Когнітивний стиль як чинник розвитку пам'яті молодшого школяра

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Когнітивний стиль як чинник розвитку пам'яті молодшого школяра

Спеціальність 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

СКОРИНІНА Ольга Володимирівна

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському державному педагогічному університеті ім.Г.С.Сковороди.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, доцент Хомуленко Тамара Борисівна, Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С Сковороди, завідувач кафедри практичної психології.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор член-кореспондент АПН України Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України, завідувач лабораторії психології особистості;

кандидат психологічних наук, доцент Лисянська Таїсія Миколаївна, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, доцент кафедри психології.

Провідна установа: Черкаський державний університет ім. Б.Хмельницького, Міністерство освіти і науки України, кафедра загальної психології, м.Черкаси.

Захист відбудеться 28 березня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 за адресою: 04053, м.Київ - 53, вул.Артема 52-Д, корп.3, ауд.20.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Автореферат розісланий 26.02.2002року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Снісаренко О.С.

АНОТАЦІЯ

Скориніна О.В. Когнітивний стиль як чинник розвитку пам'яті молодшого школяра. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, м. Київ, 2002.

Дисертацію присвячено питанням впливу когнітивного стилю на ефективність розвитку пам'яті і мнемічної системи в цілому у молодших школярів. Робота містить результати теоретичного та практичного аналізу когнітивного стилю як чинника розвитку пам'яті молодшого школяра. У дисертації освітлені принципи системного підходу і методи системного аналізу у психології, засоби аналізу стосовно особливостей функціонування пам'яті, концептуальні положення теорії психічного розвитку, принципи розвивального навчання та сутність уявлення про когнітивний стиль.

Доведено, що індивідуальна своєрідність перебігу мнемічних процесів та розвитку мнемічної системи в цілому у молодшого школяра проявляється та формується залежно від особливостей його когнітивних систем. Когнітивні стилі як фактори, що забезпечують мимовільну саморегуляцію, є функціональною основою пам'яті; визначено характер впливу когнітивного стилю (на прикладі стилів “рефлексивність” та “поленезалежність”) на функціонування та розвиток пам'яті молодших школярів. Виявлено наукове підґрунтя для індивідуальної роботи з молодшими школярами на основі врахування індивідуальних когнітивних стилів та їх впливу на розвиток пам'яті.

В дисертації досліджено розвиток пам'яті молодшого школяра в залежності від когнітивного стилю в умовах інтенсивного навчання. В процесі реалізації програми розвивального навчання доведено стійкість впливу когнітивного стилю на процеси запам'ятовування.

Ключові слова: когнітивний стиль, пам'ять, молодший шкільний вік, пізнавальний розвиток, метакогнітивний досвід, навчальна діяльність.

АННОТАЦИЯ

когнітивний стиль пам'ять психологія

Скорынина О.В. Когнитивный стиль как фактор развития памяти младшего школьника. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины, г. Киев, 2002.

Диссертация посвящена вопросам влияния когнитивного стиля на эффективность развития памяти и мнемической системы в целом у младших школьников. В ней описываются результаты теоретического и практического анализа когнитивного стиля как фактора развития памяти младшего школьника. В работе отражены принципы системного подхода и особенности их реализации относительно психологических объектов, способы системного анализа и генезиса мнемической сферы человека, концептуальные положения теорий психического развития и развивающего обучения, взгляды зарубежных и отечественных психологов относительно стилевых особенностей интеллектуальной деятельности.

Научная новизна работы состоит в том, что в ней:

впервые осуществлена попытка определения когнитивного стиля как фактора развития памяти в младшем школьном возрасте;

впервые определен характер влияния когнитивного стиля (на примере стилей "рефлексивность" и "поленезависимость" на функционирование и развитие памяти младших школьников;

описана научная основа для индивидуальной работы с младшими школьниками с учетом индивидуальных когнитивных стилей и их влияния на развитие памяти.

В диссертации систематизирована, расширена и углублена информация о сущности и индивидуальных формах когнитивной организации познавательных процессов. Рассмотрены основные теоретические подходы в психологии к определению познавательных стратегий. Литературный обзор представлен в контексте двух основных школ, которые объединяют исследователей когнитивных стилей, таких как гештальтпсихологическая школа (представленная Г.Виткиным, Д.Гуднау) и психоаналитическая школа (представленная Дж.Клейном, Ф.Гольцманом, Р.Гарднером). В результате теоретического анализа установлено, что когнитивные стили описываются биполярным конструктом, то есть парой противоположных признаков, которые фиксируются в соответствующей бинарной основе. В работе уточнены основные особенности стилей: когнитивные стили характеризуются такими показателями как стабильность, устойчивость, постоянство; в большинстве исследований подчеркивается относительная кросситуативность, т.е. независимость стиля от характера решаемых задач; как основной признак, рассматривается направляющий и руководящий характер стиля относительно жизненного опыта человека, организации процесса познания. Но несмотря на это некоторые авторы утверждают, что когнитивный стиль следует рассматривать только относительно сугубо познавательных заданий.

Проведенный теоретический анализ позволил сформулировать рабочее понятие когнитивного стиля как совокупности (системы) стабильных индивидуальных особенностей относительно операционального состава, приемов получения и структурирования информационных потоков в познавательных процессах.

В экспериментальной части работы исследованы индивидуально-стилевые особенности младших школьников и их влияние на особенности развития памяти. Для достижения цели нами были выбраны два когнитивных стиля "Дифференцированность поля" с параметрами "Полезивисимость - поленезависимость" и "Тип реагирования" с параметрами "импульсивность-рефлексивность". Путем теоретического моделирования были выявлены определенные варианты стилей и их сочетаний (и соответственно этому распределение респондентов). Первичные стили соответствуют параметрам вышеназванных когнитивных стилей, а именно: поленезависимый (ПНЗ), полезависимый (ПЗ), импульсивный (И), рефлексивный (Р). Было также выделено 4 группы испытуемых соответственно сочетанию отдельных первичных стилевых признаков: поленезависимые - импульсивные (ПНЗ - И), поленезависимые - рефлексивные (ПНЗ - Р), полезависимые - импульсивные (ПЗ - И), полезависимые - рефлексивные (ПЗ - Р).

Особенностей развития памяти младших школьников мы изучали по таким показателям: самоконтроль запоминания, который отображает степень сформированности способностей личности ставить перед собой цель и действовать в соответствии с ней (методика "Естественное выучивание текста"); непосредственное воспроизведение при произвольном запоминании (методика "Произвольное запоминание") и отсроченное воспроизведение при непроизвольном запоминании (методика "Непроизвольное запоминание"). Обработка результатов осуществлялась отдельно по каждой когнитивно-стилевой группе. В результате анализа результатов мы выявили, что когнитивный стиль существенно влияет на структуру и показатели развития мнемических процессов.

В диссертации также исследовано развитие памяти младшего школьника в зависимости от когнитивного стиля в условиях интенсивного обучения. В процессе реализации программы развивающего обучения, которая включала три серии развивающих задач (развитие мышления, развитие способности к произвольному сосредоточению, развитие мнемичных процессов), доказано сохранение влияния как первичных, так и сочетанных вариантов когнитивного стиля на процессы запоминания. Получены данные, которые подтверждают устойчивость когнитивного стиля уже в младшем школьном возрасте, а также отмечено, что когнитивно-стилевые особенности не зависимы от пола, места и условий обучения.

Материалы диссертации могут быть использованы в качестве рекомендаций педагогам и школьным психологам с целью усовершенствования эффективности учебного процесса.

Ключевые слова: когнитивный стиль, памяти, младший школьный век, познавательное развитие, матекогнитивный опыт, учебная деятельность.

SUMMARY

Scorynina O.V. Cognitive style as a factor of junior pupil's memory development. - Manuscript.

Thesis on obtaining of a scientific degree of the candidate of psychological sciences behind a speciality 19.00.07 - pedagogical and century psychology. - Central institute of post-graduate pedagogical education of APS of Ukraine, Kyiv, 2002.

The thesis is dedicated to the problem of cognitive style's influence on the efficiency of junior pupil's memory and mnemonic system's development in a whole. The thesis contains outcomes of theoretical and practical analysis of cognitive style as factor of the junior pupil's memory development. In the thesis principles of system approach and methods of system's analysis in psychology, means of the analysis concerning features of memory's operation, conceptual rules (situations, positions) of the theory of mental development, principles of developing training and essence of cognitive style's conception were discovered.

It is proved that individual originality of mnemonic processes tendency and development of junior pupil's mnemonic system in general are shown and formed in dependence with peculiarities of his cognitive system.

Cognitive styles as factors securing involuntary self-regulation are the functional basis for the development of memory; the nature of cognitive style's influence (by means of an example of styles "reflexivity" and "independence of the sphere") on operation and development of junior pupil's memory is determined.

In the thesis the development of junior pupil's memory is studied depending on cognitive style in conditions of intensive training. During the intensive training programme's implementation stable influence of cognitive style on the processes of memorizing was demonstrate.

Key words: cognitive stile, memory, junior school age, cognitive development, meta-cognitive experience, teaching activity.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Розвиток суспільства все більше стає залежним від інформаційної насиченості людської діяльності. Саме інформаційні технології сьогодні стають гарантом ефективного державотворення, якості людського життя. Це обумовлює зростання вимог до людини, її інтелектуальних здібностей, сформованості пізнавальних процесів. Особливу увагу педагогів і психологів привертає розвиток пізнавальної сфери дітей молодшого шкільного віку як періоду, коли закладаються основи ефективної пізнавальної діяльності на все подальше життя.

Державні освітні програми (Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти в Україні), інші законодавчі документи, що визначають стан і тенденції розвитку системи освіти, вимагають від науковців більш грунтовного дослідження чинників психічного розвитку школярів.

Серед напрямів, що визнаються найбільш актуальними, особливе місце займає проблема когнітивних стилів. Саме когнітивний стиль як певна стратегія мислення розглядається багатьма зарубіжними та вітчизняними вченими в якості одного з найважливіших чинників становлення інтелекту людини, визначає індивідуальні особливості процесу пізнання та розумової діяльності (О.Г.Асмолов, С.Є.Аш, Г.Віткін, Р.Н.Гарднер, Е.О.Клімов, Г.Клейн, В.Колга, Т.М.Лисянська, В.С.Мерлін, Е.Л.Носенко, М.А.Холодна та ін.). На сьогодні можна вважати, що завдання виділення та опису стильових особливостей індивідуального процесу пізнання розроблені досить повно. Вченими виділено значну кількість окремих когнітивних стилів, доведено їх якісну своєрідність і нетотожність, створено грунтовну діагностичну базу. Активно розробляється педагогічний аспект проблеми - створення педагогічних технологій, що дозволяють здійснювати індивідуальний підхід до дітей з різними пізнавальними стратегіями, що обумовлюються стильовими особливостями мислення.

У той же час залишається ціла низка актуальних проблем, які ще не отримали свого наукового обгрунтування. Так, остаточно не вирішено, чи є когнітивні стилі стійкими ознаками мислення в ранньому дитячому віці, чи їх формування залежить від особливостей організації навчання. Адже більшість дослідників спрямовують свої зусилля на виявлення стильових особливостей мислення дорослої людини, тоді як період виникнення і закріплення певних когнітивних стратегій поки що досліджений явно недостатньо.

Ще одним важливим науковим напрямом є виявлення взаємосполучень окремих когнітивно-стильових особливостей, виникнення певних когнітивно-стильових комплексів. Адже різноманітні стилі, що виділено дослідниками, не є взаємовиключними, ортогональними. В однієї і тієї ж людини водночас можуть бути наявними ознаки різних стилів, що породжує нові проблеми, і перш за все: яким чином з окремих ознак створюється індивідуальний стильовий ансамбль, його якісні і кількісні характеристики.

Нарешті, серед проблем, що є дуже актуальними і водночас найменш дослідженими, слід вказати на відсутність ґрунтовних розробок стосовно впливу, що надає той чи інший стиль на розвиток пізнавальної сфери людини. Проведений теоретичний аналіз довів, що більшість дослідників скоріше гіпотетично стверджує, ніж детально досліджує існування зв'язку між індивідуальними когнітивними стилями, розвитком і функціонуванням інших психічних процесів. А це, в свою чергу, суттєво гальмує тенденції індивідуалізації навчання, використання природних механізмів розвитку психіки дитини з метою забезпечення найбільш сприятливих умов подальшого розвитку.

Тому одним з важливих завдань сьогодні слід вважати дослідження впливу, що надають певні когнітивні стилі на розвиток інших психічних функцій взагалі і перш за все пам'яті як основи процесу засвоєння знань. Саме пам'ять, як відомо, виконує продуктивну роль у здійсненні всіх інших форм психічної діяльності людини, накопичуючи і зберігаючи набутий досвід і забезпечуючи можливість його подальшого використання.

Пам'ять як особливий пізнавальний процес досліджувалася багатьма вченими як у загальнопсихологічному аспекті, так і в генезисі розвитку (природного - під впливом вікових змін та педагогічно керованого). Це перш за все роботи таких вчених, як Ф.Барлетт, П.П.Блонський, С.П.Бочарова, Л.В.Занков, О.В.Землянська, П.І.Зінченко, Г.С.Костюк, В.Я.Ляудіс, С.Л.Рубінштейн, А.О.Смірнов, Т.Б.Хомуленко та ін. Переконливо доведено, що молодший шкільний вік є таким, що відіграє важливе значення в становленні основних форм пам'яті. Разом з тим характер взаємозалежності між когнітивним стилем та розвитком пам'яті поки що залишається невизначеним. Вирішення відповідної проблеми, з нашої точки зору, надасть можливість поглибити наукові погляди щодо процесів розвитку мислення і пам'яті, розвитку пізнавальної сфери взагалі.

Виходячи з безумовної актуальності відповідних питань, їх теоретичної і практичної значущості, тему нашого дослідження визначено в такому формулюванні: “Когнітивний стиль як чинник розвитку пам'яті молодшого школяра”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри психології Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди “Визначення психологічних характеристик пізнавальної активності школярів та студентів” (номер держреєстрації 0187U007122).

Об'єкт дослідження - когнітивні механізми розвитку пізнавальної сфери в молодшому шкільному віці.

Предмет дослідження - характер впливу когнітивного стилю молодшого школяра на розвиток пізнавальних процесів на приклад пам'яті.

Мета дослідження - визначення впливу когнітивного стилю на розвиток пам'яті у молодшому шкільному віці, перевірка стійкості тенденцій її розвитку за традиційних та експериментальних умов навчання.

Гіпотеза дослідження. Виходячи зі спільної природи механізмів мислення та пам'яті (єдина інформаційна основа, взаємозумовленість інтелектуальних та мнемічних процесів в онтогенезі) цілком логічно зробити такі припущення:

когнітивний стиль як стійка індивідуальна стратегія пізнання надає помітного впливу на структуру і тенденції перебігу мнемічних процесів;

детермінуючими чинниками особливостей мнемічного розвитку можуть виступати як певні первинні когнітивні стилі, так і їх сполучення (стильові ансамблі);

взаємозв'язок когнітивних особливостей і тенденцій розвитку мнемічних процесів має вияв вже у молодшому шкільному віці, є стійким і не залежить від умов навчання.

Перевірка гіпотези дослідження та досягнення поставленої мети відбувались в процесі виконання таких завдань:

1. Теоретичний аналіз стану розробленості проблеми когнітивних стилів в сучасній психології (основні теоретичні підходи, визначення сутності та структури поняття “когнітивні стилі”, основні види когнітивних стилів, вплив когнітивних стилів на інші пізнавальні процеси, в тому числі мнемічні).

2. Визначення комплексу методів дослідження когнітивних стилів та особливостей розвитку мнемічних процесів у молодших школярів.

3. Експериментальне доведення впливу, що надається когнітивними стилями на особливості розвитку пам'яті у молодшому шкільному віці.

4. Перевірка стійкості виявлених тенденцій за змінних умов навчання.

5. Розробка рекомендацій стосовно урахування особливостей індивідуального стилю та його впливу на мнемічний розвиток в індивідуальній психолого-педагогічній роботі з молодшими школярами.

Методологічну та теоретичну основу дослідження склали принципи системного підходу та особливості їх реалізації стосовно психологічних об'єктів (Б.Г.Ананьєв, П.К.Анохін, Л.І.Анциферова, Л.М.Веккер, Д.Н.Завалішина, С.Д.Максименко, К.К.Платонов, В.А.Семиченко), засоби системного аналізу структури та генезису мнемічної сфери людини (С.П.Бочарова, С.А.Ізюмова, П.І.Зінченко, В.Я.Ляудіс, Т.Б.Хомуленко), концептуальні положення теорій психічного розвитку та розвивального навчання (В.С.Біблер, Н.М.Бібік, М.Й.Боришевський, Л.С.Виготський, Л.В.Занков, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, Г.С.Костюк, Ю.І.Машбиць), погляди зарубіжних когнітивних психологів на природу пізнавальних стратегій людини (А.Адлер, Г.Віткін, Г.Гарднер, Г.Клаус, К.Яспрес, А.Ясперс) та надбачння вітчизняних дослідників стосовно стильових особливостей інтелектуальної діяльності (Е.Л.Носенко, М.А.Холодна).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс психологічних методів: теоретичний аналіз (визначення стану дослідження проблеми), теоретичне моделювання (розробка моделей первинних та сполучних стилів), спостереження, бесіда (виявлення особливостей навчальної діяльності дітей з різними когнітивними стилями), констатуючий експеримент (з'ясування розподілу дітей за когнітивними стилями: виявлення особливостей розвитку мнемічних процесів), формуючий експеримент (використання інтенсивних методів психічного розвитку для перевірки стійкості виявлення зв'язків та тенденцій), методи математичної статистики. Діагностування особливостей когнітивної сфери молодших школярів відбувалося за методиками: когнітивний стиль “Диференційованість поля” - за тестом Г.Віткіна “Замасковані фігури”, стиль “Тип реагування” - за методикою, розробленою на основі тесту на ідентифікацію Д.Кагана (адаптована для дітей молодшого шкільного віку). Вивчення особливостей пам'яті молодших школярів відбувалося на основі методик “Природне вивчення тексту”, “Вивчення довільного запам'ятовування”, “Вивчення мимовільного запам'ятовування”.

Експериментальна робота проводилася на базі середніх шкіл №26 та №105 м.Харкова. У дослідженні брали участь 300 учнів 3-4-х класів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше здійснено спробу визначення когнітивного стилю як чинника розвитку пам'яті в молодшому шкільному віці; вперше вивчено характер впливу когнітивних стилів (на прикладі стилів “рефлексивність” і “поленезалежність”) на функціонування та розвиток пам'яті молодших школярів; виявлено наукове підґрунтя для індивідуальної роботи з молодшими школярами на основі врахування індивідуальних когнітивних стилів та їх впливу на розвиток пам'яті.

Теоретичне значення роботи полягає у систематизації, розширенні та поглибленні знань про сутність та індивідуальні форми когнітивної організації процесу пізнання, пізнавальні стратегії, обґрунтуванні та експериментальному підтвердженні ролі когнітивних стилів у розвиткові мнемічних процесів, у розширенні та деталізації наукових уявлень про функціональні механізми та генезис розвитку пам'яті; у розкритті подальших можливостей індивідуалізації розвитку молодших школярів з урахуванням особливостей когнітивних стилів.

Практичне значення дослідження полягає у вдосконаленні способів діагностики когнітивних стилів у молодшому шкільному віці, у визначенні рекомендацій педагогам та шкільним психологам щодо форм роботи з розвитку мнемічних процесів, індивідуалізації процесу навчання молодших школярів з урахуванням особливостей когнітивних стилів та тенденцій розвитку пам'яті.

Особистий внесок автора. Одержані автором положення про взаємозв'язок когнітивного стилю та пам'яті є самостійним внеском у розроблення проблеми розвитку пізнавальних процесів в онтогенезі. Матеріали досліджень опубліковані у фахових наукових виданнях без співавторства.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися розглядом проблеми на методологічному рівні, багатоаспектністю теоретичного аналізу, послідовною реалізацією теоретичних положень у вирішенні завдань емпіричного дослідження, використанням комплексу методик, адекватних предмету дослідження, репрезентативністю вибірки досліджуваних та широкою експериментальною базою, сполученням якісного і кількісного аналізу отриманих даних із застосуванням валідних методів математичної статистики.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і результати дослідження доповідались і обговорювались на Другій міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розробки та втілення в практику модульної системи професійного навчання” (2001р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 190-ій річниці ХДПУ “Сучасні освітні технології” (2000р.), звітних наукових конференціях Харківського державного педагогічного університету (1998 - 2000 рр.), а також засіданнях кафедри психології та вченої ради ХДПУ.

Впровадження в практику результатів дослідження. Обгрунтований у дослідженні підхід і отримані результати закладено в основу авторських теоретико-практичних спецкурсів “Психодіагностика когнітивного стилю” та “Розвиток пам'яті в молодшому шкільному віці”, які викладаються в навчальному процесі ХДПУ на педагогічному та психологічному факультетах.

Розроблена система розвивальних завдань пройшла апробацію та впровадження в практику роботи вчителів і шкільних психологів середніх шкіл №26 та №105 м.Харкова.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження відображено в 6 наукових одноосібних публікаціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (202 найменування), 2 додатків. Кількісні дані представлені у 26 таблицях і 8 рисунках. Загальний обсяг дисертації - 211сторінок, основна частина дисертації - 185 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, надано її загальну характеристику, визначено об'єкт, предмет, гіпотезу, мету, завдання та методи дослідження, розкрито його методологічні та теоретичні основи. Висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення. Наведено дані про апробацію та провадження у практику результатів експериментального дослідження.

У першому розділі - “Теоретичний аналіз досліджень когнітивного стилю та його впливу на розвиток пам'яті у молодшому шкільному віці” визначаються наукові основи дослідження: детально розкриваються складові основної проблеми дослідження, розглядається стан їх вивчення на сучасному етапі розвитку психології.

Здійснюється аналіз основних теоретичних підходів в когнітивній психології до визначення пізнавальних стратегій. Затвердження в психології поняття “когнітивний стиль” як механізму, що зумовлює індивідуальні способи пізнання, пов'язане з роботами Г.Віткіна, С.Е.Аша, Дж.Клейна, Р.Гарднера та ін. Розглядаються основи виділення окремих когнітивних стилів, надається їх загальна класифікація. Проаналізовано якісні характеристики окремих стилів та методи їх дослідження. Теоретичний огляд подається в контексті двох основних шкіл, що об'єднують дослідників когнітивних стилів:

гештальтпсихологічного напряму, представленого Г.Віткіним, Д.Гуднау та ін.;

психоаналітичного напряму, представниками якого є Дж.Клейн, Ф.Гольцман, Р.Гарднер та ін.

Провідними представниками першої школи, зокрема Г.Віткиним, у результаті досліджень впливу перцептивних властивостей частин поля на сприйняття візуальної структури в цілому був виявлений параметр полезалежність-поленезалежність.

Прикладом розвитку ідей гештальтпсихологічного напряму, у дослідженні когнітивних стилів можуть бути положення, що витікають з теорії особистісних конструктів Дж.Келли.

Представники психоаналітичної галузі в дослідженні когнітивних стилів, на відміну від Г.Віткіна й інших учених цієї школи, які прагнули вивести різноманітні індивідуальні поведінкові особливості з одного параметра, розглядають когнітивний стиль як “... взаємоупорядковану систему когнітивних атитюдів, що утворить особливий структурний рівень особистості” (Дж.Келлі). Когнітивні атитюди розуміються як опосередковані структури, що набувають своєї форми “від спонукань, від конституційних характеристик і від адаптивних проблем, з якими зіштовхується індивід” (Р.Гарднер). Когнітивні атитюди мають статус проміжних перемінних між потребами і поведінкою, “моделюючи, сприяючи чи придушуючи вплив тимчасової потреби на поведінку” (Дж.Келлі) і визначаючи правила, за яких розгортаються когнітивні процеси. Вони є утвореннями, обраними індивідом у залежності від намірів і цілей дії в конкретній ситуації. Когнітивний стиль, таким чином, є не просто набором різних когнітивних атитюдів, а збільшенням пристосувальної якості, що зростає як результат постійного використання різних когнітивних атитюдів.

Розглядається також досвід вивчення проблеми когнітивних стилів у вітчизняній психологічній науці, вченими ближнього зарубіжжя .

М.Вікат і В.Колга розглядають когнітивні стилі через відображення просторово-тимчасових характеристик середовища і припускають, що вони містять як “свідомі, так і несвідомі нашаровування”. Учені підкреслюють ряд розходжень між розумінням когнітивного стилю представниками гештальт-психологічного напряму і когнітивних контролів, досліджуваних в рамках Меннінгерівської школи. На думку В.Колги, “у когнітивних стилях представлена більшою мірою когнітивна функція психічного (відбивати постійне у світі, що змінюється,); у когнітивному контролі - регулятивна функція (бути у відповідності зі світом, що змінюється,)”.

А.Г.Асмолов представляє когнітивні стилі в контексті розробленого ним системно-діяльнісного підходу до дослідження особистості. Відповідно до цього погляду, когнітивні стилі відносяться до біологічних властивостей індивіда, є “безособовими” передумовами розвитку особистості.

В.М.Аллахвердов, спираючись на поняття когнітивної психології, визначає когнітивний стиль як “сукупність критеріїв переваг” особистості в побудові свого образу світу.

З позицій диференціальної психології, В.М.Смирнов вважає, що когнітивний стиль - це “зафіксований на деякому типі когнітивних задач відносно стійкий, вироблений індивідом спосіб організації уваги, нежорстко обумовлений темпераментом”.

М.А. Холодна розглядає когнітивний стиль як квадріполярне вимірювання. Вона висуває гіпотезу, що в стильовому дослідженні виявляється феномен “розщеплення” полюсів когнітивного стилю, тобто, в дійсності когнітивний стиль має не два, а чотири полюси.

Доведено, що незважаючи на певні розбіжності, що розділяють вчені різних наукових шкіл, в усіх підходах фіксується віднесеність когнітивних стилів до процесів пізнання (сприймання та переробки інформації). Будь-який когнітивний стиль описується біполярним конструктом, тобто парою протилежних ознак, що і фіксується у відповідній бінарній основі. Тобто будь-яка стильова стратегія пізнання будується на деякій шкалі з полюсами від максимальної вираженості певної якості до мінімального її прояву. Сам стиль є певна позиція на цьому континуумі потенційно можливих значень.

Розгляд теоретичних робіт з визначеної проблеми дозволив уточнити основні особливості стилів:

1) когнітивні стилі в цілому характеризуються такими показниками, як стабільність, стійкість, постійність, узгодженість прояву певних ознак;

2) у більшості досліджень констатується відносна кросситуативність, тобто незалежність стилю від характеру вирішуваних задач;

3) як основна ознака, розглядається спрямовуючий і керівний характер стилю стосовно концептуалізації життєвого досвіду людини, організації процесів пізнання. Разом з тим деякі дослідники наполягають на тому, що доцільно відносити стиль лише до вирішення суто пізнавальних завдань.

Проведений теоретичний розгляд дозволив визначити робоче поняття когнітивного стилю як сукупності (системи) стабільних індивідуальних уподобань щодо операційного складу, прийомів отримання та структурування інформаційних потоків у процесі пізнання.

У дослідженнях, що присвячені пізнавальній сфері особистості, ряд вчених виділяють когнітивний стиль як один з важливих чинників становлення та розвитку пізнавальних процесів (А.Г.Асмололв, С.Е.Аш, М.Вікат, Г.Віткін, Р.Гарднер, Е.А.Клімов, Г.Клейн, В.Колга, В.С.Мерлін та ін.). У той же час більшість дослідників скоріше декларують тезу про існування зв'язку між особливостями когнітивного стилю та своєрідністю пізнавальних процесів у конкретної особи, ніж детально досліджують відповідні явища та механізми.

Тому актуальним є коло питань щодо визначення функцій когнітивного стилю як чинника розвитку пізнавальних процесів, і перш за все, пам'яті. Повне вирішення цих питань, безумовно, вимагає проведення відповідних досліджень на різних етапах онтогенетичного розвитку.

У нашому дослідженні поставлене завдання визначити вплив когнітивного стилю на розвиток мнемічних процесів у молодшому шкільному віці. Адже, як відомо, саме в цей віковий період йде інтенсивний розвиток структурних компонентів пам'яті, закріплюються її індивідуальні риси. Дослідники, що вивчають розвиток пам'яті в онтогенезі, виділяють саме молодший вік як такий , що відіграє важливу роль (С.П.Бочарова, Л.В.Занков, П.І.Зінченко, В.Я.Ляудіс, А.О.Смірнов, Т.В.Хомуленко та ін.). Доведено, що в цьому віці пам'ять істотно змінюється в бік більшої продуктивності, опосередкованості, логічності, контрольованості. Функціональні механізми пам'яті знаходяться на завершальному етапі розвитку, а операційні і регулятивні механізми починають активно розвиватись за рахунок збагачення внутрішніх засобів запам'ятовування і розгалуження системи самоконтролю. Але розвиток пам'яті відбувається не тільки за рахунок довільного запам'ятовування. Якісних змін зазнає і мимовільна пам'ять. Якщо при довільному запам'ятовуванні розвиток проявляється у більшому опосередкуванні, цілеспрямованості і контролі, то при мимовільному запам'ятовуванні це проявляється у більшій адекватності мисленнєвої моделі об'єкта запам'ятовування. Внаслідок цього довгочасова пам'ять стає більш упорядкованою орієнтирами в структурі матеріалу, що запам'ятовується.

Тому слід очікувати, що саме в цей період найбільш наочно можна спостерігати зв'язок між певним когнітивним стилем та індивідуальними особливостями (структурними та динамічними) мнемічної сфери. Але ця проблема на сьогодні ще не стала предметом окремого наукового дослідження. Саме її вирішень присвячена експериментальна частина нашої роботи.

У другому розділі “Порівняльне дослідження особливостей когнітивного стилю молодшого школяра та показників розвитку пам'яті” - розкривається зміст дослідно-експериментальної роботи, яка була спрямована на доведення зв'язку між визначеними компонентами. Було використано комплекс методів, адекватних меті, предмету і завданням дослідження.

Програма констатуючого етапу дослідження складалася з трьох складових (частин).

Перша частина включала дослідження індивідуально-стильових особливостей (визначення певних когнітивних стилів) молодших школярів. Для того, щоб повністю і послідовно реалізувати необхідний комплекс завдань, було вирішено обмежити вивчення стильових особливостей респондентів, що брали участь в дослідженні, двома когнітивними стилями: когнітивний стиль “Диференційованість поля” за параметрами “Полезалежність -поленезалежність” та когнітивний стиль “Тип реагування” за параметрами “Імпульсивність - рефлексивність”.

Обмеження кількості стилів, що досліджуються, тільки двома диктувалось тим, що в проведеному нами дослідженні ставилося за мету довести, що когнітивні стилі (у взаємовідокремленому вигляді та як певне сполучення) є впливовими чинниками перебігу та розвитку мнемічних процесів. Включення в модель більшої кількості окремих стилів значно підвищує кількість варіантів, що вимагають вивчення. Тобто для доведення зв'язку між явищами, що вивчалися, достатньо двох когнітивних стилів, вивчення впливу інших когнітивних стилів - завдання подальших досліджень.

Вибір саме цих двох стилів зумовлювався такими причинами:

за результатами досліджень (В.Колга, Г.Віткін, Р.Гарднер, М.А.Холодна), когнітивні стилі “Диференційованість поля” та “Тип реагування” у поєднанні складають необхідний і достатній системокомплекс (стильовий ансамбль) для характеристики індивідуальних особливостей процесу пізнання. Більшість інших когнітивних стилів вважаються певною мірою пов'язаними із зазначеними вище;

саме ці стилі є методично найбільш опрацьованими, що є дуже важливим в плані вибору методів дослідження в їх адаптованому до молодшого шкільного віку варіанті;

ці стилі найбільше відображають спрямованість та мимовільну саморегуляцію пізнавальних процесів.

Шляхом теоретичного моделювання було визначено певні варіанти стилів та їх сполучень (і відповідно до цього зроблено розподіл респондентів), зокрема, первинні стилі: поленезалежний (ПНЗ), полезалежний (ПЗ), імпульсивний (І), рефлексивний (Р). Розподіл учасників дослідження за відповідними групами наводиться в таблиці 1.

Таблиця 1. Кількість респондентів, у яких було діагностовано певні когнітивні стилі (у % до загальної кількості - 300 осіб)

Розподіл респондентів	ПНЗ	ПЗ	І	Р
	60	40	70	30

Таким чином, результати, отримані за методикою виявлення когнітивного стилю “Диференційованість поля”, співвідношення між полезалежними та поленезалежними досліджуваними складає 60 : 40. Розподіл за когнітивним стилем “Тип реагування” (показники імпульсивності та рефлексивності) склав відповідно 70 : 30. Тобто у учасників дослідження більш виявленими є ознаки поленезалежності та імпульсивності.

Було також виділено 4 групи досліджуваних відповідно до сполучення окремих первинних стильових ознак: поленезалежні - імпульсивні (ПНЗ - І), полезалежні - імпульсивні (ПЗ - І), поленезалежні - рефлексивні (ПНЗ - Р), полезалежні - рефлексивні (ПЗ - Р) (табл.2).

Таблиця 2. Розподіл респондентів за сполученими когнітивними стилями (у % до загальної кількості осіб)

Розподіл	ПНЗ - І	ПЗ - І	ПНЗ - Р	ПЗ - Р
	45	30	15	10

Таким чином, серед учасників дослідження переважає група поленезалежних - рефлексивних осіб (45%), тоді як найменш представленою є група полезалежних - рефлексивних - 10%.

З метою перевірки, чи впливають на стильові особливості дитини такі фактори, як стать та соціально-психологічне середовище (місце навчання), було реалізовано відповідні процедури дослідження. І в першому, і в другому випадках не отримано даних, що стать або місце навчання якось пов'язані з тим чи іншим когнітивним стилем.

Друга частина констатуючого етапу дослідження була спрямована на визначення особливостей розвитку пам'яті молодших школярів за такими показниками: самоконтроль запам'ятовування, що відображає ступінь сформованості здатності особи ставити перед собою мнемічну мету та діяти відповідно до неї (методика “Природне вивчення тексту”); безпосереднє відтворення при довільному запам'ятовуванні (методика “Довільне запам'ятовування”), відстрочене відтворення при мимовільному запам'ятовуванні (методика “Мимовільне запам'ятовування”).

Обробка результатів здійснювалася окремо по кожній зазначеній вище групі. Розподіл показників розвитку пам'яті. Відповідно до особливостей респондентів з різними когнітивними стилями наведеній у таблиці 3.

Як випливає з результатів констатуючого експерименту, є помітні розбіжності в показниках пам'яті у досліджуваних з різними когнітивними стилями (за рівнями значущості від 0,05 до 0,001). Для поленезалежних осіб

Таблиця 3. Особливості пам'яті у досліджуваних з різними когнітивними стилями (за показником відтворення смислових одиниць, % + m)

Когнітивні стилі	Самоконтроль запам'ятовування	Довільне запам'ятовування	Мимовільне запам'ятовування
ПНЗ	71,38 + 1,10	78,31 +1,03	72,67 + 1,22
ПЗ	74,28 + 1,72	61,70 + 0,96	76,70 + 1,02
І	67,90 + 1,08	77,99 + 0,79	70,32 +1,36
Р	78,45 + 1,56	63,89 + 1,42	79,29 + 0,68
ПНЗ - І	66,54 + 1,28	81,50 + 0,70	71,31 + 1,76
ПЗ - І	81,08 + 1,62	71,85 + 1,62	75,38 + 0,83
ПНЗ - Р	71,45 +1,95	68,75 +1,70	67,75 + 1,54
ПЗ - Р	76,17 + 2,57	57,00 + 0,83	82,67 + 0,94

характерні більш високі показники довільного запам'ятовування при досить близьких значеннях двох інших параметрів, для поленезалежних - мимовільного запам'ятовування, тоді як показник довільного запам'ятовування є значно нижчим. У групі імпульсивних виявлена перевага показника довільного запам'ятовування при низькому значенні самоконтролю, а в групі рефлексивних - високі показники самоконтролю і мимовільного запам'ятовування при низькому рівні довільного запам'ятовування.

У респондентів, що відносяться до групи поленезалежних - імпульсивних, домінує показник довільного запам'ятовування, а найнижчим є показник самоконтролю. По групі полезалежних - імпульсивних домінує показник самоконтролю, але високі значення мають і інші показники розвитку пам'яті. По групі поленезалежних - рефлексивних середнє значення має показник самоконтролю запам'ятовування, тоді як інші два показники мають низькі значення. Нарешті, по групі полезалежних - рефлексивних відмічено найнижчий рівень показника довільного запам'ятовування, тоді як два інших мають високі значення при явному домінуванні мимовільного запам'ятовування.

Тобто підтверджено припущення, що когнітивний стиль істотно впливає на структуру і показники розвитку мнемічних процесів.

Розділ третій - “Експериментальне дослідження розвитку пам'яті у молодшого школяра залежно від особливостей когнітивного стилю в умовах інтенсивного навчання” - спрямований на доведення стійкості виявлених тенденцій за змінених умов навчання.

Програма формуючого експерименту охоплювала три серії розвивальних завдань, що розподілялись на такі групи:

1) розвиток мислення;

2) розвиток здатності до довільного зосередження;

3) розвиток мнемічних процесів (образної та вербальної пам'яті).

Крім того, проводилася робота з підвищення метакогнітивної та метамнемічної обізнаності учнів (у доступній для молодшого шкільного віку формі).

Участь в експерименті брали 300 досліджуваних з числа тих, що залучалися до констатуючого етапу. Це дало можливість простежити зміни, що відбуваються під впливом розвивальної програми. Основна увага була звернута на такі аспекти:

чи є когнітивний стиль в цьому віці показником, або ж він може змінюватися під впливом інтенсивної роботи з розвитку мислення, здатності до довільного зосередження та метакогнітивної обізнаності респондентів;

чи зберігається характер впливу когнітивного стилю на процеси запам'ятовування за умов цілеспрямованого розвитку пам'яті та мнемічної обізнаності респондентів;

У таблиці 4 надається розподіл учасників експерименту як за самостійними, так і за сполученими когнітивними стилями до та після реалізації розвивальної програми.

Таблиця 4. Розподіл респондентів за когнітивними стилями до та після експерименту

Кількість осіб	ПНЗ	ПЗ	І	Р	ПНЗ-І	ПЗ-І	ПНЗ-Р	ПЗ-Р
До експерименту	180	120	210	90	127	92	45	36
Після експерименту	178	122	200	100	122	96	43	39

Отримані дані підтвердили припущення про стійкість когнітивних стилів вже у молодшому шкільному віці; цей показник є відносно незалежним від умов навчання.

У таблицях 5 та 6 місяться показники розвитку пам'яті досліджуваних експериментальної групи після розвивальної програми у порівнянні із значеннями контрольної групи, з якою не проводився розвивальний тренінг.

Таблиця 5. Особливості пам'яті у досліджуваних з різними первинними когнітивними стилями у контрольній та експериментальній групах (за показником відтворення смислових одиниць, у %)

Когнітивні стилі	Самоконтроль запам'ятовування	Довільне запам'ятовування	Мимовільне запам'ятовування
	К	Е	К	Е	К	Е
ПНЗ	52,1	75,81	64,28	82,16	59,0	76,71
ПЗ	59,3	78,21	49,7	68,9	61,3	78,21
І	49,1	70,0	59,8	79,8	51,6	72,21
Р	61,0	80,0	49,0	69,7	64,7	82,34

Як свідчать наведені у табл.5 дані, в цілому в експериментальних групах відмічено суттєве підвищення показників мнемічного розвитку. Разом з тим спостерігається стабільність тенденцій розвитку пам'яті залежно від первинних когнітивних стилів.

У таблиці 6 відображено показники рівня успішності виконання завдань у контрольній та експериментальній групах із сполученими когнітивними стилями.

Таблиця 6. Особливості пам'яті у досліджуваних із сполученими когнітивними стилями у контрольній та експериментальній групах (за показником відтворення смислових одиниць, у %)

Когнітивні стилі	Самоконтроль запам'ятовування	Довільне запам'ятовування	Мимовільне запам'ятовування
	К	Е	К	Е	К	Е
ПНЗ - І	46,0	82,0	61,0	98,0	53,1	89,0
ПЗ - І	51,0	92,0	58,0	93,0	49,7	89,0
ПНЗ - Р	50,1	88,9	45,1	75,1	51,1	83,2
ПЗ - Р	52,1	92,8	30,4	80,0	61,1	99,6

Як свідчать наведені у таблиці 6 дані, досліджувані експериментальної групи продемонстрували значно вищу ефективність відтворення тексту у порівнянні із контрольною групою. Разом з тим ми спостерігаємо стабільність тенденцій розвитку пам'яті залежно від сполучених когнітивних стилів.

У цілому проведене дослідження підтвердило вихідні припущення і дозволило зробити наступні висновки.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз довів, що серед актуальних напрямів психолого-педагогічної науки особливе місце займає проблем когнітивних стилів. Когнітивний стиль як певна стратегія мислення в якості одного з найважливіших чинників становлення пізнавальної сфери людини, визначає індивідуальні особливості процесу пізнання та розумової діяльності. На сьогодні виділено значну кількість окремих когнітивних стилів, доведено їх якісну своєрідність нетотожність, створено грунтовну діагностичну базу Активно розробляється педагогічний аспект проблеми. Вже створено значну кількість технологій, що дозволяють здійснювати індивідуальний підхід до дітей з різними пізнавальними стратегіями.

2. Водночас є цілий ряд актуальних проблем. Так, недостатньо вивчені вікові особливості виникнення і закріплення певних когнітивних стратегій. Відкритими залишаються питання впливу, що надає той чи інший стиль на розвиток пізнавальних процесів на різних етапах онтогенезу. Актуальним сьогодні є також подолання традиції вивчення когнітивного стилю людини як вияву лише однієї ознаки, перехід на дослідження інтегративних стильових комплексів (ансамблів), які створюються поєднанням первинних показників, виявлення впливу саме таких комплексів на індивідуальний розвиток.

3. Проведений теоретичний розгляд дозволив визначити робоче поняття когнітивного стилю як сукупності (системи) стабільних індивідуальних уподобань щодо операційного складу, прийомів отримання та структурування інформаційних потоків у процесі пізнання.

4. Виявлено, що в дослідженнях, присвячених пізнавальній сфері особистості, вчені виділяють когнітивний стиль як один з важливих чинників становлення та розвитку пізнавальних процесів. Але існування та характер зв'язку між особливостями когнітивного стилю та своєрідністю пізнавальних процесів у конкретної особи експериментально не досліджувалися. Тому актуальним є коло питань щодо визначення функцій когнітивного стилю як чинника розвитку пізнавальних процесів, і, насамперед, пам'яті.

5. Особливий інтерес має визначення впливу когнітивного стилю на розвиток мнемічних процесів у молодшому шкільному віці. Адже саме в цей віковий період відбувається інтенсивний розвиток структурних компонентів пам'яті, закріплюються її індивідуальні риси. Функціональні механізми пам'яті знаходяться на завершальному етапі розвитку, а операційні та регулятивні механізми починають активно розвиватися за рахунок збагачення внутрішніх засобів запам'ятовування і розгалуження системи самоконтролю. Тому слід очікувати, що саме в цей період най більш наочно можна спостерігати зв'язок між певним когнітивним стилем та індивідуальними особливостями (структурними та динамічними) мнемічної сфери.

6. У процесі експериментального дослідження доведено наявність зв'язку між когнітивними стилем молодшого школяра та тенденціями розвитку його пам'яті. З'ясовано характер впливу, що надається стилями “Диференційованість поля” (за параметрами “полезалежність - поленезалежність”) та “Ти реагування” (за параметрами) “імпульсивність - рефлексивність” та їх сполученнями. Для цього шляхом теоретичного моделювання визначено первинні когнітивні стилі (поленезалежний, полезалежний, імпульсивний, рефлексивний) та варіанти їх сполучень (поленезалежний - імпульсивний, полезалежний - імпульсивний, поленезалежний - рефлексивний, полезалежний - рефлексивний).

7. Доведено, що когнітивний стиль вже у молодшому шкільному віці є стійким утворенням, який незалежний від статі, місця та умов навчання. В процесі реалізації програми розвиваючого навчання, що включала три серії розвивальних завдань (розвиток мислення, розвиток здатності до довільного зосередження, розвиток мнемічних процесів) та роботу з підвищення метакогнітивної та метамнемічної обізнаності учнів, доведено збереження характеру впливу когнітивного стилю на процеси запам'ятовування.

8. У цілому результати проведеної роботи підтвердили припущення, що когнітивний стиль істотно впливає на структуру і показники розвитку мнемічних процесів в молодшому шкільному віці.

9. Розроблено рекомендації щодо урахування особливостей індивідуального стилю та його впливу на мнемічний розвиток в індивідуальній психолого-педагогічній роботі з молодшими школярами.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми. Зокрема, потребує поглибленого вивчення розгляд впливу інших когнітивних стилів та їх сполучень на особливості пам'яті, розгляд виявлених особливостей в інші вікові періоди, в тому числі в люнгітюдні. Це вимагає розширення методичної бази використання більш повних дослідницьких програм. Актуальним є питання впровадження отриманих результатів в шкільну практику, розробка рекомендацій для вчителів шкільних психологів щодо врахування індивідуальних особливостей кожної дитини в навчально - виховній роботі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Скориніна О.В. Різновиди когнітивних стилів та особливості побудови оптимальної педагогічної тактики // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди. - Вип.2. - Серія “Психологія”. - №6. - Харків, 1999.- С.54-58.

2. Скориніна О.В. Різноманітність видів пам'яті й особливості їхнього розвитку в молодшому шкільному віці // Вісник Харківського педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди. - Вип.3. - Серія “Психологія”. - №9. - Харків, 1999. - С.124-127.

3. Скориніна О.В. Когнітивний стиль та пізнавальні процеси // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди. - Вип.4. - Серія “Психологія”. - №13. - Харків, 2000.- С.119-123.

4. Скориніна О.В. Взаємозв'язок між особливостями пам'яті та індивідуальною своєрідністю когнітивного // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди. - Вип.6. - Серія “Психологія”. - №6. - Харків, 2001.- С.191-194.

5. Скориніна О.В. Взаємозв'язок індивідуальних особливостей пам'яті й інтелектуальних здібностей // Проблеми загальної та педагогічної психології. - Київ: Інститут психології ім.Г.С.Костюка, 2001. - Т.3., ч.7. - С.194-198.

6. Скориніна О.В. Обдарованість та особливості побудови оптимальної педагогічної тактики // Матеріали Всеукраїнської неуково-практичної конференції, присвяченої 190-й річниці університету “Сучасні освітні технології”. - Харків., 2001. - С.111-112.

Размещено на Allbest.ru

...