Соціально-психологічне дослідження особистості школяра в процесі експериментального навчання

30

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРА В ПРОЦЕСІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Тернопільська академія народного господарства, Інститут експериментальних систем освіти, директор

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, професор Пірен Марія Іванівна, Українська Академія державного управління при Президентові України, професор кафедри політології

кандидат психологічних наук, доцент Корнєв Микола Ничипорович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедрою соціальної та педагогічної психології

Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, кафедра прикладної психології, Міністерство освіти та науки України

Захист відбудеться “17” грудня 2002 року об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Автореферат розісланий “15” листопада 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. Балл

Анотація

експериментальний навчання соціальний психологічний освіта

Горбань Г. О. Соціально-психологічне дослідження особистості школяра в процесі експериментального навчання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - Соціальна психологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню особистості школяра за умов експериментального навчання в межах наукового проекту “Школа здібностей”.

У роботі висвітлено теоретично-методичні засади організації сучасного соціально-психологічного експерименту, зокрема в закладах освіти, і обґрунтовано інноваційну модель авторської програми комплексного соціально-психологічного дослідження посферних здібностей школяра (розумова метасфера, соціальна, креативна) за рівнями його взаємодії із зовнішнім світом (простір мікро-, мезо-, екзо- і макросистеми) у взаємозалежності із сферами впливу суспільства на особистість (сукупність мікро-, мезо-, макро- і мегачинників).

Встановлено, що створені експериментальні умови позитивно впливають на реалізацію особистістю свого розумового, соціального і творчого потенціалу як суб'єкта освітнього процесу в умовах: а) безпосередніх соціальних взаємостосунків, б) малої групи (класу), в) соціокультурної організації (школи).

Ключові слова: соціально-психологічний експеримент, особистість, посферні здібності, розумність, соціальність, креативність, мікрорівень, мезорівень, екзорівень.

Горбань Г. А. Социально-психологическое исследование личности школьника в процессе экспериментального обучения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 - Социальная психология. - Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена проблеме социально-психологического исследования личности школьника в условиях экспериментального обучения в рамках научного проекта “Школа способностей”.

В работе раскрыты теоретико-методические основы организации современного социально-психологического эксперимента, в частности в учебных заведениях, а также охарактеризованы общие принципы и подходы к его организации. Проанализированы основные этапы и модели подготовки и реализации такого эксперимента.

Обоснована инновационная модель авторской программы комплексного социально-психологичного исследования личности школьника (когнитивная метасфера, социальная, креативная) относительно уровней его взаимодействия с окружением (пространство микро-, мезо-, экзо- и макросистемы) во взаимозависимости со сферами влияния общества на личность (совокупность микро-, мезо-, макро- и мегафакторов). Освещены особенности реализации этой программы в ходе внедрения научного проекта “Школа способностей” в СШ № 44 г. Запорожья, обоснованы психодиагностическое обеспечение и теоретическая модель целостного изучения учащегося как субъекта образовательного процесса в условиях: а) межличностого взаимодействия; б) класса как малой группы; в) школы как социокультурной организации, а также определены уровни и параметры социально-психологического анализа полученных экспериментальных данных. Охарактеризованы основные группы экспериментальных условий внедрения модульно-развивающей системы обучения, проанализированы результаты мониторинга личности учащихся, определены основные тенденции ее становления в структуре малой группы (класса), а также некоторые аспекты динамики развития личности в социокультурном пространстве школы.

Установлено, что внедренные экспериментальные условия оказали положительное влияние на реализацию личностью своего когнитивного, социального и творческого потенциала как субъекта образовательного процесса в условиях: а) непосредственных социальных взаимоотношений, б) малой группы (класса), в) социокультурной организации (школы). Применяемые методики дали возможность, во-первых, учитывать актуальное состояние интеллектуального и личностного развития учащегося на уровне объективно-критериального оценивания, которое системно охватывает весь внутренний мир личности в процессе инновационного обучения; во-вторых, обеспечивать качественную организацию взаимодействий в системе “учащийся - учитель”; в-третьих, наметить возрастные нормы и критериальные показатели влияния образовательного процесса на общее развитие школьника.

Ключевые слова: социально-психологический эксперимент, личность, посферные способности, когнитивность, социальность, креативность, микроуровень, мезоуровень, экзоуровень.

Gorban G. A. Socio-psychological research of a pupil's personality in the conditions of experimental education. - Manuscript.

The dissertation to gain a Candidate degree in psychological sciences. Speciality 19.00.05 - Social psychology. - G. S. Kostiuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

The dissertation is dedicated to the investigation of a pupil's personality in the conditions of experimental education within the framework of the scientific project “School of Capacities”.

Theoretical and methodological fundamentals of the organization of a socio-psychological experiment, particularly in schools, are considered. Innovative model is grounded of the author's programme of complex socio-psychological research of pupils' capacities in social, cognitive and creative metaspheres. This programme considers the levels of pupils' interaction with the surrounding world (space of micro-, meso-, exosystems) in their interdependence with the spheres of the society's influence on a person (the combination of micro -, mesо -, macro and megafactors).

It has been established, that the experimental conditions have positive influence on the realization of the cognitive, social and creative potential of a person as of a subject of: а) direct social relationships, б) a small group, в) a socio-cultural organization (a school).

Key words: socio-psychological experiment, personality, capacities in different spheres, intelligence, sociality, creativity, microlevel, mesоlevel, exolevel.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Українське суспільство переживає складний період зміни соціально-економічних орієнтирів функціонування. Нагальною є потреба не лише пошуку нових форм, методів і засобів розширення та поглиблення економічних реформ, а й, передусім, вироблення більш дієвої та цивілізаційно ефективної гуманітарної парадигми державотворення. Зокрема, треба сутнісно вдосконалити концептуальне підґрунтя і набір освітніх моделей формування культурної причетності підростаючого покоління до суспільствотворчих процесів, які нині відбуваються в незалежній країні.

У контексті зазначеного проблемного поля української школи оновлення, щонайперше, потребує традиційна система організації навчання: від однобічного пізнавально-інформаційного спрямування педагогічних взаємостосунків до повноцінного їх культурно-змістового і технологічно-психологічного наповнення. Природно, що така парадигмальна переорієнтація національної освіти спричинить фундаментальну зміну організаційного клімату школи за параметрами соціально-психологічного простору, інформаційного й ділового обміну та полімотивації освітньої діяльності учасників педагогічного процесу.

Вимога докорінного оновлення навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі на принципах гуманізації, демократизації, психологічного супроводу викликає потребу акцентувати увагу на діагностико-інформаційному компоненті педагогічної діяльності як такому, що забезпечує освітню систему необхідною актуальною соціально-психологічною інформацією про стан усіх її ланок з метою прогнозування та реалізації на цій основі варіантів подальшого розвитку (Л.Е. Орбан-Лембрик, В.В. Давидов, В.А. Брушлінський, А.В. Петровський, Д.Б. Ельконін). Тому є нагальна потреба пошуку ефективних шляхів актуалізації та адекватного використання цієї інформації для підвищення якості освітньої системи. Саме соціально-психологічне дослідження, котре виконується в інтересах педагогіки, повинно виявляти залежності між конкретними психолого-педагогічними впливами та їх результатами, надавати інформацію для вдосконалення навчально-виховного процесу, знаходження адекватних форм і методів роботи педагога як з окремим учнем, так з усім класом.

Однією з версій втілення в освітній процес цілісного набору соціально-психологічних нововведень заради його повноцінного культурно-змістового і технологічно-психологічного наповнення є наукова програма організації загальношкільного експерименту з модульно-розвивального навчання (А.В. Фурман). Реалізація цієї програми, як показує досвід педагогічних колективів середніх шкіл, системно вдосконалює традиційну навчальну практику за допомогою теоретичних моделей і методологічних схем, інноваційних форм і технологій, методичних та діагностичних засобів.

Міждисциплінарна складність цього експерименту ставить перед науковцями і практиками нові проблеми, серед яких однією з найважливіших є створення психологічно обґрунтованої програми комплексної діагностики і гармонійного розвитку посферних здібностей особистості учня у системі інноваційного навчання. Саме таку мету має науковий проект “Школа здібностей”, що реалізується педагогічним колективом ЗОШ № 44 м. Запоріжжя з 1995 року. Зазначене коло науково-проектних завдань розвитку новаційної освіти в Україні у єдності з актуальною проблематикою сучасної соціальної психології зумовили вибір теми дисертаційного пошуку “Соціально-психологічне дослідження особистості школяра в процесі експериментального навчання”.

Зв'язок роботи з науковими програмами і планами. Тема дослідження була однією з основних у річних планах наукової роботи Державної академії керівних кадрів освіти (м. Київ) у розділі “Фундаментальний соціально-психологічний експеримент у школах України” з 1995 по 1999 роки, з 2000 року входить до тематичного плану науково-дослідної та інноваційно-методичної роботи Інституту експериментальних систем освіти при Тернопільській академії народного господарства (Інформаційні бюлетені Інституту експериментальних систем освіти при ТАНГ. - Випуски 1, 2, 3).

Об'єкт дослідження - експериментальна система модульно-розвивального навчання як інноваційна соціально-психологічна організація, предмет - соціально-психологічна характеристика особистості учня у просторі різноманітних соціальних взаємостосунків в межах вказаної експериментальної системи.

Мета дослідження: розробити, обґрунтувати і апробувати в педагогічній практиці програму комплексного соціально-психологічного дослідження особистості учня за етапами впровадження інноваційної системи модульно-розвивального навчання.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що експериментальна система модульно-розвивального навчання за допомогою моніторингу, що реалізується у межах програми комплексного соціально-психологічне дослідження школярів, сприяє конструктивному розвитку розумових здібностей школярів, істотному вдосконаленню процесів, засобів і механізмів творення особистістю власного Я.

Завдання дослідження:

провести теоретично-методичний аналіз підходів до організації сучасного соціально-психологічного експерименту;

розробити і обґрунтувати інноваційну модель комплексного соціально-психологічного дослідження особистості школяра;

емпірично апробувати авторську програму комплексного соціально-психологічного дослідження особистості в ході реалізації наукового проекту “Школа здібностей”;

відстежити і проаналізувати особливості змін внутрішнього світу особистості за умов експериментального навчання.

На захист виносяться:

система комплексного соціально-психологічного дослідження особистості, здійснюваного з урахуванням рівнів взаємодії учня зі зовнішнім світом (простір мікро-, мезо-, екзосистеми);

авторська модель і технологія вивчення особистості школяра шляхом визначення повноти реалізації ним свого соціального, розумового і творчого потенціалу як суб'єкта освітнього процесу в умовах: а) безпосередніх соціальних взаємостосунків, б) малої групи, в) соціокультурної організації;

положення про позитивний вплив технологій і експериментальних умов впровадження наукового проекту “Школа здібностей” на формування і розвиток особистості школяра за критеріями соціальності, розумності і креативності.

Методологічну основу дослідження становили теоретичні засади організації та проведення соціально-психологічного дослідження (Б.Г. Ананьєв, Г.М. Андреєва, Л.Ф. Бурлачук, Р. Готтсданкер, В.М. Дружинін, В.П. Казміренко, Д. Кемпбелл, Б.Д. Паригін, Й. Шванцара), концепція особистості як суб'єкта перетворювальної діяльності (Л.І. Анциферова, Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, О.В. Киричук, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн), соціально-психологічні концепції особистості як суб'єкта життєдіяльності (І.Д. Бех, О.О. Бодалев, Г.С. Костюк, І.С. Кон, А.М. Матюшкін, В.О. Моляко, Я.О. Пономарьов, К.К. Платонов, В.О. Ядов), соціально-психологічні концепції становлення особистості (Д.Б. Ельконін, Е. Еріксон, В.І. Слободчиков, Р. Салман, Р. Хавигхерст), концепція розвитку особистості на мікро-, мезо- та макрорівнях (Л.П. Буєва, Б. Бітінас, У. Бронфенбреннер, Т.Ф. Яркіна), концепції модульного і модульно-розвивального навчання (К.Я. Вазіна, В.О. Огнев'юк, Є.В. Сковін, П.І. Третьяков, А.В. Фурман, П.А. Юцявічене) принципи організації навчально-пізнавальної діяльності (В.В. Давидов, О.К. Дусавицький, Л.В. Занков, І.Я. Лернер, Н.Ф. Тализіна, Ю.М. Швалб), концептуальні положення щодо використання активних методів навчання (Н.П. Анікєєва, К.Я. Вазіна, В. В. Рибалко, А. В. Фурман), щодо адаптації особистості в соціально-психологічному середовищі (О.Г. Асмолов, Г.О. Балл, А.А. Налчаджян, Н.І. Сарджвеладзе, А.В. Фурман), концепція діяльнісного опосередкування міжособистісних стосунків (Г.М. Андреєва, Я.Л. Коломінський, М.Н. Корнєв, М.М. Обозов, А.В. Петровський, М.І. Пірен, І.Д. Пасічник).

Методи дослідження: аналіз, зіставлення та узагальнення даних з проблеми організації соціально-психологічного експерименту на основі вивчення літературних джерел, проектування і прогнозування, психодіагностичні (в т.ч. тестового і експертного обстеження, критеріального опитування та оцінювання, вивчення продуктів діяльності особистості), математичної статистики і системного аналізу.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтована і експериментально апробована моніторингова система соціально-психологічного дослідження посферних здібностей учня як взаємодоповнення трьох сфер гармонійного розвитку особистості (соціальність, інтелектуальність, креативність) у процесі поетапного переходу школи від традиційної моделі навчання до інноваційної, модульно-розвивальної.

Теоретичне значення роботи полягає в конкретизації системи організації соціально-психологічного дослідження у моделі, котра побудована відповідно до рівнів взаємодії особистості з соціумом, а також обґрунтуванні теоретико-експериментальної стратегії моніторингового соціально-психологічного дослідження особистості у процесі шкільного навчання за параметрами соціальності, інтелектуальності і креативності.

Практичне значення дисертаційної роботи полягає у:

а) конкретно-ситуативному відпрацюванні процедури групового соціально-психологічного дослідження інтелектуальності й соціальності школярів;

б) впровадженні ефективних статистичних схем кількісної та якісної обробки масиву діагностичної інформації;

в) визначенні психометричних норм розумового розвитку і тенденцій соціального становлення учнів різних вікових категорій;

г) створенні ефективної за змістом і формами соціально-психологічної служби експериментальної школи як соціокультурної організації.

Особистий внесок автора окреслюють ідеї, моделі і положення авторської програми комплексного соціально-психологічного дослідження особистості школяра в процесі інтерпретації та узагальнення результатів розумово-креативного потенціалу учнів під час реалізації наукового проекту “Школа здібностей”.

Надійність і вірогідність дослідження забезпечувались репрезентативністю вибірки лонгітюдного соціально-психологічного дослідження (близько 615 учнів протягом п'яти років), валідністю і надійністю стандартизованих психодіагностичних методів і методик, взаємодоповненням кількісних (математичних, статистичних) і якісних (психологічних, системно-аналітичних) способів обробки здобутих результатів.

Апробація дисертаційної роботи здійснювалась автором під час дослідно-експериментальної роботи по впровадженню програми комплексного соціально-психологічного дослідження особистості в межах наукового проекту “Школа здібностей” у ЗОШ № 44 м. Запоріжжя протягом 1995 - 2000 років. Результати дослідження доповідались на наукових конференціях, семінарах учителів і керівників експериментальних шкіл Державної академії керівних кадрів освіти (1998-1999 рр.) та Інституту експериментальних систем освіти при ТАНГ (2000 -2002 рр.), зокрема: на регіональному семінарі “Створення діагностичної системи посферних здібностей учня і учителя” (м. Запоріжжя); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Наукове проектування інноваційних та альтернативних систем вищої освіти” (м. Тернопіль); Науково-практичному семінарі “Розвиваюче навчання: теорія та практика, проблеми і перспективи” (м. Мелітополь); Конференції “Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи” (м. Тернопіль); Міжвузівській конференції “Наука і вища школа” (м. Запоріжжя), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (м. Запоріжжя).

Основні положення та результати дослідження відображені у брошурі (науковому виданні) “Соціально-психологічне дослідження особистості: теоретико-методологічний аспект” (За ред. проф. А.В. Фурмана, 4,2 авт.арк.), а також у 11 публікаціях в журналах і збірках наукових праць (загальний об'єм 8,2 авт.арк.).

Структура дисертації. Робота складається із вступу, 3 розділів, висновків, списоку використаних джерел, який нараховує 162 найменування, 6 додатків. Повний обсяг дисертації становить 234 сторінки, у тому числі вміщено 16 рисунків, 26 таблиць, 45 сторінок додатків.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовуються наукова актуальність і соціальне значення обраної теми, визначаються об'єкт і предмет дослідження, формулюється гіпотеза, а також мета і завдання, подається авторська ідея. Викладаються методологічні засади пошуку, розкриваються його наукова новизна, теоретична і практична значущість, формулюються положення, що виносяться на захист.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади комплексного соціально-психологічного дослідження особистості” - аналізуються методологічні принципи і умови соціально-психологічного дослідження, характеризуються загальні підходи до його визначення, організаційні засади його реалізації, особливості проведення у системі освіти. Розділ складається з двох взаємопов'язаних підрозділів.

У першому з них (підрозділ 1.1) - “Проблема теорії та методології соціально-психологічного дослідження” - розкривається спрямованість соціально-психологічних досліджень на сучасному етапі на пізнання і розв'язання актуальних проблем впливу соціальних інститутів на становлення уявлень особистості про свій внутрішній світ, соціальне оточення, міжособистісні відносини. Аналізуються три рівні дослідження у соціальній психології: експериментально-емпіричний, теоретичний та філософсько-методологічний. Подані основні риси наукового соціально-психологічного дослідження, а також різноаспектні підходи до їх типології та характеристики (Г.М. Андрєєва, Б.Г. Ананьєв, В.М. Дружинін, Р. Готтсданкер, Д. Кемпбел). Визначено загальні для сучасного етапу розвитку тенденції емпіричних соціально-психологічних досліджень: 1) застосування системного підходу до складних соціально-психологічних явищ та об'єктів, які вивчаються; 2) дотримання вимог принципів формалізації, однозначності та одноманітності правил збору інформації; 3) підвищення надійності та достовірності даних; 4) широка математизація на всіх ступенях дослідження, глибокий статистичний аналіз та моделювання процесів і явищ; 5) використання методів, які зменшують вплив на об'єкт дослідження суб'єктивних чинників, аналіз джерел низької валідності як зовнішньої, так й внутрішньої.

Актуальним є визначення основних питань методології та організації соціально-психологічного дослідження у системі освіти, тому у підрозділі 1.2 - “Методологічні та організаційні питання соціально-психологічного дослідження у системі освіти” - розкривається загальна структура реалізації такого пошуку. Вона складається із п'яти процедурних стадій: теоретичної, проектної, методичної, експериментальної, аналітичної. Їх логічна послідовність забезпечує урахування особливостей всіх етапів і завдань дослідження в умовах експериментального навчання.

Проблема організації дослідження особистості в процесі практичного застосування якісно нових освітніх систем у соціальній практиці подана як складова фундаментального соціально-психологічного експерименту. У зв'язку з цим розглянута проблема проведення наукового вивчення особливостей психосоціального зростання дітей та молоді за умов комплексного підходу до розуміння їх внутрішнього світу, тобто шляхом поєднання теоретичних та емпірико-практичних підходів під час розгортання процесу освітньої взаємодії і педагогічної комунікації. Такий процес забезпечення досвіду особистості, завжди більшою чи меншою мірою пов'язаний із суспільно організованим навчанням, зокрема з діяльністю середньої школи.

В процесі впровадження у сучасну освітню практику фундаментального експерименту, котрий базується на системі соціально-психологічних досліджень, обґрунтовуються теоретичні підвалини реалізації моніторингу впливу інноваційних процесів на розвиток і становлення особистості, формування позитивної Я-концепції.

У другому розділі - “Принципи і рівні комплексного соціально-психологічного дослідження особистості школяра” - запропонована програма соціально-психологічного комплексного дослідження особистості школяра в умовах впровадження модульно-розвивальної системи навчання, розкриті особливості реалізації експериментальної діагностичної системи за проектом “Школа здібностей” в ЗОШ № 44 м. Запоріжжя, обґрунтовано її психодіагностичне забезпечення, подано теоретичну модель цілісного вивчення учня як суб'єкта освітнього процесу в умовах: а) безпосередніх міжособистісних взаємовідносин; б) класу як малої групи і в) школи як соціокультурної організації, а також визначені рівні та параметри соціально-психологічного аналізу (рис. 1).

Розділ складається з двох взаємопов'язаних підрозділів. Основні принципи та умови реалізації експериментальної діагностичної системи (підрозділ 2.1) подані у програмі комплексного соціально-психологічного дослідження особистості школяра. Вона передбачає відстеження динаміки розвитку соціальної, розумової та креативної метасфер внутрішнього світу кожного учасника інноваційної педагогічної взаємодії. Причому соціальність розуміється як системна спроможність індивіда оволодівати соціально визначеними взірцями поведінки й діяльності (уміння, правила, норми, еталони, цінності) та універсальна здатність ефективно використовувати їх у власній суспільній життєдіяльності. Розумова метасфера визначається як сукупність ментально організованих знань, норм і цінностей, спроможність усвідомленого оперування ними за допомогою різних форм і механізмів пошукової активності, а також система розумових дій, яка виявляє та збагачує особистий досвід індивіда.

30

Размещено на http://www.allbest.ru/

Креативність - це загальні творчі здібності особистості, які знаходять процесуальний вияв у ментальних актах вільного (спонтанного), малоусвідомленого і неконтрольованого потоку психічних образів, асоціацій і переживань, що характеризуються новизною та оригінальністю створеного продукту. Кожна з цих метасфер ґрунтується на розмежуванні фундаментальних психологічних властивостей індивіда та має складну будову. Очевидно, що соціальність характеризує регуляційно-нормативний потенціал особистості, розумність - пізнавальний, креативність - творчий, евристичний. Отож, кожній метасфері здібностей відповідають специфічна мотивація, форма активності та окремий механізм поведінки: соціальності - мотивація визнання, регуляційна активність і моральна поведінка; розумності - мотивація досягнень, пізнавальна активність та адаптивна поведінка; креативності - мотивація самореалізації, творча активність і нешаблонна поведінка.

Водночас за допомогою програми обґрунтовується система освітнього моніторингу, котра є першим кроком до реалізації об'єктивно-критеріального підходу в оцінюванні навчально-виховного процесу. Крім того, вона забезпечує в ході реалізації наукового проекту “Школа здібностей” адекватне виявлення природних нахилів, здібностей та інтересів учнів і дає змогу визначати напрямок підготовки соціально компетентної особистості, котра спроможна реалізувати власний позитивний потенціал у суспільній практиці та рефлексивно сприймати особисту позицію.

Хід виконання програми комплексного соціально-психологічного дослідження особистості школяра розглядався за трьома основними аспектами наукового аналізу. Ними були: загальнонауковий аспект як обґрунтування моделі комплексного соціально-психологічного дослідження особистості учня з урахуванням соціокультурного менталітету; психологічний аспект як адаптація прогресивних методів діагностичних досліджень у системі освітнього моніторингу, апробація комплексного пізнання особистості, з опори на науково-психологічне підґрунтя вікових характеристик школярів; соціологічний аспект як дослідження соціальних засад розвивальної освітньої взаємодії, взаємовпливу суспільного оточення та особистості в теоретичних конструктах соціальної активності та організаційної діяльності.

В цьому підрозділі послідовно описана процедура практичної реалізації розробленої програми, змістовне наповнення кожного етапу, характеристика застосованого інструментарію та отриманих за його допомогою трьох типів даних (T-, Q-, L-дані). T-дані отримувалися за допомогою об'єктивних тестів, які проводилися в умовах суворого контролю, Q-дані характеризують інформацію отримувану за допомогою опитувальників та інших методів самооцінки, L-дані - це експертні оцінки, що надавалися вчителями. Врахування всіх трьох типів даних дає можливість складати найбільш повну характеристику особистості учня й відтак стверджувати, що здійснено комплексне соціально-психологічне обстеження конкретного учня та класного колективу.

Діагностична програма реалізувалася поетапно протягом всього періоду навчання. Програма передбачала:

а) дослідження пізнавально-креативної сфери особистості (вступ до школи, 6, 8, 10 класи) за допомогою тестів: “Послідовні малюнки”, “П'ятий зайвий”, “Інтелектуальні здібності”, “Кольорові (чорно-білі) матриці Равена”, “Інтелектуальний потенціал”, “100 задач” (загальні здібності), “Абстрактне мислення”, “Розуміння словесних зв'язків”, Шкільний тест розумового розвитку (ШТРР);

б) дослідження соціально-креативної сфери особистості (1, 3, 5, 7, 9, 11 класи) за допомогою опитувальників, тестів і методик: “Особистісна адаптованість” (А. Фурмана), “Соціально-психологічний клімат колективу”, соціометрія, “Неіснуюча тварина”, опитувальники Т. Лірі (уявлення про себе), М. Шмішека (акцентуації характеру), Г. Айзенка (характерологічні особливості), Е. Шостром (рівні самоактуалізації).

Обидві батареї тестів та методик дослідження внутрішнього світу особистості змістовно розкривають потенціал кожної метасфери. А саме виявляється система розумових дій, форм та механізмів, за допомогою яких учень збагачує свій соціальний, інтелектуальний чи креативний досвід. Визначаються також його спроможність ефективно оволодіти соціально визнаними взірцями поведінки, здатність до адекватної адаптації у соціальному середовищі. Водночас відстежуються загальні творчі здібності. Обрані діагностчні батареї стандартизовані, відповідають вимогам валідності та надійності, що ставляться до дослідницьких тестів і методик.

У другому підрозділі (2.2) обґрунтовується теоретична модель організації комплексного соціально-психологічного дослідження учнів, котра подається як взаємозв'язок щонайменше трьох рівнів наукового пізнання особистості у соціальній шкільній реальності (див. рис. 1). Важливо, що кожному рівню відповідає окремо визначена низка параметрів внутрішнього світу школяра, котрий занурений у різноаспектні системи соціальних взаємостосунків як суб'єкт освітнього процесу в умовах: а) безпосередніх міжособистісних взаємовідносин; б) класу як малої групи і в) школи як соціокультурної організації. Визначення особистості як суб'єкта соціальної взаємодії певного, на кожному рівні ширшого і складнішого, діапазону взаємостосунків дає змогу розглядати будь-який сторонній вияв як такий, що знаходить відображення у поведінці учня, чим і розкриває свою реалістичність, набуваючи соціально-психологічних ознак. У контексті наукового аналізу особистість - об'єкт і водночас суб'єкт духовно-практичної діяльності. А це, безсумнівно, ускладнює аналіз та інтерпретацію результатів соціально-психологічних досліджень особистості у сфері її поліваріантних і різнорівневих соціальних взаємостосунків. Теоретико-методологічні орієнтири побудови запропонованої дослідницької моделі дають змогу розглядати її як своєрідний концептуальний еталон організації соціально-психологічних знань про особистість.

У третьому розділі - “Аналіз результатів соціально-психологічного дослідження особистості школяра за науковою програмою “Школа здібностей” - окреслені основні групи експериментальних умов запровадження інноваційної системи навчання в ЗОШ № 44 м. Запоріжжя, проаналізовані результати моніторингу особистості як суб'єкта соціальної взаємодії, визначені основні тенденції становлення учня у структурі малої групи, а також деякі аспекти динаміки розвитку в просторі інноваційної школи. Розділ складається з трьох логічно пов'язаних підрозділів: 3.1. “Моніторинг розвитку особистості як суб'єкта соціальної взаємодії (мікрорівень)”, 3.2. “Узагальнення результатів дослідження розвитку особистості у структурі малої групи (мезорівень)”, 3.3. “Дослідження динаміки розвитку особистості в соціально-психологічному просторі експериментальної школи (екзорівень)”.

З метою детального аналізу одержаних результатів наукового пошуку були визначені основні групи експериментальних умов впровадження програми комплексного соціально-психологічного дослідження особистості школяра:

виконання програми дистанційної підготовки вчителів, котра забезпечує високий рівень психологічного знання, досвідне оперування психодіагностичними даними;

всеохоплююче первинне діагностичне обстеження основних соціально-психологічних характеристик особистості учнів;

впровадження інноваційної технології організації освітнього процесу;

оволодіння вчителями прийомами і засобами керівництва пізнавальною, регуляційною і ціннісно-естетичною діяльністю учнів;

перехід до інноваційної стратегії управління навчальними курсами, що змістовно пов'язаний з підготовкою програмово-методичних засобів;

проектування і втілення цілісного функціонального циклу навчальних модулів;

створення та апробація проблемно-модульних освітніх програм;

оволодіння учителями психомистецькими технологіями безперервного ведення модульно-розвивального процесу;

лонгітюдне дослідження динаміки психосоціального розвитку особистості школярів.

Моніторинг розвитку особистості як основної одиниці, за якою аналізувався вплив інноваційної системи навчання, здійснювався за трьома основними параметрами - соціальність, розумність і креативність шляхом кількісного та якісного вивчення L-, Q-, T-даних. Процедура соціально-психологічного дослідження відповідала таким характеристикам діяльності учнів:

дослідження проводилися психологом (психологом-педагогом), який добре відомий учням конкретного класу (особливо це має значення для молодших школярів), що забезпечувало позитивну атмосферу та зорієнтувало кожного на співробітництво;

при упорядкуванні плану-графіка проведення досліджень за комплексом методик враховувалися особливості психічної активності школярів кожної вікової категорії, обсяг навчального навантаження, зміст тестових завдань і час між різноспрямованими обстеженнями;

при виконанні завдання кожний учень отримував індивідуальний стимульний матеріалом - тексти чи завдання тесту, опитувальника;

відповіді на поставлені запитання-завдання учні заносили до персональної “Карти соціально-психологічного дослідження особистості”, користуючись бланками до кожної методики, що спрощувало не тільки фіксацію відповідей, а й кількісну обробку результатів;

діагностична робота організовувалася так, щоб кожний учень мав окреме місце (один за партою), це виключало під час обстеження будь-яку несамостійність чи сторонні перешкоди;

психодіагностичний інструктаж проводився з усією навчальною групою (класом) і відповідав основним експериментальним вимогам у сфері психології.

Дослідження впливу інноваційної системи навчання на становлення і рівень розвитку внутрішнього світу особистості реалізовувалося шляхом порівняння результатів, що отримані на початку впровадження модульно-розвивальної оргсистеми і під час періодичного відстеження психосоціальної дії експериментальних умов за етапами виконання завдань наукового проекту “Школа здібностей”.

Систематичні дослідження психосоціального розвитку школярів протягом 1995 - 2000 років дали змогу спостерігати позитивний вплив всієї низки експериментальних умов на формування особистості як зрілої людини, громадянина нової відродженої держави, представника певної спільності. Відстеження загальної динаміки становлення особистості школяра під час інноваційного навчання і вплив на цей організований процес модульно-розвивальної системи освіти обґрунтовують результати кореляційного аналізу результатів дослідження у кожній шкільній паралелі. Обчислений коефіцієнт множинної кореляції, котрий враховував три основних параметри змін внутрішнього світу, становив 0,824. Такий результат, відповідно до даних таблиці Чеддока, демонструє високий рівень зв'язку між чинниками, котрі досліджувалися. Отож можна констатувати наявність стійкої позитивної залежності між організацією розвивальних потоків впливу інноваційної системи модульно-розвивального навчання на особистість учнів і розвитком основних метасфер їхнього внутрішнього світу (табл. 1).

Критичний аналіз отриманих результатів на всіх рівнях дослідження (див.рис. 1) дає змогу констатувати, що загальна тенденція позитивних змін кожного параметра, що характеризує об'єкт соціально-психологічного дослідження у певному об'єктивно-критеріальному просторі, знаходить вияв у наступних залежностях.

Таблиця 1 Узагальнення результатів дослідження внутрішнього світу особистості учнів як суб'єктів освітнього процесу ЗОШ № 44 м. Запоріжжя в межах проекту “Школа здібностей” за параметрами соціальність, розумність, креативність, фрагмент (лонгітюдне дослідження протягом 1995 - 2000рр., вибірка в середньому 615 учнів)

Поступове зростання інтелектуального рівня коливається у межах від 5 % до 18,5 %, а саме: в класах з низьким рівнем здатності до навчання він становить 5 %ч11 %, з високим - до 18,5 %; у паралелях перших і восьмих класів мали місце явні позитивні зміни щодо підвищення загальної пошукової пізнавальної активності і зацікавленості процесом освоєння нових форм взаємодії у системі “учитель - учнівський колектив”.

Соціальна сфера класних колективів характеризується поступовим зміщенням у бік зменшення негативних тенденцій, агресивності й соціальної пасивності, що, на наш погляд, зумовлено широкою психологізацією освітнього процесу, усвідомленим оперуванням психодіагностичними даними щодо зміцнення психосоціальних умов розвитку учнів, професійною рефлексією педагогів, а також тією низкою експериментальних умов, котра головно пов'язана із оволодінням кожним педагогом системою наукового проектування і психомистецького втілення модульно-розвивальних технологій навчання. Загалом для кожної навчальної групи на останньому етапі дослідження (після реалізації всіх експериментальних умов) були притаманні позитивні зміни: а) розширення поля позитивної взаємодії учнів - у середньому на 35 %; б) переважання дуже сприятливого соціально-психологічного клімату у 72 % класів; в) зменшення кількості учнів з низьким рівнем особистісної адаптованості у системах “учень-школа”, “учень-власне Я”; г) зростання коефіцієнта самоактуалізації у середньому на 32 %.

Підвищення творчого потенціалу учнів майже всіх навчальних паралелей наочно підтверджується фактом розвитку їхнього креативного потенціалу не тільки за результатами дослідження (зростання в середньому на 28 %), а й за межами організованого навчання (свята, творчі справи, повсякденна організація життєдіяльності класу, загальношкільні заходи тощо). Цей своєрідний “сплеск” творчої активності школярів обумовлений формуванням нових паритетних взаємин між усіма учасниками освітньої діяльності, причетністю до соціального культуротворення і зреалізованою можливістю кожного утвердитися в навчальній групі як суб'єкт, особистість та індивідуальність.

Висновки

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Мєщанова Г. О., Фурман А. В., Гура Т.Є. Психодіагностика розумових здібностей школяра // Рідна школа. - 1996. - № 8. - С. 19 - 26. - 1,2/0,4 авт. арк.

2. Мєщанова Г. О. Експериментальний курс “Розвивальні ігри” // Рідна школа. - 1996. - № 8. - С. 31 - 48 -1,5 авт. арк.

3. Мєщанова Г. О. Принципи і умови реалізації експериментальної діагностичної системи // Наукове проектування інноваційних та альтернативних систем освіти: Збірка матеріалів до Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Тернопіль: Економічна думка, 2000. - С. 120 - 122. - 0,2 авт. арк.

4. Мєщанова Г. О. Комплексне соціально-психологічне дослідження особистості у системі експериментального навчання // Психологія і суспільство. - 2000. - № 1. - С. 88 - 109. - 0,9 авт. арк.

5. Мєщанова Г. О. Соціально-психологічне дослідження особистості школяра за модульно-розвивального навчання // Інститут експериментальних систем освіти (науково-дослідний): Інформаційний бюлетень. - Випуск 2. - Тернопіль: Економічна думка, 2000. - C. 30 - 31. - 0,07 авт. арк.

6. Мєщанова Г. О. Соціально-психологічне дослідження особистості: теоретико-методологічний аспект. Наук.видан. / За ред. проф. А. В. Фурмана - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 87 с. - 4,2 авт. арк.

7. Мєщанова Г. О. Моніторинг розвитку особистості як суб'єкта соціальної взаємодії // Психологія і суспільство. - 2001. - № 4. - С. 114 - 144. - 1,8 авт. арк.

8. Мєщанова Г. О. Деякі аспекти дослідження соціально-психологічного простору навчальної групи // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук.пр. / Ред.кол.: Т.І. Сущенко (відп.ред.) та ін. - Вип. 21. - Київ-Запоріжжя: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. - 2001. - С. 96 - 101. - 0,3 авт. арк.

9. Мєщанова Г. О. Концептуальні засади комплексного соціально-психологічного дослідження особистості // Інститут експериментальних систем освіти (науково-дослідний): Інформаційний бюлетень - Випуск 3. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - С. 23 - 25. - 0,3 авт. арк.

10. Соціологія особистості: навчально-методичний комплекс (для студентів спеціальності 7.040202) / Уклад. Мєщанова Г. О. - Запоріжжя: Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 2002. - 40 с. - 2,1 авт.арк.

11. Мєщанова Г. О. Організація моніторингу розвитку особистості як суб'єкта соціальної взаємодії в умовах експериментального навчання // Соціальні технології: Актуальні проблеми теорії і практики. Міжвуз. зб. наук. пр. - Київ - Запоріжжя -Одеса: КНУ ім. Тараса Шевченка, ЗДУ, ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2002. - № 15. - С. 164 - 171. - 0,5 авт. акр.

12. Мєщанова Г. О. Основні положення програми комплексного соціально-психологічного дослідження особистості школяра за умов реалізації наукового проекту “Школа здібностей” // Соціальні технології: Актуальні проблеми теорії і практики. Міжвуз. зб. наук. пр. - Київ - Запоріжжя - Одеса: КНУ ім. Тараса Шевченка, ЗДУ, ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2002. - № 16. - С. 125-129. - 0,2 авт. арк..