Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ДЕФЕКТОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

ЛАЗОРЕНКО ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

УДК 157.2+152.276+371.94

ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ДО ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ 6-8 РОКІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

19.00.08 - спеціальна психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Київ - 2002



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: Вісковатова Тетяна Павлівна, доктор пси-

хологічних наук, професор кафедри кліничної

психології Інституту післядипломної освіти

Одеського національного університету імені

І.І. Мечникова

Офіційні опоненти: Берзінь Валерій Іванович, член-кореспондент АПН України, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри гігієни дітей і підлітків Національного медичного університету імені академіка О.О.Богомольця

Турчинська Валентина Євгенівна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри олігофренопедагогіки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

Провідна установа: Інститут проблем виховання АПН України, м.Київ, лабораторія дошкільного виховання

Захист відбудеться “25” червня 2002 р. о 1630 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01 в Інституті дефектології АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлінського, 9).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту дефектології АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлінського, 9.

Автореферат розісланий “25” травня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.А. Колупаєва



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Визнання Україною Конвенції ООН про права дитини та Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захист і розвиток дітей посилило увагу громадськості до проблем дітей-інвалідів, дітей з особливостями психофізичного розвитку, викликало необхідність створення найсприятливіших умов їхньої інтеграції в систему сучасних суспільних відносин.

У Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття) наголошується на необхідність вдосконалення освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку у системі закладів суспільного виховання, забезпечення їхньої повноцінної життєдіяльності і соціального захисту, створення для них умов максимальної психолого-педагогічної корекції.

Це безпосередньо стосується і дітей із затримкою психічного розвитку яка є найчисельнішою із усіх категорій з особливими потребами. Однією з перешкод на шляху досягнення цієї мети є труднощі в опануванні програмового матеріалу, які відчувають діти із затримкою психічного розвитку (ЗПР). Вони зумовлюють стійке небажання дітей отримувати знання у довільній формі, що сприяє утвердженню себе як особистості здебільшого з негативною поведінкою. Адаптація до навчання дітей із відхиленнями в психічному розвитку зменшує труднощі, що, у свою чергу, позитивно змінює ставлення їх до процесу навчання в цілому. Роль психологічної адаптації особливо посилюється в умовах впровадження в життя програми дванадцятирічного навчання. Нині діти йдуть до школи не з молодшого шкільного віку, а з дошкільного. Значні інтелектуальні навантаження, які відчувають першокласники, не завжди адекватні їхнім психофізіологічним можливостям. І якщо учні без відхилень у психічному розвитку за правильно побудованого навчального процесу самостійно адаптуються до шкільних навантажень, то їхні однолітки із затримкою психічного розвитку потребують спеціальної підготовки, насамперед, психологічної адаптації.

Проблема адаптації досить широко висвітлена в спеціальній літературі: Е.М. Александровська; Ю.О. Александровський; Л.Ф. Бережков; О.І. Волжин; В.П. Казначеєв; Г.Сельє; Ю.К.Суботін; E.P.Torrance та ін.

Водночас у доступній нам літературі практично відсутні відомості про психологічну адаптацію до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку, а тим більше в перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку. Психологічна адаптація до процесу навчання дасть дітям із ЗПР змогу у майбутньому ствердити себе в соціумі через пізнавальну діяльність, зміцнення фізичного і соматичного станів, сформовану емоційну стійкість. Це позитивно вплине на їх подальшу інтеграцію у сучасне суспільство, сприятиме виконанню своїх обов'язків як громадянина нашого суспільства у повному обсязі. Крім того, в спеціальній науковій літературі відсутні відомості про психологічну адаптацію до процесу навчання дітей із ЗПР як самостійний вид, її структуру, механізм, стадії, рівні, що визначають шляхи її формування, зокрема у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку.

Актуальність цієї проблеми для теорії і практики спеціального навчання дітей, що мають відхилення у психічному розвитку, а також необхідність навчання дітей починаючи з дошкільного віку і недостатня дослідженість проблеми психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років, зокрема із затримкою психічного розвитку, зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему включено до тематичного плану Південного наукового центру АПН України (м.Одеса) “Психолого-педагогічне забезпечення розвитку і діяльності особистості” (№ 0194006237).

Автором досліджувалася психологічна адаптація до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку психосоматичного і церебрально-органічного генезу.

Об'єкт дослідження: адаптація дітей дошкільного і молодшого шкільного віку до навчання.

Предмет дослідження: психологічна адаптація до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку, її механізм та система формування.

Мета дослідження: розробити механізм психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із ЗПР і систему превентивно-корекційної роботи, спрямованої на формування цього виду адаптації в умовах функціонального об'єднання “Школа - дитячий садок”.

Завдання дослідження:

1. Виявити структурні компоненти механізму психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із ЗПР.

2. Вивчити психічний, соматичний (тілесний) та фізичний стан дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку і визначити рівень сформованості психологічної адаптації до процесу навчання.

3. Розробити систему превентивно-корекційної роботи та алгоритм її застосування в умовах функціонального об'єднання “Школа - дитячий садок”, спрямовану на розвиток структурних компонентів механізму психологічної адаптації дітей 6-8 років із ЗПР.

Методи дослідження: організаційні -- лонгітюдний і порівняльний; теоретичні -- аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація даних спеціальної літератури в розрізі досліджуваної проблеми і власних результатів; емпіричні: спостереження (за поведінкою, реакціями на завдання, ставленням до вихователів і однолітків); бесіди (з батьками, вихователями й учителями); констатуючий і формуючий експерименти, під час проведення яких досліджувалися психічні стани дітей (пізнавальна діяльність та емоційні стани), фізичний стан (відповідність нормативним показникам фізичної підготовленості), соматичний (тілесний) стан; кількісне та якісне опрацювання результатів з використанням варіаційного і кореляційного аналізу. Достовірність результатів визначалася за t-критерієм Стьюдента.

Базою дослідження були: дитячий садок № 3, м. Южний Одеської області, загальноосвітня середня школа I-III ступенів № 1, м.Южний.

Наукова новизна полягає у тому, що:

- здійснено комплексне дослідження проблеми психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку (перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку);

- збагачено педагогічну теорію визначенням механізму психологічної адаптації окресленням її стадій і рівнів;

- розроблено систему превентивно-корекційної роботи щодо психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із ЗПР.

Практичне значення одержаних результатів:

- розроблено алгоритм застосування системи превентивно-корекційної роботи в умовах функціонального об`єднання “Школа - дитячий садок”, спрямованої на підвищення рівня психологічної адаптації до навчання дітей 6-8 років із ЗПР, за рахунок розвитку пізнавальної діяльності, покращення фізичного і соматичного станів та емоційної стійкості;

- результати дослідження, запропоновані рекомендації використовуються в діяльності психологічних центрів, дитячих дошкільних закладів (довідка № 2 від 20/ХІІ -2001, а також у процесі викладання нормативних і спеціальних курсів студентам вузів (довідка № 1759, 4/ХІІ- 2001) .

Вірогідність результатів забезпечується науково-теоретичним обґрунтуванням вихідних положень дослідження, застосуванням комплексу методів, адекватних меті, репрезентативністю вибірки, кількісною і якісною характеристикою обсягу емпіричного матеріалу, ефективністю експериментальної роботи у навчально-виховних закладах і центрах.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження були представлені на: III-й Міжнародній науково-практичній конференції “Фізична культура, спорт і здоров'я нації” (Вінниця, 1998); V Костюковських читаннях (Київ, 1998); міжнародній конференції “Проблема профілактики і корекції стресу і післястресових станів” (Одеса, 2000); науково-практичній конференції “Проблема розвитку фізичного виховання і спорту” (Рівне, 1999); міжрегіональній науково-практичній конференції “Психологічна наука і сучасний заклад народної освіти” (Запоріжжя, 1994); науково-практичній конференції “Проблеми розвитку сучасної освіти” (Запоріжжя, 1994); психолого-педагогічному семінарі “Реабілітація дітей із захворюваннями центральної нервової системи” (Одеса, 1998); секції психологів Будинку вчених м.Одеси, на засіданнях кафедри психології Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації 236 стор., з них 167 - основного тексту. Робота містить 49 таблиць і 6 рисунків. Список використаних джерел складає 235 найменувань (з них 13 - іноземними мовами)

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено предмет, об'єкт, мету, завдання дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи.

У першому розділі “Проблема адаптації дітей із затримкою психічного розвитку до процесу навчання” розкрито зміст адаптації як міждисциплінарної проблеми, визначено критеріальні характеристики усіх видів адаптації і, насамперед, соціально-психологічної, як виду, найближчого до психологічної адаптації в процесі навчання дітей 6-8 років із ЗПР. Після проведеного аналізу літератури визначено чинники, що ускладнюють соціально-психологічну адаптацію до школи, а також проаналізовано сучасний стан дослідженості проблеми затримки психічного розвитку дітей у дефектологічній науці.

Аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури показав, що проблему адаптації вивчали вчені різних галузей знань: філософії, медицини, біології, психології, педагогіки тощо, що зумовило відмінність підходів не лише до розв'язання питань з цієї проблеми, а й до трактувань поняття “адаптація” та визначення її видів. Адаптація тлумачиться як пристосувальна функція; або властивість формування в організмі зв'язку з навколишнім середовищем (П.К. Анохін; В.М. Блейхер; Т.Г. Дичев; В.П. Казначеєв; В. Крик; Є.К. Тарасов; Т.І.Фролова); як пристосування органа, організму, особистості або групи до змінених зовнішніх умов (В.П. Зінченко; М.І. Конюхов; Б.Г. Мещеряков; К.К. Платонов); як сукупність адаптаційних реакцій організму, що мають загальний захисний характер ( В.І.Берзінь, Г.Сельє).

У спеціальній літературі вирізняється кілька видів адаптації: біологічна, фізіологічна, адаптація аналізаторів, психічна, професійна, соціальна, соціально-психологічна і психологічна (як її аспект і як самостійний вид). Основними критеріальними характеристиками соціально-психологічної адаптації дітей вчені вважають ефективність навчальної діяльності; засвоєння шкільних норм поведінки; успішність соціальних контактів та емоційне благополуччя; психологічний аспект цього виду адаптації - взаємодію (у тому числі спілкування) індивіда з людьми, що його оточують, і його активну діяльність, загальну освіту, виховання, трудову і професійну підготовку. Критерії психологічної адаптації як самостійного виду відсутні. До основних чинників, які ускладнюють соціально-психологічну адаптацію дітей до школи, відносять: неспроможність впоратися з навчальним навантаженням, вороже ставлення педагогів, зміну шкільного колективу, неприйняття шкільним колективом, надмірне розумове навантаження, функціональний стан, передусім розумову працездатність, емоційний стан, емоційні реакції, розлади психічного здоров'я, інтелектуальні вади; недорозвиненість мотиваційної сфери та інфантилізм особистості (О.М. Александровська; М.В.Антропова; О.Бажанов; К.К.Платонов; Г.Н. Риженко; Г.Н. Сердюковська; Т.А. Фейзулаєва; J.E.Barret). Вказується, що найбільші труднощі психологічної адаптації в аспекті соціально-психологічному мають особи з психічними і фізичними вадами: порушеннями слуху, зору, мовлення і та ін. (В.П. Зінченко; Б.Г. Мещеряков; В.В.Тарасун, Л.І.Фомічова, М.К.Шеремет, В.В. Юрчук). Водночас у сучасній літературі відсутні відомості про особливості психологічної адаптації дітей із ЗПР, яку протягом тривалого часу вивчають такі вчені як: Л.О. Булахова; А.Є.Відренко; Т.П.Вісковатова; Т.А.Власова; Т.Д.Ільяшенко; К.С.Лебединська; В.І.Лубовський; І.Ф.Марковська; М.С.Певзнер; М.В.Рождественська; Т.В.Сак; Н.М.Стадненко; J.Komender; H.Spionek; H. Schutte. Крім того, наголошуючи на значущості вивчення механізму адаптації (Ю.О.Александровський; М.Є.Бачерников; О.І.Волжин; В.І.Добрицер; С.Л.Рак; Ю.К.Субботін та ін.), вчені не дають його опису, як при нормальному розвитку, так і при ЗПР. При описанні стадій адаптації стосовно до фізіологічного і психологічного її видів (Г.Сельє, В.В.Юрчук) не визначено стадії психологічної адаптації до процесу навчання у дітей із ЗПР, що враховують специфіку засвоєння ними програмового матеріалу.

У другому розділі “Механізм психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку” представлено: обґрунтування теоретичних засад психологічної адаптації дітей цієї категорії до процесу навчання, опис структури і механізму цього виду адаптації, а також результати констатуючого експерименту, що підтверджують обґрунтованість відокремлення структурних компонентів даного механізму. Описано розроблену систему превентивно-корекційної роботи з формування психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із ЗПР в умовах функціонального об'єднання “Школа - дитячий садок”.

Ієрархія розташування його структурних одиниць складена відповідно до діяльності самого функціонального об'єднання - навчання дітей у школі, саме тому “Школа”, як його провідна структурна одиниця, посідає перше місце.

У дослідженні брали участь 282 дошкільників і молодших школярів з ЗПР у віці від 6 до 8 років. Цей віковий діапазон зумовлений завданнями дослідження (психологічна адаптація в перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку) і специфікою досліджуваного контингенту (підготовчі групи дитячого садка відвідують діти переважно 6-літнього віку, а у перших класах загальноосвітніх шкіл I-III ступенів навчаються не тільки 6-7, а й 8-літні учні). Усі досліджувані були розподілені на дві групи: контрольну й експериментальну (131 і 151 чоловік відповідно). Проведене психологічне обстеження виявило затримку психічного розвитку у 108 дітей, цей діагноз був підтверджений фахівцями обласної медико-психолого-педагогічної консультації. До експериментальної групи увійшло 90 дітей (40 дошкільників і 50 молодших школярів), розвиток яких відповідав віковій нормі, до контрольної - 84 (відповідно 38 і 46).

Теоретичною основою обґрунтування психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із ЗПР став встановлений нами зв'язок навчання, провідного виду діяльності і психологічної адаптації. Після проведеного аналізу літератури ми дійшли висновку щодо потреби уточнення трактування деяких понять відповідно до цілей і завдань нашого дослідження. Так, поняття “навчання” ми розглядаємо у вузькому розумінні і тлумачимо його як цілеспрямоване засвоєння дитиною програмового матеріалу першого класу і дитячих дошкільних закладів. Поняття “психологічна адаптація до навчання дітей 6-8 років із ЗПР” розглядається нами як інтегрований показник психічного стану дитини, що визначає його можливості в довільній пізнавальній діяльності у процесі засвоєння програмового матеріалу в запропонованому вчителем (дорослими) темпі й обсязі. Психологічна адаптація до процесу навчання дітей із ЗПР відбувається за рахунок превентивного розвитку процесів пізнавальної діяльності, зміцнення соматичного і покращення фізичного станів у відповідності з провідним видом діяльності.

Аналіз літератури й результати проведених нами спостережень дозволили виділити три стадії (щаблі у розвитку адаптації) і три рівні психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із ЗПР: перша, або початкова-передадаптація, друга, або середня - корекція адаптації, третя, або завершальна - стадія постадаптації.

Рівень психологічної адаптації до процесу навчання ми розглядаємо як якісну і кількісну характеристику сформованості цього виду адаптації у зазначеного контингенту дітей, що має три градації: високу, середню, низьку. Низький рівень психологічної адаптації до процесу навчання у дітей із ЗПР відповідає стадії передадаптації, оскільки провідним видом їх діяльності є ігрова. На цьому рівні починається формування психологічної адаптації. Середній рівень - стадія корекції адаптації, провідним видом діяльності в цей час є навчально-ігрова. Цей вид діяльності перехідний від ігрової до навчальної і є головним показником успішності процесу формування психологічної адаптації дітей із ЗПР до навчання. Високий рівень -- стадія постадаптації, на якій провідним видом діяльності є навчально-ігрова з домінуванням навчальної. Цей рівень визначається як завершення процесу психологічної адаптації до навчання дітей із ЗПР. Відповідно вони готові до засвоєння програмового матеріалу. Однак, корекційна робота продовжується.

Системний підхід в розробці проблеми психологічної адаптації до процесу навчання дітей із ЗПР дав змогу визначити її структуру й встановити основні структурні компоненти. Аналіз літератури і результати проведених нами досліджень дозволили встановити, що до структури цього виду адаптації дітей із ЗПР входять: провідний вид діяльності, психічний, фізичний і соматичний стани.

Структурні компоненти психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із ЗПР у їх сукупності і взаємозв'язку ми розглядаємо як механізм цього виду адаптації (рис.1).

Базальним у цьому механізмі є провідний вид діяльності, який готує особистість, що розвивається, до нових етапів розвитку. Тільки після переходу до нової вікової стадії розвитку особистості починає діяти новий вид провідної діяльності. У дітей із ЗПР - це навчально-ігровий при переході від дошкільного до молодшого шкільного віку. У навчально-ігровій діяльності можуть домінувати або ігровий, або навчальний аспект, який залежить від рівня психологічної адаптації до процесу навчання. Під використанням провідного виду діяльності ми розуміємо необхідність подання програмового матеріалу у формі сюжетно-дидактичної гри або її окремих фрагментів. При цьому тривалість її використання, як упродовж одного року, так і на одному уроці, залежить від домінування ігрової або навчальної діяльності в перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку. Саме домінування залежить від рівня сформованості психологічної адаптації дітей із ЗПР до процесу навчання: при низькому рівні адаптації - домінує ігрова діяльність: до школи приносяться іграшки, якими діти грають не тільки під час перерви, а й на уроках; на уроках діти вигадують сюжети ігор, які реалізуються безпосередньо на уроці або перерві; часто відпрошуються в туалет, щоб пробігтися по коридору, пограти; відволікаються на будь-який сторонній подразник; втомлюваність підвищена - діти можуть працювати безперервно не більш як 5-7 хвилин; часто здійснюють недоцільні хаотичні рухи; можуть посеред уроку встати й піти додому, відмовитися виконувати завдання і навіть супроводжувати таку відмову сльозами тощо. При середньому рівні адаптації домінує ігрова діяльність з появою нестійко виявленого мотиву учіння. Це проявляється в такий спосіб: діти вже не приносять іграшки, а якщо й приносять, то грають тільки під час перерви; зменшується кількість відволікань на уроках; зростає час безперервної роботи на одному уроці - до 20 хвилин; з'являється інтерес не тільки до процесу виконання завдання, а й до його результату; дитина починає піднімати руку у залежності від знання матеріалу і т. ін. Високий рівень адаптації - домінує навчальна діяльність і спостерігається підвищений інтерес до неї, якщо матеріал подається в ігровій формі: з'являється активність у пізнанні нового; кількість відволікань на одному уроці дуже незначна - не більше трьох; знижується стомлюваність на уроці - діти можуть працювати безперервно вже протягом усього уроку і навчального дня; з'являється відносно стійкий інтерес до отримання результатів діяльності.

Наведені критерії виявлені методом спостереження, розглядаються нами як гіпотетичні і потребують проведення додаткових досліджень.

Фізичний стан визначений нами як самостійний компонент з таких причин: однієї з психолого-педагогічних характеристик ЗПР є фізична ослабленість. Вченими переконливо доведено, що працездатність, здоров'я і швидка адаптація до умов існування значною мірою залежить від розвитку моторики (Є.С. Вельчицька; Б.С. Сермєєв; Є.І. Теплицька). Розвиток дрібної і грубої моторики -- провідний показник фізичного стану. Їх сформованість визначає й фізичну підготовленість. Саме тому фізичний стан включено до механізму психологічної адаптації.

Психічний стан -- це цілісна характеристика психічної діяльності за певний проміжок часу, що відображає своєрідність перебігу психічних процесів і виступає як система їх організації, а також як механізм оцінки відображеної дійсності (Н.Д. Левітов; Л.В. Куліков). Це положення зумовило виокремлення його як самостійного компоненту механізму психологічної адаптації до навчання дітей 6-8 років із ЗПР. Воно охоплює такі чинники як соціально-психологічні, когнітивні, емоційні (передусім настрій). Виходячи зі складових цього стану, нами виокремлено два провідні самостійні компоненти: пізнавальну діяльність та емоційний стан.

Психічний, фізичний і соматичний стани перебувають в тісному взаємозв'язку (Є.І. Ісаєва, Є.І. Слабодчикова, С.Л. Рубінштейн; Н.Д. Левітов; В.В. Ніколаєва). Це положення, наші спостереження, а також аналіз медичних карток дітей - учасників експерименту, дали підставу розглядати соматичний стан як компонент механізму психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку.

Правильність визначених нами структурних компонентів механізму психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із ЗПР і зв'язок між ними підтверджено результатами констатуючого експерименту і проведеного кореляційного аналізу, проведеного за методикою Д.А. Сепетлієва, виявив помірний і тісний зв'язок між структурними компонентами механізму психологічної адаптації до навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку.

Результати проведеного нами психологічного дослідження, вивчення фізичної підготовленості й аналіз медичних карток усіх учасників експерименту виявили низький рівень сформованості всіх компонентів механізму цього виду адаптації. Так, під час дослідження розумової працездатності дошкільники із ЗПР із потрібних тисячі знаків переглянули 355,05 ± 18,37, молодші школярі - 352,99 ± 23,47, що свідчить про значне її зниження; під час виконання тестового завдання, спрямованого на вивчення обсягу уваги, з трьох можливих правильних рішень дошкільники із ЗПР знайшли лише 1,65 ± 0,15, а молодші школярі -- 1,66 ± 0,13, що вказує на недостатність сформованості уваги. Вивчення емоційних станів (методика САН - самопочуття, активність, настрій) виявило зниження показників з усіх досліджуваних параметрів. Невисокі результати, отримані за показником “настрій” у дошкільників 28,87 ± 2,32, відповідно знизили показники “самопочуття” й “активність” (27,65 ± 2,76 і 28,96 ± 2,15 відповідно). Аналогічну закономірність виявлено й у молодших школярів. При цьому найнижчі результати було отримано за параметром “самопочуття”. Вивчення фізичного стану за допомогою тестів, розроблених співробітниками кафедри дефектології і фізичної реабілітації під керівництвом доктора біологічних і доктора педагогічних наук професора Б.Г.Сермеєва, підтвердило дані літератури про наявність фізичної ослабленості у дітей із затримкою психічного розвитку в усіх вікових групах. Дефіцит фізичної підготовленості, що свідчить про відхилення у фізичному стані у дітей із ЗПР, варіював в середньому від 32,14% до 37,98%.

Соматичний (тілесний) стан дітей визначали за результатами аналізу медичних карток і кількістю пропусків упродовж одного року занять у дитячому садку і школі через хворобу, підтверджених медичними довідками. Діти із ЗПР значно більше пропускали занять, ніж їх однолітки.

Отже, результати проведених досліджень дали змогу виявити низький рівень сформованості психологічної адаптації до навчання у дітей 6-8 років із ЗПР за всіма досліджуваними структурними компонентами її механізму.

Організаційною основою корекційної роботи з формування психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку стало створення функціонального об'єднання “Школа -- дитячий садок”.

Сутністю системи корекції психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із ЗПР є наступність у роботі з формування цього виду адаптації у перехідний період від дошкільного до шкільного віку в процесі розвитку пізнавальної діяльності й покращення емоційного стану, підвищення рівня фізичної підготовленості. Наступність полягає у впровадженні системи превентивно-корекційної роботи за одним і тим самим алгоритмом, як у дитячому садку, так і в школі. Розроблена нами система превентивно-корекційної роботи (ПКР) охоплює: сюжетно-дидактичну гру, як основний метод проведення ПКР; засоби фізичної культури; засоби естетичного впливу; корекційні заняття в дитячому садку; уроки і позаурочні заняття в першому класі.

З метою дотримання наступності й ефективної реалізації запропонованої системи ПКР в умовах функціонального об'єднання “Школа - дитячий садок” нами було розроблено алгоритм її застосування, який полягав у послідовності проведення як усіх етапів, так і етапних моментів.

Система застосування ПКР має такі етапи: І етап - организаційно-діагностичний тривалістю 1 рік: організаційний період - 7 місяців; діагностичний - 5 місяців. Цей етап передбачає проведення такої роботи: відбір вихователів і вчителів, які бажають взяти участь в експериментальній роботі; відбір дітей до груп і класів для проведення експерименту; розробка розкладів проведення занять з вихователями в дитячому садку, вчителями початкових класів масової загальноосвітньої школи; розробка розкладів проведення бесід з батьками; підготовку приміщень для проведення тривалого експерименту відповідно до вимог санітарно-гігієнічної служби; розробка розкладів проведення обстеження дітей у дитячому садку і школі; проведення індивідуальної діагностики у дітей 6-8 років: у дитячому садку - квітень - травень; у школі - червень - серпень (у період вступу дітей до школи), направлення дітей з попереднім діагнозом “ЗПР” на медико-психолого-педагогічну консультацію для уточнення діагнозу; проведення аналізу медичних карток дітей - учасників експерименту, з метою отримання даних про їх індивідуальні психофізіологічні особливості. ІІ етап - методичний. Його тривалість також 1 рік. На цьому етапі проводиться така робота: підготовка психодіагностичного матеріалу для обстеження дітей 6-8 років; розробка програми занять з вихователями дитячих садків та вчителями початкових класів з підготовки до участі в експерименті; розробка лекційного і практичного матеріалу для реалізації цієї програми; ознайомлення вихователів дитячого садку та вчителів масової загальноосвітньої школи з методикою проведення системи ПКР; розробка програми психо-діагностичного обстеження і фізичної підготовленості; розробка критеріїв для методу спостереження за виявами провідного виду діяльності у дошкільників і молодших школярів; створення банку корекційно-розвивальних методів і засобів для проведення системи ПКР; розробка індивідуальних превентивно-корекційних планів з формування психологічної адаптації до процесу навчання з урахуванням результатів діагностики проведення експерименту. ІІІ етап - профілактичний (робота з батьками). Його тривалість - весь адаптаційний період. На цьому етапі проводиться така робота: визначення тематики бесід для батьків про психофізіологічні особливості дітей із ЗПР; значення фізичної підготовленості для успішного оволодіння програмним матеріалом у дитячому садку і в школі; значення наступності в підготовці дітей до школи; значення психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років; проведення бесід з батьками про індивідуальні особливості розвитку їхніх дітей; проведення індивідуальних консультацій за бажаннями батьків; навчання батьків, які мають дітей із ЗПР, проведення ПКР в умовах сім'ї; розробка для батьків адаптаційних карток і навчання користуватися ними. ІV етап - виконавський (робота з дошкільниками і молодшими школярами). Його тривалість у нашому експерименті становила 1 навчальний рік. Проте за необхідності він може бути продовжений. На цьому етапі впроваджується система превентивно-корекційної роботи з формування психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку.

Система превентивно-корекційної роботи охоплює провідний метод, засоби і форми. Як провідний метод корекційної роботи було використано сюжетно-дидактичну гру, розроблену Т.П. Вісковатовою. Участь у ній дітей забезпечувала їх стійкий інтерес до запропонованого навчального матеріалу й полегшене його сприйняття. Засобами проведення превентивно-корекційної роботи слугували: корекційний матеріал (завдання на конструктивну діяльність, банки загадок, ребусів, найпростіших кросвордів, анаграм тощо); комплекси фізичних вправ у речитативному супроводі, які діти “зчитували” з піктограм; комплекси вправ і рухові ігри, спрямовані на розвиток пізнавальної сфери і тонкої моторики. Під час здійснення корекційної роботи використовувалися майже всі доступні форми: навчальні й індивідуальні заняття, прогулянки, домашні завдання творчого спрямування.

Після проведення корекційної роботи відзначено покращення показників практично за всіма досліджуваними параметрами. Так, обсяг уваги у дітей із ЗПР зріс в експериментальній групі у дошкільників на 23,41% (середній рівень адаптації), а у молодших школярів -- на 40,67%, що майже відповідає високому рівню (94%). Значно зросли показники сформованості асоціативної пам'яті: з 31,80 ± 6,34 до 58,70 ± 6,72 у дошкільників із 37,40 ± 6,58 до 66,70 ± 6,41 у молодших школярів. Рівень адаптації за цим показником не досяг середнього, однак виявлено тенденцію до його стрімкого зростання й встановлено можливість досягнення високих результатів після проведення корекційної роботи іще протягом одного року. Аналогічна тенденція спостерігалася і за розвитком інших психічних функцій пізнавальної діяльності. Зміни в емоційному стані досягли середнього рівня як у дошкільників, так і молодших школярів. Загалом можна констатувати підвищення психологічної адаптації до процесу навчання дітей з низького до середнього рівня, що мають затримку психічного розвитку, (рис.2).

Рис.2. “Кривая” адаптації дошкільнікив із ЗПР до і після корекції

Примітка: 1-соматичний (тілесний) стан; 2 - фізичний стан;

3 - пізнавальна діяльність; 4 - емоційний стан;

............. - до корекції; ____ - після корекції.

Покращення цифрових показників всіх компонентів механізму психологічної адаптації до навчання свідчить, що найскладнішим є формування процесів, що входять до компоненту “пізнавальна діяльність”. Вочевидь, його формування на ранніх стадіях онтогенезу прискорило б ефективність психологічної адаптації до всіх видів навчання, однак це положення потребує проведення додаткових досліджень.

Результати проведеної корекційної роботи з розвитку процесів пізнавальної діяльності і емоційно-вольової сфери свідчать, що за двома компонентами психологічної адаптації (“соматичний (тілесний) стан” і “фізичний стан”) дошкільники досягли вище середнього рівня психологічної адаптації.

Наближається до цього рівня за своїми показниками і компонент “емоційний стан”. Компонент “пізнавальна діяльність” відстає більш ніж на 30%, проте є тенденція до його покращення. Отже, корекційна робота з урахуванням провідного виду діяльності і всіх компонентів психологічної адаптації дає

змогу значно підвищити рівень психологічної адаптації дошкільників. Вочевидь, якщо корекційну роботу розпочати з дворічного віку, можна досягти певних результатів і в розвитку пізнавальної діяльності, і, зрештою, - високого рівня адаптації до навчання іще в дошкільному віці.

Значно зріс рівень психологічної адаптації до процесу навчання у молодших школярів із ЗПР (рис.3). У них виявлено ту саму закономірність, що й у дошкільників: компонентом, що гальмує сформованість психологічної адаптації у досліджуваного контингенту дітей, є пізнавальна діяльність. Водночас у першокласників відчутніша відмінність у сформованості компонентів порівняно із дошкільниками.



Рис.3. “Крива” адаптації молодших школярів із ЗПРдо і після коррекції

Примітка:1-соматичний (тілесний) стан;2 - физичний стан;

3 - пізнавальна деятелность; 4 - емоційний стан;

............. - до корекці; ________ - після корекції.

Впровадження системи превентивно-корекційної роботи з адаптації сприяло формуванню у дошкільників і першокласників позитивного ставлення до процесу навчання. Це підтверджується результатами як наших спостережень, так і експертною оцінкою.

Експертна оцінка здійснювалась учителями й вихователями, які не працювали в контрольних та експериментальних групах. Нами були розроблені контрольні завдання, відповідно до вимог програми на кінець навчального року у першокласників і випускників дошкільних підготовчих груп. Кожне з п'яти контрольних завдань мало максимальну оцінку 10 балів. Підвищення рівня психологічної адаптації до процесу навчання сприяло кращому засвоєнню програмового матеріалу, що підтверджено наданням експертної оцінки (табл.1).

Таблиця 1

Експертна оцінка виконання контрольних завдань дітьми із затримкою психічного розвитку

Номери контрольних завдань	Бальні оцінки (n) за кожним завданням, ставлення до експерименту, вік досліджуваних
	Дошкільники	Молодші школярі
	Контрольн.	Експеримент.	Контрольн.	Експеримент.
Перше	4,42 ? 0,38	6,25 ? 0,47*	4,00 ? 0,38	7,27 ? 0,47*
Друге	4,00 ? 0,31	6,50 ? 0,45*	2,73 ? 0,27	5,45 ? 0,31*
Третє	3,25 ? 0,27	7,17 ? 0,59*	4,73 ? 0,41	9,00 ? 0,39*
Четверте	3,50 ? 0,27	6,75 ? 0,51*	6,73 ? 0,57	9,45 ? 0,43*
П'яте	3,75 ? 0,35	7,42 ? 0,55*	3,09 ? 0,25	9,45 ? 0,41*
Підсумок	3,78 ? 0,21	6,82 ? 0,24*	4,20 ? 0,17	8,12 ? 0,21*

Примітка: * - результати мають статистичну достовірність.

Таким чином, результати формуючого експерименту свідчать про доцільність обраної системи корекції та її ефективність в умовах застосування у функціональному об'єднанні “Школа -- дитячий садок”.

На підставі теоретичних та експериментальних результатів проведеного дослідження зроблено такі основні висновки:

1. Проведене дослідження дало змогу виділити структурні компоненти механізму психологічної адаптації дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку до навчання, а саме: психічний (пізнавальна діяльність та емоційний стан) соматичний (тілесний), фізичний стани. Їхня дія спирається на провідний вид діяльності у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку і зумовлює рівень психологічної адаптації дітей 6-8 років із ЗПР залежно від сформованості кожного із компонентів.

2. Шляхом кореляційного аналізу було виявлено помірний і значний зв'язок зазначених компонентів механізму психологічної адаптації до навчання дітей 6-8 років із ЗПР, а також опосередковано підтверджено необхідність урахування провідного виду діяльності на кожній стадії цього виду адаптації.

3. Виявлено доцільність застосування запропонованої системи превентивно-корекційної роботи з формування психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із ЗПР шляхом розвитку процесів пізнавальної діяльності, зміцнення соматичного (тілесного) здоров'я і фізичного стану з урахуванням провідного виду діяльності, що відповідає ступеню вираження ЗПР.

4. Встановлено ефективність здійснення наступності у формуванні психологічної адаптації до процесу навчання дітей із ЗПР у школі і дитячому садку за умов її застосування у функціональному об'єднанні “Школа-дитячий садок”. Ієрархія розташування структурних одиниць функціонального об'єднання будується на значущості кінцевого результату: навчання дітей у школі, саме тому “Школа” як його провідна структурна одиниця посідає перше місце.

5. Результати проведеного формуючого експерименту підтвердили ефективність застосування запропонованої нами системи для дітей із ЗПР у дитячих садках і масових загальноосвітніх школах. Так, наприклад, працездатність у дошкільників із ЗПР зросла з 34,80% до 56,91%, а в молодших школярів -- з 34,65% до 61,32%. Обсяг уваги в експериментальній групі у дітей із ЗПР зріс: у дошкільників -- з 54,67 до 78,08%, у молодших школярів -- з 53,33 до 94,00%. Асоціативна пам'ять покращилася на 26,90% у дошкільників і на 29,30% у молодших школярів із ЗПР, без ЗПР -- відповідно на 14,90 і 9,80%. Процеси аналізу і синтезу у дітей із ЗПР покращилися на 33,92 і 30,75% відповідно, без ЗПР -- на 14,75 і 11,50%. Аналогічні зміни показників спостерігалися і за рештою психічних функцій, що досліджувалися.

6. Одержані результати дають підставу констатувати можливість досягнення психологічної адаптації до навчання дітей 6-8 років без відхилень у психічному розвитку за рік інтенсивної корекційної роботи. Розпочинати її, на нашу думку, найкраще на стадії дошкільного виховання, що значно зменшить час психологічної адаптації до навчання дітей 6-8 років.

7. У дітей із затримкою психічного розвитку в умовах школи можна досягти високого рівня психологічної адаптації при проведенні інтенсивної корекції пізнавальної діяльності, як найменш сформованого компонента механізму психологічної адаптації до процесу навчання.

8. Тривалість досягнення високого результату різна і безпосередньо залежить від ступеня ЗПР: чим глибша ЗПР, тим більше часу необхідно для досягнення високого результату (іноді до трьох і більше років). Здійснення її в умовах функціонального об'єднання “Школа -- дитячий садок” дає змогу прискорити процес формування цього виду адаптації.

Проведене дослідження не вирішує усіх аспектів проблеми, що розглядається. Подальшого теоретичного й експериментального обґрунтування вимагає проведення корекційної роботи на ранніх етапах онтогенезу й встановлення оптимальних термінів її початку з урахуванням останніх досягнень психологічної, медичної і педагогічної наук, а також психологічна готовність до навчання і зростання інтелектуальних навантажень у школярів ІІ і ІІІ ступінів загальноосвітніх середніх шкіл.



Основний зміст дисертації відображено у публікаціях

1. Лазоренко Т.Н. Структурные компоненты психологической адаптации 6-8 летних детей с ЗПР к обучению // Наука і освіта, Одеса, 2001.-С.64 - 67.

2. Лазоренко Т.Н. Адаптация к обучению детей 5-8 лет с ЗПР как профи-лактика возникновения стрессовых состояний //Наука і освіта, Одеса, 2000.-С.180-181.

3. Лазоренко Т.М. Фізична підготовленість як компонент механізму психологічної адаптації до навчання дітей із затримкою психічного розвитку //Молода спортивна наука України: Збірник наукових статей з галузі фізичної культури та спорту, вип.4.-Львів, 2000.- С.317-319.

4. Лазоренко Т.Н. Физическая подготовленность детей 5-10 лет с задержкой психического развития //Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Збірник наукових праць Рівненського економіко-гуманітарного інституту.- Рівне: Ліста,1999.-С.192-197.

5. Лазоренко Т.Н. Адаптационно-компенсаторные процессы детского организма при малых дозах токсических агентов //Психологія на перетинні тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П'ятих Костюківських читань.Т.II.-К., 1998.- С.280-286.



АНОТАЦІЯ

Лазоренко Т. М. Психологічна адаптація до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.08 - спеціальна психологія. - Інститут дефектології АПН України, Київ, 2001.

Робота присвячена проблемі психологічної адаптації до навчання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку (ЗПР).

У роботі аналізуються дані спеціальної літератури щодо адаптації як наукової та міждисциплінарної проблеми, її зв'язок із психічним здоров'ям, критерії соціально-психологічної адаптації до школи, а також сучасні дані про затримку психічного розвитку.

Розкрито особливості прояву ЗПР, визначено структурні компоненти механізму психологічної адаптації до навчання у дітей 6-8 років із ЗПР, основними компонентами якого є: психічний стан (пізнавальна діяльність та емоційний стан), фізичний та соматичний стани. Виявлено рівні психологічної адаптації у дітей із ЗПР. Апробація механізму проводилась в умовах функціонального об'єднання “Школа -- дитячий садок”. Доведено високу ефективність застосування механізму психологічної адаптації в корекційній роботі.

Ключові слова: затримка психічного розвитку, психологічна адаптація, рівні психологічної адаптації, механізм психологічної адаптації, функціональне об'єднання “Школа - дитячий садок”.



АННОТАЦИЯ

адаптація школа психічний розвиток

Лазоренко Т.Н. Психологическая адаптация к процессу обучения детей 6-8 лет с задержкой психического развития.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.08 - специальная психология. Институт дефектологии АПН Украины, Киев, 2001.

Диссертация содержит результаты теоретического и экспериментального исследования психологической адаптации к обучению детей 6-8 лет с задержкой психического развития (ЗПР).

В работе представлен анализ данных специальной литературы по адаптации как междисциплинарной и общенаучной проблеме, ее связи с психическим здоровьем; критерии социально-психологической адаптации к школе, как наиболее близкого вида к психологической адаптации к обучению детей 6-8 лет с ЗПР, а также современные данные о ЗПР. Уточнен ряд понятий применительно к целям и задачам исследования: “обучение”, “психологическая адаптация к обучению детей 6-8 лет с ЗПР”; “физическое состояние”, “эмоциональное состояние”.

Изложены теоретические основы психологической адаптации детей 6-8 лет с ЗПР, сущность которых заключается в логически установленной связи обучения, ведущего вида деятельности и адаптации. Определены структурные компоненты механизма психологической адаптации у детей 6-8 лет с задержкой психического развития, которыми являются: ведущий вид деятельности, психическое (познавательная деятельность и эмоциональное состояние), физическое и соматическое (телесное) состояния. Связь компонентов механизма данного вида адаптации подтверждена результатами проведенного корреляционного анализа.

Психологическая адаптация к обучению детей 6-8 лет с ЗПР проходит три стадии формирования: предадаптация, коррекция адаптации и завершение адаптации, или постадаптация. Каждая их этих стадий имеет качественную и количественную характеристику, определяемую нами как “уровень адаптации”: низкий -- стадия предадаптации, ведущим видом деятельности является игровая. На этом этапе начинается формирование психологической адаптации к обучению; средний уровень -- стадия коррекции адаптации, ведущий вид деятельности -- учебно-игровая. Он является переходным от игровой к учебной и является одним из основных показателей успешности процесса формирования этого вида адаптации у изучаемого контингента детей. Высокий уровень-- стадия завершения адаптации, или постадаптации; ведущим видом деятельности является учебно-игровая с доминированием учебной.

Изучена сформированность познавательной деятельности, эмоционального, физического, соматического (телесного) состояний, которые являются структурными компонентами механизма психологической адаптации к обучению детей 6-8 лет с ЗПР. Уровень адаптации в констатирующем эксперименте по результатам исследования определен как низкий.

Разработана система превентивно-коррекционной работы по формированию психологической адаптации к обучению детей 6-8 лет с ЗПР и алгоритм ее применения в условиях функционального объединения “Школа -- детский сад”, что позволяет соблюдать преемственность в работе по формированию этого вида адаптации за счет развития процессов познавательной деятельности, улучшения эмоционального состояния, повышения уровня физической подготовленности детей и укрепления их соматического (телесного) состояния.

После проведения формирующего эксперимента уровень сформированности психологической адаптации к обучению детей 6-8 лет с ЗПР возрос с низкого до среднего уровня. Исключение составил компонент “познавательная деятельность”, который остался на низком уровне, однако его показатели приблизились к среднему уровню. Полученные результаты свидетельствуют о правильности избранного нами пути коррекции и о необходимости ее продолжения в дальнейшем.

Ключевые слова: задержка психического развития, психологическая адаптация к обучению детей 6-8 лет с ЗПР, стадии и уровни адаптации, структура и механизм психологической адаптации к обучению детей 6-8 лет с ЗПР, функциональное объединение “Школа -- детский сад”.



ANNOTATION

Lasorenko T.N. Psychological adaptation of 6-8 year old children with Retardation of Psychic Development to the Process of Education. Manuscript.

The dissertation for the degree of Candidate of Psichological Sciences on speciality: 19.00.18. - Special Psichology.

The Institution of defectology, ANS Ukraine, Kiev, 2001.

The work is dedicated to the problem of psychological adaptation of teaching children of pre-school and junior school age with delay of psychological development.

In work the analyses of special literature about adaptation of scientific and discipline problem, it's connection with psychological health, conditions of social-psychological adaptation to school and modern facts about delay of psychological development is represented.

Particularities of appearing the delay of psychological development are opened, structure components of psychological adaptation of treating children aged 6-8 years with delay of psychological development are represented. The main components of it are psychological, physical and corporal condition. Straight psychological adaptation of children with delay of psychological development is noticed. Approbation of mechanism accompanied in conditions of functional joint “Scholl-nursery school” and led to high efficacy of its' using in correctional work.

The main words are: delay of psychological development, psychological adaptation, mechanism of psychological adaptation, functional joint “Scholl-nursery school”.

Размещено на Allbest.ru

...