Психологічні особливості формування професійно важливих дій у навчальній діяльності студентів-стоматологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

УДК 152.2 + 616.3

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Психологічні особливості формування

професійно важливих дій у навчальній діяльності студентів-стоматологів

Коваль Степан Миколайович

Одеса - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південному науковому центрі АПН України.

Науковий керівник: дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор Чебикін Олексій Якович, Південний науковий центр АПН України, директор.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Рибалка Валентин Васильович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, завідуючий відділом психології трудової і професійної підготовки

кандидат психологічних наук, доцент Хмель Наталія Дмитрівна Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) ім. К.Д. Ушинського, доцент кафедри теорії та методики практичної психології

Провідна установа - Інститут психології АПН України ім. Г.С. Костюка, лабораторія психології навчання.

Захист відбудеться "11" січня 2002 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.07 у Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Дворянська,2

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 24

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Буганова В.М.

Анотації

Коваль С.М. Психологічні особливості формування професійно важливих дій у навчальній діяльності студентів-стоматологів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Південний науковий центр АПН України, Одеса, 2001.

Дисертацію присвячено особливостям прояву професійно важливих дій в учбово-фаховій діяльності студентів-стоматологів. Встановлено, що успішність професійної діяльності детермінується точністю виконання вказаних дій. Професійно важливі дії також виступають як базові для розвитку інших фахових дій стоматологів. Визначено 10 комплексів професійно важливих дій стоматологів, встановлено рівні сформованості їх у студентів третього та четвертого курсів. На підставі отриманих результатів дані студенти були умовно розподілені на підгрупи з високим, достатнім, середнім та низьким рівнями сформованості професійно важливих дій. Встановлено, що успішність їх реалізації залежить від зовнішньої мотивації, емоційної стійкості, невротизму, гіпотімії, фрустрації та розвитку інтелекту студентів. Розроблено систему психолого-педагогічних рекомендацій по розвитку професійно важливих дій у студентів. Апробація запропонованої системи в умовах виробничої практики студентів-стоматологів показала позитивний вплив розроблених рекомендацій на рівень сформованості в них професійно важливих дій.

Ключові слова: навчально-професійна діяльність, професійно важливі дії, сформованість.

Коваль С.Н. Психологические особенности формирования профессионально важных действий в учебной деятельности студентов-стоматологов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Южный научный центр АПН Украины, Одесса, 2001.

Диссертация посвящена особенностям развития профессионально важных действий в учебной деятельности стоматологов. На основании теоретико-методологических исследований уточнена сущность профессионально важных действий как базисных для развития других действий. Определено, что успешность реализации профессионально важных действий обусловливает качественное исполнение той или иной трудовой деятельности. Показано, что в отличие от профессионально важных качеств личности, которые отражают преимущественно личностные особенности, имеющие существенное значение для специалистов, профессионально важные действия отражают преимущественно психомоторные компоненты единицы деятельности. Выделены комплексы наиболее профессионально значимых действий стоматологов.

Констатирующий эксперимент позволил выделить подгруппы студентов третьего и четвертого курсов, у которых уровень сформированности профессионально важных действий оказался высоким, достаточным, средним и низким. Выявлено, что наибольшая вариативность отмечалась по показателям успешности реализации действий по лечению кариеса, использованию эндодонтического инструментария, применению пломбировочных материалов и медикаментов, а также диагностике осложнений кариеса. Что касается личностных особенностей студентов, то между отдельными подгруппами обнаружены статистически достоверные различия в выраженности внешней мотивации и развития интеллекта. Также в результате исследований установлено, что на успешность реализации профессиональных действий в наибольшей степени влияют направленность мотивации, гипотимия, невротизм, эмоциональная устойчивость, фрустрированность и уровень развития интеллекта студентов.

Полученные экспериментальные данные подтвердили гипотезу о том, что уровень сформированности профессионально важных действий стоматологов определяет успешность всей профессиональной деятельности.

Разработана и апробирована система психолого-педагогических рекомендаций по совершенствованию организации учебно-профессиональной подготовки студентов-стоматологов. Основными звеньями данной системы явились: учет исходного уровня сформированности профессионально важных действий, а также личностных особенностей студентов и опора на их специфику; индивидуально-дифференцированный подход при выборе нормативных психолого-педагогических требований на производственную практику, самоконтроль студентов и конструктивная обратная взаимосвязь по контролю педагогом хода освоения профессионально важных действий.

Результаты формирующего эксперимента, связанного с апробацией и внедрением предложенной системы, показали, что повысилось качество сформированности большинства профессионально важных действий у студентов со средним и низким уровнями их выраженности, в общей структуре повысился уровень таких действий как: действия по реализации методов обследования больного, по лечению кариеса и по использованию пломбировочных материалов. На развитие указанных выше действий у студентов существенное влияние оказали знание исходного уровня сформированности профессионально важных действий, направленности их мотивации, уровня интеллекта и самоконтроль студентов.

В целом результаты теоретического и экспериментального исследования, представленные в диссертации, позволили впервые выделить 10 комплексов профессионально важных действий стоматологов, связанных с диагностикой, профилактикой и лечением стоматологических заболеваний; раскрыть психологические механизмы влияния направленности мотивации, уровня интеллекта и особенностей эмоциональной сферы на эффективность освоения профессионально важных действий. Уточнено понимание профессионально важных действий как базовых для развития других. Получила дальнейшее развитие система целенаправленного формирования профессионально важных действий стоматологов за счет использования психологической характеристики наиболее важных действий, данных исходного уровня их развития и психолого-педагогических рекомендаций, ориентированных на совершенствование и закрепление профессионально важных действий во время производственной практики.

Ключевые слова: учебно-профессиональная подготовка, профессионально важные действия, сформированность.

Koval S.M. Psychological peculiarities of forming the professionally important actions in the studying activity of the stomatological-students. - Manuscript.

The thesis for a scientific degree of Candidate of Psychological Sciences, speciality 19.07.00. - Pedagogical and age psychology. - Southern Scientific Center of PSA of Ukraine, Odessa, 2001.

The given dissertation is devoted to the peculiarities of the displaying of the professionally important actions in the studying/professional activity of the stomatological students. It has been discovered that the success in the professional activity is determined by the accuracy of displaying such actions. The professionally important actions are also basic for the development of the other professional actions of dentists. There are 10 complexes of the professionally important actions of a dentist; there were distinguished different levels of their forming among the students of the 3rd and the 4th years. Having got such results, the students were conditionally divided into several subgroups with high, sufficient, middle and low levels of the forming the professionally important actions. The success of their realization is discovered to depend on the external motivation, emotional firmness, hypotimia, frustration and the intellect development of the students. The system of the psychological/pedagogical recommendations on the development of the professionally important actions of the students was worked out. The approbation of the recommended system under the conditions of the working practice of the stomatological students has shown the positive influence of these recommendations on the level of their formation of the professionally important actions.

Key words: studying/professional activity, professionally important actions, formation.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Дослідження формування професійних дій у сучасній педагогічній психології є досить актуальною проблемою (Бєдний Г.З., Іванова О.М, Карпов О.В., Климов Є.О., Левієва С.К., Нєчаев Н.Н., Федоришин Б.О., Шапкін С.А. та Дикая Л.Г. й ін.). Більшість учених намагається розкрити такі аспекти даної проблеми як мотивація професійних дій (Хаккер В.,Чарнецкі К. й ін.), специфіка професійно важливих якостей (Вітенко І.С., Климов Є.О., Никифоров Г.С., Федоришин Б.О., Шадріков В.Д. й ін.), роль професійних дій у професійному самовизначенні (Дякова Л.С., Єрасов В.В., Мишкіна В.Т., Федоришин Б.О. та ін.), психологічні механізми формування професійних дій (Дикая Л.Г., Пряжников Н.С., Сибірська М.П., Федотова Л.Д. та Рикова Е.А., Чебишева В.В. й ін.).

Водночас зміст професійно важливих дій, умови їх формування в навчальній діяльності є недостатньо дослідженими в багатьох сферах професійної діяльності людини. Це особливо спостерігається у сфері ряду медичних професій (Бєлов О.Ф., Лапкін М.М. та Яковлева Н.В., Вітенко І.С., Жукова М.І., Матюшин І.Ф. та Узуткін А.М. й ін.). Відсутність психологічної характеристики специфіки прояву професійно важливих дій фахівців-лікарів у сфері навчальної діяльності суттєво ускладнює процес становлення їх у системі підготовки студентів медичних вузів (Дуброва В.П. та Єлкіна І.В., Перцева Т.О., Супрун Л.Н., Ораховський В.І., Вітенко І.С. та Кондратенко Т.П. й ін.).

Слід зауважити, що даних, які розкривають особливості особистості лікаря (Гурвіч Й.Н., Єгорєнков А.І., Косарєв І.І., Грачов Е.Д. та Абилкасимов Е., Кміт Я.М., Лазоренко С.В. й ін.) та їх вплив на успішність професійного становлення, також недостатньо.

В системі навчально-професійної підготовки лікарів-стоматологів спостерігається достатньо складна ситуація, коли, з одного боку, суттєво збільшуються різноманітні техніки та методики, що вимагають від спеціалістів засвоєння значної кількості професійних дій, орієнтованих на ефективне лікування хворих; з іншого боку, чітке визначення сутності психологічних механізмів формування та реалізації таких дій фактично відсутнє.

Саме ці й інші чинники зумовили вибір теми дослідження психологічних особливостей формування професійно важливих дій у системі навчальної діяльності студентів-стоматологів.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до тематичного плану Південного наукового центру АПН України (м. Одеса) "Психолого-педагогічні основи особистістного розвитку в навчальній та навчально-професійній діяльності " (№0100V006391). Автором досліджуються психологічні особливості прояву та психолого-педагогічні умови формування професійно важливих дій лікаря-стоматолога в навчальній діяльності.

Об`єкт дослідження - навчально-професійна діяльність фахівців-стоматологів.

Предмет дослідження - психологічні умови формування і прояву професійно важливих дій студентів-стоматологів.

Мета роботи полягає у вивченні психологічних особливостей прояву і формування професійно важливих дій стоматологів та в розробці цілеспрямованої системи їх закріплення й удосконалення.

Гіпотеза дослідження.

У роботі ми виходимо з припущення про те, що серед різноманітних професійних дій лікаря-стоматолога існує декілька комплексів найбільш суттєвих, що їх можна вважати базовими, себто основою для формування інших. Виділяючи останні, можна створити найбільш сприятливі психолого-педагогічні умови для їх цілеспрямованого розвитку й формування в системі навчально-професійної діяльності студентів-стоматологів.

Завдання дослідження:

Уточнити психологічну сутність змісту й умов функціонування професійних дій у системі підготовки студентів-стоматологів.

Виділити й систематизувати найбільш суттєві професійно важливі дії лікарів-стоматологів.

Вивчити особливості сформованності професійно важливих дій у студентів-стоматологів.

Визначити залежність розвитку професійно важливих дій від особистих якостей студентів.

Розробити та апробувати цілеспрямовану систему психологічних умов, орієнтовану на розвиток та закріплення професійно важливих дій студентів-стоматологів у навчальній діяльності.

Теоретико-методологічною основою дослідження були:

положення теорії діяльності (Ананьєв Б.Г., Виготський Л.С., Гальперін П.Я., Костюк Г.С., Леонтьєв О.М., Рубінштейн С.Л. та ін.), у тому числі в навчальній та навчально-професійній діяльності (Давидов В.В., Ельконін Д.Б., Максименко С.Д., Чебикін О.Я., Шадриков В.Д., Швалб Ю.М. та ін.), концептуальні положення про психологічну сутність дій і якостей особистості у професійній діяльності (Дикая Л.Г., Іванова О.М., Климов Є.О., Федоришин Б.О. та ін.).

У процесі дослідження був використаний комплекс теоретичних та емпірічних методів: аналіз науково-теоретичних джерел з проблеми дослідження, метод спостереження, метод експертних оцінок, анкетування, опитування, констатуючий та формуючий експерименти, методи статистичної обробки даних. Для дослідження сформованості професійно важливих дій використовувалася спеціально розроблена методика, яка дозволяла виділити та кількісно оцінити їх рівень. Діагностика пізнавальної мотивації проводилася за допомогою адаптованого варіанта методики вивчення направленості мотивації в навчальній діяльності (О.Я. Чебикін). Вивчення особливостей особистості проводилося за допомогою 16-факторного тесту Р. Кеттелла та опитувальника Г. Айзенка. Діагностика рівня інтелектуального розвитку проводилася за допомогою прогресивних матриць Д. Равена (чорно-білий варіант).

Дослідження проводилося поетапно.

На першому етапі (1990-1998 рр.) аналізувалися та узагальнювалися дані з наукової літератури за досліджуваною проблемою, конкретизувалася мета, предмет та завдання дослідження, формулювалася робоча гіпотеза, здійснювалось пошукове опитування викладачів та студентів, розроблялися методики дослідження.

На другому етапі (1998-1999 рр.) проводився констатуючий експеримент та узагальнювалися його результати. Розроблялася програма формуючого експерименту, а також здійснювалась його апробація в системі навчально-професійної підготовки студентів-стоматологів.

На третьому етапі (1999-2001 рр.) аналізувалися та узагальнювалися одержані результати, формулювалися загальні висновки, розроблялися психолого-педагогічні рекомендації, які впроваджувалися в практику підготовки стоматологів.

Експериментальною базою дослідження виступив стоматологічний факультет Одеського державного медичного університету, стоматологічні поліклініки м. Одеси та області. Дослідження охопило 149 студентів 3-х та 4-х курсів, 15 викладачів означеного навчального закладу та 37 лікарів-практиків.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження.

Вперше виділені 10 комплексів професійно важливих дій, пов`язаних з діагностикою та лікуванням стоматологічних захворювань, а також розкриті психологічні механізми впливу спрямованості мотивації, рівня інтелекту, особливостей емоційної сфери студентів на ефективність засвоєння професійно важливих дій.

Уточнено розуміння професійних дій як специфічних процесуальних характеристик, що мають орієнтовну основу в конкретній професійній діяльності та забезпечують способи її реалізації. Серед них виділені професійно важливі дії, які виступають базисними для розвитку інших.

Отримала подальший розвиток система цілеспрямованого формування професійних дій у навчальній діяльності за рахунок використання психологічної характеристики змісту найбільш важливих дій, даних вихідного рівня їх розвитку та психолого-педагогічних порад, орієнтованих на вдосконалення й закріплення професійно важливих дій під час виробничої практики студентів-стоматологів.

Практична значущість дослідження полягає в створенні методики оцінки рівня сформованості професійно важливих дій у студентів-стоматологів та розробці психолого-педагогічної системи цілеспрямованого формування й закріплення їх в системі навчальної діяльності. Отримані результати можуть бути використані під час навчання студентів стоматологічних та інших факультетів медичних вищих навчальних закладів.

Результати дослідження пройшли апробацію в системі навчально-професійної підготовки студентів стоматологічного факультету Одеського державного медичного університету (довідка про впровадження № 7 від 14.05.2001 р.).

Достовірність результатів дисертації забезпечувалася науковою обґрунтованістю її вихідних положень, використанням комплексу психологічних методів адекватних обєкту, меті і завданням дослідження; якісним та кількісним аналізом фактів з використанням сучасних методів статистичної обробки матеріалу, результатами експериментальної перевірки розроблених положень та рекомендацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, результати дослідження доповідалися на міжнародному конгресі (Одеса, 2000), республіканському з`їзді Асоціації стоматологів (Київ, 1999), республіканській науково-методичній конференції (Одеса, 1999), П`ятих Костюковських читаннях (Київ, 1999), засіданнях: кафедри терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету (Одеса, 1997; Одеса, 1998; Одеса, 1999; Одеса, 2000; Одеса, 2001) та сектору психологічних досліджень Південного наукового центру Академії педагогічних наук України (Одеса, 1997; Одеса, 1998; Одеса, 1999; Одеса, 2000; Одеса, 2001).

Основні положення та результати дослідження відображені в 13 публікаціях, з них - 4 у фахових виданнях України.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації - 229 сторінок, з них - 159 основного тексту. У роботі вміщено 29 таблиць, 3 схеми. У списку використаних джерел - 190 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено об`єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження, розкрито теоретичну і практичну значущість, подано дані щодо апробації основних положень дисертації.

У першому розділі "Визначення теоретико-методологічних підходів, що розкривають психологічну природу професійних дій" уточнено зміст цього поняття, розкрито розуміння їх як специфічних психологічних процесуальних характеристик, що мають орієнтовну основу та забезпечують способи реалізації конкретної професійної діяльності. У ряді досліджень учених при розгляді професійної діяльності (Іванова О.М., Решетова З.О. та ін.) професійні дії не виділяються як важливі, що складають її зміст. У роботах інших авторів (Климов Є.О., Федоришин Б.О. та інші) професійні дії є одними з важливих чинників при будуванні психограм трудової діяльності, системи профвідбіру, організації навчально-професійної підготовки спеціалістів. Проте, деякі спеціалісти (Зінченко В.П., Суходольський Г.В. та ін.) розглядають професійні дії як певні нормативні одиниці аналізу професійної діяльності. Труднощі при визначенні професійних дій виникають ще з тієї причини, що в ряді досліджень (Никифоров Г.С., Шадриков В.Д., Кміт Я.І. та ін.) їх ототожнюють з професійно важливими якостями спеціаліста. Інші автори (Леонтьєв О.М., Пряжников М.С., Сибірська М.П., Чебишева В.В.та ін.) розділяють компоненти трудової діяльності, виділяючи професійні дії та відповідні їм специфічні професійно важливі якості спеціаліста. Проведене нами теоретичне дослідження показало, що під найбільш важливими професійними діями можна розглядати ті з них, що є базисними для реалізації інших, а під специфічними професійно важливими діями - ті, що пов`язані з конкретними умовами даної діяльності. В той час як професійно важливі дії відображають переважно психомоторні компоненти одиниці діяльності, професійно важливі якості спеціаліста відображають переважно особливості його особистості. Розкрито, що при формуванні дій в навчально-професійній підготовці спеціалістів-стоматологів важливе значення мають насамперед ті механізми, що пов`язані із взаємодією мотиваційно-цільового психомоторного та орієнтовно-коректуючого компонентів регуляції психіки. На основі теоретико-експериментальних досліджень установлено, що загальними професійними діями лікаря стоматолога є дії по: діагностиці, профілактиці та лікуванню некаріозних уражень зубів, карієсу та його ускладнень (пульпіту та періодонтиту), захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота; диференційній діагностиці захворювань органів щелепно-лицевої ділянки; використанню медикаментів для лікування та профілактики означених захворювань, пломбувальних матеріалів, специфічного обладнання та інструментів й інші. Узагальнення науково-методичної літератури, а також результати експертного опитування дозволили визначити такі найбільш важливі для підготовки лікаря-стоматолога комплекси професійних дій як-то з: реалізації етапів обстеження хворого; діагностики карієсу зубів; діагностики уражень зубів некаріозного походження; діагностики ускладнень карієсу; уживання стоматологічного інструментарію для обстеження хворих; лікування карієсу зубів; лікування ускладнень карієсу; використання медикаментів для терапії захворювань органів порожнини рота; із застосування пломбувальних матеріалів для лікування карієсу; уживання ендодонтичних інструментів для терапії ускладнень карієсу.

У другому розділі "Експериментальне дослідження особливостей сформованості професійно важливих дій у студентів-стоматологів" визначено методи дослідження, етапи та умови його проведення; висвітлено дані, що характеризують стан розвитку професійно важливих дій у студентів-стоматологів; розкрито фактори особливостей особистості обстежених, що впливають на формування професійно важливих дій під час навчально-професійної підготовки; описано структурну характеристику взаємозв`язків означених факторів.

Відповідно до специфіки навчально-професійної підготовки для первинного аналізу було виділено 2 групи студентів: третього та четвертого курсів. стоматолог психологічний педагогічний

Аналіз первинних даних особливостей сформованості професійно важливих дій та особистих якостей студентів-стоматологів дозволив констатувати, що в обох групах спостерігалася варіативність діапазону від мінімальних до максимальних значень показників, що характеризують як специфіку сформованості професійно важливих дій, так і особисті якості студентів. Найбільш чітко варіативність фіксувалася за параметрами сформованості комплексів таких професійно важливих дій, як: лікування карієсу, використання ендодонтичного інструментарію, застосування пломбовальних матеріалів, діагностика ускладнень карієсу та вживання медикаментів для лікування хворих, а також практично всіх особистісних показників. Останне вказує на наявність в обстеженій виборці таких студентів, у яких особливості розвитку професійно важливих дій знаходились як на високому, так і на низькому рівнях. Подальшій аналіз первинних даних і середніх значень дозволив на кожному курсі виділити по 3 підгрупи студентів, в яких сформованість професійно важливих дій спостерігалася на високому (перша підгрупа - на третьому курсі, четверта - на четвертому), достатньому (друга підгрупа - на третьому курсі, п`ята - на четвертому), середньому та низькому рівнях (третя підгрупа - на третьому, шоста - на четвертому курсі). Поглиблений аналіз статистично достовірних відмінностей між указаними підгрупами за показниками, що характерізують розвиток професійно важливих дій дозволив установити наявність відмінностей за такими параметрами: інтегральним показником сфомованості усіх досліджуваних професійно важливих дій між першою та другою підгрупами на рівні t=3,1; p0,05; також за даним параметром між другою та третьою підгрупами на рівні t=4,1; p0,05; а між першою та третьою підгрупами на рівні t=8,2; p0,01. Статистично достовірні відмінності між студентами першої та третьої підгруп зафіксовані також за показником успішності дій з діагностики ускладнень карієсу на рівні t=2,8; p0,05, лікування ускладнень карієсу на рівні t=2,4; p0,05, використання медикаментів для лікування стоматологічних захворювань на рівні t=2,8; p0,05. Між четвертою та п`ятою підгрупами студентів четвертого курсу статистично достовірні відмінності вивчені за інтегральним показником, що характеризує сформованість професійно важливих дій на рівні t=3,4; p0,05; за показником дій з діагностики карієсу - на рівні t=2,1; p0,05. Вони також прослідковуються між студентами п`ятої та шостої підгруп за інтегральним параметром сформованості професійно важливих дій на рівні t=4,1; p0,05; показником використання пломбувальних матеріалів на рівні t=2,2; p0,05; а між студентами четвертої та шостої підгруп за інтегральним параметром сформованості професійно важливих дій на рівні t=7,5; p0,01; показником успішності дій з діагностики карієсу - на рівні t=5,0; p0,05; та параметрами, що характеризуть дії з лікування ускладнень карієсу та діагностики некаріозних уражень на однаковому рівні - t=3,3; p0,05; показником дій з використання ендодонтичного інструментарію на рівні t=2,2; p0,05. Встановлені також статистично достовірні відмінності між виділеними підгрупами за деякими особистісними показниками: параметром зовнішньої мотивації на рівні t=2,2; p0,05 між студентами першої та третьої підгруп; та інтелекту на рівні t=2,1; p0,05 між студентами четвертої й шостої підгруп. Для підтвердження висунутої гіпотези про існування в загальній структурі професійних дій лікаря-стоматолога найбільш важливих, впливаючих на розвиток інших, та вивчення психологічних механізмів їх формування, був проведений поглиблений аналіз кореляційних взаємозв`язків структур показників як професійно-важливих дій, так і особистісних особливостей студентів. Зокрема, встановлено, що для студентів з високим рівнем сформованості професійно важливих дій (перша та четверта підгрупи) домінуючими виступають сформовані на високому рівні професійно важливі дії щодо використання ендодонтичного інструментарію та виражена на середньому рівні гіпотімія. Для студентів другої та п`ятої підгруп характерний тісний звґязок дій по реалізації етапів обстеження хворого з такими особливостями особистості як гіпотімія та фрустрованість. В підгрупах, що об`єднують студентів із середнім та низьким рівнями вираженості професійно важливих дій, домінуючими є сформовані на низькому рівні дії з діагностики ускладнень карієсу та такі індивідуальні особливості як виражені на середньому рівні зовнішня мотивація, емоційна стійкість та фрустрованість і на високому рівні - невротизм.

Попередні результати були покладені в основу розробки спеціальної системи психолого-педагогічних рекомендацій для вдосконалення організації навчально-професійної підготовки стоматологів. Основними принципами її побудови були: врахування вихідних значень сформованості професійно важливих дій, розвитку індивідуальних особистісних особливостей студентів; індивідуально диференційований підхід до вибору нормативних психолого-педагогічних вимог на виробничу практику; самоконтроль студентів за процесом засвоєння та закріплення професійно важливих дій; зворотній взаємозв`язок щодо контролю викладачем ходу засвоєння студентами професійно-важливих дій; міжпредметний взаємозв`язок різних дисциплін на рівні вироблення вимог до засвоєння професійно важливих дій; опора на специфіку особистісних особливостей студентів при методичному керівництві студентами з боку лікаря-практика.

Підсумки психолого-педагогічного експерименту показали, що апробація пропонованої системи дозволила: поліпшити якість сформованості більшості професійно важливих дій у студентів підгруп з середнім та низьким рівнями їх вираженості; підвищити рівень сформованості в загальній структурі комплексів таких дій, якими є: реалізація методів обстеження хворого, лікування карієсу та по застосування пломбувальних матеріалів; показати, що на розвиток вказаних вище професійно важливих дій суттєво впливають знання рівня їх сформованості, направленість мотивації, інтелект та самоконтроль студентів.

Висновки

У дисертації подані: теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми психологічного забезпечення формування професійно важливих дій у навчанні студентів-стоматологів, пов`язане з уточненням сутності та змісту професійно-важливих дій, описом характеристик та закономірностей їх прояву залежно від особливостей особистості студентів; розроблена та впроваджена цілеспрямована система вдосконалення й закріплення професійно важливих дій в умовах виробничої практики.

Проведений теоретичний аналіз підходів, що склалися в сучасній психологічній та спеціальній літературі з вивчення професійних дій, та підсумки експериментального дослідження рівня їх сформованості у студентів-стоматологів підтвердили висунуту гіпотезу, що дозволило сформулювати такі висновки:

Розкрито, що професійні дії є специфічними процесуальними характеристиками, що мають орієнтовну основу в конкретній діяльності та забезпечують способи її реалізації. Професійно важливі дії виступають як базисні для формування інших дій. Від точності виконання професійно важливих дій залежить ефективність конкретної діяльності.

Встановлено, що в системі професійних дій лікаря-стоматолога існують такі з них, які виступають базовими як в реалізації конкретних діагностичних, лікувальних та профілактичних методик, так і у формуванні інших дій. Визначено, що професійно важливі дії лікаря-стоматолога пов`язані з таким: реалізацією етапів обстеження хворого; діагностикою уражень некаріозного походження; діагностикою карієсу; діагностикою ускладнень карієсу; використанням стоматологічного інструментарію для обстеження хворого; лікуванням карієсу; лікуванням ускладнень карієсу; застосуванням медикаментів для терапії захворювань порожнини рота; уживанням пломбувальних матеріалів для лікування карієсу; використанням ендодонтичного інструментарію для терапії ускладнень карієсу зубів.

Доведено, що сформованість професійно важливих дій у студентів-стоматологів третього та четвертого курсів виражена неоднозначно: на високому рівні вона виявляється у 25% студентів третього курсу та у 13% - четвертого; на достатньому рівні вона спостерігається в 54% студентів третього та в 61% - четвертого курсу; майже у 25% студентів загальної виборки професійно важливі дії сформовані на середньому та низькому рівнях.

Узагальнення отриманих даних дозволило згрупувати студентів відповідно до рівнів засвоєння професійно важливих дій на такі підгрупи: з високим рівнем (перша підгрупа на третьому курсі та четверта - на четвертому); з достатнім рівнем (друга підгрупа на третьому курсі та пята - на четвертому); із середнім та низьким рівнями (третя підгрупа на третьому курсі та шоста - на четвертому).

Визначено статистично достовірні відмінності між указаними підгрупами за показниками, що характеризують сформованість професійно важливих дій. У тому числі статистично достовірні відмінності між студентами окремих підгруп встановлені за інтегральним показником сформованості всіх досліджуваних професійно важливих дій (на рівнях p0,01-0,05), за параметрами, що характеризують комплекси дій з діагностики некаріозних уражень (на рівні p0,05), діагностики карієсу (на рівні p0,05), діагностики ускладнень карієсу (на рівні p0,05), за показниками успішності дій з діагностики та лікування ускладнень карієсу (на рівні p0,05), за ознаками дій, що характеризують використання медикаментів для лікування стоматологичних захворювань (на рівні p0,05), застосування пломбувальних матеріалів (на рівні p0,05) та використання ендодонтичного інструментарію (на рівні p0,05).

Встановлено, що між студентами виділених підгруп за показниками, які характеризують розвиток інтелекту та зовнішньої мотивації, існують статистично достовірні розбіжності (на рівні p0,05).

Розкрито, що у студентів, які мають більш високий рівень сформованості професійно важливих дій (перша та четверта підгрупи), виявляються кореляційні взаємозвязки показників успішності їх реалізації з таким параметром як гіпотімія. Для студентів другої та п`ятої підгруп (з достатнім рівнем сформованості професійно важливих дій) домінуючими у структурі кореляційних взаємозвязків виступають дії з реалізації етапів обстеження хворого та такі особливості їх особистості як гіпотімія та фрустрованість. У підгрупах, об`єднуючих студентів із середнім та низьким рівнями вираженості професійно важливих дій (третя та шоста підгрупи) провідними виявляються кореляційні взаємозв`язки показника, який характеризує сформованість дій з діагностики ускладнень карієсу з даними зовнішньої мотивації, невротизму, емоційної стійкості та фрустрації.

Розроблена система психолого-педагогічних рекомендацій, орієнтована на вдосконалення умов формування професійно-важливих дій у студентів-стоматологів за рахунок визначення:

а) диференційованих психолого-педагогічних вимог до

формування професійно важливих дій у студентів третього та

четвертого курсів;

б) індивідуальних завдань, складених для кожного студента на

виробничу практику, з урахуванням рівня сформованості

професійно важливих дій та особливостей їхньої особистості;

в) графіка-програми цілеспрямованого засвоєння та

закріплення професійно важливих дій, викладеної у вигляді

зразкового змісту кожного дня практики;

г) схеми диференційованої експертної оцінки сформованості

професійно-важливих дій у студентів.

Доведено, що апробація вказаної системи в психолого-педагогічному експерименті дозволила забезпечити більш суттєвий розвиток професійно важливих дій стосовно їх висхідного рівня в підгрупах із середнім та низьким рівнями їх вираженості. Такі зміни найбільш фіксуються за діями реалізації методів обстеження хворого, лікування карієсу та використання пломбувальних матеріалів. Тут між початковими та кінцевими результатами виявлені статистично достовірні розбіжності (на рівні p0,05). При цьому найбільш суттєвий вплив на процес формування професійно важливих дій виявляють психолого-педагогічні рекомендації, пов`язані з висхідними даними щодо напрямку пізнавальної мотивації, рівня розвитку інтелекту та самоконтролю студентів усіх підгруп.

Виконане теоретично-експериментальне дослідження виступило підставою для формулювання нових завдань подальшого пізнання даної проблеми психологічного забезпечення процесу моделювання та прогнозування розвитку професійно важливих дій у системі професійної підготовки студентів, розкриття специфіки їх прояву в індивідуальних стилях тощо.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

Коваль С.Н. Психологические особенности формирования профессионально-важных действий студентов - стоматологов// Наука і освіта. - 1999. - №1-2. - С.51-53

Коваль С.Н. Влияние индивидуально-психологических особенностей студентов на формирование профессионально-важных действий //Наука і освіта.- 1999. - №3-4. -С.65-66

Коваль С.Н. Исследование сформированности профессионально-важных действий у студентов-стоматологов// Психологія на перетині тисячоліть: Зб. наук. пр. учасників Пятих Костюковських читань. -Київ, 1999.- Том 2- С.48-53

Коваль С.Н., Чебыкин А.Я. Личностные детерминанты устойчивости к стрессу студентов-стоматологов // Наука і освіта. - 2000.- №1-2. - С.25-27

Жалоба О.М., Івченко Н.А., Коваль С.М., Костенко Л.С., Тарасенко І.І. Удосконалення методичних прийомів при виробленні практичних навичок на фантомному курсі // Проблеми педагогіки вищої медичної освіти у вузах України: Зб. наук. пр.- Одеса: Чорномор`я, 1997. - С.72-74

Методические указания к проведению практических занятий по предклиническому курсу со студентами 2 курса стоматологического факультета по терапевтической стоматологии // Синицын Р.Г., Потийко В.И., Коваль С.Н. и др. - Одесса, 1990. -140с.

Методические указания к проведению практических занятий со студентами 3 курса, 5 семестра по терапевтической стоматологии /Синицын Р.Г., Потийко В.И., Коваль С.Н. и др. - Одесса, 1990.- 46 с.

Методические указания по прохождению производственной практики по терапевтической стоматологии для студентов 3-го и 4-го курсов/ Чуев П.Н., Косенко К.Н., Коваль С.Н. и др., Одесса- 2000.- 20 с.

Методичні вказівки студентам 2 курсу по терапевтичній стоматології (3 і 4 семестри)/ Косенко К.М., Синицін Р.Г., Коваль С.М. та ін. - Одесса, 2000.-104с.

Методичні вказівки студентам 3-го курсу по терапевтичній стоматології (5 і 6 семестри)/ Косенко К.М., Синицін Р.Г., Коваль С.М. та ін.- Одеса, 1998.- 144 с.

Потийко В.И., Бас А.А., Ганиченко А.И., Жеребко А.Н., Коваль С.Н. Оптимизация преподавания терапевтической стоматологии иностранным студентам // Вісник стоматології. - 1999. - №3. - с.85

Синицін Р.Г., Коваль С.М. Використання тестових завдань для оцінки практичних навичок студентів на кафедрі терапевтичної стоматології // Матеріали I(VIII) з`їзду Асоціації стоматологів України.- Київ, 1999.-С.48-49

Синицін Р.Г.,Коваль С.М. Форми обліку практичних навичок та знань студентів з терапевтичної стоматології// Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів України. Тези доповідей Української науково-методичної конференції.- Київ-Одеса,1997. -С.240-241

Размещено на Allbest.ru