з ученицею 11 класу Погребною Юлією у ЗОШ №5 м. Ніжина. Навчалась тут з 1 класу. Зарекомендувала себе як старанна й уважна учениця. Володіє учбовим матеріалом на достатньому рівні. Працює в повну міру своїх сил. На уроках уважна, виконує домашні завдання. Має добрий загальний розвиток.

Умови для проведення бесіди:

Дану бесіду, з ученицею 11 класу Погребною Юлією, я проводив 29 жовтня після 2-го уроку. Особливих проблем не було, так як піддослідна відразу пішла на контакт і згодилась відповісти на всі мої запитання.

Висновок:

Підводячи підсумок даної бесіди, я встановив, що об'єкт дослідження має досить розвинену пам'ять. Під час проходження тесту, учениця поводилась спокійно, відповідала на запитання добре обдумуючи свою відповідь.

Таблиця - План бесіди

Таблиця - Відповіді

Висновки

Таким чином, працюючи над даною робою, я спробував обґрунтувати сутність пам'яті як пізнавального психічного процесу, проаналізував види пам'яті людини: моторну, емоційну, образну, слухову, рухову, побачив вплив процесів пам'яті на успішність учнів в школі. Побачив і різницю призначення таких основних процесів пам'яті як-от: запам'ятовування, зберігання, відтворення, забування.

Враховувати індивідуальні відмінності пам'яті важливо в навчальній роботі, щоб максимально продуктивно використовувати потенційні можливості кожного учня та всебічно розвивати його пам'ять.

Для визначення психологічних особливостей пам'яті в учнів старшого шкільного віку я дослідив процес запам'ятовування та пригадування в 11 класі ЗОШ №5 м. Ніжина.

Учням пропонувалися 4 числові стовбці. З проведеного дослідження я зробив висновок, що один із трьох досліджуваних учнів, що показав високі результати, відтворив числа за тою чи іншою системою, в той час як учні, які запам'ятовували повільніше, спонтанно пригадували числа. Також цим дослідженням ми можемо підтвердити той факт, що у кожного учня об'єм запам'ятовування різний в залежності від його психологічних особливостей.

При аналізі результатів другого дослідження, я ставив за мету, дослідити вплив смислових зв'язків на запам'ятовування матеріалу. Результати показали, що учні набагато краще запам'ятали ті пари слів, які мають смисловий зв'язок.

Під час виконання завдання №2, я ставив за мету дослідити, як учні відтворюють матеріал домашнього завдання, чи впливає пам'ять на успішність учнів. Аналізуючи дані таблиць із завдання №2, я встановив, що пам'ять має безпосередній вплив на роботу у класі, тому що завдяки її особливостям, учні можуть сприймати, обробляти і запам'ятовувати інформацію, яку подає на уроці вчитель.

Аналізуючи дані із завдання №3, можна сказати, що учениця 11 класу Погребна Юлія, має достатньо розвинену пам'ять. Проводивши тестові опитування, я помітив, що кожну свою відповідь вона ретельно обмірковувала, має великий словниковий запас, що є доказом добре розвиненої пам'яті.

Таким чином, провівши дослідження, я може сказати, що підтвердилася гіпотеза в тому, що у кожного учня старшого шкільного віку, способи запам'ятовування та пригадування різні в залежності від їх індивідуальних особливостей, на якість запам'ятовування може впливати емоційний стан учнів та значимість інформації, яку треба запам'ятати.

Самоаналіз

Під час виконання завдань по пропедевтичній практиці, залишились тільки позитивні враження. Тому що я дізнався багато нового і цікавого по даній темі дослідження і на мою думку, воно може мені пригодитись у майбутньому житті. Щодо труднощів, то вони виникали. Великий обсяг роботи, який потрібно було проробити за короткий термін часу, на уроках я повинен був зосереджуватись над всіма учнями класу, досліджувати властивості їх пам'яті, уваги, зосередженості, адже я вважаю, що всі ці процеси тісно пов'язані один з одним. Ще одною трудністю я вважаю виконання одночасно не одної, а декількох робіт, наприклад, підготовка бесіди з учнем класу і аналіз проведення уроку вчителем. Це було реально важко. Що стосується відчуттів, які переповняли мене під час проведення цих завдань, то можу сказати, що найбільше мене переповняла цікавість. Саме цікавість відіграла вирішальну роль у виконанні даних завдань. Ця робота дала мені додаткові знання з теми, яку я вибрав на поглиблене дослідження, також я дізнався декілька способів кращого запам'ятовування навчального матеріалу, що дуже пригодиться мені у подальшому навчанні. Я не можу сказати, що дана практика цілком мені сподобалась. Найважче, і, на мою думку, непотрібне завдання №2, тому що виконання його більш всього підходить до теми №2: "Властивості уваги та їх зв'язок з успішністю учня". Дуже важко визначити та проаналізувати властивості пам'яті в усіх учнів класу одночасно. Що стосується пропозицій, то я запропоную замінити завдання №2 на інше, більш зручніше до виконання у даній практиці.

Список використаної літератури

1. Добровольська Л. Розвиток пам'яті та уяви.// Початкова освіта.-1999. - № 11

2. Жариков Є., Крушельницький Є. Гімнастика для розуму.//Завуч. - 1999.-№4

3. Овчаренко К.С. Як розвивати пам'ять, мислення і розумові сили дитини.// Педагогіка В. Сухомлинського як втілення гуманістичних загальнолюдських ідеалів. - Миколаїв,1998

4. Підласий І.П. Система засвоєння - забування.//Педагогіка і психологія., 1995.-№2

5. Заика Е.В. Розвиваем память.//Журнал для батьків. - 1999 -№1

6. Лурия А.Р. Внимание и пам'ять.-М., 1975, - 205с.

7. Загальна психологія: Підручник для студенів вищих навчальних закладів. / С.Д. Максименко, В.О. Зайчук, В.В. Клименко, В.О. Соловієнко. За загальною редакцією академіка С.Д. Максименка - К.: Форум, 2000. - 543с.

8. Петровский А.В. Значение и роль психологи в учебном процес се педагогического вуха.// Вопросы психологии. - 1971 - №2

9. Станиславский К.С. Работа над собой в творческом процессе переживания. - Собр. соч., Т.11.-М., 1954

10. Хофман И. Активная пам'ять,-М : Прогресс, 1986, 359с.

Чутко Н.Я. Развитие памяти школьников. - М.: Педагогика, 1982.

Размещено на Allbest.ru