Види пам’яті та їх характеристика (миттєва, короткочасна, оперативна, довготривала)
Сутність пам'яті як здатності людини фіксувати інформацію, зберігати й відтворювати її в потрібний момент. Характеристика основних процесів: запам’ятовування, зберігання, відтворення і забування. Види пам’яті за тривалістю зберігання інформації.
Рубрика | Психология |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 11.12.2013 |
Размер файла | 15,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Реферат
з основ здоров'я на тему:
«Види пам'яті та їх характеристика (миттєва, короткочасна, оперативна, довготривала)»
План
Вступ
1. Процеси пам'яті
2. Види пам'яті за тривалістю зберігання інформації
3. Види пам'яті за характером запам'ятовування
4. Індивідуальні особливості пам'яті
5. Розвиток пам'яті
Вступ
Важливу роль у навчанні людини відіграє пам'ять. Пам'ять - це здатність людини фіксувати інформацію, зберігати й відтворювати її в потрібний момент. Вона допомагає людині оволодівати знаннями, способами діяльності, передавати їх наступному поколінню, зберігати індивідуальний досвід. Без пам'яті неможливими були б розумова діяльність, створення образів, уява, орієнтування в навколишньому середовищі. Втрачаючи пам'ять, людина губить не лише своє минуле, а й здатність нормально жити.
пам'ять забування зберігання
1. Процеси пам'яті
У пам'яті розрізняють такі головні процеси: запам'ятовування, зберігання, відтворення і забування.
Запам'ятовування. Запам'ятовування поділяють на механічне та логічне. Механічне запам'ятовування здійснюється без розуміння сутності матеріалу, а логічне - тоді, коли людина розуміє матеріал, уміє встановлювати взаємозв'язки між предметами та явищами. За умови осмисленого запам'ятовування матеріалу людина ефективніше застосовує знання для розв'язання різних завдань. І логічне, і механічне запам'ятовування мають важливе значення у навчанні. Так, заучуючи напам'ять вірш, людина використовує обидва види запам'ятовування. Логічна пам'ять забезпечує відтворення змісту вірша, його основних думок. Механічна ж пам'ять сприяє тому, що кожне слово вірша викликає в свідомості наступне слово, і це відбувається без жодних роздумів і міркувань.
Зберігання. Інформація, яка після запам'ятовування зберігається в мозку, може забуватися, а та, що залишилась у пам'яті, може змінюватися. Якщо запам'ятовування осмислене, то в пам'яті зберігаються лише основні думки, а все другорядне забувається. Якщо запам'ятовування механічне, зберігаються лише окремі розрізнені фрагменти.
Відтворення. Показником міцності запам'ятовування і водночас наслідком цього процесу є відтворення. Найпростіша форма відтворення - упізнавання, яке виникає за повторного сприйняття предметів. За повного впізнавання людина ототожнює предмет з раніше відомим одразу, наприклад, під час зустрічі з добре знайомою людиною. Складнішою формою відтворення є згадування, оскільки воно відбувається без повторного сприйняття предмета. Згадування може бути довільним, якщо людина бажає щось конкретне згадати, і мимовільним. Одним з різновидів довільного відтворення є відтворення образів минулого - спогади, у яких етапи життя людини зіставляються з важливими датами, подіями: улюбленими іграми дитинства, святкування днів народження, першим днем у школі тощо.
Забування. Усе, що людина запам'ятовує, із часом забувається. Забування - неможливість відтворити інформацію в певний момент. Воно оберігає мозок від перевантажування. В основі забування лежить гальмування. Людина намагається забути неприємні рачі, події тощо. Спочатку забуваємо те, що засвоїли нещодавно, потім - засвоєне раніше. Якщо ми не використовуємо знання, одержані в процесі навчання, ми їх забуваємо.
2. Види пам'яті за тривалістю зберігання інформації
Людська пам'ять здатна зберігати два види інформації: видову (генетичну), нагромаджену в процесі еволюції видом Homo sapiens, і набуту в процесі життя кожної людини (набуту). Залежно від тривалості зберігання запам`ятованої інформації мозком розрізняють пам'ять оперативну, короткочасну і довготривалу.
Оперативна пам'ять - це збереження інформації після її запам'ятовування на час, потрібний для виконання певного завдання. Наприклад, для розв'язання задачі людина зазвичай пам'ятає дані попередньої дії. Отримавши розв'язок, результати проміжних дій забуваються. Оперативна пам'ять триває десятки секунд. У процесі аналізу частина інформації з оперативної пам'яті переходить у короткочасну, інша - забувається (стирається потоком нової інформації).
Короткотривала пам'ять - це швидке запам'ятовування (після одноразового й нетривалого сприйняття) і збереження інформації на короткий термін (від кількох секунд до півгодини). Встановлено, що мозок людини одночасно може переробити і запам'ятати лише 5-9 інформаційних сигналів (слів, предметів, символів тощо. Для тривалішого збереження інформації необхідне її кількаразове повторення. Частина інформації, що використовується, часто переходить у довготривалу пам'ять.
Довготривала пам'ять забезпечує тривале збереження інформації (знань, образів, переживань), яка закріплюється після багаторазового повторення і відтворення. Події, які відбуваються в дитинстві під впливом сильних емоцій, запам'ятовуються на все життя. Досліджено, що протягом перших п'яти років життя людина фіксує в довготривалій пам'яті стільки ж інформації, скільки за все подальше життя.
3. Види пам'яті за характером запам'ятовування
За характером запам'ятовування розрізняють пам'ять емоційну, рухову, образну та словесно-логічну.
Емоційна пам'ять пов'язана із запам'ятовуванням, збереженням і відтворенням людиною своїх емоцій та почуттів. Запам'ятовуються не стільки власне емоції, скільки предмети та явища, що їх спричиняють. Наприклад, почуття радості під час спогадів про щасливе дитинство, поїздки з батьками на відпочинок, перше кохання.
Рухова пам'ять пов'язана із запам'ятовуванням, збереженням і відтворенням рухів. Вона виявляється в різних видах діяльності (ігровій, трудовій, виробничій тощо). Завдяки їй людина здатна виконувати найскладніші рухи. Вона є основою формувань різних умінь і навичок, засвоєння мови.
Образна пам'ять пов'язана з формуванням чутливих образів - уявлень про конкретні предмети, явища, їх властивості. Вона може бути зоровою, слуховою, смаковою, дотиковою.
Словесно-логічна пам'ять пов'язана із запам'ятовуванням, збереженням, упізнаванням і відтворенням прочитаних або почутих думок, понять.
4. Індивідуальні особливості пам'яті
Пам'ять людини має свої особливості. Адже комусь достатньо почути те, про що говорили на уроці, щоб запам'ятати матеріал, а комусь обов'язково потрібно кілька разів його прочитати. Дехто легко заучує вірші, але не може запам'ятати, як довести теорему Піфагора, скласти хімічне рівняння. Серед індивідуальних характеристик пам'яті виділяють обсяг, міцність, швидкість, точність і готовність.
Обсяг - це характеристика пам'яті, яка відображає кількість інформації, що можна запам'ятати, а також можливості людини фіксувати, зберігати й відтворювати цю інформацію.
Міцність пам'яті свідчить про її здатність утримувати певний час потрібну інформацію.
Швидкість пам'яті визначається кількістю повторень, потрібних людині для запам'ятовування нового матеріалу.
Точність - це властивість, яка характеризується відповідністю відтвореного тому, що запам'ятовувалося, та кількістю пропущених помилок.
Готовність до відтворення виявляється в тому, як швидко й легко в певний момент людина може пригадати потрібні їй відомості.
Пам'ять різних людей відрізняється також тим, який матеріал людина краще запам'ятовує - образний, словесний чи однаковою мірою обидва. Хтось краще запам'ятовує навчальний матеріал, читаючи мовчки підручник, інший - слухаючи вчителя, а комусь потрібно і прочитати, і почути, і записати. Так, якщо потрібно запам'ятати номер телефону, одно людина уявляє його написаним, інша вимовляє кілька разів уголос, а третя записує його в нотатник.
5. Розвиток пам'яті
Найбільшого розвитку пам'ять досягає до 25 років, після 50 - погіршується. Професійна пам'ять може зберегтися на високому рівні й у похилому віці. Розвиток пам'яті здійснюється шляхом постійного тренування. Ефективність запам'ятовування залежить від зосередженості, чіткості сприйняття матеріалу. Позитивні емоції, інтерес, прагнення досягти кращого результату сприяють кращому запам'ятовуванню. У процесі навчання перехід потрібної інформації в довготривалу пам'ять полегшується завдяки повторенню матеріалу. Міцність запам'ятовування підвищується, якщо зрозумілий зміст, наявні логічні зв'язки між різними частинами матеріалу, якщо цей матеріал використовують під час виконання різноманітних завдань. Пам'ять погіршується під впливом наркотиків, алкоголю, токсичних речовин.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Роль пам'яті в системі пізнавальної діяльності. Фізіологічні основи та принципи функціонування пам'яті, її різновиди. Характеристика основних процесів пам'яті: запам'ятовування, зберігання, відтворення, забування. Умови успішного запам'ятовування.
презентация [736,4 K], добавлен 24.09.2015Виявлення вікових особливостей пам’яті у молодшого школяра та їх проявів у процесі навчання. Фактори, що впливають на запам’ятовування. Дослідження процесів змістової і словесно-логічної пам’яті: запам’ятовування, збереження, відтворення та забування.
курсовая работа [47,1 K], добавлен 28.11.2012Основні методи запам’ятовування інформації, їх сутність і особливості, характеристика та відмінні риси, порядок визначення ефективності. Критерії вибору того чи іншого методу запам’ятовування, властиві конкретній особі. Аналіз методу "Алгоритм абзацу".
реферат [12,5 K], добавлен 05.05.2009Поняття про пам'ять. Класифікація пам'яті: за характером психічної активності; за характером цілей діяльності; по тривалості збереження матеріалу. Основні процеси й механізми пам'яті: запам'ятовування; збереження; відтворення й дізнавання; забування.
реферат [31,6 K], добавлен 16.05.2010Психологічна сутність пам'яті. Класифікація та огляд наукових теорій процесів пам'яті. Види пам'яті по характеру активності, по характеру цілей діяльності, по тривалості збереження. Процеси дізнавання, відтворення, запам'ятовування та їх ефективність.
курсовая работа [59,2 K], добавлен 12.01.2011Класифікація видів відчуттів. Особливості сприймання, основні види та функції уваги. Класифікація видів пам'яті. Екстероцептивні, інтероцептивні, пропріоцептивні відчуття. Тактильні, больові й температурні відчуття. Умови успішного запам’ятовування.
лекция [1,3 M], добавлен 24.09.2015Пам'ять як психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду. Характеристика процесів та шляхи розвитку пам'яті. Дослідження слова "дежавю". Синдром Рібо. Види пам'яті за методом запам'ятовування.
презентация [737,6 K], добавлен 04.04.2015Поняття пам'яті і механізму запам'ятовування. Структура і зміст образної пам'яті в педагогічній літературі. Дослідження мимовільного запам'ятовування і умов його продуктивності, динаміки заучування та безпосереднього і опосередкованого запам'ятовування.
курсовая работа [40,9 K], добавлен 23.11.2010Психологічна характеристика типів і процесів пам’яті, рекомендації щодо її поліпшення. Аналіз результатів експериментального вивчення опосередкованого запам’ятовування у молодших і старших школярів та дослідження їх вікових і гендерних особливостей.
курсовая работа [100,6 K], добавлен 23.11.2010Сутність, види і напрями вивчення пам'яті в психологічній науці - психічного пізнавального процесу, спрямованого на збереження, відтворення й забування інформації. Психодіагностика короткострокової, довгострокової, слухової та зорової пам'яті підлітків.
курсовая работа [123,8 K], добавлен 12.12.2011Погляди вітчизняних психологів на вивчення пам'яті та мислення. Порівняння особливостей опосередкованого запам’ятовування у ситуаціях різного типу опосередкування. Встановлення взаємозв’язку мислення та особливостей опосередкованого запам’ятовування.
курсовая работа [101,4 K], добавлен 14.05.2013Теоретична сутність процесу запам’ятовування. Динаміка змін співвідношення видів пам’яті. Дослідження короткочасної, оперативної та образної пам’яті. Метод застосування 10 символів. Рекомендації вчителю, що потрібно робити для покращення пам’яті учнів.
курсовая работа [358,4 K], добавлен 15.11.2014Дослідження рівня сформованості зорової та слухової пам’яті у дітей молодшого шкільного віку з вадами зору. Процеси запам’ятовування, збереження, відтворення і забування. Закономірності та особливості психосоціального розвитку дітей із порушеннями зору.
статья [207,1 K], добавлен 05.10.2017Фактори, що визначають кар'єру людини: рівень професійної підготовки та морально-психологічна готовність. Навички придбання нових знань і передачі їх іншим. Навчання вмінню робити що-небудь: формування цілі, визначення дій. Навчання запам'ятовуванню.
реферат [21,0 K], добавлен 21.11.2010Розгляд механізмів роботи пам'яті - фіксування, відтворення та дізнавання. Властивості короткочасної та довгострокової типів пам'яті. Прояви захворювання на гіпермнезію, дисмнезію та парамнезію. Опис методик дослідження мимовільного запам'ятовування.
курсовая работа [43,5 K], добавлен 26.09.2010Особливості розвитку пам’яті та її механізмів у молодшому шкільному віці. Типи та риси пам’яті. Організація, методи та результати діагностики пам’яті дітей молодшого шкільного віку. Вікові особливості механізмів запам’ятовування молодшого школяра.
курсовая работа [589,8 K], добавлен 16.06.2010Поняття і класифікація різновидів емоцій. Характеристика основних теорій, що розкривають їх сутність. Емоційно-естетичні характеристики музики. Вивчення емоційної значущості окремих елементів музики та їх здатності викликати певні емоційні стани людини.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 13.10.2012Зорові, слухові, тактильні, нюхові почуття і образи як елементи образної пам'яті. Процеси пам’яти, форми запам'ятовування. Значення слухової і зорової пам'яті. Системне мислення - процес оперування поняттями, що відображають взаємозв'язок об'єктів.
контрольная работа [18,4 K], добавлен 15.04.2011Емоції як особливий клас суб'єктивних психологічних станів людини. Види і роль емоцій в житті людини. Розвиток психологічних теорій емоцій, особливості творчого мислення. Прояв емоцій в музиці, в художній творчості. Поняття творчої особи по Е. Фромму.
курсовая работа [378,8 K], добавлен 30.03.2011Поняття екстремальних психічних станів; їх класифікація за родом занять особистості, за глибиною переживань, тривалістю та ступенем усвідомленості. Характеристика стресу, фрустрації, кризи та конфлікту як основних феноменів критичних життєвих ситуацій.
лекция [26,8 K], добавлен 11.02.2011