Психологічний аналіз професійної діяльності міліціонерів ДСО при МВС України та визначальні умови її удосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ України

Міністерство внутрішніх справ України

УДК 159.9:351.743

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Психологічний аналіз професійної діяльності міліціонерів ДСО при МВС України та визначальні умови її удосконалення

Спеціальність 19.00.06 - юридична психологія

Кретчак Олена Миколаївна

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ України, МВС України правоохоронний злочинність конкуренція

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Юхновець Геннадій Олександрович, Національна академія внутрішніх справ України, начальник кафедри юридичної психології

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Яковенко Сергій Іванович, Київський інститут внутрішніх справ, начальник кафедри юридичної психології;

кандидат юридичних наук, професор Бедь Віктор Васильович, Закарпатський інститут ім. Августина Волошина Міжрегіональної Академії управління персоналом, директор.

Провідна установа -- Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, м. Київ

Захист відбудеться 14 листопада 2003 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.007.01 у Національній академії внутрішніх справ України, МВС України за адресою: 03035, м. Київ, Солом'янська пл., 1.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України, МВС України за адресою: 03035, м. Київ, Солом'янська пл., 1.

Автореферат розісланий “___” жовтня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.І. Казміренко

Загальна характеристика роботи

Держава ставить перед правоохоронними органами цілі та завдання, спрямованi на лiквiдацiю злочинностi в Українi. В умовах соцiально-економiчної кризи, загострення кримiногенної ситуацiї та зростання рiзних форм злочинностi пiдвищуються вимоги до дiяльностi мiлiцiї, що викликає необхiднiсть науково-обґрунтованого пiдходу до її органiзацiї.

В системi органiв внутрiшнiх справ, яка в суверенній українській державі вирiшує вiдповiдальнi та складнi завдання забезпечення правопорядку, особливе мiсце належить Державній службі охорони Далі - ДСО при МВС України. Особливість професійної діяльності цієї служби полягає в тому, що вона надає охороннi послуги пiдприємствам i населенню, одержуючи чималий грошовий прибуток за умов існування конкуренцiї з боку приватних структур. Ефективнiсть функцiонування служби значною мiрою залежить вiд суб'єкта її дiяльностi: працiвникiв ДСО.

Аналiз теоретичних джерел, вивчення досвiду професійного відбору та пiдготовки працiвникiв як ДСО, так i приватних структур вказали на важливість проведення психологічних досліджень у цій галузі та подальшої розробки відповідних методичних рекомендацiй.

Окремі аспекти проблеми вдосконалення професійної діяльності розроблялися ще на початку XX столiття в руслi загальної психологiї, психологiї працi, вiкової та педагогiчної психологiї (Г. Мюнстерберг, О. Лiпман, В. Штерн, С.Г. Геллерштейн, М.Д. Левiтов, О.М. Iванова, Є.О. Клiмов та iн.). Пiсля другої свiтової вiйни виникла необхідність розвитку інших напрямків психологічної науки, зокрема вiйськової та юридичної психологiї, психологiї дiяльностi в особливих умовах (М.I. Д'яченко, Б.Ф. Ломов, К.К. Платонов, О.М. Столяренко, А.В. Тiмченко, О.Г. Базанов, I.I. Малопурiн, Ю.М. Забродiн, Л.П. Степанова, П.I. Клiмук та ін.). Проте аналіз наукових праць показав, що велика кількість психологічних проблем удосконалення професійної діяльності ще залишається невирішеною.

Вивчені нами першоджерела присвячені, головним чином, окремим методичним та організаційним аспектам відбору та тестування кадрів (Б.Г. Бовін, В.М. Богданов, В.А. Варламов, М.В. Воропаєв, А.В. Козодаєв, М.В. Виноградов, М.О. Калашников, Л.М. Колодкін, Ю.Ф. Лазарєв, В.І. Лебедєв, В.В. Лебедько, Г.М. Мякішев, Л.В. Нікандрова, В.Ф. Назаренко, А.С. Силін та ін.) або містять узагальнені переліки якостей працівників окремих служб органів внутрішніх справ (В.І. Барко, А.В. Гайдашук, С.Є. Тихонов, А.В. Фатула, Г.А. Філанович, І.О. Шматко та ін.). В працях зарубіжних авторів - Дж. Вогна, Г. Каца, Х. Морріса, Дж. Страттона, Р. Таннехілла, Я. Уествуда - лише загалом розкрито систему підбору кадрів до поліцейських органів.

Психологічному опосередкуванню діяльності працівників охорони приділяв певну увагу О.М. Столяренко. Але його дослідження здійснювалися в інших політичних та соціально-економічних умовах і спиралися на нормативно-правову базу, що згодом змінилася. З цієї причини встановлені ним закономірності вимагають перевірки в сучасних умовах.

Таким чином, актуальність даного дослідження зумовлена відсутністю теоретичних узагальнень та науково-практичних розробок з питань професійного відбору та професійно-психологічної підготовки міліціонерів охорони. В дослідженні здійснене комплексне професіографічне вивчення діяльності міліціонерів охорони та їх професійно-значущих якостей. Крім того, за результатами дослідження розроблені відповідні методичні рекомендації щодо організації системи професійної підготовки, зокрема службової та професійно-психологічної підготовки, розвитку та вдосконаленню професійно-значущих якостей та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах галузевого дослідження і є складовою частиною виконання Комплексної Програми вдосконалення роботи з кадрами та зростання авторитету міліції на 1999-2005 рр. та “Комплексного плану поліпшення роботи та подальшого розвитку служби психологічного забезпечення МВС України на 2000-2003 рр.”, а саме п. 1.9. “Розробка кваліфікаційних вимог (професіограм) основних спеціальностей ДСО”.

Авторське дослiдження проведене на замовлення Головного управління Державної служби охорони при МВС України від 22.05.01 р. за № 11/4-2-1834 та відповідно до плану науково-дослiдної роботи кафедри юридичної психологiї Національної академії внутрішніх справ України за темою “Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик деяких категорій фахівців МВС України”.

Мета і задачі дослідження - психологічний аналіз професійної діяльності міліціонерів ДСО і розробка науково-обґрунтованих пропозицій щодо професійного відбору та формування і розвитку професійно-значущих якостей як умов підвищення ефективності оперативно-службової діяльності. Цією метою зумовлено опрацювання наступних завдань дослiдження:

- визначення методичних підходів до психологічного вивчення професійної діяльності міліціонерів ДСО;

- аналiз визначальних умов та чинникiв професійної дiяльностi міліціонерiв ДСО;

- розробка методики вивчення професійної діяльності та професійно-значущих якостей міліціонерів ДСО;

- розробка професiограм з відповідними критеріальними частинами на основні посадові категорії міліціонерів ДСО;

- проведення апробації робочого варіанту професіограм міліціонерів охорони та надання пропозицій щодо їх використання в практичній діяльності психологів підрозділів ДСО;

- розробка методики професійно-психологічного відбору кандидатів на службу до підрозділів ДСО та методичних рекомендацій з організації професійно-психологічної підготовки міліціонерів ДСО.

Об'єктом дослідження є професійна діяльність і особистість міліціонерів охорони, предметом - психологiчнi чинники, що забезпечують ефективність службової дiяльностi мiлiцiонерiв ДСО.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять принципи та основні категорії діалектико-матеріалістичного пізнання соціальних явищ та процесів, зокрема:

1) принцип єдностi свідомості та дiяльностi (О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, С.Л. Рубiнштейн);

2) системно-структурний підхід до вивчення особистості (Б.Г. Ананьєв, П.К. Анохін, О.Г. Ковальов, В.С. Мерлін, К.К. Платонов);

3) системно-структурний пiдхiд до вивчення психологiчної готовностi (А.Д. Ганюшкiн, М.I. Д'яченко, Л.А. Кандибович, М.Д. Левiтов, Л.С. Нерсесян);

4) системно-структурний пiдхiд до аналiзу професiйної дiяльностi (В.Д. Небилiцин, Б.I. Фурманець, В.В. Шапарь);

5) принцип системного пiдходу в психологiї (С.П. Бочарова, С.Г. Кисiль, Г.К. Середа, В.Д. Шадрiков та iн.);

6) методологiя професiографiчних дослiджень (В.Н. Гуревич, О.М. Iванова, Є.О. Клiмов, Б.В. Кулагiн).

Пiд час збирання емпіричного матерiалу (розділи 2 та 3) застосовувалися наступні методи:

1) пошуковi (спостереження, бесiда, анкетування);

2) психографiчнi (аналiз документів, експертнi оцiнки, аналіз умов діяльності та ін.);

3) психодiагностичнi (тестовi методики визначення психічних пізнавальних процесів (властивостей пам'яті та уваги), програмнi засоби психофiзiологiчного тестування (методика “Рефлексометрія”), стандартизованi та модифiкованi опитники (методика Кеттела 17_РF, ММРІ, тест на визначення iнтелекту КОТ));

4) формуючi методи, психотехнiчнi iгри та вправи, ситуацiйнi завдання, дiловi iгри, психологiчний тренiнг професiйних вмінь, метод моделювання.

Первинні данi, здобутi на етапi констатуючого та формуючого експериментiв, пiддавалися статистичнiй обробцi з обчисленням середнiх значень та дисперсiї, кореляцiйного аналiзу рангiв Спiрмена.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні можливостей застосування психологічних знань із позиції обґрунтування вимог до особистості міліціонерів ДСО, а саме:

- здійсненні функціонально-психологічного аналізу чинного нормативно-правового регулювання та комплексного психологічного аналізу змісту і умов професійної діяльності;

- встановленні психологічних особливостей професійної діяльності, основними серед яких є поліфункціональність, складність організаційної та психологічної структур, конфліктність взаємодії та велика ймовірність застосування заходів державного примусу, непрогнозовані зміни темпу діяльності, наявність позаштатних ситуацій із елементами небезпеки й ризику;

- розробленні професіограм та психограм основних посадових категорій ДСО;

- обґрунтуванні переліку організаційно-методичних принципів, визначеннї сукупності методів і методик, необхідних для формування стану готовності міліціонера ДСО до професійної діяльності як сукупності психофізіологічних, індивідуально-психологічних та соціально-психологічних характеристик.

Практичне значення одержаних результатiв полягає в обґрунтуваннi професiйних вимог до особистостi працiвникiв ДСО та впровадженні їх в процес професійного відбору кандидатів на службу як умов удосконалення професійної діяльності.

Результати дисертаційного дослідження за сприянням Головного управління Державної служби охорони при МВС України (вказівки ГУ ДСО від 13 жовтня 2001 р. № 11/4-3003/Бд, від 5 листопада 2001 р. № 11/4-4122/Ст) було апробовано в стройових підрозділах управлінь та відділів ДСО при ГУМВС-УМВС України, в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, училищах професійної підготовки працівників охорони (2001 р.).

Автором узагальнено результати проведеної апробації робочого варіанту професіограм на основні посадові категорії міліціонерів охорони, визначено їх критеріальні частини та надані пропозиції щодо їх використання (лист до ГУ ДСО від 03.12.2001 р. № 17/9-3083 та методичні розробки з професійно-психологічної підготовки працівників ДСО від 18.04.2002 р. № 17/9-1466).

Особистий внесок здобувача. Відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ України за темою “Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик деяких категорій фахівців МВС України” вивчався конкретний фаховий рівень (міліціонери ДСО).

Всі сформульовані в дисертації положення та висновки обґрунтовані на базі особистого теоретичного та експериментального досліджень і підкріплені шестирічним досвідом роботи автора в органах внутрішніх справ, у тому числі на посаді психолога ДСО.

Апробацiя результатiв дисертацiї. Матерiали дослiджень викладенi у виступах на мiжнародних науково-практичних конференцiях та семiнарах: “Актуальнi проблеми роботи з персоналом в органах внутрішніх справ” (Харкiв, 1999 р.), “Виховне, соціальне та психологічне забезпечення кадрової політики в органах внутрішніх справ: методи та технології” (Харків, 2000 р.), семінарах психологів ДСО, присвячених питанням удосконалення психологічного забезпечення діяльності працівників ДСО (Київ, 1998-2001 рр.). Основні положення і висновки дисертації обговорювались на засіданнях кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ України та міжкафедральному семінарі кафедр юридичної психології, криміналістики НАВСУ, кафедр проблем управління, кадрової роботи та педагогіки Навчально-наукового інституту управління, кафедр прикладної психології, спеціальної та фізичної підготовки Навчально-наукового інституту підготовки кадрів оперативних служб міліції НАВСУ, кафедри юридичної психології Київського інституту внутрішніх справ при НАВСУ.

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладено в 6 публікаціях у наукових фахових виданнях, з яких 1 стаття - у колективному співавторстві.

Структура та обсяг роботи. Дисертацiя складається iз вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел, додаткiв. Змiст роботи викладено на 154 сторiнках друкованого тексту, який доповнено 16 сторiнками використаних джерел та 12 додатками на 59 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт та предмет, розкрито теоретико-методологічні засади та методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про апробацію роботи та впровадження її у практику.

Перший розділ “Психологічний аналіз професійної діяльності міліціонерів Державної служби охорони” містить два підрозділи, присвячені узагальненню теоретико-методологічних засад вивчення професійної діяльності. Тут визначено сучасний стан та методологію професіографічного дослідження.

Обґрунтовується, що необхідність вивчення професійної діяльності міліціонерів охорони зумовлена багатьма причинами. По-перше, ця служба займає чільне місце в системі органів внутрішніх справ та відіграє важливу роль у забезпеченні правопорядку на сучасному етапі, тому важливим питанням є удосконалення діяльності міліціонерів цієї служби. По-друге, у теперішній час відсутні психологічні і психофізіологічні критерії професійного відбору кандидатів для роботи у підрозділах ДСО та конкретні методичні рекомендації щодо вивчення професійної придатності. Крім того, дослідження полягає не лише в розробці моделі фахівця, але й в одночасному опрацюванні відповідних шляхів формування готовності працівника до успішного виконання професійних завдань.

За основу вивчення професійної діяльності та особистості міліціонерів охорони обрано напрямок вивчення професiйної дiяльностi, який передбачає опис та психологiчний аналiз дiяльностi (професіографія). Нами були проаналізовані методичні розробки в цій галузі дослідження (О. Ліпман, В. Штерн, Ф. Баумгартен, К. Піорковський та ін.). Основними методологічними принципами цього вивчення стали системний, діяльнісний та особистісний підходи, а теоретичною базою - психологічна теорія діяльності Г.В. Суходольського, концепція системогенезу професійної діяльності В.Д. Шадрікова та концепція динамічної функціональної особистості К.К. Платонова. Діяльнісний підхід дозволив поєднати в рамках єдиної теорії концепції уявлення про властивості індивідуальності та критерії успішності професійної діяльності, запропоновані Б.В. Кулагіним.

Доведено, що зазначена діяльність є специфічним різновидом правоохоронної діяльності та за психологічною класифікацією належить до професій типу “людина - людина”, класу дослідницько-гностичних, оскільки основним завданням працівників є забезпечення надійної охорони об'єктiв від посягань правопорушників та злочинців, а також виконання обов'язкiв по забезпеченню громадського порядку та громадської безпеки. Основним предметом діяльності міліціонерів ДСО, в загальному розумінні, є здійснення ефективного впливу на громадян із метою виконання ними правил пропускного режиму, який встановлюється на об'єктi, дотримання норм поведінки, прийнятих в суспільстві, забезпечення особистої безпеки громадян від протиправних посягань та ін. Домінуючого значення в професійній діяльності міліціонерів охорони набуває система просоціальних ціннісних орієнтацій, потреба в спілкуванні, вміння організовувати та ефективно впливати на різні категорії громадян під час виконання професійних завдань. Професійна діяльність працівників ДСО належить до складних видів людської діяльності. Це розкриває великі можливості для практичного використання в оперативно-службовій діяльності міліціонерів охорони результатів психолого-педагогічних досліджень. Зазначені аспекти свідчать, що даний вид професійної діяльності висуває високі вимоги до суб'єкта цієї діяльності і, відповідно, вимагає ретельного науково-обґрунтованого підходу до професійного добору та відбору працівників.

Розгляд нормативної бази, літературних джерел і результатів здійснених раніше досліджень дозволив дійти висновку про те, що окремі питання психологічного опосередкування діяльності працівників охорони опрацьовано у праці О.М. Столяренка; зокрема, визначені професійно-значущі якості та розроблена система професійно-психологічної підготовки працівників охорони. Але за давністю часу та у зв'язку з реорганізацією служби воєнізованої охорони в структурний підрозділ міліції охорони (1992 р.) вони вимагають нового погляду на застосування психологічних знань у роботі. Слід зазначити, що професійний статус працівників охорони досяг іншого рівня. Міліціонери охорони виконують більш різноманітні функції, в тому числі здійснюють охорону громадського порядку та громадської безпеки.

Аналіз нормативних документів, які регламентують вимоги до міліціонерів охорони, засвідчив, що посадові інструкції (функціональні обов'язки) визначають, перш за все, об'єктивні критеріальні вимоги до професійної діяльності міліціонерів охорони, наприклад зміст службової діяльності, обов'язки та права міліціонерів, рівень їх відповідальності та ін. Поряд з цим, відсутні вимоги до суб'єктивних критеріальних вимог щодо працівників, зокрема до індивідуально-психологічних якостей міліціонерів ДСО, не розроблена професійна модель фахівця ДСО. Як свідчить штатний розклад ДСО, міліціонери охорони можуть займати посади, які за умовами діяльності та сукупністю професійних дій суттєво відрізняються, наприклад, посада міліціонера групи затримання та міліціонера по охороні кредитно-фінансових установ. Існування подібної ситуації потребує диференційованого підходу до вивчення професійно-значущих якостей міліціонерів охорони, тобто окремо за кожною посадовою категорією.

Таким чином, проведений аналіз та узагальнення літературних джерел показують, що деякі матеріали можуть бути використані при підготовці рекомендацій із реалізації професійного відбору міліціонерів охорони. Професіографія вже зараз має на своєму рахунку низку істотних досягнень, а подальше її вдосконалення відкриває перспективу оптимального використання одержаних результатів для удосконалення діяльності міліціонерів ДСО.

Різноманітність завдань, що поставлені перед міліцією охорони, веде до розвитку поліфункціональності в діяльності, виділенню окремих категорій працівників, які виконують специфічні функції. Професійна діяльність міліціонера ДСО є складною за своєю організаційною та психологічною структурою. За штатним розкладом мiлiцiонери охорони можуть займати рiзні посади, а саме: мiлiцiонер-водiй, мiлiцiонер-кiнолог, молодший iнспектор групи затримання, міліціонер по охороні кредитно-фінансових установ та iн. Всього налічується 10 посадових категорiй співробітників ДСО.

Авторові вдалося провести класифікацію і визначити чотири категорiї посад мiлiцiонерiв охорони за своїми основними професійними функціями. Таким чином, за профiлем професійних функцій та психологічним змістом працівників міліції охорони класифiковано за чотирма посадовими категорiями: мiлiцiонер групи затримання, міліціонер по охороні кредитно-фінансових установ, мiлiцiонер по охороні об'єктів народного господарства, міліціонер спеціального підрозділу міліції охорони “Титан”.

Другий розділ “Вивчення професійної діяльності та професійно-значущих якостей міліціонерів Державної служби охорони” складають два підрозділи, в яких викладені методика та результати експериментального дослідження професійної діяльності та професійно-значущих якостей міліціонерів охорони.

Спираючись на визначені принципи методології професіографічного дослідження, ми розробили методику експериментального вивчення значущих чинників професійної діяльності міліціонерів ДСО та визначення професійно-значущих якостей, що складають модель фахівця цього напряму професійної діяльності. Експериментальне наукове дослідження реалізовано наступним чином.

На пiдготовчому етапі складено план роботи, продумано процедуру дослiдження, проведено роботу з пiдготовки до проведення дослiдження в чотирьох регiонах країни (оформлення запитів для проведення експерименту в регiонах, пiдбiр та розробка експертних опитникiв тощо).

Професіографічне дослідження розпочалося з ознайомлення з джерелами інформації про професійну діяльність служби міліції охорони за допомогою спеціально створених професіографічно-орієнтованих опитників. Експертне опитування проводилося в чотирьох регіонах: південному (Херсонська область), західному (Львівська область), центральному (Київська область) та східному (Харківська область). В якості експертів виступали працівники ДСО (командири стройових підрозділів) та працівники господарчих органів, яким надавалися послуги охорони. Обсяг вибірки експертів склав 5766 чоловік, що відповідає кількісним вимогам до проведення психологічного експерименту.

Проводячи професіографічний експеримент, автор вивчав структуру та зміст діяльності, умови, в яких вона відбувається, те, яким чином вона впливає на особистість працівника та навпаки. Визначалися психологічні якості, вміння, навички, що забезпечують ефективність виришення завдань, поставлених перед працівником ДСО. Шляхом використання професіографічного опитника визначені санітарно-гігієнічні, кліматичні, організаційні умови, вивчені соціально-психологічні, функціональні та мотиваційні елементи діяльності, а також надана орієнтована система відповідних професійно-значущих якостей міліціонерів ДСО. Перелік професійно-значущих якостей, з'ясованих у дослідженні, визначив і відповідні валідні методики діагностики цих якостей за окремими рівнями (підструктурами) особистості фахівців експериментального масиву.

Відправною точкою дослідження стало вивчення психологічних особливостей працівників ДСО. Прогноз психологiчної готовностi був заснований на врахуваннi професiйно-значущих якостей працiвника шляхом порівняння показникiв властивостей із показниками незалежних критерiїв успiшностi професiйної дiяльностi. Визначені в процесі експертного опитування якості стосуються всіх рівнів структури особистості фахівця, що й окреслило подальшу роботу по відшуканню референтних методик обстеження та діагностики цих якостей в процедурі експерименту.

На підставі подальшої модифiкацiї методик (не всі психологічні якості виявилися професійно-значущими для міліціонерів ДСО) та узагальнення результатів тестувань розроблено психограму мiліцiонера ДСО з конкретними критерiальними частинами, тобто конкретними числовими показниками, якi характеризують достатнiсть розвитку професiйної готовностi до виконання професiйних завдань із охоронної дiяльностi. Цьому передувало вирішення наступних завдань:

а) за допомогою методу експертних оцiнок виявлені дві категорії міліціонерів, що розрізняються за ступенем професiйно-психологiчної готовностi до дiяльностi (висока, низька);

б) сформований достатній та надійний інструментарій діагностики та розвитку професійно-значущих якостей згідно визначених критеріїв;

в) проведено визначення розвитку професійно-значущих якостей особистостi в кожнiй із категорiй за допомогою психодiагностичних методик;

г) напрацьовані конкретні критерії професійної придатності міліціонерів ДСО за окремими рівнями та підструктурами особистості.

Визначення рiвня професiйної готовностi здiйснювалося шляхом диференціації працiвникiв у групи з високим та низьким рiвнем успішності. Нами розроблена та запропонована для впровадження спеціальна методика розподілу працівників за результатами службової діяльності. Згідно вказівки Головного Управління Державної служби охорони від 26 липня 2000 року № 11/4-5-2382 вона апробована в стройових підрозділах, управліннях та відділах ДСО при ГУМВС-УМВС України, в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, училищах професійної підготовки працівників охорони.

Подальша психодiагностика професійно-значущих якостей мiлiцiонерiв охорони, які належать до категорій з різними рівнями професійної готовності, здійснювалась на масивi фахiвцiв пiдроздiлiв ДСО Харкiвської, Київської, Херсонської та Львiвської областей. Виходячи з загальної чисельностi особового складу ДСО вказаних областей, обсяг вибірки склав 840 працівників, що відповідає зазначеним вище вимогам та достатності обсягу вибірки на рівні вірогідності Р<0,05. Працівників для обстеження підiбрано з урахуванням досвiду роботи (стаж роботи на посаді не менше трьох років), високих показникiв дiяльностi, фiзичного та психiчного здоров'я.

Вихідними положеннями для обчислення кореляційного зв'язку психологічних та психофізіологічних параметрів особистості були два припущення, в основу обчислення яких покладено підрахунок різниці рангів:

- існування статистичної різниці в результатах виконання тесту між двома категоріями (“успішними” та “неуспішними“) працівників ДСО;

- наявність кореляційного зв'язку психологічного/психофізіологічного параметру особистості та стажу роботи на конкретній посаді.

Параметри, які відповідали двом висунутим в дослідженні припущенням, увійшли до переліку професійно-значущих якостей міліціонерів ДСО. Аналіз цих матеріалів дозволив здійснити ряд професіографічних висновків, що необхідні для складання професіограми міліціонерів ДСО.

На заключному етапі констатуючого експерименту було проведено апробацію запропонованих проектів професіограм, в якій брали участь психологічні служби 26 областей України та АР Крим. Запропоновані професіограми закріплено в нормативних актах Головного Управління Державної служби охорони при МВС України.

Аналiзуючи одержані під час експертного опитування данi та враховуючи статистичну значимість результатів за психологічними методиками, нами встановлено, що серед масиву “успiшних” категорій працiвникiв ДСО статистично критерiальними є наступні показники.

1. Для міліціонерів по охороні КФУ:

- проста зорово-моторна реакція;

- складна зорово-моторна реакція;

- оперативна пам'ять;

- переключення та розподіл уваги;

- інтелект;

- вміння професійно спілкуватися (фактор N);

- емоційна сталість (фактор С);

- самоконтроль поведінки (фактор Q3).

2. Для міліціонерів груп затримання:

- проста зорово-моторна реакція;

- оперативна пам'ять;

- переключення та розподіл уваги;

- швидкість мислення (КОТ);

- інтелект (фактор В);

- незалежність, впевненість в собі, організаторські здібності (фактор Е);

- активність, рухливість, енергійність (фактор F);

- вміння професійно спілкуватися (фактор N).

3. Для міліціонерів по охороні ОНГ:

- проста зорово-моторна реакція;

- швидкість мислення (КОТ);

- інтелект (фактор В);

- незалежність, впевненість в собі, організаторські здібності (фактор Е);

- сміливість, здатність до розумного ризику (фактор Н);

- здатність працювати в групі, соціальна сумісність (фактор Q2).

4. Для міліціонерів СПМО “Титан”:

- проста зорово-моторна реакція;

- складна зорово-моторна реакція;

- координація рухів;

- швидкість мислення (КОТ);

- емоційна сталість (фактор С);

- незалежність, впевненість в собі, організаторські здібності (фактор Е);

- почуття обов'язку, відповідальність (фактор G);

- впевненість в собі, емоційна витривалість (фактор О).

Подальша математико-статистична обробка одержаних результатів дозволила створити професіографічний опис діяльності та професіограму чотирьох посадових категорій працівників ДСО.

Таким чином, вивчення особистостi працiвникiв ДСО шляхом зiставлення вiдповiдних критерiїв професiйної придатності дозволило розробити психограму мiлiцiонерiв охорони з конкретними критерiальними частинами, тобто конкретними числовими показниками, якi характеризують високу (достатню) психологiчну готовнiсть до професiйних дiй. Викладені в психограмі критерії визначають внутрішню структуру психологічної готовності міліціонерів ДСО, але цього недостатньо. На підставі проведеного автором професіографічного дослідження розроблена модель міліціонера охорони, в якій виділено 5 основних компонентів психологічної готовності до професійної діяльності: мотиваційний, орієнтаційний, операційний, вольовий та оціночний.

Слід зазначити, що критеріальні частини стосуються всіх елементів особистості: психофізіологічних показників, психомоторних (психодинамічних) характеристик, інтелектуальних і особистісних параметрів. З метою пiдтвердження ефективностi методичного комплексу критерiїв професiйної готовностi нами було проведене професiографiчне дослiдження на статистично-значимому масивi в рiзних регiонах країни.

Результати професiографiчного дослiдження професiональної дiяльностi та особистостi мiлiцiонерiв Державної служби охорони дозволили виявити низку конкретних професiйно-значущих психофiзiологiчних та психологiчних якостей, якi зумовлюють виконання професiйної дiяльностi в станi високої психологiчної готовностi.

Третій розділ “Шляхи та умови удосконалення професійної діяльності міліціонерів ДСО” складається з чотирьох підрозділів, присвячених обґрунтуванню та розробці конкретних методичних рекомендацій, що спрямовані на формування та підтримку психологічної готовності міліціонерів ДСО.

Серед факторів, від яких залежить рівень успішності діяльності в екстремальних умовах, особливого значення набуває психологічна готовність. Остання визначена нами як ієрархічна модель професійно-важливих індивідуальних якостей особистості, котра оволоділа необхідними професійними знаннями, вміннями та навичками й здатна підтримувати високий рівень готовності під час виконання професійних завдань. Попередній аналіз змісту, структури, особливостей діяльності та психологічних вимог до особистості працівників ДСО дозволяє обґрунтувати оптимальні напрямки удосконалення професійної діяльності міліціонерів охорони, перш за все за рахунок формування та підтримки їхньої психологічної готовності.

Запропонована нами комплексно-цільова методика поетапного формування та підтримки психологічної готовності міліціонерів ДСО включає наступні складові методики.

1. Методика визначення професійно-психологічної придатності.

2. Методика завчасного формування психологічної готовності (методика професійно-психологічної підготовки).

3. Методика формування безпосередньої готовності.

4. Методика підтримки психологічної готовності до професійної діяльності.

При визначенні придатності кандидатів на службу на етапі професійного відбору необхідно, перш за все, визначати та враховувати, поряд із особливостями психічних процесів та властивостей особистості, потенційну здатність працівника формувати та зберігати готовність до успішних професійних дій в майбутньому. Але слід зазначити, що професійний відбір, навіть проведений на досить якісному рівні, не дозволить відшукати працівників, цілком готових до діяльності. Тому гостро постає питання кардинальних змін і пошуку нових підходів до організації професійної підготовки та психологічного супроводження діяльності міліціонерів ДСО.

Основними завданнями професійно-психологічної підготовки міліціонерів охорони є оволодіння спеціальними психологічними навичками, розвиток та вдосконалення професійно-значущих якостей особистості і формування на їх основі психологічної готовності до здійснення професійної діяльності. Вдосконалення психологічної підготовки міліціонерів ДСО повинно здійснюватися за наступними напрямками: заняття з різних навчальних дисциплін (тактико-спеціальна підготовка, вогнева підготовка, фізична підготовка), спеціальні заняття з психологічної підготовки (тренування професійної спостережливості та пам'яті, психорегулюючі тренування тощо).

Нами пропонується перелік навчально-службових ситуацій, вирішення яких сприяє опрацюванню раціональних технологій професійної діяльності. Використання розробленої методики забезпечило відповідність очікуваних у процесі підготовки результатів усім базовим параметрам професійно-психологічної готовності.

Безпосереднє формування готовності до виконання професійних завдань передбачає формування орієнтуючого компоненту психологічної готовності, яке автор пропонує проводити під час інструктажів особового складу перед заступленням на службу. Засоби та прийоми підтримки психологічної готовності повинні носити індивідуальний характер та використовуватися з урахуванням специфіки професійної діяльності та змісту завдань, що виконуються міліціонерами ДСО.

Висновки

Підводячи підсумки, зазначимо, що в дисертації узагальнені теоретичні засади психологічного аналізу професійної діяльності Державної служби охорони і подані практичні науково-обґрунтовані пропозиції щодо формування та розвитку професійної готовності її працівників як визначальної умови вдосконалення діяльності працівників даного фахового напрямку. Для більш ефективного вирішення професійних завдань доцільно використовувати професійні психологічні знання в двох основних напрямах: по-перше, це професійно-психологічний відбір кандидатів на службу, по-друге - професійно-психологічне вдосконалення фахівця, формування та розвиток професійних знань, вмінь, навичок і якостей особистості та їх підтримка, які забезпечують готовність і орієнтацію міліціонерів ДСО на якісне виконання службової діяльності.

На підставі проведеної роботи можна дійти наступних висновків.

1. Діяльність міліціонерів ДСО є специфічним різновидом правоохоронної діяльності та за психологічною класифікацією професій належить до професій типу “людина - людина”, класу “дослідницько-гностичних”, відділу “професії, що пов'язані із застосуванням автоматичних та автоматизованих систем”, групи “професії, що пов'язані з працею в приміщеннях із нормальним мікрокліматом та в умовах підвищеної відповідальності”.

2. Спираючись на методологію професійного дослідження моделі діяльності, перш за все на принцип її ізоморфізму, стало можливим опрацювання системної моделі професійної діяльності у двох основних формах -- імпліцитній, що полягає у відтворенні вимог, яким повинен задовольняти фахівець, і експліцитній, що відтворює перелік відповідних професійно-значущих якостей, знань, вмінь та навичок, які повинні бути притаманні міліціонеру ДСО.

3. Результати системного та комплексного дослідження дозволили розробити критеріально-виважену професіограму міліціонерів чотирьох посадових категорій Державної служби охорони: міліціонер групи затримання, міліціонер по охороні кредитно-фінансових установ, міліціонер по охороні об'єктів народного господарства та міліціонер СПМО “Титан”.

4. З метою підтвердження ефективності розробленого під час дослідження методичного комплексу та визначених нами критеріальних частин професійно-значущих якостей було здійснено їх апробацію на статистично-значимому експериментальному масиві. Ця апробація була проведена в стройових підрозділах управлінь та відділів ДСО при ГУМВС-УМВС України, в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, училищах професійної підготовки працівників охорони. Нами узагальнено результати проведеної апробації робочого варіанту професіограм та надані пропозиції відносно їх використання.

5. Кількісно-якісні показники психограм основних посадових категорій міліціонерів ДСО дещо відрізняються між собою, що надає можливість більш диференційовано підходити до процесу професійно-психологічного відбору кандидатів на різні посади.

6. Напрацьований комплекс методик разом із критеріальними частинами професійно-значущих якостей доцільно рекомендувати для використання в практичних підрозділах із метою здійснення професійно-психологічного відбору та ефективної професійно-психологічної підготовки працівників ДСО.

7. Основним організаційно-методичним принципом професійно-психологічної підготовки міліціонерів охорони є формування стану готовності фахівця як сукупності психофізіологічних, психодинамічних, морально-психологічних та соціально-психологічних характеристик, якостей і властивостей, необхідного рівня професійних знань, вмінь та навичок. Психологічна готовність повинна формуватися цілеспрямовано під час професійної підготовки особового складу та підтримуватися в процесі психологічного супроводження службової діяльності протягом усієї служби.

8. Запропоновані нами методичні рекомендації по проведенню занять з професійно-психологічної підготовки міліціонерів ДСО складаються з загальних методів і прийомів формування та розвитку професійно-значущих якостей, спеціальних фахових методів та узагальнених тренінгових оперативно-службових ситуацій. Використання вказаних рекомендацій забезпечить іманентність очікуваних результатів усім базовим параметрам професійно-психологічної готовності міліціонерів ДСО.

Коло питань, які розглядались у дисертаційному дослідженні, не вичерпує проблему формування психологічної готовності міліціонерів Державної служби охорони до професійної діяльності. Перспективними напрямами її подальшої розробки може стати узагальнення досвіду впровадження методики професійно-психологічної підготовки та її оптимізації, апробація запропонованої методики професійно-психологічного відбору кандидатів на службу, опрацювання методики психологічного супроводження міліціонерів ДСО та їх особистої реабілітації в умовах професійної діяльності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Використання методу моделювання психологічних ускладнень на заняттях з фізичної підготовки міліціонерів Державної служби охорони. //Вісник Університету внутрішніх справ. - Харків. - 2003. - Випуск 22. - С. 363 - 365.

2. Защитные механизмы эмоциональной устойчивости работников органов внутренних дел в условиях воздействия стресс-факторов повышенной интенсивности. //Вісник Університету внутрішніх справ. - Харків. - 1999. - Випуск 8. - С. 159 - 162 (у колективному співавторстві, авторських 0,5 д.а.)

3. Проблеми психологічного відбору співробітників Державної служби охорони. //Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К.: “Волинські обереги”. - 2000. - Т.ІІ., частина 4. - С. 135-137.

4. Професійний відбір в системі психологічного забезпечення діяльності підрозділів Державної служби охорони. //Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К.: “Волинські обереги”. - 2000. - Т.ІІ., частина 3. - С. 54-57.

5. Професійно-психологічна підготовка міліціонерів охорони. //Психологія. Збірник наукових праць Державного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К. - 2002. - Випуск 16. - С. 223-233.

6. Формування психологічної підготовленості міліціонерів Державної служби охорони. //Психологія. Збірник наукових праць Державного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К. - 2002. - Випуск 18. - С. 168-172.

Анотація

Кретчак О.М. Психологічний аналіз професійної діяльності міліціонерів ДСО та визначальні умови її удосконалення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 - Юридична психологія. - Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2003.

Дисертаційне дослідження присвячене визначенню методичних підходів до психологічного вивчення професійної діяльності міліціонерів Державної служби охорони, її професіографічному аналізу. Виявлено перелік умов та чинників, що забезпечують ефективне вирішення оперативно-службових завдань міліціонерами охорони. Для міліціонерів основних посадових категорій напрацьовано критерії професійно-значущих якостей, згідно яких повинен здійснюватися професійно-психологічний відбір кандидатів на службу у підрозділах ДСО. Розроблено професіограми міліціонерів наступних категорій: міліціонер групи затримання, міліціонер по охороні кредитно-фінансових установ, міліціонер по охороні об'єктів народного господарства та міліціонер СПМО “Титан”. Запропоновані професіограми автор розглядає як основу формування професійної готовності міліціонерів ДСО. Практичне значення дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій щодо проведення занять з професійно-психологічної підготовки міліціонерів охорони, спрямованих на формування психологічної готовності і відпрацювання раціональних технологій вирішення оперативно-службових завдань.

Ключові слова: професійна діяльність та особистість міліціонера охорони, умови і чинники забезпечення професійної діяльності, професіограма, психограма, критерії професійно-значущих якостей, професійно-психологічна готовність, професійно-психологічна підготовка, психологічні чинники вдосконалення професійної діяльності.

Аннотация

Кретчак Е.Н. Психологический анализ профессиональной деятельности милиционеров ГСО и определяющие условия ее усовершенствования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 - Юридическая психология. - Национальная академия внутренних дел Украины, Киев, 2003.

Диссертационное исследование посвящено определению методических подходов к психологическому изучению профессиональной деятельности милиционеров Государственной службы охраны, ее профессиографическому анализу. Выявлен перечень условий и факторов, которые обеспечивают эффективное решение оперативно-служебных заданий милиционерами охраны. Для милиционеров основных должностных категорий наработаны критерии профессионально-важных качеств, согласно которым должен осуществляться профессионально-психологический отбор кандидатов на службу в подразделения ГСО. Разработаны профессиограммы милиционеров следующих категорий: милиционер группы задержания, милиционер по охране кредитно-финансовых учреждений, милиционер по охране объектов народного хозяйства и милиционер СПМО “Титан”. Предложенные профессиограммы автор считает основой для формирования профессиональной готовности милиционеров ГСО. Практическое значение исследования заключается в разработке методических рекомендаций по проведению занятий по профессионально-психологической подготовке милиционеров ГСО, направленных на формирование психологической готовности и отработку рациональных технологий решения оперативно-служебных задач.

Ключевые слова: профессиональная деятельность и личность милиционера охраны, условия и факторы обеспечения профессиональной деятельности, профессиограмма, психограмма, критерии профессионально-важных качеств, профессионально-психологическая готовность, профессионально-психологическая подготовка, психологические факторы усовершенствования профессиональной деятельности.

Summary

Kretchak E.N. The psychological analysis of professional activity of NSS militiamen and determining conditions for its improvement. - Manuscript.

The thesis on competition of the scientific degree of the candidate of psychological sciences on the speciality 19.00.06 - Legal psychology. - National academy of internal affairs of Ukraine, Kiev, 2003.

The thesis research is devoted to definition of methodical approaches to psychological studying of professional activity of National security service (NSS) militiamen, its professiographical analysis. The list of conditions and factors has been revealed which allow security militiamen to effectively solve their operative service tasks. Criteria of professionally important qualities have been worked out for militiamen of basic official categories according to which the professional psychological selection of candidates for serving in divisions of NSS should be carried out. Professiograms have been developed for militiamen of the following categories: the militiaman of a detention group, the militiaman on protection of financial intermediaries, the militiamen on protection of national economy objects and the militiaman of the security militia special force “Titan”. Author considers the professiograms offered as a basis upon which a professional readiness of NSS militiamen can be formed. A practical value of the research consists in developing methodical recommendations for carrying out studies on professional psychological training of security militiamen which are aimed at forming of a psychological readiness and mastering rational technologies of solving operative service tasks.

Key words: professional activity and personality of a security militiaman, conditions and factors of a professional activity maintenance, professiogram, psychogram, criteria of professionally important qualities, professional psychological readiness, professional psychological preparation, psychological factors of improving a professional activity.

Размещено на Allbest.ru

...