Психологічні засади діяльності дільничного інспектора міліції з профілактики насильства у сім’ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 351.741+351.766+159

Боднар Василь Євгенович

Психологічні засади діяльності дільничного інспектора міліції

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ-2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у науково-дослідній лабораторії психологічного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України

Науковий керівник доктор медичних наук, професор

Морозов Олександр Михайлович, Служба безпеки України, консультант.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Тімченко Олександр Володимирович,

Харківський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри прикладної психології; доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України

Глушков Валерій Олександрович, Академія управління МВС, перший проректор

Провідна установа Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, м. Київ.

Захист відбудеться 26 травня 2006 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 у Київському національному ун-ті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, Солом'янська площа, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного ун-ту внутрішніх справ (м. Київ, Солом'янська площа, 1).

Автореферат розісланий 10 квітня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І. Казміренко

насильство сім'я дільничний психопрофілактика

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Організація профілактики насильства у сім'ї є одним із актуальних завдань для правоохоронців багатьох держав з різним рівнем економічного розвитку, відмінними етнокультурними традиціями та віросповіданням. Світова практика показує, що ефективність заходів, спрямованих на профілактику та протидію насильству у сім'ї, залежить, насамперед, від правового забезпечення дій правоохоронців при втручанні у випадку насильства у сім'ї, рівня їхньої професійної підготовленості до такої діяльності, а також усвідомлення суспільством небезпечності актів насилля у сім'ї, сформованості у громадян правильної правової та моральної оцінки цих явищ.

Проблемою попередження насильства у сім'ї займалися провідні вітчизняні та зарубіжні вчені. Зокрема, питанням причин, динаміки та наслідків внутрішньосімейної агресії присвячені ґрунтовні праці О.М. Морозова. Аналіз наслідків насильства у сім'ї свого часу здійснювали відомі українські вчені С.Д. Максименко та В.М. Синьов. Діяльність працівників міліції щодо здійснення профілактичної роботи серед населення вивчали провідні фахівці у галузі юридичної психології В.О. Глушков, М.В. Костицький, О.В. Тімченко, С.І. Яковенко.

Згідно з положеннями Закону України "Про попередження насильства у сім'ї" попередження насильства в сім'ї - це система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства у сім'ї, припинення насильства у сім'ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім'ї, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім'ї.

У випадку насильства у сім'ї від професійності дій першої неупередженої, наділеної державними повноваженнями особи, якою є працівник міліції, багато в чому залежить можливість конструктивного вирішення конфлікту, психологічне здоров'я родини, її здатність до повноцінного функціонування. Серед повноважень працівників служби дільничних інспекторів, визначених ч. 6 Закону України "Про попередження насильства у сім'ї", є такі: виявлення причин та умов, що сприяють актуалізації насильства у сім'ї й вжиття заходів щодо їх усунення; профілактичний облік осіб, схильних до вчинення насильства у сім'ї, та проведення з ними виховної та попереджувальної роботи; відвідування сімей, члени якої перебувають на профілактичному обліку, за місцем їх проживання та проведення з ними профілактичної роботи; винесення офіційних попереджень членам сім'ї про неприпустимість вчинення насильства та віктимної поведінки; вжиття відповідних заходів щодо припинення насильства у сім'ї, а також дій членів сім'ї, спрямованих на втілення реальної загрози вчинення насильства у сім'ї; повідомлення членів сім'ї, в якій виникає реальна загроза вчинення насильства або вже було вчинене насильство, про права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися; направлення жертв насильства в сім'ї до спеціалізованих установ для жертв насильства у сім'ї.

Таким чином, здійснюючи протидію насильству в сім'ї, працівник міліції має оволодіти визначеними психологічними знаннями та вміннями. Зокрема, він повинен знати основні причини та умови появи проблеми насильства у сім'ї, володіти методикою психологічного впливу як на агресора, так і на жертву сімейного насильства. Все вищезазначене свідчить про актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до п. 50 Наказу МВС України від 5 липня 2004 р. № 755 "Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на 2004-2009 роки" та п. 161 Плану проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України.

Тема дисертаційного дослідження була затверджена на засіданні вченої Ради НАВС України (протокол від 25 травня 2004 р. № 6) і узгоджена бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол від 21 вересня 2004 р. № 7).

Мета дослідження: оптимізація попередження дільничними інспекторами міліції насильства у сім'ї шляхом розробки комплексної методики його психопрофілактики.

Завдання дослідження:

1. Визначити рівень розробленості проблеми шляхом аналізу сучасної наукової літератури з питань насильства у сім'ї та його профілактики.

2. Вивчити типові особливості ситуацій і труднощів, що супроводжують процес профілактики насильства у сім'ї дільничними інспекторами міліції.

3. З'ясувати шляхом експериментально-психологічного дослідження інтелектуальний рівень, ступінь розвитку комунікативних здібностей і провідний тип орієнтації на міжособистісні стосунки обстежуваних дільничних інспекторів міліції.

4. Розробити методику психопрофілактики та припинення насильства у сім'ї, призначену для використання дільничними інспекторами міліції.

5. Встановити ефективність методики психопрофілактики та припинення насильства у сім'ї, розробленої для дільничних інспекторів міліції.

Об'єкт дослідження: насильство у сім'ї.

Предмет дослідження: психологічне забезпечення діяльності дільничних інспекторів міліції, спрямоване на профілактику насильства у сім'ї.

Методологічна основа дослідження: теорія взаємодії соціальних і біологічних чинників розвитку особистості (Ю.М. Антонян, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, В.М. Кудрявцев, С.Д. Максименко, О.М. Морозов, В.М. Синьов, І.С. Ной), системний аналіз розвитку особистості у діяльності (Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов), динамічний підхід у дослідженні психічних станів і рис особистості (Л.І. Анциферова).

Методи дослідження. Використовувалися як теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення даних наукових першоджерел), так і емпіричні методи дослідження. Зокрема, для розв'язання поставлених завдань і перевірки гіпотези здійснювалося комплексне психологічне тестування дільничних інспекторів міліції за допомогою таких методик: КОТ (короткий орієнтувальний тест) - для виявлення особливостей інтелектуального розвитку; КОС (комунікативні особливості) - для визначення комунікативних здібностей; ДМВ (діагностика міжособистісних відносин) - адаптований Л.Н. Собчик варіант інтерперсональної діагностики Т. Лірі, яким виявляється провідний для обстежуваного тип міжособистісних стосунків. Крім того: опитування дільничних інспекторів міліції за спеціально розробленою анкетою, призначеною для визначення шляхів підвищення ефективності профілактики насильства у сім'ї; цілеспрямоване структуроване вивчення протоколів, в яких зареєстрована процедура здійснення дільничними інспекторами міліції профілактики конкретних випадків насильства у сім'ї. Для оцінки ефективності розробленої методики психопрофілактики та припинення насильства у сім'ї вивчалася та аналізувалася звітна документація.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалася адекватним методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням методів математичної статистики при обробці результатів обстежень (t-критерій Стьюдента), однорідністю групи обстежуваних, відповідністю методів дослідження його меті та завданням, поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше: об'єктивно доведено недосконалість підготовки дільничних інспекторів міліції щодо профілактики насильства у сім'ї та виявлено вади цієї підготовки; з'ясовано особливості комунікативних здібностей і мислення дільничних інспекторів міліції та доведено їхню готовність до сприйняття комплексної методики психопрофілактики насильства у сім'ї; обґрунтовано, з урахуванням виявленої специфіки внутрішніх та зовнішніх умов діяльності дільничних інспекторів міліції, психологічні засади формування комплексної методики психопрофілактики насильства у сім'ї; доведено ефективність розробленої комплексної методики психопрофілактики насильства у сім'ї та правильність теоретичних принципів її побудови.

Практичне значення одержаних результатів полягає у такому: розроблено ефективну методику психопрофілактики насильства у сім'ї; підвищилася психологічна готовність дільничних інспекторів міліції до дій щодо профілактики насильства у сім'ї; підвищилася точність визначення дільничними інспекторами міліції винуватих, постраждалих та співучасників сімейного насильства; за допомогою розробленої методики підвищена ефективність діяльності дільничних інспекторів міліції щодо психопрофілактики насильства у сім'ї; знижено кількість проявів фізичного насильства.

Впровадження результатів дослідження здійснено в систему організації професійної підготовки працівників Центру практичної психології при МВС України для роботи з дільничними інспекторами міліції (акт впровадження від
22 червня 2005 р.) у діяльність дільничних інспекторів ГУ МВС України в Київській області (акт впровадження від 7 грудня 2005 р.) та ГУ МВС України в м. Києві (акт впровадження від 8 грудня 2005 р.), а також у навчальний процес училища професійної підготовки працівників міліції ГУ МВС України в м. Києві (акт впровадження від 12 вересня 2005 р.).

Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено на засіданні міжкафедрального семінару лабораторії психологічного забезпечення діяльності ОВС, кафедр юридичної психології, філософії права та юридичної логіки КНУВС, прикладної психології Навчально-наукового інституту підготовки кадрів оперативних служб міліції від 15 грудня 2005 року. Матеріали дослідження апробовано на Першому Всеукраїнському конгресі психологів (IV з'їзд Товариства психологів України, м. Київ, 2005).

Публікації. Основні положення дисертації відображено у шести одноосібних наукових публікаціях, надрукованих у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Повний обсяг дисертації - 182 сторінки (основного тексту - 159 стор.). Список використаних джерел включає 213 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету й основні завдання, об'єкт і предмет дослідження, зазначено методи дослідження, розкрито новизну і практичне значення результатів дослідження, наведено дані про їх апробацію, структуру та обсяг дисертації.

Перший розділ "Насильство у сім'ї як психолого-юридична проблема" складається з трьох підрозділів, присвячених характеристиці насильства у сім'ї, аналізу теоретичних підходів до пояснення причин виникнення проблеми насильства у сім'ї, особливостям становлення та розгортання кримінального насильства у сім'ї, а також аналізу правових підстав і психологічних особливостей профілактики працівниками міліції насильства у сім'ї.

У першому підрозділі "Аналіз існуючих теоретичних підходів щодо пояснення причин насильства у сім'ї" описуються та аналізуються основні сучасні підходи до пояснення причин виникнення проблеми насильства у сім'ї. Виділяється низка чинників ризику виникнення внутрішньосімейної агресії,
а саме: зловживання алкоголем, негативні особливості особистісного становлення жертви та образника, соціальна нереалізованість родини або одного з членів подружжя, незареєстрованість відносин, вплив на родину з боку деструктивних релігійних сект, перебування родини у категорії девіантних, деструктивні тривалі приховані чи відкриті внутрішньосімейні конфлікти.

У 2004 році, порівняно з 2003 роком, група профілактичного обліку осіб, які вчинили насильство у сім'ї, скоротилася на 64,9%, тобто групі, по суті, було повернуто основну, профілактичну функцію, яка раніше замінялася другорядною - обліковою. Жоден із членів групи не був виключений з неї у зв'язку з вчиненням злочину. Дільничні інспектори стали відповідальніше підходити до формування групи: у 2004 році до групи профілактичного обліку осіб, які вчинили насильство у сім'ї, було включено на 90 (16,2%) осіб менше. На відміну від 2003 року, в якому кожен четвертий громадянин був включений до групи профілактичного обліку за вчинення психологічного насильства, у 2004 році здійснення психологічного насильства відносно членів своєї родини стало причиною включення до групи профілактичного обліку для майже кожного другого. Якщо у 2003 році було внесено лише один захисний припис, що складало 0,03% від загальної кількості осіб, які у 2003 році перебували на профілактичному обліку за вчинення насильства у сім'ї, то у 2004 році було винесено 138 захисних приписів, тобто 11,6% від загальної кількості осіб, які перебували на обліку. Оволодівши професійними знаннями і вміннями з припинення та профілактики насильства у сім'ї і, відповідно, позбувшись побутових уявлень щодо однозначної залежності ролі агресора чи жертви сімейного насильства від статі, дільничні інспектори міліції стали проявляти більшу об'єктивність при визначенні дійсного ініціатора внутрішньосімейної агресії. Внаслідок цього збільшилась кількість випадків, коли жінок почали включати до групи профілактичного обліку за вчинення насильства відносно членів їхніх родин: якщо у 2003 році у зазначеній групі практично кожна двадцята особа була жіночої статі, то у 2004 році - вже майже кожна десята. На відміну від 2003 року, в якому не було винесено жодного офіційного попередження про неприпустимість віктимної поведінки потенційної жертви насильства у сім'ї, у 2004 році винесено дев'ять таких попереджень і всі - винятково дружинам. Загалом, скорочення групи профілактичного обліку відбувалося нерівномірно, а значною мірою за рахунок осіб, які перебували з жертвою не у шлюбних, а у інших родинних стосунках, тобто були відносно неї сином, батьком, зятем, донькою, онукою, невісткою, братом чи сестрою (р?0,01). Внаслідок запровадження у практичну діяльність дільничних інспекторів міліції розробленої методики психопрофілактики насильства у сім'ї особливо позитивних результатів вдалося досягти у випадках, в яких насильник і жертва перебували у розірваному чи цивільному шлюбі, або в інших нешлюбних родинних стосунках (р?0,01). У групі профілактичного обліку практично не змінилося число осіб, включених туди за вчинення насильства відносно своєї дружини.

У 2004 році судами було прийнято 290 рішень за фактами, які дільничні інспектори міліції зафіксували в адміністративних протоколах відповідно до ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ”Вчинення насильства у сім'ї або невиконання захисного припису”. На підставі аналізу рішень суду можна зробити висновок, що у 2004 році, як і у 2003, при розгляді справ щодо фактів вчинення насильства у сім'ї спостерігалася однозначна орієнтація суддів на винесення такого виду стягнення як штраф. Тобто збереглася тенденція, коли за факти вчинення насильства у сім'ї карали, по суті, не лише насильника, але й жертву - потерпілу сторону.

Таким чином, під час проведення дослідження було відмічено недосконалість Закону України ”Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства у сім'ї або невиконання захисного припису”. Зокрема, цим Законом не передбачається, як це є у більшості розвинених країн, такий вид стягнення як примусове відвідування ініціатором внутрішньосімейного насильства спеціальних занять, тренінгів, спрямованих на формування у них розуміння причин і наслідків насильства у родині, стійких навичок правильного реагування на ситуації, що провокують у них агресивну поведінку.

Аналіз отриманих даних дозволяє дійти висновку, що розроблена комплексна методика психологічного забезпечення діяльності дільничних інспекторів міліції щодо профілактики та припинення насильства у сім'ї виявилася досить ефективною і може бути рекомендованою для використання на практиці.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літератури показав, що на сьогодні сформувалося три основні підходи до пояснення причин виникнення насильства у сім'ї: соціокультурний, системний сімейний та індивідуально-психологічний. Загалом, пояснення причин насильства у сім'ї страждає на однобокість, а ігнорування полімодальності причин насильства у сім'ї не сприяє розробці психокорекційних програм, адекватних реальним практичним вимогам.

У випадках кримінального насильства у сім'ї існують певні сталі чинники та закономірності, які проявляються у динаміці становлення та розгортання насильницької поведінки, предметі та мотивах кримінального сімейного насильства та у особистісних особливостях сімейних агресорів.

Відкритим залишається центральне питання, а саме - необхідність розробки спеціальної методики психопрофілактики насильства у сім'ї, яка має бути науково обґрунтованою та адекватною реальним практичним потребам, гармонійно вписуватися у весь комплекс діяльності дільничних інспекторів міліції.

2. Рівень і специфіка освітньої підготовки дільничних інспекторів міліції не відповідають покладеним на них завданням щодо профілактики насильства у сім'ї. Працюючи з сім'ями, у яких актуалізована проблема насильства, вони часто змушені діяти самостійно, без допомоги відповідних соціальних служб. Визнаючи власну неуспішність у роботі з такими сім'ями, обстежувані одночасно демонструють самовпевненість і переоцінку своїх можливостей, орієнтацію, в основному, на каральні методи.

3. Не сприяє психопрофілактичній роботі дільничних інспекторів міліції і те, що суди при розгляді справ щодо насильства у сім'ї орієнтовані на покарання насильника через штраф, тобто відбувається покарання не стільки насильника, скільки сім'ї загалом й жертви у тому числі. Такий стан зумовлено відсутністю у Законі України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства у сім'ї або невиконання захисного припису" такого заходу, як примусове відвідування насильником спеціальних тренінгів.

Під час проведеного дослідження встановлено високу профілактичну ефективність застосування дільничними інспекторами міліції захисних приписів. Разом з тим, нормативно затверджена процедура винесення захисних приписів є надто громіздкою і потребує вдосконалення.

4. Внаслідок експериментально-психологічного вивчення обстежуваної групи дільничних інспекторів міліції у переважної більшості з них виявлено достатній рівень розвитку інтелектуальних і комунікативних здібностей. Найбільшої визначеності набули владно-лідируючий, співпрацюючий-конвенційний і відповідально-великодушний типи міжособистісних відносин.

Виходячи з даних, одержаних під час психодіагностичного обстеження, можна дійти висновку, що за своїми психологічними якостями, переважна більшість обстежуваних готова до засвоєння комплексної методики психологічного забезпечення профілактики насильства у сім'ї.

5. Наукові дані, отримані в результаті проведення дослідження, дозволили розробити методику психопрофілактики припинення насильства у сім'ї, яка складається з п'яти взаємопов'язаних частин: усвідомлення дільничними інспекторами міліції високого рівня професійної та громадянської відповідальності, соціального значення реалізації повноважень, якими вони наділені Законом України "Про попередження насильства у сім'ї"; психологічне забезпечення профілактики дільничними інспекторами міліції насильства у сім'ї; психологічне забезпечення припинення дільничними інспекторами міліції насильства у сім`ї; когнітивний вплив; оволодіння методами психологічної саморегуляції з метою ефективного здійснення профілактики та припинення насильства у сім'ї.

6. Порівняльний аналіз результатів роботи дільничних інспекторів міліції з профілактики насильства у сім'ї до і після оволодіння ними спеціально розробленою методикою показав, що групі профілактичного обліку осіб, які вчинили насильство у сім'ї, була повернута основна, профілактична функція, яка раніше підмінялася другорядною - обліковою; зменшилася кількість проявів фізичного насильства; перенесено початок профілактичної роботи на більш ранній етап, коли психологічне внутрішньосімейне насильство ще не трансформувалося у фізичне. Дільничні інспектори переорієнтувалися із засобів, каральних за змістом, на психопрофілактичні способи припинення внутрішньосімейної агресії, стали об'єктивнішими при визначенні дійсного ініціатора внутрішньосімейної агресії, почали відрізняти випадки, в яких поштовхом до агресії була віктимна поведінка жертви. Таким чином, розроблена методика психологічного забезпечення діяльності дільничних інспекторів міліції щодо профілактики насильства у сім'ї виявилася досить ефективною і може бути рекомендована для використання на практиці.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Боднар В.Є. Психологічне забезпечення здійснення працівниками міліції профілактики та припинення насильства у сім'ї // Психологія: Зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. Драгоманова, 2004. - Вип. 23. - С. 185-192.

2. Боднар В.Є. Врахування у діяльності працівників міліції психологічних особливостей осіб, котрі чинять насильство у сім'ї // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. Праць / За ред. С.Д. Максименка. - К.: Ін-т психол. ім. Г.С. Костюка АПН України, 2004. - Т. VІ. - Вип. 4. - С. 26-31.

3. Боднар В.Є. Метод психологічного впливу працівника міліції на ініціатора та жертву насильства у сім'ї // Проблеми загальної та педагогічної психології:
Зб. наук. праць / За ред. С.Д. Максименка. - К.: Ін-т психол. ім. Г.С. Костюка АПН України, 2004. - Т. VІ. - Вип. 5. - С. 37-42.

4. Боднар В.Є. Підготовленість дільничних інспекторів міліції до попередження насильства у сім'ї // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць / За ред. С.Д. Максименка. - К.: Ін-т психол. ім. Г.С. Костюка АПН України, 2005. - Т. VІІ. - Вип. 4. - С. 23-29.

5. Боднар В.Є. Психологічні засади попередження дільничними інспекторами міліції насильства у сім'ї // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць / За ред. С.Д. Максименка. - К.: Ін-т психол. ім. Г.С. Костюка АПН України, 2005. - Т. VІІ. - Вип. 5. - С. 28-33.

6. Боднар В.Є. Психологічні засади діяльності дільничних інспекторів міліції щодо попередження насильства у сім'ї: Наук. записки Ін-ту психол. ім. Г.С. Костюка АПН України в 4-х томах / За ред. С.Д. Максименка. - К.: Правник, 2005. - Вип. 26. - Т. І. - С. 125-129.

АНОТАЦІЯ

Боднар В.Є. Психологічні засади діяльності дільничного інспектора міліції з профілактики насильства у сім`ї. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 - юридична психологія. - Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню особливостей підготовки дільничних інспекторів міліції щодо профілактики насильства у сім'ї, виявленню вад цієї підготовки, визначенню психологічних засад для розробки відповідної методики психопрофілактики та припинення насильства у сім`ї, оцінці її ефективності та впровадженню в практичну роботу і процес професійної підготовки дільничних інспекторів.

В роботі обґрунтовуються, з урахуванням виявленої специфіки внутрішніх та зовнішніх умов діяльності дільничних інспекторів міліції, психологічні засади і структура формування комплексної методики психопрофілактики та припинення насильства у сім'ї.

Доведено адекватність теоретичних принципів побудови, практичну ефективність і доцільність використання в начальному процесі під час первинної професійної підготовки дільничних інспекторів міліції розробленої комплексної методики психопрофілактики та припинення насильства у сім'ї.

Ключові слова: сім`я, насильство, психопрофілактика.

АННОТАЦИЯ

Боднар В.Е. Психологические основы деятельности участкового инспектора милиции по профилактике насилия в семьи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 - юридическая психология. - Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2006.

Диссертация посвящена изучению особенностей подготовки участковых инспекторов милиции относительно профилактики насилия в семье, выявлению недостатков этой подготовки, определению психологических основ для разработки соответствующей методики психопрофилактики и пресечения насилия в семьи, оценке ее эффективности и внедрению в практическую работу и процесс профессиональной подготовки участковых инспекторов.

Для проверки гипотезы исследования и решения поставленных научных задач использовались как теоретические, так и эмпирические методы изучения проблемы. В частности, осуществлялось комплексное психологическое тестирование участковых инспекторов милиции с помощью таких методик: КОТ (короткий ориентировочный тест), КОС (коммуникативные особенности), ДМО (диагностика межличностного общения, вариант интерперсональной диагностики Т. Лири, адаптированный Л.Н. Собчик), опрос с помощью специально разработанной анкеты, направленный на определение путей повышения эффективности профилактики насилия в семье, целенаправленное изучение протоколов,
в которых регистрировалась процедура профилактики конкретных случаев насилия в семье.

В работе анализируются особенности коммуникативных способностей и мышления участковых инспекторов милиции, готовность к восприятию комплексной методики психопрофилактики и пресечения насилия в семье. Обосновываются, с учетом выявленной специфики внутренних и внешних условий деятельности участковых инспекторов милиции, психологические основы и структура формирования комплексной методики психопрофилактики и пресечения насилия в семьи, которая состоит из ряда взаимосвязанных этапов: осознание участковым инспектором милиции высокого уровня профессиональной и гражданской ответственности, социального значения реализации полномочий, которыми он наделен; психологическое обеспечение профилактики насилия в семьи, а именно изменение тактики решения конфликтных ситуаций их участниками, влияние на искаженные элементы мировоззрения, приближение к идее сотрудничества, предоставление помощи окружающим в решении внутренних и внешних конфликтов; когнитивное влияние на конфликтующих членов семьи; обучение участковых инспекторов милиции методам психологической саморегуляции с целью оптимизации психологической готовности и эффективного осуществления профилактики насилия в семьи.