Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України

УДК 159.923

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Ціннісні орієнтації у системі особистісних якостей студентів вищого педагогічного навчального закладу

19.00.07 - педагогічна і вікова психологія

Антонова Наталія Олександрівна

Київ 2003

Загальна характеристика роботи

Актуальність. Проблема цінностей і ціннісних орієнтацій молоді в сучасних умовах надзвичайно значуща, насамперед, у зв'язку із зростаючими вимогами до формування активної творчої особистості, здатної знайти своє місце в житті, самовизначитися та реалізувати себе, а також у зв'язку з необхідністю визначення духовного потенціалу молодого покоління, чиї цінності багато в чому є відображенням цінностей суспільства. Тому вона викликає інтерес у соціологів, філософів, психологів і педагогів.

У соціально-філософській та психологічній літературі проблема ціннісних орієнтацій особистості розглядається в дослідженнях М.І.Алексєєвої, Б.Г.Ананьєва, Б.С.Бакірова, Г.О.Балла, М.І.Бобнєвої, М.Й.Боришевського, А.П.Вардемацького, В.О.Василенко, Є.І.Головахи, Г.Я.Головних, О.Г.Здравомислова, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, С.Д.Максименка, В.М.М'ясищева, С.Л.Рубінштейна, А.О.Ручки, В.В.Сусленко, А.О.Табунса, В.П.Тугаринова, В.О.Ядова, А.Маслоу, К.Роджерса, В.Франкла та інших.

Вивченню особливостей формування ціннісних орієнтацій у юнацькому віці присвячені дослідження Е.О.Васіної, Н.О.Волкової, І.В.Дубровіної, Д.Й.Фельдштейна, К.Роджерса та інших.

Багато дослідників (М.І.Алексєєва, Б.Г.Ананьєв, М.Й.Боришевський, Н.І.Іванцев, Н.О.Коваль, С.Д.Максименко, Н.М.Мачурова, Л.В.Разживіна, В.І.Слободчиков та інші) підкреслюють важливість вузівського етапу становлення особистості, сензитивність цього періоду для духовного розвитку особистості, її ціннісних орієнтацій, настановлень тощо.

У дослідженнях встановлено, що ціннісні орієнтації, виражаючи характер ставлення людини до різних аспектів матеріального і духовного світу, посідають істотне місце у структурі особистості, відображають рівень її розвитку, здійснюють регуляцію діяльності та поведінки. Разом з тим, у психологічній літературі поки немає достатніх даних про змістовні і структурно-динамічні характеристики системи ціннісних орієнтацій студентів різних спеціальностей; про взаємозв'язок ціннісних орієнтацій з іншими особистісними якостями студентів педвузу. Це ускладнює отримання цілісного уявлення про особистість і духовний потенціал майбутніх педагогів. У психологічній літературі недостатньо даних також про те, який вплив здійснює навчально-виховний процес вузу на формування ціннісних орієнтацій, особистісне зростання студентів, на формування професійно-значущої ієрархії ціннісних орієнтацій майбутніх вчителів.

З огляду на актуальність і недостатню розробленість проблеми була визначена тема дослідження: “Ціннісні орієнтації у системі особистісних якостей студентів вищого педагогічного навчального закладу”.

Тема дисертаційного дослідження входить у комплексну тему кафедри психології і соціальної педагогіки Слов'янського державного педагогічного університету: “Адаптація особистості до соціуму, до навчання, до діяльності”.

Об'єкт дослідження: ціннісні орієнтації та інші особистісні характеристики студентів вищого педагогічного навчального закладу.

Предмет дослідження: особливості взаємозв'язку ціннісних орієнтацій з іншими особистісними якостями студентів вищого педагогічного навчального закладу.

Мета дослідження: вивчити структурно-динамічні та змістові характеристики системи ціннісних орієнтацій студентів різних факультетів; дослідити взаємозв'язок системи ціннісних орієнтацій з іншими особистісними якостями студентів вищого педагогічного навчального закладу.

Гіпотези дослідження:

Ш Ціннісні орієнтації студентів утворюють складну, багаторівневу ієрархічну структуру, у якій виділяється “ядро” (класифікація Н.І.Лапіна) з декількох базових цінностей.

Ш Ціннісні орієнтації студентів розрізняються за ступенем стійкості до впливу соціальних та психологічних факторів. Найменш піддатливі змінам цінності, що складають “ядро”. Найбільш піддатливі цінності, що займають середнє положення в ієрархічній структурі.

Ш Структурно-динамічні та змістові характеристики системи ціннісних орієнтацій взаємопов'язані з іншими особистісними якостями. Властивості особистості, що належать до різних її підструктур, позитивно корелюють з тими ціннісними орієнтаціями, які заохочують поведінку, здійснення якої полегшується вказаними властивостями.

Згідно з метою та гіпотезами були сформульовані наступні завдання дослідження:

1. Проаналізувати сучасний стан дослідження проблеми ціннісних орієнтацій у науковій літературі.

2. З'ясувати особливості ціннісних орієнтацій студентів різних факультетів вищого педагогічного навчального закладу, дати їх класифікацію.

3. Дослідити взаємозв'язок між ціннісними орієнтаціями студентів та іншими їх особистісними якостями.

4. Простежити динаміку ціннісних орієнтацій студентів.

Методологічну основу дослідження склали філософські і психологічні теорії про сутність особистості та її розвиток у процесі життєдіяльності (М.Вебер, В.П.Тугарінов, О.Г.Дробницький, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн); концепція значеннєвої структури свідомості (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, В.В.Столін); принципи системності, цілісності, єдності і взаємодетермінованості зовнішнього і внутрішнього у психіці (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, С.Л.Рубінштейн); принципи діяльнісного, особистісного і вікового підходів до вивчення процесу формування особистості (О.Г.Асмолов, Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, Л.С.Виготський, І.С.Кон, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, А.В.Петровський, В.Д.Потапова, Л.В.Разживіна, О.Г.Солодухова); висновки досліджень потребово-мотиваційної сфери особистості (М.І.Алексєєва, В.А.Іванников); психологічні концепції цінностей і ціннісних орієнтацій (О.Г.Здравомислов, М.С.Каган, І.С.Кон, Н.І.Лапін, О.М.Леонтьєв, Н.Б.Лисовська, Е.Д.Научитель, В.О.Ядов, А.Маслоу, К.Роджерс, М.Рокіч, Ш.Шварц).

Для розв'язання поставлених завдань використані методи: теоретичний аналіз проблеми на базі вивчення філософської, соціологічної, психологічної та педагогічної літератури; психодіагностичні методи: зокрема, для безпосереднього вивчення ціннісних орієнтацій була використана методика М.Рокіча “Ціннісні орієнтації”; для визначення спрямованості особистості використовувалася методика Б.Басса; особистісні якості вивчалися за допомогою опитувальника Р.Кеттелла; при вивченні характерологічних особливостей особистості використовувався опитувальник Шмішека “Акцентуації характеру”; визначення рівня суб'єктивного контролю студентів здійснювалося за модифікованою методикою Дж.Роттера. Також було використано анкетування та бесіди для уточнення, розширення і контролю даних, отриманих у дослідженні; методи описової та математичної статистики (кореляційний аналіз).

Надійність і вірогідність отриманих даних забезпечувалися різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми; використанням методик і методичних прийомів, що відповідають цілям і завданням дослідження; достатньою репрезентативністю і гомогенністю вибірки; об'єднанням якісного і кількісного аналізу отриманих емпіричних фактів; застосуванням методів математичної статистики з залученням сучасних комп'ютерних програм обробки даних.

Базою дослідження були п'ять факультетів Слов'янського державного педагогічного інституту (нині університету): факультет підготовки вчителів початкових класів, фізико-математичний факультет, філологічний факультет, факультет фізичного виховання, факультет практичної психології. Досліджуваними були 558 студентів. Емпіричне дослідження проводилося протягом 1999 - 2002 років.

Наукова новизна дослідження полягає в уточненні психологічної сутності ціннісних орієнтацій, їх місця і ролі в структурі особистості студентів; у з'ясуванні особливостей ієрархії ціннісних орієнтацій студентів різних спеціальностей; встановленні взаємозв'язків ціннісних орієнтацій зі спрямованістю особистості та іншими її якостями; у вивченні особливостей динаміки професійно значущих ціннісних орієнтацій студентів.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає у розширенні і поглибленні знань про: психологічні механізми ціннісного ставлення особистості до навколишньої дійсності, психологічну сутність ціннісних орієнтацій, їх місце і роль в структурі особистості студентів, специфіку взаємозв'язку ціннісних орієнтацій особистості в студентський період; у встановленні взаємозалежностей між ціннісними орієнтаціями та іншими особистісними якостями студентів.

Практичне значення дослідження: його результати можуть бути використані в подальших психологічних і педагогічних дослідженнях особистості, для психодіагностики ціннісних орієнтацій абітурієнтів, студентів, вчителів, у навчально-виховній роботі, у лекційних курсах і семінарських заняттях із загальної, вікової, педагогічної та соціальної психології з метою диференційованого підходу до особистості студентів у процесі навчання і виховання, до формування особистості майбутнього вчителя, у консультаційній і профорієнтаційній роботі психологічної служби навчального закладу.

Впровадження результатів дослідження в практику. На основі проведених досліджень було розроблено еталонну ієрархію соціально і професійно значущих ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців галузі освіти, орієнтовну методику їх формування і корекції в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу, програму соціально-психологічного тренінгу формування життєвих цілей, програму семінарських занять, виховних і методичних заходів. Вказані програми застосовуються у методичній та виховній роботі зі студентами Слов'янського державного педагогічного університету. Результати дослідження використовуються у розробці лекцій та спецкурсів з психології особистості, психології самосвідомості, тренінгових занять з психології особистісного росту; у процесі керівництва самостійною дослідницькою роботою студентів (написання курсових і дипломних робіт з психології). (Довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження № 66-02-27 від 19.09.2002).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри психології Слов'янського державного педагогічного університету (2000-2002 рр), доповідалися на науково-теоретичних конференціях, що проходили в Слов'янському державному педагогічному університеті (2000, 2001, 2002 рр), на Міжнародній науково-практичній конференції “Ціннісні пріоритети загальної та професійної освіти” (Москва, 2000 р).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 7 публікаціях, 4 з яких опубліковані у фахових виданнях, включених до переліку ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (285 позицій), 14 додатків. Основний зміст дисертації викладений на 179 сторінках, містить 22 малюнки та 10 таблиць.

Основний зміст роботи

ціннісна орієнтація якість особистість

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотези та завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, охарактеризовано методологічну основу роботи, описано використані методи і методики, методичні прийоми; представлено дані про апробацію роботи та впровадження її результатів у практику.

У першому розділі “Проблема цінностей і ціннісних орієнтацій особистості у вітчизняній та зарубіжній літературі” розглядаються основні підходи до вивчення сутності цінностей і ціннісних орієнтацій. При соціально-психологічному підході загальнометодологічною основою аналізу ціннісних орієнтацій є розуміння сутності особистості як похідної від суспільних відносин. Цей напрямок розробляється в дослідженнях багатьох психологів (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова, Б.С.Круглов, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Л.Рубінштейн, К.В.Шорохова та ін.). С.Л. Рубінштейн зазначав, що цінності - похідні від співвідношення світу і людини. Б.С. Круглов розглядає ціннісні орієнтації як психологічний механізм, за допомогою якого формуються особливості та характер ціннісного ставлення.

Проблемі ціннісних орієнтацій присвячені роботи багатьох зарубіжних дослідників. Важливе значення категорія “ціннісні орієнтації” має в системі Г.Парсонса. Автор виділяє у своїй “теорії дії” основні поняття: “ситуація”, “діяч” та “орієнтації”. Ціннісні орієнтації в теорії Г.Парсонса виконують інтегративну функцію, поєднують у єдине ціле всі процеси, що відповідають за досягнення мети як ідеалу в соціальній системі.

Під керівництвом К.Кляхтона проведені значні міжкультурні порівняльні дослідження ціннісних орієнтацій різноманітних груп американського суспільства. Огляд і узагальнення цих досліджень дається в багатьох працях (C.W.Morris, R.M.Williams, K.Bayer, N.Rescher). Особливу увагу було приділено ціннісним орієнтаціям молоді, зокрема у зв'язку зі студентськими заворушеннями в 60-і роки ХХ сторіччя.

В даний час у дослідженні ціннісних орієнтацій в закордонній соціальній психології та соціології спостерігаються дві основні тенденції: 1) спроби побудови узагальнених теорій структури та функціонування ціннісних регуляторів поведінки особистості (М.Рокіч); 2) дослідження ціннісних орієнтацій набуло прикладного характеру у тому сенсі, що блок ціннісних орієнтацій став майже обов'язковим компонентом кожного соціально-психологічного й соціологічного дослідження. Особливо чітко це виявляється в дослідженнях проблем молоді та освіти (A.W.Astin, D.I.West, D.P.Farrington).

Аналізуючи ціннісні орієнтації, як елементи психіки особистості, багато психологів вважають, що необхідно враховувати взаємозв'язок ціннісних орієнтацій з такими особистісними утвореннями як настановлення, ставлення, особистісний смисл, спрямованість особистості.

При загальнопсихологічному підході розглядаються взаємозв'язки ціннісних орієнтацій із проблемами мотивації, самоактуалізації, задоволеності, активності особистості (К.О.Абульханова-Славська, В.Г.Асєєв, О.Г.Афанасьєв, В.С.Бакіров, Ю.М.Забродін, А.Маслоу та ін.)

Підкреслюється, що цінності характеризують спрямованість особистості і виявляються, насамперед, у мотивах діяльності (Г.О.Балл, Н.Ю.Вайтоніс, Б.І.Додонов, Д.О.Леонтьєв, О.М.Леонтьєв та інші). Різні дослідники по-різному визначають мотив та характеризують його зв'язок з цінностями.

На основі аналізу вищезгаданих досліджень, можна сказати, що цінність, як і ціннісні орієнтації, має об'єктивно-суб'єктивну основу. Цінність - це форма прояву певного відношення між суб'єктом і об'єктом, - а ціннісну орієнтацію здійснює конкретний суб'єкт, для якого цінності набули особистісного сенсу, стали значущими. Ми також вважаємо, що цінність - поняття, яке несе у собі позитивне або негативне значення якогось об'єкта чи явища для суб'єкта, та регулює його поведінку. Ціннісні орієнтації - це елементи внутрішньої структури особистості, які є основою її спрямованості на певні цінності.

Попри розходження між різними підходами у психології, цінності і ціннісні орієнтації розуміються як значущі компоненти структури особистості, що формуються у процесі її соціалізації та виражають спрямованість на регулювання діяльності та поведінки.

Для нас особливе значення мають дослідження ціннісних орієнтацій особистості в юнацькому віці.

У соціологічних дослідженнях розкриваються особливості структури ціннісних орієнтацій різних соціальних груп молоді (Л.О.Аза, В.О.Піддубний, А.О.Ручка, В.Г.Алексєєва, В.С.Бакіров, В.О.Василенко й ін.).

У соціально-психологічних, психологічних та педагогічних дослідженнях ціннісних орієнтацій особистості в юнацькому віці вивчалися:

- структура та динаміка ціннісних орієнтацій особистості в старшому шкільному і студентському віці (Н.О.Волкова, В.Д.Сайко, І.В.Дубровіна, Б.С.Круглов та ін.).

- взаємозв'язок ціннісних орієнтацій з індивідуально-типологічними особливостями особистості (Н.О.Волкова, К.Д.Шафранська, Т.Г.Суханова) і з професійною спрямованістю студентів (В.М.Куніцина, Л.В.Разживіна, Е.В.Хрущ-Рипська, Е.Д.Научитель, Н.І.Іванцев, В.Г.Калашніков).

- вплив ціннісних орієнтацій на регуляцію взаємин (Л.А.Сулейманова) і мотивацію навчальної діяльності старшокласників та студентів (А.К.Саітова, Н.Б.Нєстєрова).

У дослідженнях встановлено, що змістово-значеннєві характеристики системи ціннісних орієнтацій залежать від цінностей суспільства і віддзеркалюють загальну спрямованість особистості. Успішне формування особистості студента як майбутнього вчителя можливе на основі комплексу ціннісних орієнтацій, що опосередковують, зумовлюють навчання та професійну підготовку студентів.

Проте, незважаючи на великий інтерес вчених до проблеми цінностей і ціннісних орієнтацій, слід зазначити, що дотепер немає такого визначення цих понять, яке було б прийнятне для різних дослідницьких шкіл. У психологічній літературі недостатньо розкрита проблема ціннісних орієнтацій у системі особистісних якостей студентів - майбутніх вчителів, що і стало предметом нашого дослідження.

У другому розділі “Особливості ціннісних орієнтацій студентів” викладаються та аналізуються результати дослідження ціннісних орієнтацій студентів різних факультетів педагогічного університету. Дослідження було спрямовано на реалізацію завдань: з'ясувати особливості ціннісних орієнтацій студентів різних факультетів, дати їх класифікацію; вивчити динаміку ціннісних орієнтацій студентів вищого педагогічного навчального закладу.

Досліджувались студенти п'яти факультетів: підготовки вчителів початкових класів (ПН) - 146 студентів; фізико-математичного факультету - 222 студенти; філологічного факультету - 61 студент; факультету фізичного виховання - 64 студенти; психологічного факультету - 65 студентів. Загалом - 558 студентів.

Для вивчення ціннісних орієнтацій студентів використовувалася методика М.Рокіча, базована на прямому рангуванні списку цінностей двох класів (цінності-цілі та цінності-засоби). За результатами дослідження ми провели рангування середніх значень (рангів) цінностей у досліджуваних групах студентів з метою побудови інтегральних узагальнених рангових структур термінальних і інструментальних цінностей. Ми виявили найбільш значущі цінності для більшості студентів усіх факультетів (мал. 1 і 2). Вони віддали перевагу таким термінальним цінностям як: “здоров'я”, “любов”, “матеріально забезпечене життя”, “наявність гарних і вірних друзів”, “щасливе сімейне життя” і таким інструментальним цінностям як “вихованість”, “акуратність”, “життєрадісність”, “освіченість”, “чесність”.

Мал. 1. Узагальнена ієрархія термінальних цінностей (в %)

Цифри по шкалі абсцис відповідають наступним цінностям: 1 - активне діяльне життя, 2 - життєва мудрість, 3 - здоров'я, 4 -цікава робота, 5 - краса природи та мистецтва, 6 - любов, 7 - матеріально забезпечене життя, 8 - друзі, 9 - суспільне визнання 10 - пізнання, 11 - продуктивне життя 12 - розвиток, 13 - розваги, 14 - свобода, 15 - щасливе сімейне життя, 16 - щастя інших, 17 - творчість, 18 - упевненість у собі.

Цифри по шкалі ординат визначені в такий спосіб: по кожній цінності була підрахована загальна кількість досліджуваних, для яких ця цінність посідає одне з трьох перших рангових місць у ієрархії, та визначено відношення кількості цих студентів до загальної кількості досліджуваних.

Мал. 2. Узагальнена ієрархія інструментальних цінностей (в %)

Цифри по шкалі абсцис відповідають наступним цінностям: 1 - акуратність, 2 - вихованість, 3 - високі запити, 4 - життєрадісність, 5 - ретельність, 6 - незалежність, 7 - непримиренність до вад, 8 - освіченість, 9 - відповідальність, 10 - раціоналізм, 11 - самоконтроль, 12 - сміливість у відстоюванні своєї думки, 13 - тверда воля, 14 - терпимість, 15 - широта поглядів, 16 - чесність, 17 - ефективність у справах, 18 - чуйність.

Цифри по шкалі ординат визначені, як на мал.1.

Водночас мало значущі для студентів деякі загальнолюдські цінності: “пізнання”, “розвиток”, “продуктивне життя”, “щастя інших”. Не вельми цінують студенти й такі традиційні цінності як “краса”, “життєва мудрість”, “суспільне визнання”, “непримиренність до недоліків у собі й інших”.

Для визначення міри подібності ієрархічної структури цінностей студентів різних факультетів був проведений кореляційний аналіз за формулою Пірсона. Було встановлено, що цінності студентів усіх факультетів мають високий позитивний взаємозв'язок. Для термінальних цінностей r = 0,598-0,984, при р < 0,01 і для інструментальних цінностей r = 0,564-0,941, при р < 0,05 і р < 0,01. Однак виявлено й розходження. Так, ціннісні орієнтації студентів фізико-математичного, факультету фізичного виховання і психологічного факультету характеризуються виразнішою суспільною спрямованістю. А студенти факультету підготовки вчителів початкових класів та філологічного більшою мірою орієнтовані на цінності сімейного життя і побутових стосунків.

Ми виходимо з того, що цінності перебувають у системному взаємозв'язку. У літературі зустрічається безліч різних типологій цінностей, однак, виходячи із завдань нашого дослідження ми спробували створити власну класифікацію. У дисертаційній роботі виокремлено шість груп у рамках кожного класу цінностей. Цінності-цілі (термінальні) були умовно об'єднані нами в наступні групи - особистого життя (“здоров'я”, “любов”, “розваги”, “воля”, “продуктивне життя”), матеріальні (“матеріально забезпечене життя”), міжособистісного спілкування (“наявність гарних і вірних друзів”, “щасливе сімейне життя”, “щастя інших”), професійної самореалізації (“цікава робота”, “активне діяльне життя”, “впевненість у собі”, “творчість”), естетичні (“краса природи і мистецтва”), самовдосконалення (“життєва мудрість”, “пізнання”, “розвиток”).

Цінності-засоби (інструментальні) умовно були об'єднані в такі групи: вольові (“акуратність”, “раціоналізм”, “самоконтроль”, “тверда воля”, “сміливість у відстоюванні своєї думки і своїх поглядів”), інтелектуальні (“освіченість”, “широта поглядів”), міжособистісного спілкування (“вихованість”, “терпимість”, “чесність”, “чуйність”, “непримиренність до недоліків у собі та інших”), професійної самореалізації (“ефективність у справах”, “відповідальність”, “незалежність”), емоційні (“життєрадісність”), самовдосконалення (“високі запити”).

У дослідженні встановлено, що серед груп термінальних цінностей студенти віддають перевагу цінностям особистого життя і матеріальним, мало значущі для них естетичні й цінності самовдосконалення. В ієрархічній структурі розподілу груп цінностей група цінностей професійної самореалізації посідає середнє положення. Серед інструментальних цінностей більшість студентів віддають перевагу емоційним цінностям. Високу значущість для них мають цінності інтелектуальні й міжособистісного спілкування. Низька за значенням група цінностей самовдосконалення. Цінності професійної самореалізації і вольові серед інших груп цінностей посідають середнє положення.

Разом з тим, між студентами різних факультетів виявлені помітні розходження у значущості груп як термінальних, так і інструментальних цінностей. Для оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів необхідно у навчально-виховному процесі більше уваги приділяти формуванню в студентів професійно значущих цінностей.

У дослідженні простежено динаміку ціннісних орієнтацій студентів. Перший зріз за методикою Рокіча було проведено у студентів 1 і 2 курсів факультету підготовки вчителів початкових класів. Другий - через два роки, коли ті ж самі студенти були вже відповідно на 3 та 4 курсі.

Статистично значущі розходження за t-критерієм Стьюдента виявлені у студентів 1 і 3 курсів для таких термінальних цінностей: “активне діяльне життя” (4,55), “життєва мудрість” (2,17), “краса природи і мистецтва” (3,85), “творчість” (2,46), “щастя інших” (4,04), “розваги” (3,14) та інструментальних цінностей: “високі запити” (6,30), “непримиренність до недоліків у собі й інших” (2,89). У студентів 2 та 4 курсів виявлені значущі розходження не тільки між усіма вище згаданими термінальними та інструментальними цінностями (крім цінності “активне діяльне життя”), але також між цінностями: “продуктивне життя” (2,55), “розвиток” (2,50), “ефективність у справах” (2,23). Зміни відбулися в бік підвищення значущості для студентів вищезгаданих цінностей.

На підставі отриманих даних та спостереження можна зробити припущення, що навчально-виховний процес протягом двох років сприяв зростанню значущості для студентів наступних, умовно виділених нами груп цінностей: професійної самореалізації, самовдосконалення, естетичних, інтелектуальних, вольових і зниженню значущості цінностей груп: особистого життя, матеріальних, міжособистісного спілкування, емоційних.

Третій розділ “Особистісні якості та ціннісні орієнтації студентів вищого педагогічного навчального закладу” присвячений аналізу результатів вивчення спрямованості особистості студентів за методикою Басса, системи якостей особистості за методикою Р.Кеттелла, характерологічних особливостей за методикою Шмішека, рівня суб'єктивного контролю за зміненою методикою Дж.Роттера та зіставленню отриманих результатів дослідження з особливостями ціннісних орієнтацій студентів.

Досліджено 429 студентів трьох факультетів (факультету підготовки вчителів початкових класів, фізико-математичного і філологічного).

За результатами дослідження спрямованості особистості всі студенти були розділені на 4 групи. Першу групу склали студенти, у яких ми виявили переважання спрямованості особистості на себе (Я), у другу групу увійшли студенти з переважанням спрямованості особистості на спілкування (О); у третю групу увійшли студенти з переважанням спрямованості особистості на справу (Д). Четверту групу склали студенти, у яких рівні виразності різних видів спрямованості виявилися однаковими.

При зіставленні показників спрямованості з результатами дослідження ціннісних орієнтацій студентів було встановлено, що незалежно від переважного типу спрямованості особистості, чимало досліджуваних (їхній відсоток щодо кожної цінності позначений нижче у дужках) поставили на 1 місце такі термінальні цінності як “здоров'я” (70,1%), “любов” (60,7%) та інструментальні цінності: “вихованість” (38,3%), “життєрадісність” (30,8%). На останні три рангові місця наші досліджувані поставили такі термінальні цінності: “щастя інших” (43,7%), “творчість” (48,3%), “краса природи та мистецтва” (41,4%), а також інструментальні цінності: “високі запити” (52,3%), “непримиренність до недоліків у собі та інших” (51,8%), “розваги” (34,8%). Було також виявлено тенденцію до співзвучності типу спрямованості особистості з певною сукупністю термінальних та інструментальних цінностей.

Так, спрямованість на себе (Я) більшою мірою зв'язана з такими термінальними цінностями: “наявність гарних і вірних друзів” (27,1%), “життєва мудрість” (38,3%) та інструментальними цінностями: “акуратність” (30,8%), “освіченість” (27,1%).

Для багатьох студентів, з переважанням спрямованості особистості на спілкування (О) характерні наступні термінальні цінності: “наявність гарних і вірних друзів” (45,2%), “матеріально забезпечене життя” (22,6%), “активне діяльне життя” (21,4%) та інструментальні цінності: “чесність” (36,9%), “акуратність” (30,9%), “чуйність” (23,8%).

Переважаюча спрямованість особистості студентів на справу (Д) співвідноситься з термінальними цінностями: “активне діяльне життя” (29,5%), “впевненість у собі” (25,1%), “пізнання” та інструментальними цінностями: “незалежність” (24,8%), “освіченість” (29,3%), “відповідальність” (16,8%), “самоконтроль” (15,9%).

Таким чином, спрямованість на себе зв'язана з групами цінностей особистісного характеру: особистого життя, самовдосконалення, інтелектуальними. Спрямованість на спілкування головним чином пов'язана з цінностями, що увійшли до груп: міжособистісного спілкування, вольовими. Спрямованість особистості на справу переважно пов'язана з групами цінностей: професійної самореалізації, інтелектуальними, вольовими.

На підставі аналізу отриманих результатів можемо зробити висновок: для того, щоб особистість та її спрямованість відповідала вимогам сучасного суспільства, необхідно формувати в неї стійку ієрархію соціально значущих ціннісних орієнтацій.

Аналіз результатів дослідження за методикою Р.Кеттелла виявив у більшості студентів всіх груп досліджуваних високий рівень розвитку факторів: “В” - інтелект (у 65,6%), “G” - висока нормативність поведінки” (у 60,4%), “О” - впевненість у собі (у 56,8%), “L” - довірливість (у 59,3%), “Е” - домінантність (у 57,3%).

Проте, особистість кожного із досліджуваних характеризується поєднанням різних особистісних якостей, які перебувають на різних ступенях розвитку. Для з'ясування взаємозв'язку між особистісними якостями і ціннісними орієнтаціями студентів ми провели кореляційний аналіз за формулою Пірсона. У результаті в кожній групі досліджуваних виявлені значущі коефіцієнти кореляції на 5%-ному і 1%-ному рівні статистичної надійності між факторами, що виокремленні за методикою Р.Кеттелла, і значущістю для студентів конкретних цінностей.

Наприклад, високий розвиток таких систем особистісних якостей студентів 4 курсу фізико-математичного факультету як емоційна стійкість, сміливість, товариськість, інтелект, домінантність, нормативність поведінки, впевненість у собі, самоконтроль корелює (на рівні 0,05 і 0,01) з високою значущістю для студентів таких термінальних цінностей: “здоров'я”, “любов”, “активне діяльне життя”, “цікава робота”, “розвиток”, “продуктивне життя”, “впевненість у собі”, “життєва мудрість”, “наявність гарних і вірних друзів”; а також інструментальних цінностей: “чесність”, “освіченість”, “відповідальність”, “вихованість”, “тверда воля”, “раціональність”.

Результати дослідження підтвердили висунуту нами гіпотезу про те, що структурно-динамічні і змістові характеристики системи ціннісних орієнтацій взаємозалежні з іншими особистісними якостями людини, з рівнем їх розвитку.

Аналіз даних, отриманих у дослідженні, щодо характерологічних особливостей студентів різних факультетів дозволив виокремити найбільш виражені в них типи акцентуацій характеру.

Порівняльний аналіз показав, що в студентів усіх експериментальних груп найяскравіше виражені акцентуації характеру за наступними типами: екзальтованому (66,8%), емотивному (47,4%), гіпертимному (47,6%), циклотимному (35,1%) і найслабкіші проявилися тенденції до дистимного (6,3%) та типу, що застряє (неврівноваженому) (16,3%). Водночас, виявлені індивідуальні та групові розходження в мірі виразності всіх типів акцентуацій характеру в групах студентів різних факультетів і курсів.

Найбільш акцентуйованими виявилися особистості студентів 1 і 2 курсів факультету підготовки вчителів початкових класів і 2 курсу фізико-математичного факультету. Найменш акцентуйовані - студенти 4 курсу фізико-математичного факультету. Середній рівень акцентуації особистості виявлений у студентів 3 курсу фізико-математичного факультету і 1 курсу філологічного факультету. Для визначення зв'язку між показниками акцентуйованих характерів студентів з показниками значущості для них термінальних та інструментальних цінностей ми провели кореляційний аналіз за формулою Пірсона. В результаті виявлені статистично значущі коефіцієнти між типом акцентуацій характеру і певною системою цінностей.

Так, високий рівень прояву гіпертимного типу, для якого властива активність, енергійність, прагнення до лідерства, підвищена товариськість, поєднується з високою значущістю для цих студентів таких Т-цінностей: “активне діяльне життя” (0,245*), “суспільне визнання” (0,239^*), “цікава робота” (0,260*), “розвиток” (0,341**), “життєва мудрість” (0,321**), “продуктивне життя” (0,237*) і таких І-цінностей: “відповідальність” (0,248*), “широта поглядів” (0,309*) та ін.

Високий рівень прояву у студентів емотивного типу, який характеризується вразливістю, чутливістю, м'якосердністю, поєднується з високою значущістю для цих студентів таких Т-цінностей: “краса природи і мистецтва” (0,321**), “розвиток” (0,341**), “здоров'я” (0,370**) та І-цінностей: “акуратність” (0,261*), “життєрадісність” (-0,286*), “ретельність” (0,264*), “широта поглядів” (0,252*) та ін.

Встановлено тенденцію до відповідності типу акцентуацій характеру зі значущістю для студентів певної системи цінностей, котра дає можливість глибше розкрити спрямованість їх особистості та характерологічні чинники цієї спрямованості. Ці знання допомагають у визначенні того, яку корекційну роботу необхідно проводити в процесі формування повноцінної особистості майбутнього вчителя.

Завданням нашого дослідження було вивчення суб'єктивного локусу контролю студентів. Досліджуваними були 429 студентів трьох факультетів. Аналіз результатів дослідження показав, що у всіх експериментальних групах виявлені як інтернали, так і екстернали. Однак співвідношення інтерналів та екстерналів серед студентів різних курсів і факультетів різне.

Аналіз результатів дослідження показав, що більш схильні до інтернальності студенти 4 курсу фізико-математичного факультету і 2 курсу факультету підготовки вчителів початкових класів. Схильність до екстернальності виявлена у студентів 1 курсу факультету підготовки вчителів початкових класів і 1 курсу філологічного факультету.

Дані щодо локусу контролю у студентів ми зіставили з показниками значущості для них термінальних та інструментальних цінностей, та визначили значущі коефіцієнти кореляції.

Виявилось, що для студентів з переважанням внутрішнього локусу контролю найбільш значущими виявилися термінальні цінності: “цікава робота” (0,132*), “любов” (0,158*), “матеріально забезпечене життя” (0,158*), “щасливе сімейне життя” (0,126*) та інструментальні цінності: “акуратність” (від 0,185* до 0,254**), “вихованість” (від 0,175* до 0,184*), “терпимість” (від 0,146* до 0,227**), “чуйність” (від 0,147* до 0,158*), “тверда воля” (0,274**), тобто для них більш значущі особистісні цінності.

Для студентів з переваженням зовнішнього локусу контролю найбільш значущими виявилися наступні цінності: “наявність гарних і вірних друзів” (0,178*) та інструментальні цінності: “акуратність” (0,252^** Кореляція достовірна на рівні 0,05^*), “вихованість” (0,141*), “продуктивне життя” (0,182*), “чуйність” (0,135^*** Кореляція достовірна на рівні 0,01), тобто для них більш значущі цінності, що характеризують взаємодію з зовнішнім світом.

Знання особливостей ієрархії ціннісних орієнтацій та їх зв'язку з іншими особистісними якостями студентів допомагає прогнозувати їхню поведінку в тих чи інших обставинах, - чого від них можна очікувати зараз та в майбутньому, коли вони стануть фахівцями у галузі освіти. При формуванні особистості, а також при визначенні рівня її розвитку необхідно враховувати особливості взаємозв'язків усіх її компонентів.

У висновках підбиваються підсумки та узагальнюються результати дослідження, формулюються перспективи подальших досліджень ціннісних орієнтацій студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Попри розбіжності у визначеннях цінностей і ціннісних орієнтацій та підходах до їх дослідження, у психології, визнано існування ціннісних орієнтацій як значущих компонентів структури особистості, які формуються у процесі її соціалізації та визначають спрямованість особистості, є регуляторами її діяльності та поведінки.

У дослідженні встановлено, що система ціннісних орієнтацій утворює складну багаторівневу ієрархічну структуру, в якій існує “ядро” з декількох базових цінностей, що є відносно більш стійкими до впливу соціальних та психологічних чинників.

Цінності середнього статусу - “структурного резерву” - найбільш піддатливі змінам. Завдяки достатній сформованості цих цінностей помітно поліпшується професійна підготовка майбутніх фахівців. .

У дослідженні були виявлені особливості цінностей та ціннісних орієнтацій студентів різних факультетів та розроблена їх класифікація, яка допомогла визначити розходження в життєвій спрямованості особистості студентів різних факультетів вищого педагогічного навчального закладу.

У дослідженні також встановлено, що структурно-динамічні та змістовні характеристики системи ціннісних орієнтацій взаємопов'язані з іншими особистісними якостями (спрямованістю, властивостями особистості, типом акцентуацій характеру, показниками рівня суб'єктивного контролю). Властивості особистості, які належать до різних її підструктур, позитивно корелюють з тими ціннісними орієнтаціями, які заохочують поведінку, здійснення якої полегшується вказаними властивостями.

В дослідженні простежено динаміку ієрархії ціннісних орієнтацій особистості в студентський період.

Дані, отримані в дослідженні, необхідно враховувати у процесі формування гармонійно розвинуної особистості майбутнього вчителя; використовувати у навчальній та виховній роботі вищого педагогічного навчального закладу.

Для більш повної характеристики ціннісних орієнтацій та якостей особистості студентів необхідні подальші дослідження, спрямовані на вивчення характеру взаємозв'язків системи ціннісних орієнтацій фахівця-професіонала і студента відповідного профілю навчання; на розробку завдань, що сприяють розвитку особистісно і соціально значущих та професійно значущих ціннісних орієнтацій та якостей особистості майбутніх вчителів.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Особливості ціннісних орієнтацій студентів // Гуманізація навчально-виховного процесу: Науково-методичний збірник. - Слов`янськ, 2000. - Вип. VII. - С. 56-63.

2. Об иерархии ценностных ориентаций студентов // Ценностные приоритеты общего и профессионального образования. Материалы международной научно-практической конференции. - Ч. 3. - Москва, 2000. - С. 22-25.

3. Християнські цінності та ціннісні орієнтації студентської молоді // Гуманізація навчально-виховного процесу: Науково-методичний збірник. - Слов`янськ, 2002. - Вип. XVIII. - С. 27-31.

4. Направленість особистості та ціннісні орієнтації студентів // Вісник ХДПУ. Психологія. - Харків, 2001. - Вип. VII. - С. 11-18.

5. Про співвідношення особливостей ціннісних орієнтацій і якостей особистості студентів // Вісник ХДПУ. Психологія. - Харків, 2002. - Вип. VIII. - С. 19-28.

6. Рівень суб'єктивного контролю і ціннісні орієнтації студентів педвузу // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - Т.4. - Ч.4. - К., 2002. - С. 6-12.

7. Характерологічні особливості та ціннісні орієнтації студентів педагогічного вузу // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - Т.4. - Ч.6. - К., 2002. - С. 9-19.

Анотація

Антонова Н.О. Ціннісні орієнтації у системі особистісних якостей студентів вищого педагогічного навчального закладу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню особливостей змістових і структурно-динамічних характеристик системи ціннісних орієнтацій студентів вищого педагогічного навчального закладу. У роботі розкривається ієрархічна структура і динаміка рангових структур термінальних та інструментальних цінностей студентів різних факультетів.

Розроблена автором класифікація цінностей допомогла визначити розходження в життєвій спрямованості студентів різних факультетів.

Виявлено взаємозв'язки між ціннісними орієнтаціями та іншими особистісними якостями (спрямованістю особистості, властивостями особистості, визначеними за методикою Р. Кеттелла, типом акцентуацій, характеру та рівнем суб'єктивного контролю).

Враховування виявлених закономірностей має сприяти здійсненню диференційованого підходу до формування особистості майбутнього вчителя.

Ключові слова: цінність, ціннісна орієнтація, ієрархічна структура цінностей, інтегральна рангова структура цінностей, структурно-динамічні і змістово-значеннєві характеристики системи ціннісних орієнтацій, спрямованість особистості, якості особистості, тип акцентуацій характеру, локус контролю.

Аннотация

Антонова Н.А. Ценностные ориентации в системе личностных качеств студентов высшего педагогического учебного заведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии имени Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению особенностей содержательных и структурно-динамических характеристик системы ценностных ориентаций студентов высшего педагогического учебного заведения. В работе раскрывается иерархическая структура и динамика ранговых структур терминальных и инструментальных ценностей студентов различных факультетов.

В исследовании установлено, что ценностные ориентации студентов образуют сложную многоуровневую иерархическую структуру, в которой (по типологии Н.И.Лапина) существует “ядро” из нескольких базовых ценностей, которые мало поддаются влиянию и изменению. Ценности, занимающие последние ранговые места в иерархическом распределении (“хвост”), также мало поддаются изменениям. Ценности среднего статуса - “структурного резерва” - в большей степени поддаются изменениям. Благодаря достаточной сформированности этих ценностей заметно улучшается профессиональная подготовка специалистов.

Разработанная автором классификация терминальных ценностей: личной жизни, материальные, межличностного общения, профессиональной самореализации, эстетические, самосовершенствования и инструментальных ценностей: волевые, интеллектуальные, межличностного общения, профессиональной самореализации, эмоциональные, самосовершенствования - помогли определить расхождения в жизненной направленности личности студентов разных факультетов.

Так, у студентов факультета подготовки учителей начальных классов преобладают ценности таких групп: личной жизни, межличностного общения, материальные. Ценностные ориентации студентов физико-математического факультета имеют большую общественную направленность, для них большое значение имеют группы ценностей: профессиональной самореализации, самосовершенствования. У студентов филологического факультета преобладают ценности межличностного общения. Для студентов психологического факультета и факультета физического воспитания характерна значимость ценностей таких групп: профессиональной самореализации, межличностного общения.

Получены данные о динамике иерархических структур ценностных ориентаций студентов педвуза. Установлено, что учебно-воспитательный процесс оказывает влияние на формирование социально-значимых и профессионально-значимых ценностных ориентаций.

Установлено, что структурно-динамические и содержательные характеристики системы ценностных ориентаций взаимосвязаны с другими личностными качествами (направленностью личности, свойствами личности, типом акцентуаций характера, показателями уровня субъективного контроля). Свойства личности, которые принадлежат разным ее подструктурам, позитивно коррелируют с теми ценностными ориентациями, которые стимулируют поведение и формирование профессиональных качеств специалистов.

Все это может способствовать осуществлению дифференцированного подхода к формированию личности будущих учителей.

Для более полной характеристики ценностных ориентаций и качеств развивающейся личности студентов необходимы дальнейшие исследования направленные:

· На изучение характера взаимосвязей системы ценностных ориентаций специалиста-профессионала и студента соответствующего профиля обучения.

· На выявление личностных особенностей, являющихся ведущими в формировании системы ценностных ориентаций.

· На разработку заданий, способствующих развитию личностно значимых, социально значимых и профессионально значимых ценностных ориентаций и качеств личности.

С целью выявления общих закономерностей в формировании ценностных ориентаций и установления взаимосвязей с личностными качествами студентов необходимы междисциплинарные исследования.

Ключевые слова: ценность, ценностная ориентация, иерархическая структура ценностей, интегральная ранговая структура ценностей, структурно-динамические и содержательно-смысловые характеристики системы ценностных ориентаций, направленность личности, качества личности, тип акцентуаций характера, локус контроля.

Summary

Antonova N.A. Valuable orientations in the system of personal qualities of students of pedagogical higher school. - Manuscript.

The dissertation for the Candidate degree in psychological sciences on speciality 19.00.07 - Pedagogical and Age Psychology. - G.S. Kostiuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2003.

The dissertation is devoted to studying peculiarities of the content and structural - dynamic characteristics of the system of value orientations of students of pedagogical higher school. In the work the hierarchical structure and dynamics of the rank structures of terminal and instrumental values of students of various faculties are revealed.

The classification of values developed by the author has helped to determine distinctions in the vital orientation of students of various faculties.

The interrelation between value orientations and other personality, qualities are revealed.

The using of obtained data should promote realization of differential approach to formation of a future teacher personality.

Key words: value, valuable orientation, hierarchical structure of values, integrated rank structure of values, structural - dynamic and substantial - semantic characteristics of the system of valuable orientations, person's orientation, person's qualities, type of character accentuation, control locus.

Размещено на Allbest.ru

...