Особливості статево-рольової ідентифікації у жінок з психогенною фригідністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 159.922.1+618.17008.14

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

ОСОБЛИВОСТІ СТАТЕВО-РОЛЬОВОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ У ЖІНОК З ПСИХОГЕННОЮ ФРИГІДНІСТЮ

Спеціальність 19.00.04 - медична психологія

МОРОЗОВА-ЛАРІНА ОЛЬГА ІГОРІВНА

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Науковий керівник:

кандидат психологічних наук, доцент Грабська Ірина Адамівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

докторант кафедри психодіагностики та медичної психології.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Шестопалова Людмила Федорівна,

Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України,

завідувач відділом медичної психології

кандидат психологічних наук Бевз Галина Михайлівна,

Центральний інститут післядипломної освіти АПН України, в.о. доцента кафедри психології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Захист відбудеться 25 вересня 2003р. о 12:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.26 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий 22 серпня 2003р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кудріна Т.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

фригідність психосексуальний статевий рольовий

Актуальність дослідження. Фригідність або, за термінологією деяких авторів, аноргазмія відсутність оргазму у статевому житті жінки посідає особливе місце серед статевих розладів. Більшість авторів (К. Імелінський, А. М. Свядощ, А. А. Габєлов, Д. Д. Єнікеєва та ін.) відзначають поширеність даного розладу. Проте жінки досить рідко звертаються до спеціалізованих установ з проблемою неможливості досягти оргазму під час статевого акту, оскільки традиційно звикли жити з відчуттям сексуальної дисгармонії, вважаючи її нормою власного статевого життя. Такий стан речей призводить, щонайменше, до двох негативних наслідків: 1) психологічного та сексуального нездоров'я жінки; 2) недостатності уваги дослідників до цієї проблеми, що обумовлює і недостатність діагностичних, лікувальних та профілактичних засобів при роботі з фригідністю.

Проте наше суспільство змінюється, змінюються його моральні норми та приписи, і гармонійне статеве життя починає усвідомлюватись як одна з найважливіших запорук щасливого, міцного шлюбного союзу.

За Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ) фригідність відносять до розділу статевих дисфункцій, які не обумовлені органічним розладом або захворюванням (F52). Фригідність (F52.0) пов'язується з неспроможністю жінки брати участь у сексуальних стосунках у формі, що відповідає її бажанню. За довідником діагностичних критеріїв психічних розладів (DSM-III-R), жіноча аноргазмія (302.73) характеризується як стійка або рекурентна затримка чи відсутність оргазму після фази нормального збудження. В тих випадках, коли має місце психічне притлумлення оргазму, це виступає підтвердженням діагнозу „аноргазмія”.

Відомо, що саме психогенна фригідність є наслідком гальмування сексуальної функції психічними факторами. Такими факторами є невідповідність партнера ідеалу, невпевненість у міцності партнерських стосунків, невдала техніка статевого контакту, деякі інші психотравмуючі переживання. Особливе місце займає зґвалтування як вкрай тяжка травматична подія. Проте ні кожний окремо, ні всі разом, ці фактори можуть не спричинювати такого ускладнення, як психогенна фригідність. Більше того, до фахівців все частіше звертаються жінки із скаргою на статеву холодність, в історіях яких не виявляється впливу подібних факторів. Тому виникає питання: якщо психогенна фригідність виникла не через вплив цих факторів, то що і як її спричинило? Це питання стає ще актуальнішим в реаліях сучасного суспільства, коли спостерігається значне зменшення впливу таких психогенних факторів, як надмірна суворість виховання, страх завагітніти, примусовий шлюб з некоханою людиною тощо. Адже моральні приписи стали менш суворими, інформація - доступнішою, а засоби контрацепції рекламують на центральних каналах ТБ.

В умовах, коли жодна з причин виникнення розладу не є ні необхідною, ні достатньою, нам видається можливим говорити про неповну дослідженість етіології даного розладу. Тому логічно постає питання про те, які ще фактори можуть бути в основі формування психогенної фригідності, яке їх місце та роль, що і як зумовлює їх вплив. Відповівши на ці питання, ми не лише краще зрозуміємо природу психогенної фригідності, а й зробимо можливою ефективнішу роботу психологів і психотерапевтів з жінками, що страждають на цей розлад. Адже розуміння причин зробить коло докладання зусиль психотерапевта більш вузьким, цілеспрямованим, чітко усвідомлюваним, а отже, і більш ефективним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідницької програми „Психодіагностика особистості” кафедри медичної психології та психодіагностики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Об'єктом дисертаційного дослідження є психогенна фригідність.

Серед декількох існуючих форм фригідності нас в першу чергу цікавила психогенна фригідність, оскільки саме вона є наслідком гальмування сексуальної функції психічними факторами.

Предметом дослідження є статево-рольова ідентифікація та її порушення як фактор, що зумовлює формування психогенної фригідності.

Мета дослідження полягає у визначенні характеру порушень ідентифікаційних процесів і статево-рольової структури та їх ролі у формуванні психогенної фригідності.

Для реалізації мети перед дослідником були поставлені такі завдання:

провести теоретичний аналіз літератури з метою систематизації поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців на природу формування психогенної фригідності, а також психосексуальний розвиток та статево-рольову ідентифікацію жінки з точки зору значення цих процесів для формування здорової сексуальності;

дослідити характер та особливості психосексуального розвитку, статевої ідентифікації та статево-рольової структури у жінок з психогенною фригідністю;

порівняти та проаналізувати відомості про характер ідентифікаційних процесів і статево-рольової структури в групі фригідних жінок з відповідними даними, отриманими при дослідженні контрольних груп;

дослідити особливості статево-рольової поведінки жінок з психогенною фригідністю у стосунках з партнером;

розробити та провести тренінг, спрямований на корекцію неадаптивних форм поведінки та психологічних установок-очікувань у жінок з психогенною фригідністю.

Для вирішення поставлених завдань у дослідженні використано низку методів.

У теоретичній частині роботи ми звернулися до аналізу, узагальнення та синтезу існуючого наукового матеріалу з проблем психосексуального розвитку, статево-рольової ідентифікації, ранніх об'єктних стосунків з метою виявлення психологічних чинників формування психогенної фригідності.

Для збору емпіричної інформації застосовано як відомі, так і спеціально адаптовані та новостворені методики. Дослідження особливостей психосексуального розвитку Здійснювалось за допомогою проективнї методики „Blacky Pictures”, що була спеціально адаптована автором. Для дослідження рівня маскулінності/фемінінності (та поведінкових особливостей, з ним пов'язаних) було обрано дві методики: 5-а шкала ММРІ та шкала Heilbrun. Для дослідження особливостей статево-рольової структури використовувалась спеціально розроблена автором модифікація методики семантичного диференціалу (репертуарних решіток), де предметом аналізу виступали не лише об'єкти оцінювання, а і параметри за якими воно здійснювалось. Дослідження особливостей взаємовідносин досліджуваних у шлюбі проводились за допомогою методики РОП (рольові очікування партнерів). Для визначення наявності та характеру особистісних змін після проведеного тренінгу використовувався Кольоровий тест ставлень.

Для статистичної обробки даних застосовані: кореляційний та однофакторний дисперсійний аналізи, 2 Пірсона, Т-критерій Стьюдента, Т-критерій для зв'язаних вибірок, критерій Вілкоксона для непараметричних даних, таблиці спряженості.

Наукова новизна дослідження. Сучасний стан розробки проблеми факторів формування психогенної фригідності характеризується дефіцитом ґрунтовних теоретичних та емпіричних досліджень як у вітчизняній, так і у західній психологічній науці.

Вперше, окрім описаних в літературі традиційних факторів формування психогенної фригідності, теоретично і практично обґрунтовується існування такого фактора-чинника, як глибинний травматичний вплив, пов'язаний з порушенням статево-рольової ідентифікації, доводиться його вагома роль у формуванні психогенної фригідності. Також вперше досліджено особливості стосунків „матір-донька” як вирішальні для формування статево-рольової системи та статево-рольової поведінки дорослої жінки. Показано, що вони можуть виступати джерелом травматичного впливу при формуванні психогенної фригідності.

Практичне значення дисертаційної роботи. Практична цінність дослідження зумовлена викладеним далі. При великому дефіциті ґрунтовних праць з проблем психогенної фригідності спостерігається недостатність терапевтичних та діагностичних інструментів при роботі з цим розладом. Наше дослідження було спрямоване на вивчення особливостей психогенної природи фригідності і має результатом розробку тренінгового підходу при роботі з нею.

Результати роботи демонструють необхідність врахування особливостей статево-рольової ідентифікації та психосексуального розвитку жінок, що страждають на психогенну фригідність, при виборі необхідної стратегії психотерапевтичної роботи з даним розладом.

Розроблений та представлений у роботі варіант методу репертуарних решіток містить необхідні шкали та параметри для дослідження статево-рольової структури жінки. Пропонується новий принцип використання методу. Автором також була адаптована проективна методика „Blacky Pictures” для визначення особливостей психосексуального розвитку людини.

Практичним результатом дослідницької роботи став розроблений комплекс рекомендацій для корекційної роботи з жінками, що страждають на психогенну фригідність.

Впровадження результатів дисертаційного дослідження. Отримані в дисертаційному дослідженні результати (теоретичні результати та розроблені, адаптовані психодіагностичні методики) використовуються при викладанні таких курсів: 1) “Психодіагностика”. Читається для студентів 5-го курсу філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; 2) “Загальна психологія. Психологія особистості (практикум)”. Читається для студентів 3-го курсу факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Розроблений за результатами дисертаційного дослідження комплекс практичних заходів використовується у вигляді тренінгової корекційної програми в Центрі у справах сім'ї та жінок „Родинний дім” Святошинської районної в місті Києві державної адміністації.

Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації дослідження виконані автором самостійно. Статті опубліковані дисертантом без співавторів.

Надійність і вірогідність отриманих даних забезпечується послідовною реалізацією теоретичних положень у вирішенні задач емпіричного дослідження; застосуванням комплексу методів психологічної діагностики, що відповідають предмету і задачам дослідження; проведенням змістовного якісного та кількісного аналізу даних; коректним використанням методів математично-статистичної обробки даних.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження доповідались на засіданнях кафедри психодіагностики та медичної психології (1999 - 2003 рр.) і трьох наукових конференціях: „Психологія життєвої кризи особистості” (Київ, 2000); щорічній науковій конференції студентів та аспірантів Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2000, 2001).

Результати дисертації опубліковані у трьох статтях у наукових фахових виданнях та однієї статті в іншому науковому виданні (чотири публікації).

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, заключення, загальних висновків, списку використаних джерел і чотирьох додатків. Зміст роботи викладений на 158 сторінках друкованого тексту і включає 10 таблиць, 19 рисунків. Список використаних джерел налічує 166 праць, 22 з яких - іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовується актуальність досліджуваної проблеми та ступінь її розробленості в сучасній психології, що зумовлює вибір теми дослідження. Визначаються об'єкт, предмет, мета і задачі дослідження, вказуються його методологічні та теоретичні основи, а також методи. Розкриваються наукова новизна і практичне значення роботи; наводяться відомості про особистий внесок здобувача, впровадження та апробацію дослідження.

У першому розділі „Психогенна фригідність: теоретичний аналіз та дослідження проблеми” представлені загальні концептуальні положення, що стосуються досліджуваного явища.

Аналізуютья погляди науковців (Г. Г. Гентера, М. Войти, Г. Роледера, В. І. Здравомислова) щодо сутності та класифікації різних форм статевої холодності жінки; головним принципом цих класифікацій є наявність чи відсутність лібідо та ступінь і можливість його реалізації. В даному дослідженні запропоновано керуватися концепцією А. М. Свядоща, що ґрунтується на клініко-етіологічному принципі. В рамках цієї концепції виділяються чотири форми фригідності: 1) симптоматична, що є проявом якогось основного соматичного захворювання; 2) ретардаційна, що має тимчасовий характер і спричинюється деяким запізненням (ретардацією) статевого відчуття; 3) конституційна, зумовлена уродженою недостатністю психо-сексуальної функції; 4) психогенна, що є наслідком гальмування сексуальної функції психічними факторами.

У розділі досліджуються фактори, що формують психогенну фригідність. Аналіз причин формування психогенної фригідності показав, що наявність психотравми не є обов'язковою умовою формування даного розладу. Продуктивним є пошук глибинних характеристик особистості, що зумовлюють його розвиток.

Пропонується говорити про ускладнену картину формування психогенної фригідності, коли фактором-чинником виступає не якась одномоментна або чітко окреслена травмуюча подія, а подовжений в часі глибинний травматичний вплив, що має свої характеристики та особливості.

Спираючись на роботи вітчизняних психологів, що займались дослідженням і терапією різних форм статевих розладів (Ю. Є. Альошина, Р. І. Білобривка, Б. М. Ворнік, А. А. Глєбов, Д. Д. Єнікєєва, Г. С. Кочарян, А. С. Кочарян, З. В. Рожановська, А. А. Чекаліна та ін.), та зарубіжних науковців (H. A. Katchadourian, J. L. McCary, D. E. S. Frable та ін.), ми дійшли висновку: дослідження глибинного травматичного впливу, який, на нашу думку, має місце при формуванні психогенної фригідності, слід здійснювати через аналіз: а) особливостей психосексуального розвитку. Його порушення, травматичність певної стадії можуть призводити до формування статевих розладів; б) статево-рольової ідентифікації жінки. Цей аспект власного образу починає формуватися на основі взаємодій між батьками і дитиною від самого народження і суттєво впливає на формування сексуальної поведінки дорослої людини.

Підкреслюється надзвичайна значущість для подальшого формування власної статево-рольової ідентифікації людини її дитячих вражень. Першою особою, з якою взаємодіє дитина, виступає, як правило, матір. Тому особливу увагу ми приділяємо дослідженню стосунків „матір-донька”, оскільки саме вони є вирішальними для формування статево-рольової структури та статево-рольової поведінки дорослої жінки і можуть виступати основним джерелом травматичного впливу.

У другому розділі „Методи дослідження особливостей формування психогенної фригідності” аналізуються методологічні засади, пропонується схема емпіричного дослідження, обґрунтовується обраний діагностичний інструментарій. Надається характеристика досліджуваної вибірки.

Індикаторами травматичного впливу, що супроводжує ранні взаємини „матір-донька”, виступають, на нашу думку, особливості психосексуального розвитку та процесу ідентифікації. Їх порушення, у свою чергу, впливатиме на статево-рольову структуру та реалізацію статевої ролі в цілому. Саме такий висновок зумовив план емпіричного дослідження та характер підібраних для нього методів.

Наше дослідження складалося з кількох етапів: пілотажного, основного дослідницького та формуючого.

На першому етапі ми прагнули дослідити, по-перше, особливості психосексуального розвитку, оскільки порушення певних його стадій може виступати індикатором травматичності взаємин „мати-донька”; по-друге, статево-рольову „Я”- концепцію жінок з психогенною фригідністю як основу їх статево-рольової ідентифікації. Метою дослідження було виявлення проявів порушень ранніх взаємин „мати-донька”, які, на нашу думку, виступали важливим джерелом глибинного травматичного впливу, що спричинював розвиток психогенної фригідності.

Для вирішення поставлених завдань ми обрали проективну методику „Blacky Pictures”, що дозволяє робити висновок не лише про наявність, а й про характер порушень психосексуального розвитку особистості; шкалу Heilbrun, що діагностує статево-рольову „Я”- концепцію людини.

За допомогою п'ятої шкали тесту СМІЛ (стандартизованої модифікації тесту MMPI) був досліджений актуальний рівень маскулінності/фемінінності у жінок з психогенною фригідністю.

Отримані проміжні результати зумовили характер та напрямок подальшої роботи. Її метою було дослідження статево-рольової структури та рольової поведінки жінок з психогенною фригідністю. Для даного дослідження ми розробили репертуарну решітку, в якій об'єктами оцінки виступали парціальні складові жіночої ролі, визначені за допомогою окремого дослідження: „мати”, „жінка”, „ділова жінка”, „господарка”, „донька”. Параметрами оцінки були якісні характеристики цих ролей: 1) важливість успішного виконання ролі (у статево-рольовій структурі вона матиме назву “Важлива роль”); 2) вдалість виконання ролі (“Компенсаторна роль”); 3) позитивна підкріпленість ролі з боку батьків (“Позитивно підкріплювана роль”); 4) негативна підкріпленість ролі з боку батьків (“Негативно підкріплювана роль”); 5) витісненість ролі (“Витіснена роль”); 6) міра опанування ролі (“Недорозвинена роль”); 7) роль як джерело відчуття провини (“роль Провини”). Важливою перевагою такого підходу було те, що відправним пунктом аналізу (предметом дослідження) можуть виступати як парціальні ролі (мати, жінка, господарка і тощо), так і їх якісні характеристики (витісненість, компенсаторність, позитивна чи негативна підкріпленість, тощо).

Окрім того, як важлива частина реалізації жіночої статевої ролі досліджувались особливості взаємин з партнером. Це робилось на основі аналізу рольових очікувань жінки від партнера і того, які рольові функції приписуються стосункам з ним (за допомогою тесту РОШ - „Рольові Очікування партнера у Шлюбі”).

Третій - формуючий - етап нашого дослідження на основі отриманих даних передбачав розробку та проведення психологічного тренінгу, завданням якого була корекційна робота з наслідками дії виявлених факторів-чинників психогенної фригідності. З метою перевірки ефективності розробленого тренінгу ми обрали такі методики: 1) модифікація методу репертуарних решіток (описана вище), яка давала можливість простежити характер змін у статево-рольовій структурі жінок з психогенною фригідністю; 2) КТС (кольоровий тест ставлень), що дозволяв виявити ще неусвідомлені досліджуваними особами зміни в їх сприйнятті та ставленні до складових жіночої ролі, а також динаміку конфліктності ідентифікації з матір'ю.

Загальна кількість досліджуваних на різних етапах становила 108 жінок. Дослідження проводилося в трьох групах:

1) жінок з нормальною сексуальністю (далі - група „Норма”). Сюди потрапили жінки, які мали регулярні статеві контакти з постійним партнером, під час статевого акту вони у більшості випадків отримували оргазм;

2) жінок з ускладненою внаслідок соматичної хвороби реалізацією статевої функції (далі - група „Соматика”). Всі жінки відзначали у себе неможливість отримати оргазм під час статевого акту, хоча до загострення хвороби (рік чи півтора до часу дослідження) вони його отримували. Отже, до групи увійшли жінки з симптоматичною формою фригідності;

3) жінок, що звернулися до медичної установи зі скаргою на аноргазмію, і в яких не виявлено фізіологічних причин формування даного розладу (далі - група „Фригідність”). Кожна жінка мала постійного статевого партнера та можливість регулярних статевих контактів. Жодна з жінок ніколи не переживала оргазм, хоча більшість з них відчували статеве збудження більш-менш регулярно. Крім того жодна з жінок ніколи не зазнавала зґвалтування або іншої психотравматичної події сексуального характеру. Наявність дітей у більшості жінок та їх зрілий вік були запорукою того, що до вибірки не потрапили жінки з ретардаційною формою фригідності.

Групи „Норма” та „Соматика” виступали у дослідженні як контрольні.

Наше дослідження проводилось на базі відділень гінекології та урології Київської міської лікарні № 9, Інституту урології та нефрології АМН України, Центру у справах сім'ї та жінок „Родинний дім” Святошинської в місті Києві державної адміністрації.

Третій розділ „Дослідження особливостей статево-рольової ідентифікації жінок з психогенною фригідністю” містить докладний опис процедури і результатів проведеного емпіричного дослідження.

В ході дослідження ми змогли переконатися, що фактором формування психогенної фригідності виступає не якась певна травмуюча подія, а має місце глибинний, подовжений у часі травматичний вплив. Передусім він пов'язаний з порушенням стосунків „мати-донька” на ранніх етапах психосексуального розвитку.

Отже, у даному випадку має місце негативне сприйняття образу матері, ідентифікація з якою надалі відбувається за схемою „від супротивного” („я не така, як матір”). Це проявляється в протиставленні образу „Матері” образам „Я” та „Ідеальна жінка” (результати дослідження за допомогою шкали Heilbrun). Ідентифікація з матір'ю за фемінінними якостями у групі фригідних жінок має сильніше виражений негативний характер, ніж за маскулінними якостями. Це свідчить про неприйняття в першу чергу тих складових материнського образу, які обумовлюють його статево-рольовий прояв. Отже, наявний глибинний статево-рольовий конфлікт, втіленням якого є відсутність позитивної ідентифікації з матір'ю.

Механізм впливу фактора порушення ідентифікації на формування психогенної фригідності діє, на нашу думку, таким чином. Не приймаючи матір, не ідентифікуючись з нею позитивно, жінка підсвідомо заперечує і жіночу статеву роль, першим і найвпливовішим уособленням якої є мати. Оскільки власна сексуальність жінки є частиною реалізації жіночої статевої ролі, то не приймається і вона. Досягнення оргазму під час статевого акту виступає проявом ускладненої реалізації жіночої статевої ролі.

У жінок з психогенною фригідністю приписування собі дуже високої вираженості фемінінних якостей не пов'язане з вимірюваним рівнем фемінінності/маскулінності, таке приписування є компенсаторним і виконує функцію захисного механізму (результати дослідження за п'ятою шкалою тесту СМІЛ).

Аналіз виявив, що статево-рольова структура жінок з психогенною фригідністю характеризується проблемною реалізацією тих парціальних складових, що мають вагоме позитивне підкріплення з боку батьків. Підкріплюються, розвиваються лише окремі складові жіночої ролі, тим часом, як інші її складові (парціальні ролі „жінки”, „ділової жінки”), що самою досліджуваною оцінюються як найважливіші для неї, депривуються з боку батьків. За таких обставин стосунки „мати-донька” виявляються руйнівними для формування жіночої ролі, що проявляється на поведінковому рівні в її проблемній реалізації. Підтвердженням наших висновків є те, що парціальна роль „жінки” виступає позитивно підкріплюваною у статево-рольовій структурі жінок з контрольних груп, в цих групах також немає якоїсь специфічної ролі, яка б виділялась як негативно підкріплювана.

Для жінок з контрольних груп характерним є ефект рівномірного та різноспрямованого позитивного підкріплення усіх парціальних складових жіночої ролі. Тому ми можемо говорити про ефект рівномірного, різноспрямованого позитивного підкріплення, не характерний для статево-рольової структури жінок з психогенною фригідністю.

У статево-рольовій структурі жінок контрольних груп має місце так званий „рольовий ланцюжок”, або рольова вісь, коли позитивно підкріплювана роль є також найважливішою роллю, а отже і тією роллю, невдале виконання якої викликає почуття провини. З огляду на це, ми говоримо про особливу проблемність парціальної ролі „жінки” у статево-рольовій структурі жінок з психогенною фригідністю. Будучи важливою роллю та роллю провини, вона, разом з тим, не заохочується батьками і не виступає в якості компенсаторної (тобто не сприймається найбільш вдало виконуваною). Отже, у жінок з психогенною формою фригідності наявний дисбаланс, розірваність системи ролей в цілому, а рольові зв'язки мають переважно конфліктний характер.

Для статево-рольової структури жінок групи „Соматика” характерним є зміщення психологічного навантаження в бік „материнської” парціальної ролі, оскільки парціальну роль „жінки” складно реалізувати внаслідок специфічного характеру соматичної хвороби. Проте не виключено, що таке зміщення має тимчасовий, ситуативний характер і повністю або частково зникне після відновлення статевої функції.

Дослідження структури функцій шлюбу жінок з психогенною фригідністю виявило, що особливості реалізації цими жінками своєї статевої ролі впливають на визначення факторів сексуальної гармонії та зовнішності як найважливіших для забезпечення благополуччя та міцності шлюбного союзу. Ці дані свідчать про небажання психологічно зближуватись з партнером. В ситуації, коли стосунки є емоційно поверховими, особливого значення набуває саме зовнішня привабливість. Водночас, факторам особистісної ідентичності з партнером, а також батьківсько-виховній функції приділяється суттєво менше значення. Ми вважаємо, що даний факт передусім свідчить про існування у цих жінок проблем з їх батьківською родиною і є індикатором протиставлення парціальних ролей „матері” та „доньки”.

Четвертий розділ „Опис практичної тренінгової роботи з жінками, що страждають на психогенну фригідність” присвячений розробленому на основі отриманих даних комплексу корекційних тренінгових заходів для роботи з психогенною фригідністю.

Запропонований до розгляду тренінг проводився у квітні 2001 року в групі, що складалася з 9-ти жінок, які раніше були досліджуваними в групі „Фригідність”. Тренінг тривав 5 днів, протягом 4 годин кожного дня.

Результатом нашої дослідницької роботи було виявлення декількох сфер формування психологічних проблем, які призводять до розвитку психогенної фригідності. Розроблений комплекс корекційних тренінгових заходів був спрямований на гармонізацію рольової структури та тих парціальних ролей, з яких вона складається, і мав назву „Розвиток жіночої ролі”.

Його загальною метою було: 1) усвідомлення проблем, пов'язаних з реалізацією парціальних складових жіночої ролі; 2) гармонізація статево-рольової структури: різнобічний розвиток та позитивне підкріплення її складових (з акцентом на парціальній ролі „жінки”).

Ці загальні завдання здійснювалися через виконання цілої низки спеціальних вправ, спрямованих на:

зміну ригідних переконань, що заважають реалізації парціальних складових жіночої ролі. В даному разі ми працювали з найбільш усвідомлюваним рівнем проблеми, застосовуючи елементи когнітивної терапії;

розвиток чуттєвості різних модальностей, що забезпечують реалізацію соматичного компоненту парціальної ролі „жінки”. Розвиток здійснювався через стимуляцію креативності, зміцнення контакту з тілом. Отже, в даному випадку ми працювали з проблемою ускладненої реалізації статевої ролі на рівні тілесних відчуттів;

розвиток емоційної експресії, спонтанності. В даному разі ми працювали з умінням розуміти та відреаговувати власні емоції та переживання під час реалізації парціальних складових жіночої ролі;

роботу з парціальними ролями, спрямовану на прийняття та подолання проблем, пов'язаних з їх реалізацією на поведінковому рівні. В даному випадку ми поєднували, інтегрували всі попередні рівні представленості проблеми вже як ресурсні джерела (когнітивний, тілесно-чуттєвий, емоційний) з метою вирішення основного завдання - розвитку парціальної ролі „жінки” та набуття позитивного досвіду в її реалізації.

Для перевірки ефективності тренінгу використовувалася така схема дослідження. Перед початком роботи учасницям тренінгу пропонувалось виконати тест КТС. Із стандартного восьмикольорового тесту Люшера слід було по черзі обирати ті кольори, що асоціюються з такими об'єктами оцінювання: „я як матір”, „я як жінка”, „я як господарка”, „я як ділова жінка”, „я як донька”, „моя мати”. Далі кожна з учасниць ранжувала кольори за мірою уподобання, починаючи з найприємніших і закінчуючи неприємними. Потім розпочинався тренінг.

Після завершення тренінгу учасницям пропонувалось відповісти на питання репертуарної решітки, подібної до тої, яку вони заповнювали під час проведення основного етапу дослідження. Наступним кроком було повторне тестування за допомогою тесту КТС.

При повторному використанні методу репертуарних решіток, була виявлена лише невелика кількість значущих відмінностей. Це зумовлено, на нашу думку, тим, що в даному випадку досліджувався усвідомлюваний рівень ставлень та уявлень. З цієї точки зору нам було особливо важливим проаналізувати результати дослідження, проведеного за допомогою тесту КТС, який відображає як усвідомлювані, так і неусвідомлювані рівні ставлень людини.

Статистичний аналіз даних, отриманих за допомогою КТС, виявив значущі відмінності у ставленні до досліджуваних об'єктів після проведення тренінгу. Важливо відзначити, що психологічні зміни торкнулися тих об'єктів оцінювання, які найбільшою мірою презентують конфліктність статево-рольової структури та ідентифікаційних процесів жінок з психогенною фригідністю.

Проведення тренінгу виявило його ефективність щодо корекції психологічних проблем, пов'язаних з реалізацією статевої ролі та ідентифікаційними процесами. Це робить доцільним його подальше використання у терапевтичній роботі з жінками, які страждають на психогенну фригідність.

У заключенні окреслюються перспективи подальшого дослідження. Вони пов'язуються, насамперед, дослідженням та аналізом ролі батька у формуванні статево-рольової ідентифікації та рольової структури жінки, з аналізом процесів статево-рольової ідентифікації та формування статево-рольової структури не лише на ранніх, а і на більш пізніх етапах психосексуального розвитку. На окреме психологічне дослідження заслуговують також інших форм фригідності, зокрема симптоматична.

Узагальнення отриманих результатів дисертаційного дослідження дало можливість сформулювати остаточні висновки.

Аналіз причин виникнення психогенної фригідності виявив поліфактрону картину її формування. Окрім фактору психотравми, пов'язаного з суворим вихованням, страхом завагітніти, необізнаністю щодо сфери сексуальних стосунків та зґвалтуванням, вагомим фактором-чинником виступає подовжений у часі глибинний травматичний вплив, пов'язаний з порушенням взаємин „мати-донька” на ранньому етапі психосексуального розвитку.

У жінок з психогенною фригідністю конфліктність взаємин „мати-донька” призводить до порушення статево-рольової ідентифікації. Вона проявляється у конфронтації між образом „Я” та фемінінними складовими образу матері, що впливають на формування статево-рольової структури та поведінки дорослої жінки.

Жінки з психогенною фригідністю мають конфліктну статево-рольова структуру, для якої характерна фрустрованість жіночої ролі. Порушується так звана рольова вісь, коли ключова складова жіночої ролі (парціальна роль „Жінка”) переживається як невдало виконувана та недорозвинена.

Для жінок з психогенною фригідністю характерна однобічно розвинута, поляризована рольова система. Вона формується батьківським вихованням за схемою „або - або”, коли заохочення однієї складової жіночої ролі з необхідністю зумовлює негативне підкріплення іншої. Поляризація рольової системи також засвідчує травматичний вплив стосунків жінки з матір'ю на глибинному рівні.

Жінки з симптоматичною формою фригідності мають акцентовану материнську складову жіночої ролі (на противагу знеціненню інших її складових), що пов'язане з ускладненням реалізації статевої функції через соматичну хворобу.

Шлюбні взаємини жінок з психогенною фригідністю мають суперечливий характер. При ускладненій реалізації жіночої статевої ролі та підсвідомому запереченні можливості отримати насолоду від статевого акту, найбільш вагомими факторами шлюбних взаємин виступають фактори сексуальної гармонії та зовнішності партнера.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Морозова О.И. Проективная методика „Blacky Pictures” и ее применение в исследовании психосексуального развития человека // Школа здоровья. - 1997. - №4. - C. 86-94.

Морозова О.І. Методика „Blacky Pictures” для дослідження особливостей психосексуального розвитку дорослих та дітей // Практична психологія та соціальна робота. 2000. - № 6. С. 11-16; 2000. - №7. С. 14-21.

Морозова-Ларіна О.І. Психогенна фригідність: аналіз проблеми // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. IV, ч. ІІІ. К.: Гносзіс. - 2002. С. 162-166.

Морозова-Ларіна О.І. Специфіка статевої ідентифікації у жінок з психогенною фригідністю. // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. IV, ч. І. К.: Гносзіс. - 2002. С. 177-181.

О. І. Морозова-Ларіна. Особливості статево-рольової ідентифікації у жінок з психогенною фригідністю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 - медична психологія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню факторів формування психогенної фригідності.

Вперше поряд з описаними в літературі традиційними факторами формування психогенної фригідності теоретично і практично обґрунтовується існування як фактора-чинника глибинного травматичного впливу, пов'язаного з порушенням статево-рольової ідентифікації; доводиться його вагома роль у формуванні психогенної фригідності. Досліджено особливості стосунків „мати-донька” як вирішальні для формування статево-рольової системи та статево-рольової поведінки дорослої жінки. Показано, що вони можуть виступати джерелом травматичного впливу при формуванні психогенної фригідності.

На основі отриманих даних розроблено комплекс корекційних тренінгових заходів, що є ефективним інструментом для психотерапевтичної роботи з психогенною фригідністю та спрямований на гармонізацію статево-рольової структури і розвиток жіночої ролі жінок з даним розладом.

Ключові слова: психогенна фригідність, статево-рольова ідентифікація, статева роль, психосексуальний розвиток, ранні об'єктні стосунки.

Морозова-Ларина О. И. Особенности поло-ролевой идентификации у женщин с психогенной фригидностью. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.04 - медицинская психология. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2003.

В работе исследуются факторы, влияющие на формирование психогенной фригидности. Обосновывается необходимость принятия усложненной картины формирования психогенной фригидности, в которой фактором-причиной является не одномоментное, четко определенное травматическое событие, а длительное, глубинное травматическое влияние, имеющее свои характеристики и особенности.

Установлено, что такое травматическое влияние обусловлено нарушением объектных отношений с матерью на ранних этапах психосексуального развития. Имеет место негативное восприятие образа матери, идентификация с которой в дальнейшем происходит по схеме “от противного” (“я не такая, как мать”). Конфликтность отношений “мать-дочь” приводит к нарушению поло-ролевой идентификации с матерью женщин с психогенной фригидностью. Результатом этого является проблемная реализация женской роли и сексуальности как ее составляющей. Подсознательное отрицание возможности получить удовольствие от полового акта является фактором формирования психогенной фригидности.

В исследовании использовался ряд методов и методик, как известных, так и специально разработанных и модифицированных. Так, для исследования особенностей психосексуального развития использовалась специально адаптированная и валидизированная проективная методика “Blacky Pictures”. Уровень маскулинности/фемининности и связанных с ним поведенческих особенностей изучался при помощи пятой шкалы ММРI и шкалы Heilbrun (в отличие от других поло-ролевых шкал, она диагностирует поло-ролевую “Я”-концепцию человека). Для исследования особенностей поло-ролевой структуры использовалась специально разработанная автором модификация методики репертуарных решеток, где предметом анализа были не только объекты оценивания, но и качественные характеристики, по которым исследование совершалось. Особенности взаимоотношений женщин с психогенной фригидностью в браке выяснялись при помощи методики РОБ (ролевых ожиданий партнеров в браке).

В работе представлен разработанный на основе полученных данных комплекс коррекционных тренинговых мероприятий для работы с психогенной фригидностью.

Результаты проведенного исследования свидетельствуют о необходимости учета особенностей поло-ролевой идентификации и психосексуального развития, характера ранних отношений “мать-дочь” женщин с психогенной фригидностью при выборе стратегии психотерапевтической работы с данным расстройством.

Ключевые слова: психогенная фригидность, поло-ролевая идентификация, половая роль, психосексуальное развитие, ранние объектные отношения.

Morozova-Larina O. I. The characteristics of gender-role identification among women with psychogenic frigidity. - Manuscript.

Dissertation for the Candidate degree in Psychological Science (specialty 19.00.04 - medical psychology). - Kiev National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2003.

The thesis is dedicated to the investigation of the psychogenic frigidity forming.

Firstly, along with described in the special literature traditional factors of the psychogenic frigidity forming, the existing of a deep traumatic stress connected with the violation of gender-role identification is grounded theoretically and practically. The characteristics of mother-daughter relations are investigated as crucial ones for gender-role system and gender-role behavior of the adult woman. It is shown that these relations can be a source of a traumatic influence in the process of psychogenic frigidity forming.

On the basis of the data obtained during the research a complex of correctional training means that can be an effective tool for psychotherapeutic treating of psychogenic frigidity is worked out. This complex is directed to the harmonization of gender-role structure and development of female role in women with the said disfunction.

Key words: psychogenic frigidity, gender-role identification, gender role, psychosexual development, early object relations.

Размещено на Allbest.ru

...