Діагностика і психокорекція професійних фрустрацій вчителя

Результати контрольного експерименту показали, що спостерігається позитивна динаміка зміни рівня фрустрованості вчителів, які працювали програмою. Тривожні переживання очікуваних труднощів, відчай, розпач та безпорадність відчуває менша кількість педагогів, ніж в констатуючій серії експерименту. (Див. Табл. 2)

Повторне тестування за модифікованим варіантом методики С.Розенцвейга (СФСП) показало, що змінилось відношення до складних та напружених ситуацій педагогічної діяльності у вчителів експериментальної групи. Підвищилася кількість вирішальних стратегій поведінки в складних ситуаціях педагогічної діяльності, зменшилася кількість самозахисних. Це вказує на те, що в процесі роботи намітилася тенденція на подолання фрустрованості вчителів, знешкодження її наслідків в професійній діяльності вчителя. (Див. Табл.3)

Таблиця 2. Динаміка змін показників симптомокомплексу фрустрованості у вчителів до і після проведення роботи за експериментальною програмою

Таблиця 3. Співвідношення домінуючих стратегій реагування в складних ситуаціях педагогічної діяльності до і після психокорекційній роботи

Проведений теоретичний аналіз проблеми і результати експериментального дослідження підтвердили висунуту гіпотезу, що дозволило сформулювати загальні висновки:

1. Проаналізовані та систематизовані різноманітні наукові концепції фрустрації та особливості педагогічної діяльності в контексті даної проблеми. В результаті цього визначено та конкретизовано найважливіші теоретичні положення, повязані з досліджуваною проблемою, а саме:

Професійна діяльність вчителя є напруженою і стресогенною. Вона характеризується великими навантаженнями, зумовленими, зокрема, самим процесом педагогічної взаємодії в навчально-виховній роботі вчителя.

- Успішність здійснення навчально-виховної роботи в значній мірі визначається вміннями вчителя адекватно реагувати на складні ситуації професійної діяльності та приймати адекватні педагогічні рішення.

Фрустрація - психологічний стан особистості вчителя, що привносить дезорганізуючий характер в його професійну діяльність. Вона супроводжується негативними емоційними та поведінковими реакціями, спотворенням когнітивної оцінки ситуації, яка викликала фрустрацію.

Фрустрованість (схильність до фрустрації) виникає в результаті довготривалих та часто повторюваних негативних емоційних переживань, зумовлених специфікою ситуації та змістом смислової сфери особистості.

Вплив фрустрованості на професійну діяльність вчителя залежить від ступеня її глибини, частоти та довготривалості. При помірній вираженості фрустрованість виконує стимулюючу та мотиваційну функції; наростання ж її інтенсивності підвищує вірогідність та ймовірність адаптаційних порушень, приводить до блокування діяльності.

В зв'язку з недостатньою науковою розробкою проблеми фрустрованості в професійній діяльності вчителя, відсутністю спеціальних програм психологічної допомоги фрустрованому вчителеві, задача запобігання та подолання фрустрованості педагогів на сьогоднішній день залишається не вирішеною.

2. Виконане нами емпіричне дослідження дозволило визначити та систематизувати фактичні дані, які характеризують кількісні показники фрустрованості вчителя за такими критеріями, як: глибина, широта, частота стану фрустрації, типові емоційні переживання фрустрованих вчителів, домінуючі стратегії реагування педагогів на складні ситуації їх діяльності, фактори та чинники, що сприяють розвитку фрустрованості, вплив фрустрованості вчителя на особливості взаємодії в педагогічному процесі.

3. Виникнення та розвиток професійних фрустрацій вчителя зумовлений як об'єктивними зовнішніми труднощами педагогічної професії (змінами умов діяльності в сучасній освітній системі, труднощами професійного самовизначення, частотою виникнення психотравмуючих ситуацій в процесі професійної взаємодії), так і особливостями їх трансформації в свідомість вчителя, зумовленими порушенням Я-концепції вчителів, актуалізацією непродуктивних психологічних захистів, внутрішньоособистісними конфліктами тощо.

4. Педагогічна взаємодія є більш ефективною та результативною у вчителя з позитивної Я-концепцією, яка формується за умов усвідомлення головних причин непродуктивної педагогічної взаємодії: а) негативного ставлення вчителя до себе: незадоволеністю своєю зовнішністю; неадекватно заниженою, чи завищеною самооцінкою тощо.

5. Програма роботи по запобіганню та подоланню фрустрованості вчителів включала як екстенсивні, так і інтенсивні форми психологічної допомоги. Серед них є такі, як:

інформування вчителів з проблем гармонійного та дисгармонійного емоційного розвитку особистості;

формування у вчителів позитивної мотивації до самодослідження фрустрованості та розширення засобів її подолання;

вивчення педагогами симптомів фрустрованості та її глибинних джерел;

розвиток у вчителів психологічної компетентності в спілкуванні, вміння досліджувати та аналізувати напружені ситуації з метою адекватного педагогічного вирішення.

В основу роботи закладено ідею усвідомлених змін, яка визначається як свідома активність суб'єктів взаємодії, спрямована на гармонізацію їх особистого та професійного буття.

6. В результаті апробації програми по подоланню фрустрованості вчителів отримано ряд позитивних результатів: змінилося відношення педагогів до своєї фрустрованості, з'явилися ефективні форми самоконтролю негативних емоційних реакцій, що супроводжують фрустрацію, підвищилися показники емоційного комфорту в професійній діяльності та в повсякденні. Все це дало підстави стверджувати про можливість зниження фрустрованості педагогів в умовах цілеспрямованої комплексної роботи із застосуванням активного соціально-психологічного навчання і соціально-психологічного тренінгу.

Результати дисертаційного дослідження намічають декілька напрямків, в руслі яких робота може бути продовжена. Заслуговують уваги такі питання, як вивчення причин фрустрованості і факторів, що її потенціюють, зокрема, роль сімейного оточення та значущих осіб на розвиток фрустрованості вчителів тощо.

Важливим напрямком роботи є поглиблений аналіз фрустрованості особистості в процесі становлення психологічної готовності до професійної діяльності; визначення ступеня взаємозв'язку фрустрованості та фрустраційної толерантності з іншими професійно важливими якостями; розробка тренінгових програм по подоланню фрустрованості, створення та удосконалення методик професійно-психологічного відбору і підготовки майбутніх вчителів із врахуванням значення фрустрованості та фрустраційної толерантності в становленні особистості вчителя.

Зміст і результати дослідження висвітлені в наступних публікаціях автора

Остополец И.Ю., Свиденская Г.Н. К вопросу о фрустрационной толерантности учителя. //Психологічна служба в освітніх закладах: досвід, проблеми, перспективи: Матеріали обласної науково-практичної конференції. - Донецьк, 1998. - С.175-176.

Остополець І.Ю. Вплив індивідуально-психологічних та особистісних властивостей вчителів на їх поведінку в ситуаціях фрустрації. //Гуманізація навчально-виховного процесу у вищій школі: Наукові праці міжнародної практичної конференції Слов'янського державного педагогічного інституту 27-29 вересня 1999 року.- Слов'янськ, 1999. - С.155-156.

Остополець І.Ю. Фрустрації в професійній діяльності вчителя. //Духовність як основа консолідації суспільства": НДІ "Проблеми людини". - К., 1999. - С.497-499.

Остополець І.Ю. До проблеми вивчення стану фрустрації вчителів в їх професійній діяльності. //Психологія: Збірник наукових праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, - 2000. - Вип. 2 (9). - Ч.2. - С.287-290.

Остополець І.Ю., Чернобровкін В.М., Хаєт Л.Г. Фрустрованість в контексті індивідуально-типологічних властивостей особистості вчителя. //Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка. /АПН України/ За ред. С.Д. Максименка - К.: 2000 - Т.2. - Ч.6. - С.238-242.

Остополець І.Ю. Специфіка педагогічної діяльності в контексті вивчення фрустрації. //Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського /За ред. М.Б.Євтуха. - К.: 2001. - Вип.18. - С.66-69.

Остополець І.Ю., Ричак М.Е. Механізми психологічного захисту та їх вплив на розвиток фрустрованості вчителя. //Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб. - Вип.15.- Слов'янськ: ІЗМН - СДПІ, 2001. - С. 216-221.

Остополець І.Ю., Скиба Х.С. До питання вивчення тривожності у педагогів сучасної школи. //Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб. - Вип.16.- Слов'янськ: ІЗМН - СДПІ, 2002. - С. 196-199.

Остополець І.Ю. Активне соціально-психологічне навчання як засіб психокорекції фрустрованості вчителя. //Теоретичні і практичні проблеми психології та педагогіки: Збірник наукових праць. Вип.3 (3) - Луганськ. - СНУ ім. В.Даля. - 2002. - С.168-174.

Остополець І.Ю.Особливості застосування активних і пасивних засобів психокорекції фрустрованості вчителя. Актуальні проблеми психології. Т.1: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка./АПН України/ За ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. - - К.: 2002. - Ч.4. - С.132-137.

Размещено на Allbest.ru