Моральна саморегуляція як умова попередження девіантної поведінки підлітків

Размещено на http://allbest.ru

20

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України

УДК 159.922.8

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

МОРАЛЬНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ ЯК УМОВА

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ

Спеціальність 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Апетик Наталія Михайлівна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: - кандидат психологічних наук, доцент Тарновська Олександра Семенівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, доцент кафедри психології

Офіційні опоненти: - доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, завідувач лабораторії психології особистості;

- кандидат психологічних наук, доцент Долинська Любов Василівна, Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, завідувач кафедри психології

Провідна установа: Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, кафедра вікової та педагогічної психології, Міністерство освіти і науки України, м. Івано-Франківськ

Захист відбудеться “23” _жовтня_ 2001 року о _ 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м.Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

Автореферат розісланий “_21__” __вересня_ 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.О.Балл

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. За даними психологічних, педагогічних, соціологічних, юридичних досліджень у значної частини підлітків на даному етапі розвитку країни спостерігаються життєва безпорадність, соціальний песимізм, світоглядна індиферентність, пасивність, відчуженість від дорослих, зневіра та холодна байдужість до всього. На тлі девальвації загальнолюдських, зокрема моральних, цінностей у суспільстві посилюються поведінкові девіації неповнолітніх, а саме: втечі з дому, алкоголізація, наркоманія, насильництво, суїцидна та агресивна поведінка, злочинність тощо.

Проблемою відхилень у поведінці підлітків займаються численні дослідники в різних галузях науки: дефектології (Л.Виготський, Л.Занков, М.Певзнер та ін.); медицині (М.Буянов, В.Гіндікін, В.Лебединський та ін.); праві (Г.Давидов, В.Кудрявцев, Г.Міньковський, Б.Сидоров та ін.); психології та педагогіці (Б.Алмазов, Л.Грищенко, В.Гульдан, Д.Колесов, І.Кон, А.Макаренко, І.Павлов, А.Реан, С.Стаменов, В.Степанов, В.Сухомлинський, Д.Фельдштейн, В.Хомік, W.Becker, M.Evans, K.O'Leary, C.McCaghy, M.Ratter та ін.).

Дана проблема різноаспектно відображена й у численних працях українських дослідників: психологів, педагогів, медиків, юристів (І.Козубовська, Т.Колесіна, Н.Максимова, О.Матвійчук, Г.Міньковський, В.Оржеховська, Р.Павелків, Е.Погребняк, А.Селецький, С.Тарарухін, О.Тарновська, В.Татенко, Т.Титаренко, Т.Титова, В.Тюріна та ін.).

Багато вчених розглядали різні аспекти девіантної поведінки особистості, зокрема в підлітковому віці. Визначенню суті понять норми та девіантної поведінки, специфіки видів та детермінант поведінкових відхилень присвячені роботи М.Алемаскіна, Б.Братуся, Г.Бреслава, Я.Гілінського, В.Гульдана, А.Долгової, В.Знакова, І.Кона, Н.Максимової, І.Павлова, А.Реана, С.Розума, А.Селецького, С.Тарарухіна та ін. Особлива увага в наукових дослідженнях приділяється проблемі попередження та корекції відхилень у поведінці (Б.Алмазов, О.Бовть, Л.Грищенко, В.Ілійчук, Д.Колесов, Л.Орбан-Лембрик, Г.Пономаренко, М.Садовський, П.Сидоров, В.Хомік та ін.).

Результати психолого-педагогічних, правових, медичних досліджень, державна статистика видів девіантної поведінки підлітків переконує в необхідності попередження асоціальної поведінки неповнолітніх. Відповідно до цього Державною національною програмою “Освіта” /Україна XXI століття/ одним із пріоритетних напрямків реформування освіти визнано забезпечення в кожному навчально-виховному закладі відповідних умов для навчання і виховання фізично та психічно здорової особистості.

Конвенцією про права дитини (1991) передбачено, що її держави-учасниці вживають усіх необхідних засобів, включаючи законодавчі, адміністративні і соціальні, а також заходи в галузі освіти, з тим, щоб захистити дітей від залучення до наркотичних засобів і психотропних речовин, сексуальної експлуатації. У 1998р. Президія АПН України затвердила концепцію превентивного виховання дітей та молоді. Питання превентивності вже давно є пріоритетним у системі психолого-педагогічних, правових, медичних досліджень різних країн світу в рамках ЮНЕСКО.

Виходячи з цього, значна частина вчених зосереджує свою увагу на питаннях профілактики девіантної поведінки підлітків (М.Гінзбург, Г.Грибанова, І.Козубовська, Т.Колесіна, К.Лебединська, Н.Максимова, В.Оржеховська, Л.Осьмак, І.Павлов, Ф.Патакі, О.Пилипенко, Е.Погребняк, М.Райська та ін.).

Одним із засобів попередження відхилень у поведінці підлітків вважається засвоєння ними знань про прийняті у суспільстві моральні норми, формування позитивних моральних якостей та звичок (М.Бобньова, Б.Братусь, І.Карпець, В.Коновалова, В.Кудрявцев, П.Сидоров, В.Татенко, Т.Титаренко та ін.). Однак, на нашу думку, недостатньо аналізується суть та можливості моральної саморегуляції поведінки підлітків у попередженні їх аморальних дій та вчинків. Крім того, лише незначна частина вчених (О.Матвійчук, Н.Хамська, В.Четвертак, Дж.Кларк, С.Саймон та ін.) підкреслює необхідність використання в процесі морального становлення особистості підлітків не лише традиційних, а й нетрадиційних, інноваційних методів та форм навчально-виховного впливу. Прагнення глибше вивчити причини та особливості прояву девіантної поведінки в підлітків різного віку та роль досвіду здійснення морального вибору в конфліктних ситуаціях і визначило мету та зміст дисертаційного дослідження “Моральна саморегуляція як умова попередження девіантної поведінки підлітків”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження та його результати входять до комплексної теми кафедри психології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича “Життєтворчість особистості в кризовому суспільстві”. Номер держреєстрації 0199u001863.

Об'єкт дослідження - моральна саморегуляція поведінки підлітків.

Предмет дослідження - моральна саморегуляція як умова попередження девіантної поведінки підлітків.

Мета дослідження полягає у виявленні можливостей формування саморегуляції моральної поведінки підлітків як умови попередження її відхилень.

Гіпотези дослідження:

- моральна саморегуляція поведінки набуває особливого значення в суб'єктивному виборі способів дій у відповідності з вимогами життєвих ситуацій;

- для набування підлітками теоретичного та практичного досвіду моральної саморегуляції поведінки особливу роль відіграють відповідні спеціально створені тренінгові умови: інформування підлітків про моральні норми та цінності, про моральну саморегуляцію; виявлення їхнього суб'єктивного прийняття моральної поведінки і моральної норми як основи вибору; вироблення в процесі спеціального вправляння умінь здійснювати вибір морально значущих вчинків у конфліктній ситуації.

Відповідно до поставленої мети та висунутих гіпотез дослідження визначені наступні завдання:

1. Аналіз сучасних підходів до визначення норми поведінки, девіацій, форм та факторів, що їх обумовлюють.

2. Визначення механізмів регуляції та саморегуляції поведінки як умов запобігання її аномалій.

3. Виявлення особливостей формування моральної саморегуляції поведінки в підлітковому віці як фактору становлення моральних цінностей і норм особистості та можливостей формування навичок морального вибору вчинків у альтернативних ситуаціях.

4. Розробка програми тренінгових занять по формуванню основ саморегуляції моральної поведінки підлітків.

Методологічну та теоретичну основу дослідження складають фундаментальні положення і принципи психології: принцип системного підходу до розуміння особистості (Б.Ананьєв, Б.Ломов, В.Мерлін, К.Платонов та ін.); положення про особистість як активний суб'єкт діяльності (К.Альбуханова-Славська, М.Боришевський, Л.Бурлачук, Г.Костюк, С.Максименко, С.Рубінштейн); принципи детермінізму та розвитку, єдності свідомості та діяльності особистості (Б.Ананьєв, Л.Божович, Л.Виготський, Д.Ельконін, С.Рубінштейн); положення про мораль як форму суспільної свідомості, визнання її соціальної та індивідуально-особистісної детермінації; складний та суперечливий характер становлення особистості підлітків.

Для розв'язання поставлених завдань та перевірки гіпотез використана низка методів та методик. Для виявлення сучасних підходів до оцінки понять “соціальна норма” та “девіантна поведінка”, особливостей проявів та детермінант поведінкових відхилень дітей підліткового віку, можливостей їх попередження через механізми регуляції та саморегуляції моральної поведінки здійснений аналіз та узагальнення висновків філософської, етичної, психолого-педагогічної літератури. З метою вивчення та підвищення рівня сформованості в підлітків моральної саморегуляції поведінки застосовані: анкетування; психолого-педагогічний експеримент - констатуючий та формуючий; методики “Вибір” (І.Бех), “Діагностика правдивості в дітей молодшого шкільного віку” (Н.Шевченко), адаптовані до завдань дослідження; тестові завдання “Три планети” (Й.Шванцара), “Воля та увага” (Н.Кіршева, Н.Рябчикова); методика “Вивчення самооцінки особистості”.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі дістало подальший розвиток теоретичне обґрунтування понять “девіантна поведінка”, “соціальна норма”, “моральна саморегуляція поведінки”, “психологічні механізми моральної саморегуляції поведінки”. Автором узагальнені підходи до визначення різновидів та особливостей прояву девіантної поведінки підлітків, здійснено аналіз детермінант поведінкових відхилень підлітків на трьох рівнях: суспільства - малих (неформальних) груп - індивідуальному. Подальший теоретичний розвиток набула проблема становлення моральної саморегуляції поведінки дітей підліткового віку з метою попередження їх асоціальних дій та вчинків. У дисертаційній роботі виявлені особливості формування саморегуляції моральної поведінки в період підліткового віку. Самостійно розроблена та апробована програма тренінгових занять, спрямованих на вироблення вмінь здійснення морального вибору і підвищення рівня моральної саморегуляції поведінки підлітків та попередження її аномалій.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

- виявлено і узагальнено ознаки, основні види та детермінанти девіантної поведінки підлітків на основі психологічного синтезу існуючих психолого-педагогічних досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених;

- визначено систему факторів впливу на формування девіантної поведінки підлітків на різних рівнях;

- визначено сутність, компоненти та психологічні механізми моральної саморегуляції поведінки;

- виявлено особливості суб'єктивного вибору і психологічної готовності до моральної поведінки в молодшому, середньому і старшому підлітковому віці;

- теоретично обґрунтовані структура, зміст тренінгових занять та необхідність їх послідовного впровадження з метою формування психологічної готовності підлітків до здійснення вибору моральної поведінки.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що:

- розроблена для практичної реалізації в навчально-виховному процесі програма тренінгових занять, які складали науково-методичну основу організації процесу вправляння підлітків різного віку у виробленні умінь і навичок моральної регуляції при здійсненні моральних вчинків;

- апробована в навчально-виховному процесі система ситуацій морального вибору;

- запропоновані результати досліджень використовуються студентами педагогічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича під час психолого-педагогічної практики і практичними психологами загальноосвітніх шкіл.

Особистий внесок полягає в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми; створенні й апробації програми тренінгових занять по становленню моральної саморегуляції поведінки підлітків. Внесок автора в наукові праці, виконані у співавторстві, полягає в розкритті можливостей практичного застосування шляхів та методів формування моральної саморегуляції поведінки дітей підліткового віку.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалась обґрунтованістю вихідних теоретико-методичних позицій, застосуванням апробованого інструментарію, залученням репрезентативної вибірки, проведенням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались і обговорювались на наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Підготовка педагогічних кадрів і діяльність навчальних закладів нового типу в системі національної освіти: досвід і перспективи розвитку” (Чернівці, 1998); П'ятих Костюківських читаннях “Психологія на перетині тисячоліть” (Київ, 1998); обласній науково-практичній конференції “Індивідуальний підхід до особистості дитини дошкільного та молодшого шкільного віку в навчально-виховному процесі” (Чернівці, 1998); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми національного виховання в системі неперервної освіти” (Чернівці, 1999); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Українська еліта та її роль в державотворенні” (Київ, 2000).

Впровадження результатів дослідження у практику здійснювалось у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (при читанні лекцій та проведенні семінарів спецкурсів “Вікова та педагогічна психологія”, “Девіантна поведінка” для слухачів педагогічного факультету із спеціальності “Практична психологія”); у діяльності Чернівецького обласного центру соціальних служб для молоді (розробка у співавторстві методичних рекомендацій “Психокорекційні техніки як засіб формування адекватного образу-Я і саморегуляції неповнолітніх з поведінковими девіаціями”); при оптимізації навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі №18 м.Хмельницького (реалізація програми тренінгових занять з метою формування моральної саморегуляції поведінки підлітків як фактору профілактики поведінкових відхилень).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження відображено в 9 наукових публікаціях, 7 з яких - одноосібні.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (272 джерела), 6 додатків. Робота викладена на 231 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 15 таблицями та 12 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми і вибір теми дослідження, визначено мету, об'єкт, предмет, гіпотезу та завдання, дана характеристика використаних методів, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, особистий внесок здобувача.

У першому розділі дисертації “Аналіз концепцій девіантної поведінки та моральної саморегуляції” здійснено аналіз характерних особливостей та детермінант девіантної поведінки підлітків; подано психологічну характеристику моральної саморегуляції поведінки, її компонентів та психологічних механізмів; визначено особливості становлення моральної саморегуляції поведінки підлітків.

Аналіз стану теоретичної та експериментальної розробки проблеми дозволив встановити відсутність однозначного, чіткого визначення поведінкової норми та її девіації. У зарубіжній психології поширеним є підхід, який розглядає норму як відсутність певних виражених патологічних симптомів. Зрозуміло, що даний підхід окреслює лише межі кола, в якому слід шукати специфіку норми, однак, саму її не визначає. Найпоширенішим для більшості психологів є усвідомлення норми як чогось середнього, найбільш пристосованого до оточуючого середовища. Це так званий статистично-адаптаційний підхід, який підкреслює, що ознаками нормальної особистості виступають як відсутність патологічних симптомів, так і особливих особистісних характеристик. Не вирішує проблеми і культурно-релятивістський підхід, в межах якого норма співвідноситься із відповідністю поведінки людини стандартам і правилам культури. У зв'язку з недостатністю та непродуктивністю зазначених підходів у теоретичному та практичному плані спостерігається поява описових критеріїв у поясненні понять “норма” і “патологія”. Однак, даний підхід характеризується як позитивними здобутками (визначення позитивних ознак нормальної людської особистості), так і певними обмеженнями (більшість описів не можуть бути асимільовані науковою психологією, здійснюється опис сформованої особистості без аналізу процесу, внутрішніх закономірностей, рушійних сил виникнення та формування її властивостей). Ні один із названих підходів не вирішує проблеми визначення норми, однак, її розробка є надзвичайно актуальною і потребує до себе значної уваги вчених на даному етапі розвитку науки. підліток саморегуляція моральний

Вивченню досліджуваної проблеми сприяли праці В.Балцевича, Б.Братуся, Г.Бреслава, Я.Гілінського, Л.Запорожця, В.Захарчука, А.Петровського, С.Розума, М.Ярошевського та ін. Спираючись на дослідження згаданих вище науковців, ми визначаємо девіантну поведінку як вчинок, дії людини, які не відповідають офіційно встановленим або фактично сформованим соціальним нормам даного суспільства, серед яких особлива роль належить саме моральним нормам.

Встановлено, що в міжнародному науковому житті точаться багаточисельні суперечки стосовно причин, які зумовлюють відхилення у поведінці. Дві крайні точки зору представлені, з одного боку, натурально-біологічним, з іншого - абстрактно соціологічним редукціонізмом. У своєму дослідженні ми дотримуємося точки зору тих вчених (Б.Ананьєв, Л.Виготський, В.Кудрявцев, Н.Макшанцева, А.Селецький, С.Тарарухін та ін.), які, визнаючи значення біологічних факторів, вирішальну роль у процесі формування особистості дитини надають сім'ї, соціальному середовищу, умовам життя і виховання. Базуючись на положенні про поєднання соціальних і біологічних факторів у процесі детермінації відхилень у поведінці підлітків, ми здійснили спробу розглянути їх причини на трьох основних рівнях: суспільства - малих (неформальних) груп - індивідуальному.

Аналіз теоретичних та експериментальних досліджень (Г.Валіцкас, П.Вівчар, В.Войтко, Ю.Гіппенрейтер, В.Єрмаков, Я.Коломинський, М.Неймарк, Г.Пономаренко, А.Реан, А.Селецький, С.Тарарухін та ін.) виявив, що однією із суттєвих детермінант поведінкової девіації підлітків є порушення у формуванні їхньої моральної саморегуляції поведінки та її психологічних механізмів. Дане явище характеризується наступними проявами: недостатня обізнаність з моральними нормами суспільства; зневажливе ставлення до вимог моралі та права; відсутність позитивних моральних ідеалів; сприйнятливість до аморальних явищ або середовища; примітивна оцінка власних моральних якостей та якостей оточуючих людей; відсутність правових, моральних переконань; деформація моральної мотивації; схематизм образу-Я та його неадекватна модальність; втрачений або занижений позитивний образ свого "Я"; низька самооцінка; недостатня самоповага; порушення довільності поведінки; інфантильна незріла поведінка і т.п.

Суттєва роль деформації моральної саморегуляції поведінки та недостатнього рівня сформованості її психологічних механізмів у детермінації девіантної поведінки підлітків і стимулювала нас зосередити свою увагу на особливостях, процесі формування ефективної моральної саморегуляції поведінки як однієї з передумов профілактики їхніх поведінкових відхилень.

У нашому дослідженні ми дотримуємося точки зору М.Боришевського стосовно того, що моральна саморегуляція поведінки виступає в особистості як її здатність добровільно, за внутрішніми спонуканнями керувати власними діями і вчинками у відповідності з прийнятими в суспільстві моральними нормами.

Теоретичний аналіз наукових джерел з досліджуваної проблеми дозволив зробити висновок, що для ефективної регуляції поведінки особистості необхідна цілісність та повнота раціонального, чуттєвого та вольового компонентів моральної саморегуляції поведінки. Провідні психологічні механізми моральної саморегуляції поведінки представлені різними структурними компонентами самосвідомості, які у своїй інтегрованій формі виступають як “образ-Я”, так і утвореннями, які виконують роль посередників між “Я” і “не-Я” (оціночні ставлення до інших людей).

Проведений у роботі аналіз проблеми становлення моральної саморегуляції поведінки підлітків дає підстави вважати, що спостерігається недостатня сформованість у сучасних підлітків їхньої моральної саморегуляції поведінки та її психологічних механізмів, що зумовлене як віковими особливостями дітей даної вікової категорії, так і специфікою суспільства на теперішньому етапі його розвитку. Враховуючи вищесказане, а також поширеність різноманітних форм відхилень у поведінці підлітків, слід вважати, що одним з актуальних завдань психолого-педагогічної науки на даному етапі її розвитку є теоретична розробка та апробація ефективної системи морального становлення особистості, виявлення умов і чинників оптимізації процесу морального розвитку підростаючого покоління.

У другому розділі “Організація емпіричних досліджень: характеристика основних методів та вибірки” описується процедура, основні етапи емпіричного дослідження, дається аналіз методів і методик, застосованих у процесі констатуючого та формуючого експериментів. Експериментальне дослідження проводилося на базі загальноосвітніх шкіл м.Хмельницького, дослідженням було охоплено 300 підлітків різного віку.

Дослідження проводилося у три етапи. На першому етапі був здійснений аналіз психологічної, педагогічної, філософської, етичної літератури з досліджуваної проблеми. В результаті другого етапу - діагностика моральної саморегуляції поведінки підлітків - виявлено, що моральна саморегуляція поведінки досліджуваних підлітків сформована на недостатньому рівні, що зумовлено особливостями вікового розвитку і суспільної зрілості особистості і може сприяти підвищенню рівня їхніх поведінкових відхилень. Дане явище стимулювало нас до розробки та апробації програми тренінгових занять з метою формування моральної саморегуляції поведінки підлітків, що й становило собою суть третього етапу.

У третьому розділі “Особливості моральної саморегуляції поведінки підлітків” дається аналіз результатів констатуючого експерименту, описується зміст програми тренінгових занять та результати формуючого експерименту. Спостереження за поведінкою підлітків, за прийняттям ними рішень та здійсненням вибору засобів та способів виходу з життєвих ситуацій та аналіз пояснення ними цих процесів привели нас до необхідності вивчити особливості та можливості здійснення вибору вчинків та морального усвідомлення і саморегуляції цих виборів у конфліктних ситуаціях. Оскільки саморегуляція поведінки і вчинків кожної людини здійснюється, в основному, через прийняття і наявність сформованих моральних цінностей, норм та вольових якостей, ми поставили перед собою завдання визначити роль моральної саморегуляції у виборі соціально значущої поведінки.

За методикою “Вибір” (І.Бех) нами виявлені три рівні суб'єктно прийнятої поведінки в ситуаціях морального вибору: активна, стійка, позитивна; активна, недостатньо стійка та пасивна, недостатньо стійка, або зовсім нестійка поведінка. Динаміка вказаних варіантів вибору поведінки в підлітковому віці відображена в таблиці 1.

Таблиця 1.

Частота прояву підлітками рівнів вибору поведінки в ситуаціях морального вибору (в %)

Виявлені результати свідчать про недостатній наявний рівень моральної саморегуляції поведінки підлітків, що може зумовлюватися, як незавершеністю становлення особистості в цей період, віковими особливостями ставлення до навколишнього соціального оточення, кризою підліткового віку, що загострюється до кінця періоду і спонукає до переоцінки моральних цінностей і норм, що пропонує суспільство, так і недостатністю профілактично-корекційної дії зовнішніх факторів (сім'я, школа).

Отримані внаслідок проведення констатуючих досліджень результати стали основою до виявлення можливих шляхів та засобів становлення моральної саморегуляції поведінки підлітків та її психологічних механізмів.

Беручи до уваги доцільність використання психотерапевтичних методик і прийомів для формування активної соціальної позиції підлітків, підвищення їх правової та моральної самосвідомості, формування активного ставлення до повідомленої інформації, ми розробили програму тренінгових занять по формуванню основ саморегуляції моральної поведінки підлітків. Теоретичним підґрунтям нашої розробки стали теорія психодрами Я.Морено та його послідовників (Г.Лейц, Д.Кіппер, Д.Дінс, Венер, Спероф та ін.) і розроблена Ш.Фатаховим (Росія, Татарстан) програма морального виховання та духовного розвитку.

Розроблена програма тренінгових занять розрахована на проведення дискусійного шоу в ігровій формі, в якому здійснюється драматична постанова обговорюваної ситуації. Тренінгові заняття включають у себе наступні основні етапи: вступне слово, інтрига, драматична постанова, дискусія, приклад позитивного вирішення, висновок. Теми тренінгових занять охоплюють як соціальні, так і особистісні проблеми підлітків. Передбачається, що драматична постанова актуальної проблеми певною мірою коригується у відповідності до віку дітей. Основними дійовими особами програми виступають ведучий (психолог), акторська група, глядачі і учасники драматичної постанови.

У процесі формуючого експерименту взяло участь 50 учнів п'ятих та сьомих класів, а також десять дев'ятикласників, які безпосередньо виступали організаторами та акторами драматичної постанови. При формуванні вибірки враховувалися наступні вікові особливості: 1) у молодших і середніх підлітків відбувається активне становлення норм спілкування і поведінки; 2) почуття дорослості як центральне новоутворення підліткового віку супроводжується прагненням до самостійності і незалежності в поведінці та сприяє формуванню власних позицій щодо цінностей та їх прийняття-неприйняття; 3) проявляються спроби на активну реалізацію себе, своїх властивостей у поведінці і самостійного вибору стилю поведінки, власних вчинків. Тренінгові заняття проводилися два рази на місяць протягом навчального року. Після проведення формуючого експерименту проведені контрольні зрізи з метою виявлення та порівняння особливостей моральної саморегуляції поведінки досліджуваних підлітків до і після реалізації програми тренінгових занять. Узагальнені дані щодо частоти прояву підлітками експериментальних класів рівнів вибору поведінки в конфліктних ситуаціях морального змісту відображені на рис. 1.

Рис.1. Частота прояву підлітками рівнів вибору поведінки у ситуаціях морального вибору ( в %)

Як видно з рисунку, і п'ятикласники, і семикласники експериментальних класів у результаті реалізації програми тренінгових занять характеризуються збільшенням виборів у альтернативних ситуаціях активної, стійкої, позитивної та зменшенням числа виборів пасивної, недостатньо стійкої, або зовсім нестійкої поведінки. Однак, стосовно семикласників, у порівнянні з п'ятикласниками, спостерігається збільшення кількості виборів у даних ситуаціях активної, недостатньо стійкої поведінки, що свідчить про несталість прояву ними у власній поведінці засвоєних та прийнятих моральних норм.

Однак, слід відмітити, що в ході формуючого експерименту спостерігалася й якісна зміна вибору п'ятикласниками варіанту поведінки в ситуаціях морального змісту: від проголошування загальних, стандартних висловів стосовно запропонованої проблеми (на початку тренінгових занять) до прийняття морально схвалених варіантів поведінки у відповідних ситуаціях (середина навчального року) та до проявів готовності створювати і вибирати власні варіанти розв'язання моральних дилем (завершення формуючого експерименту).

Проведення формуючих занять в експериментальному сьомому класі сприяло якісній зміні ставлень підлітків до вибору варіанту поведінки в ситуаціях морального змісту: від прагнення до надання переваги лише власному варіанту розв'язання моральної дилеми без зосередження уваги на пропозиціях інших (початок формуючого експерименту) до прийняття думок оточуючих, однак, вирішальне значення надається власним варіантам вирішення моральних дилем (середина навчального року) і, на завершення формуючого експерименту, одночасний прояв як прагнення до реалізації на практиці власних поглядів, так і спроби застосувати у певній мірі моральний досвід та знання оточуючих.

Результати проведеного нами дослідження, а також думка підлітків, які брали у ньому участь, дають нам можливість стверджувати, що розроблена та апробована нами програма тренінгових занять сприяла формуванню моральної саморегуляції поведінки підлітків, становленню їх моральної самосвідомості, а саме: сприяла озброєнню їх знаннями необхідних у співжитті людей моральних норм, вихованню в них моральних почуттів та прагнення до реалізації моральних вчинків у своїй життєдіяльності, розвитку вмінь аналізу власної поведінки та поведінки інших, виявленню критичності та самокритичності, вміння знаходити позитивні варіанти розв'язання різних життєвих ситуацій, надання переваги саме моральному аспекту їх вирішення, а також дає можливість підліткам стабілізувати своє ставлення до оточуючих, до морального вибору, закріплювати знання моральної поведінки в навичках і формах якісно нової поведінки, що стає звичною. Дані тренінги, як показує дослідження, знімають також упередженість підлітків до цілої низки спрямованих на них вимог, що проявляється в підліткових протестах, і натомість виробляється поміркованість до їх оцінки, до відповідних форм моральної поведінки.

У висновках підводяться підсумки теоретичного та емпіричного дослідження, результати якого підтвердили основні положення гіпотез, та намічено перспективи подальшої розробки проблеми.

Проведений теоретичний аналіз проблеми дозволив виділити і психологічно інтерпретувати поняття “девіантної поведінки”, специфіку її прояву в підлітковому середовищі та факторів, що її обумовлюють. Подальшого теоретичного розвитку набула проблема становлення моральної саморегуляції поведінки підлітків як умови запобігання здійснення ними аморальних дій та вчинків.

Експериментальна перевірка висунутих нами гіпотез проводилась у двох напрямках. Перш за все, були визначені особливості становлення моральної саморегуляції поведінки в період підліткового віку. На наступному етапі дослідження була апробована розроблена автором програма тренінгових занять з метою підвищення рівня морального розвитку підлітків, становлення їхньої моральної саморегуляції поведінки, що, у свою чергу, сприятиме попередженню відхилень у їхній поведінці. Проведені контрольні зрізи дали змогу переконатися в доцільності та ефективності даної програми і важливості її застосування психологами, вчителями, вихователями загальноосвітніх шкіл та позашкільних установ, працівниками соціальних служб у справах сім'ї і молоді в умовах співпраці з дітьми підліткового віку. Узагальнення теоретичних та експериментальних результатів дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. У психологічній літературі на сучасному етапі досліджень не існує чіткого визначення поведінкової норми та девіантної поведінки. Це пов'язано з тим, що девіантність є відносною характеристикою поведінки і визначається у відповідності зі стандартами, які самі по собі є досить невизначеними і часто викликають суперечності.

2. Найбільш поширеними для підлітків видами девіантної поведінки є: пропуски уроків, втеча з дому та бродяжництво, захоплення азартними іграми, звичка до лихослів'я, статеві девіації, паління, алкоголізація та наркоманія, суїцидна, агресивна та злочинна поведінка.

3. Встановлено, що поведінкові девіації підлітків зумовлюються поєднанням біологічних та соціальних факторів, прояв яких спостерігається на трьох основних рівнях: суспільства - малих (неформальних) груп - індивідуальному (несформованість особистості, окремих її компонентів). Однією з вирішальних детермінант відхилень поведінки підлітків є порушення у формуванні їхньої моральної саморегуляції поведінки.

4. Моральна саморегуляція поведінки - це здатність особистості добровільно, за внутрішніми спонуканнями керувати власними діями та вчинками у відповідності з прийнятими моральними нормами. Єдність раціонального, чуттєвого і вольового компонентів складає структуру моральної саморегуляції поведінки і є однією з важливих умов виховання особистості підлітка в дусі моралі, оскільки лише в даному випадку високі моральні принципи можуть перетворитися в глибокі переконання і позитивні стійкі звички індивіда.

5. Психологічні механізми моральної саморегуляції поведінки представлені, з одного боку, певними компонентами, які входять у структуру самосвідомості та в інтегрованій формі виступають як “образ-Я” (самооцінка, рівень домагань, соціально-психологічні очікування), а з іншого - тими утвореннями, які виконують роль посередників між “Я” і “не-Я” і, відповідно, певним чином, представлені як у змісті структури “Я”, так і “не-Я” (оціночні ставлення до інших людей).

6. На сучасному етапі розвитку суспільства значна частина підлітків характеризується недостатнім рівнем сформованості моральної саморегуляції поведінки, що зумовлюється як їх віковими особливостями, кризою підліткового віку, так і внаслідок послаблення моральних принципів суспільства, морального виховання дітей у сім'ї і школі та профілактично-корекційної роботи інститутів освіти й виховання.

7. Наявні прояви різних аспектів морального становлення підлітків (знання моральних якостей, їх прийняття та прагнення до самоудосконалення) свідчать про їх вікову специфіку на різних етапах підліткового віку. Для п'ятикласників характерний прояв вищевказаних аспектів на когнітивному рівні (їх основою є знання про моральну поведінку, моральні якості як перспектива майбутнього вибору, майбутнього привласнення моральних якостей); а учні сьомого класу характеризуються бурхливим протестом і запереченням будь-яких форм моральних вимог, а натомість висувають власне бачення моральних цінностей, норм та якостей, виробляють нові якості відповідно до вимог, які висуваються соціумом. У дев'ятому класі кількісні значення показників моральної саморегуляції поведінки ідентичні показникам у п'ятому класі, проте вони характеризуються суттєвими, якісними змінами, що полягають у переході до особистісного прийняття кола знань та сформованих моральних якостей, що реально діють.

8. Актуальним завданням психолого-педагогічної науки є теоретична розробка та практичне впровадження ефективної системи морального виховання підростаючого покоління, виявлення умов і чинників, які забезпечують оптимальний процес морального розвитку особистості підлітка. Особливості суспільства на даному етапі його розвитку, специфіка підростаючого покоління зумовлюють необхідність нового підходу до проблеми методів та прийомів морального формування, ставлення до підлітків як до об'єктів та суб'єктів виховного процесу.

9. Програма тренінгових занять є ефективною та доцільною формою роботи з дітьми підліткового віку з метою формування їхньої моральної саморегуляції поведінки, становлення їх як моральних особистостей. Отримані експериментальні дані переконують у необхідності використання апробованої програми тренінгових занять по становленню моральної саморегуляції поведінки підлітків психологами, вчителями, вихователями загальноосвітньої школи та позашкільних установ, працівниками соціальних служб у справах сім'ї та молоді, що сприятиме підняттю рівня моральності підростаючого покоління, а також попереджатиме здійснення ними асоціальних дій та вчинків.

10. Дане дисертаційне дослідження становить собою спробу глибшого підходу до вивчення проблеми девіантної поведінки підлітків та пошуку можливих шляхів її попередження. Окремі проблеми, що піднімаються в роботі, потребують подальшої розробки та вивчення як предмета самостійного дослідження: розмежування понять “девіантна поведінка” та “поведінкова норма”; виявлення найефективніших шляхів та засобів удосконалення моральної саморегуляції поведінки підлітків у сучасних умовах; уточнення можливостей різноманітних методик та прийомів рольової психотерапії в процесі морального виховання підростаючого покоління.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Апетик Н.М. Вплив несприятливого сімейного оточення на девіантну поведінку підлітків // Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України: В 3 т. - Вид.2. - К.: Гнозис, 1999. - Т.1. - С.58-65.

Апетик Н.М. Особливості становлення моральної саморегуляції поведінки у дітей підліткового віку // Вісник Харківського університету. Серія “Психологія”. №472. - Харків, 2000. - С.9-12.

Апетик Н.М. Психологічні особливості морального розвитку дітей підліткового віку // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: Вид-во “Любіть Україну”, 2000. - т.2, ч.1. - С.99-102.

Тарновська О.С., Апетик Н.М. Самооцінка як провідний психологічний механізм моральної саморегуляції поведінки підлітка // Збірник наукових праць ВГУ НАОУ (за матеріалами виступів учасників конференції: “Українська еліта та її роль в державотворенні” (18-19 травня 2000 р.). - №1'2 (14). - К., 2000. - С.325-330.

Апетик Н.М. Моральні цінності як саморегуляція поведінки // Підготовка педагогічних кадрів і діяльність навчальних закладів нового типу в системі національної освіти: досвід і перспективи розвитку / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції: У 2-х част. - Чернівці: Прут, 1998. - Ч.2. - С.368-372.

Апетик Н.М. Соціально-психологічні фактори виникнення та шляхи подолання девіантної поведінки // Індивідуальний підхід до особистості дитини дошкільного та молодшого шкільного віку в навчально-виховному процесі / Матеріали обласної науково-практичної конференції. - Чернівці: Прут, 1998. - С.104-109.

Апетик Н.М. Специфіка вольової саморегуляції в молодшому шкільному віці // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип.43: Педагогіка та психологія. - Чернівці: ЧДУ, 1999. - С.104-110.

Апетик Н.М. Корекція “неузгодженості стосунків” у підлітків в педагогічному процесі // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип.56: Педагогіка та психологія. - Чернівці: Рута, 1999. - С.184-188.

Ковальчук І.В., Апетик Н.М. Моральне виховання: історія та сучасність // Проблеми національного виховання в системі неперервної освіти / Матеріали Третьої Міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці, 1999. - С.166-168.

АНОТАЦІЯ

Апетик Н.М. Моральна саморегуляція як умова попередження девіантної поведінки підлітків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2001.

У дисертації представлено теоретичний та експериментальний аналіз проблеми моральної саморегуляції як умови попередження девіантної поведінки підлітків. У роботі проаналізовано суть, види та детермінанти поведінкових відхилень дітей підліткового віку. Виявлене суттєве значення моральної саморегуляції у виникненні поведінкових аномалій стимулювало до теоретичного аналізу та експериментального дослідження специфіки її прояву в період підліткового віку. Розроблена та апробована програма тренінгових занять по становленню моральної саморегуляції поведінки в підлітковому віці. Отримані експериментальні дані засвідчили доцільність та ефективність реалізації розробленої програми морального виховання підростаючого покоління, необхідність поширення її з метою морального розвитку дітей підліткового віку, становлення в них моральної саморегуляції поведінки, що сприятиме попередженню поширення відхилень у їхній поведінці.

Ключові слова: девіантна поведінка, соціальна норма, детермінанти девіантної поведінки, моральна саморегуляція поведінки.

АННОТАЦИЯ

Апетик Н.М. Моральная саморегуляция как условие предупреждения девиантного поведения подростков. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2001.

В диссертации представлен теоретический анализ и экспериментальное исследование специфики отклонений поведения и особенностей моральной саморегуляции поведения у детей подросткового возраста. В работе проанализированы подходы к оценке понятий “девиантное поведение” и “социальная норма”, выделены основные типы и характерные особенности поведенческих аномалий подростков. Подчёркивается, что девиантное поведение - это полидетерминированное явление, которое определяется взаимодействием биологических и социальных факторов, проявляющихся на трёх основных уровнях: общества - малых (неформальных) групп - индивидуальном. Как показал анализ теоретических и экспериментальных исследований, одной из существенных детерминант девиантного поведения детей подросткового возраста являются отклонения в процессе формирования у них моральной саморегуляции поведения.

В диссертационной работе рассматривается психологическая характеристика моральной саморегуляции поведения, её компонентов и психологических механизмов. Специальный теоретический пункт посвящён анализу особенностей становления моральной саморегуляции поведения подростков.

В диссертации описывается программа проведения и основные результаты экспериментального исследования особенностей моральной саморегуляции поведения в подростковом возрасте как фактора становления моральных ценностей и норм личности. Результаты экспериментального исследования показали, что на данном этапе развития общества значительное количество детей подросткового возраста характеризуются недостаточным уровнем развития моральной саморегуляции поведения. Выявленная тенденция может способствовать ещё большей распостранённости явлений поведенческих отклонений среди подростков. С учётом этого в ходе экспериментального исследования была разработана и апробирована программа тренинговых занятий по становлению моральной саморегуляции поведения детей подросткового возраста. Теоретической основой данной программы являются теория психодраммы Я.Морено и его последователей, а также разработанная Ш.Фатаховым программа морального воспитания и духовного развития. Тренинговые занятия предлагали подросткам как социальные, так и личностные темы: семейная жизнь, отношения с родителями и товарищами, проявления поведенческих отклонений среди подростков, взаимосвязь природы и общества. Полученные экспериментальные данные подтвердили эффективность разработанной программы тренинговых занятий как средства повышения уровня морального развития подростков и содействия становлению у них моральной саморегуляции поведения, предупреждения проявления ими поведенческих отклонений.

Основные результаты и выводы диссертационного исследования использованы при подготовке будущих психологов и учителей, а также для оптимизации деятельности психологической службы общеобразовательной школы и социальных служб по делам семьи и молодёжи.

Ключевые слова: девиантное поведение, социальная норма, детерминанты девиантного поведения, моральная саморегуляция поведения.

SUMMARY

Apetik N.M. Moral Self-regulation as a Condition of Preventing Deviant Conduct of Teenagers. - Manuscript.

Candidate thesis for acquiring scientific degree of Candidate of Psychological Science, speciality 19.00.07 - pedagogical and age psychology. - G.S. Kostiuk Institute of Psychology of Academy of Pedagogical Science of Ukraine, Kyiv, 2001.

The candidate thesis presents a theoretical and experimental analysis of the problem of moral self-regulation as a mechanism of preventing teenager's deviant conduct. The essence, the types and the determinants of teenagers' misconduct have been analyzed in the work. A substantial meaning of moral self-regulation in initiation of behavioral anomalies, that has been found out, has stimulated theoretical analysis and experimental investigation of the specific features of its manifestations during adolescence. A training program has been elaborated and tried out to develop moral self-regulation of teenagers. The obtained experimental data confirmed the efficiency of the program of moral education of the growing generation. The results of the experiment proved the importance of spreading the worked out program among psychologists, teachers of secondary schools and other educational institutions. Realization of the program which has been presented in the candidate thesis will be of great use in moral development of children, forming their moral self-regulation thus helping to prevent deviations in their conduct.

Key words: deviant conduct, social norms, determinants of deviant conduct, moral self-regulation of conduct.

Размещено на Allbest.ru