Психофізіологічне забезпечення адаптації до навчання молодших школярів із зони безумовного відселення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

УДК 159/ 938 15. 21. 35

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Психофізіологічне забезпечення адаптації до навчання молодших школярів із зони безумовного відселення

Гармаш Людмила Сергіївна

19.00.02-психофізіологія

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Інституті психології імені Г.С. Костюка АПН України та Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному інституті ім. Г.С. Сковороди

Науковий керівник - член-кореспондент АПН України,

доктор медичних наук, професор

Берзінь Валерій Іванович,

Національний медичний університет ім.О. О.Богомольця,

завідувач кафедри гігієни дітей та підлітків

Офіційні опоненти - доктор біологічних наук, професор

Макаренко Микола Васильович,

Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України,

провідний спеціаліст

- доктор психологічних наук, професор

Яковенко Сергій Іванович,

Київський інститут внутрішніх справ при Академії МВС України,

начальник кафедри психології

Провідна установа - Вінницький медичний університет ім. М.І. Пирогова, кафедра екстремальної військової медицини

Захист відбудеться 18 червня 2002 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, Київ-ЗЗ, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Автореферат розісланий 17 тарвня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балл Г.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема адаптації дитини до навчання у школі є однією з найактуальніших проблем сьогодення.

Зміни способу життя дитини на початковому етапі навчання висувають високі вимоги до пристосувальних можливостей організму та потребують міцного фізичного і психічного здоров'я, здатності до складної розумової аналітико-синтетичної діяльності, пізнавальної активності, розвинених морально-вольових якостей (Л.І. Божович). Перебіг адаптаційних процесів обумовлений як психофізіологічними властивостями, так і особистісними якостями індивіда. Серед факторів, що суттєво впливають на адаптацію до навчання у школі важливу роль відіграє стан здоров'я. За даними ряду дослідників (В.І. Берзінь, І.Д. Дубинська, Г.М. Риженко, О.А. Лосєва) у дітей з відхиленнями в стані здоров'я можливий розвиток дезадаптації. Наявність на Україні контингенту дитячого населення - потерпілого від аварії на ЧАЕС, для якого характерно погіршення функціонального стану організму, зниження рівня здоров'я та формування хронічних захворювань (В.І.Берзінь, В.Н. Новікова, Н.С. Полька, Р.Т. Бевз), потребує керування процесом адаптації з метою вирішення такої важливої проблеми як збереження психічного та фізичного здоров'я школярів.

Вивчення процесу адаптації забезпечує своєчасне виявлення дезадаптації, з'ясування причин зриву адаптації та проведення заходів з корекції виявлених порушень.

Успішний чи невдалий початок шкільного життя здебільшого визначає подальшу перспективу учня протягом усього шкільного періоду.

Та, якщо проблема адаптації до школи дітей з різних регіонів висвітлюється в численних працях науковців (Г.М. Сердюковська, С.М. Громбах, А.Г. Глущенко, І.І. Слєпушкина, А.Г. Хрипкова), то питання адаптації до навчання дітей, потерпілих від аварії на ЧАЕС, залишається недостатньо вивченим.

У зв'язку з цим постає наукова проблема: визначити основні напрямки з оптимізації адаптації до навчання в школі дітей молодшого шкільного віку-потерпілих від аварії на ЧАЕС, що були переселені з зони безумовного відселення.

Враховуючи актуальність проблеми та відсутність відповідних наукових розробок, сформульовано тему дисертаційного дослідження:

“ Психофізіологічне забезпечення адаптації до навчання молодших школярів із зони безумовного відселення “.

Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження входить до комплексної теми лабораторії психофізіології інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України “ Психофізіологічне забезпечення педагогічної діяльності: системні принципи оцінки, діагностики та корекції”, № держреєстрації 0100U000108.

Об'єкт дослідження - процес адаптації дитини до школи.

Предмет дослідження -особливості процесу адаптації молодших школярів, потерпілих від аварії на ЧАЕС, та психофізіологічне забезпечення цього процесу.

Мета дослідження полягала у визначенні закономірностей психофізіологічної адаптації молодших школярів та обґрунтуванні, розробці і визначенні ефективності заходів системи психофізіологічного забезпечення адаптації на початковому етапі навчання.

Задля реалізації мети були визначені відповідні завдання дослідження. В якості гіпотези висунуте припущення того, що опромінення дітей малими дозами радіації в умовах проживання на територіях зони безумовного відселення викликає зміни психофізіологічних функцій, які призводять до порушень адаптаційних процесів і можуть підлягати корекції за умов застосування комплексу заходів психофізіологічного забезпечення адаптації до навчання.

Обрана мета обумовила постановку таких завдань дослідження:

1.Здійснити лонгітудинальне вивчення процесу адаптації молодших школярів, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, а також факторів, котрі справляють вагомий вплив на перебіг цього процесу (функціональний стан організму, стан здоров'я) .

2. Вивчити основні тенденції формування й розвитку провідних психофізіологічних функцій дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку з зони безумовного відселення.

3. Визначити основні напрямки цілеспрямованого впливу на процеси розвитку психофізіологічних функцій з метою забезпечення оптимальної адаптації до навчання в школі.

4. Теоретично та практично обґрунтувати та визначити комплекс заходів системи психофізіологічного забезпечення адаптації до навчання в школі.

Методологічною основою дослідження є:

теорія функціональної системи П.К.Анохіна, а також концепції адаптації людини ( Ю.А. Александровський, Ф.Б. Березін і ін.) і концепції поліпшення функціонального стану організму та успішності навчання школярів шляхом формування пріоритету здорового способу життя в процесі навчання в школі(В.І. Берзінь ).

Методи дослідження . Завдання дослідження були реалізовані шляхом застосування комплексу теоретичних, емпіричних, статистичних методів: анкетування, спостереження, експерименту, статистичної обробки кількісних показників експерименту та їх узагальнення.

Базою для проведення досліджень були дитячі дошкільні заклади м. Переяслава-Хмельницького - “Любавонька” та “Сонечко”; загальноосвітні середні школи № 6 та № 7. Обстеженням охоплено 466 дітей, серед яких був виділений основний контингент в кількості 180 дітей. Ці діти народилися та проживали в зоні безумовного відселення до моменту переселення. Були створені чотири основні групи в залежності від тривалості проживання на території зони безумовного відселення: група А - 5 років проживання ( 44 чол. ), група Б - 4 роки проживання ( 42 чол. ), група В - 3 роки (49 чол. ), група Г - 2 роки ( 45 чол. ). В контрольну групу ввійшли діти - корінні мешканці міста, які були ровесниками переселенців. Спостереження проводилося протягом чотирьох років.

До зони безумовного відселення згідно з постановою Ради Міністрів УРСР віднесені 20 населених пунктів Поліського р-ну Київської області. Дана територія зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами з щільністю забруднення ґрунту ізотопами цезію від 15 КІ/кв. км. і вище, або стронцію від 3,0 КІ/кв. км. і вище, або плутонію від 0,1 КІ/кв. км. Ефективна еквівалентна доза опромінення людини може перевищувати 5,0 МЗВ (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вони отримували у доаварійний період.

Особливості радіоактивного забруднення районів зон безумовного відселення наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Особливості радіоекологічного статусу територій Поліського району, з яких переселені діти (І) і міста Переяслав-Хмельницького (ІІ)

Зона	Забруднення Сs137+Сs134	Річна доза опромінення (мбер)	Загальна сума
	грунту	молока	Зовнішнє	Вид радіонуклідів	Сума
				Сs	Sr	Рu
І	7,30-15,43	5,64-13,44	90-201	169-403	---	---	180-414	268-615
II	0,22	2,97	1,0	89	1,0	---	91	92

Таким чином, до моменту переселення діти основного контингенту проживали на територіях забруднених радіонуклідами. Згідно Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ в редакції Закону від 6 червня 1996 № 230/96-ВР “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” отримали статус потерпілих від аварії на ЧАЕС. Тому важливим було проведення досліджень психофізіологічної адаптації до навчання даного контингенту.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. Виявлені шляхом здійснення моніторингу особливості динаміки психофізіологічних функцій і розумової працездатності дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку, потерпілих від аварії на ЧАЕС.

2. Встановлені особливості формування здоров'я дітей, переселених з зони безумовного відселення.

3. Теоретично обґрунтована та розроблена система заходів психофізіологічного забезпечення адаптації, яка полягає у визначенні рівня психофізіологічних функцій організму та корекції виявлених відхилень.

4. Доведено, що система психофізіологічного забезпечення адаптації до навчання позитивно впливає на динаміку захворюваності, фізичний розвиток, стан здоров'я і психологічну стійкість дітей.

Теоретичне значення дослідження обумовлене такими його результатами:

виявлено закономірності формування психофізіологічного стану дітей, що були переселені з зони безумовного відселення;

обґрунтовано теоретичні основи застосування неспецифічних оздоровчих засобів ( оптимізація фізичного виховання, загартування, точковий масаж, радіозахисне харчування ) в комплексі психофізіологічного забезпечення адаптації до навчання.

визначені теоретичні засади психофізіологічної регуляції навчальної діяльності ( використання методик психодіагностики, діагностики функціонального стану організму ).

Практичне значення роботи полягає в тому, що:

- розроблено систему заходів психофізіологічного забезпечення адаптації до навчання молодших школярів.

- впровадження моніторингу психофізіологічної адаптації дозволяє своєчасно виявити несприятливий перебіг процесу адаптації та прийняти рішення про необхідність корекції.

- запропоновано комплекс неспецифічних загальнооздоровчих засобів, спрямованих на регуляцію психофізіологічних функцій організму з метою оптимізації адаптації до школи.

За матеріалами досліджень підготовлені методичні рекомендації “Фізіолого-гігієнічна та психофізіологічна оцінка розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку” (1998), “Моніторинг стану здоров'я та фізичного розвитку дітей, потерпілих від аварії на ЧАЕС” (1998), які використовувалися в роботі лікарів-гігієністів з фаху гігієни дітей та підлітків, педіатрів, студентів та вчителів шкіл.

Результати досліджень впроваджені в роботу дошкільних закладів, загальноосвітніх середніх шкіл м. Переяслава-Хмельницького, а також в навчальний процес Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту ім. Г. С. Сковороди та Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця.

Надійність та вірогідність отриманих даних забезпечувалися різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми; використанням методик і методичних прийомів, які відповідали меті та завданням дослідження; застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.

Апробація дисертації.

Матеріали дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях “Фізична культура, спорт та здоров'я” (Черкаси, 14-16 червня 1996 р.), “Науково-методичні проблеми природоохоронного виховання молоді у закладах вищої та середньої освіти” (Київ, 17-19 вересня 1998 р.), “Культура здоров'я як предмет освіти” (Херсон, 1-3 жовтня 1998 р.), “Медико-соціальні аспекти стану здоров'я дітей та підлітків” (Харків, 28-29 жовтня 1999 р.), “ Формування здорового способу життя у студентської та учнівської молоді засобами туристської роботи” (м. Переяслав-Хмельницький, 19-20 квітня 2001р. ).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дослідження відображено в 5 одноосібних наукових публікаціях.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел літератури, що налічує 158 найменувань, 2 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 157 сторінках комп'ютерного тексту, у тому числі вміщено 54 таблиці та 13 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначені об'єкти, предмет, мета, гіпотеза, завдання, наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи; приведені дані про апробацію.

Розділ перший “Психофізіологічні особливості дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, як основа організації навчального процесу”, присвячений теоретичному аналізу проблем дисертаційного дослідження шляхом вивчення даних у науковій літературі. В огляді літератури розглядається сучасний стан проблеми адаптації до навчання в школі, її соціально- психологічні, психофізіологічні, гігієнічні критерії. Соціально-психологічна адаптація дитини зумовлюється численними факторами і представлена процесом перебудови поведінки та діяльності дитини в нових умовах, що виникають в зв'язку з зміною соціального статусу індивіда. Критерієм соціально-психологічної адаптації виступають ефективність навчальної діяльності, засвоєння шкільних норм поведінки, успішність соціальних контактів, емоційне благополуччя. В свою чергу дані критерії обумовлені психологічною готовністю до шкільного навчання, основними складовими якої, є мотиваційна, емоційно-вольова, розумова готовність, а також готовність до соціальних контактів (Л.І. Божович). В межах психофізіологічної адаптації важливим питанням є діагностика та оптимізація функціональних станів різних систем організму. Гігієнічним критерієм дітей до школи виступає сприятлива динаміка працездатності поряд з високою навчальною успішністю. З позицій різних напрямків шкільної адаптації визначені умови, за яких виникає у молодших школярів дезадаптація, яка призводить до порушень стану здоров'я, а також розглянуті шляхи оптимізації процесу адаптації.

Виходячи з теми роботи, був проведений інформаційно-патентний пошук висвітлення в літературі психофізіологічного статусу дітей, потерпілих від аварії на ЧАЕС, впливу навчального навантаження на здоров'я даного контингенту дітей, а також перебігу процесу адаптації до навчання у початковій школі та заходів по збереженню та відновленню психофізіологічного стану організму.

Відсутність у вітчизняній та зарубіжній літературі даних про лонгітудинальні дослідження процесу шкільної адаптації, окремі повідомлення про психофізіологічні особливості дітей, що проживали на територіях, забрудненних радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС, вказала на необхідність проведення наукових досліджень з даної проблеми.

Зміст другого розділу “Методичні прийоми дослідження та його обсяг” присвячений опису методів дослідження та їх організації.

Зважаючи на те, що адаптація є багатофакторним явищем, її процес оцінюють за ефективністю виконання завдань, що стоять перед організмом дитини, а також з позиції - витрат психофізіологічних резервів та збереження здоров'я (ціна адаптації). Так як на етапі початкової школи у дітей з'являється новий вид діяльності - навчання, то процес адаптації можна оцінити за успішним опануванням шкільної програми.

Розумова працездатність найбільш адекватно відтворює функціональний стан школяра, його можливості оволодіння навчальною програмою, і в кожен відрізок часу найбільш адекватно відображає пристосування дитячого організму до навчального навантаження (Г.Н. Сердюковська). В зв'язку з цим були використані методики дослідження розумової працездатності, як одного з ведучих показників функціонального стану центральної нервової системи (В.І. Медведєв), а саме:

-вивчення розумової працездатності (продуктивність коректурної проби)

-методика вивчення довільної уваги ( за даними коректурної проби)

-методика дослідження короткочасної зорової пам'яті ( за Рибаковим)

Вивчення розумової працездатності проводилося за загальноприйнятою методикою коректурних таблиць Анфімова.

Крім того, для визначення психофізіологічного стану дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку вивчали показники функціонального стану серцево-судинної системи (частота серцевих скорочень та артеріальний тиск) в стані спокою та при дозованому фізичному навантаженні.

Оскільки процес адаптації вимагає витрат психофізіологічних резервів, що впливає на рівень здоров'я, були використані методики оцінки фізичного розвитку, стану здоров'я та функціональної готовності до школи (шкільна зрілість).

Фізичний розвиток дітей вивчався за антропометричними та фізіометричними показниками. Оцінка фізичного розвитку проводилася за комплексною методикою Стромської Е.П., Властовського В.Г., Кардашенка В.Г.

Для визначення стану здоров'я використовували результати комплексного поглибленого медичного огляду дітей та дані лікувальних закладів про захворюваність за матеріалами звертання за медичною допомогою.

Попередньо проводили загальні аналізи крові і сечі, за показаннями - ультразвукове дослідження внутрішніх органів.

З метою вивчення умов життя та визначення ролі соціально-гігієнічних чинників у формуванні здоров'я дітей, була розроблена анкета і проведене опитування 423 батьків. Всього опрацьовано 1586 анкет.

Оцінку “шкільної зрілості” проводили за медичними ( рівень біологічного та фізичного розвитку, стан здоров'я ) та психофізіологічними критеріями (дослідження дефектів звуковимовлення, виконання тесту Озерецького та Керна-Ірасека ).

Зважаючи на те, що контингент дітей, які проживали на забруднених радіонуклідами, є критичним, щодо розвитку психогенної патології, заслуговує уваги визначення рівня психічного здоров'я. До критеріїв оцінки психічного здоров'я дитини належить емоційний стан та рівень розумової працездатності. Для виявлення основних властивостей особистості та емоційного здоров'я використовували дитячий варіант особистісного тесту Р. Кеттела (модифікований та адаптований варіант до молодшого шкільного віку).

Отримані матеріали оброблені статистично з урахуванням критеріїв достовірності Ст'юдента.

Математична обробка отриманих даних проведена за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel.

У розділі третьому “Психофізіологічний стан організму та стан здоров'я дітей-переселенців із зони безумовного відселення” досліджено динаміку психофізіологічного стану дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку в процесі адаптації до навчання, а також особливості фізичного розвитку і стану здоров'я дітей.

Зіставлення адаптаційних можливостей організму з шкільними вимогами, що з'являються в зв'язку з зміною соціального статусу дитини, дозволяє виявити фізіологічні зони ризику і запобігти розвитку дезадаптації. На думку зарубіжних дослідників Г. Гетцера, А. Керна, Я. Ірасека важливо з'ясувати напередодні вступу до школи показники, що відображають, передусім, рівень загального психофізіологічного розвитку дитини. І цей рівень засвідчує шкільну зрілість. Відсутність у дітей “шкільної зрілості” може бути передумовою виникнення порушення адаптації до навчання ( С.М. Громбах, Г.М. Сердюковська ).

Аналіз результатів по визначенню шкільної зрілості дітей підготовчої групи (гр.В) показав, що відсоток дітей функціонально неготових до школи є досить високим в обох групах і становить в основній групі 38, 8%, а в контрольній - 30,0 % при відсутності статистично достовірної різниці між ними (р > 0,05). Дослідження в динаміці року виявили, що на кінець навчального року кількість дітей, які досягли шкільної зрілості збільшується, як в основній групі (з 26,5 % до 32,6 %), так і в контрольній групі (з 35,7 % до 45,7 %). Проте, чисельність дітей функціонально готових до школи серед переселенців на 13,1% менша, ніж в контрольному контингенті (р > 0,05).

Показники “шкільної зрілості” дітей підготовчої групи (в %).

Вивчення розумової працездатності дітей груп порівняння показало, що вже на початку навчального року показники коректурної проби (швидкість та точність роботи) по всім дням тижня нижчі у переселенців порівняно з контрольною групою, хоч різниця залишається статистично недостовірною (р > 0,05). Водночас, в основній групі, починаючи з вівторка зростає чисельність дітей з несприятливими кривими працездатності ( за М.В. Антроповою ) і порівняно з контрольною групою різниця є статистично достовірною по всім дням тижня, окрім понеділка.

Причому, якщо протягом тижня у контрольному контингенті спостерігалося підвищення працездатності, у вівторок та середу (зменшувалась чисельність дошкільників з несприятливими кривими), то в основній групі дана тенденція у вівторок та середу не виявлена.

Тижнева динаміка показників короткочасної зорової пам'яті на початку року теж була більш сприятливою у підготовчій групі контрольного контингенту порівняно з основною групою. В останніх вже в середу спостерігалося зменшення кількості відновлених фігур на фоні підвищення даного показника в контрольній групі. А в п'ятницю до занять діти-переселенці відновлювали менше фігур, ніж ровесники контрольного контингенту і різниця була суттєвою ( р < 0,05).

При порівнянні працездатності дітей основної та контрольної груп наприкінці навчального року виявили, що показники розумової працездатності (швидкість та точність роботи, продуктивність коректурної проби, об'єм короткочасної зорової пам'яті ) в основній групі залишаються нижчими протягом всього тижня порівняно з контрольною групою при несуттєвій різниці між ними ( р > 0,05 ). Разом з тим, по всіх днях тижня в основній групі несприятливих кривих працездатності більше, ніж в контрольній групі, а в п'ятницю ця різниця стає статистично достовірною ( р < 0,05 ).

Дослідження функціонального стану системи кровообігу в динаміці не виявили суттєвої різниці між середніми абсолютними показниками артеріального тиску і частоти серцевих скорочень у переселенців в порівнянні з контрольною групою протягом дня, тижня. Так, систолічний артеріальний тиск у дошкільнят-переселенців становив 91 ± 1,05 мм. рт. ст., а у дітей контрольної групи -89 ± 0,98 мм.рт.ст. Діастолічний артеріальний тиск становив у дітей контрольної групи 48 ± 18 мм.рт.ст., а у дітей експериментальної групи 49 ± 1,26 мм.рт.ст. Частота серцевих скорочень в стані спокою була у дітей експериментальної групи 94 ± 1,44 уд / хв., а у дошкільнят контрольної групи вона становила 92 ± 1,35 уд/хв.

При проведенні функціональної проби виявили більшу кількість дітей з доброю функціональною спроможністю в групі корінних мешканців міста порівняно з переселенцями, що становить відповідно 52,1% проти 32,6 %, різниця статистично достовірна (р < 0,05). Тобто, при наявності фізичного навантаження у переселенців спостерігається вище функціональне напруження серцево-судинної системи в порівнянні з дітьми контрольної групи.

Вивчення психофізіологічного стану дітей-переселенців підготовчої групи дає змогу зробити висновок, що серед даного контингенту спостерігається зниження показників короткочасної зорової пам'яті, стійкості уваги та функціональне напруження серцево-судинної системи порівняно з контрольною групою, що може бути пов'язане з опроміненням, як в антенатальному періоді так і протягом проживання в зоні безумовного відселення до моменту переселення.

Порівняння працездатності молодших школярів основної та контрольної груп виявило, що вже на початку навчального року показники коректурної проби (швидкість та точність, продуктивність роботи) серед учнів перших, других, третіх класів основної групи за середньоденними величинами залишаються нижчими, ніж в контрольній групі по всіх днях тижня. Причому, по точності роботи у першокласників ( гр.В ) основної групи була виявлена суттєва різниця в понеділок та п'ятницю порівняно з контрольною групою ( р < 0,05 ) Серед другокласників (гр.Б ) та третьокласників ( гр.А ) основного та контрольного контингенту показники працездатності статистично достовірної різниці не мали.

На відміну від контрольного контингенту, де зниження працездатності учнів всіх молодших класів спостерігається з четверга, в основній групі відмічено зниження працездатності у середу серед першокласників та другокласників. В учнів-переселенців третього класу спостерігалося підвищення працездатності у вівторок з наступним зниженням у середу і підвищенням у четвер. Проте в п'ятницю всі показники працездатності знижувалися і мали суттєву різницю в порівняно з контрольною групою. Очевидно втома у переселенців розвивається вже з вівторка, а її накопичення під впливом щоденних навчальних занять призводить до суттєвої різниці в точності коректурної проби у першокласників-переселенців в п'ятницю порівняно з контрольною групою.

Разом з тим, в основній групі, порівняно з контрольною, виявлено більший відсоток учнів з несприятливими кривими працездатності, чисельність яких зростає протягом тижня, і в п'ятницю їх відсоток становить серед першокласників - 40,8 %, серед другокласників - 38,1 %, серед третьокласників - 36,4 %. В той час, як в контрольній групі несприятливих кривих працездатності зареєстровано: в першому класі - 22,5 %, у другому -20,5 %, а в третьому - 25,6 %. Статистично достовірна різниця між кількістю учнів з несприятливими кривими працездатності основної та контрольної груп виявлена серед першокласників та другокласників.

Порівняння показників короткочасної зорової пам'яті не виявили суттєвої різниці в учнів першого, другого та третього класів. На початку навчального року кількість відновлених знаків зростала в залежності від віку: у першому класі - 6,9+0,14; у другому класі 7,9+0,11; у третьому - 9,1+_0,2; відповідно в контрольній групі: перший клас - 7,4+_0,12; другий клас - 8,7+0,11; третій клас -- 9,0+0,19. Така динаміка може бути пов'язана з віковими особливостями та виробленням шкільного стереотипу діяльності.

В річній динаміці розумової працездатності учнів молодших класів спостерігається погіршення показників ( стійкість уваги, об'єм короткочасної зорової пам'яті) серед учнів всіх класів обох груп порівняння, що є наслідком накопичення втоми внаслідок навчального навантаження протягом навчального року. Проте, в учнів -переселенців другого та третього класу по точності коректурної роботи виявлена статистично достовірна різниця в п'ятницю порівняно з контрольною групою, що вказує на розвиток більш глибокої втоми, ніж у учнів контрольної групи.

Що стосується короткочасної зорової пам'яті, то у травні реєструється вдосконалення пам'яті у школярів обох груп порівняння, що проявляється збільшенням числа правильно відновлених знаків. На кінець навчального року спостерігається суттєва різниця в порівнянні з початком навчального року кількості правильно відновлених знаків в учнів першого класу (8,1+0,12 проти 6,9+0,14). В учнів другого та третього класів показники короткочасної зорової пам'яті залишалися статистично недостовірними і становлять відповідно 8,2+0,12 та 9,4+0,2.

У дітей контрольного контингенту на кінець навчального року кількість відновлених знаків склала відповідно у першому класі 8,2+0,22, у другому - 9,0+0,44, у третьому - 9,2+0,23. При оцінці показника короткочасної зорової пам'яті в групах порівняння суттєвої різниці не виявлено.

Вивчення функціонального стану серцево-судинної системи дало такі результати: на початку навчального року в показниках частоти серцевих скорочень, систолічного та діастолічного тиску дітей-переселенців при порівнянні з контрольною групою відсутня суттєва різниця у учнів 1, 2 та 3 класів. У учнів 3 класу по понеділках спостерігається зниження систолічного та діастолічного тиску при збільшенні ЧСС. У третьокласників після дозованого фізичного навантаження виявлена суттєва різниця в показниках систолічного та діастолічного тиску дітей-переселенців порівняно з контрольною групою, що свідчить про напруження механізмів адаптації. Водночас, в основній групі спостерігається більше число дітей з незадовільною реакцією системи кровообігу на функціональну пробу з дозованим фізичним навантаженням порівняно з контрольним контингентом за всіма віковим групам. Незадовільна реакція системи кровообігу була виявлена у 11,4% першокласників контрольного контингенту та 18,4 % основного контингенту ( р > 0,05 ), у 14,1 % другокласників контрольного контингенту та 19,1% переселенців, у 23,1 % третьокласників контрольної групи та 40,9 % основної групи (р < 0,05).

На кінець навчального року збільшується відсоток дітей з незадовільною реакцією системи кровообігу на фізичне навантаження в обох групах дітей. Хоч в контрольній групі чисельність зростає, але різниця порівняно з початком навчального року залишається статистично недостовірною ( р > 0,05 ). В основній групі кількість дітей з незадовільною реакцією системи кровообігу збільшується по всім групам спостереження, а серед першокласників порівняно з початком навчального року різниця стає статистично достовірною. В першому класі основного контингенту чисельність дітей зростає у 2 рази і становить 38,7% , у другому класі 26,2 % та у третьому класі 47,7%.

Такі зміни свідчать про наявність напруження серцево-судинної системи у дітей-переселенців, що може бути наслідком порушення нейроендокринної системи, яке виникло внаслідок хронічного радіаційного впливу, а також наявних труднощів адаптаційного процесу.

В динаміці спостереження подібна тенденція показників психофізіологічного стану зберігалася по всіх вікових групам основного контингенту.

Отже, у молодших школярів, переселених з зони безумовного відселення, спостерігаються знижені показники уваги, короткочасної зорової пам'яті та функціональне напруження серцево-судинної системи порівняно з контрольною групою. Це свідчить про несприятливий перебіг процесу адаптації та потребує заходів з корекції порушень з метою попередження розвитку дезадаптації.

В свою чергу процес адаптації обумовлюється станом здоров'я дитини.

Захворюваність дітей, як один з основних критеріїв стану здоров'я, була оцінена в динаміці трьох років. Дані представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Динаміка загальної захворюванності серед дітей-переселенців (на 1000 дітей)

Рік спостереження	Група спостереження
	А	Б	В	Г
Перший	1136,4 ±18,3	1261,3 ± 39,0	759,9 ± 48,7	688,9 ± 47,2
Другий	1102,2± 12,2	1290,5 ± 26,8	815,6 ± 29,8	644,5 ± 41,6
Третій	974,4 ± 21,6	1023,8 ± 22,2	918,4 ± 25,7	844,5±38,1

Як свідчать результати проведеної оцінки, показник загальної захворюваності дітей, переселених з зони безумовного відселення, залежить від віку дитини та тривалості проживання на територіях забруднених радіонуклідами. Порівняння захворюваності дітей основної та контрольної групи виявило вищий рівень захворюваності у переселенців. Серед дітей групи А різниця склала 10,8 %, у групі Б- 14,4%, у групі В -31,4 %, у групі Г-29,1%. Причому, різниця між рівнем захворюваності дітей основної та контрольної групи стає статистично достовірною в групах В та Г ( р < 0,05 ).

Аналіз поширенності хвороб серед дітей-переселенців виявив, що значна питома вага належить хворобам органів дихання. Так, у групах Б, В, Г вони посідають перше місце і становлять відповідно 33,3%, 36,7%, 38,2%. Винятком є група А, де перше місце посідають хвороби ендокринної системи. Протягом спостереження встановлено, що з віком дитини в структурі захворюваності зменшується питома вага хвороб органів дихання та інфекційних захворювань, але зростає розповсюдженість хвороб крові, ендокринної системи, системи кровообігу, органів травлення, нервової системи. Суттєва різниця виявлена в частоті поширеності гіперплазії щитовидної залози у дітей-переселенців групи А (22,7%) та групи Б (26,2 %) порівняно з контрольною групою (відповідно по 7,7% в обох групах). Частіше серед дітей основної групи В порівняно з контрольною зустрічаються гіперплазія щитовидної залози (відповідно 13,3% і 9,9%) та залізодефіцитна анемія (відповідно 16,2% і 11,2%), хоч суттєва різниця відсутня. Привертає увагу, що поширеність анемій в усіх вікових групах основного контингенту вища порівняно з контрольним контингентом.

У групі Г протягом двох років спостереження виявляється суттєва різниця в поширюваності хвороб нервової системи та органів чуття. . Вивчення фізичного розвитку виявило, що більшість дітей-переселенців мала середній рівень фізичного розвитку (гр. А - 72,7%, гр. Б - 69%, гр. В - 69,4%, гр. Г - 66,6%).

У той же час при відсутності суттєвої різниці кількість дітей з низьким і нижче середнього фізичним розвитком серед дітей основної групи більша, ніж у контрольній групі ( р > 0,05 ).

При визначенні гармонійності фізичного розвитку виявили суттєву різницю між чисельністю гармонійно розвинутих дітей основної групи (групи А та Б ) порівняно з контрольною групою.

. В групі А основного контингенту відсоток учнів з гармонійним фізичним розвитком склав 54,5 %, а в контрольній групі - 74,3 % ( р < 0,05 ). В групі Б основного контингенту відповідно - 59,3 %, а в контрольному контингенті відсоток дітей з гармонійним фізичним розвитком сягав 78,2 % ( р < 0,05 ).

Оцінка рівня біологічного розвитку виявила меншу кількість дітей з календарним віком відповідним рівню біологічному розвитку в основній групі порівняно з контрольною групою. В групах А, Б, В різниця статистично достовірна ( р < 0,05 ).

Середні значення соматотропічних ознак фізичного розвитку (довжина, маса тіла, окружність грудної клітки) не мали статистично достовірної різниці у дітей основного та контрольного контингенту як у хлопчиків, так і у дівчаток.

адаптація психофізіологічний школяр відселення

Інтегральна оцінка здоров'я ( за С.М. Громбахом ), яка об'єднує показники фізичного розвитку, гострої та хронічної захворюваності, свідчить про зниження питомої ваги дітей з першою групою здоров'я в динаміці спостереження серед дітей, як основної так і контрольної груп. Привертає до себе увагу зростання чисельності осіб з хронічною патологією серед переселенців:

У групі Б з 2,2%+2,2% до 12,1%+4,8 ( Р < 0,05).

У групі В з 4,2%+2,2% до 6,1%+3,4% ( Р > 0,05).

У групі Г з 2,2% ± 2,2 % до 6,7%+3,6 ( Р < 0,05).

Таким чином, аналіз отриманих результатів дослідження стану здоров'я дозволяє зробити висновок, що рівень здоров'я дітей-переселенців 7 -10 років нижчий порівняно з контрольною групою, що може бути наслідком проживання на територіях забруднених радіонуклідами, а негативна тенденція формування здоров'я - результат труднощів адаптаційного процесу.

У четвертому розділі “Розумова працездатність та стан здоров'я дітей в умовах запровадження заходів системи психофізіологічного забезпечення” розглядається ефективність запровадження системи, яка включає комплекс заходів медико-профілактичного ( комплекс фізичних вправ на витривалість, контрастне загартування, точковий масаж, радіозахисне харчування, вітамінотерапію ) та психолого-педагогічного ( психодіагностику та корекцію виявлених порушень з використанням диференційованого педагогічного впливу ) спрямування.

Отримані результати дослідження психофізіологічного стану дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, переселених з зони безумовного відселення, вказують на позитивну динаміку у розвитку психофізіологічних функцій. Так у дітей основної групи динаміка показників розумової працездатності була аналогічною контрольній групі. Спостерігається також збільшення в 2 рази чисельності дітей, функціонально готових до вступу в школу: з 28,6% на початку до 57,8% в кінці навчального року ( р < 0,05 ).

Вивчення функціонального стану серцево-судинної системи наприкінці навчального року показало, що чисельність дітей -переселенців з доброю функціональною спроможністю при дозованому фізичному навантаженні зросла з у 1,5 рази порівняно з початком навчального року ( 57,7 % проти 35,6 % ).

Порівняння показників працездатності основної та контрольної груп показало, що позитивні зрушення функціонального стану центральної нервової системи спостерігалися також і серед школярів молодшого віку.

Аналіз отриманих даних виявив, що розумова працездатність дітей-першокласників ( гр. Г ) основної та контрольної груп аналогічна. Підйом працездатності спостерігається до середи, а з четверга йде її зниження. Темпи зниження працездатності основного контингенту не мають суттєвої різниці при порівнянні з контрольним контингентом. А на кінець навчального року швидкість та точність коректурної роботи залишається у п'ятницю такими, як у четвер в основній групі, а в контрольній групі показники погіршуються.

В річній динаміці працездатності спостерігається її зниження, що проявляється також у денних та тижневих змінах кількості дітей, що мають несприятливий тип кривої працездатності. На початку року чисельність дітей з несприятливим типом кривої серед переселенців була більшою, ніж у контрольній групі, але суттєва різниця була відсутня ( р > 0, 05 ). На кінець навчального року в усі дні тижня несприятливих кривих стає більше в обох групах, але якщо їх кількість зростає з 20% до 36,7% ( р < 0,05) порівняно з початком навчального року у контрольній групі, то в основній з 22,2% до 31,4% ( р > 0,05). Такі зміни показників працездатності свідчать про розвиток більш глибокої втоми під впливом навчального навантаження у школярів контрольної групи порівняно з основною.

Визначення короткочасної зорової пам'яті показало, що середньоденні величини показника протягом всього тижня у дітей-переселенців вищі, ніж у дітей контрольної групи, але різниця статистично недостовірна.( р > 0,05 ).

Аналіз досліджень, проведених серед другокласників ( гр. В ) і третьокласників ( гр. Б ) вказує на позитивну динаміку працездатності у переселенців протягом навчального року, що проявляється вищою швидкістю і точністю роботи (коректурна проба) по всіх днях тижня порівняно з контрольною групою .

На позитивні зрушення функціонального стану нервової системи вказує і зменшення чисельності дітей з несприятливим типом кривої працездатності протягом тижня порівняно з контрольною групою, як у середині так і в кінці навчального року.

Показники короткочасної зорової пам'яті також були вищими серед переселенців, починаючи з середини навчального року протягом тижня по всіх вікових групах дітей порівняно з контрольною групою, хоч різниця між показниками була несуттєвою ( р > 0,05 ).

Дослідження функціонального стану системи кровообігу при наявності дозованого фізичного навантаження виявило меншу кількість учнів з незадовільною реакцією по всіх вікових групах переселенців порівняно з початком навчального року. Причому, у першокласників ( гр.А ) та другокласників ( гр.В ) різниця була суттєвою ( р < 0,05 ).

Таким чином, отримані результати дослідження свідчать, що комплекс заходів системи психофізіологічного забезпечення позитивно впливає на психофізіологічний статус дітей основної групи, що проявляється у сприятливих змінах динаміки розумової працездатності та покращенні функціонального стану системи кровообігу.

Аналіз стану здоров'я дітей показав, що застосування засобів неспецифічної загальнооздоровчої дії сприяє покращенню стану здоров'я, про що свідчить збільшення кількості дітей з гармонійним фізичним розвитком. У порівнянні з початком спостереження відсоток дітей, гармонійно розвинутих, збільшився в групі А на 22,8%, в групі Б на 19,1%, в групі В на 12,4%, в групі Г на 11,2% (відповідно в контрольній групі на 5,2%, 5,1%, 8,1%, 10%). Визначення кількості гармонійно розвинутих дітей після запровадження системи заходів психофізіологічного забезпечення виявило статистично достовірну різницю порівняно з початком спостереження в групах А та Б ( р < 0,05 ).

Рівень загальної захворюваності має тенденцію до зниження у всіх групах дітей-переселенців. При цьому темпи зниження більші в групах основного контингенту, ніж у контрольному.

Таблиця 3

Рівень загальної захворюваності дітей груп порівняння (1000 дітей)

Групи спостереження
А	Б	В	Г
Е	К	Е	К	Е	К	Е	К
818,2+19,4	935,9+26,1	833,3+20,1	987,2+26,7	886,3+21,3	904,3+26,3	755,6+39,4	923,3+45,5

Динаміка перерозподілу дітей за групами здоров'я показала, що кількість дітей з другою групою зменшується за рахунок переходу частини дітей в першу групу здоров'я. В групі А до практично здорових було віднесено 59,1%, в групі Б - 50%, в групі В - 44,9%, в групі Г - 53,3%.

Таким чином, наведені дані свідчать про те, що застосування комплексу заходів психофізіологічного забезпечення позитивно впливає на стан здоров'я дітей.

Враховуючи отримані результати досліджень психофізіологічного стану дітей - переселенців, можна стверджувати, що запровадження системи психофізіологічного забезпечення на початковому етапі навчання дозволяє своєчасно виявити відхилення в процесі адаптації до навчання, попередити розвиток дезадаптації з метою збереження фізичного та психічного здоров'я учнів.

У висновках підбито підсумки проведеного теоретичного й експериментального дослідження, результати якого підтвердили висунуту гіпотезу, а також намічено перспективи подальшої розробки проблеми.

Узагальнення результатів дослідження дало підстави зробити такі висновки:

Психофізіологічний стан дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку переселених із зони безумовного відселення має особливості, що характеризується зниженням показників короткочасної зорової пам'яті, стійкості уваги, а також функціональним напруженням системи кровообігу.

Стан здоров'я дітей-переселенців, як вагомий фактор психофізіологічної адаптації, залежить від тривалості проживання на радіаційно забруднених територіях: діти з хронічною патологією склали у групі А - 11,8%, в групі Б - 12,1%, в групі В - 6,7%, в групі Г - 6,1%.

Особливості психофізіологічного розвитку дітей з зони безумовного відселення диктують необхідність введення моніторингу психофізіологічної адаптації з метою виявлення відхилення від норми та попередження шкільної дезадаптації.

Застосування системи заходів психофізіологічного забезпечення позитивно впливає на фізичний розвиток, стан здоров'я дітей, динаміку захворюваності, на що вказує збільшення чисельності гармонійно розвинутих та практично здорових дітей.

Відзначається, що поданий у даній роботі матеріал не вичерпує висвітлення досліджуваної проблеми. У цьому зв'язку важливим є проведення подальших досліджень по її вивченню у дітей, що народилися від батьків - ліквідаторів аварії на ЧАЄС.

Основний зміст дослідження відображено в таких публікаціях автора:

1. Гармаш Л.С. Психофізіологічні особливості дітей, молодшого шкільного віку, переселених з зони аварії Чорнобильської АЕС. // .Зб. наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - 2000. -Т. ІІ. - ч.3. - С.136-138

2. Гармаш Л.С. Корекція порушень психофізіологічного розвитку дітей, переселених з зони безумовного відселення. // Зб. наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - 2000. -Т.ІІ. - ч.2 -С.125-127

3. Гармаш Л.С.Особливості психофізіологічного статусу дошкільнят, переселених з зон радіоактивного забруднення. //Зб. наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - 2001. - Т.ІІІ. - ч.6. -С.253-256

4. Гармаш Л.С. Розвиток локомоторної функції та функціональна готовність до школи дошкільнят, що зазнали впливу малих доз радіації. //Зб. наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. 2001. - Т. ІІІ. - ч.5. - С.278-281

5. Гармаш Л.С. Функціональна готовність та адаптація до школи дітей з зони безумовного відселення //Зб. наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України 2001. - Т.ІІІ. - ч.7. - С.49-51.

Анотації

Гармаш Л.С. Психофізіологічне забезпечення адаптації до навчання молодших школярів з зони безумовного відселення. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19. 00. 02-психофізіологія.Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Київ, 2002.

Дисертаційне дослідження присвячено вивченню особливостей психофізіологічного стану молодших школярів із зони безумовного відселення та їх адаптації до навчання у школі. В процесі довготривалого спостереження виявлені негативні зрушення функціонального стану організму дітей, які були переселені із зони безумовного відселення. Визначені основні тенденції у формуванні стану здоров'я дітей, потерпілих від аварії на Чорнобильскій атомній електростанції.

Автором обґрунтовано комплекс заходів психофізіологічного забезпечення, що включає неспецифічні загальнооздоровчі засоби та психодіагностику, з метою регулювання психофізіологічних функцій організму і підвищення рівня розумової працездатності.

Проведене дослідження довело ефективність системи психофізіологічного забезпечення, на що вказує позитивна динаміка психофізіологічного стану організму школярів та поліпшення фізичного розвитку, а також стану здоров'я дітей.

Ключові слова: молодші школярі, розумова працездатність, психофізіологічний стан, адаптація, здоров'я.

Аннотация

Гармаш Л.С. Психофизиологическое обеспечение адаптации к обучению младших школьников из зоны безусловного отселения.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.02 - психофизиология. Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. - Киев, 2002.

Диссертационное исследование посвящено изучению психофизиологической адаптации к обучению в школе детей, пострадавших вследствие аварии на Чернобыльской атомной электростанции. В результате теоретического анализа и обобщения литературных источников по данной тематике установлено, что исследования данной проблемы являются актуальными и касаются адаптации к обучению в школе детей различных регионов Украины. Проблема адаптации к школе детей, проживающих на радиационно-загрязненных территориях, освещена лишь в отдельных публикациях. Изучение процесса адаптации обеспечивает своевременное выявление дезадаптации, выяснения причин срыва адаптации и проведение мероприятий по коррекции выявленных нарушений. Недостаточная разработка названной проблематики побудила выделить последнюю в качестве специального предмета диссертационного исследования.

В работе проводилось изучение особенности психофизиологического статуса детей, переселенных из зоны безусловного отселения, а также состояния их здоровья на этапе обучения в начальной школе. Для изучения психофизиологического состояния использовали методики исследования умственной работоспособности, кратковременной зрительной памяти и функционального состояния сердечно-сосудистой системы.

Проведенные исследования показали, что в функциональном состоянии организма у детей, пострадавших от аварии на ЧАЭС, отмечаются негативные сдвиги. Прежде всего, это касается высших психических функций: памяти, внимания, уровень функционирования которых снижен. Выявлено такие наличия функционального напряжения системы кровообращения у детей-переселенцев при наличии дозированной физической нагрузки.

Данные результаты исследования психофизиологического статуса свидетельствуют о неблагоприятном течении процесса адаптации.

Мониторинговые наблюдения за состоянием здоровья данного контингента детей свидетельствуют о снижении уровня здоровья: уменьшается количество практически здоровых детей, увеличивается общая заболеваемость, формируются хронические заболевания. Установлено, что состояние здоровья школьников связано с продолжительностью проживания в зоне безусловного отселения. Уровень здоровья ниже у детей, проживающих на радиационно-загрязненных территориях более длительный период.

На основании результатов исследования был разработан комплекс мероприятий медико-профилактического и психолого-педагогического направления с целью оптимизации процесса адаптации и предупреждения развития дезадаптации у школьников. Мероприятия медико-профилактического и психолого-педагогического направления вошли в систему психофизиологического обеспечения адаптации к школе.

В работе теоретически обоснован комплекс мероприятий психофизиологического обеспечения адаптации к обучению в школе младших школьников, выявлены особенности их психофизиологического статуса, установлены возможности применения коррекции при отклонениях психофизиологического развития. Выявлены особенности формирования здоровья детей из зоны безусловного отселения в процессе адаптации к школе.

Практическое значение работы состоит в обосновании и применении комплекса мероприятий по регуляции психофизиологического состояния, как весомого фактора, влияющего на адаптационные возможности организма школьника на этапе начального обучения.

Ключевые слова: младшие школьники, умственная работоспособность, психофизиологическое состояние, адаптация, коррекция, здоровье.

Summary

L.S. Garmash Psycho - physiological provisions for junior schoolchildren adaptation to study, who migrated from the unconditional resettlement zone. - Manuscript.

Submission of the thesis for a Master Degree in Psychology, occupation 19.00.02 - Psycho - Physiology. Institute of Psychology named after G.S. Kostuk, Academy of Psychology of Ukraine, Kiev, 2000.

Defence of the thesis containing research results of effectiveness on non - specific methods application to regulate body and psycho - physiological functions and to recreate mental capacity of junior schoolchildren.

The Author suggests complex of measures to regulate functional condition of body, recreation of working capacity and strengthening of health of junior schoolchildren exposed to small dosage of radiation, based upon application of non - specific methods.Tested in practice.

Key words: mental capacity, psycho - physiological status, children's health, junior schoolchildren, correction, small dosage of radiation.

Размещено на Allbest.ru

...