Особистісне ставлення студентів до власного здоров’я

Фрейд 3., виходячи з уявлення про обмеженість запасів лібідо, приходить до висновку, що позитивне ставлення до себе негативно пов'язано з позитивним ставленням до людей. Тобто, чим більше любові Я віддає мі- ру нестямі, тим менше йому залишається любові до самого себе і навпаки. На противагу цій позиції К. Хорні, Е. Фромм, X. Салліван і інші представники неофрейдистской напрямки, вважаючи здатність до любові здатністю розвивається, стверджують, що позитивне ставлення до себе не тільки не перешкоджає позитивному відношенню до інших людей, але і є його необхідним умовою. Відношення до самого себе є тією базою, на якій будується ставлення до інших людей.

Крім того, відсутність самоповаги, що виявляється в конформності людини, її залежності від оцінок оточуючих, втрати почуття власної гідності, тривожності, відчутті себе скривдженим, знехтуваних, хто утиски, беззахисним, незначним, переживанні почуття провини і жалю ( застрявання на них) є ознакою невротичної особистості. Готовність до спілкування, вибір партнера, та й сам характер спілкування багато в чому залежать від того, належить людина до себе зі спокійним достоїнством, або сповнений свідомістю своєї винятковості, або відчуває себе нікчемним і жалюгідним. Очевидно, що для кожної особистості надзвичайно важливо відчувати себе самоцінною, «... перебувати у злагоді з собою, для чого людина повинна бути тим, чим він може бути». Саме високий рівень самоприйняття створює хороші умови для спілкування, роблячи людину більш сензитивним до достоїнств інших людей і толерантним до їхніх недоліків.

Слідом за Сатир В., Пантилеева С.Г., Столін В.В. та ін можна визначити самоцінність як відчуття цінності власної особистості, почуття власної гідності, сили свого «Я», що характеризується довірою сво- їм власним почуттям, вірою в себе і свої можливості, відкритістю. [14]

Безумовне прийняття є найважливішою умовою розвитку особистості в навчанні, воно також сприяє і гармонізації відносин людини з власним « Я». Це пов'язано з тим, що в систему цінностей, на думку К. Роджерса, входять переконаність в особистісному гідність кожної людини, у значимості для кожної особистості здатності до вільного вибору і відповідальності за його наслідки. І такий тип навчання, який спрямований на засвоєння смислів як елементів особистісного досвіду, К. Роджерс називає вільним на відміну від примусового, безособистісного, интеллектуализировать.

А.В. Мудрик, аналізуючи значення проблеми ставлення до себе, стверджує, що нарівні з відношенням до навколишнього світу, а також з аспектами і способами самореалізації, воно є головним результатом виховного процесу. Ставлення до себе і ставлення до іншого взаємно впливають один на одного. Причому, ставлення до себе з дорослішанням стає ведучим. Так вибудовується логічний ланцюжок: для оптимального розвитку дитини необхідно його позитивне ставлення до себе, що припускає почуття власної гідності, відчуття цінності свого « Я», віра в свої сили і можливості (тобто самопринятие ). А процес самопринятия дитини обумовлений прийняттям його особистості дорослим - батьком, педагогом. Але прийняття учня вчителем детерміновано самоприйняття педагога. Внутрішня можливість надання собі права бути таким, як є, дозволяє і сприяє щирому надання іншому « бути » без будь-яких умов.

Проблемі позитивного емоційно - ціннісного ставлення до себе приділяли увагу багато авторів. Складність феномена емоційно - ціннісного ставлення до себе пояснює В.В. Столін, виділяючи такі аспекти:

- Це інтегральна характеристика особистості, інтегральний особистісний сенс, воно має важливе значення для підтримки психологічного комфорту та здоров'я особи, отже, надзвичайно великий ризик усвідомлення свого негативного ставлення до себе, воно пов'язане з пізнанням інших людей і взаємин з ними, причому, з віком ступінь розвитку самосвідомості визначає зміст пізнання інших. Як кажуть, «не пізнати нам в інших того, що в собі не пізнали",

- Це відношення пов'язано з оцінками, відносинами оточуючих - як конкретних людей, так і узагальнених " інших " у вигляді суспільних норм і цінностей, воно проявляється не тільки безпосередньо як переживання свого " Я ", а й опосередковано - у вигляді відношення до інших і очікуваних відносин інших до себе.

У зв'язку з проблемою генезису емоційно - ціннісного ставлення особистості до себе розглядаються питання обумовленості цього явища різними факторами. Дослідниками виділено такі фактори:

- Соціальна ситуація розвитку особистості ( об'єктивні обставини життя, соціальні ролі, реалізують соціальну позицію людини ) ;

- Умови виховання, становище дитини в сім'ї;

- Ставлення інших людей до даної людини ;

- Ступінь відкритості своєму досвіду переживань, здатність " почути" і назвати для себе пережиті почуття ;

- Пізнання себе, самоаналіз, осмислення себе ( в тому числі власних ін- тересов і способів їх задоволення ) ;

- Пізнання інших людей і взаємин з ними ;

- Здатність до саморегуляції ;

- Власні досягнення особистості, її успішність в самореалізації ;

- Атмосфера прийняття, довіри, відкритості в микросоциуме ;

- Відкрите діалогічне спілкування.

Якщо всі вищеназвані фактори залежно від ступеня вираженості і своєї позитивної спрямованості можуть надавати різний - як негативне, так і позитивний вплив на емоційно - ціннісне ставлення особистості до себе, то виділений Хорні К. фактор - тривожність ( не ситуативна, а як особистісна характеристика) впливає на це відношення тільки руйнівно, негативно.

До характеристик динаміки процесу формування емоційно - ціннісного ставлення особистості до себе можна віднести різну ступінь усвідомленості, стабільності і стійкості, інтенсивності переживань, спонукальної- мотиваційної сили і тривалості ціннісного процесу.

Аналіз теоретичної розробленості феномену здоров'я і проблеми здоровьесбереження дітей і підлітків і підходів до їх дослідження дозволяє зробити наступні висновки.

Здоров'я не є природним феноменом, це соціальний факт, нерозривно пов'язаний з соціальними ( медичними ) технологіями. Здоров'я і ставлення до здоров'я в медицині не поєднуються. Величезну роль, яку відіграють медичні установи в збереження і забезпечення здоров'я, індивід, звертаючись до медицини, відокремлений від неї проблемами свого здоров'я численними суспільно опосередкованими зв'язками.

Висновок

З огляду на викладене зауважимо, що поняття «здоров'я», «психічне здоров'я», «психологічне здоров'я» не можна вважати сьогодні концептуально визначеними і однозначними.

Здоров'я - це найбільша цінність людини, яка характеризує не лише її стан, але й стратегію життя. Психологічне здоров'я людини залежить не лише від способу її життя, стану навколишнього середовища, а також від ставлення самої особистості до свого здоров'я, медицини і взагалі від усіх факторів, які впливають на її здоров'я.

Критеріями психологічного здоров'я студентів можна вважати адекватний до віку рівень зрілості пізнавальної, емоційно-почуттєвої та вольової сфер, здатність керувати своєю поведінкою, обирати життєві шляхи та планувати їхнє досягнення; здатність адаптуватися у соціальних відносинах; уміння отримувати задоволення від діяльності, особистого й суспільного життя; відповідність суб'єктивних образів об'єктам, що їх відображають, а характеру реакції - зовнішнім подразникам, відчуття щастя тощо.

Ознаками психологічного здоров'я студентів є їхня активність, життєрадісність, спостережливість, адаптованість до умов навчальної діяльності у вищому навчальному закладі, низька тривожність, емоційна стабільність, здатність сприймати та аналізувати інформацію.

Порушення психологічного здоров'я залежить від того, як сприймає особистість колектив, у якому вона працює чи навчається, від особистісних успіхів у тій діяльності, яку виконує. Як наслідок порушення психологічної рівноваги, що відчувають студенти, викладачі чи співробітники в стресових ситуаціях є порушення емоційної сфери, тривожність, агресивність, страхи тощо.



2. Діагностика особистісного ставлення студентів до власного здоров'я

Анотація

Психологія здоров'я особливу увагу приділяє визначенню «ціни», яку платить людина в ситуаціях підвищених вимог, психічних навантажень і перевантажень. Поза сумнівом, студентське середовище належить до таких, в яких ці перевантаження і вимоги виступають у всьому різноманітті. З іншого боку, саме в цей період формується майбутній професіонал, стан психічного здоров'я якого безпосередньо впливає на успішність діяльності та стиль життя в цілому і, отже, набуває високого суспільного значення. В період гострих соціально-економічних перетворень зі всією силою виявляється ще один додатковий чинник ризику по відношенню до збереження психологічного здоров'я - соціальна та професійна невизначеність майбутнього фахівця та адаптаційні фактори студента в учбовому середовищі і необхідність пошуку свого місця в житті, відповідного рівню освіти та підготовки також самоусвідомлення себе як особистість.

2.1 Огляд і обґрунтування вибору методик

Проблема підготовки професіоналів є на сьогоднішній день надзвичайно актуальною. Сучасне студентство готується до висококваліфікованої діяльності допомогою одержання вищої освіти. Одне з важливих завдань вузу на сучасному етапі - підвищення ефективності навчальної діяльності. Якість підготовки випускника вузу закладається на всіх етапах його навчання. У цьому зв'язку для забезпечення якості підготовки випускника необхідно системне психологічне забезпечення його навчальної діяльності на всіх етапах професіоналізації в рамках вищого навчального закладу. Велику роль при цьому відіграє етап адаптації студента до вузу. Початок навчання у вузі - одне з найбільш значущих подій в житті молодої людини.

Перебудовується структура життєвих відносин: змінюється місце в системі суспільних відносин, з'являються нові обов'язки. Процес навчання у вузі пов'язаний з великими емоційними та інтелектуальними навантаженнями і стресовим станом. Серед причин, що викликають такі перевантаження, слід назвати сам характер навчального процесу у ВНЗ, необхідність засвоєння великого потоку інформації, новий спосіб життя та інші чинники. Освітній простір в період навчання у вузі стає ареною взаємодії внутрішніх, суб'єктивних особливостей студента та особливостей соціального середовища.

Досить цікаві роботи, спрямовані на створення експрес - діагностичних методик оцінки здоров'я. Їх перевага пов'язана з прискореною діагностикою, заснованої на нормативному підході до оцінки здоров'я. У зміцненні і збереженні свого здоров'я визначальну роль відіграє сама людина. З цим пов'язано і її вміння оцінювати складність свого здоров'я. Водночас ефективність самооцінки здоров'я безпосередньо залежить від знання себе.

Отже, можна говорити що адаптація студентів до ВУЗу, або до учбового процесу є важливим фактором в здоров'язбережувальному аспекті. Непристосованість до процесу навчання є наслідком порушення психо-емоційного фактору що подальшому призводить до хвороботворного стану. Щоб показати студентові його стан здоров'я на сьогодення та забезпечення подальшу активності для збереження або укріплення здоров'я й була запропонована методика самоаналізу здоровя на різнорівневих етапах що формують цілісну здорову особистість.

2.2 Методика для оцінки рівня розвитку адаптаційної здатністі особистості Степанов

Багаторівневий особистісний опитувальник « Адаптивність » ( МЛО ) спрямований для вивчення адаптаційних можливостей індивіда за допомогою оцінки деяких психофізіологічних і соціально-психологічних характеристик особистості, які відображають інтегративні особливості психічного та соціального розвитку. Використовується для вирішення завдань професійного психологічного відбору та психологічного супроводження професійної діяльності в екстремальних умовах, а також для прогнозування наслідків впливу, що чиниться психотравмуючими факторами екстремальних ситуацій на психічне і соматичне здоров'я людей.

Багаторівневий особистісний опитувальник (МЛО) - інструмент спеціалістів з різним рівнем підготовки. Залежно від цього інтерпретуються результати тестування - від найпростіших суджень (« придатний - не придатний ») до докладної особистісної характеристики. Теоретичною основою тесту виступає уявлення про адаптацію, як у постійному процесі активного пристосування індивіда до умов фізичного і соціального середовища, що зачіпає всі рівні функціонування організму і особистості. Процес адаптації надзвичайно динамічний. Його успіх багато в чому залежить від цілого ряду об'єктивних і суб'єктивних умов, а також від функціонального стану, соціального досвіду, життєвої установки та ін. Однак можна виділити ряд особистісних характеристик, які відрізняються відносною стабильністю і визначають успіх процесу адаптації в найрізноманітніших умовах діяльності. На підставі аналізу даних наукової літератури та думки фахівців - експертів у галузі психодіагностики, а також за результатами експериментальних досліджень до таких характеристик можуть бути віднесені : рівень нервово - психічної стійкості і поведінкова саморегуляція ; комунікативні якості; ступінь орієнтації на загальноприйняті морально - етичні норми поведінки. Кожна людина по- різному ставиться до одних і тих же подій, а один і той же впливаючий стимул у різних людей може викликати різну відповідну реакцію. Разом з тим можна виділити деякий інтервал відповідних реакцій індивіда, який буде відповідати уявленням про психічні норми, а також визначати « відносний інтервал » відносин людини до того чи іншого явища, що стосуються категорій загальнолюдських цінностей, що не виходить за рамки загальноприйнятих моральних норм. Ступінь відповідності цього інтервалу психічної та соціально -моральної нормативності і забезпечує ефективність процесу соціально -психологічної адаптації, визначає особистісний адаптаційний потенціал - найважливішу інтегративну характеристику психічного розвитку. Характеристику особистісного потенціалу адаптації можна отримати, оцінивши рівень поведінкової регуляції, комунікативні здібності та рівень моральної нормативність.

Поведінкова регуляція - це поняття, що характеризує здатність людини регулювати свою взаємодію з середовищем. Вона здійснюється в поєднанні енергетичних, динамічних і змістовно - смислових аспектів. Основні елементи поведінкової регуляції - & самооцінка, рівень нервово- психічної стійкості, а також наявність соціального схвалення (соціальної підтримки ) з боку оточуючих. Всі ці структурні елементи не є першоосновою регуляції поведінки. Вони лише відображають співвідношення між потребами, мотивами, емоційним фоном настрою, самоусвідомленням, Я - концепцією та ін. Тому система регуляції - це складна, ієрархічне освіта, а інтеграція всіх її рівнів в єдиний комплекс і забезпечує стійкість процесу регуляції поведінки.

Іншою характеристикою, що визначає ефективність процесу соціально -психологічної адаптації і виступає в якості однієї з основних складових особистісного адаптаційного потенціалу, являються комунікативні якості людини. Оскільки людина практик тично завжди знаходиться в соціальному оточенні, її діяльність сполучена з умінням будувати відносини з іншими людьми. Коммуникативні можливості (або вміння досягти контакту і взаєморозуміння з оточуючими ) у всіх людей різні. Вони визначаються наявністю досвіду і потреби в спілкуванні, а також рівнем конфліктності. Не менш важливою стороною процесу адаптації виявляється дотримання моральних норм поведінки, що забезпечують здатність індивіда адекватно сприймати пропоновану для нього певну соціальну роль. У даному тесті питання, що характеризують рівень моральної нормативності індивіда, відображають два основниі компоненти процесу соціалізації - сприйняття морально - етичних норм поведінки та ставлення до вимог безпосереднього соціального оточення.

Багаторівневий особистісний опитувальник ( МЛО ) « Адаптивність » ( Додаток 1) складається з 165 питань і має 4(Додаток1,2.3,4,5,6,7) структурних рівня, що дозволяє отримати інформацію різного обсягу та характеру. Шкали 2 -го, 3-го і 4 - го рівнів конструктивно пов'язані між собою. Шкали 1 -го рівня є самостійними і відповідають базовим шкалами MMPI. У даних методичних вказівках розглядаються тільки два рівня - 3-й і 4 -й, так як для здійснення професійного психологічної вибірки (оцінки боєздатності ) і вирішення завдань психологічного супроводження цих характеристик цілком достатньо.

Обробку результатів доцільно розпочинати з 3-го рівня. Для цього необхідно мати 4 набори ключів, відповідних шкалами: достовірність, поведінкова регуляція (ПР), комунікативний потенціал (КП), моральна нормативність ( МН). ( Додаток 8,9)

На кожне питання тесту обстежуваний може відповідати або "так", або "ні". Тому при обробці результатів враховується кількість відповідей, що співпали з ключем. Кожне збіг відповіді з ключем оцінюється в 1 бал.

Шкала достовірності оцінює ступінь об'єктивності відповідей. У випадку, якщо загальна кількість балів перевищує 10, отримані результати доцільно вважати необ'єктивними, оскільки випробуваний прагне якомога «більше» відповідати соціально бажаному особистісному типу.

« Сирі » бали шкал « поведінкова регуляція », « комунікативний потенціал », «моральна нормативність » підсумовуються, що відповідає значенню шкали 4 -го рівня «Особистісний потенціал адаптації». Отримані значення переводяться за таблицею в Стен, і визначається група психічного здоров'я.

Для отримання більш докладних відомостей про психологічні особливості постраждалих необхідно «сирі » значення шкал 3-го рівня перевести в стен. При цьому слід мати на увазі, що значення в 4-6 стенів є середнім. Перевищення цих значень свідчить про високий розвиток даної якості, а більш низькі значення - про недостатність розвитку розглянутої характеристики. Якщо відсутня достатня кількість часу (наприклад, необхідно обстежити велику кількість людей в найкоротші терміни ), процедура визначення групи психічного здоров'я на основі оцінки особистістного потенціалу адаптації може бути прискорена. Для цього необхідно мати 2 комплекти ключів : для шкали достовірності і для шкали 4 -го рів-ня, так як шкала 4 -го рівня об'єднує ВОПР ( шкал 3-го рівня, що прискорює обробку результатів, але не дозволяє отримати додаткову інформацію про психологічні особливості обстежуваних.[21]

2.3 Самооцінка фізичного, психічного і соціального здоров'я Г. С. Нікіфоров, Л. І. Августової

Одне з основних питань психології здоров'я - визначення критеріїв оцінки та самооцінки фізичного, психічного і соціального здоров'я. Відповідно до принципу ієрархічності людина являє собою складну живу систему, життєдіяльність якої забезпечується взаємопов'язаними рівнями функціонування. Можна виділити три рівня здоров'я людини - біологічний, психологічний і соціальний, кожен з яких має свою специфіку.

На біологічному рівні сутність здоров'я розглядається як динамічна рівновага роботи всіх внутрішніх органів та їх адекватне реагування на вплив навколишнього середовища. Різні види серйозних органічних порушень призводять до змін у психіці, особистісному статусі та соціальному поведінці людини. Чим важче захворювання організму, тим сильніше воно впливає на стан психічного і соціального здоров'я. Самооцінка фізичного здоров'я виявляє міру благополуччя у функціонуванні організму.

Психологічний рівень розгляду здоров'я пов'язаний з особливим комплексом, в рамках якого людина постає як психічне ціле. Серед критеріїв психічного здоров'я особливо значимі такі, як інтегрованість особистості, її гармонійність, врівноваженість, духовність, орієнтація на саморозвиток.

Перехід від психологічного до соціального рівня вельми умовний. Однак у другому випадку людина сприймається як істота суспільна, і тут найбільш важливими представляються питання впливу соціуму на здоров'я особистості, а також виконання людиною своіх соціальних функцій. Соціальне здоров'я визначається кількістю і якістю міжособистісних зв'язків індивіда і степенню його участі в житті суспільства. Порушення в сфері соціального здоров'я може бути обумовлена домінуванням певних особистісних властивостей ( конфліктністю, егоцентризмом і т. д.).

Для самооцінки кожного з рівнів розгляду здоров'я можна використовувати спеціальні методики самооцінки фізичного, психічного і соціального здоров'я.

Самооцінка фізичного здоров'я (Додаток 10)

Методика. Самооцінка стану фізичного здоров'я проводиться за методикою, розробленою С. Степановим.

Хід роботи. Випробуваному пропонується оцінити своє фізичне здоров'я по ряду найбільш важливих показників.

Обробка та інтерпретація результатів. Підраховується загальна сума балів за всіма показниками. Отриманими результатами відповідають наступним рекомендаціям:

* Не більше 20 балів : доцільно звернутися до лікаря, щоб перевірити своє здоров'я, а також спробувати скинути зайву вагу, переглянути свої звички, почати займатися фізичноми вправами.

* 21-60 балів : слід приділити серйозну увагу боротьбі з притаманними вам факторами ризику ( зайвою вагою, курінням, малою фізичною активністю ).

* 61-100 балів : результат непоганий, не знижуйте інтенсивності, розвиваючи витривалість.

* Понад 100 балів : ваше здоров'я відмінне, у вас хороші резерви витривалості і опірності хворобам. Продовжуйте в тому ж дусі.

Самооцінка психічного здоров'я. (Додаток 11)

Методика. Для самооцінки психічного здоров'я використовується методика визначення душевної рівноваги, розроблена С. Степановим, у відповідь лист, «ключ».

Хід роботи. Випробуваному пропонується визначити ступінь своєї врівноваженості, спокою і душевної гармонії, віджповівши на питання відповідно до інструкції.

Обробка та інтерпретація результатів. Підраховується набрана кількість балів відповідно до «ключа» :

* 0-17 балів: ви дуже спокійна, врівноважена людина, обдарована внутрішньою гармонією, до якої інші люди прагнуть все своє свідоме життя. Не втрачайте свого гарного душевного та фізичного стану, продовжуйте і далі приділяти достатньої уваги своєму здоров'ю.

* 18-35 балів: щось непомітно порушує ваше душевне благополуччя. Хоча ви ще зберігаєте психічний баланс, все ж таки постарайтеся розібратися, що пригнічує вашу душу. Тільки тоді ви знайдете внутрішню гармонію.

* 36-50 балів: ви подібні вулкану, готовому ось-ось звергнутись. Для вас має особливе значення продумана програма оздоровлення організму, його фізичного і психічного стану. Ви дратуєтесь через дрібниці, приймаючи близько до серця всі малоприємні моменти стресових буднів. Не втрачайте можливість привести свою нервову систему в порядок, інакше може бути пізно.

Самооцінка соціального здоров'я (Додаток 12)

Для самооцінки соціального здоров'я використовується методика визначення ступеню конфліктності, розроблена С. Степановим, у відповідь лист.

Хід роботи. Випробуваному пропонується відповісти на питання відповідно до інструкції.

Обробка та інтерпретація результатів. Підраховується загальна кількість балів, при цьому за відповідь « а » дається 4 бали, «б» - 2, «в» - 0 балів :

* 22-32 бали : ви тактовні і миролюбні, спритно йдете від суперечок і конфліктів, уникаєте критичних ситуацій на роботі і вдома. Вислів «Платон - мені друг, але істина дорожча» ніколи не було вашим девізом. Може бути, тому вас іноді називають пристосуванцем. Наберіться сміливості, і якщо обставини склалися так, щоб ви висловили свою думку, повідомте її, незважаючи на оточення.

* 12-21 бал: ви славитесь як конфліктна людина. Але насправді конфліктуєте лише тоді, коли немає іншого виходу і інші засоби вичерпані. Ви твердо відстоюєте свою думку, не думаючи про те, як це відіб'ється на вашому службовому положенні або дружніх відносинах. При цьому не виходите за рамки коррекності, не принижувати до образ. Все це викликає до вас повагу.

* До 10 балів: суперечки і конфлікти - це повітря, без якого ви не можете жити. Любите критикувати інших, але, якщо чуєте зауваження на свою адресу, можете «з'їсти живцем». Ваша критика - заради самої критики, а не для користі справи. Дуже важко доводиться тим, хто опиняється поруч з вами на роботі і вдома. Ваша нестриманість і грубість відштовхують людей. Чи не тому у вас немає справжніх друзів? Словом, постарайтеся перебороти свій безглуздий характер! [21]

Висновок

Особливий інтерес викликають дослідження, пов'язані з вивченням різних індивідуальних стратегій подолання кризових ситуацій як ознак психологічно здорової особистості. Самі по собі кризові події не викликають негативних наслідків для організму: між подією та її наслідком існує перемінна переживання, подолання, те, як людина ставиться до того, що трапляється, тобто те, що диференціює психологічне здоров'я та нездоров'я.За допомогою методики для оцінки рівня розвитку адаптаційної здатністі особистості та методики самооцінки фізичного, психічного і соціального здоров'я Г. С. Нікіфоров, Л. І. Августової ми можемо діагностувати стан людини на даному етапі життя надати рекомендації щодо подолання труднощів які спонукають до пригніченого психо-фізичного стану особистості та надати рекомендації які

можуть покращити духовне благополуччя людини, яке виступає умовою її гармонійного розвитку, творчої активності та самореалізації, гарантом її цілісності та збереженості як міри впливу людини на людину та на саму себе, усвідомлення власного буття, психологічного життя.

Висновки

З огляду на викладене зауважимо, що поняття "здоров'я", "психічне здоров'я", "психологічне здоров'я" не можна вважати сьогодні концептуально визначеними і однозначними.

Здоров'я - це найбільша цінність людини, яка характеризує не лише її стан, але й стратегію життя. Психологічне здоров'я людини залежить не лише від способу її життя, стану навколишнього середовища, а також від ставлення самої особистості до свого здоров'я, медицини і взагалі від усіх факторів, які впливають на її здоров'я.

Критеріями психологічного здоров'я студентів можна вважати адекватний до віку рівень зрілості пізнавальної, емоційно-почуттєвої та вольової сфер, здатність керувати своєю поведінкою, обирати життєві шляхи та планувати їхнє досягнення; здатність адаптуватися у соціальних відносинах; уміння отримувати задоволення від діяльності, особистого й суспільного життя; відповідність суб'єктивних образів об'єктам, що їх відображають, а характеру реакції - зовнішнім подразникам, відчуття щастя тощо.

Ознаками психологічного здоров'я студентів є їхня активність, життєрадісність, спостережливість, адаптованість до умов навчальної діяльності у вищому навчальному закладі, низька тривожність, емоційна стабільність, здатність сприймати та аналізувати інформацію.

Порушення психологічного здоров'я залежить від того, як сприймає особистість колектив, у якому вона працює чи навчається, від особистісних успіхів у тій діяльності, яку виконує. Як наслідок порушення психологічної рівноваги, що відчувають студенти, викладачі чи співробітники в стресових ситуаціях є порушення емоційної сфери, тривожність, агресивність, страхи тощо.

Особливий інтерес викликають дослідження, пов'язані з вивченням різних індивідуальних стратегій подолання кризових ситуацій як ознак психологічно здорової особистості. Самі по собі кризові події не викликають негативних наслідків для організму: між подією та її наслідком існує перемінна переживання, подолання, те, як людина ставиться до того, що трапляється, тобто те, що диференціює психологічне здоров'я та нездоров'я.За допомогою методики для оцінки рівня розвитку адаптаційної здатністі особистості та методики самооцінки фізичного, психічного і соціального здоров'я Г. С. Нікіфоров, Л. І. Августової ми можемо діагностувати стан людини на даному етапі життя надати рекомендації щодо подолання труднощів які спонукають до пригніченого психо-фізичного стану особистості та надати рекомендації які

можуть покращити духовне благополуччя людини, яке виступає умовою її гармонійного розвитку, творчої активності та самореалізації, гарантом її цілісності та збереженості як міри впливу людини на людину та на саму себе, усвідомлення власного буття, психологічного життя.

Таким чином, проблема психологічного здоров'я особистості є надзвичайно актуальною та гострою саме у сучасному суспільстві, оскільки охоплює різноманітні боки життєдіяльності особистості - від фізіологічної ідентифікації до стратегій побудови життєвих планів та подолання внутрішньоособистісних криз.



Література

1. Ананьев Б. Г. До психофізіологі студентського віку. // Сучасні психологічні проблеми вищої школи. - Л., 1974. - Випуск 2.

2. Ветрова В.В.Уроки психологического здоровья. - М.,200.- 192с.

3. Вітенко І. С. Психологічні основи лікувально - профілактичної діяльності та підготовки лікаря загальної практики - сімейного лікаря. Х.,2002. - 392 с.

4. Еникеев М. И. Психологический энциклопедический словарь. - 2006. - 560 с.

5. Захарова Л.М. Особистісні особистості, стилі поведінки й тити, професійної само ідентифікації студентів педагогічного вузу// Питання психології,1998. - №2.

6. Загальна психологія. - Вінниця, 2004. - 704 с.

7. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. - Л., 1983. - 122 с.

8. Леонтьев О.М. Діяльність. Свідомість. Особистість. - М., 1977. - 304 с.

9. Кон І. С. Психологія юнацького віку: Проблеми формування особистості. - М.,1977. 304 с.

10. Краткий словарь по социологии. - М., 1989. - 478 с.

11. Никифоров Г. С. Практикуп по психологии здоровья. - М., 2005. 350с.

12. Психология. Учебное пособие.- М., 1990. - 494 с.

13. Поташнюк Р.З. - Психогігієна.- Луцьк, 2000. - 62 с.

14. Практическая психология образования/ Под. ред И. В. Дубровиной: Учебник для студентов высших и средних специальных учебных заведений. - М.,1997. 528 с.

15. Ребер А. большой толковый психологический словарь. - М., 2003. - 591 с.

16. Основы здорового образа жизни: Учебное пособие/ В. А. Бондаренко, В.Н. Люберцев, Л.А. Рапорт/ Екатеринбург., 1999. 410 с.

17. Современный психологический словарь. - М.,2007. 490 с.

18. Словарь психолога - практика. - М., 2001. - 976 с.

19. Слободчиков В.И. Антропологический поход к решению проблемы психологического здоровья детей/ В. И. Слободчиков, А. В. Шувалов // Вопросы психологии. - 1996. - №5. - с 54-78.

20. Саари С. Опосредование стрессовых факторов через внутриличностные факторы// Психология личности и образа жизни. - М., 1987. - с 59 - 62.

21. Урбанович А.А. Психология управления. - Минск, 2001. 640 с.

22. Шапарь В.Б. Психологічний тлумачний словник. - Х. 2004. - 640с.



Додатки

Додаток 1.

Текст опитувальника. Багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність»

Інструкція. Зараз вам буде запропоновано ряд питань, на які ви повинні відповісти тільки «так» або «ні». Питання стосуються безпосередньо вашого самопочуття, поведінки або характеру. «правильних» або «неправильних »відповідей тут бути не може, тому не намагайтеся довго їх обмірковувати або радитися з товаришами, відповідайте виходячи з того, що більше відповідає вашому стану або поданням про самого себе. Якщо у кого-небудь виникнуть питання,піднімітьруку.

Бывает, что я сержусь.

Обычно по утрам я просыпаюсь свежим и отдохнувшим.

Сейчас я примерно так же работоспособен, как и всегда.

Судьба определенно несправедлива ко мне.

Запоры у меня бывают очень редко.

Временами мне очень хотелось покинуть свой дом.

Временами у меня бывают приступы смеха или плача, с которыми я никак не могу справиться.

Мне кажется, что меня никто не понимает.

Считаю, что, если кто-то причинил мне зло, я должен ему ответить тем же.

Иногда мне в голову приходят такие нехорошие мысли, что лучше о них никому не рассказывать.

Мне бывает трудно сосредоточиться на какой либо задаче или работе.

У меня бывают очень странные и необычные переживания.

У меня отсутствовали неприятности из-за моего поведения.

В детстве я одно время совершал мелкие кражи

Бывает, у меня появляется желание ломать или крушить все вокруг

Бывало, что я целыми днями или даже неделями ничего не мог делать, потому что никак не мог заставить себя взяться за работу.

Сон у меня прерывистый и беспокойный.

Моя семья относиться с неодобрением к той работе, которую я выбрал.

Бывали случаи, что я не сдерживал своих обещаний.

Голова у меня болит часто.

Раз в неделю или чаще я без всякой видимой причины внезапно ощущаю жар во всем теле.

Было бы хорошо, если бы почти все законы отменили.

Состояние моего здоровья почти такое же, как у большинства моих знакомых (не хуже).

Встречая на улице своих знакомых или школьных друзей, с которыми я давно не виделся, я предпочитаю проходить мимо, если они со мной не заговаривают первыми.

Большинству людей, которые меня знают, я нравлюсь.

Я человек общительный.

Иногда я так настаиваю на своем, что люди теряют терпение.

Большую часть времени настроение у меня подавленное.

Теперь мне трудно надеяться на то, что я чего-нибудь добьюсь в жизни.

У меня мало уверенности в себе.

Иногда я говорю неправду.

Обычно я считаю, что жизнь -- стоящая штука.

Я считаю, что большинство людей способны солгать, чтобы продвинуться по службе.

Я охотно принимаю участие в собраниях и других общественных мероприятиях.

Я ссорюсь с членами моей семьи очень редко.

Иногда я сильно испытываю желание нарушить правила приличия или кому-нибудь навредить.

Самая трудная борьба для меня -- это борьба с самим собой.

Мышечные судороги или подергивания у меня бывают крайне редко (или почти не бывают).

Я довольно безразличен к тому, что со мной будет.

Иногда, когда я себя неважно чувствую, я бываю раздражительным.

Большую часть времени у меня такое чувство, что я сделал что-то не то или даже что-то плохое.

Некоторые люди до того любят командовать, что меня так и тянет делать все наперекор, даже если я знаю, что они правы.

Я часто считаю себя обязанным отстаивать то, что нахожу справедливым.

Моя речь сейчас такая же, как всегда (ни быстрее и ни медленнее, нет ни хрипоты, ни невнятности).

Я считаю, что моя семейная жизнь такая же хорошая, как у большинства моих знакомых.

Меня ужасно задевает, когда меня критикуют или ругают.

Иногда у меня бывает такое чувство, что я просто должен нанести повреждение себе или кому-нибудь другому.

Мое поведение в значительной мере определяется обычаями тех, кто меня окружает

В детстве у меня была такая компания, где все старались стоять друг за друга.

Иногда меня так и подмывает с кем-нибудь затеять драку.

Бывало, что я говорил о вещах, в которых не разбираюсь.

Обычно я засыпаю спокойно, и меня не тревожат никакие мысли.

Последние несколько лет я чувствую себя хорошо.

У меня никогда не было ни припадков, ни судорог.

Сейчас мой вес постоянен (я не худею и не полнею).

Я считаю, что меня часто наказывали незаслуженно.

Я легко плачу.

Я мало устаю.

Я был бы довольно спокоен, если бы у кого-нибудь из моей семьи были неприятности из-за нарушения закона.

С моим рассудком творится что-то неладное.

Чтобы скрыть свою застенчивость, мне приходится затрачивать большие усилия.

Приступы головокружения у меня бывают очень редко (или почти не бывают).

Меня беспокоят сексуальные (половые) вопросы.

Мне трудно поддерживать разговор с людьми, с которыми я только что познакомил

Когда я пытаюсь что-то сделать, то часто замечаю, что у меня держат руки.

Руки у меня такие же ловкие и проворные, как и прежде.

Большую часть времени я испытываю общую слабость.

Иногда, когда я смущен, я сильно потею, и меня это раздражает.

Бывает, что я откладываю на завтра то, что должен сделать сегодня!

Думаю, что я человек обреченный.

Бывали случаи, что мне было трудно удержаться от того, чтобы что-нибудь не стащить у кого-либо или где-нибудь, например в магазине.!

Я злоупотреблял спиртными напитками.

Я часто о чем-нибудь тревожусь.

Мне бы хотелось быть членом нескольких кружков или обществ.

Я редко задыхаюсь, и у меня не бывает сильных сердцебиений.

Всю свою жизнь я строго следую принципам, основанным на чувстве долга.

Случалось, что я препятствовал или поступал наперекор людям просто из принципа, а не потому, что дело было действительно важным.

Если мне не грозит штраф и машин по близости нет, я могу перейти; улицу там, где мне хочется, а не там, где положено.

Я всегда был независимым и свободным от контроля со стороны семьи,

У меня бывали периоды такого сильного беспокойства, что я даже не мог усидеть на месте.

Зачастую мои поступки неправильно истолковывались.

Мои родители и [или] другие члены моей семьи придираются ко мне больше, чем надо.

Кто-то управляет моими мыслями.

Люди равнодушны и безразличны к тому, что с тобой случилось

Мне нравиться быть в компании, где все подшучивают друг над другом.

В школе я усваивал материал медленнее, чем другие.

Я вполне уверен в себе.

Никому не доверять--самое безопасное.

Раз в неделю или чаще я бываю очень возбужденным и взволнованным.

Когда я нахожусь в компании, мне трудно найти подходящую тему для разговора.

Мне легко заставить других людей бояться меня, и иногда я это делаю ради забавы.

В игре я предпочитаю выигрывать.

Глупо осуждать человека, обманувшего того, кто сам позволяет себя обманывать.

Кто-то пытается воздействовать на мои мысли.

Я ежедневно выпиваю много воды.

Счастливее всего я бываю, когда один.

Я возмущаюсь каждый раз, когда узнаю, что преступник по какой-то причине остался безнаказанным.

В моей жизни был один или несколько случаев, когда я чувствовал, что кто-то посредством гипноза заставляет меня совершать те или иные поступки.

Я очень редко заговариваю с людьми первым.

У меня никогда не было столкновений с законом.

Мне приятно иметь среди своих знакомых значительных людей, это как бы придает мне вес в собственных глазах.

Иногда безо всякой причины у меня вдруг наступают периоды необычной веселости.

Жизнь для меня почти всегда связана с напряжением.

В школе мне было очень трудно говорить перед классом.

Люди проявляют по отношению ко мне столько сочувствия и симпатии, сколько я заслуживаю.

Я отказываюсь играть в некоторые игры, потому что это у меня плохо получается.

Мне кажется, что я завожу друзей с такой же легкостью, как и другие.

Мне неприятно, когда вокруг меня люди.

Как правило, мне не везет.

Меня легко привести в замешательство.

Некоторые из членов моей семьи совершали поступки, которые меня пугали.

Иногда у меня бывают приступы смеха или плача, с которыми я никак не могу справиться.

Мне бывает трудно приступить к выполнению нового задания или начать новое дело.

Если бы люди не были настроены против меня, я достиг бы в жизни гораздо большего.

Мне кажется, что меня никто не понимает.

Среди моих знакомых есть люди, которые мне не нравятся.

Я легко теряю терпение с людьми.

Часто в новой обстановке я испытываю чувство тревоги.

Часто мне хочется умереть.

Иногда я бываю так возбужден, что мне бывает трудно заснуть.

Часто я перехожу на другую сторону улицы, чтобы избежать встречи с тем, кого я увидел.

Бывало, что я бросал начатое дело, так как боялся, что я не справлюсь с ним.

Почти каждый день случается что-нибудь, что пугает меня.

Даже среди людей я обычно чувствую себя одиноким.

Я убежден, что существует лишь одно единственное правильное понимание смысла жизни.

В гостях я чаще сижу где-нибудь в стороне или разговариваю с кем-нибудь одним, чем принимаю участие в общих развлечениях.

127 Мне часто говорят, что я вспыльчив.

Бывает, что я с кем-нибудь посплетничаю.

Часто мне бывает неприятно, когда я пытаюсь предостеречь кого-либо от ошибок, а меня понимают неправильно.

Я часто обращаюсь к людям за советом.

131 Часто, даже тогда, когда для меня складывается всё хорошо, я чувствую что мне все безразлично.

Меня довольно трудно вывести из себя.

Когда я пытаюсь указать людям на их ошибки или помочь они часто понимают меня неправильно.

Обычно я спокоен, и меня нелегко вывести из душевного равновесия.

Я заслуживаю сурового наказания за свои проступки.

Мне свойственно так сильно переживать свои разочарования, что я не могу заставить себя не думать о них.

Временами мне кажется, что я ни на что не пригоден.

Бывало, что при обсуждении некоторых вопросов я, особо не задумываясь, соглашался со мнением других.

Меня весьма беспокоят всевозможные несчастья.

Мои убеждения и взгляды непоколебимы.

Я думаю, что можно, не нарушая закон, попытаться найти в нем лазейку.

Есть люди, которые мне настолько неприятны, что я в глубине души радуюсь, когда они получают нагоняй за что-нибудь.

У меня бывали периоды, когда из-за волнения я терял сон.

Я посещаю всевозможные общественные мероприятия, потому что это позволяет побывать мне среди людей.

Можно простить людям нарушение тех правил, которые они считают неразумными.

У меня есть дурные привычки, которые настолько сильны, что бороться с ними просто бесполезно.

Я охотно знакомлюсь с новыми людьми,

Бывает, что неприличная или даже непристойная шутка у меня вызывает смех.

Если дело идет у меня плохо, то мне сразу хочется все бросить.

Я предпочитаю действовать согласно собственным планам, а не следовать указаниям других.

Люблю, чтобы окружающие знали мою точку зрения.

Если я плохого мнения о человеке или даже презираю его, я мало стараюсь скрыть это от него,

Я человек нервный и легко возбудимый.

Все у меня получается плохо, не так, как надо.

Будущее кажется мне безнадежным.

Люди довольно легко могут изменить мое мнение, даже если до этого оно казалось мне окончательным.

Несколько раз в неделю у меня бывает такое чувство, что должно случиться что-то страшное. студент юнацький здоров'я

Большую часть времени я чувствую себя усталым.

Я люблю бывать на вечерах и просто в компаниях.

Я стараюсь уклониться от конфликтов и затруднительных положений.

Меня очень раздражает то, что я забываю, куда кладу вещи.

Приключенческие рассказы мне нравятся больше, чем о любви.

Если я захочу сделать что-то, но окружающие считают, что этого делать не стоит, я могу легко отказаться от своих намерений.

Глупо осуждать людей, которые стремятся ухватить от жизни все, что могут.

Мне безразлично, что обо мне думают другие.



Додаток 2

Ключи многоуровнего личностного опросника «Адаптивность»

Шкалы	«Да»	«Нет»
Достоверность		1 10,19,31, 51 69,78,92, 101,116, 128,138,148
Поведенческая регуляция [ПР] и нервно-психическая устойчивость (НПУ)	4,6,7,8,11,12,15,16,17,18,20,21 28, 29, 30, 37 39, 40, 41, 47, 57 60, 63, 65, 67, 68, 70, 71, 73, 80, 82, 83, 84, 86, 89, 94, 95, 96, 98, 102, 103, 108,109,110,111 112,113,115, 117 118,119,120,122,123,124, 127 129,131 135,136,137,139, 143,146, 149, 153, 154,155, 156, 157,158,161 162	2, 3, 5, 23, 25, 32, 38, 44, 45, 49, 52, 53, 54, 55, 58, 62, 66, 75,87,105, 132,134,140
Коммуникативный потенциал (КП)	9,24,27,33,43,46,61 64,81,88,90, 99,104,106,114,121 126,133,142, 151,152	26,34,35,48, 74,85,107 130, 144, 147 159
Морально-нравственная нормативность (МН)	14, 22, 36,42, 50, 56, 59, 72, 77, 79, 91, 93, 125, 141,145, 150, 164,165	13,76,97, 100,160,163



Додаток 3

Переклад в стандартні бали (Стен) результатів, отриманих за шкалою 4-го рівня тесту МЛО

Стэны	ЛАП, баллы	Группа психического здоровья *
1	102->	III
2	82-102
3	73-80	II
4	60-72
5	51-59
6	45-50
7	36-44	I
8	31-35
9	20-30
10	До 22

* Примітка. Наведені значення для осіб, які постраждали від дії психотравміруючих факторів екстремальної обстановки. При вирішенні завдань професійного психологічного відбору для діяльності в екстремальнихних умовах слід орієнтуватися на наступні показники: група I - до 33 «сирих» балів; група II-від 34 до 61 бали; група III - від 62 і більше.



Додаток 4

Переведення в стандартні бали результатів, отриманих за шкалами 3-го рівня тесту МЛО «Адаптивність»

Стэны	Шкалы
	ПР	КП	МН
1	>46	27-31	>18
2	38-45	22-26	15-17
3	30-37	17-21	12-14
4	22-29	13-16	10-11
5	16-21	10-12	7-9
6	13-15	7-9	5-6
7	9-12	5-6	3-4
8	6-8	3-4	2
9	4-5	1-2	1
10	0-3	0	0



Додаток 5

Коротка інтерпретація шкал 3-го рівня

Наименование шкалы	Интерпретация низких значений, стэны	Интерпретация высоких значений, стэны
ПР	Низкий уровень поведенческой регуляции, определенная склонность к нервно-психическим срывам, отсутствие адекватности самооценки и адекватного восприятия действительности	Высокий уровень нервно-психической устойчивости и поведенческой регуляции, высокая адекватная самооценка, адекватное восприятие действительности
КП	Низкий уровень коммуникативных способностей, затруднение в построении контактов с окружающими, проявление агрессивности, повышенная конфликтность	Высокий уровень коммуникативных способностей, легко устанавливает контакты с окружающими, не конфликтен
МН	Низкий уровень социализации, не может адекватно оценить свое место и роль в коллективе, не стремится соблюдать общепринятые нормы поведения	Высокий уровень социализации, адекватно оценивает свою роль в коллективе, ориентируется на соблюдение общепринятых норм поведения



Додаток 6

Ключі до базових шкалами СМИЛ в тесті «Адаптивність»: (шкали 1-го рівня)

Шкала	Номера вопросов с ответом «Да»	Номера вопросов с ответом «Нет»
L		1, 10, 19,31,51,69,78,92, 101,116,128,138,148
F	4,8,11,18,20,22,37,41, 47,60,72,82,84,86,91, 96,98,103,115,153	2,25,43,44,53
К	35	15,46, 48, 64.73, 90,102,151
Hs	17 67	2,3,5,23,38,53,55,58,62,75, 93
D	16,17 30,39,46	5,14, 23, 26, 27, 32,34, 50, 52, 53,54,55,67 68,77 102
Ну	11 17,20,21 28,65,67	2,3,23,33,38,42,45,48,53, 58, 61, 62, 64, 75, 88, 90, 95, 97, 99
Pd	6,8,11,12,14,41,42,56, 72,81,82,91 114	13,35,45,48,55,79,90,97 100,102
Mf	63,66,73	9,43, 50,74,86,87
Pa	4,7,8,10,18,39,43,46, 48,98,104,125,150,152	33,42,84,137 145,155
Pt	7,10,12,28,30,37,41,67, 73,80,89,103,104,124, 110,117 121 122,123	2,52
Sc	4,6,7,8,10,11,12,14,16, 21 24,36,39,56,60,63, 70,80,89,98,103,105, 106,108,111,119,123, 124	13,38,44,66,107
Ma	6,7,27,36,42,49,56,59, 76,77 80,89,90,93,95	40,43,64, 96
Si	64,85,126,160,163	12,49, 90, 74,144,147,159



Додаток 7

Перекладу «сирих» балів базових шкал MMPI тесту МЛО «Адаптивний» в стандартні Г-бали

Г-баллы	L	F	К	Hs	D	Ну	Pd	Mf	Pa	Pt	Sc	Ma	Si
25
26
27									0		0
28
29
30						0	0
31									1		1
32		0
33						1						0
34
35	0	1			0		1	0		0	2		0
36						2			2			1
37				0						1
38		2					2
39	1				1	3					3	2	1
40				1				1	3	2
41		3
42					2	4	3				4	3
43-	2								4	3			2
44		4	0
45				2	3	5	4	2			5
46									5	4
47	3	5		3		6						4	3
48					4		5				6
49				4		7			6	5
50		6	1					3				5
51				5	5						7		4
52	4					8	6		7	6
53		7									8	6
54				6		9
55			2				7	4	8	7	9	7	5
56	5	8			6	10
57				7						8	10	8
58					7				9
59		9						5		9	11		6	<...

Подобные документы

• Особистісне ставлення студентів до власного здоров’я

  Теоретичний аналіз поглядів на здоров’я у юнацькому віці. Психічне здоров’я як основа життя. Методика для оцінки рівня розвитку адаптаційної здатністі особистості за С. Степановим. Зміст багаторівневого особистісного опитувальника "Адаптивність".
  
  курсовая работа [79,0 K], добавлен 26.08.2014
  

• Підходи до класифікації форм та видів деформацій особистості

  Аналіз діагностування та нівелювання деформацій на ранніх етапах їх утворення для забезпечення психічного здоров'я особи. Розгляд професійного, учбово-професійного та власне особистісного деформування особистості. Створення профілю деформованої людини.
  
  статья [20,9 K], добавлен 31.08.2017
  

• Внутрішня гармонія та психічне здоровя

  Психічне здоров'я, як компонент здоров'я людини. Вплив негативного психоемоційного стану на різні сфери життя людини. Внутрішня гармонія – шлях до психічного здоров’я. Формування нових життєвих стратегій як умова психосоціального благополуччя.
  
  реферат [21,4 K], добавлен 22.05.2008
  

• Психологія, релігія й психічне здоров'я

  Дослідження подібностей й розходжень між сучасною наукою про поведінку й релігію, аналіз використання в них понять зовнішньої й внутрішньої релігійної орієнтації. Особистісні детермінанти розвитку як новий підхід до проблем психічного здоров'я.
  
  реферат [28,3 K], добавлен 23.06.2010
  

• Ціннісні орієнтації та їх вплив на становлення особистісної зрілості в юнацькому віці

  Обґрунтування наукових підходів до вивчення ціннісно-смислової сфери особистості. Становлення особистісної зрілості в юнацькому віці в залежності від системи ціннісних орієнтацій. Розробка методики оцінки рівня самоактуалізації студентів-першокурсників.
  
  дипломная работа [157,5 K], добавлен 19.09.2012
  

• Патологічні зміни фізичного і психічного здоров’я військовослужбовців під впливом екстремальних умов

  Розглянуто причини і фактори екстремальних ситуацій несення військової служби, які впливають на появу патологічних змін здоров’я військовослужбовця. Розглянуто поняття стресу і дистресу, напруги і перенапруженості, як причин виникнення психічних розладів.
  
  статья [22,7 K], добавлен 27.08.2017
  

• Вплив образу фізичного "Я" на самоставлення та розвиток особистості у ранньому юнацькому віці

  Аналіз самоставлення до образу фізичного "Я" у загальній структурі Я-концепції особистості. Соціально-психологічні чинники формування феноменів, їх вплив на розвиток особистості юнацького віку. Проблеми, пов'язані з викривленим сприйманням власного тіла.
  
  статья [22,9 K], добавлен 06.09.2017
  

• Самооцінка і її роль в розвитку особистості

  Самооцiнка як компонент самосвiдомостi, що мiстить поряд зi знанням про себе власну оцiнку своїх здiбностей, моральних якостей i вчинків. Визначення системи методик в діагностиці рівня самооцінки студентів-психологів. Самооцінка в розвитку особистості.
  
  дипломная работа [216,7 K], добавлен 09.07.2011
  

• Спілкування як складова частина психічного здоров'я людини

  Становлення людини завдяки пристосуванню успадкованої видової поведінки до зміни середовища та в результаті передачі людям досвіду попередніх поколінь на основі спілкування, яке забезпечує розвиток людини, її життєдіяльність. Поняття психічного здоров'я.
  
  реферат [23,0 K], добавлен 19.09.2013
  

• Соціалізація особистості в процесі художньо-естетичної діяльності

  Розвиток естетичних iнтересiв i потреб студентів. Інтерес як важлива спонукаюча сила до оволодіння знаннями, розширення світогляду студентів, до збагачення змiсту їх психiчного життя. Ставлення особистості до суспiльно-корисної творчої дiяльностi.
  
  статья [8,3 K], добавлен 19.01.2010
  

• Психічне здоров'я молодших школярів

  Психічне здоров’я учня як психолого-педагогічна проблема. Чинники, що впливають на психологічне становлення та розвиток школяра, формують його психічне здоров’я. Вплив самооцінки, музики, кольорів та темпераменту на процес психологічного формування.
  
  курсовая работа [59,7 K], добавлен 07.08.2009
  

• Вплив педагогічної діяльності на здоров’я педагога вищої школи

  Психологічний аналіз проблеми здоров'я, характер та напрямки впливу на нього професійного стресу. Психологічна характеристика педагогічної діяльності як детермінанти професійного здоров’я педагога вищої школи, головні вимоги до особистості педагога.
  
  курсовая работа [76,4 K], добавлен 08.01.2012
  

• Пошук сенсу життя в юності

  Розвиток самосвідомості у ранній юності. Проблема пошуку сенсу життя в юнацькому віці, його важливість для особового розвитку. Ціннісні орієнтації, притаманні юності. Сприймання власного психологічного часу. Формування цілісного уявлення про себе.
  
  реферат [29,9 K], добавлен 03.01.2011
  

• Проблеми адаптації і дезадаптації студентів до навчального процесу та феномен стресу

  Проблеми адаптації і дезадаптації студентів до навчального процесу та феномен стресу. Забезпечення психічного здоров’я. Проблеми діагностики адаптаційних процесів до навчального процесу у студентів вищих навчальних закладів: дослідження та результати.
  
  курсовая работа [129,7 K], добавлен 21.11.2008
  

• Психологічні особливості самосприймання студентської молоді

  Психологічна характеристика розвитку особистості студента. Проблема діагностики самосвідомості та її складових у студентів. Методика знаходження кількісного вираження рівня самооцінки. Віковий аспект сприймання студентом самого себе. Рівень самоповаги.
  
  дипломная работа [300,6 K], добавлен 04.03.2012
  

• Порівняльна характеристика розвитку ціннісної сфери старшокласників і студентів

  Сучасні підходи до розуміння поняття "цінності" у психології. Аналіз процесу їх формування в юнацькому віці. Експериментальне дослідження психологічних особливостей динаміки ціннісних орієнтацій старшокласників і студентів та особливостей його перебігу.
  
  магистерская работа [157,9 K], добавлен 19.10.2011
  

• Психологічні особливості саморозкриття в юнацькому віці

  Сутність саморозкриття та його роль у становленні особистості. Основні науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення проблеми саморозкриття. Методичне забезпечення дослідження психологічних особливостей саморозкриття студентів у юнацькому віці.
  
  дипломная работа [157,3 K], добавлен 11.05.2012
  

• Особливості самооцінки в юнацькому віці

  Проблема самооцінки та її розвитку у психології. Психологічний аспект вивчення самооцінки як наукового феномену. Дослідження особливостей структури самооцінки в учнів старшого шкільного віку. Особливості адекватності самооцінки у курсантів-студентів.
  
  курсовая работа [347,7 K], добавлен 10.01.2016
  

• Емпіричне дослідження відношення до свого здоров’я та способу життя у жінок похилого віку

  Психологічні та вікові особливості людей похилого віку. Сутність та значення здорового способу життя, фактори впливу на його формування як основи профілактики здоров’я у жінок похилого віку; дослідження їх відношення до свого здоров’я та способу життя.
  
  курсовая работа [789,9 K], добавлен 14.12.2013
  

• Вивчення гендерної ідентифікації особистості студентів вузів 17-22 років

  Визначення гендерного типу особистості у студентів-спортсменів. Аналіз тенденцій до маскулінізації дівчат-спортсменок. Порівняльна характеристика студентів-спортсменів та учнівської молоді, які не займаються спортом щодо їх особистісних характеристик.
  
  статья [16,2 K], добавлен 24.04.2018
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам