Динаміка емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Спеціальність 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

ДИНАМІКА ЕМОЦІЙНО-ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ДО УЧБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Кутішенко Валентина Петрівна

Київ- 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С.иКостюка АПН України, лабораторія психології особистості ім. П.Р. Чамати.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник Дригус Марія Трохимівна, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, вчений секретар.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Савчин Мирослав Васильович, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка, завідувач кафедри психології;

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Тищенко Світлана Павлівна, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, провідний науковий співробітник лабораторії науково-психологічної інформації.

Провідна установа: Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України, кафедра педагогічної та вікової психології, м. Івано-Франківськ.

Захист відбудеться “23” квітня 2003 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України (01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2).

Автореферат розісланий “21” березня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.О.Балл

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Гуманізація навчально-виховного процесу сучасної школи вимагає підвищеної уваги до проблеми особистісних чинників його ефективності. Одним із основних серед них є емоційно-ціннісне ставлення школярів до учбової діяльності, оскільки емоційно комфортне включення школяра в процес учбової діяльності є необхідною передумовою його конструктивного особистісного розвитку. Психологічні дослідження сучасних проблем педагогічної та вікової психології загострюють увагу на феномені відчуження школярів від процесу учіння, їхньому небажанні вчитися, негативному ставленні до учбової діяльності. Відтак, у контексті високих вимог до розвитку національної школи проблема динаміки емоційно-ціннісного ставлення школярів до учбової діяльності набуває особливої актуальності. Значущість цієї проблеми зростає, коли йдеться про ставлення до учбової діяльності дітей молодшого шкільного віку, для яких така діяльність є провідною. Адже саме в цей період відбувається становлення як конструктивних, так і деструктивних тенденцій у емоційно-ціннісному ставленні школярів до учбової діяльності.

Увага дослідників проблеми ставлення школярів до учбової діяльності зосереджувалася, зокрема, на вивченні мотиваційного аспекту ставлення (М.І. Алексєєва, Л.І. Божович, А.К. Маркова), зв'язку ставлення з пізнавальними інтересами (В.Б. Бондаревський, Г.І. Щукіна), із результативністю учбової діяльності (М.Т. Дригус, К.Є. Дрозденко, В.Б. Кухарська, І.В. Яворська-Вєтрова). У дослідженнях Н.П. Зубалій, Г.Ф. Івончик, Л.О. Скрипченко, Л.С. Славіної, Г.О. Хомич розкриваються різні аспекти проблеми формування ставлення школярів до учбової діяльності. Водночас проблема емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності та його динаміки впродовж усього періоду навчання дітей у початковій школі залишається й нині не дослідженою.

Непересічна значущість означеної вище проблеми, її недостатнє експериментальне вивчення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - “Динаміка емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності”.

Дисертаційне дослідження виконувалось у межах тематичного плану наукових досліджень Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України в рамках комплексної теми “Особистісні детермінанти результативності учіння”, номер державної реєстрації - 0195U023641.

Об'єкт дослідження - емоційно-ціннісне ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

Предмет дослідження - структурно-динамічні характеристики емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

Мета дослідження - охарактеризувати структуру емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності та розкрити особливості розвитку його компонентів; виявити специфіку становлення різних за модальністю типів цього ставлення в період навчання дітей у початковій школі і визначити психологічні чинники, що зумовлюють динаміку цього процесу.

Гіпотези дослідження:

1.Емоційно-ціннісне ставлення молодших школярів до учбової діяльності, яке є складноорганізованою системою, характеризується асинхронністю розвитку його компонентів: ставлення школярів до власне учбової діяльності, до інших людей, у взаємодії з якими ця діяльність реалізується, і до самих себе як до суб'єктів учбової діяльності. Динаміка розвитку зазначених компонентів у їхньому взаємозв'язку визначає процес становлення різних за модальністю типів ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

2.Динаміка різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності відзначається особливостями розвитку їхньої емоційної спрямованості та мотиваційних тенденцій, які мають свою специфіку залежно від певного типу ставлення.

Відповідно до мети та висунутих гіпотез визначено такі завдання дослідження:

1.Здійснити теоретичний аналіз проблеми емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

2.Виявити у процесі лонгітюдного експерименту особливості динаміки емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності на різних етапах їхнього навчання у початковій школі та дати структурну характеристику цього ставлення.

3.Визначити психологічні чинники, що зумовлюють становлення різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

4.Охарактеризувати особливості розвитку емоційної спрямованості та мотиваційних тенденцій, властивих різним типам ставлення.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали: принцип системного підходу в психології (Б.Ф. Ломов); принцип єдності свідомості та діяльності (С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв), а також положення щодо специфічної для кожного віку ситуації розвитку (Л.С. Виготський); про розвивальні можливості учбової діяльності в молодшому шкільному віці (В.В. Давидов, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, О.В. Скрипченко, Д.Б. Ельконін та інші); про механізми розвитку мотивації людини (М.І. Алексєєва, В.Г. Асєєв, Л.І. Божович, В.К. Вілюнас, А.К. Маркова, Х. Хекхаузен); про сутність, психологічні механізми та закономірності формування ставлення особистості, її самосвідомості та саморегуляції (М.Й. Боришевський, В.М. Мясищев, С.П. Тищенко, П.Р. Чамата, І.І. Чеснокова).

Для перевірки висунутої гіпотези і розв'язання поставлених завдань застосовано такі методи: лонгітюдний психолого-педагогічний експеримент, включене спостереження, бесіди, проективні методики, соціометричні методи, а також методи статистичної обробки кількісних даних.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше у процесі лонгітюдного експерименту досліджено динаміку емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності впродовж навчання їх у початковій школі, зокрема: вивчено особливості розвитку складових цього ставлення, які виступають чинниками становлення різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності і об'єднуються у складноорганізовану систему: ставлення до власне учбової діяльності, до інших людей, у взаємодії з якими ця діяльність реалізується, і до самих себе як до суб'єктів учбової діяльності; визначено ієрархічний зв'язок цих складових і провідні тенденції їх розвитку на різних ступенях навчання школярів у початковій школі; а також виявлено специфіку динаміки емоційної спрямованості та мотиваційних тенденцій у різних за модальністю типах емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

Теоретичне значення праці полягає у конкретизації поняття “емоційно-ціннісне ставлення до учбової діяльності”; поглибленні та розширенні знань про особливості становлення емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності, його конструктивних і деструктивних тенденцій; у встановленні асинхронності розвитку основних структурних компонентів цього ставлення.

Практичне значення дослідження визначається тим, що отримані результати можуть бути використані вчителями для розвитку емоційно-позитивного ставлення молодших школярів до учбової діяльності та підвищення їхнього особистісного потенціалу у процесі навчання. Розроблена програма спецкурсу “Вивчення ставлення школяра до учіння” та методичні рекомендації для вчителів шкіл і студентів педвузів дають можливість шкільному психологу та вчителеві здійснювати діагностику і корекцію емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися послідовним дотриманням системного підходу при вивченні динаміки емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності; репрезентативністю вибірки; поєднанням якісного та кількісного аналізу отриманих експериментальних даних; використанням методів математичної статистики.

Апробація роботи: основні результати дослідження обговорювалися на міжрегіональній конференції “Психологічна наука і сучасний заклад народної освіти” (Запоріжжя, 1994 р.), науковій конференції “Початкова освіта - шляхи розвитку” (Запоріжжя, 1995 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Психологічна служба школи: минуле, сучасність, майбутнє” (Тернопіль, 1996 р.), Всеукраїнській практичній конференції “Соціальна робота у сфері освіти: проблеми професійної підготовки та діяльності” (Кам'янець-Подільський, 1997 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці” ( Кам'янець-Подільський, 2002 р.).

Впровадження у практику. Матеріали дослідження стали основою розробки системи психолого-педагогічних рекомендацій для вчителів шкіл та студентів педвузів, а також включені до програми спецкурсу для шкільних психологів факультету перепідготовки Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету.

Основні положення дисертації викладено в 11 публікаціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (244 найменування) і додатків. Основний зміст роботи викладено на 156 сторінках, дисертація містить 10 таблиць, 11 графіків і малюнків.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано гіпотези та завдання, подано методологічну основу дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено дані про апробацію роботи.

У першому розділі “Емоційно-ціннісне ставлення молодших школярів до учбової діяльності як предмет психологічного дослідження”, розкривається психологічна сутність поняття “емоційно-ціннісне ставлення до учбової діяльності”, з'ясовуються особливості цього ставлення у молодшому шкільному віці, формулюються теоретичні основи експериментального дослідження.

Психологічна характеристика поняття “емоційно-ціннісне ставлення до учбової діяльності” висвітлюється в контексті концепції В.М. Мясищева, яка містить теоретичне обґрунтування основних видів, рівнів розвитку, структури і динаміки ставлення особистості. У розділі проаналізовано найважливіші психологічні напрями розробки проблеми ставлення: ставлення до себе (М.Й. Боришевський, О.І. Липкіна, С.П. Тищенко, П.Р. Чамата, І.І. Чеснокова та ін. ); ставлення до інших: взаємини вчителя і учня (В.Г. Ананьєв, В.В. Богословський та ін.), взаємини школярів у учнівській групі (Л.І. Божович, Я.Л. Коломинський, О.І. Киричук та ін.); ставлення до діяльності (О.Д. Алфьоров, Л.І. Божович, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн).

Розкрито такі основні аспекти вивчення проблеми ставлення у педагогічній та віковій психології: структура ставлення школярів до учбової діяльності (Л.І. Божович, Л.О. Висотіна, Н.Г. Морозова, М.Г. Левандовський), чинники, які визначають ставлення школярів до учбової діяльності (В.В. Богословський, Г.Ф. Івончик, Л.С. Славіна, Л.О. Скрипченко), вікові особливості ставлення школярів до учбової діяльності (М.І. Алексєєва, І.С. Коновальчук, М.В. Савчин, О.В. Скрипченко, Г.О. Хомич), вплив ставлення школярів до учбової діяльності на її результативність (М.Т. Дригус, К.Є. Дрозденко, В.Б. Кухарська, І.В. Яворська-Вєтрова).

Багатогранність психологічного феномена ставлення школярів до учбової діяльності породжує різноманітні ракурси його бачення дослідниками. При аналізі різних психологічних підходів до вивчення проблеми ставлення особливий акцент було зроблено на тих дослідженнях, у яких ставлення школярів до учбової діяльності розглядається з огляду на сенс цієї діяльності (Л.І. Божович, О.М. Леонтьєв, Г.С. Костюк). Результатом цих досліджень став висновок, що особистісний сенс учбової діяльності визначається мотивами, які репрезентують цінність такої діяльності для школяра.

Охарактеризовано ставлення школяра до учбової діяльності як його особистісну позицію щодо різних аспектів цієї діяльності, як емоційний відгук на них, що виявляється у переживаннях різної модальності (Л.І. Божович, Г.С. Костюк, В.М. Мясищев, С.Л. Рубінштейн).

Важливими у розкритті означеної проблеми стали дослідження, присвячені особливостям емоційної регуляції учбової діяльності школярів, місцю емоцій у цій діяльності та їхньому впливу на становлення певної модальності ставлення школярів до учбової діяльності (М.О. Васильєв, О.В. Дашкевич, О.І. Павлюк, О.Я. Чебикін).

Аналіз стану розробки проблеми ставлення школярів до учбової діяльності показав, що за межами дослідницького контексту залишилося вивчення динаміки емоційно-ціннісного ставлення школярів до учбової діяльності впродовж їхнього навчання у початковій школі.

Побудова експериментального дослідження ґрунтувалася на визначенні емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності як складноорганізованого особистісного утворення, яке включає в себе різні його структурні складові. Кожна складова цього ставлення відображає особливості мотиваційної та емоційної сфери учнів, що пов'язані передусім з характером переживань дітьми особистісно значущих для них сторін учбової діяльності.

Вивчення динаміки емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності здійснювалося в межах концептуального підходу, розробленого М.Т. Дригус, і передбачало дослідження цього ставлення в єдності таких його трьох складових: ставлення до власне учбової діяльності, до інших людей, у взаємодії з якими ця діяльність реалізується, і до самих себе як до суб'єктів учбової діяльності. Саме тому основними площинами аналізу емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності були особливості динаміки кожної із зазначених структурних складових та їхній вплив на становлення різних за модальністю типів цього ставлення. Досліджувалась також динаміка цих типів ставлення.

Дослідження емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності здійснювалось у процесі лонгітюдного психолого-педагогічного експерименту і проводилося в три етапи:

1-й етап - підготовчий, який полягав у розробці програми та доборі методик дослідження, складанні програми статистичнї обробки отриманих даних і у виборі способів їх інтерпретації; 2-й етап - власне експериментальний, який включав проведення лонгітюдного дослідження особливостей динаміки емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності; 3-й етап - інтерпретаційний, змістом якого був якісний і кількісний аналіз отриманих даних. Застосовувався факторний і кореляційний аналіз.

Експериментальне дослідження проводилося на базі загальноосвітніх шкіл № 14 і № 17 м. Кам'янця-Подільського та № 98 м. Києва. Дослідженням було охоплено 310 молодших школярів.

У другому розділі “Становлення емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності та його структурна характеристика” розкриваються особливості розвитку основних структурних складових емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності; визначаються чинники, що зумовлюють процес становлення різних за модальністю типів цього ставлення; досліджується ієрархія їх на різних етапах навчання молодших школярів; здійснюється атрибутивний аналіз появи деструктивних тенденцій зазначеного процесу.

Як показав аналіз результатів дослідження, у процесі навчання школярів у початковій школі від першого до третього класу змінюються особливості кожної структурної складової емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності. Зокрема, найбільш визначальною рисою динаміки ставлення молодших школярів до власне учбової діяльності є зміна співвідношення рівня їхнього навчального інтересу та рівня тривожності, що породжується цією діяльністю. Специфічною особливістю динаміки ставлення молодших школярів до інших людей, у взаємодії з якими реалізується учбова діяльність, є зростання впливу соціометричного статусу школярів в учнівській групі на емоційно позитивне включення їх у процес учбової діяльності. Найхарактерніші зміни у ставленні молодших школярів до самих себе як до суб'єктів учбової діяльності виявляються у співвідношенні інтернальних і екстернальних тенденцій локусу контролю школярів у сфері учбових невдач, а також рівні усвідомленості ними причин цих невдач та ступені задоволення власними учбовими досягненнями.

Специфіка зазначених змін визначає процес становлення різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

Аналіз динаміки емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності дозволяє стверджувати, що становленню його конструктивних тенденцій сприяють: яскраво виражений пізнавальний інтерес, низький рівень міжособистісної та шкільної тривожності, задоволеність результатами учіння, своїм місцем в учнівській групі та самим собою як учнем. До становлення деструктивних тенденцій емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності призводять: високий рівень шкільної і міжособистісної тривожності, незадоволеність школяра власними результатами учіння, а також своїм місцем в учнівській групі.

Отримані експериментальні дані дали можливість простежити зміни у співвідношенні за значущістю для школярів основних чинників, які зумовлюють становлення різних за модальністю типів їхнього емоційно-ціннісного ставлення до учбової діяльності на різних етапах навчання у початковій школі. Так, у результаті проведеного факторного аналізу виділено чотири основні фактори, у яких зосередилися найважливіші показники, що визначають особливості модальності емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

Значущі навантаження у першому факторі - “особливості ставлення учня до школи в цілому” отримали такі показники: задоволеність школяра результатами учіння; успішність; міжособистісна тривожність; пізнавальний інтерес.

Високі показники факторного навантаження у другому факторі - “особливості ставлення учня до інших людей у процесі учбової взаємодії” мають: міжособистісна тривожність; задоволеність школяра своїм місцем в учнівській групі; соціометричний статус школяра; успішність.

Високі показники факторного навантаження в третьому факторі - “особливості ставлення учня до власне учбової діяльності” отримали: інтерес на уроці; тривожність на уроці; шкільна тривожність.

Четвертий фактор - “особливості ставлення учня до самого себе як до суб'єкта учбової діяльності” об`єднав такі найбільш значущі показники, як самооцінна тривожність; самооцінка “Я - учень”.

Завдяки порівняльному аналізу названих вище факторів виявлено істотні відмінності у рангових місцях, які ці фактори посідають на різних ступенях навчання школярів у початковій школі та у факторному навантаженні показників, що наповнюють ці фактори. Саме особливості ієрархії зазначених факторів, які об'єднані у складноорганізовану динамічну систему, та зміна значущості їх від першого до третього класу у процесі становлення різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності є свідченням нерівномірного впливу їх на цей процес, що, в свою чергу, підтверджує гіпотезу про асинхронність розвитку основних складових цієї системи.

Так, фактор “особливості ставлення учня до школи в цілому” із першого рангового місця у першому класі, де найбільші факторні навантаження отримали показники успішності (0.932) та задоволеності школяра результатами учбової діяльності (0.840), переходять на третє рангове місце у другому і третьому класах (факторне навантаження показників у цих класах відображено в таблиці 1). Фактор “особливості ставлення учня до інших людей в процесі учбової взаємодії”, який у першому класі займав друге рангове місце, де найбільше факторне навантаження отримала міжособистісна тривожність (0.862), у другому і третьому класах стає домінуючим і займає перше рангове місце. Водночас зростає значущість фактора “особливості ставлення учня до власне учбової діяльності”, який із третього рангового місця у першому класі, де найбільше факторне навантаження отримали: шкільна тривожність (0.862), тривожність на уроці (0.769) та інтерес на уроці (0.656), переходить на друге рангове місце у другому і третьому класах. Фактор “особливості ставлення учня до самого себе як до суб`єкта учбової діяльності” у всіх класах початкової школи займає останнє (четверте) рангове місце, де найбільше факторне навантаження у першому класі отримали: самооцінка “Я - учень” (0.488) та самооцінна тривожність (0.405).

Як показав аналіз результатів дослідження, у другому і третьому класі ієрархія факторів, що визначають становлення різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення школярів до учбової діяльності, є тотожною (див. табл. 1).

Таблиця 1. Фактори, отримані в результаті процедури Warimax-rotated, із показниками, які мали найбільше факторне навантаження

Змінні	Класи	Фактори
	2-й клас	3-й клас
Успішність	0.482	0.460	Особливості ставлення учня до школи в цілому
Задоволеність (незадоволеність) школяра результатами учіння	0.612	0.541
Міжособистісна тривожність	0.870	0.874	Особливості ставлення учня до інших людей в процесі учбової взаємодії
Задоволеність (незадоволеність) школяра своїм місцем в учнівській групі	0.460	0.853
Інтерес на уроці	0.827	0.824	Особливості ставлення учня до власне учбової діяльності
Тривожність на уроці	0.738	0.927
Самооцінка “Я - учень”	0.766	0.802	Особливості ставлення учня до самого себе як до суб`єкта учбової діяльності
Самооцінна тривожність	0.404	0.454

Найбільш специфічна відмінність полягає у зміні навантаження показників, що наповнюють ці фактори. Так, у третьому класі, порівняно з другим класом, у процесі становлення різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення школярів до учбової діяльності знижується значущість показника задоволеності (незадоволеності) школяра результатами учіння та водночас зростає значущість таких показників, як задоволеність (незадоволеність) школяра своїм місцем в учнівській групі, тривожність на уроці, самооцінка в системі “Я - учень”.

За допомогою покрокового регресивного аналізу зі всього набору показників, що визначають процес становлення різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності, були відібрані найбільш інформативні. Такими показниками виявилися: у першому класі - успішність, пізнавальний інтерес, міжособистісна тривожність; у другому класі - міжособистісна тривожність, шкільна тривожність, задоволеність школяра результатами учбової діяльності; у третьому класі - задоволеність школяра своїм місцем в учнівській групі, тривожність на уроці, задоволеність школяра результатами учбової діяльності. емоційне ставлення школяр навчання

Аналіз дослідження, викладений у другому розділі, дозволив охарактеризувати особливості розвитку основних складових емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів як чинників, що зумовлюють становлення різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності, з'ясувати та дослідити особливості динаміки цих чинників та їхнього ієрархічного зв'язку, що сприяло встановленню закономірності, яка полягає в асинхронності розвитку основних складових емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

У третьому розділі “Особливості динаміки різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності” подана типологічна характеристика цього ставлення, зокрема, простежена динаміка його різних типів впродовж усього періоду навчання учнів у початковій школі.

Основними взаємопересічними площинами аналізу динаміки певного типу емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності були: особливості його емоційної спрямованості (види емоційної спрямованості, їх ієрархія, модальність і змістова характеристика), а також особливості мотиваційних тенденцій (види мотивів, структура мотивації: ієрархія ціннісних систем “Я - інші”, “Я - власне учбова діяльність”, у яких репрезентується мотивація учіння школярів, і особливості мотиваційного наповнення цих систем).

Як показав аналіз результатів дослідження, динаміка позитивного типу емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності характеризується зміною від першого до третього класу ієрархії основних видів його емоційної спрямованості (спрямованості на власне учбову діяльність, на взаємини з іншими - учителем і однокласниками, на шкільну оцінку).

Так, у першому класі перше рангове місце займає спрямованість на шкільну оцінку, друге - на взаємини з іншими (учителем і однокласниками), третє - на власне учбову діяльність.

Визначальним етапом у зміні ієрархічної будови основних видів емоційної спрямованості у позитивному типі емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності є другий клас, у якому домінує, посідаючи перше рангове місце, емоційна спрямованість на власне учбову діяльність (яка була на третьому місці у першому класі). Спрямованість на взаємини з іншими (вчителем і однокласниками), як і в першому класі, займає друге рангове місце. Водночас при цьому змінюється значущість аспектів міжособистісної взаємодії, серед яких у першому класі домінують взаємини з учителем, у другому - з однокласниками. Спрямованість на шкільну оцінку у другокласників переходить на третє рангове місце.

Тенденції, характерні для другого класу, набирають стійкості протягом третього року навчання молодших школярів. Так, у третьому класі зберігається така сама ієрархія основних видів емоційної спрямованості у позитивному типі емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності, та, як і у другому класі, змінюється лише їхня кількісна репрезентація.

Істотною особливістю динаміки емоційної спрямованості позитивного типу емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності від першого до третього класу є зміна змістової характеристики її видів, що відбувається через розширення спектра емоційно значущих аспектів власне учбової діяльності (спрямованість на зовнішню привабливість учбового процесу доповнюється спрямованістю на власну інтелектуальну активність) та взаємин з іншими (спрямованість на формальні, рольові взаємини урізноманітнюється спрямованістю на емоційні, дружні контакти).

Крім зазначених тенденцій, динаміка позитивного типу емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності характеризується розвитком його мотиваційної структури через зміну ієрархічного зв'язку її складових. Так, перше рангове місце в ієрархії мотиваційної структури позитивного типу емоційно-ціннісного ставлення першокласників до учбової діяльності посідає мотив отримання високої оцінки, який у другому класі зміщується на останнє (третє) рангове місце, залишаючись також на ньому у третьому класі. Друге рангове місце у першому класі (як у другому і третьому класах) займає мотивація, що репрезентується у системі “Я - інші”, водночас у другому класі розширюється спектр мотиваційного наповнення цієї системи. Третє рангове місце у першому класі займає мотивація, що подана у системі “Я - власне учбова діяльність”, у другому і третьому класах ця мотивація посідає перше рангове місце.

Проведений аналіз виявив таку специфічну рису динаміки позитивного типу емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності: серед основних видів емоційної спрямованості цього типу ставлення від першого до третього класу зростає значущість спрямованості на власне учбову діяльність, причому у другому й третьому класах вона стає домінуючою, як і мотивація учіння школярів, що репрезентується у ціннісній системі “Я - власне учбова діяльність”. Стійкість цієї специфіки є показником комфортного включення у власне учбову діяльність молодших школярів із позитивним емоційно-ціннісним ставленням до учбової діяльності, а також свідченням того, що саме ця діяльність стає для них емоційно значущою.

Аналіз динаміки негативного типу емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності показав таке. Динаміка цього типу ставлення характеризується специфічними змінами особливостей його емоційної спрямованості та мотиваційних тенденцій. Зокрема, змінюється ієрархія основних видів емоційної спрямованості та ціннісних систем, у яких репрезентується мотивація учіння школярів, а також зазнають змін особливості мотиваційної структури цих систем упродовж навчання молодших школярів у початковій школі.

Так, у першому класі серед видів емоційної спрямованості у негативному типі емоційно-ціннісного ставлення першокласників до учбової діяльності перше рангове місце посідає спрямованість на шкільну оцінку. Цей вид спрямованості у другому класі зміщується на третє рангове місце і займає ту ж саму позицію у третьому класі. Друге рангове місце у першому класі посідає спрямованість на інших (учителя і однокласників), у другому і третьому класах цей вид є домінуючим і займає перше рангове місце. Третє рангове місце у першому класі має спрямованість на власне учбову діяльність, яка у другому класі зміщується на друге рангове місце і залишається на цьому ж місці у третьому класі.

Специфіка змін мотиваційної структури негативного типу емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності полягає у тому, що в першому класі у цій структурі домінують мотиви отримання високої оцінки (перше рангове місце), які у другому і третьому класах переміщуються на останнє (третє) рангове місце. Друге рангове місце у першому класі посідає мотивація учіння, що репрезентується у системі “Я - інші”, яка у другому і третьому класах займає перше рангове місце. Останнє (третє) рангове місце у першому класі посідає мотивація, подана у системі “Я - власне учбова діяльність”, яка у другому і третьому класах займає друге рангове місце.

Характерною особливістю розвитку ієрархії мотивів учіння всередині системи “Я - інші” є домінування у всіх класах початкової школи у цій системі мотивів уникнення покарання, причому зафіксована тенденція їхнього неухильного зростання від першого до третього класу.

Отже, найістотнішими особливостями динаміки негативного типу емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності є такі: подібно до того, як від першого до третього класу спрямованість на власне учбову діяльність не стає домінуючою серед основних видів емоційної спрямованості цього типу ставлення,так і мотивація учіння, що репрезентується у ціннісній системі “Я - власне учбова діяльність”, не стає провідною у його загальній мотиваційній структурі. Водночас неухильне зростання у ціннісній системі “Я - інші” мотивів уникнення покарання є сильним деструктивним фактором становлення емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

Аналіз проведеного дослідження дозволяє стверджувати, що динаміка різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності відзначається розвитком їхньої емоційної спрямованості та мотиваційних тенденцій шляхом зміни ієрархії, змістової та кількісної характеристики основних видів емоційної спрямованості цих типів ставлення, а також ціннісних систем, у яких репрезентується їхня мотиваційна структура. Ці зміни мають свою специфіку у різних за модальністю типах емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

Знання особливостей динаміки різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності відкриває можливості для більш ефективного здійснення корекційної роботи з метою забезпечення розвитку конструктивних тенденцій цієї динаміки.

У висновках підбито підсумки здійсненого теоретичного і експериментального дослідження, результати якого підтвердили висунуті гіпотези, а також окреслено перспективи подальшої розробки проблеми.

1.Процес становлення емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності зумовлюється особливостями розвитку його складових, які виступають чинниками зазначеного процесу: ставлення школярів до власне учбової діяльності, до інших людей, у взаємодії з якими реалізується ця діяльність, і до самих себе як до суб'єктів учбової діяльності.

2.Зазначені чинники утворюють складноорганізовану динамічну систему та характеризуються асинхронністю розвитку, що виявляється в неоднозначності їхнього впливу на становлення різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

3.Динаміка різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності відзначається такими взаємопов'язаними тенденціями. З одного боку, від першого до третього класу змінюються особливості ієрархічного зв'язку, кількісної та змістової характеристики основних видів емоційної спрямованості цих типів ставлення. З іншого - змінюється притаманна їм мотиваційна структура та особливості її складових.

4.Встановлено відмінності динаміки позитивного і негативного типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності, що мають свою специфіку на різних етапах їхнього навчання. У першому класі ці відмінності полягають у варіабельності кількісних характеристик основних видів емоційної спрямованості та окремих мотивів учіння школярів за відсутності їх специфічної ієрархії. У другому класі відбувається становлення характерної для певного типу емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності ієрархії видів емоційної спрямованості та ціннісних систем, в яких репрезентується мотиваційна структура цього ставлення. Така тенденція зберігається в третьому класі, що є свідченням її стабільності.

Лонгітюдне дослідження структурно-динамічних характеристик емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності впродовж навчання їх у початковій школі конкретизує поняття “емоційно-ціннісне ставлення молодших школярів до учбової діяльності”, окреслює конструктивні й деструктивні тенденції його розвитку та закладає наукову основу для здійснення шкільними психологами та вчителями діагностики і корекції емоційно-ціннісного ставлення школярів до учбової діяльності в молодшому шкільному віці з метою забезпечення їхнього конструктивного особистісного розвитку. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у виході на проблему формування індивідуального стилю учіння школяра.

Основний зміст роботи відображено в таких публікаціях

1.Кутішенко В.П. Особливості емоційного ставлення молодших школярів до учіння // Матеріали міжрегіональної конференції “Психологічна наука і сучасний заклад народної освіти (Становлення особистості в шкільному віці)”, Запоріжжя, 21-24 березня. - Запоріжжя, 1994. - Ч. 6. - С. 64-65.

2.Кутішенко В.П. Аналіз змісту і динаміки емоційного компоненту ставлення першокласників до учбової діяльності // Початкова освіта - шляхи розвитку. - Запоріжжя, 1995. - Ч. 1. - С. 98-101.

3.Кутішенко В.П. Специфіка роботи шкільного психолога початкової школи // Матеріали міжнародної конференції “Психологічна служба школи: минуле, сучасність, майбутнє”, Тернопіль, 25-26 квітня. - Тернопіль, 1996. - С. 98-99. (У співавторстві зі Ставицькою С.О.).

4.Кутішенко В.П. Аналіз емоційно-ціннісного ставлення до учбової діяльності // ACADEMIA на пошану п. проф. Л.А. Коваленка // Гуманітарно-суспільні дослідження. - Кам'янець-Подільський, 1997. - Кн. 2. - С. 203-205.

5.Кутішенко В.П. Емоційно-ціннісне ставлення до учбової діяльності як предмет дослідження шкільного психолога // Соціальна робота у сфері освіти: проблеми професійної підготовки та діяльності. - Кам'янець-Подільський, 1997. - С. 170-175.

6.Кутішенко В.П. Динаміка емоційно-ціннісного ставлення молодшого школяра до учбової діяльності // Психологія школі. - К.: Наук. думка, 1997. - С. 128-134.

7.Кутішенко В.П. Психологічний конфлікт та особистісна тривога у дітей молодшого шкільного віку // Конфлікти в педагогічних системах // Зб. доповідей наук.- практ. конференції 20-21 травня, 1997 р. - Вінниця, 1997 . - С. 283-285. (У співавторстві зі Ставицькою С.О.).

8.Кутішенко В.П. Метод. рекомендації: Вивчення педагогом ставлення молодших школярів до учіння.- Кам'янець-Подільський: КПДПУ, 1997.-16с.

9.Кутішенко В.П. Особливості емоційно-ціннісного ставлення молодшого школяра до себе як до суб'єкта учбової діяльності // Психологія: Зб. наук. праць. -- К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 1998. - Вип. 2. - С. 71-76.

10.Кутішенко В.П. Особливості емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності // Психологія на перехресті тисячоліть: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України: В 3 т. - К.: Гнозис, 1998 . - Т. 2. - С. 269-274.

11.Кутішенко В.П. Особливості деструктивних тенденцій ставлення молодших школярів до учбової діяльності // Психологія: Зб. наук. праць. -- К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 1999. - Вип. 2 (5). - С. 145-150.

Анотація

Кутішенко В.П. Динаміка емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2003.

У дисертації розкрито особливості динаміки емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності. Охарактеризовано структуру цього ставлення та особливості розвитку його компонентів. З'ясовано динаміку ієрархії основних чинників, що зумовлюють становлення різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності впродовж їх навчання у початковій школі. Висвітлено особливості становлення емоційної спрямованості та мотиваційних тенденцій цих типів ставлення.

Ключові слова: емоційно-ціннісне ставлення до учбової діяльності, структура ставлення, емоційна спрямованість ставлення, динаміка ставлення, тип ставлення.

Аннотация

Кутишенко В.П. Динамика эмоционально-ценностного отношения младших школьников к учебной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 2003.

В диссертации рассмотрены основные аспекты проблемы отношений личности в отечественной и зарубежной психологии. Раскрыты подходы к проблеме отношения школьников к учебной деятельности, существующие в педагогической и возрастной психологии. На основе анализа и обобщения психологической литературы по проблеме отношения школьников к учебной деятельности раскрыта психологическая сущность понятия “эмоционально-ценностное отношение школьников к учебной деятельности”, проанализированы его особенности в младшем школьном возрасте, сформулированы теоретико-методологические основы экспериментального исследования.

Эмоционально-ценностное отношение младших школьников к учебной деятельности рассматривается как сложноорганизованное личностное образование, которое включает в себя разные его виды. Каждый вид этого отношения отображает особенности эмоциональной и мотивационной сфер учащихся, связанных с характером переживаний детьми личностно значимых для них сторон учебной деятельности.

В результате лонгитюдного эксперимента исследована динамика эмоционально-ценностного отношения младших школьников к учебной деятельности на всех этапах их обучения в начальной школе. Изучены особенности развития его структурных компонентов, которые выступают факторами становления разных по модальности типов эмоционально-ценностного отношения младших школьников к учебной деятельности и объединяются в сложноорганизованную систему: отношение школьников к собственно учебной деятельности, к другим людям, во взаимодействии с которыми эта деятельность реализуется, и к самим себе как к субъектам учебной деятельности. Определена иерархическая связь этих компонентов и ведущие тенденции их развития на разных этапах обучения школьников в начальной школе.

Установлена закономерность, состоящая в асинхронности развития структурных компонентов эмоционально-ценностного отношения младших школьников к учебной деятельности. Эта закономерность проявляется в неоднозначности их влияния на становление разных по модальности типов этого отношения.

Выявлены основные тенденции динамики положительного и отрицательного типов эмоционально-ценностного отношения младших школьников к учебной деятельности. С одной стороны, от первого к третьему классу изменяются особенности иерархической связи основных видов эмоциональной направленности этих типов отношения и характер их мотивационных тенденций, обусловленных доминированием на определенных ступенях развития младших школьников ценностных систем, в которых репрезентируются их мотивы учебной деятельности. С другой - изменяется содержательная и количественная характеристика этих видов эмоциональной направленности и ценностных систем. Установлены отличия динамики разных по модальности типов эмоционально-ценностного отношения младших школьников к учебной деятельности, которые имеют свою специфику на разных этапах их учебной деятельности.

Лонгитюдное исследование структурно-динамических характеристик эмоционально-ценностного отношения младших школьников к учебной деятельности на протяжении их обучения в начальной школе конкретизирует понятие “эмоционально-ценностное отношение младших школьников к учебной деятельности”, определяет особенности конструктивних и деструктивных тенденций его развития, закладыает научную основу для осуществления школьными психологами и учителями диагностики и коррекции эмоционально-ценностного отношения школьников к учебной деятельности в младшем школьном возрасте с целью обеспечения их конструктивного личностного развития.

Ключевые слова: эмоционально-ценностное отношение к учебной деятельности, структура отношения, эмоциональная направленность отношения, динамика отношения, тип отношения.

Annotation

Kutichenko V.P. Dynamycs of junior pupils' emotion and value attitude to learning activity. - Manuscript.

Dissertation for Candidate degree in psychologial sciences. Speciality 19.00.07 - Pedagogical and developmental psychology. G.S. Kostiuk Institute of Psychology Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2003.

The peculiarities of the dynamics of junior pupils' emotion and value attitude to activity are studied. The structure of this attitude and the peculiarities of the development of its components are characterized. The dynamics of the hierarchy of the main factors which cause the development of different types of junior pupils' emotion and value attitude to learning activity during their studying at primary school is determined. The peculiaritities of the development of emotional aspiration and motivation tendencies of these attitude types are clarified.

The key words: emotion and value attitude to learning activity, the structure of attitude, emotional aspiration tendency, dynamics of attitude, type of attitude.

Размещено на Allbest.ru

...