Проблеми вивчення уваги

Размещено на http://allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТА УКРАЇНИ

Криворізький педагогічний інститут

ДВНЗ “Криворізький національний університет”

Кафедра загальної та вікової психології

Курсова робота

студентки заочної форми навчання

групи РМЛ-10 Г.М. Тимощенко

науковий керівник:

кандидат психологічних наук

старший викладач кафедри загальної та вікової психології

К.В. Пилипенко

Кривий Ріг 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Проблеми вивчення уваги

1.1 Поняття про увагу як психологічне явище

1.2 Психолого-педагогічні особливості процесу керування увагою

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей уваги школярів

2.1 Діагностика уваги

2.2 Результати дослідження

Висновки по розділу 2

Висновки

Список використаних джерел

Додаток 1

Вступ

Проблема уваги традиційно вважається однією з найважливіших та складних проблем наукової психології. Психологічна діяльність людини не може протікати цілеспрямовано та продуктивно, якщо людина не зосереджується на тому що робить. Чим складніша праця, чим вона відповідальніша, тим більше уваги вимагає її виконання. Особливо високі вимоги до різних сторін людської психіки, і конкретно до уваги, висуває сучасність. Без високого рівня людської уваги неможлива не тільки організаторська, а й будь-яка виконавча діяльність в умовах сучасного виробництва. Щоб молоде покоління було підготовлено до участі в роботі в умовах сучасного виробництва, у нього повинна бути висока культура уваги в період шкільного навчання. Цієї мети можна досягнути, розвиваючи увагу учнів не тільки в розумовій роботі, а й в інших видах праці. Значимість уваги в житті людини, визначна роль уваги в виборі змісту свідомого досвіду, запам'ятання та навчання очевидні. Особливо велике значення має увага в навчальній діяльності школяра. Увага є необхідною умовою чіткого, усвідомленого відображення навчального матеріалу та міцного засвоєння його. Психологічно обґрунтований облік якостей уваги, як і її можливих розладів та порушень, є необхідною передумовою розгляду пізнавальних процесів, в яких виявляє себе увага.

Досліджувати увагу почали вже в XIX ст. В. Вундт розробив вчення про увагу як процесу апперцепції. У працях В. Джемса, Е. Тітченера, Т. Рібо було сформульовано фундаментальні поняття психології уваги і запропоновано важливі методи його експериментального дослідження. М. М. Ланге з 1893 р. видокремив вісім основних поглядів на природу уваги. У 1953 р. К. Черрі запропонував лабораторний варіант методики, яка дала поштовх до розвитку експериментування і створенню численних моделей уваги.

У радянській психології проблеми уваги досліджували в межах пропонованих загальнотеоретичних підходів. Найцікавіші ідеї висловили Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, М.Ф. Добринін, О.М. Леонтьєв, Р.С.Немов,С.Л. Рубінштейн, Д.М. Узнадзе.

Сучасна психологія розглядає увагу як змістовний процес, який організує, контролює специфічно людські форми поведінки. Така позиція стає дедалі популярнішою.

Актуальність роботи. Вивчення особливостей прояву закономірностей уваги потребує ретельного вивчення психологів і вчителів, для того щоб мати змогу правильним чином організувати навчальний процес для повноцінного розкриття здібностей дітей та їх здорового розвитку.

Об'єкт курсової роботи -- психологічні особливості уваги учнів.

Предмет курсової роботи -- можливості керування увагою учнів на уроці.

Метою курсової роботи -- виявити засоби керування увагою учнів на уроці.

Завдання курсової роботи :

- ознайомитись з дослідженнями проблеми в психолого-педагогічні літературі;

- з'ясувати роль уваги у встановлені особистості учня;

- провести емпіричні дослідження уваги;

- дослідити шляхи та засоби керування увагою старших школярів на уроках літератури;

Методи та організація дослідження: дослідження закономірностей розподілу уваги коректурним методом Б.Бурдона та «інтелектуальна лабільність» (вивчення особливостей концентрації та переключення уваги, дослідження інтелектуальної лабільності). Дослідження проводилося в вальдорфській середній загальноосвітній школі м. Дніпропетровська 3 квітня 2013 р.

Розділ 1. Проблеми вивчення уваги

1.1 Поняття про увагу як психологічне явище

Увага - це зосередженість діяльності суб'єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об'єкті, предметі, події, образі, міркуванні тощо. Чи є увага самостійним процесом? Самостійною формою психічної діяльності вважає увагу П.Я.Гальперін. Він дотримується гіпотези, що увага є діяльністю психічного контролю. Але існують теорії які вважають, що увага не є психічним процесом, а є формою організації пізнавальних процесів та умовою їх успішного протікання. Як зазначає С.Л.Рубинштейн, у кожному психічному процесі присутній момент, що виражає різні ставлення особистості, зокрема до світу людей, природи, свідомості до об'єкта. Це ставлення проявляється в увазі. Тоді функції уваги полягають у тому, що людина серед безліч подразників, що діють на неї, обирає потрібні, важливі, а інші гальмує, виробляє таким чином програми дій та зберігає зосередженість, контроль над їх протіканням. М.Ф. Добринін розглядав увагу як спрямованість і зосередженість свідомості на діяльність з об'єктом. Такий підхід близький до позиції відомого американського психолога У. Найсера. У межах психології установки Д.М. Узнадзе розглядає увагу як змістовний процес який організує, контролює специфічно людські форми поведінки. Д. Канеман, вважає , що увага -- це концентрація розумового зусилля на сенсорних або уявних подіях. Він розглядає увагу як обмежений енергетичний ресурс, який можна використати для розв'язання тих чи інших завдань..

С точки зору фізіології, увага детермінується співвідношенням збуджень у корі великих півкуль головного мозку, зумовлених подразниками, що впливають на чуття організму, і внутрішніми установками та психічними станами.

Фізіологічною основою найпростіших випадків уваги є орієнтувальний рефлекс. Останній вникає під впливом нового або несподівано виникаючого подразника. Увага, що виступає в єдності з орієнтувальним рефлексом, дає можливість вчасно помітити раптовий подразник (предмет, явище), що виявився та доцільно на нього реагувати.

Для розуміння фізіологічних основ уваги велике значення мають роботи видатних російських фізіологів І.П. Павлова та О.А. Ухтомського.

Згідно з ідеями І.П. Павлова та О.У. Ухтомського, явища уваги пов'язані з підвищенням збудження окремих мозкових структур в результаті взаємодії процесів збудження та гальмування. Як вважав І.П. Павлов, в будь-який момент часу в корі є будь-яка ділянка, яка характеризується найбільш сприятливими , оптимальними умовами для збудження. Ця ділянка виникає за законом індукції нервових процесів, які, концентруючись в одній області головного мозку, викликають гальмування в інших її областях та навпаки.

Особливе значення для розуміння фізіологічних механізмів уваги має принцип домінанти. За О.А. Ухтомським, у мозку завжди є домінуючий осередок збудження. О.А. Ухтомський характеризує домінанту як констеляцію “центрів з підвищеною збудженістю”. Особливістю домінанти як осередку, є те, що вона не тільки може пригнічувати осередки збудження, які виникають знов, але й здатна притягувати до себе й слабкі збудження, і завдяки цьому посилюватись за їх рахунок, ще більше домінувати над ними. Домінанта є стійким осередком збудження.

В психології існує певна класифікація видів уваги. Її поділяють на такі види: мимовільна, довільна, післядовільна увага. Розглянемо їх сутність. Довільна увага є увагою планомірною. Це -- контроль за дією, що відбувається на підставі виробленого плану, визначених критеріїв та способів їх використання. Л.С.Виготський висловлює це так: “довільна увага - це увага, яка спрямовується та регулюється свідомо, у якій суб'єкт свідомо обирає об'єкт... Тому увага має опосередкований характер. Це перша риса уваги. ” Другою рисою уваги автор вважає те, що ми самі її спрямовуємо. І, насамкінець, третя риса довільної уваги за Вигодським: увага -- вольова операція.

В довільній увазі проявляється активність особистості, при цьому увага, інтереси мають опосередкований характер. Основною функцією довільної уваги є активне регулювання протікання психічних процесів. Саме завдяки наявності довільної уваги людина здатна активно, вибірково "витягати" з пам'яті потрібні їй відомості, виділяти головне, суттєве, обирати правильне рішення.

Мимовільна увага також являє собою контроль, але такий контроль, який обмежується тим, що є у предметі, ситуації, тим, що «саме по собі впадає в око». В деяких дослідженнях її називають пасивною, в інших -- емоційною. Обидва терміни допомагають розкрити особливості мимовільної уваги. Коли говорять про пасивну увагу, то підкреслюють відсутність зусиль з боку людини, спрямованих на зосередження на об'єкті уваги. Коли мимовільну увагу називають емоційною, то виділяють зв'язок між об'єктом уваги та емоційними інтересами, потребами, викликаними даним об'єктом. У цьому випадку також нема вольових зусиль, спрямованих на зосередженість. Таким чином, мимовільна увага -- це зосередженість свідомості на об'єкті в силу особливості цього об'єкту як подразника. Зміст діяльності такої уваги становить те, що відображається сприйманням або мисленням, пам'яттю або почуттям. закономірність процес керування дослідження

Якщо в цілеспрямованій діяльності для особистості цікавими та значущими стають зміст і сам процес діяльності, а не тільки її результат, як при довільному зосередженні, то є підстава говорити про післядовільну увагу. Діяльність так захоплює в цьому випадку людину, що їй не треба помітних вольових зусиль для підтримки уваги. Післядовільна увага, як переконує досвід і спеціальні дослідження, виникає в результаті свідомого зосередження на предметах та явищах у процесі довільної уваги. Післядовільна увага - зосередження свідомості на об'єкті, значущому та цінному для особистості.

У своїх вищих формах увага пов'язана з регулюванням перебігу психічних процесів і свідомої поведінки людини. Залежно від об'єкта зосередження увага може виявлятися у сенсорних, мнемонічних, розумових і рухових процесах. На цій основі виокремлюють такі форми вияву уваги: сенсорна (перцептивна), інтелектуальна, моторна (рухова).

Увага -- це динамічний перебіг пізнавальних процесів. Вона не має власного змісту, а також продукту, але має специфічні властивості. Серед них розрізняють основні властивості, і другорядні, наявність яких є не обов'язковою.

До основних властивостей уваги відносять концентрацію або зосередження. Концентрація -- ступінь зосередженості індивіда на певному об'єкті. Концентрація виявляється в одночасному відволіканні від усього зайвого, у тимчасовому ігноруванні всіх інших об'єктів. При цьому відображення стає більш ясним і чітким, думки та інформація утримуються у свідомості доти, доки діяльність не буде завершено, доки не буде досягнуто її мети. Таким чином, забезпечуються контроль і регулювання діяльності. Другою істотною властивістю уваги є її направленість. Спрямованість виявляється у довільному або мимовільному виборі об'єктів, який відповідає потребам суб'єкта, меті і завданням його діяльності.

Крім цих властивостей уваги, відомі й інші її властивості, а саме: переключення, розподільність і коливання уваги. Ці властивості уваги є похідними від основних її властивостей. Так, наприклад, переключення уваги виступає як властивість похідна від її направленості, бо воно є не чим іншим, як зміною направленості. Переключення пов'язане з особливостями попередньої діяльності та наступної діяльності. Успішність переключення залежить від ставлення людини до попередньої та нової діяльності. Чим цікавіша була попередня діяльність і чим менш цікава наступна, тим важче відбувається переключення. Така властивість уваги як розподільність є похідною від зосередженості, бо вона являє собою одночасну зосередженість на двох різних видах діяльності. Коливання уваги також тісно пов'язані зі змінною зосередженості й стійкості уваги.

Об'єм уваги -- це така його властивість, яка визначається кількістю інформації, яку людина здібна зберегти одночасно в сфері своєї свідомості. Середній об'єм уваги людини дорівнює 5-7 одиниці інформації.

Названі вище основні властивості уваги є необхідними для виникнення наших відчуттів, сприймань, мислення та інших психічних процесів. Так, наприклад, для того, щоб в процесі зорового сприйняття якого-небудь більш складного об'єкта міг утворитися його образ, необхідна спрямованість уваги на цей об'єкт, зосередженість на ньому і певна стійкість уваги. Це стосується і таких психічних явищ, як запам'ятовування, пригадування, розв'язування будь-якої задачі тощо.

В останні роки в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних психологів та вчених отримано нові результати, які розкривають нейрофізіологічні механізми уваги. Увага виникає на фоні загальної бадьорості організму, пов'язаної з активною мозковою діяльністю. Якщо активна увага можлива в стані оптимальної бадьорості, то труднощі зосередження виникають як на фоні розслабленої дифузної, так і на фоні надмірної бадьорості. Увага можлива на певному рівні активності мозку. Припускається, що мимовільна увага пов'язана передусім із загальними, генералізованими формами неспецифічної активізації мозку.

Розподіл уваги - властивість, з якою пов'язана можливість одночасного виконання двох і більше різних видів діяльності. Можливість розподілу уваги залежить від ряду умов. Чим складніше сумісні види діяльності або вирішувані задачі, тим складніше розподіляти увагу. Труднощі представляє сполучення двох видів розумової діяльності. В усіх випадках основною умовою успішного розподілу уваги є автоматизація хоча б однієї з одночасно здійснюваних видів діяльності.

Уміння розподіляти увагу формується в процесі оволодіння діяльністю, воно може бути розвинене шляхом вправ та накопиченням відповідних навичок. Важливе значення має розподіл уваги в педагогічній діяльності. Психологічно обґрунтований облік якостей уваги, як і її можливих розладів та порушень, є необхідною передумовою розгляду пізнавальних процесів, в яких проявляє себе увага .

1.2 Психолого-педагогічні особливості процесу керування увагою

Яку роль відіграє увага в педагогічному процесі? Увага є необхідною умовою чіткого усвідомленого відображення навчального матеріалу та міцного його засвоєння. Згідно з поглядами К.Д. Ушинського, увага -- це ті єдині двері нашої душі, через які, безумовно, проходять усі об'єкти зовнішнього світу, відображені свідомістю.

Ми можемо звертати, утримувати, спрямовувати й концентрувати свою увагу. Внесок уваги, як правило, окупається збільшенням продуктивності та якості діяльності. Чи можна когось навчити бути уважним? Однією із задач учителя є виховання уваги школяра як засобу зростання ефективності навчально-виховного процесу. А щоб виховувати увагу, треба знати її особливості.

Розрізняють три види уваги: мимовільна, довільна, післядовільна. Довільну увагу можна охарактеризувати словами «треба працювати», а післядовільну - «хочу працювати», коли людина отримує задоволення від роботи. Не зважаючи на різницю довільної та мимовільної уваги протиставляти їх може лише формалістична абстракція; реальний трудовий процес зазвичай містить їх єдність та взаємний перехід. Використовуючи це в педагогічному процесі, необхідно, з одного боку, спираючись на мимовільну увагу, виховувати довільну, і з іншого, формуючи інтереси учнів, а також, роблячи цікавою саму навчальну діяльність переводити довільну увагу учнів знову у мимовільну.

Хороша увага - це вміле поєднання довільної та мимовільної, вміння при необхідності активно «вмикати» довільну увагу, вміти залишатися в ній необхідний для роботи час.

Також, наприклад, об'єм уваги (здатність сприймати певну кількість об'єктів за короткий проміжок часу, контролювати декілька дій) різко зростає при наявності змістовного зв'язку. Американський психолог Міллєр показав, що об'єм уваги залежить не від кількості інформації, а від її блоків, число яких постійно дорівнює 7±2. Згідно з цим правилом однаково запам'ятовуються і 7 букв, і 7 цифр, і 7 слів, і 7 ідей.

Науковими експериментами встановлено, що максимальна концентрація уваги можлива протягом 30 секунд, максимум -- 90. Після чого увага розсіюється і «зібрати» її можливо лише завдяки вольовим і фізичним зусиллям. Вчити концентрувати увагу означає вчити не відволікатися.

Ступінь стійкості уваги залежить від багатьох факторів: від відношення до роботи, характеру діяльності, сили нервових процесів і т. д. Характерно, що найбільша концентрація уваги спостерігається тоді, коли вона направлена на один об'єкт. Але особливо необхідно керувати увагою, розподіляти її в тому випадку, коли треба виконувати декілька робіт одночасно. Саме те, що повинні робити учні у ході навчального процесу. Наприклад, конспектувати і запам'ятовувати, списувати і вставляти пропущені літери, при цьому ще й згадати правило, те ж саме і при написанні диктанту тощо.

Увага здатна не тільки зосереджуватися, активізуватися, але і втомлюватися. Втомлена увага потребує відпочинку. Для цього їй потрібно «розосередитися». Кращим способом відпочинку є переключення уваги з одного об'єкту на інший.

Працюючи над розвитком уваги, вчителеві необхідно також знати причини “неуважності” учнів. Цей термін означає поверхневу увагу. Вчителі часто стикаються з дітьми, які мають таку ваду. Неуважністю також називають і легке вичерпання уваги внаслідок хвороби або перевтоми. Хворобливі чи виснажені діти можуть добре працювати на початку уроку або навчального дня, проте швидко стомлюються, а увага слабшає. Деякі учні відрізняються жвавою увагою, їм подобається робота, яка складається з багатьох справ. Учням які відносяться до інертного типу важко розпочати якусь справу, але часто важко відключитись від неї та перейти до іншої. Можна вказати на ще один вид неуважності. Поверхнева увага зустрічається у школярів-фантазерів. Такі діти переносяться до ілюзорного світу, який створює їх уява, під час уроку.

Успішне виховання уваги в учнів значною мірою залежить від вміння вчителя розподіляти на уроці свою увагу. Той, хто сам може бути достатньо уважним до роботи учнів, тримає всіх їх у колі свого зору, з увагою вислуховує відповіді школярів, стежить за їх поведінкою, проявляє до них живий інтерес не тільки в класі, а й поза школою, -- такий учитель, безумовно, зуміє організувати дітей на роботу й буде успішно виховувати у них увагу.

Висновки до розділу 1

Увагою можна керувати. Необхідно виховувати довільну увагу учнів, формувати інтереси учнів, робити цікавою навчальну діяльність, переводити довільну увагу учнів знову у мимовільну. Для цього потрібно не просто ставити завдання, а й навчити перевіряти його виконання на основі певних критеріїв у конкретному напрямі та послідовності. Розпочинати слід з організації контролю, а потім контроль, поетапно доводиться до розумової, узагальненої, скороченої та автоматизованої форми, коли він, власне, перетворюється на акт уваги.

У педагогічній діяльності треба, ретельно враховуючи доступний учням об'єм уваги та не створюючи при цьому непосильного перевантаження, розширювати об'єм уваги, систематизуючи навчальний матеріал, встановлюючи його взаємозв'язки, внутрішні відношення. Розглядаючи такі властивості уваги, як зосередженість, направленість і відносна стійкість, можливо переконатися в тому, що кожна з них характеризує істотну сторону уваги. Виключення хоча б однієї з них робить неможливим стан уваги. Тому потрібно розвивати всі якості уваги учнів. Крім цього учні проявляють значні індивідуальні особливості в таких властивостях уваги, як сконцентрованість, об'єм, розподіл, стійкість. Для ефективного керування увагою учнів необхідно враховувати індивідуальні особливості кожного учня.

Таким чином, увага відіграє суттєву роль в навчальній діяльності. Вчитель, який пояснює матеріал на уроці, повинен стежити за змістом свого мовлення, контролювати логіку, послідовність викладання й у той же час спостерігати за тим, як учні сприймають матеріал. Отже, вчителю на уроці треба: а) не жаліти часу для виховання уваги; б) поважати увагу дітей, не доводити її до перевтоми; в) використовувати паузи, міняти види діяльності на уроці; г) імпровізувати, виконувати вправи для відпочинку уваги, проявляти винахідливість.

Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей уваги школярів

2.1 Діагностика уваги

Увага має декілька основних властивостей: концентрація, направленість, переключення, розподільність, коливання та стійкість. Кожна з цих властивостей неодноразово піддавались експериментальному вивченню, і для їх оцінювання розроблені спеціальні психологічні тести. Разом з тим увага, як цілісне явище, припускає прояв окремих її властивостей в взаємозв'язку одна з одною і можна говорити про загальну уважність особи. Різне поєднання окремих властивостей уваги у різних людей створює індивідуальну характеристику уваги, і в той же час різні люди можуть досягати одних і тих же результатів при виконанні дуже різнорідних видів діяльності.

Відома достатньо велика кількість способів оцінки властивостей уваги людини, яка є однією із найважливіших факторів в її діяльності. Всі основні властивості уваги визначаються шляхом експериментальних досліджень.

Для дослідження у даній роботі було використано такі методики: дослідження закономірностей розподілу уваги коректурним методом Б.Бурдона та «інтелектуальна лабільність» (вивчення особливостей концентрації та переключення уваги, дослідження інтелектуальної лабільності).

Методика “коректурної проби” вперше була запропонована французьким психологом Б.Бурдоном у 1895 р. для визначення концентрації та стійкості уваги.

Робота з “коректурною пробою” розрахована на п'ять хвилин. Мета дослідження визначити точність та продуктивність уваги учнів. Стимульний матеріал: друковані бланки коректурної проби: 2000 знаків, по 50 літер у кожному рядку(див. додаток 1); секундомір; олівці або ручки, зв'язний текст.

Починати треба лише переконавшись, що учасники бажають виконувати завдання. При цьому не повинно складатися враження, що їх екзаменують. Учні повинні сидіти за столом у зручній для виконання цього завдання позі. Експериментатор видає бланки “Коректурної проби” та роз'яснює сутність завдання інструкцією.

Інструкція: “На бланку надруковано літери російського алфавіту. Послідовно розглядаючи кожний рядок, відшукуйте літери “К” і “О” та закреслюйте їх, літеру “Н” обводить в маленьке коло Завдання слід виконувати швидко та точно. Крім того, за моїм сигналом “Риска!” ви повинні будете поставити вертикальну риску у тієї літери, у якої вас настигнув мій сигнал, а потім продовжити виконувати завдання до наступного мого сигналу. І так далі до кінця бланка”.

Учні починають працювати за командою експериментатора. Експериментатор в ході дослідження фіксує, подаючи сигнал “Риска”, однохвилинні проміжки часу. По закінченню часу, відмічається остання літера, яку було розглянуто.

Обробка результатів: увага педагогічний психологічний школяр

Показниками розподілу уваги є продуктивність та точність роботи. Продуктивність роботи визначається кількістю переглянутих, закреслених літер і кількістю помилок. Точність роботи визнається кількістю закреслених літер і кількістю помилок.

Обчислюється продуктивність уваги, яка дорівнює кількості літер, розглянутих за 5 хвилин, та точність (А), обчислена за формулою:

А=Z/(Z+R),

де Z-- кількість літер, які необхідно було викреслити, R -- кількість помилок. Точність визначається загальною кількістю викреслених літер під час роботи та кількістю помилок. Помилкою вважаєтеся пропуск літер, що було потрібно викреслити, а також і тих, що були викреслені неправильно.

Показник продуктивності уваги визначається за формулою:

М=S*А

Методика «інтелектуальної лабільності» застосовується для перевірки гнучкості, лабільності процесу мислення, а також прогнозування успішності у професіональному навчанні, засвоєнні нового виду діяльності та оцінювання якості трудової практики.

Мета -- вивчення особливостей концентрації та переключення уваги в умовах дефіциту часу за допомогою методики «інтелектуальна лабільність». Стимульний матеріал: бланк з завданнями (див. додаток 2), секундомір.

Хід виконання роботи.

Дослідник має заздалегідь ознайомитись з усіма завданнями. Дослідник зачитує досліджуваному послідовно усі завдання, на виконання кожного дається обмежений період часу (2-3 секунди). Завдання виконуються на спеціальному бланку, який видається досліджуваному перед початком роботи.

Після виконання роботи досліджуваним дослідник перевіряє правильність виконання кожного завдання.

Інструкція.

«Вам пропонується виконати за обмежений проміжок часу (2-3 секунди) нескладні завдання, які буде зачитувати дослідник. Відповіді ви маєте фіксувати на бланку. Працюйте швидко. Завдання, що було прочитано, не повторюється».

Обробка та аналіз результатів.

1. Необхідно визначити кількість невірно виконаних завдань (за помилку вважається також пропущене завдання). При цьому норма виконання: 0-4 помилки -- висока лабільність, гарна здібність до навчання, 5-9 помилок -- середня лабільність, 10-14 помилок -- низька лабільність, труднощі у перенавчанні, 15 та більше помилок -- мало успішний у будь-якій діяльності.

2. На основі отриманих результатів необхідно зробити висновок про особливості концентрації й переключення уваги досліджуваного (враховується кількість помилок, в якому типі завдань були допущено помилки, при переході до якого типу завдань виникали найбільші труднощі, коли досліджуваний починає виявляти ознаки втоми).

3. Порівняти індивідуальні значення показників М, А із середніми показниками у групі. Виявити низькі та високі показники.

2.2 Результати дослідження

Дослідження проводилося в вальдорфській середній загальноосвітній школі м. Дніпропетровська 3 квітня 2013 р. В дослідженні взяли участь 26 учнів 10 класу (вік - 15-16 років). Форма проведення дослідження - групова.

Більшість учнів цього класу навчаються у вальдорфській школі з першого класу. Учні цієї школи навчаються за методикою та навчальними програмами, що затверджено у рамках державного експерименту з інтеграції вальдорфської шкільної освіти в освітній простір України.

Характерними особливостями цієї освітньої методики є врівноважений розподіл навчально часу між предметами ремісничо-прикладного, художнього та природничо-наукового циклів. Викладання ведеться епохами протягом трьох-чотирьох тижнів на перших уроках тривалістю 1,45 години. Основні предмети протягом перших 7-8 років викладає один учитель. Велика увага приділяється спорту, руховим іграм, навчально-пізнавальним практикам. До 8-го класу включно оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється лише на основі характеристик (без оцінок).

До особливостей даного 10-го класу можна віднести готовність до групових форм роботи, гарне володіння усним мовленням, працездатність, доброзичливе ставлення учнів одне до одного та до вчителів. Відповідно до віку в учнів уже відбулася індивідуалізація їх власних інтересів та схильностей. Троє юнаків серйозно цікавляться природничими науками. Четверо учнів з успіхом поглиблено вивчають іноземні мови, четверо займаються музикою у тому числі й у музикальних школах. Двоє дівчат займаються живописом з бажанням вибору відповідної професії. Одна з дівчат є солісткою театру фігурного катання.

Результати дослідження наведено у наступних таблицях:

Таблиця 1. Методика «коректурної проби»

№п/п	Ім'я	Точність	Продуктивність
1.	Анастасія Б.	0,79	508
2.	Катерина Д.	0,78	656
3.	Анастасія Д.	0,9	910,8
4.	Костянтин К.	0,78	613,9
5.	Дарина К.	0,98	546,8
6.	Катерина К.	0,79	723,6
7.	Дмитро К.	0,87	241,9
8.	Михайло К.	0,82	455,1
9.	Яна К.	0,87	671,6
10.	Аліса К.	0,67	514,6
11.	Данило К.	0,69	687,2
12.	Зінаїда К.	0,64	368
13.	Кирило Л.	0,87	428,9
14.	Катерина Л.	0,71	371,3
15.	Павло О.	0,99	488,1
16.	Гліб П.	0,92	582,4
17.	Ганна П.	0,89	577,6
18.	Анастасія С.	0,9	559,8
19.	Антон С.	0,76	824,6
20.	Вікторія С.	0,89	743,2
21.	Мар'яна С.	0,89	949,6
22.	Тетяна Т.	0,67	385,3
23.	Іван Ф.	0,87	688,2
24.	Поліна Х.	0,79	656,3
25.	Юлія Ш.	0,96	679,7
26.	Поліна Ш.	0,91	523,3

Точність

1 - 0,8 - Високий рівень уваги - 15 учнів-- 60%

0,8 - 0,5 - Середній рівень точності уваги -- 11учнів- 40%

Ниже 0,5 - Низький рівень точності уваги -- 0 учнів. - 0 %

Середній показник - 0, 83

Продуктивність

Середній показник - 588

Таблиця 2. Методика «інтелектуальна лабільність»

№ п/п	Ім'я	Бали	Рівень
1.	Анастасія Б.	8	С
2.	Катерина Д.	13	Н
3.	Анастасія Д.	4	В
4.	Костянтин К.	11	Н
5.	Дарина К.	7	С
6.	Катерина К.	10	Н
7.	Дмитро К.	9	С
8.	Михайло К.	5	С
9.	Яна К.	16	ДН
10.	Аліса К.	15	ДН
11.	Данило К.	18	ДН
12.	Зінаїда К.	14	Н
13.	Кирило Л.	5	С
14.	Катерина Л.	12	Н
15.	Павло О.	4	В
16.	Гліб П.	12	Н
17.	Ганна П.	8	С
18.	Анастасія С.	6	С
19.	Антон С.	6	С
20.	Вікторія С.	11	Н
21.	Мар'яна С.	16	ДН
22.	Тетяна Т.	6	С
23.	Іван Ф.	14	Н
24.	Поліна Х.	5	С
25.	Юлія Ш.	18	ДН
26.	Поліна Ш.	3	В

Високий рівень	3 учня	12 %
Середній рівень	10 учнів	36 %
Низький рівень	8 учнів	32 %
Дуже низький рівень	5 учнів	20 %

Висновки до розділу 2

Аналіз результатів проведеного дослідження дав нам виділити три рівня стійкості уваги: низьку, середню та високу. За методикою Бурдона, до низького рівня відносяться 0 % учнів класу, до середнього - 40% учнів, до високого - 60 % учнів.

За результатами дослідження працездатність уваги школярів за допомогою методики Бурдона можна зробити висновок про те, що учні старшого шкільного віку мають середній або високий рівень уваги, причому високий рівень більш ніж у половини учнів.

Особливості лабільності, або пластичності -- здатності переключення уваги, вміння швидко переходити від розв'язання одних задач до інших, не припускаючись при цьому помилок -- дуже важлива психологічна якість, яка свідчить про рівень здатності до навчання.

Половина учнів класу , відповідно 10 % і 40 % проявили в ході тесту високий і середній рівні інтелектуальної лабільності. Друга половина учнів, проявили низький -- (30% ) та дуже низький -- (20%) рівні інтелектуальної лабільності. Треба зазначити, що такий розподіл в класі за рівнем інтелектуальної лабільності майже відповідає розподілу за рівнем успішності учнів у навчальному процесі. Але при цьому було виявлено високий рівень інтелектуальної лабільності у двох дівчат, які не виявляють високого рівню навчальної успішності, на що вчителям треба звернути увагу.

Висновки

У нашому дослідженні ми спираємось на думку, що управління увагою базується на знанні її особливостей. Однією з умов успішного формування уваги є знання його особливостей на кожному віковому етапі. Так, наприклад, організованість уваги підвищується по мірі переходу учнів із класу в клас: чим старше учні, тим вищі показники тривалості, переключення та розподілу уваги. Не так вже й важко привернути увагу, набагато складніше утримати її. Організація ефективної роботи на уроці залежить від уміння педагога управляти увагою учнів.

Список використаних джерел

1. Варій М. Й. Загальна психологія. -- К.:Центр учбової літератури 2009. --. 1007 с.

2. Виготський, Л.С. Вопросы деткой психологии -- СПб.: Союз, 1997. - 234 с.

3. Гебос А.И. Психология познавательной активности учащихся. - Кишинев: Штинница, 1975. - 104 с.

4. Дормашев Ю.Б., Романов В.Я. Психология внимания. -- М.: Тривола, 1995. -- 352 с.

5. Коротов В.М. Общая методика учебно-воспитательного процесса: учебное пособие для слушателей ФПК директоров школ и студентов пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1983. - 224 с.

6. Левитина С.С. Можно ли управлять вниманием школьника? - М.: Изд-во «Знание», 1980. - 192 с

7. Мясоїд П.А. Загальна психологиія. -- К.: Вища школа, 2000.

Нейрофизиологические механизмы внимания / Под ред. Е.Д. Хомской. - М.: Изд-во МГУ, 1979. - 243 с.

8. Навчальні програмами для вальдорфських шкіл України 1-9 класи, Київ Генеза 2009 - 307c.

9. Немов Р.С. Психология: учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений: в 3-х кн. Кн. 1 Общие основы психологии. - 3-е изд. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. - 688 с.

10. Психологический практикум «Внимание»: Учеб.-метод. пос. / Сост.: Л.И. Дементий, Н.В. Лейфрид / Под общ.ред. Л.И. Дементий. - Омск: ОмГУ, 2003. - 64 с.

11. Скрипченко О.В, Долинська Л.В, Огороднійчук З.В. Та ін. Загальна психологія: Підручник, К. Либіць, 2005. -- 464 с.

12. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. Та ін. Вікова та педагогічна психологія: Навч. Посіб. -- К.: Просвіта, 2001. -- 416 с.

13. Страхов И.В. Воспитание внимания школьников. - М.: Учпедиз, 1958. - 254 с.

14. psylib.org.ua/books/rubin01/index.htm (Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии -- СПб: Издательство "Питер", 2000.)

15. www.library.kherson.ua/klas/pedagog_ Тотюнда Н.М. Розвиток уваги на уроках як засіб підвищення якості навчально-виховного процесу

Додаток 1

Стимульний матеріал для методики «Інтелектуальна лабільність»

Задания:

1. Напишите первую букву имени Сергей и последнюю букву первого месяца года.

2. Квадрат 4 - напишите слово ПАР так, чтобы любая одна буква была написана в треугольнике.

3. Квадрат 5 - разделите четырехугольник двумя вертикальными и двумя горизонтальными линиями.

4. Квадрат 6 - проведите линию от первого круга к четвертому так, чтобы она проходила под кругом 2 и над кругом 3.

5. Квадрат 7 - поставьте плюс в треугольнике, а цифру 1 в том месте, где треугольник и прямоугольник имеют общую площадь.

6. Квадрат 8 - разделите второй круг на ТРИ, а четвертый на ДВЕ части.

7. Квадрат 10 - если сегодня не среда, то напишите предполеднюю букву Вашего имени.

8. Квадрат 12 - поставьте в первый прямоугольник плюс, третий зачеркните, в шестом поставьте 0.

9. Квадрат 13 - соедините точки прямой линией и поставьте плюс в меньшем треугольнике.

10. Квадрат 15 - обведите кружком одну согласную букву и зачеркните гласные.

11. Квадрат 17 - продлите боковые стороны трапеции до пересечения друг с другом и обозначьте точки пересечения последней буквой названия Вашего города.

12. Квадрат 18 - если в слове СИНОНИМ шестая буква гласная, поставьте в прямоугольнике цифру 1.

13. Квадрат 19 - обведите большую окружность и поставьтеплюс в меньшую.

14. Квадрат 20 - соедините между собой точки 2, 4, 5, миновав1 и 3.

15. Квадрат 21 - если два многозначных числа неодинаковы, поставьте галочку на линии между ними.

16. Квадрат 22 - разделите первую линию на ТРИ части, вторую на ДВЕ, а оба конца третьей соедините с точкой А.

17. Квадрат 23 - соедините нижний конец первой линии с верхним концом второй, а верхний конец второй - с нижним концом четвертой.

18. Квадрат 24 - зачеркните нечетные цифры и подчеркнитечетные.

19. Квадрат 25 - заключите две фигуры в круг и отведите их друг от друга вертикальной линией.

20. Квадрат 26 - под буквой А поставьте стрелку, направленную вниз, под буквой В стрелку, направленную вверх, под буквой С - галочку.

21. Квадрат 27 - если слова ДОМ и ДУБ начинаются на одну и ту же букву, поставьте между ромбами минус.

22. Квадрат 28 - поставьте в крайней слева клеточке 0, в крайней справа +, в середине проведите диагональ.

23. Квадрат 29 - подчеркните снизу галочки, а в первую галочку впишите букву А.

24. Квадрат 30 - если в слове ПОДАРОК третья буква не И, напишите сумму чисел 3+5.

25. Квадрат 31 - в слове САЛЮТ обведите кружком согласные буквы, а в слове ДОЖДЬ зачеркните гласные. 26. Квадрат 32 - если число 54 делится на 9, опишите окружность вокруг четырехугольника.

27. Квадрат 33 - проведите линию от цифры 1 к цифре 7, так, чтобы она проходила под четными цифрами и над нечетными.

28. Квадрат 34 - зачеркните кружки без цифр, кружки с цифрами подчеркните.

29. Квадрат 35 - под согласными буквами поставьте стрелку, направленную вниз, а под гласными - стрелку, направленную влево.

30. Квадрат 36 - напишите слово МИР так, чтобы первая буква была написана в круге, а вторая в прямоугольнике.

4031. Квадрат 37 - укажите стрелками направления горизонтальных линий вправо, а вертикальных вверх.

32. Квадрат 39 - разделите вторую линию пополам и соедините оба конца первой линии с серединой второй.

33. Квадрат 40 - отделите вертикальными линиями нечетные цифры от четных.

34. Квадрат 41 - над линией поставьте стрелку, направленную вверх, а под линией - стрелку, направленную влево.

35. Квадрат 42 - заключите букву М в квадрат, К - в круг, О - в треугольник.

36. Квадрат 43 - сумму чисел 5+2 напишите в прямоугольнике, а разность этих чисел - в ромбе.

37. Квадрат 44 - зачеркните цифры, делящиеся на три, и подчеркните остальные.

38. Квадрат 45 - поставьте галочку только в круг, а цифру 3 - только в прямоугольник.

39. Квадрат 46 - подчеркните буквы и обведите кружками четные цифры.

40. Квадрат 47 - поставьте нечетные цифры в квадратные скобки, а четные в круглые.

Бланк для відповіді:

Размещено на Аllbest.ru

...