Психологічний інструментарій подолання психосексуальних труднощів у офіцерів внутрішніх військ МВС України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ

ім. БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПОДОЛАННЯ ПСИХОСЕКСУАЛЬНИХ ТРУДНОЩІВ У ОФІЦЕРІВ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ

Плеханов Андрій Вікторович

УДК 159. 98: 355. 23

Спеціальність 20.02.02

Військова педагогіка та психологія

Хмельницький - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі тактики та оперативного використання внутрішніх військ Національної академії ПВУ ім. Богдана Хмельницького.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор САВЧИН Мирослав Васильович, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, кафедра психології, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор ВАРІЙ Мирон Йосипович, Військовий інститут при Державному університеті “Львівська політехніка”, професор кафедри ТЗІ та КПД у військах;

кандидат психологічних наук, доцент ФЕДОРЧУК Віктор Миколайович, Камянець-Подільський державний педагогічний університет, проректор з заочного навчання і звязків із закладами освіти.

Провідна установа - Київський військовий гуманітарний інститут Національної академії оборони України, кафедра психології, Міністерство оборони України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 12 ” квітня 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, 29003, м.Хмельницький, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці НАПВУ (29003, м. Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розісланий 6 березня 2002 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

доцент А. Галімов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реформування внутрішніх військ України охоплює всі сторони життєдіяльності військовослужбовців, особливо їх основного складу - офіцерського корпусу. Це зумовлено динамічними змінами у військовій сфері, ускладненнями соціально-економічних умов суспільного життя, зниженням у суспільстві престижу військової служби, зміною системи соціальних і духовних цінностей громадян.

Актуальність теми. В сучасних умовах функціонування армії актуальною проблемою є забезпечення психічного здоровя офіцерів, адже від цього залежить їх готовність і здатність долати обєктивні та субєктивні труднощі військової служби, успішно вирішувати поставлені завдання. Військовим фахівцям доводиться долати не лише труднощі, зумовлені складними умовами військової служби, але й особистісні труднощі, повязані з сімейним життям і військово-професійною діяльністю. Досить поширеними серед цих труднощів є психосексуальні, які деструктивно впливають на інтимну взаємодію, і тим самим погіршують психічне здоровя офіцерів. Цей вид труднощів має певні особливості, оскільки в цілому сексуальність офіцерів зазнає на собі впливу, зумовленого особливим характером військової праці.

Сексуальні труднощі тісно повязані з сімейними стосунками офіцерів. Результати нашого дослідження свідчать, що 60 % офіцерів мають сексуальні конфлікти з дружиною (постійною партнеркою), 70,1 % ведуть нерегулярне статеве життя, що зумовлюється специфікою військової діяльності, у 81,3 % учасників опитр'eaів опитю8жується працездатність саме через наявність сексуальних труднощів. Таким чином, існує нагальна потреба в дослідженні як самих сексуальних труднощів, так і процесу їх подолання з допомогою ефективних психологічних засобів.

Аналіз наукової літератури показує, що вивченням сексуальних проблем чоловіків в основному займались медики (Г. С. Васильченко, М. В. Іванов, П. Б. Посвянський та ін.). У вітчизняній психологічній науці ця проблема вивчена недостатньо. Д. І. Вікторова, Б. Л. Гульман у своїх дисертаціях розглядали психологічні аспекти сексуальних розладів у чоловіків. Проте ніхто з дослідників не звертався до феномену психосексуальних труднощів, які є перехідними станами між нормальною сексуальністю і розладами.

У 90-і роки у військовій психології велику увагу почали надавати вивченню психічного здоровя військовослужбовців (П. А. Корчемний, В. Є. Попов, С. В. Захарик, Р. А. Абдурахманов, В. Д. Булавцев, Є. М. Потапчук, В. С. Медвєдєв та ін.). Але психосексуальна сфера військовослужбовців на сьогодні залишається малодослідженою.

Питання, що стосуються подолання сексуальних проблем різними методами, в медичній психотерапії представлені лише в декількох роботах (М. В. Іванов, В. Е. Рожнов, О. Л. Тиктинський, Г. С. Кочарян, О. С. Кочарян). Найчастіше у цій сфері психологічної практики використовувались методи психокорекції та консультування (Ю. Е. Альошина, О. О. Бодальов, В. В. Гульдан, О. Ф. Кольєв, В. В. Столін, Т. С. Яценко й ін.).

У західній психотерапії особливо слід виділити психоаналітичний метод як один з найбільш розроблених і відомих методів, створених для подолання внутрішньоособистісних труднощів та невротичних розладів.

Дане дисертаційне дослідження є першою спробою розробки й апробації практичної психодинамічної методики подолання сексуальних труднощів офіцерів. Застосування запропонованої психодинамічної методики (ПДМ) в діяльності військових психологів дозволить зміцнити психічне здоров?я офіцерів, попереджувати й вирішувати подружні конфлікти на сексуальному грунті, що сприятиме підвищенню ефективності їх військової діяльності.

Таким чином, недостатня розробленість, практична значущість проблеми подолання психосексуальних труднощів і нагальна необхідність в забезпеченні військових психологів сучасними ефективними методиками консультування військовослужбовців обумовили актуальність дослідження, його основний задум та вибір теми.

Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності до плану науково-дослідних робіт у Прикордонних військах України (НДР № 200-2302 І)

Обєкт дослідження: психосексуальні труднощі (ПСТ) офіцерів внутрішніх військ МВС України.

Предмет дослідження: психологічний інструментарій подолання психосексуальних труднощів офіцерів внутрішніх військ.

Мета дослідження: визначити, теоретично обгрунтувати і експериментально перевірити психологічний інструментарій подолання психосексуальних труднощів офіцерів внутрішніх військ МВС України.

Гіпотезу дослідження склало припущення про те, що психосексуальні труднощі, які є проміжною ланкою між відносно нормальною сексуальністю і її розладами, можна ефективно долати за умов: посилення потенціалу “Я” офіцера на основі усвідомлення власного глибинного сексуального конфлікту; успішної адаптації офіцера до його сексуальних потягів; перерозподілу енергії лібідо на досягнення нормальної мети, що в цілому зміцнить психічне здоровя офіцерів, покращить психологічну атмосферу в підрозділах та сприятиме підвищенню ефективності службово-бойової діяльності.

Завдання дослідження:

1. Провести теоретичний аналіз й експериментальне дослідження проблеми психосексуальних труднощів чоловіків.

2. Визначити основні фактори й особливості виникнення та перебігу психосексуальних труднощів офіцерів внутрішніх військ МВС України.

3. Теоретично розробити психодинамічну методику подолання психосексуальних труднощів офіцерів внутрішніх військ.

4. Експериментально перевірити ефективність розробленої психодинамічної методики.

5. Розробити практичні рекомендації керівництву військових частин та військовим психологам щодо подолання психосексуальних труднощів.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувались такі методи дослідження як теоретичний аналіз, синтез, констатуючий і два формуючі експерименти, психоаналітичне інтерв?ю, експертна оцінка, спостереження, анкетування, методи математичної обробки даних, побудова графіків, таблиць й ін. Так, з метою визначення механізму утворення і сутності психосексуальних труднощів чоловіків проводився аналіз психологічної, медичної і соціологічної літератури. За результатами тестувань і спостережень шляхом синтезу імперичного матеріалу та математичного працювання даних було створено банк даних психосексуальних труднощів офіцерів. Кореляційний метод, порівняння і зіставлення дозволили виявити і визначити головні чинники впливу на виникнення й поглиблення психосексуальних труднощів офіцерів. У ході проведення формуючих експериментів застосовувалось психодинамічне консультування як оптимальний для офіцерів вид психологічної допомоги другого рівня з акцентом на передсвідомому рівні психіки і спрямуванням на самоаналіз особистості. Для кількісно-якісного опрацювання кінцевих даних експериментів використовувались системні, порівняльні і математичні методи дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось у три взаємоповязаних етапи з 1997 по 2001 рік.

У ході першого етапу (1997-1998 рр.) автором було здійснено вибір обєкта і предмета дослідження, проведено аналіз психологічної, медичної та соціологічної літератури з проблеми дослідження, сформульовано гіпотезу дослідження, проведено констатуючий експеримент, створено банк даних ПСТ.

На другому етапі (1998-1999 рр.) було виконано значну частину дослідницької роботи: в рамках західного немедичного індивідуального психодинамічного методу було розроблено психодинамічну методику подолання психосексуальних труднощів у офіцерів внутрішніх військ МВС України та визначено психологічні умови її ефективної реалізації у військах.

Протягом третього етапу дослідження (1999-2001 рр.) було здійснено два формуючих експеримента, основу яких склало практичне випробування розробленої автором психодинамічної методики, опрацювання експериментальних даних, аналіз результатів дослідження, сформульовано практичні рекомендації військовим психологам і командирам військових частин щодо організації та проведення консультативної діяльності.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:

набула подальшого розвитку психодинамічна теорія, в межах якої визначено поняття ПСТ, проведено системно-категорійний опис ПСТ офіцерів;

удосконалено підхід до визначення специфічних причин виникнення у офіцерів ПСТ, основними з яких є субєктивні й обєктивні складові ситуаційно-діяльнісного фактору, що дозволило зясувати механізм виникнення ПСТ;

вперше розроблено комплексну психодинамічну методику (ПДМ) подолання ПСТ офіцерів внутрішніх військ, яка включає етапи пояснення та психодинамічного консультування і дозволяє ефективно долати ПСТ офіцерів внутрішніх військ МВС України;

вперше визначено психологічні умови, основними з яких є професійна підготовка військових психологів та зацікавлене ставлення командування військової частини до їхньої діяльності, дотримання яких буде сприяти найбільш ефективній реалізації ПДМ військовими психологами у внутрішніх військах МВС України;

досліджено динаміку подолання ПСТ офіцерів внутрішніх військ в процесі психодинамічного консультування, що дозволило розробити практичні рекомендації військовим психологам і командуванню військових частин щодо застосування ПДМ.

Практичне значення результатів дослідження. Розроблені автором практичні рекомендації та ПДМ в період з 1999 р. по 2001 р. використовувалась для діагностики ПСТ та надання психологічної допомоги офіцерам в/ч 3008, м. Вінниця (акт від 11.06.2001 р.) і офіцерам в/ч 4114, м. Львів (акт від 22.09.2001 р.). Результатом застосування стало зміцнення психічного здоровя офіцерів, поліпшення психологічного клімату в підрозділах (згідно вимог наказу Командуючого ВВ № 191), підвищення ефективності їхньої службово-бойової діяльності.

Створений банк ПСТ офіцерів і результати роботи можна використовувати в подальших науково-прикладних дослідженнях внутрішньоособистісних та сімейних проблем професійних військових.

Висновки і рекомендації дисертації можна використовувати в діяльності військових психологів для надання психологічної допомоги за розробленою методикою подолання ПСТ.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні і практичні результати дослідження обговорювалися на міжнародній науково-практичній конференції “Духовно-психологічні аспекти медицини майбутнього” 25-26 березня 2000 р., м. Хмельницький, на науково-практичній конференції “Психолого-педагогічні основи формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності у військах згідно з вимогами колегії держкомкордону від 9.07.98 р.” 23 жовтня 1998 р., м. Хмельницький, спільному засіданні кафедр “Тактики та оперативного використання внутрішніх військ” і “Педагогіки та психології” НАПВУ, протокол № 2 від 3 жовтня 2001 р., де одержали позитивні оцінки і були рекомендовані до захисту.

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дослідження автором видано пять наукових статтей, чотири з яких в фахових виданнях: Прикарпатського університету, Національного педагогічного університету, Інституту психології ім. Г. Костюка та Національної академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Рукопис містить 151 сторінку. Ілюстративний матеріал подано у 4 таблицях, 10 рисунках. Список використаних джерел включає 176 найменувань, 28 з яких - іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

психосексуальний військовий офіцер

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, об?єкт, предмет, теоретико-методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість, сформульовано гіпотезу й наукове завдання роботи, наведено дані про апробацію результатів і впровадження їх у практику.

У першому розділі - "Теоретичний аналіз проблеми психосексуальних труднощів офіцерів внутрішніх військ МВС України" - проведено аналіз основних підходів в зарубіжній і вітчизняній (медичній та психологічній) літературі до дослідження сексуальних проблем чоловіків за такими категоріями: поняття, класифікація, ознаки й характеристика основних факторів, механізм виникнення (Е. Берн, Г. Богданов, Л. Богданович, Г. Васильченко, В. Джонсон, К. Імелинський, Х. Каплан, А. Комфорт, І. Кон, С. Кратохвіл, У. Мастерс, д-р Поль, П. Посвянський, З. Старович, В. Фрідріх, З. Шнабль, К. Штарке та ін.). В психологічному напрямі було розглянуто психоаналітичну, біхевіористичну, гуманістичну й інтегративну теорії.

У психологічній літературі автори неоднозначно трактують термін "чоловічі сексуальні проблеми" та споріднені з ним терміни, немає усталеного погляду на визначення їхнього психологічного змісту. У медичних трактуваннях найбільш часто зустрічається поняття "сексуальні розлади" (дисфункції, девіації), але при цьому недостатня увага приділяється таким поняттям, як "сексуальні проблеми", "сексуальні труднощі". На думку автора, термін "сексуальні розлади" (СР) необхідно використовувати в медицині, "сексуальні труднощі" (СТ) - в психології, а термін "сексуальні проблеми" (СПр) - як загальне поняття, що відображає всі аспекти сексуальності, в тому числі й з урахуванням соціокультурного підходу.

Сексуальні розлади описано в основному через симптомо-синдромний підхід окремо для кожного типу, нечітко виділено психологічні критерії, немає системності щодо загальної характеристки сексуальних порушень. Більшість авторів причинами СПр окремо виділяють психологічні (психогенні) чинники, найбільш типові серед яких - тривога, страх, почуття провини (Х. Каплан, Ф. Капріо, А. Комфорт, К. Хорні, З. Шнабль й ін.). Недостатньо дослідженими залишаються зовнішні умови й чинники виникнення СПр, зокрема професійно-діяльнісні.

Розробляючи теоретичну модель ПСТ чоловіків-офіцерів, автор використовував класичну і сучасні психоаналітичні концепції (З. Фрейд, Ф. Капріо, І. Кемпер, Р. Столлер, Х. Хотман та ін.). Базові принципи цього підходу такі: причинна зумовленість несвідомого в психосексуальній сфері особистості, детермінізм раннього дитинства, системність і цілісність, біполярність і бісексуальність, задоволення-незадоволення, гуманізм. В основу дослідницької концепції було покладено також положення про стадії та цілі психосексуального розвитку, особистісні нахили (фіксації), функції, способи (шляхи) реалізації лібідо, ідентифікації, амбівалентності.

Теоретична модель ПСТ чоловіків-офіцерів включає такі базові категорії: поняття, типологія (класифікація), ознаки, характеристика, основні фактори (причини), механізм виникнення і структура психосексуальних труднощів.

Поняття ПСТ грунтується на положеннях про неприємні сексуальні переживання, норму, цілі та функції лібідо. ПСТ - це неприємні сексуальні переживання, які перешкоджають досягненню лібідо адекватної мети і розглядаються як проміжні стани між нормальною сексуальністю (інстинкт - приємні і неприємні переживаня - поведінка) і сексуальними розладами, причому межі і переходи між нормою, ПСТ і СР є досить умовними. При посиленні негативних переживань, відсутності усвідомлення їх причин, тривалості перебігу, закріпленні на несвідомому рівні як матриць сексуальної поведінки, постійній незадоволеності й акцентуванні інших ознак ПСТ можуть призвести до сексуальних розладів, а також до дисгармонії та психічних розладів.

Для перевірки основної гіпотези було проведено констатуючий експеримент з використанням кореляційного, регресивного і факторного аналізу даних банку ПСТ (задум такого експерименту було взято у військових психологів С. І. С?єдіна, О. Я. Анцупова). Також було використано кростабуляцію, виділення шкал, проаналізовано процентний розподіл показників.

Для вивчення феномена ПСТ офіцерів було розроблено й реалізовано дослідницьку методику. Вона включала: психодинамічно орієнтований опитувач "ПСТ чоловіків-офіцерів"; тест сексуальної поведінки і настанов Г. Айзенка; тест "Сексуальний профіль"; методику М. Яффе і Е. Фенфіка; методику інтерв?ю; консультування; усні формалізовані опитування для виявлення ситуаційно-діяльнісних чинників.

На базі даних особистісного опитування й з урахуванням даних інших методик було створено експериментальний банк "ПСТ чоловіків-офіцерів", який включав результати вивчення 225 офіцерів після експертного відбору і складався з п?яти основних розділів: характеристики учасників банку ПСТ; психосексуальна сфера офіцерів; ПСТ (харктеристика, класифікація, подолання); глибинно-психологічні причини; ситуаційно-діяльнісні чинники (суб?єктивні і об?єктивні). Банк ПСТ включає 20 груп показників, 5 основних і 3 додаткових шкали, 8 груп ПСТ офіцерів, у тому числі 60 індивідуальних типів ПСТ, 160 пунктів аналізу ПСТ.

Основою для типології (класифікації) стала базова ознака - тип неприємних переживань з урахуванням системного поліфункціонального розгляду сексуальності (анатомічна, фізіологічна - нормальна копуляція і солітарний секс, психологічна, соціальна, екзистенціальна складові). Практична типологія чоловічих ПСТ включає 8 груп: І - ПСТ уявлень про своє тіло; ІІ - ПСТ коїтуса; ІІІ - ПСТ солітарного сексу; IV - ПСТ з приводу венеричних захворювань; V - ПСТ дітородної функції; VI - ПСТ сексуальної поведінки (VI-1 - за об'єктом лібідо; VI-2 - за метою лібідо); VII - ПСТ сексуального спілкування; VIII - ПСТ еротичної любові.

На основі кількісних результатів та якісного аналізу було виявлено характерні з точки зору загальної поширеності групи ПСТ офіцерів. Найбільш поширеними виявилися ІV група - ПСТ щодо венеричних захворювань; ІІ - ПСТ коітуса; VІ.2 - ПСТ, які визначаються метою лібідо. За результатами банку труднощів, найбільш типовими індивідуальними ПСТ офіцерів є: переживання з приводу своєї привабливості (96,1 %); труднощі, пов?язані з рефрактерним періодом (95,5 %); комплекс неповноціності з приводу фізичної недосконалості (95,5 %); ПСТ у зв?язку з необхідністю вдаватися до перерваного статевого акту (91,1 %); садистські переживання (88,9 %); ПСТ, зумовлені ревнощами (82,4 %); труднощі з приводу передчасної еякуляції (78,4 %); ПСТ, пов?язані з побоюваннями зараження венеричними хворобами (77,8 %); гіперсексуальні ПСТ (77,8 %); ПСТ, зумовлені розбіжністю з бажаннями постійної партнерки (75 %).

Дослідженням встановлено, що понад 77 % офіцерів мають від 5 до 20 типів ПСТ. Актуальні труднощі (від 2-3 до 10 типів) відчувають 79 % офіцерів, а ситуаційні (від 6 до 20 типів) - 80 % офіцерів. ПСТ є досить поширеними, на що вказують сучасні дослідники (І. С. Кон, З. Шнабль та ін.).

Основними ознаками ПСТ, виділеними в теоретичному підході та кількісно визначеними у розподілі банку ПСТ, є такі: неприємні переживання на сексуальному грунті - 72 %; сексуальна незадоволеність - 42 %; невпевненість у собі щодо сексуальних можливостей та встановлення інтимних стосунків - 41 %; конфлікт з сексуальною партнеркою і на цій основі - глибокий внутрішній конфлікт - 60 %; негативні емоції з приводу сексу - 54 %; невдоволення собою в сексуальному відношенні (низька самооцінка) - 57 %; розчарування на сексуальному грунті - 35 %.

У дисертації виділено 5 основних груп причин (факторів) виникнення ПСТ офіцерів: 1) біофізичні; 2) глибинно-психологічні; 3) міжособистісні (партнерські); 4) соціокультурні; 5) ситуаційно-діяльнісні. Їх якісне поєднання має різне кількісне співвідношення. У межах спеціалізації було досліджено дві базові групи причин - глибинно-психологічні (основні, внутрішні) і ситуаційно-діяльнісні (зовнішні, специфічні для даної групи чоловіків).

Серед глибинно-психологічних факторів виникнення ПСТ виділяються такі, як фіксація на образах минулого; інфантильна залежність; травматичні психосексуальні події в ранньому дитинстві та в період статевого дозрівання; тривожні стани і страхи минулого; сильні почуття вини, сорому, відрази, зумовлені особливостями структури Над-Я; затримки на ранніх стадіях психосексуального розвитку; регресія на ранній стадії розвитку; неадекватна чоловіча ідентифікація. За результатами дослідження встановлено, що типовими глибинно-психологічними чинниками ПСТ офіцерів є неадекватна чоловіча ідентифікація (близько 50 %); різні травматичні події сексуальної природи в ранньому дитинстві та в період статевого дозрівання (від 37,9 % до 93 %); фіксація на образах минулого, зокрема матері (r = 0,62 при = 0,01).

Основними чинниками виникнення ПСТ офіцерів є ситуаційно-діяльнісні фактори (суб?єктивні й об?єктивні), які лежать в основі їх генези. Ці фактори було виділено на основі аналізу військово-психологічних робіт (М. І. Д?яченко, О. І. Кандибович, А. П. Корольчук, О. Д. Сафін, С. І. С?єдін, М. Ф. Феденко, В. П. Яковенко й ін.), а також факторного аналізу даних банку ПСТ офіцерів.

Суб?єктивні ситуаційно-діяльнісні фактори походження ПСТ офіцерів такі: 1) фактор штучного стримування в період гіперсексуальності під час навчання у ввузі; 2) фактор підвищеної уваги гомогенного колективу; 3) фактор раннього одруження; 4) фактор субординаційних відносин; 5) фактор гіперкомпенсації у службовій діяльності і перенесення сексуальних проблем на стосунки з особовим складом; 6) фактор потреби у вербалізацї сексуальної тривоги через обмеження в стосунках з жінками. Ці чинники відіграють значну роль у виникненні ПСТ офіцерів - від 50 % до 70-90 % в кількісному розподілі.

До об?єктивних ситуаційно-діяльнісних чинників виникнення ПСТ офіцерів належать: 1) напруженість військової праці; 2) несприятливі умови військової служби (відсутність системного відпочинку, часті зміни місця служби); 3) несприятливі матеріально-побутові умови життя; 4) складні обставини військової діяльності (відрядження, наряди, військові навчання тощо); 5) вплив соціокультурної обстановки за місцем служби на сексуальну культуру офіцера та його сім'ї. Ці причини мають суттєву факторну вагу у виникненні ПСТ офіцерів (від 44 % до 80 %). Кореляційний аналіз показав сильно виражену взаємозалежність (від 0,51 до 85 при = 0,01) спеціально виділеної в банку ПСТ шкали "Поверхнева тривога" (як відображення впливу ситуаційно-діяльнісних факторів) і вимог ПСТ.

Рис. 1. Механізм виникнення психосексуальних труднощів

До структурних елементів ПСТ належать: незадоволене лібідо в трьох варіантах (нарцистичне, батьківське (Едіпове), об?єкт-лібідо); глибинні фактори; зовнішні (поверхневі) фактори, що зумовлюють ПСТ; конфлікт двох типів (лібідо-Я-Над-Я; лібідо-Я-зовнішня реальність); глибинна сексуальна тривога (ГСТ) як стан, викликаний глибинними причинами; специфічні захисні механізми Я щодо сексуальних імпульсів; поверхнева тривога (ПТ) як стан Я, яке прорвалося в частини ГСТ, або спровокована зовнішніми факторами. У дослідженні встановлено сильно виражену кореляцію кожного структурного елемента з усіма ПСТ (від 0,5 до 0,88 при = 0,01).

Автором підтверджено гіпотезу про тенденцію негативного впливу ПСТ на військово-професійну діяльність офіцерів. За результатами суб?єктивного оцінювання більшість офіцерів (81 %) вважають, що ПСТ призводять до зниження ефективності військової діяльності. Дані кореляційного аналізу підтверджують тісний зв?язок між ефективністю військової діяльності і структурними елементами ПСТ.

Виявлено сильно виражені кореляції (від 0,5 до 0,64 при = 0,01) між ПСТ, пов?язаними з постійною партнеркою, і сімейними дисгармоніями. Регресивний і кореляційний аналізи, дані консультативної роботи підтверджують гіпотезу про негативний вплив ПСТ офіцерів на їхні подружні стосунки.

У другому розділі - "Психодинамічна методика подолання психосексуальних труднощів офіцерів внутрішніх військ МВС України" - дано загальну характеристику психодинамічної методики, зокрема її сутності та структури, теоретично обгрунтовано процес психодинамічного консультування офіцерів.

З усього спектру психотерапевтичних методів, враховуючи три групи виділених критеріїв, було надано перевагу західному немедичному індивідуальному психоаналітичному методу подолання ПСТ офіцерів. Об?єктивні критерії цього вибору (перша група) - це переваги змістового теоретичного плану сучасного психоаналітичного методу. Друга група критеріїв - суб?єктивні, що стосуються особистісних особливостей і певних вимог до потенційних пацієнтів-офіцерів, які мають ПСТ і потребують допомоги. Третю групу критеріїв було визначено після спеціальної підготовки автора дисертації (під керівництвом академіка АПН України доктора психологічних наук, професора Т. С. Яценко), занять самоаналізом, урахування результатів науково-практичної, консультативної діяльності в НАПВУ.

Опираючись на теорії особистості в класичному й сучасному психоаналізі, теорії розвитку, теорію і практику методу психоаналізу, автором було розроблено й апробовано комплексну психодинамічну методику (ПДМ) подолання ПСТ офіцерів внутрішніх військ України.

ПДМ - це системна структурна модель надання офіцерам з ПСТ психологічної допомоги на різних рівнях впливу на їхню психіку, адаптована на основі психоаналітичної методології в умовах ВВ і призначена для військових психологів, у тому числі консультантів. Загальна мета ПДМ - на основі усвідомлення глибинних сексуальних конфліктів, розуміння причин їх виникнення шляхом подолання опору (дії захисних механізмів) розширити потенціал офіцера, успішно адаптувати його до власних сексуальних потягів, перерозподілити енергію лібідо (рекатексис) на досягнення нормальної мети, сексуального здоров?я, успіху в складних умовах військової діяльності. Структуру ПДМ подолання ПСТ професійних військовослужбовців наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Структура психодинамічної методики (ПДМ) подолання

ПСТ офіцерів внутрішніх військ МВС України

Психодинамічне пояснення	Психодинамічне консультування
На основі: звернень із запитаннями; психоаналітичного інтерв?ю; опитування за особистісним опитувачем "ПСТ чоловіків-офіцерів"; тесту сексуальних настанов і поведінки Г. Айзенка; сексуального профілю; тестів М. Яффе, Е. Фенвіка; проективних тестів сексуальності.	1. Психоаналітична консультація: 1 консультація тривалістю до 1,5 години; 1-3 консультації по 50 хв. 2. Цикл консультацій: 5-10 консультацій по 50 хв. протягом 1-2 тижнів.
Робота з особистістю у структурній моделі з акцентом на свідомий рівень психіки (частково - підсвідомий)	Робота з особистістю у структурній моделі з акцентом на передсвідомий рівень психіки (частково - підсвідомий)

Офіцерам, яким притаманні ПСТ, допомогу можна надати двома основними способами: поясненням і консультуванням. При виборі того чи іншого виду допомоги військовому психологу (консультанту) необхідно враховувати: тип ПСТ (ознаки, тривалість, динаміка, основні причини - глибинно-психологічні та ситуаційно-діяльнісні); особливості особистості (тип особистості, вікові особливості, характерний психічний стан); умови психоконсультативної роботи (час, кабінет, готовність до робочого альянсу, завантаженість військового психолога); характер військової діяльності (наявність часу, службова ситуація тощо); критерії, пов?язані з партнеркою, сімейною ситуацією (наявність-відсутність партнерки, участь партнерки в наданні допомоги, роль подружніх стосунків тощо).

Психодинамічна допомога об?єктивно необхідна у випадку неможливості самостійного подолання офіцерами ПСТ, їх посиленні або переході в СР, сексуальні дисгармонії, невротичні розлади. Ознаками необхідності використання ПДМ є: вимушений, деструктивний характер ПСТ; нав?язливість, повторюваність, стійкість ПСТ; максимальна вираженість ознак ПСТ; загроза інтимним стосункам, сексуальному життю, сімейним стосункам, вкрай негативний вплив ПСТ на військову діяльність офіцерів; невротична симптоматика.

Психодинамічне пояснення означає такий вид допомоги (першого рівня), коли після проведення психодіагностичних процедур на основі знань, досвіду, інтуїції з опорою на теорію психоаналізу військовий психолог визначає сутність, робить зрозумілими ті чи інші проблеми, що стосуються медико-біологічних, психологічних, соціокультурних аспектів сексуальності, ПСТ, при безпосередньому зверненні професійних військовослужбовців із запитаннями. Пояснення використовується при незначній вираженості ознак ПСТ, за браком часу, у випадках неможливості надання допомоги у спеціально обладнаному кабінеті, при небажанні, неготовності офіцера до психодинамічного консультування, за умов, коли підготовка психолога передбачає лише такий вид діяльності.

Психодинамічне консультування (ПДК) - основний, універсальний, найбільш оптимальний для офіцера вид психоаналітичної допомоги другого, більш високого, порівняно з поясненням, рівня. ПДК - гуманістичне консультування з акцентом на передсвідомий (підсвідомий) рівень психіки, яке слід проводити у формі діалогічного інтерв?ю з орієтацією на самоаналіз.

В основу моделі ПДК покладено три групи принципів: онтологічні, гносеологічні, спеціальні. До онтологічних принципів відносяться: принципи усвідомлення цілісності особистості, вибору, позитивності, детермінізму інстинкту життя, фокусування сексуальності. Гносеологічні принципи: принцип клінічної регресії, генетичний принцип, принципи нейтралітету, психосексуального розвитку, сексуальної адаптації, взаємної рефлексії, емпатії. Спеціальні принципи включають принцип безпеки, базової довіри, повного прийняття і розуміння, диференційної абститенції, заспокоєння і розслаблення, акцентування аналітичної обстановки, взаємної активності, вербалізації сексуальності, зіставлення, індивідуальності, принцип "тут і тепер", принципи самостійності, оптимізму.

Метою ПДК є усвідомлення базового глибинного конфлікту, його причин, що лежать в основі ПСТ, і вибір оптимального, зрілого, успішного способу реалізації лібідо з виходом на подальший самоаналіз особистості. Алгоритм включає три послідовних етапи. Зміст кожного смислового блоку співпадає з завданнями ПДК і розкривається через послідовні кроки. Модель психодинамічного консультування показано на рис. 2.

У ПДК активно використовуються вербальний свідомий та вербальний підсвідомий матеріал. Особлива увага акцентується на невербальну комунікацію.

З психотехнічного боку кожен етап відрізняється мірою задіяння психоконсультативних механізмів і прийомів; формами взаємодії; співвідношенням робочого альянсу і реальних відносин; типовими манерами консультанта і консультованого; спеціальними психотехнічними питаннями; характерними фразами; вимогами до консультанта; варіантом розвитку етапу і моментом його завершення.

Рис. 2. Модель психодинамічного консультування

У третьому розділі - "Динаміка подолання психосексуальних труднощів офіцерів вутрішніх військ МВС України" - представлено результати оцінки ефективності подолання психологічних труднощів офіцерів засобами психодинамічного консультування, а також умови реалізації запропонованої методики в діяльності спеціалістів психологічної служби внутрішніх військ.

Для перевірки основної гіпотези про ефективність і механізм подолання ПСТ офіцерів засобами ПДК було проведено два формуючих експеримента (за 6-м планом Д. Кемпбелла і тестуванням після впливу). Експерименти проводились в березні-квітні та в червні-липні 2000 року. До участі в них залучались 80 офіцерів, серед яких були одружені і неодружені, всі вони мали різний життєвий і службовий досвід, посідали різні посади. Експеримент передбачав повну реалізацію моделі ПДК в процесі півторагодинної консультації за основними етапами і рівнями.

У дослідженні було враховано критерії рандомізації за 3 групами: 1) соціально-демографічні; 2) психологічні; 3) спеціальні, що стосуються ПСТ. Під час проведення експериментів використовувались такі методики: тест сексуальної поведінки і настанов Г. Айзенка; тест тривожності Спілбергера-Ханіна; щоденники самопізнання за заданим алгоритмом (самозвіти); екпертна оцінка (супервізії); ретрозвіти консультанта за методом Мейера. Незалежною змінною була наявність або відсутність консультативного впливу методикою ПДК. Залежними змінними були параметри, відображені в показниках шкал використовуваних тестів. У кожному окремому випадку після ПДК було проведено тестування в експериментальній (ЕГ) і контрольній (КГ) групах одночасно.

Після проведеного консультування значення показника щодо сексуальної задоволеності в офіцерів ЕГ-1 виявилися вищими, а результати за 6-ма іншими показниками нижчими у порівнянні з офіцерами КГ-1. Аналогічні зміни за всіма 7-ма параметрами відбулися і в другому експерименті.

Для виявлення позитивності (негативності) впливу формуючих експериментів було використано показник нормованих значень позитивності-негативності за шкалою від 0 до 1. В КГ-1 він склав 0,253, а в ЕГ-1 - 0,685; в ЕГ-2 - 0,821 порівняно з тим, що в КГ-2 - 0,320. Отримані дані підтверджують ефективність використаної методики.

Якісний об?єктивний аналіз (екпертна оцінка) результатів впровадження моделі ПДК показав, що за результатами 92 % консультацій було досягнуто психодіагностичної мети, зокрема, у всіх випадках досягнуто усвідомлення офіцерами базових сексуальних конфліктів, у 80 % - досягнуто розуміння основних глибинних причин ПСТ, у 95 % успішно проінтерпретовано роль ситуаційно-діяльнісних чинників ПСТ офіцерів. У 75 % випадків завдання вирішено на етапі вибору ПДК.

Суб?єктивними якісними критеріями результативності методики ПДК в дисертації подано ілюстрації рефлексивного процесу учасників консультування у відповідності до завдань кожного етапу ПДК. Автором проведено також якісний аналіз власних ретрозвітів щодо конкретних випадків екпериментального консультування за рівнями й етапами зазначеної моделі ПДК.

Результати проведених формуючих експериментів підтвердили наявність зовнішніх і внутрішніх структурних змін ПСТ офіцерів: значне зниження поверхневої тривоги, часткове усвідомлення, послаблення характерних захистів Я; значне зниження глибинної сексуальної тривоги; зниження протидії типового базового глибинного конфлікту через його усвідомлення; досягнення усвідомлення і розуміння ролі ситуаційно-діяльнісних чинників ПСТ; зростання задоволеності лібідо офіцерів за рахунок сублімації сексуальної енергії, реалізації алгоритму ПДК, а також створення специфічної обстановки консультування.

Особливості ПДК для офіцерів пов?язані зі:

специфікою пацієнтів-офіцерів: швидким розвитком переносних реакцій; значним проявом захистів (опорів); своєрідністю їхніх ПСТ (типовість поширення, характерні глибинно-психологічні й ситуаційно-діяльнісні чинники виникнення ПСТ); особистісними характеристиками, в тому числі позитивним реагуванням на інтерпретації; неготовністю до проведення консультації;

специфікою військових психологів: швидкими і сильними контрепереносними почуттями, більш високим рівнем емпатії, розумінням військоволужбовців;

стосунками в консультуванні: тенденціями швидкого встановлення та порушення трудового альянсу, можливою негативною перевагою переносно-контрпереносних стосунків, вагомою роллю реальних стосунків;

аналітичною обстановкою (сетінгом): утрудненнями через часті зриви; використанням методу експериментальних перерв за Ф. Александером з урахуванням зовнішніх умов; більш детальним аналізом перерв; проведенням сеансів з урахуванням розпорядку дня; розпорядком; недостатньою ізольованістю остановки; з роботою у військовій формі; ставленням командування до діяльності військового психолога.

У дисертації на основі розкриття сутності, змісту й особливостей ПСТ офіцерів, смислових і психотехнічних особливостей процесу ПДМ, виділених ознак практичної реалізації психодинамічного консультування визначено психологічні умови ефективної реалізації ПДМ в діяльності військових психологів внутрішніх військ України, до яких відносяться:

відповідна професійна підготовка фахівців військових психологів. Це провідна умова ефективного застосування ПДМ, решта умов перебувають у прямій залежності від її виконання;

психологічна готовність офіцерів до звернення по сексологічну допомогу, яка є інтегральним психічним станом, що забезпечує швидкий перехід від очікування до активних дій;

наявність сприятливої аналітичної обстановки, що передбачає обладнання зручного окремого кабінету як робочого місця військового психолога, акцентований на вечірній час розклад роботи, поінформованість військовослужбовців та членів їх сімей про наявність фахівця відповідного профілю;

зацікавлене ставлення командування і виховних структур до діяльності військових психологів, що може проявлитися в забезпеченні сприятливих умов для консультування, у виконанні військовими психологами лише своїх функціональних обовязків з метою підняття їх авторитету і професіоналізму;

психологічна, сексологічна просвіта військовослужбовців та членів їх сімей, яка передбачає активну участь підготовлених фахівців військових психологів, військових лікарів у координації з цивільними фахівцями-сексологами у розповсюдженні знань;

психологічна підтримка офіцера з боку сімї в його зверненні по сексологічну допомогу, яка залежить від мотивації дружини, сексуальної культуї культутеру відносин в сімї;

забезпечення контролю в поцесі супервізування з боку спеціалістів-колег. Виконання цієї умови залежить від наявності в гарнізоні не менш двох-трьох колег професіоналів у галузі сексології, в готовності самого військового психолога до супервізорського процесу.

Практичні рекомендації командуванню військових частин й органам виховної роботи пропонуються в плані виконання умов ефективного застосування ПДМ і включають: створення кабінетів індивідуального консультування; впровадження елементів психоаналізу в діяльності військових психологів; самостійне використання офіцерами психоаналітично орієнтованих методик; координацію діяльності військових психологів і військових лікарів з профілактики сексуальних проблем.

ВИСНОВКИ

1. ПСТ - це неприємні сексуальні переживання, які деструктивно впливають на реалізацію офіцерами лібідо в адекватних цілях (задоволення, взаємодія з партнеркою, дітонародження) і є проміжними (перехідними) станами між нормальною сексуальністю та розладами. ПСТ досить поширені серед офіцерів і негативно позначаються на психічному здоров?ї офіцерів, подружніх стосунках та ефективності військової діяльності.

Базовими ознаками ПСТ є неприємні сексуальні переживання, конфлікт з сексуальною партнеркою, сексуальна незадоволеність, негативні емоції в сексі, сексуальне розчарування, загальна невдоволеність собою, невпевненість у собі.

Глибинну структуру ПСТ офіцерів складають незадоволене лібідо, глибинно-психологічні причини, ситуаційно-діяльнісні фактори, внутрішньоособистісний конфлікт (характерний за типом “лібідо-Я-Над-Я”, що відповідає зовнішній реальності), глибинна і поверхнева сексуальна тривога, а також спеціальні захисти Я.

Серед найбільш типових ПСТ офіцерів виділяються такі групи: ІІ - ПСТ коїтуса; IV - ПСТ з приводу венеричних захворювань; VI-2 - ПСТ сексуальної поведінки за метою лібідо. Характерними індивідуальними типами є: комплекс неповноцінності, пов?язаний з фізичною недосконалістю; ПСТ, зумовлені використанням способу перерваного статевого акту, садистськими переживаннями; ПСТ, зумовлені ревнощами; ПСТ щодо передчасної еякуляції; гіперсексуальні переживання; ПСТ щодо ерекції й ін.

ПСТ корелює із силою лібідо, суворістю Над-Я, статевою ідентифікацією, особистісними та віковими особливостями, а також залежить від особливостей психосексуального розвитку, сексуального досвіду, функцій і способів вираження лібідо, об?єктної любові, партнерки, а також від типу культури в суспільстві.

Типовими глибинно-психологічними чинниками ПСТ офіцерів виступають неадекватна чоловіча ідентифіація, травматичні події сексуальної природи в ранньому дитинстві, пубертатному періоді, фіксації на образі матері (сестри).

2. Особливості ПСТ офіцерів визначаються вираженістю певних типів ПСТ, глибинно-психологічними і головне - специфічними суб?єктивними й об?єктивними ситуаційно-діяльнісними чинниками їх виникнення. Характерними суб?єктивними причинами ПСТ є фактор штучного стримування, вплив гомогенного колективу, гіперкомпенсація в службовій діяльності, а також перенесенння на особовий склад сексуальних проблем. Типові об?єктивні фактори - це напружений характер військової праці, несприятливі умови військової служби, несприятливі побутові умови. Ситуаційно-діяльнісні фактори відігрють негативну роль в генезисі ПСТ офіцерів, провокуючи глибинно-психологічні чинники.

3. З метою подолання психосексуальних труднощів офіцерів внутрішніх військ застосовувалась комплексна психодинамічна методика (ПДМ), в структурі якої виділяються такі види психологічної допомоги, як пояснення та психодинамічне консультування. Критеріями вибору видів ПДМ є тип ПСТ, особистісні особливості офіцера, умови психоконсультативної діяльності, характер військової діяльності, критерії щодо партнерки.

4. Пояснення - це початковий рівень психологічної допомоги при зверненні до військового психолога з питаннями після проведення психодіагностичних процедур з акцентом на свідомому і частково на підсвідомому рівні, процес усвідомлення сенсу різних аспектів сексуальності, причин ПСТ.

5. ПДК є універсальним, оптимальним, найбільш доступним для офіцерів ефективним видом психологічної допомоги другого, більш високого рівня. Основу моделі ПДК складають три групи критеріїв: онтологічні, гносеолологічні і спеціальні. В ПДК робиться акцент на передсвідомий і частково на підсвідомий рівень психіки, орієнтація на самоаналіз особистості. Подолання ПСТ засобами ПДК - це усвідомлення базового глибинного конфлікту, вибір оптимального, зрілого способу досягнення лібідо адекватної мети (відбуваються зовнішні, і внутрішні структурні зміни ПСТ офіцерів). У психодинамічному консультуванні виділяються три етапи: психодіагностичний, генетичний та етап вибору.

6. Для перевірки гіпотези про ефективність і механізм подолання ПСТ офіцерів засобами ПДК було проведено два формуючих експеримента. Після проведеного консультування значення показників сексуальної задоволеності офіцерів ЕГ-1 виявились вищими, а результати за показниками невротичного сексу, сексуальної невпевненості, неприємних сексуальних переживань, неприємних емоцій, сексуальних заборон та поверхневої тривоги нижчими у порівнянні з офіцерами КГ-1. Аналогічні зміни за всіма показниками відбулися і в другому експерименті.

7. Психологічними умовами ефективної реалізації ПДМ подолання ПСТ офіцерів в діяльності військових психологів є: їх відповідна професійна підготовка; психологічна готовність офіцерів до звернення по допомогу; сприятлива аналітична обстановка; зацікавлене ставлення командування до діяльності військових психологів, надання їм необхідної допомоги; психологічна просвіта військовослужбовців та членів їх сімей; психологічна підтримка сім?ї офіцера до і в період консультування; забезпечення контролю в процесі супервізування з боку колег за діяльністю військового психолога.

8. Практичні рекомендації командуванню й органам виховної роботи військових частин і навчальних закладів: створити кабінети індивідуального консультування; впровадити елементи методики психоаналізу в діяльність військових психологів, практикувати самостійне використання офіцерами психоаналітично орієнтованих методик, координувати діяльність військових психологів і військових лікарів з профілактики сексуальних проблем.

9. Перспективними актуальними напрямами подальших досліджень за цією програмою можуть стати: поглиблення запропонованої методики, відпрацювання третього, найбільш складного рівня психоаналітичної психотерапії, спрямованої переважно на підсвідоме особистості, яка б вирішувала глибинні сексуальні конфлікти; з?ясування впливу бойової діяльності на сексуальність військовослужбовців; вплив ПСТ на ефективність різних видів військової діяльності; ПСТ різних вікових категорій військовослужбовців; роль невербальної комунікації та її особливості в процесі консультування військовослужбовців; подолання особистісних труднощів, сімейних дисгармоній офіцерів психоаналітичними засобами; подружня психотерапія сімейних труднощів офіцерів; можливості застосування психоаналізу у військовій професіології.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Плеханов А. В. До питання про особливості формування специфічних психологічних труднощів у молодих офіцерів // Збірник наукових праць № 9. Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 1999. С. 210-212.

Плеханов А. В. Про причини виникнення психосексуальних розладів на початковому етапі сімейних відносин // Збірник наукових праць: Філософія, соціологія, психологія, № 4, ч. ІІ. Івано-Франківськ: Видавництво “Плай” Прикарпатського університету, 2000. С. 96-101.

Плеханов А. В. Психосексуальні проблеми в сучасній психологічній літературі // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. Київ: Видавництво “Волинські береги” Рівне, 2000. Т. 2, ч. ІІІ. С. 58-62.

Плеханов А. В. Психологічні умови реалізації психоаналітичної методики в діяльності фахівців психологічної служби внутрішніх військ // Психологія. Збірник наукових праць № 1 (8). Київ: Видавництво національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, 2000. С. 306-311.

Плеханов А. В. Основні етапи психодинамічного консультування // Збірник наукових праць № 18. Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2001. С. 201-208.

Плеханов А. В. До питання про особливості психодинамічної терапії психосексуальних труднощів офіцерів внутрішніх військ МВС України // Матеріали науково-практичної конференції “Психолого-педагогічні основи формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності у військах згідно з вимогами колегії держкомкордону від 9.07.98 р.”. Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 1998. С. 56-58.

Плеханов А. В. Про використання психоаналітичних методик у практиці подолання психосексуальних труднощів // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Духовно-психологічні аспекти медицини майбутнього”. Хмельницький: Видавництво ХМД, 2000. С. 50-52.

АНОТАЦІЇ

Плеханов А.В. Психологічний інструментарій подолання психосексуальних труднощів у офіцерів внутрішніх військ МВС України

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 20.02.02 “Військова педагогіка і психологія”. Національна академія Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2001.

У дисертаційній роботі досліджено феномен психосексуальних труднощів, визначено їхній понятійно-категоріальний апарат. Основними чинниками виникнення ПСТ офіцерів є глибинно-психологічні й ситуаційно-діяльнісні фактори. Розроблено психодинамічну методику подолання психосексуальної проблематики офіцерів внутрішніх військ, обгрунтовано її сутність, структуру і зміст, експериментально перевірено розроблену модель психодинамічного консультування як оптимального виду психологічної допомоги з акцентом на підсвідомий рівень психіки і спрямуванням на самоаналіз особистості.

Автором розроблені практичні рекомендації командуванню військових частин щодо створення сприятливої аналітичної обстановки для консультативної діяльності військових психологів, а також рекомендації військовим психологам щодо застосування розробленої моделі психодинамічного консультування.

Ключові слова: психосексуальні труднощі, психодинамічне консультування, аналітична обстановка, військовий психолог, глибинно-психологічні фактори.

Плеханов А. В. Психологический инструментарий преодоления психосексуальных трудностей у офицеров внутренних войск МВД Украины

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 20.02.02 “Военная педагогика и психология”. Национальная академия Пограничных войск Украины имени Богдана Хмельницкого, Хмельницкий, 2001.

Диссертация посвящена психосексуальной проблематике офицеров и вопросам её разрешения психологическим инструментарием.

В работе дано определение психосексуальных трудностей мужчин как неприятных сексуальных переживаний, препятствующих достижению либидо нормальной цели. Психосексуальные трудности (ПСТ) типологизируются по базовому признаку неприятным сексуальным переживаниям и составляют следующие групы: I представлений о своём теле; II коитуса; III солитарного секса; IV по поводу венерических заболеваний; V детородной функции; VI сексуального поведения; VII сексуального общения; VIIІ эротической любви.

Основные причины происхождения ПСТ глубинно-психологические и специфические ситуативно-деятельностные. Структура ПСТ состоит из таких елементов: неудовлетворенное либидо, глубинно-психологические причины, поверхностные ситуативно-деятельностные факторы, внутриличностный конфликт либидоЯвнешняя реальность (либо либидоЯСверх-Я), глубинная сексуальная тревога, специальные защиты Я, поверхностная тревога.

...