Формування сенсорних образів на основі нюхових відчуттів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

УДК 159.938; 159.947.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ФОРМУВАННЯ СЕНСОРНИХ ОБРАЗІВ НА ОСНОВІ НЮХОВИХ ВІДЧУТТІВ

спеціальність 19.00.01 - загальна психологія

КОСТЮЧЕНКО ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології імені Г.С. Костюка АПН України.

Науковий керівник:

Моляко Валентин Олексійович, академік АПН України, доктор психологічних наук, професор, Інститут психології імені Г.С. Костюка, завідувач лабораторії психології творчості.

Офіційні опоненти:

Титаренко Тетяна Михайлівна, доктор психологічних наук, професор, Інститут соціальної та політичної психології АПН України;

Скребець Василь Олексійович, кандидат психологічних наук, доцент, Чернігівський обласний інститут післядипломної освіти, доцент.

Провідна установа: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, кафедра психології, МОН України.

Захист відбудеться "17" грудня 2003 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Панківська, 2, 2-ий поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (01033, м. Київ, вул. Панківська, 2).

Автореферат розісланий "14" листопада 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Андрієвська В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах сьогодення, іноді далеких від оптимальних, з постійними інформаційними перевантаженнями, потрібно шукати нові ресурси поліпшення діяльності людини, в якій велике значення має розвиток інтегрованої взаємодії розумових і сенсорних процесів. У цій складній взаємодії сенсорні процеси забезпечують орієнтування у конкретних ситуаціях, здійснюючи обробку чуттєвих вражень і створення цілісного образу сприйнятого матеріалу. Саме на закономірностях сенсорного збереження ґрунтується спроможність людини до швидких рішень, виявленні суттєвих ознак одержаної інформації для наступного її опрацювання [М. Айзенк, Дж. Еванг, Р. Солсо, Р. Спірнберг та ін.]. Відчуття і сприймання є первісним джерелом знань людини про навколишній світ, а сам процес відображення людиною об'єктів і явищ дійсності є перетворенням чуттєвих вражень у сенсорні образи, адекватні як предметові, так і завданням діяльності [Ананьєв, Д.С. Брунер, Ю.П. Ведін, В.П. Зінченко, А.В. Запорожець, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, А.Д. Логвиненко].

Особливості сприймання інформації та її переробки виявляються в переважному орієнтуванні на чуттєвий або словесний матеріал (Б.Г. Ананьєв, С.Ф. Гамаюнов, Х. Гордон, Х. Двайт, С.Н. Добронравов, Б.Ф. Ломов, П. Спері та ін.). У наш час школа зорієнтована переважно на вербальні інформаційні системи, які поступово зводять нанівець чуттєве світосприймання. Тим часом розвиток у дітей сенсорних процесів дає їм змогу в процесі праці і навчання відчувати світ у його повному чуттєвому обсязі. З аналізу теоретичних праць вітчизняних та зарубіжних психологів [Ананьєв, Н.П. Анісімова, Г.С. Костюк, В.А. Крутецький, О.М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, Ж. Піаже, В.Д. Шадріков та ін.]випливає ідея необхідності інтегрування вербально і невербально спрямованого навчально-виховного процесу в школі, включення сенсорно-орієнтованих завдань у практику шкільного навчання.

Дуже цікавим і поки що найменш теоретично розробленим є питання про роль нюхових відчуттів і сприйнятть в життєдіяльності людини. Це пов'язано в першу чергу з тим, що більшу частину усвідомленої інформації людина отримує через зорові та слухові аналізатори. В системі відчуттів і сприймань різної модальності нюхові найменш вивчені, хоча їх поглиблене дослідження на часі: інтенсивний розвиток побутової хімії, парфумерної індустрії, насичення ринку різними препаратами для приміщень, в яких перебуває людина, - все це вимагає знання впливу нюхових подразників на здоров'я людини, зокрема її нервові процеси. На практиці нюхові подразники відіграють значну роль у комунікації, сексуальних стосунках, "приємні" і "неприємні" запахи орієнтують людину у відповідній ситуації, вони найтісніше пов'язані з емоціями огиди або задоволення. Певні сполучення різних ефірних олій мають значний лікувальний ефект і застосовуються в медичній практиці з метою профілактики та лікування цілого ряду захворювань [Вічканова, Л.З. Гейхман, Н.М. Макарчук та ін.]. Вдихання повітря, насиченого фітонцидами у відповідному сполученні, дає змогу знімати стреси, заспокоювати чи активізувати людину. Емпіричний досвід та експериментальні дослідження останніх років свідчать, що пахощі - це високоактивний чинник, який суттєво впливає на психофізіологічний стан людини і діяльність її центральної нервової системи [Ганжа, Л.Г. Дудченко, І.Г. Зима, Дж. Кобал, Т.Б. Кодлубовська, та ін.]. Доведено, що приємні пахощі оптимізують діяльність [Кравков, Т. Лундський, Ф.Ф. Пеклі, та ін.], вдихання ефірних олій змінює рівень загальної активації мозку, може гальмувати стомленість або підвищувати загальні адаптаційні можливості організму в цілому [Макарчук, Р.А. Дубинський, Є.С. Короленко, Я.С. Лещинська, М.Ю. Макарчук, та ін.]. Проте багато проблем, що стосуються нюхових відчуттів, ще чекають свого розв'язання. Так, нажаль, на сьогодні залишається нез'ясованим питання впливу запахів на психіку дитини, і зокрема в умовах навчання.

Велика практична значущість нюхових відчуттів в житті сучасної людини, недостатня дослідженість їх впливу на важливі сфери її життєдіяльності, недостатній рівень розробки проблеми впливу інтеграції сенсорних і когнітивних чинників на ефективність пізнавальних процесів зумовили вибір теми дослідження - "Формування сенсорних образів на основі нюхових відчуттів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України за темою: "Особливості творчої діяльності в складних та екстремальних умовах", номер державної реєстрації - 0100U000072. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту Психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол №7 від 1.07. 2002) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №7 від 17.09.2002).

Об'єктом дослідження є процес формування сенсорного образу на основі нюхових відчуттів.

Предмет дослідження - особливості формування сенсорного образу у процесі творчої діяльності із застосуванням аромакомпоненту.

Мета дослідження полягає у вивченні процесів формування сенсорних образів на основі нюхових відчуттів та їх впливу на психічну діяльність.

Гіпотези дослідження.

Інтеграція нюхових відчуттів з іншими сенсорними (слуховими, зоровими, дотиковими) та вербальними образами підвищує їх стійкість та забезпечує формування у індивіда "об'ємного" світосприймання.

Цілеспрямоване використання на шкільних заняттях інтегрованих сенсорних та вербальних образів на базі нюхових відчуттів сприяє підвищенню ефективності пізнавальної діяльності.

Позитивний вплив інтегрованих сенсорних і вербальних образів посилюються в разі організації процесу пізнання на творчих засадах.

Для реалізації поставленої мети та перевірки гіпотез дослідження було поставлено такі завдання:

Здійснити аналіз сучасних теоретичних підходів до вивчення сенсорних (зокрема нюхових) процесів.

Розкрити значення та особливості нюхових відчуттів у життєдіяльності людини, зокрема у перебігу психічних процесів за умов навчання.

Розробити й теоретично обґрунтувати системну модель інтеграції сенсорної і вербальної інформації у навчально-виховному процесі.

З'ясувати організаційно-методичні умови ефективного формування в учнів інтегрованих сенсорних образів.

Експериментально перевірити дієвість побудованої системної моделі інтеграції вербальної і невербальної інформації за різних умов шкільного навчання.

Методологічною основою дослідження стали положення гносеології і психології щодо розвитку і всебічного формування особистості, співвідношення чуттєвого і словесного пізнання об'єктивної дійсності і його відображення у трудовій та навчальній діяльності людини. Дослідження ґрунтується на принципах цілісності, об'єктивності, соціальної і природної зумовленості розвитку сенсорних, інтелектуальних психічних процесів, реалізації творчого потенціалу людини.

Теоретичну основу дослідження становлять положення: про сутність процесів чуттєвого і раціонального пізнання людиною навколишньої дійсності (Б.Г. Ананьєв, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв та ін.); про специфіку сенсорних процесів (Р. Арнхейм, Ю.П. Ведін, В.П. Зiнченко, О.В. Запорожець, Л.А. Кондрацька та ін.); про значення півкульної організації діяльності мозку людини (Б.Г. Ананьєв, Д.Ф. Бенсон, С. Даймонд, О.Р. Лурія, та ін.); про особливості розвитку сенсорних процесів та їх значення у навчально-виховному процесі (Б.Г. Ананьєв, П.Я. Гальперін, Ю.М. Забродін та ін.); про ефективні методи стимуляції сенсорної діяльності (О.В. Запорожець, В.П. Зінченко та ін.); про особливості розвитку творчих процесів (Ед. де Боно, В.О. Моляко, Я.О. Пономарьов, Р. Стернберг та ін.), про вплив ароматів на психофізіологічний стан людини (Б.Г. Ананьєв, В.В. Аршавський, Л. Ваниорек, С. Ф. Гамаюнов, Л.Г. Дудченко, Н.М. Макарчук, Н.Г. Холодний та ін.).

Для вирішення поставлених завдань було застосовано комплекс методів, що включав теоретичні (аналіз філософської, психологічної, медичної, педагогічної літератури з проблеми дослідження; моделювання), емпіричні (анкетування, бесіди з учнями, вчителями, цілеспрямоване спостереження, застосування тестових методик, експеримент) та статистичні модифікації.

Організація та основні етапи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалось упродовж 1997-2003 рр. На першому етапі (1997-1999 рр.) вивчалися і осмислювалися теоретичні проблеми сенсорики, аналізувався стан досліджень з цієї проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі; здійснювалися аналіз і апробація методичних засобів діагностики і розвитку сенсорних, зокрема нюхових, процесів. На другому етапі (1999-2001рр.) розроблялись системна модель сенсорної організації навчальної діяльності учнів та практикуми з розвитку сенсорних процесів; підбиралася композиція ароматів, що найбільш ефективно впливає на різні аспекти життєдіяльності людини. На третьому етапі (2000-2003 рр.) здійснювалась дослідно-експериментальна робота з вивчення впливу певної композиції ароматів лікарських рослин на психічний стан та навчальну діяльність дитини у поєднанні з музикою, кольором, образотворчою діяльністю; були визначені методологічні підстави для якісного аналізу та інтерпретації результатів експерименту, здійснено практикум та опрацьовано його матеріали.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі СЗШ №295, гімназій №198 та "Діалог" м. Києва. Всього до процесу дослідження було залучено 330 респондентів, зокрема для дослідження впливу нюхових відчуттів на перебіг психофізіологічних процесів - 196, решта - для дослідження впливу інтегрованої сенсорної діяльності на ефективність навчального процесу.

Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи авторка брала участь в апробації та практичній реалізації розроблених положень і рекомендацій, займаючись викладацькою і практичною діяльністю на посаді практичного психолога в гімназії "Діалог".

Наукова новизна дослідження: в узагальненні результатів сучасних вітчизняних і зарубіжних досліджень, присвячених проблемі сутності сенсорних (нюхових) відчуттів і сприйнятть, в контексті впливу аромокомплексів на психічну діяльність людини; в уточненні змісту поняття "сенсорний" (нюховий) образ; в обґрунтовані взаємозв'язку між впровадженням системи сенсорного забезпечення навчальної діяльності і її ефективністю; в розробленні моделі інтегрованої взаємодії сенсорних (зокрема нюхових) відчуттів і сприйнятть та когнітивних процесів у навчальній діяльності; у виявленні впливу ароматизації на ефективність пізнавальної діяльності, а також на зміни психоемоційного стану дитини; у з'ясуванні функціонального значення сенсорних процесів у творчій діяльності під час навчання.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено систему практикумів, як організаційну форму забезпечення ефективного впливу аромокомплексів на сенсорно-когнітивну діяльність і психоемоційний стан учнів; визначено критерії добору та застосування аромокомплексів для дітей різних психоемоційних типів та індивідуального реагування; опрацьовано комплекс науково-методичних матеріалів щодо використання аромокомплексів у шкільній практиці.

Матеріали дослідження можуть бути використані в роботі психолога навчальних закладів, дитячих установ різних типів, в системі післядипломної освіти педагогічних кадрів, у будинках відпочинку та санаторіях.

Результати дослідження впроваджено в школі № 295 (довідка №18 від 05.05.03), в гімназіях №198 (довідка № 137 від 02.03.02) та "Діалог" (довідка № 72 від 5.05.03).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується дотриманістю вимог до здійснення експериментального дослідження, застосуванням сучасних теоретичних положень та інноваційних підходів, зіставленням одержаних результатів із вихідними положеннями роботи, результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези.

На захист виносяться:

Положення про позитивний вплив системи сенсорної (на базі аромакомпоненту) стимуляції пізнавальної діяльності на її ефективність.

Системна модель інтегрованої взаємодії сенсорних чинників (нюхових відчуттів) та когнітивних процесів у пізнавальній діяльності.

Критерії визначення впливу аромокомплексів на дітей з різними типами індивідуального реагування.

Система практикумів як організаційна форма забезпечення ефективного впливу аромокомплексів на навчальну діяльність і психоемоційний стан (психічну діяльність) учнів.

Модель і технологія дослідження й розвитку творчості учнів в умовах "об'ємної" сенсорно-когнітивної організації навчального процесу.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювалися і одержали схвалення на конференціях: для директорів шкіл Харківського району (Київ, 1998р.); "Інноваційні методи навчання" (Київ, 1998 р.); науково-методичних семінарах для психологів Дніпровського та Дарницького районів (Київ, 2000р.); "Освіта як фактор національної безпеки України" (Київ, 2002р.); "VІ Костюківські читання: Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку" (Київ, 2003); Міжнародна наукова конференція з прикладної лінгвістики "Творчий потенціал та дидактичний плюралізм сучасних навчальних технологій" (Львів, 2003); "Формула успіху гімназії "Діалог": реалії та перспективи" (Київ, 2003); Міжнародна науково-теоретична конференція "Україна - країни Сходу в ХХІ столітті: діалог мов, культур, цивілізацій" (Київ, 2003); Науково-практичні конференції "Організаційно-педагогічні та соціально психологічні умови формування творчої особистості гімназиста, розвиток його здібностей, обдаровань" та "Актуальні проблеми морального виховання особистості в сім'ї та школі" (Київ, 2003); Шоста міжнародна конференція молодих науковців "Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи дослідження "Київ, 2003", "Інноваційні форми організації соціально-психологічної служби у професійних навчальних закладах: регіональна конференція практичних психологів" (Київ, 2003), а також обговорювалися на засіданнях лабораторії психології творчості Інституту психології ім. Г.С. Костюка.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладено у 10 публікаціях, з них 4 у фахових виданнях

Структура дисертаційного дослідження. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (296 найменувань, із них 59 іноземною мовою), додатків на 42 сторінках. Робота містить 43 таблиці, 2 схеми, 9 діаграм, зразки виконаних учнями завдань. Дисертація викладена на 236 сторінках, основний текст роботи займає 157 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження, його зв'язок із науковими програмами, викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, розкрито джерельну базу, окреслено хронологічні межі дослідження, наведено дані про апробацію, впровадження і публікацію результатів дослідження.

У першому розділі - "Теоретичний аналіз проблеми сенсорної діяльності" викладено філософські й психологічні положення щодо сутності відчуття та сприймання як джерела знань людини про навколишній світ, як основу її чуттєвого досвіду. Проаналізовано психологічні характеристики та властивості сенсорних процесів; розкрито природу, специфіку і значення нюхових відчуттів, зокрема сприймання пахощів у системі адаптації людини, описано засоби застосування ароматичних речовин, відображені в історичній, медичній, фізіологічній і психологічній літературі. Визначено поняття "сенсорний образ", схарактеризовано його особливості, відбито процес його формування на основі відчуттів (в т.ч. нюхових).

Нюхові відчуття - первісні в еволюції живих істот у пристосуванні або адаптації до умов, що змінюються. У дослідженнях доведено, що зміни чутливості нюхового аналізатора можуть відбуватися не тільки в результаті адаптації, але й з інших причин, особливе значення серед яких має рівень активності кори головного мозку, підтримуваний ретикулярною формацією і одночасною дією на органи чуття інших подразників, у тому числі підпорогових. Встановлено, що слабкі подразники звичайно підвищують, а сильні знижують чутливість паралельно діючих аналізаторів. Важливе значення у зміні чутливості аналізатора має тренування: постійно діючий подразник може підвищити чутливість аналізаторної системи і, навпаки, припинення дії подразника знижує чутливість аналізатора.

Вивчення запахів (їх класифікація, дослідження одночасної дії на нюхові рецептори молекул двох або декількох пахучих речовин: маскування, компенсації, злиття) має велике значення у практиці створення синтетичних ароматів (миючі засоби, аерозолі, креми, парфуми-дезодоранти), які мають викликати у людей, що спілкуються, приємні відчуття, створювати певне індивідуальне "ароматне" поле кожної людини. Сполучення різних запахів у єдину цілющу композицію, що підвищує настрій, добре самопочуття, бере свій початок з давніх часів [Біблійна Суламіф, Авіцена, Ж.-К., Доре, Ж.-Н. Жобер Калпепер, К. Медічі]. В наш час цією проблемою займались [К. Мак-Гівері, Дж. Рід, М.Г. Холодний, та ін.]. Продуктивним є вивчення запахів у медичній практиці [Вічканова, Л.З. Гейхман, Л.Г. Дудченко, С. Ф. Іванов, Л. Жубер, Г.М. Заварзін, А. Кедам, А. Малєєв, Н.М. Макарчук, І.Ф. Остапчук, Л.Н. Соколова, Т. Ташев, Б.П. Токін та ін.]. Виявилося, що природні аромати, які випромінюють рослини, або правильно підібрані композиції запахів, мають профілактичну, оздоровчу, відновлюючу функцію, зміцнюють захисні функції організму - особливо в нинішніх складних екологічних умовах.

Сприймання має цілісний характер, це активний, динамічний процес, подібний до процесу інтелектуального пізнання. На рівні сприймання відбуваються складні процеси трансформації одержуваної в образній або вербальній формі інформації. Ці процеси охоплюють, з одного боку, первинний відбір інформації (вибірковість сприймання), з другого, її перероблення. Образ, що виникає у процесі сприймання, може бути конкретним або набувати узагальнених рис. Здатність психіки вже на етапі сприймання класифікувати, узагальнювати об'єкти, виділяти їх суттєві особливості і якості, відносити до певних категорій економить психічну енергію. В процесі сприймання утворюються численні образи й образи-поняття в їх частковій, одиничній або узагальненій формі. Одержані знання не є якимось набором окремих одиниць, або сумою непов'язаних між собою вражень. Відповідно до спрямованості людини - її інтересів, настановлень, цілей життя і т.ін., сприймане упорядковується, об'єднується у певну систему, набирає спрямованого змісту.

Другий розділ - "Експериментальне дослідження впливу нюхових відчуттів на перебіг психофізіологічних процесів дітей в умовах навчання" присвячено: 1) вивченню впливу композиції ароматів на активізацію розумової діяльності учнів та перебіг їх психічних процесів; 2) з'ясуванню індивідуальних особливостей сприймання ароматів. Методики дослідження базувались на положеннях генетичного принципу, передбачали застосування методу ароматизації за інструкцією д.м.н. Макарчук Н.М., відповідно до якої фітоорганічний фон утворюється шляхом одночасного випаровування трьох ефірних олій за допомогою прилада-дозатора.

Під час проведення занять учням 11-16 років (196 осіб) пропонувалось описати та охарактеризувати свої відчуття, почуття, думки (до та після ароматизації), відобразити "образ" пахощів. За результатами опитування учнів майже усі вони визнали, що заняття з ароматами надає сили, енергії, бадьорості, поліпшує працездатність, знімає втому, допомагає сконцентрувати увагу, дає можливість краще пізнати себе, відчути радість життя. Найскладнішим завданням для учнів було "описати запах": визначити "кількісний склад", "колір", "форму", "рух" запаху. Досить різними були зовнішні прояви експресії досліджуваних. Більшість школярів до проведення заняття характеризувалися напруженою мімікою, слабкою урегульованістю моторних реакцій, руховою пасивністю, інтонаційною невиразністю. Після аромавпливу спостерігались позитивні зміни: можна було фіксувати гармонійність рухів, мімічний вияв задоволення, розкутість, розслабленість м'язів обличчя і тіла.

Як свідчать результати опитування, після аромавпливу у 82 % учнів значно поліпшився психофізіологічний стан, 11 % відповіли, що стан не змінився, у 8 % - погіршився. Цікаво, що діти після проведення заняття зовсім по-іншому сприймали навіть простір: підкреслювали, що в приміщенні стало світліше, затишніше. 85 % дітей відзначили, що з'явилися приємні позитивні зміни: кімната стала наче просторішою, повітря свіжішим, стало або тепліше, або холодніше, радісніше і т.ін. Тільки 15 % дітей не помітили особливих змін. Таким чином, можна зазначити, що після ароматизації значна кількість дітей констатувала значні поліпшення свого психофізіологічного стану, виникнення позитивних емоцій, підвищення загального тонусу організму.

Рис.1. Гістограма розподілу учнів в залежності від переважального типу сприймання пахощів

Дослідженням особливостей сприймання пахощів на основі створення інтегрального образу встановлено (рис. 1), що для переважної більшості учнів (57 %) пахощі мають певний "вигляд": запах "легкий", "має колір", "схожий на квіточку", "райдугу", "струмок", "хмаринку", "пухнастий", та ін., тобто відбувається їх візуалізація. 22% учнів орієнтуються на інші (тактильні, термічні та ін.) відчуття від запахів: наприклад, "запах торкається шкіри", "легше дихати", "потепліло в руках", "ногах", "відчуваю свіжість", "не відчуваю попереднього болю". У 20 %учнів виникають певні асоціації: наприклад, "запах нагадує повітря після дощу", "морське повітря", "бризки фонтану", "коли знімаєш шкіринку апельсина", "їси м'ятну цукерку", "п'єш бабусин чай" та ін.

Подальша робота полягала у з'ясуванні зв'язку між типом мислення (образним, логічним і мішаним) та особливостями сприймання запахів. За методикою Поліщука І.А. "Визначення типу мислення" ми розподілили 158 учнів на 3 групи: 23 % належали до логічного, 48 % - до образного, 30 % - до мішаного типу мислення. Виявилось, що для учнів, у яких переважає логічний тип мислення властивим є візуальний тип сприймання пахощів: вони охоче описують форму, колір, властивості ароматів; для представників образного мислення майже однаково легко було розпізнати якості пахощів та описати їх вплив на інші відчуття; учні змішаного типу за всіма репрезентаціями показали майже однаковий результат.

Вплив певної композиції ароматів на працездатність учнів (135 осіб) і гармонізацію їх психічного стану досліджувався в ході 10 аромасеансів по 20 хвилин. Були застосовані методики, що виявляли рівень енергопотенціалу учня, стан гармонійності психіки та рівень психомоторики (за В.В. Клименком). Показниками при вимірюванні моторних реакцій були: а) кількість нуликів, написаних до і після сеансів ароматизації; б) зміни їх форми; в) їх просторового розміщення; г) їх варіації, зроблені всупереч стандартам каліграфії. Аналіз даних свідчить, що у 15 % учнів після проведення 1-го сеансу та у 29 % учнів після 10-го сеансу результат зріс на 25±5 %, що свідчить про підвищення працездатності і покращання гармонійності рухів. За критерієм узгодженості Пірсона наша гіпотеза про вплив ароматизації на показники моторних реакцій підтвердилась з ймовірністю 0,05. Енергопотенціал дітей до та після ароматизації оцінювався за п'ятибальною шкалою у межах: оптимум - норма - стомлення - втома - перевтома (за В.В. Клименком). Критерієм був час утримання рук. Друге вимірювання стосувалось відновлення і нагромадження енергії. Аналізуючи показники, ми встановили, що виникають відносно самостійні психічні стани, які поліпшуються при аромавпливі. Чим більшим є енергопотенціал, тим потужніша післядія: руки переміщуються з більшою амплітудою. Кількість учнів, що перебували у нормальному та оптимальному станах, збільшилась на 42 %.

З метою вивчення впливу ароматів на психоемоційний стан учнів та їх ставлення до значущих подій, людей, самого себе нами використовувались методики "Люшера кольори вибору тест" та "Кольоровий тест ставлень" Еткінда. Ці тести дають змогу оцінити такі індивідуальні показники, як ступінь емоційного напруження, "дисгармонійність", потреба у спокої чи активності, "емоційна лабільність". Як показали результати застосування тестів, змінилися преференції щодо кольорів 52 % учнів (з них: 62 % віддали перевагу теплим кольорам, 38 % - холодним). Можна припустити, що діти, втомлені до ароматизації, відпочили, і після заняття у них збільшилась активність; а діти, збуджені до ароматизації, заспокоїлися. Але в цілому після ароматизації самопочуття покращилося у 82 % учнів. Ступінь напруги і тривожності учнів до та після ароматизації характеризується позицією, яку займають основні кольори. Порівнюючи показники тривожності до і після заняття, ми виявили, що інтенсивність тривожності знизилась на 2,04 бали із 6-ти максимальних. Кореляційний аналіз одержаних даних показав, що існує зв'язок між зміною емоційного стану учня та впливом занять із пахощами (за формулою Спірмена: с=0,7). За тестом М. Люшера, більшість учнів після занять на перше місце ставили червоний, жовтий і зелений кольори замість фіолетового, сірого і коричневого, яким надавали перевагу до проведення занять.

Як свідчать дослідження (Н.М. Макарчук, В.В. Кривенко, Б.В. Шевригін), наповнення приміщення ароматами степів, лугів викликає у людей відчуття свіжості, легкості, бадьорості. Одержані нами дані щодо впливу ароматизації на самопочуття дітей (рис. 2) свідчать, що у більшості учнів послабились такі негативні стани, як пасивність, скутість, роздратування, втомленість, байдужість, знизились хворобливі відчуття. Про позитивні зміни у самопочутті твердили 81 % учнів (з'явився спокій, активність, бадьорість, радість, задоволеність, зачарованість, приємні відчуття в тілі), погіршилось самопочуття у 8 %, не відбулося змін у 11 %.

На запитання "Що відчуває ваше тіло під впливом аромату?" з 196 опитаних учнів різного віку відповіли 130, з них 65 % відчули приємне потепління, легкість, приплив сил; 32 % відчули приємну прохолоду, свіжість, заспокоєння; інші не помітили ніякого впливу. Дуже цікаво, що більш активні, жваві за поведінкою учні, як правило, відчували прохолоду та заспокійливість, а врівноважені, стримані у рухах і висловлюваннях діти вказували на потепління в тілі, особливо в руках та ногах.

Ми отримали дані по рангуванню кольорів Люшера. З'ясовано, що дійсно існує статистично вірогідна залежність емоційного сприймання в контексті загального Я-образу (зміни рангу кольору, з яким асоціюється власне "Я") від аромавпливу: воно стає більш позитивним за коефіцієнтом рангової кореляції Спірмена (с=0,82).

Отже, за даними нашого дослідження найбільш позитивними є зміни за такими показниками, як самопочуття, настрій, енергійність. Виходячи із середніх показників (покращання у 90 % учнів), з вірогідністю за t-критерієм Стьюдента (t > t-кр за нашими даними, що відповідає ймовірності 0,05), можемо твердити, що самопочуття покращилося не випадково, а завдяки психотерапевтичному впливу пахощів. Таким чином, встановлено, що ароматизація приміщення композицією ефірних олій (м'ята, шавлія, лаванда) позитивно впливає на зміну самопочуття, настрою, активності дітей, підвищує їх працездатність та успішність у навчанні та спілкуванні.

У третьому розділі - "Експериментальне дослідження впливу інтегрованої сенсорної і вербальної діяльності на ефективність пізнавального процесу" висвітлено результати формуючого експерименту. Його завданнями було: 1) добрати і розробити методики, спрямовані на стимуляцію сенсорної діяльності, формування інтегрованого образу та активізації творчої діяльності (під час уроків та позакласної роботи); 2) дослідити та проаналізувати результати впровадження системної моделі впливу інтеграції сенсорної та вербальної інформації на психічну діяльність. З метою здійснення завдань формуючого експерименту використовувались спеціально підібрані візуалізації Джона Аллана до уроків біології, географії; творчі завдання до уроків математики, англійської та рідної мов. Використовувалися також методики: "Доповнення" Кет Френк (модифікація В.М. Козленка), "Пошук проблеми" (модифікація В.М. Козленка), "Неіснуюча тварина", "Психогеометричний тест" Сюзан Деллінгер (адаптація А.А. Алексеєва і Л.А. Громова). Для участі в експерименті було сформовано дві експериментальні та дві контрольні групи (103 учня). В якості основних незалежних змінних у дослідженні виступали: 1) застосування аромакомпоненту; 2) творчі завдання (практикум); 3) творчі завдання (уроки); 4) тестові завдання на встановлення рівня творчості (констатуючий експеримент і контрольний зріз); 5) поєднання впливу аромакомпоненту і творчих завдань (табл. 1). Варіювання роботи в контрольних та експериментальних групах мало на меті з'ясувати вплив незалежних змінних (кожної окремо і в поєднанні) на рівень пізнавальної діяльності учнів. психологічне відчуття аромавплив працездатність

Основною залежною змінною в експерименті був психоемоційний стан школярів, який вимірювався за результатами творчих завдань.

Табл. 1. Схема дослідження

В структуру кожного заняття практикуму в експериментальних групах входив, насамперед, релаксаційний комплекс: зручна поза, зосередження уваги на почуттях, тілесних відчуттях, музиці, пахощах. Заняття були побудовані так, щоб забезпечити можливість кожному учаснику виявити природність, винахідливість у самовираженні, самостійність, незалежне судження. Заняття проводилися за такою схемою: 1) стимулювання психічної діяльності шляхом співбесіди; 2) релаксація і спрямоване формування образів сприймання; 3) робота над малюнками; 4) ознайомлення з творчими роботами учнів і обговорення результатів. Оцінка змісту і формальної сторони дитячих малюнків проводилась експериментатором за ознаками "органічності", а саме: прилягання малюнку до краю паперу; спосіб зображення; якість та тип ліній; характер завдання; відхилення від популярного кольорового рішення; характер використання кольору, включаючи тип, ступінь, інтенсивність, крім того, оцінювалось ставлення учнів до завдання. Показники роботи експериментальних і контрольних груп зіставлялись, виявлявся вплив спеціальних занять і застосування аромакомплексу на активізацію психічної діяльності.

Розробляючи систему занять, ми виходили з того, що пізнання поєднує в собі чуттєву і абстрактну форми, тому стимуляція чуттєвості (шляхом організації інтегрованого сприймання різних за своєю формою подразників), а також різних ігор і спеціалізованих тренінгів із застосуванням в них символічного мислення, уяви може стати ефективним засобом поліпшення навчання. Вплив таких інтегративних подразників, як колір, функціональна музика і аромати, повинен дати дитині можливість сприймати навчальні завдання у їх повному обсязі. Мета занять - це подолання обмежень, стандартів мислення, що нав'язуються ззовні, розвиток самостійності та креативності мислення, формування у дитини вміння створювати образи, фантазувати, аналізувати, комбінувати, знаходити закономірності. Припускалось, що практикум, спрямований на мобілізацію внутрішніх резервів психіки дитини, її потенційних можливостей, сприяє налагодженню стосунків з оточуючими, досягненню власної внутрішньої рівноваги та заспокоєнню.

На кожному з визначених етапів реалізації програми дослідження проводилась оцінка реакції учнів на запропоновані заняття. Тут враховувались такі фактори, як зацікавленість та ентузіазм під час первісного обговорення заняття, готовність учнів до релаксації і виконання вправ, спрямованих на формування сенсорних образів, ступінь зосередження учнів на створенні художнього твору (малюнка) та їх зацікавленість під час обговорення малюнків, зроблених однокласниками. З кожним новим заняттям більшість учнів помітно підвищували рівень релаксації (особливо в групах з аромакомпонентом) і зосередженості, точніше виконували завдання, поступово навчалися вживатися в образ, пройматись його настроєм, "зливатися" з ним. Отримані дані дають можливість розподілити досліджуваних на чотири групи за ставленням до практикуму: "позитивне ставлення", "негативне", "амбівалентне" та "нейтральне". Відзначимо, що більшість учнів (92 % за умови активізації нюхових відчуттів) позитивно оцінили завдання та вправи. Це говорить про те, що вправи створювали позитивний настрій учнів і сприяли їх зацікавленості заняттями.

Як свідчать отримані дані, під час занять у більшості дітей виникали певні образи (які вони фіксували на папері), що давало можливість порівнювати результати в різних групах. В табл.2 наведемо деякі показники, по яким відбулися позитивни зміни. Діти обох експериментальних груп легше, яскравіше, різноманітніше описували образи сприймання; поводили себе розкуто, спокійно, з ентузіазмом обговорювали асоціації, образи, відчуття, які виникали у них під час занять, висловлювали багато оригінальних ідей, відзначали, що відпочили, немов цілий день провели в улюбленому місці відпочинку. Той, хто мав підвищену тривожність та невпевненість у собі, після виконання вправ позбавились напруги, у них зник страх і "з'явилась нечувана легкість", в їх малюнках з'явилися плавні, м'які, пов'язані між собою лінії, образи.

Табл. 2. Розподіл учнів (%) експериментальних (ек.) та контрольних (кон.) груп за позитивними змінами показників образотворення

Під час проведення занять в учнів гр. №1 спостерігався стан внутрішньої мотивованості в діяльності ("відчуття потоку"): 1) відносно повна (розумова і фізична) залученість до діяльності; 2) повна концентрація уваги, думок, почуттів на справі; 3) відчуття того як слід діяти в той чи інший момент роботи; 4) відсутність хвилювання, тривоги перед можливими помилками і невдачами; 5) послаблення звичного чіткого розмежування себе і свого оточення, "розчиненість" у своїй справі. Поурочний тренінг також свідчить про позитивні наслідки включення сенсорних процесів у навчальну діяльність: на уроках біології, географії, малювання з'являється візуалізація за відповідною темою; на уроках іноземної мови поліпшується запам'ятовування слів; на уроках з рідної мови інтенсифікується образно-смислове розуміння слів, математики - образне сприймання правил, символізація. Таким чином застосовані нами різноманітні завдання, активізуючи сенсорні процеси - відчуття і сприймання зорової (колір, форма, образ), слухової (відповідна музика), нюхової (ароматизація приміщення композицією ефірних олій) модальностей пробуджували творчу думку дітей. Засвоєння складних тем на уроках мови, математики, біології та географії полегшувалось, проходило більш вдало.

У роботі доведено, що нюхові відчуття в цілому, активізуючи психіку дитини, впливають на її творчість (рис. 3). На те, що заняття з активізацією нюхових відчуттів значно впливають на творчий потенціал дітей вказують зміни результатів констатуючого та контрольного зрізів експериментальних та контрольної груп. В середньому показники учнів гр.№1 на 0,42 бали вищі, ніж учнів гр.№2 в порівнянні зі змінами балів у гр.№3. Але найбільш позитивні зміни відбулися за такими показниками: "Образно-символічна творчість" та "Комбінування". Обчислення t-критерію Стьюдента та визначення рівню достовірності показало, що порівняння середніх величин, яке ми здійснили, - коректне на рівні значимості 5 % (p< 0,05).

ВИСНОВКИ

Проведене науково-психологічне дослідження дозволило сформулювати такі основні загальні висновки:

1. Під стимулюючим впливом ароматів, які викликають емоційне збудження, дитина може виконувати роботу, неможливу для неї у звичайному стані. Ергогенний (той, що впливає на працездатність) вплив, пов'язаний з адаптаційними можливостями організму, мобілізує функціональні властивості дитини, поліпшує роботу окремого органу або організму в цілому. Методи аромавпливу змінюють основні показники інтелектуальних і творчих здібностей (кількісний - багатство ідей, вирішення проблем, швидкість реакцій і т.ін. та якісний - нестереотипність рішення проблеми і відповідей на стимул, оригінальність ідей і т.ін.). Активізуючим фактором, який змінює кількісні показники творчості, є неспецифічна сенсорна інформація від органів відчуттів, що підвищує загальний тонус нервової системи. Якісний компонент, можливо, пов'язаний із специфічною інформацією, впливає на асоціативні процеси, плинність мислення, процесів відтворення в пам'яті та ін.

2. Доведено, що стимуляція сенсорних процесів є одним з ефективних засобів сприяння розумовій працездатності, гармонізації емоційного стану, творчій діяльності учнів, оскільки надає їм можливість активно самовиражатися, пізнавати себе, психологічно розвантажувати внутрішню напругу. На самопочуття дітей позитивно впливають приємні емоції, пов'язані з тонким запахом летючих речовин рослин, що наповнюють помешкання пахощами степів, лугів і викликають у дітей "відчуття свіжості, легкості, бадьорості". Застосована композиція ароматів (шавлія, м'ята, лаванда) сприяє зменшенню напруги нервової системи, послабленню і зникненню стану дискомфорту (почуття неусвідомленої тривоги, головні болі, слабкість, втома та ін.), що також сприяє успішності сенсорно-когнітивної діяльності. Обрана композиції впливає на емоційний стан та діяльність школярів, зокрема призводить до переважання нормального та оптимального стану; активізації моторних реакцій; збільшує точність відчуття гармонії; концентрацію і стійкість уваги; сприяє зростанню показників творчості: спричиняє позитивні зміни в оцінках власного психічного стану, інших, оточуючого середовища.

3. Дослідження особливостей сприймання школярами пахощів: опису ("колір", "форма", "рух", "вплив", "кількісний склад") виявляє ефективність обраної композиції ароматів. Позитивне сприймання учнями цих ароматів, чутливість нюхового аналізатора (вміння розпізнати кількісний склад композиції ефірних олій) справляє позитивний вплив на їх психофізіологічний стан: виявлено, що пахощі, які позитивніше сприймаються, більше впливають на самопочуття. Так, вдихання повітря, що насичене фітонцидами в правильному співвідношенні, дає змогу знімати стреси, яким піддається організм дитини, особливо у сучасних складних екологічних умовах. Підтримання інтересу дитини до пахощів, гра у нюхові ігри, фантазування допомагає їй легко навчитися орієнтуватися у світі пахощів.

4. У роботі викладена загальна технологія формування інтегрованого сенсорного образу, досліджені результати її використання. Результати експерименту підтвердили висунуті гіпотези і дали змогу з'ясувати, що внаслідок застосування розробленої моделі формування сенсорного образу у дітей активізуються системи різномодальних і психологічно різнорівневих процесів, як то: тілесні і емоційні відчуття, мисленнєво-понятійне, соціально-особистісне і навіть духовне відображення дійсності. Інтегрований образ стає засобом мимовільної та довільної регуляції психічного стану. Стимуляція чуттєвих форм пізнання шляхом організації інтегрованого сприймання (вербального і чуттєвого), що супроводжується використанням різних ігор і спеціалізованих тренінгів символічного мислення і уяви, спричиняє мобілізацію внутрішніх резервів психіки дитини, її потенційних можливостей, сприяє вільному вияву нею своєї індивідуальності ("створення" свого образу), налагодженню стосунків з оточуючими, появі бажання досягнути власної внутрішньої рівноваги та заспокоєння.

Ефективність впроваджених занять доведена:

позитивно-емоційною оцінкою учнів під час проведення занять;

високою якістю змісту (цілісність, сформованість, оригінальність, гнучкість, символічність, яскравість образів, цікавий сюжет) і довершеністю формальної сторони дитячих малюнків (за ознакою "органічності");

більш точним і детальним виконанням завдань в разі виникнення інтегрованих образів, коли задіяні різномодальні відчуття;

конструктивною комунікативною взаємодією учасників практикуму;

вдосконаленням експресивної моторики дітей (поява цікавих, складних, активних, яскравих, гармонійних рухів);

5. Встановлено, що в умовах інтеграції сенсорних і когнітивних процесів в учнів підвищується образно-смислове розуміння, довгострокове запам'ятовування та відтворення слів, "органічність" образного відображення слів.

6. Використання тестових методик, що діагностують творчий потенціал учня, дало можливість встановити, що інтенсивні приємні нюхові відчуття, в цілому активізуючи психіку дитини, впливають і на її творчу діяльність: так, в експериментальних групах підвищились середні показники гнучкості й оригінальності образно-символічного мислення учнів. Застосування t-критерію Стьюдента підтвердило, що формуючий експеримент є вдалим для таких показників мислення, як його швидкість, продуктивність, для використання дедукції, комбінування, індукції, розвитку дивергентного мислення і збільшенню дивергентної образно-символічної продукції, зростання свобода асоціацій, візуальної творчості.

7. Дослідження індивідуальних особливостей створення сенсорного образу в разі застосування аромавпливу свідчить про значне зниження таких негативних проявів дитини, як тривожність, невпевненість у собі, відчуття незахищеності та агресивність.

Таким чином, застосування технології формування інтегрованого образу допомагає учням розширити їх можливості в творчому сприйманні зовнішнього та внутрішнього світу, позитивно впливає на успішність у навчанні, спілкуванні, життєдіяльності. На сьогодні навіть очевидні резерви аромавпливу далеко не вичерпані, і подані в дисертаційному дослідженні результати є лише першими кроками в цьому напрямку. Тому одне з головних завдань - привернути увагу до даної проблеми, розробка якої перспективна як щодо одержання нової наукової інформації, так і в плані широкого практичного використання в навчальній, ігровій, корегуючій діяльності. Надальше дослідження проблеми може бути присвячене вивченню особливостей формування сенсорного образу на основі нюхових відчуттів у інших вікових категорій стосовно інших видів діяльності людини.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Костюченко О.В. Розвиток невербальної творчості учнів в умовах шкільного навчання // Психологія. Зб.наук праць НПУ імені М.П. Драгоманова, Вип.2 (9), Частина ІІ. - 2000. - С. 63-70.

Костюченко О.В. Пахощі в житті людини // Практична психологія та соціальна робота - 2001. - №2 (21). - С. 41-42.

Костюченко О.В. Розвиток сенсорних процесів як умова творчої діяльності учнів // Проблема загальної та педагогічної психології / За ред. Максименка С. Д. - К.:2001, т. ІІІ. ч.8. - С. 125-137.

Костюченко О.В. Невербальна творчість і психологічні проблеми діагностики // Проблеми загальної та педагогічної психології. -2000. - т.1, ч.3 - С. 48-50.

Костюченко О.В. Сенсорні процеси в системі розвитку дитячої творчості // Духовність і художньо-естетична культура. - К.,2000. - Т.17. - С. 217-220.

Костюченко Е.В. Чей нос лучше? Учите детей чувствовать природу // Обдарована дитина - № 5. - 2000. - С. 14-18.

Костюченко О.В. Аромати в житті людини // Шкільний світ. -2001. - №58(166). - С. 4-5.

Костюченко О.В. Використання на заняттях пахощів як засобу збереження психічного здоров'я учнів// Підготовка учнівської молоді до підприємницької праці. -К., 1998. - С. 168-173.

Костюченко О.В. Сенсорні процеси в структурі психічної діяльності людини // Матеріали VІ Костюківських читань: Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку" - К.:2003.

Костюченко О.В. Експериментальне дослідження впливу інтегрованої сенсорної і когнітивної діяльністі на ефективність навчання // Праці міжнародної наукової конференції: Прикладна лінгвістика у ХХІ столітті: лінгводидактичні та культурологічні стратегії. - Львів: Українські технології. - 2003. - с. 134.

АНОТАЦІЇ

Костюченко О.В. Формування сенсорних образів на основі нюхових відчуттів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2003.

У роботі з'ясовано провідні тенденції у вивченні сенсорних процесів в межах когнітивної психології. Розкрито особливості впливу пахощів на людину, зокрема на її психічну діяльність. Розроблено та апробовано систему аромасеансів, досліджено вплив певної композиції ароматів на працездатність учнів та формування у них позитивних психічних станів. Відзначаються відповідні позитивні зміни самопочуття дітей, їх емоційних переживань, оцінок оточуючого середовища, себе та інших під впливом ароматизації. Доведено, що стимуляція чуттєвих форм пізнання у формі інтегрованого сприймання (вербального і чуттєвого) - один із ефективних засобів підвищення рівня розумової працездатності школярів, гармонізації їх емоційного стану, зменшення напруги нервової системи, зникнення стану дискомфорту, налагодження стосунків з оточуючими тощо.

У роботі підтверджено ефективність розробленої загальної технології формування в учнів інтегрованого образу. Проведене експериментальне дослідження аромавпливу на створення інтегрованого образу і творчість дітей виявило підвищення рівня образно-смислового розуміння, довгострокового запам'ятання та відтворення слів, "органічність" образного відображенння слів, знизило такі негативні прояви особистості, як тривожність, невпевненість у собі, відчуття незахищеності та агресивність. Практичне значення дослідження визначається: 1)розробкою системи практикумів як організаційної форми застосування аромокомплексів у навчальній діяльності з метою поліпшення психоемоційного стану учнів; 2) виділенням критеріїв визначення ступеню впливу аромокомплексів на різні психоемоційні типи дітей;3) підготовкою комплексу науково-методичних матеріалів щодо використання аромокомплексів у шкільній практиці.

Ключові слова: сенсорні процеси, нюхові відчуття, психічний стан, творчість, інтегрований образ, пахощі, ароматизація.

Костюченко О.В. Формирование сенсорных образов на основе обонятельных ощущений. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология. - Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 2003.

В работе определены ведущие тенденции изучения сенсорных процессов в области когнитивной психологии; теоретически и практически обоснована роль сенсорного познания в творческой деятельности; раскрыта сущность знаний о разностороннем влиянии запахов на человека, в особенности на его психическую деятельность.

С целью исследования аромавоздействия на работоспособность и психическое состояние школьников разработаны и апробированы система аромасеансов, а также методики, выявляющие энергопотенциал, уровень психомоторики, психоэмоциональное состояние ребенка. Доказаны положительные изменения в самочувствии, эмоциональных переживаниях детей, их оценках окружающей среды, себя, других людей под воздействием ароматов, расширяет возможности сенсорного отображения, то есть творческого самовыражения ребенка.

В работе представлена общая технология формирования интегрированного образа, проанализированы результаты ее использования в учебном процессе, подтверждена эффективность и положительное влияние ее внедрения; разработано и проведено экспериментальное исследование влияния активизированных аромакомплексами сенсорных процессов на творчество детей. Полученные в исследовании данные свидетельствуют о том, что использование аромакомпонента в творчески ориентированных заданиях при интеграции сенсорных и когнитивных процессов способствует повышению уровня невербального творчества учеников, улучшает качество их образно-смыслового понимания, долгосрочного запоминания и воспроизведения слов, увеличивает "органичность" образного отображения слов. Интегрируя сенсорную и вербальную деятельность учеников, мы стимулируем "объемное" мировосприятие, содействуем формированию у них невербальных образов, значительно повышающих устойчивость и постоянство вербальных. Исследование индивидуальных особенностей создания сенсорного образа при аромовоздействии показали значительное снижение количества негативных проявлений личности ребенка, таких как тревожность, неуверенность в себе, ощущение незащищенности и агрессивность. Такой подход помогает ученикам расширить их возможности в творческом восприятии внешнего и внутреннего мира, влияет на их успешность в обучении, общении.