Психологічні зміни особистості яхтсмена в процесі спортивної діяльності під впливом психотравмуючих факторів

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

Психологічні зміни особистості яхтсмена у процесі спортивної діяльності під впливом психотравмуючих факторів

Виконала: Корнійко Уляна Володимирівна

Київ - 2003

Анотація

Корнійко У.В. Психологічні зміни особистості яхтсмена в процесі спортивної діяльності під впливом психотравмуючих факторів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт. - Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2003.

У дисертації висвітлюються питання стосовно характеру психологічних змін особистості спортсменів під впливом психотравмуючих ситуацій, які наявні у тренувальній та змагальній діяльності. Систематизовано психотравмуючі фактори спортивної діяльності, вплив яких призводить до змін якостей у структурі особистості спортсменів. Виникнення ПТРС в процесі спортивної діяльності зумовлюють як зовнішні, об'єктивні, так і внутрішні, суб'єктивні чинники (особистісні якості).

Виявлено психологічні якості, які детермінують чутливість до впливу ПТРС. На підставі аналізу рівня спортивної майстерності, вираженості якостей, що визначають чутливість до впливу ПТРС та оцінки сили психотравмуючого впливу виділено підгрупи спортсменів, які відрізняються за характером переживання травмуючих ситуацій та особливостями змін якостей у структурі особистості. Отримані результати дозволили обґрунтувати особливості змісту психологічного супроводу тренувальної та змагальної діяльності яхтсменів високої кваліфікації.

психотравмуючий яхтсмен емоційний змагання

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність. Сучасний спорт, на думку провідних спеціалістів з фізичної культури та спорту (Л. Петерсен, П. Ренстрем, 1981; В.Ф. Башкіров, 1981, 1987; Ф.А. Йорданська, 1984; В.М. Платонов, 1997 та ін.), - це одна із сфер людської діяльності, що характеризується підвищеним травматизмом. При цьому слід зазначити, що, за результатами аналізу даних спеціальної літератури, практично всі з проведених на сьогодні досліджень, присвячені питанням спортивного травматизму, вивчають фізичні травми, і переважно в медичному аспекті. Інші аспекти - спортивно-педагогічний, психологічний - розроблені недостатньо (В.М. Платонов, 1997). Питання результатів впливу психотравмуючих ситуацій (ПТРС) на особистість спортсмена є ще менш дослідженими, оскільки відхилення в психічній сфері спортсменів здебільшого розглядаються як наслідок фізичної травми (Р.С. Уейнберг, Д. Гоулд, 1997). Лише декілька авторів (А.П. Козін, 1985; Л.Д. Гіссен, 1990; Н.Б. Стамбулова, 1999) привертають увагу до вивчення залежності психічного стану спортсмена, стану його психічного здоров'я від напруженості тренувальної та змагальної діяльності, а також впливу тих окремих складних ситуацій, які є найтиповішими у спорті. Таким чином, аналіз даних спеціальної літератури дає можливість зробити висновок, що вплив ПТРС на особистість спортсмена є питанням, на сьогодні вивченим недостатньо.

Безумовно, на атлетів, що спеціалізуються у будь-якому виді спорту, діють виключно високі як фізичні, так і психічні навантаження. Однак вітрильний спорт має ряд особливостей, які визначають підвищене навантаження саме на психічну сферу спортсмена. Специфіка умов діяльності яхтсмена зумовлює не тільки значний вплив на психічну сферу, пов'язаний з саме спортивною діяльністю, а й з тим, що вітрильний спорт - це морська справа, що сама по собі, без накладання змагальних особливостей, є достатньо «психоємною» (Ю.Т. Варенников, 1985; Г.Б. Горська, 1990). Важко прогнозовані умови вітрилення: змінні за силою та напрямком вітер, хвилі, течії (змагання для дорослих проводяться без обмежень за бальністю хвиль і вітру); повсякчасна загроза перекидання або аварії на яхті; необхідність прийняття визначальних рішень в умовах браку часу та інформації; ризик травм і відповідальність за здоров'я (життя) інших членів екіпажу та інші чинники зумовлюють існування великої кількості потенційно психотравмуючих ситуацій. Тому дослідження характеру змін особистості яхтсмена та його психологічних особливостей, що дозволяють йому ефективно діяти у складних психотравмуючих умовах, є вкрай необхідними і допоможуть виявити напрямки оптимізації процесу тренування в цілому і, як його складової - загальної та спеціальної психологічної підготовки спортсменів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає тематиці Зведеного плану науково-дослідних робіт у сфері фізичної культури і спорту на 1998 - 2000 рр.: «Психологічні механізми поведінки суб'єктів спортивної діяльності», шифр 2.3.5, №0199U000943 державної реєстрації; та Зведеного плану науково-дослідних робіт у сфері фізичної культури і спорту на 2001 - 2005 рр.: «Психологічні резерви особистості в процесі професійної підготовки спеціаліста в галузі фізичного виховання і спорту», шифр 1.3.9, № 0101U004946 державної реєстрації.

Мета роботи - розкрити психологічні особливості змін якостей, що складають структуру особистості яхтсмена, які відбуваються під впливом виявлених психотравмуючих факторів у ситуаціях, що мають місце в процесі спортивної діяльності та визначити напрямки науково-методичних заходів для покращення психологічної підготовки спортсменів з урахуванням характеру виявлених змін.

Для реалізації мети нами були поставлені такі завдання:

Систематизувати фактори, які зумовлюють психотравмуючий характер ситуацій, наявних в процесі тренувальної та змагальної діяльності спортсменів, впливаючи на їх особистість.

Виділити підгрупи спортсменів, які відрізняються силою впливу ПТРС на їх особистості та характером змін, обумовлених цим впливом.

Дослідити психологічні особливості змін якостей в структурі особистості яхтсменів під впливом психотравмуючих факторів.

Встановити якості, що обумовлюють рівень чутливості спортсменів до впливу психотравмуючих факторів на заключних етапах багаторічної підготовки.

Обґрунтувати практичні рекомендації з оптимізації процесу психологічної підготовки яхтсменів з урахуванням особливостей характеру змін їхніх особистостей.

Об'єкт дослідження - особистість спортсмена, яка зазнає впливу психотравмуючих факторів.

Предмет дослідження - характер змін якостей в структурі особистості яхтсмена під впливом психотравмуючих факторів.

Для вирішення поставлених завдань використовувався цілісний комплекс взаємопов'язаних методів: теоретичний аналіз та узагальнення даних спеціальної літератури та досвіду передової практики; педагогічні спостереження у процесі тренувальної та змагальної діяльності яхтсменів; констатуючий педагогічний експеримент (із застосуванням ряду психологічних методів); статистичні методи обробки емпіричних даних (метод середніх величин, кореляційний та кластерний аналізи).

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

вперше було систематизовано психотравмуючі фактори спортивної діяльності, вплив яких призводить до змін якостей у структурі особистості спортсмена;

доповнено й уточнено відомості щодо характеристик та якостей яхтсменів (вік, типологічні властивості нервової системи, інтелект, суб'єктивна послідовність середовища), які зумовлюють рівень чутливості до впливу психотравмуючих факторів та характеру детермінації ними оцінки сили психотравмуючого впливу;

вперше виявлено особливості реагування на вплив психотравмуючих факторів (вираженість відповідних реакцій уникання і нав'язувння), що, у поєднанні з даними про якості, які зумовлюють рівень чутливості до психотравмуючого впливу, дають можливість прогнозувати характер непатологічних змін якостей в структурі особистості спортсмена;

вперше обґрунтовано специфіку змісту психологічного супроводу тренувальної і змагальної діяльності висококваліфікованих яхтсменів із застосуванням знань про їх психологічні особливості, які зумовлені впливом ПТРС;

Практична цінність одержаних результатів полягає: у виявленні якостей, що зумовлюють рівень чутливості до впливу психотравмуючих факторів і можуть бути скориговані; виділенні показників, за якими спортсмена можна віднести до певного типу, що характеризується специфікою змін особистості під впливом психотравмуючих факторів; розробці комплексу практичних рекомендацій з оптимізації процесу підготовки яхтсменів в залежності від їх особистісних якостей, характеру зміни зазначених якостей та їх значущості для ефективної тренувальної й змагальної діяльності, що дозволить оптимізувати процес підготовки спортсменів (включаючи загальну та спеціальну психологічну).

Особистий внесок здобувача складається у визначенні напрямку досліджень, їх безпосередній організації та проведенні, виконанні основного обсягу теоретичної роботи, аналізі, інтерпретації та узагальненні отриманих результатів. Особистий внесок в публікаціях у співавторстві обумовлений організацією досліджень, проведенням статистичного аналізу та (частково) інтерпретацією отриманих результатів.

Апробація роботи: основні результати дисертаційної роботи були представлені та обговорювались на Всеукраїнській науковій конференції «Молода спортивна наука України» (Львів, 2000), на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та аспірантів фізкультурних навчальних закладів «Фізична культура, спорт та здоров'я» (Харків, 2000), на Міжнародній науковій конференції «Молода спортивна наука України» (Львів, 2001), на міжкафедральних конференціях та засіданнях кафедри психології і педагогіки НУФВСУ (1999 - 2002 рр.).

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі, «Сучасні уявлення про психологічні зміни особистості спортсменів з набуттям досвіду переживання психотравмуючих ситуацій у процесі спортивної діяльності», розкривається сучасний стан розробленості проблеми впливу ПТРС на особистість (на матеріалі як жертв катастроф, так і суб'єктів різних видів професійної діяльності).

Історично психотравмуючий вплив розглядався переважно в межах клінічного підходу, що зумовило акцентування у дослідженнях на вивченні патологічних наслідків цього впливу (S. Freud, 1968; Е. Кречмер, 1998; Д. Калшед, 2001 та ін.). Нині все більша увага приділяється дослідженню психотравмуючого впливу як феномену психологічному, ПТРС при цьому розглядаються як ситуації, що відкривають нові можливості особистісного розвитку (Ф.В. Бассін, В.Є. Рожнов, М.А. Рожнова, 1979; Т.С. Кириленко, 1998; А. Маслоу, 1999; Ф.Є. Василюк, 2001 та ін.). Особливо цінним є пошук тих детермінант, які дозволяють ПТРС відбутися як явищу, що спонукає до саморозвитку, допомагає особистості повніше реалізуватися.

В найбільш узагальненому вигляді факторами, що спричиняють психотравмуючий характер ситуації та силу її впливу на особистість є несподіваність виникнення обставин, що ускладнюють досягнення мети (призводять до незадоволення потреби) та гострота ситуації (значущість) (Ф.Є. Василюк, 1984; Ю.А. Олександров з співавт., 1991; В.А. Моляко, 2001 та ін.). При цьому ПТРС є результатом взаємодії ряду факторів: внутрішніх і зовнішніх, об'єктивних та суб'єктивних (О.А. Будницька, 2001). Аналіз даних спеціальної літератури дозволив виділити цілий ряд якостей особистості, що є чинниками створення ПТРС. Водночас можна припустити, що психотравмуючий вплив може як сприяти подальшому розвитку таких якостей, що є негативним наслідком такого впливу і веде до ретравматизації, так і за певних умов призводити до їх корекції, тобто мати позитивний ефект.

Спорт вищих досягнень і потребує таких знань, бо його специфіка зумовлює існування значної кількості як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, що спричинюють створення ПТРС, а зміни особистості спортсменів під їх впливом можуть відображаються на результативності змагальної діяльності; і, водночас, оскільки розглядається спеціалістами як модель діяльності з подолання таких ситуацій, дозволяє дослідити характер саме непатологічних змін особистості.

У другому розділі, «Методи та організація дослідження», представлено методи збору емпіричних даних, застосовані методи статистичного аналізу, етапи дослідження, дається характеристика досліджуваної вибірки. У дослідженні використовувалися наступні психологічні методи: анкетування; соціометрія Дж. Морено та метод тестування. Конкретними психодіагностичними методиками, застосованими нами у роботі були: методика діагностики сили впливу ПТРС за М. Горовцем; методика діагностики типологічних властивостей нервової системи за Я. Стреляу; методики, що діагностують тривожність (особистісну та ситуативну) за Спілбергером-Ханіним; 16-факторний тест Кетела (№ = 105) для визначення ряду особистісних якостей; методика діагностики рівня самооцінки за Будассі; методика діагностики рівня суб'єктивного контролю за Роттером (в адаптації Бажина); методики діагностики ясності Я-концепції та рівня самоактуалізації за Кемпбелом; методика діагностики показників та форм агресії за А. Бассом та А. Дарком; методика діагностики рівня та структури мотивації за Елерсом; методика діагностики рівня емоційного виснаження за В. Бойко; тест психологічної підготовленості спортсмена Гордона-Ямпольського та тест ставлення до майбутніх змагань; методики оперативної оцінки психічного стану: 8-колірний тест М. Люшера, коректурна проба, шкала «Самопочуття, активність, настрій»; методика діагностики міжособистісних стосунків: тест «Тренер-спортсмен».

В дослідженні приймали участь яхтсмени, що знаходяться на заключних етапах багаторічної підготовки - члени національних збірних команд з вітрильного спорту України та Росії (51 спортсмен: 11 МСМК, 29 МС, 11 КМС). Для можливості зіставити та оцінити отримані дані в більш широкому контексті стосовно сфери спорту вищих досягнень, дослідженням були також охоплені спортсмени, які спеціалізуються у спортивних іграх, багатоборствах та циклічних видах спорту. Загальна кількість спортсменів, що взяли участь у дослідженні - 192.

Третій розділ, «Вплив психотравмуючих ситуацій на особистість спортсменів та його детермінанти», містить результати експериментального дослідження характеру змін особистості висококваліфікованих спортсменів під впливом ПТРС, зв'язок вищезазначених змін особистості спортсменів з рівнем їх психологічної підготовленості та специфіку детермінації психотравмуючого впливу.

При розподілі загальної вибірки спортсменів за показником сили впливу ПТРС та вираженістю двох основних відповідних реакцій на такий вплив: феномену нав'язливих переживань (вторгнення, нав'язування) й феномену уникання будь-яких нагадувань про ПТРС було утворено три однорідні кластери, які характеризувались як силою впливу ПТРС, що були наявні у тренувальній та змагальній діяльності, так і особливостями характеру залежності якостей особистості від сили впливу ПТРС.

Кластер № 1 охопив близько Ѕ вибірки (56 %); спортсмени, що увійшли до нього, мали дуже високі показники сили впливу ПТРС. У переживанні впливу ПТРС представниками даного кластеру домінує уникання. Кластер № 2 включав близько ј вибірки спортсменів (24 %), його представники характеризувалися середніми значеннями як сили впливу ПТРС, так і вираженості уникання та нав'язування. У переживанні впливу ПТРС представниками цього кластеру також домінує уникання.

У кластер № 3 увійшло ¹/₅ вибірки спортсменів (20 %), які характеризувались мінімальними показниками сили впливу ПТРС і, на нашу думку, пережили її адекватно, без негативних змін особистості, обумовлених психотравмуючим впливом. Уникання і нав'язування у даної групи спортсменів виражені рівною мірою.

Особливості виду спорту, у якому спеціалізується атлет, не детермінують сили впливу ПТРС, які виникають у процесі тренувальної та змагальної діяльності (представники різних видів спорту рівномірно увійшли до трьох кластерів), однак зумовлюють певну специфіку характеру цих ситуацій. З числа ПТРС у представників ігрових видів спорту найбільш представленими були фізичні травми та захворювання (50 % випадків), меншою мірою - «особистісні» ПТРС (30 %), і найменше - ПТРС як результат взаємодії з оточуючим соціальним середовищем (20 %). У спортсменів, які спеціалізуються в циклічних видах спорту у 50 % випадків ПТРС пов'язані з «особистісними» переживаннями, 30 % - з соціальним оточенням, і лише 20 % є наслідком фізичної травми. У складнокоординаційних видах спорту (представлених вітрильним спортом) близько 10 % спортсменів вважають фізичну травму найбільш болісною подією з власного спортивного досвіду; близько 40 % виділили ПТРС, що є результатом їх взаємодії з оточуючими і 50s% - власне «особистісну» психотравмуючу подію.

В результаті дослідження характеру впливу ПТРС на особистість яхтсменів було встановлено негативний вплив ПТРС на ряд психологічних якостей, що, за даними спеціальної літератури, зумовлюють успішність спортивної діяльності (табл. 1).

Було також виявлено зниження показника ясності «Я-концепції» (rі=і-і0,36; ps?s0,05), зростання рівня фрустрованості (r = 0,50; p ? 0,01) та зростання ряду показників та форм агресії під впливом ПТРС.

Таблиця 1. Коефіцієнти кореляції між показниками сили впливу ПТРС та досліджуваними якостями яхтсменів

ПТРС, очевидно, призводить до руйнування прийнятного особистістю психічного світу і уявлення про себе: знижується самооцінка і мотивація досягнення успіху, змінюється уявлення щодо своєї ролі у власних успіхах та невдачах, тобто суб'єктивно все більшого значення надається діям інших людей, збігу обставин, випадку тощо.

Показник рівня психологічної підготовленості - фрустраційна толерантність - знижується під впливом ПТРС (rі= - 0,35; p ? 0,05).

Таким чином, вплив ПТРС призводить до погіршення показників як якостей, що безпосередньо обумовлюють результативність змагальної діяльності (рівень психологічної підготовленості), так і якостей, що впливають не неї опосередковано. При цьому було встановлено різницю у впливі ПТРС на особистість яхтсменів різної кваліфікації. В групі яхтсменів, що мають кваліфікацію МСМК виявлено вдвічі менше залежностей, які відображають вплив ПТРС, ніж у групі, що складається з МС та КМС.

Аналіз факторів, які обумовлюють зменшення негативного впливу ПТРС виявив ряд залежностей між показниками сили впливу ПТРС та характеристиками яхтсменів (табл. 2).

Суб'єктивна роль, яку відіграє випадок у спортивному досягненні, досі досліджувалася переважно з позиції каузальної атрибуції, тобто особливостей суб'єктивного розподілу впливу на значущі події між внутрішніми, підвладними особі, та зовнішніми, незалежними від неї, факторами. В нашому дослідженні було зроблено спробу підійти до аналізу ролі випадковостей з позиції суб'єктивної логічності середовища, в якому відбувається діяльність. Вплив як власних зусиль, так і зовнішніх факторів суб'єктивно може реалізовуватись з різним ступенем послідовності. Результати наших досліджень показали, що суб'єктивна послідовність середовища (% реалізації можливих негативних подій) є фактором, який пов'язаний обернено пропорційно з показниками, що відображають силу впливу психотравмуючої події.

Таблиця 2. Коефіцієнти кореляції між показниками сили впливу ПТРС та досліджуваними характеристиками яхтсменів

У четвертому розділі, «Психологічний супровід тренувальної та змагальної діяльності яхтсменів високої кваліфікації з урахуванням характеру переживання психотравмуючих ситуацій», висвітлюються залежності, які зумовлюють специфіку змісту психологічного супроводу яхтсменів.

Наявність значних розбіжностей у характері впливу ПТРС на яхтсменів різної кваліфікації обумовила необхідність проведення додаткового аналізу для формування більш однорідних груп й подальшого вивчення специфіки впливу ПТРС. Для цього в якості групуючих змінних було обрано показники, що, за результатами кореляційного аналізу, обумовлюють характер переживання ПТРС (вік, сила нервових процесів, суб'єктивна послідовність середовища й рівень інтелекту), власне оцінку сили впливу ПТРС і рівень спортивної майстерності (звання). В результаті проведеного розподілу загальної вибірки на три кластери утворились підгрупи, які характеризуються специфікою змін особистості під впливом ПТРС.

Кластер № 1 об'єднує спортсменів, які найбільш адекватно переживають ПТРС; кластер № 3 - спортсменів, які переживають ПТРС найбільш гостро. Кластер № 2 - проміжний, включає близько 50 % вибірки яхтсменів, у яких ступінь вираженості показників групуючих змінних є середнім у порівнянні із значеннями крайніх кластерів.

Розподіл по кластерам яхтсменів, що спеціалізуються у різних класах яхт, був нерівномірним.

У кластері № 1 більшість (77 %) складають спортсмени, які виступають на яхтах, де екіпаж складається з двох або більше осіб. У кластері № 3 більшість (67і%) складають спортсмени, що виступають на «одиночках»; також відбувається збільшення частки шкотових по відношенню до частки стернових, які спеціалізуються у класах яхт, де екіпаж складають двоє або більше спортсменів.

Для спортсменів, що увійшли у кластер № 1 було виявлено залежність інтегрального показника сили впливу ПТРС як від рівня вираженості уникання (rs= 0,81; p ? 0,01), так і нав'язування (r = 0,83; p ? 0,01) та відсутність кореляції між даними феноменами.Тому при плануванні психологічного супроводу слід підбирати окремі заходи стосовно кожного з напрямків переживання ПТРС.

Найбільш сильно (p ? 0,05) ПТРС впливає на таку якість особистості яхтсменів цього кластеру, як схильність до фантазування - фактор М тесту Кетела (r = 0,77). Решта залежностей, що відображають характер впливу ПТРС, є скоріше тенденціями через невисокий рівень їх значущості (p ? 0,1).

Під час аналізу якостей, що детермінують силу впливу ПТРС, для спортсменів кластеру № 1, було виявлено залежність між показниками, які відображають типологічні особливості нервової системи, та вираженістю нав'язування (для сили процесів збудження r = - 0,56; p ? 0,1; сили процесів гальмування r = - 0,73; ps?s0,05; для рухливості нервових процесів r = 0,76; pі?і0,05). Враховуючи те, що яхтсмени цієї групи характеризуються високим рівнем вираженості сили нервових процесів, вони мають передумови для того, щоб вплив ПТРС мінімально позначався на особистості.

Аналіз взаємозв'язків між показниками сили впливу ПТРС для яхтсменів кластеру № 2 виявив тіснішу залежність інтегрального показника сили впливу від рівня вираженості уникання (r = 0,90; p ? 0,01), ніж нав'язування (r = 0,78; ps?s0,01) та існування кореляції між даними феноменами (r = 0,42; p ? 0,05). Отже, феномен уникання є визначальним у детермінації характеру впливу ПТРС на особистість яхтсменів цього кластеру. Тому при плануванні психологічного супроводу тренувальної та змагальної діяльності необхідно цілеспрямовано підбирати заходи, спрямовані на зменшення саме уникання як напрямку переживання ПТРС. Найбільш сильно (p ? 0,05) ПТРС впливає на такі якості особистості яхтсменів цього кластеру, як інтернальність у сфері досягнень (r = - 0,51), як інтернальність у сфері невдач (r = - 0,53), фізична агресія (r = 0,52). Решта залежностей, що відображають характер впливу ПТРС, є скоріше тенденціями через невисокий рівень їх значущості (p ? 0,1).

Переживання ПТРС у яхтсменів цього кластеру впливає на показники рівня їх психологічної підготовленості - фрустрацій ну толерантність (r = - 0,63; ps?s0,01) та вольову активність (r = - 0,53; p ? 0,05).

Водночас було виявлено і позитивний вплив ПТРС для спортсменів цього кластеру - вираженість феномену уникання пов'язана прямо пропорційно з стабільністю ефективності при роботі, яка потребує значної уваги (r = 0,40; ps?s0,1).

Аналіз взаємозв'язків між показниками сили впливу ПТРС для спортсменів, які увійшли до кластеру № 3, виявив залежність інтегрального показника сили впливу від рівня вираженості уникання (r = 0,70; p ? 0,05) і нав'язування (r = 0,56; p ? 0,1); а також відсутність кореляції між цими феноменами. Такий характер залежності вказує на необхідність при плануванні психологічного супроводу тренувальної та змагальної діяльності особливу увагу приділяти зменшенню впливу феномену уникання, як провідного чинника, у переживанні ПТРС спортсменами цього кластеру.

Характер впливу уникання зумовлює, при збільшенні його показників зростання рівня самооцінки (r = 0,62; p ? 0,05), а також зниження особистісної тривожності (r = - 0,53; p ? 0,1). Крім того, найбільш сильно ПТРС (p ? 0,05) впливає на такі якості особистості яхтсменів цього кластеру, як співвідношення інтернальності у сфері досягнень та інтернальності у сфері невдач (r = 0,66), негативізм (r = 0,61) і домінантність (r = - 0,68). Таким чином, оскільки уникання є визначальним механізмом переживання для спортсменів цього кластеру, то необхідно констатувати переживання, близьке до характерного для гострої фази, коли активне функціонування механізму уникання дозволяє зменшити інтенсивність психотравмуючого впливу, забезпечує поступовість прийняття ПТРС.

Обернено пропорційна залежність між вираженістю уникання та рівнем проникливості (r = - 0,62; p ? 0,1), зумовлює певну грубість, нетактовність та прямолінійність у спілкуванні спортсменів цього кластеру. Нездатність досить ясно мислити та зниження проникливості зумовлені «зануреністю» у власні переживання, які домінують у детермінації поведінки таких спортсменів настільки, що ситуативні чинники, особливості конкретної ситуації спілкування не беруться ними до уваги. Стосовно цього необхідно звернути увагу на підвищення складності формування адекватного досвіду переживання ПТРС при зростанні сили її впливу на особистість. Як свідчать дані спеціальної літератури, важлива роль у створенні умов адекватного переживання ПТРС належить соціальній підтримці. Водночас, при переживанні ПТРС значної сили, зміни у структурі особистості обумовлюють такий емоційний стан та поведінку, які не сприяють спілкуванню. Відсутність же соціальної підтримки, в свою чергу, ще більше поглиблює неадекватність переживання ПТРС. Вищезазначене підтверджується наявністю обернено пропорційної залежності між вираженістю показників сили впливу ПТРС (r = - 0,63; p ? 0,05) і такою якістю особистості, як самодостатність. Це означає зростання залежності спортсмена від групи, соціального середовища. Однак слід підкреслити, що, поряд із змінами особистості спортсмена (що відбуваються через вплив ПТРС значної сили), які ускладнюють отримання ним соціальної підтримки, власне специфіка спорту вищих досягнень обумовлює обмеженість та жорсткість соціального середовища, і це ще більше ускладнює отримання необхідної підтримки.

Решта залежностей, що відображають характер впливу ПТРС, є скоріше тенденціями через невисокий рівень їх значущості (p ? 0,1).

Вираженість феномену уникання у яхтсменів цього кластеру пов'язана прямо пропорційно з таким показником психологічної підготовленості, як фрустраційна толерантність (r = 0,63; p ? 0,1). Отже, активне функціонування механізму психологічного захисту дозволяє, певною мірою, запобігти негативному впливу ПТРС на рівень психологічної підготовленості і відповідно - на ефективність змагальної діяльності.

Було встановлено, що для цієї групи яхтсменів існує прямо пропорційна залежність між рівнем рухливості нервових процесів і вираженістю феномену нав'язування (r = 0,76; p ? 0,01) та між рівнем інтелекту і вираженістю нав'язування (r = 0,66; p ? 0,05). Враховуючи значний рівень рухливості нервових процесів, характерний для яхтсменів кластеру № 3 та достовірно вищий від показників інших кластерів рівень інтелекту, що зумовлює значну чутливість таких спортсменів до впливу ПТРС, необхідно підкреслити важливість для таких спортсменів завчасної психогігієнічної та психопрофілактичної роботи.

У п'ятому розділі, «Обговорення отриманих результатів», подано аналіз та порівняння отриманих у дослідженні даних з результатами робіт, присвячених близьким аспектам досліджуваної проблеми. У цьому ж розділі висвітлено низку проблем і питань, що виступають напрямками подальших досліджень.

Висновки

1. Аналіз даних спеціальної літератури дозволив уточнити проблему досліджень, зосередивши їх на вивченні характеру психологічних змін особистості спортсменів (як суб'єктів діяльності, що характеризується значною кількістю потенційно психотравмуючих ситуацій), які відбуваються внаслідок впливу таких ситуацій (на прикладі вітрильного спорту).

2. В ході роботи на основі аналізу даних спеціальної літератури було систематизовано основні психотравмуючі фактори спортивної діяльності, вплив яких призводить до змін якостей у структурі особистості спортсменів. Вплив ПТРС залежить від ступеня неочікуваності та гостроти ситуації. При цьому виникнення ПТРС в процесі спортивної діяльності зумовлюють як зовнішні, об'єктивні (умови вітрилення, дії суперників, стан матеріальної частини і т.п.), так і внутрішні, суб'єктивні чинники (особистісні якості, особливості стосунків з оточуючими і т.п.).

3. Сила впливу ПТРС, які виникають у процесі спортивної діяльності або у зв'язку з нею, в середньому є значною. На основі аналізу сили впливу ПТРС із загальної вибірки спортсменів виділені підгрупи, які відрізняються як силою впливу ПТРС, які вони переживають, так і характером змін особистості, які відбуваються внаслідок цього впливу: підгрупа, спортсмени якої переживають вплив ПТРС адекватно, де мають місце позитивні зміни якостей особистості; дві підгрупи, спортсмени яких переживають вплив ПТРС неадекватно, і мають місце негативні зміни якостей особистості.

4. Для першої підгрупи, яка переживає вплив ПТРС найбільш сильно (сила впливу ПТРС дорівнює 35,6 ± 7,2 бала), встановлено зв'язок рівня мотивації досягнення успіху (r = - 0,41; p ? 0,01), емоційної стійкості (r = - 0,35; p ? 0,05), неадекватності самооцінки (r = 0,53; p ? 0,01), домінантності (r = - 0,34; p ? 0,05), сміливості (r = - 0,33; p ? 0,05), ряду показників і форм агресії та емоційного виснаження з показниками впливу ПТРС. Комплекс змін, які відбуваються у особистості спортсменів даної (найчисельнішої) підгрупи, дозволяє встановити переважання у них екстрапунітивних реакцій. Такий характер переживання є неадекватним, оскільки не дозволяє спортсмену усвідомити підвладні йому чинники виникнення психотравмуючих ситуацій (роль власної особистості й активності), що зумовлює необхідність спеціального психологічного супроводу, спрямованого на формування адекватного досвіду переживання ПРТС.

Для цієї підгрупи спортсменів сила процесів збудження є фактором, який детермінує (r = - 0,44; p ? 0,01) силу впливу ПТРС.

5. Для другої підгрупи спортсменів, які переживають вплив ПТРС не так гостро, як представники першої підгрупи (сила впливу ПТРС дорівнює 21,0 ± 3,3 бала), було встановлено різноспрямованість впливу окремих показників, які відображають силу впливу ПТРС. Поряд з негативними змінами особистості (збільшуються показники різних видів та форм агресії, знижується рівень інтернальності, зростає рівень психічного виснаження (r = 0,68; p ? 0,05) відбуваються і позитивні зміни (показники, які відображають якість уваги, покращуються (r = 0,60; p ? 0,01). Ця підгрупа потребує спеціального психологічного супроводу, спрямованого на формування адекватного досвіду переживання ПРТС.

6. Для третьої, найменшої підгрупи спортсменів, які переживають вплив ПТРС адекватніше за представників решти підгруп (сила впливу ПТРС дорівнює 11,0 ± 6,1 бала), встановлено зростання інтернальності у сфері досягнень (rs=s0,57; p ? 0,1), зниження реактивної тривожності (r = 0,63; p ? 0,1), та зростання швидкості переносу інформації у зорово-руховій системі (r = 0,46; ps?s0,05) внаслідок впливу ПТРС. Ці зміни зумовлюють покращення тренувальної та змагальної діяльності спортсменів цієї підгрупи. Деяке зниження самооцінки (r = - 0,43; p ? 0,1), й зростання інтернальності у сфері невдач (rs=s0,77; p ? 0,01) під впливом ПТРС вказує на адекватне розуміння такими спортсменами ролі власної особистості у виникненні ПТРС та зумовлює активізацію їх роботи над самовдосконаленням, полегшує надання психологічної допомоги при переживання ПТРС.

7. Встановлено специфіку змін особистості висококваліфікованих яхтсменів у процесі спортивної діяльності під впливом ПТРС; впливу ПТРС зазнають якості, які належать до різних підструктур особистості. На рівні соціально обумовлених якостей такими є самооцінка, ясність Я-концепції, рівень мотивації досягнення успіху, інтернальність у сфері досягнень і у сфері невдач. На рівні психічних процесів під впливом ПТРС знижується емоційна стійкість, збільшується рівень фрустрованості, а також фізичної, вербальної, непрямої агресії, негативізму, роздратованості та аутоагресії. Показники рівня психологічної підготовленості (фрустраційна толерантність) під впливом ПТРС знижуються.

Характер переживання ПТРС яхтсменами високої кваліфікації детермінують вік, сила процесів збудження та гальмування, суб'єктивна послідовність середовища, рівень інтелекту. Встановлено значні відмінності у характері впливу ПТРС для спортсменів різної кваліфікації. Психологічні зміни найбільш висококваліфікованих яхтсменів є менш генералізованими (для МСМК кількість виявлених залежностей вдвічі менша у порівнянні з кількістю залежностей, отриманих при аналізі групи менш кваліфікованих яхтсменів) і тому меншою мірою пов'язані з деструктивним впливом на їх особистість.

8. Виділені підгрупи яхтсменів, які характеризуються особливостями змін особистості під впливом ПТРС.

Найбільш адекватно переживають ПТРС яхтсмени із значною вираженістю сили нервових процесів, високим рівнем суб'єктивної послідовності середовища та середнім рівнем інтелекту, які спеціалізуються (у якості стернового) у класах яхт, де екіпаж складається з кількох спортсменів. Переважно це яхтсмени найвищої кваліфікації.

Найбільш гостро переживають ПТРС яхтсмени з середнім рівнем вираженості сили нервових процесів, і їх значною рухливістю, низьким рівнем суб'єктивної послідовності середовища та високим рівнем інтелекту, які спеціалізуються (у якості стернового) у класах яхт, в яких екіпаж складається з одного спортсмена, або (у якості шкотового) у класах яхт, де екіпаж складається з кількох спортсменів. Переважно це також яхтсмени найвищої кваліфікації. Вік яхтсменів даної групи значно менший (p ? 0,01), від віку попередньої.

Найчисельнішу підгрупу (50 % вибірки), яка займає проміжне положення за рівнем адекватності переживання впливу ПТРС (середні показники сили впливу ПТРС), складають яхтсмени з середніми показниками сили нервових процесів, рівня суб'єктивної послідовності середовища та інтелекту. Її складають яхтсмени, які ще не досягли рівня найвищих спортивних результатів.

9. Розроблено рекомендації з особливостей змісту психологічного супроводу тренувальної та змагальної діяльності, в залежності від характеру психологічних змін особистості яхтсменів під впливом психотравмуючих факторів, суть яких складає відповідна завчасна психологічна підготовка до переживання ПТРС та заходи, спрямовані на зменшення негативного впливу ПТРС, що мали місце у досвіді спортсменів.

Характер змін особистості яхтсмена під впливом ПТРС, а також індивідуальні особливості детермінації сили цього впливу визначають зміст психологічного супроводу для яхтсменів, віднесених до певної підгрупи. Для яхтсменів першої підгрупи застосовуються: на загальнопідготовчому етапі - психотехнічні ігри, групові тренінги, спрямовані на розширення аналізуємих варіантів вирішення проблеми; на спеціальнопідготовчому - спеціальні тренувальні заняття, спрямовані на вдосконалення навичок вирішення неочікуваних завдань (перегони з гандикапом, на несправній яхті і т. і.); аналіз таких занять проводиться з акцентом на нереалізованих можливостях.

Для яхтсменів другої підгрупи застосовуються: на загальнопідготовчому етапі - психотехнічні ігри, групові тренінги, спрямовані на вирішення неочікуваних завдань; формування навичок самоконтролю та саморегуляції емоційних станів; формування вміння конструктивного використання енергії негативних емоцій; на спеціальнопідготовчому - спеціальні тренувальні заняття, спрямовані на пошук та реалізацію оптимального рішення спеціально створених ускладнень з подальшим аналізом адекватності обраного варіанту та розглядом альтернативних рішень.

Для яхтсменів третьої підгрупи застосовуються: на загальнопідготовчому етапі - психотехнічні заняття, ігри, групові тренінги, спрямовані на засвоєння досвіду адекватного переживання ПТРС; вміння у прийнятній формі виразити свої переживання; формування навичок самоконтролю та саморегуляції емоційних станів; на спеціальнопідготовчому - спеціальні тренувальні заняття, спрямовані на формування адекватного ставлення до необхідності вирішувати неочікувані завдання (серії перегонів з пересадкою екіпажів).

Список робіт, які опубліковані за темою дисертації

1. Корнійко У. Психотравмуючі ситуації в спорті, їх вплив та особливості переживання (на прикладі вітрильного спорту) // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2002. - №1. - С. 100 - 104.

2. Воронова В.И., Корнейко У.В., Семенец Ю.А. Влияние психотравмирующих ситуаций на эффективность соревновательной деятельности теннисистов высокой квалификации // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2002. - №12. - С. 84 - 94.

3. Корнійко У.В. Особливості впливу психотравмуючих ситуацій на особистість кваліфікованих спортсменів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2002. - №11. - С. 13 - 23.

4. Корнійко У. Типи переживання психотравмуючих ситуацій яхтсменами високої кваліфікації // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фізичної культури та спорту. - Львів: Видавничий дім «Панорама», 2002. - Вип. 6., Т. 2.- С. 121 - 126.

5. Корнійко У. Психогігієна спорту вищих досягнень: Загальні чинники, які детермінують подолання психотравмуючих ситуацій // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фізичної культури та спорту. - Львів: ЛДІФК, 2001. - Вип. 5., Т. 2. - С. 137 - 140.

6. Корнійко У. Суб'єктивні чинники виникнення психотравмуючих факторів в спорті // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фізичної культури та спорту. - Львів: ЛДІФК, 2000. - Вип. 4. - С. 200 - 203.

7. Воронова В.І., Корнійко У.В. Психологічні особливості спортсменів високої кваліфікації, які детермінують їх здатність до подолання психотравмуючих ситуацій в процесі змагальної діяльності (на прикладі плавання) // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Збірник наукових праць. - Рівне: «Принт Хауз», 2001. - Вип. 2. - С. 378 - 382.

8. Voronova V., Korniyko U. The ways of psychological changes of personality under the psychotraumatic factors influence // Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації. Тези доповідей IV Міжнар. наук. конгр. - К.: Олімпійська література, 2000. - С. 24.

9. Корнійко У.В. Психотравмуючі фактори, що мають місце у спорті // Тези доповідей ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. студентів та аспірантів фізкультурних навчальних закладів «Фізична культура, спорт та здоров'я». - Харків: Центр інформаційного забезпечення спорту ХаДІФК, 2000. - С. 30 - 32.

10. Воронова В.И., Корнейко У.В. Психотравмирующая ситуация в спорте: два подхода // Ананьевские чтения: 20 лет специализации «Психология спорта». Тезисы науч.-практ. конф. «Ананьевские чтения-2000) / Под ред. А.А.іКрылова. - С-Пб,: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2000. - С. 16 - 18.

11. Воронова В.И., Корнейко У.В. Психологическое здоровье и психотравмирующая ситуация в спорте // Здоровье - образование - физическая культура. Тезисы докл. Междунар. науч.-прак. конф. - Великие Луки, 2000. - С. 40 - 42.

Размещено на Allbest.ru