Пейзаж душі. Психосемантичне дослідження сприйняття живопису

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат з Психосимантики

на тему:ПЕЙЗАЖ ДУШІ. ПСИХОСЕМАНТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СПРИЙНЯТТЯ ЖИВОПИСУ

студенток 35 групи

соціально - психологічного факультету

Сусловець Ганни, Гаркавлюк Катерини,

Воронюк Анни

Предмет:Сприйняття живопису.

Мета:Дослідити психосемантичне сприйняття живопису.

Визначення:

} Психологія мистецтва-покликана встановити найбільш загальні закономірності всіх видів художньої діяльності, розкрити механізми становлення особистості людини-творця, проаналізувати різні форми впливу мистецтв на людину.

} Психосемантика -(від грец. Semantikos - позначає) - розділ психології, що вивчає розвиток і функціонування системи значень індивіда.

} Емоційний стан художника - це стан в якомувінзнаходитьсяпід час написанякартини.

} Семантичнийпростір - запропонованаамериканськимфізиком Д. Бором модель цілісностісвіту як всеосяжногоруху (Holomovement).

} Пейзамж-(фр. Paysage, від країна, місцевість) -- жанр в образотворчому мистецтві, в якому об'єктом зображення є природа.

} Науковедослідження -- цепроцесдослідженняпевногооб'єкта (предмета абоявища) за допомогоюнауковихметодів, яке має на метівстановленнязакономірностеййоговиникнення, розвитку і перетворення в інтересахраціональноговикористання у практичнійдіяльності людей.

} Живомпис-(малямрство, фр. peinture, англ. painting, болг. живопис, пол. malarstwo, чеськ. malншstvн) -- вид образотворчого мистецтва, пов'язаний з передачею зорових образів нанесенням фарб на тверді або гнучкі поверхні, а також твори мистецтва, створені таким способом.

Вибірка Випробовувані: 4 людини - 2 чоловіки і 2 жінки у віці 21-26 років, захоплюються художньою творчістю. Вони з цікавістю поставилися до завдань експериментатора, хоча процедура експерименту дуже тривала і вимагає уважності: два етапи займали до 60 годин.

Пропонувалося порівнювати за семибальною градусною шкалою кожен з 100 пейзажів з кожним по тому настрою (чи психічному станом), яке він викликає удосліджуваного. У другій частині дослідження порівнювали вже не картини, а дані їм словесні описи настроїв, що викликаються цими пейзажами. При порівнянні пейзажів і їх вербальних «ярликів» для кожного були отримані індивідуальні матриці подібності 100 х 100, які потім піддавалися процедурі факторного аналізу.

У роботі використовувалися твори видатних російських живописців А. Іванова, А. Куїнджі, А. Саврасова, А. Васнецова, В. Полєнова, І. Шишкіна, І. Айвазовського, І. Левітана і ін Всього об'єктами дослідження було 100 пейзажів. У завдання дослідження входило визначення базисних категорій сприйняття пейзажів. Пейзаж розглядався нами як проекція емоційного стану художника, як «пейзаж його душі».

Для спрощення формулювань автор роботи вводить робоче поняття «настрій», виражене в пейзажі, або « настрій пейзажу». Під ним розуміється комплекс переживань, що виникають в процесі сприйняття пейзажу.

У даному дослідженні ми і ставили завдання виявити відмінність і специфіку категоризації безпосереднього сприйняття і переживання складного візуального естетичного об'єкта (Пейзажу) і вербального опису емоційного стану, породжуваного ним у глядача.

Завдання: 1) Виділення базисних категорій сприйняття пейзажів і опис коннотативних значень окремих пейзажів (реконструкція особистісних смислів пейзажів ), 2 ) Зіставлення візуальної і вербальної семантики сприйняття пейзажів.

Методом дослідження, що проводиться в рамках психосемантического підходу, було суб'єктивне шкалювання як самих пейзажів, так і їх словесних описів. пейзаж семантика сприйняття візуальний

Методами психосемантікі проведено дослідження категоріальної структури сприйняття пейзажів, які розглядаються як проекції емоційних станів художника. В якості стимульного матеріалу використовувалися твори видатних російських живописців. У першій серії експерименту піддослідним пропонувалося порівняти один з одним за семибальною шкалою кожен зі ста пейзажів по тому настрою, яке він викликає. У другій серії порівнювалися не картини, а словесні описи настроїв, що викликаються пейзажами. У результаті обробки даних виділені факторні структури і знайдені навантаження шкал за факторами. Для кожної індивідуальної матриці побудовані семантичні простору.

Результати:

У результаті обробки даних були виділені факторні структури, знайдені навантаженням шкал за факторами. Всього виділено 9 факторів для кожної індивідуальної матриці порівняння настроїв пейзажів і до 13 факторів для матриць порівняння вербальних «Ярликів». Для кожної матриці були побудовані семантичні простору.

Аналіз даних показав, що невербальні фактори на своїх полюсах часто об'єднують пейзажі, написані одним автором, а також об'єднують тематично і композиційно близькі твори. В один фактор часто потрапляють твори одного автора або твори кількох авторів,якщо вони об'єднані схожою тематикою (найбільш яскравими щодо цього є твори І. Айвазовського і А. Куїнджі ). Якщо образ піддається вербалізації, він добудовується відповідно до мови, на якому йде вербальне опис. Безпосередньо образ сприймається інакше. Сприйняття твори живопису та опис вражень від сприйняття породжує переклад з мови образів на мову словесний.

Поряд з тим що розмірність невербальних семантичних просторів у респондентів нижче розмірності вербальних семантичних просторів, невербальні фактори переважно Уніполярні, тобто мають один полюс. Те, що розмірність вербальних семантичних просторів, як правило, більше, ніж розмірність невербальних, означає, що вербальна категоризація більш диференційована, ніж образна

Висновки

Гіпотеза про відмінність невербальної і вербальної категоризації знаходить підтвердження, оскільки семантичні простору пейзажів і їх вербальних описів відрізняються своєю розмірністю (кількістю факторів), змістом і уніполярного / біполярного виділених факторів. Більшість « невербальних » факторів Уніполярні. Вербальні семантичні простору мають велику розмірність, ніж невербальні, і, як правило, біполярні. Ці результати свідчать, що природна мова в описі емоційних станів людини володіє більшою диференційованою, ніж мова образів. Він більш аналітичний і дозволяє висловити і усвідомити більш тонкі смислові нюанси. В основі побудови природної мови лежить принцип протиставлення (бінарності), що на рівні семантичних просторів виражається в домінуванні (порівняно з мовою образів) біполярних факторів (і які стоять за ними смислових конструктів). На відміну від сукцесії природної мови, «мова образів» в силу своєї сіммультанності висловлює більш інтегроване, цілісне переживання, і завдяки цій цілісності дає більш сильний емоційний вплив. Відзначимо, що останнє твердження більшою силою впливу « мови образів » у порівнянні з природною мовою гіпотеза, інтуїтивно очевидна, але потребує експериментальної перевірки та виділення « зони приложимости ». Бо мова образів, як спринтер на короткі дистанції, може дати сильний короткочасний емоційний імпульс, в той час як вербальний продукт (роман, повість ) на довготривалій ( стаєрській ) дистанції накопичувати енергію впливу на читача.

Размещено на Allbest.ru