Актуальність дослідження. Актуальнішою проблемою сучасної психології праці і інженерної психології є визначення психологічних механізмів, що забезпечують ефективність і надійність роботи персоналу енергосистем, зокрема, в України. Одним з таких важливіших психологічних механізмів є мнемічна система людини-оператора, процеси оперативної пам'яті. Вивчення проблеми оперативної пам'яті має великий теоретичний і практичний інтерес для вирішення актуальних питань організації операторської діяльності. Оперативна пам'ять (ОП) є необхідною ланкою мнемічної діяльності людини, що в значній мірі визначає результати роботи мнемічної системи в цілому. Вивчення функціональних механізмів оперативної короткочасної пам'яті є необхідною умовою більш глибокого розкриття загально-психологічних закономірностей пам'яті і умов підвищення ефективності пізнавальної і професійної діяльності людини. Практичний аспект цієї проблеми особливо важливий для розкриття закономірностей переробки інформації в діяльності операторів автоматизованих систем керування. При швидкісних режимах переробки сигналів в автоматизованих системах велике навантаження падає на оперативну короткочасну пам'ять. Звідси випливає необхідність пошуку оптимальних умов забезпечення ефективності роботи цієї пам'яті, що вимагає у свою чергу, чіткого визначення її кількісних і якісних характеристик, виявлення її операційного складу, вивчення індивідуальних розходжень та ін.

У силу цих обставин оперативна короткочасна пам'ять стала об'єктом посиленого експериментального вивчення в сучасній загальній і інженерній психології (Дж. Міллер, Дж. Сперлінг, Д. Норман, П.І. Зінченко, В.П. Зінченко, Г.В. Репкіна, Н.І. Рижкова, П.Б. Невєльський, С.П. Бочарова.В. Я Ляудіс і ін.).

Виділення особої мнемічної функції - функції часової регуляції діяльності - внесло новий принцип у дослідження пам'яті на основі визначення її трьох нових видів - довгострокової, короткочасної і оперативної. Довгострокова пам'ять (ДП) - система тривалого збереження досвіду суб'єкта, що дозволяє застосування складних прийомів сенсорної і семантичної переробки інформації. Технічним аналогом ДП може служити інформаційна система "internet". Короткочасна пам'ять (КП) - це процес невеликої тривалості: від декількох хвилин до декількох секунд, протягом яких відбувається повний цикл прийому, збереження, переробки і відтворення сигналів. Здійснюючи введення нової інформації в ДП, а також витяг з неї інформації, необхідної для організації дій оператора по керуванню технічною системою, КП виступає в ролі оперативної пам'яті.

Зазначені три функціональних блоки пам'яті створюють єдину мнемічну систему, продуктивність якої являє собою результат складної взаємодії об'єктивних і суб'єктивних факторів діяльності людини - оператора.

Особливо актуальним на даному етапі дослідження оперативної короткочасної пам'яті (ОКП) є вивчення таких її аспектів, як кількісна характеристика (обсяг, пропускна здатність, оптимальні умови пред'явлення інформації); якісний відбір інформації; етапи переробки інформації, функціональні механізми; моделі взаємодії короткочасної і довгострокової пам'яті; індивідуальні особливості функціонування; перешкодостійкість та ін. Ці питання найтіснішим чином пов'язані з теоретичними і прикладними задачами загальної й інженерної психології. Оперативна КП є найважливішою умовою ефективності рішення багатьох професійних задач, зокрема - забезпечення надійності комплексних людино-машинних систем. Саме помилки пам'яті найчастіше стають причиною аварійних ситуацій в автоматизованих системах управління. Так, по наявним даним, більш 60% авіакатастроф відбувається з вини людського фактора - помилок пілота або диспетчера; більш 40% катастроф на флоті - через помилки капітана і наземних служб. Оперативна пам'ять грає також найважливішу роль у безпомилковості дій операторів радіолокаційних систем спостереження і наведення при керуванні ракетними комплексами.

Спостереження показують, що помилки пам'яті найчастіше є також причиною аварійних ситуацій на атомних електричних станціях, зокрема, такі помилки зіграли пагубну роль у момент Чорнобильської катастрофи. В особливих умовах роботи сучасних енергосистем найчастіше складаються екстремальні ситуації, пов'язані з великими обсягами сприйнятої інформації, швидкісними режимами її переробки, високою імовірністю виникнення аварійних ситуацій та ін. Однак закономірності роботи оперативної пам'яті й умови її надійності в особливих умовах діяльності персоналу енергосистем дотепер залишаються не дослідженими.

З метою визначення оптимальних умов діяльності операторів у системах керування необхідне дослідження факторів, що впливають на її надійність і ефективність. Необхідно більш чітко співвіднести кількісні і якісні характеристики об'єктивних і суб'єктивних факторів, що забезпечують функціонування ОКП в особливих умовах діяльності операторів енергосистем.

Зазначені обставини обумовили постановку теми даного дослідження.

Зв'язок робіт з науковими програмами, планами, темами.

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми дослідження, сформульована мета роботи, визначені об'єкт та предмет дослідження, методологічні основи, визначені наукова новизна, теоретична та практична значимість. Наводяться дані про апробацію роботи та її структуру.

У першому розділі " Проблема факторів ефективності пам'яті у загальній та інженерній психології" розглядаються методологічні аспекти дослідження продуктивних функцій пам'яті в різних психологічних концепціях. Для цього виконано історичний огляд ряду психологічних концепцій пам'яті і показано, що кожна з цих концепцій зробила свій позитивний внесок у розкриття різноманітних аспектів цієї складної проблеми. Показано, що внаслідок експериментальних досліджень пам'яті, проведених вітчизняними і іноземними авторами, були встановлені найбільш універсальні закони пам'яті Створення діяльнісної, структурно-функціональної та інформаційної концепцій відкрили можливість застосування системного підходу в дослідженні пам'яті (Д. Бродбент, Дж. Міллер, В.Я. Ляудіс, П.І. Зінченко, Г.В. Рєпкіна, С.П. Бочарова, П.Б. Невєльський та ін.).

Системний аналіз дав змогу отримати нові уявлення про структуру і функції пам'яті, переглянути і доповнити традиційні теорії пам'яті, здійснити перехід до вивчення мнемічних функцій в різних структурах професійної діяльності. Щодо проблеми дослідження пам'яті системний підхід орієнтує на вивчення цілого ряду теоретично нових і практично актуальних проблем.

Системний підхід надав новий перегляд традиційній класифікації видів пам'яті. Були виділені нові критерії дослідження мнемічних процесів: критерій часу (хронотопічний), який обумовив виділення короткочасної та довготермінової пам'яті та критерій функціональної активності, який дозволив ввести в психологію поняття постійної та оперативної пам'яті, що відображає динамічний аспект мнемічних процесів (Дж. Сперлінг, Ю. Вергілес В.П. Зінченко, С.П. Бочарова та ін.).

У руслі системного підходу було розглянуто зв'язок мнемічних процесів та часової регуляції діяльності людини. Часова функція пам'яті показана як ведуча функція, якісно відрізняюча мнемічні процеси, що підкреслює сутність їх продуктивної ролі в організації діяльності суб'єкта.

Аналіз методологічних аспектів дослідження пам'яті дозволяє зробити висновки, що:

Проблема пам'яті, яка виникла у руслі класичної психології, одержала свою подальшу розробку у створенні нових сучасних концепцій, відображаючи задачі психології праці та інженерної психології у розкритті факторів ефективності пам'яті операторів у системах "людина-техніка".

У руслі системного підходу кардинально змінилася характеристика пам'яті, яка стала сприйматися не як пасивне сховище здобутого досвіду, але як активна саморегулююча система, яка здійснює складні форми обробки надходячої до суб'єкта інформації та виконує роль базової функціональної системи регуляції професійної діяльності.

Було введено поняття операціональності пам'яті. Розробка нових методів дослідження пам'яті дозволила показати, що миттєво протікаючі мнемічні процеси у дійсності є складними системами інтеріорізованих та екстеріорізованих операцій, які мають специфічні функції та часові характеристики.

Якісно змінилась традиційна класифікація видів пам'яті завдяки виділенню її нових видів: оперативної та постійної, короткочасної та довготермінової, у зв'язку з чим була відзначена найважливіша функція пам'яті - функція часового регулювання діяльності людини, функція вірогіднісного прогнозування та антиципації, які відіграють найважливішу роль у формуванні та забезпеченні ефективності цілеспрямованої професійної діяльності операторів енергосистем.

У другому розділі роботи "Методичні основи дослідження надійності та ефективності пам'яті операторів автоматизованих систем керування" описані критерії оцінки надійності та ефективності діяльності операторів, досліджено пам'ять як фактор ефективності операторської діяльності, а також розроблено структурно-функціональну модель оперативної пам'яті.

Було розглянуто пам'ять як фактор надійності операторської діяльності. У комплексних системах "людина-техніка" оператор є ведучою центральною ланкою, яка забезпечує прийом інформації, її переробку, прийняття адекватних рішень й здійснення практичних дій з керування технічних ланок цієї системи.

Пам'ять є одним з найважливіших факторів надійності роботи людини-оператора. Зберігаючи досвід, набутий раніше в процесі навчання і забезпечуючи можливість сприйняття і збереження поточної інформації, пам'ять стає необхідною основою функціонування всіх інших форм психічної активності оператора: його перцептивних і розумових процесів, емоційних і вольових якостей, здібності до прогнозування результатів керованих технічних процесів. Як і в структурі будь-якої людської діяльності, пам'ять в діяльності оператора виступає в ролі базової функціональної системи. Можна виділити дві основні групи факторів, які визначають ефективність пам'яті оператора.

До першої групи факторів слід віднести об'єктивні умови стимуляції і організації діяльності оператора: кількість поданої інформації в символах і двоїчних одиницях (бітах), тривалість експозиції знаків, їх компоновка на інформаційних табло, складність конфігурації знаків, яскравість та контрастність сигналів, наявність і характер перешкод, міра складності розв'язуваних оперативних завдань і ін.

Друга група факторів пов'язана з суб'єктивними особливостями дії людини-оператора: наявність необхідних знань і навичок в обсязі довготермінової пам'яті, рівень сформованості способів декодування, смислової переробки інформації в короткочасній пам'яті, типологічні властивості нервової системи, які впливають на динаміку пам'яті і ін. Знання цих факторів і уміння ними управляти забезпечують надійність пам'яті в структурі операторської діяльності.

Були розглянуті принципи побудови структурно-функціональних моделей пам'яті. Проблема моделювання процесів пам'яті вирішувалась на основі ряду принципів системного аналізу: розглядання пам'яті як системи активних процесів кількісної та якісної переробки інформації, виділення конкретних операцій переробки різних видів інформації, встановлення їх послідовності і часових характеристик, встановлення специфічних якостей різних функціональних рівнів пам'яті (сенсорної, короткочасної, довготермінової), розкриття взаємодії всіх функціональних рівнів пам'яті в структурі професійної діяльності, розкриття функціональних зв'язків пам'яті з іншими психічними функціями людини і т. ін. Були розглянуті існуючі моделі пам'яті, а також розглянута роль пам'яті в структурі цілеспрямованої діяльності оператора. Була розроблена структурно-функціональна модель оперативної пам'яті в діяльності персоналу АЕС.

В розробленій структурно-функціональній моделі нами реалізовані сформульовані в руслі системного підходу уявлення про продуктивні функції мнемічних процесів в структурі професійної діяльності операторів АЕС. Показано, що система мнемічних функцій (мнемічний блок) виконує регулюючу та інтегративну роль в структурі діяльності. Функції пам'яті забезпечують прийом та відбір вхідної інформації, її переробку на всіх рівнях когнитивних і моторних процесів і зворотні зв'язки (рис.1). Модель показує, що передача інформації і взаємодія сенсорних, розумових і моторно-виконуючих операцій визначена контролюючим впливом оперативної пам'яті і її взаємодією з короткочасною і довготерміновою пам'яттю. Структура такої моделі може мати більш конкретний характер (тобто більш розгорнутий або редуційований) у зв'язку з рівнем сформованості кожного з її компонентів, наприклад, сенсорних або розумових операцій, оперативних одиниць ДП, ОП і КП, набутого досвіду і здібностями кожної людини як професіонала.

Аналіз методичних підходів до дослідження і інтерпретації ролі мнемічних процесів в діяльності операторів систем людина-техніка дозволяє заключити, що:

1) проблема вивчення функцій пам'яті найтіснішим чином пов'язана з проблемою ефективності і надійності операторської діяльності в енергосистемах;

2) функція оперативної пам'яті забезпечує своєчасне і безпомилкове сприймання, відбір і видачу інформації, яка необхідна для ефективної організації самоконтролю і корекції дій оператора;

3) структурно-функціональні моделі пам'яті треба конструювати на основі професіографічного аналізу конкретних видів цілеспрямованої діяльності операторів енергосистем;

4) представлена в дослідженні структурно-функціональна модель оперативної пам'яті відображає взаємозв'язки при передачі потоків інформаці як між різними рівнями пам'яті, так і між мнемічними, сенсорними, розумовими і виконавчими функціями в цілісній системі діяльності операторів АЕС.

У третьому розділі "Експериментальне дослідження факторів ефективності оперативної пам'яті в діяльності персоналу АЕС" представлена професіограма діяльності операторів енергоблоку АЕС. Основою для професіографічного аналізу діяльності операторів був системний аналіз роботи операторів блочного щита управління в учбово-тренувальному центрі Запорізької атомної електростанції, який є точним діючим макетом блочного щита керування станцією. За час учбово-тренувальних занять бригадам чергових операторів доводиться вирішувати оперативні задачі, які максимально наближені до реального процесу роботи обладнання АЕС. Загальна характеристика дій оператора блочного щита керування зводиться до того, що:

один оператор обслуговує приблизно сорок засобів відображення інформації (ЗВІ) переважно візуального зчитування;

оператор маніпулює приблизно вісімдесятю органами керування, звертаємість до яких обумовлюється частотою відхилення параметрів від норми;

дозовані рухи використовуються оператором у разі встановлення температурних параметрів;

інші види керуючих рухів пов'язані з обслуговуванням органів керування дискретного типу;

аварійна сигналізація надається звуковим сигналом у вигляді дзвінків і сирен;

діяльність оператора АЕС за класифікацією прийнятою в ергономіці відноситься до типу оператор-контролер.

Таким чином завдання чергового персоналу атомної електричної станції полягає в забезпеченні надійної роботи електрообладнання АЕС, попереджені порушень нормальних режимів і ліквідації можливих аварійних ситуацій.

Виключно важливе значення у таких умовах надається безпомилковій переробці інформації, яка поступає з блочних щитів керування. На цих щитах розміщуються вказівні прилади різних параметрів обладнання блоку. Робота оператора складається з періодичного спостереження за цими приладами з метою виявлення нормального функціонування пристроїв та механізмів, які входять у схему блока, а також здійснення контролю за параметрами заданого режиму. На практиці можливо виникнення ситуації, при якій оператор повинен проводити майже одночасно, з мінімальним інтервалом часу між зоровим сприйняттям показників приладів, контроль 5-6 плинних параметрів, пов'язаних з роботою аварійного механізму (при цьому показники висвічуються на дисплеї, тобто мають візуальний характер). Одночасно він повинен контролювати 4-5 параметрів резервного механізму і проводити дії по запуску цього механізму в роботу. Такий періодичний контроль за постійно змінними параметрами об'єктів пов'язаний з тим, що відбувається збільшення обсягу уваги і пам'яті в зв'язку зі збільшенням кількості об'єктів, які підлягають одночасному візуальному контролю, а також збільшення навантажень на оперативну пам'ять у зв'язку зі збільшенням кількості контрольованих показників приладів, а також можливе зниження точності оперативної пам'яті при відтворенні рівнів контрольованих параметрів, особливо в зв'язку з виникаючими звуковими і світловими перешкодами (ревун та дзвінок, зміна кольору цифр).

При виникненні аварійних ситуацій в роботі оператора можуть бути помилки різного характеру. При аналізі помилок, які виникали в операторів Запорізької АЕС при їх роботі на блочних щитах керування, були категоризовані причини цих помилок. Виходячи з проведених досліджень можна зробити висновок, що суттєво збільшити ефективність роботи оператора можна втіленням на щитах керування нових систем відбору, обробки та відображення інформації, таких, наприклад, як системи підтримки оператора. Всі фактори впливу, починаючи з відбору складу вахти з урахуванням всіх необхідних якостей кожного оператора, до розробок достатньо зручних та спрощених систем зчитування інформації при роботі оператора детермінують надійність персоналу і повинні прийматись до уваги при проведенні практичних оцінок якості роботи оператора і його впливу на безпеку АЕС.

В експериментальному розділі наведені результати дослідження обсягу, пропускної здібності і перешкодостійкості зорової оперативної пам'яті у зв'язку з різними об'єктивними умовами подання знакової інформації. Операторам АЕС на щитах керування подавалась візуальна інформація у вигляді графічних позначок, букв і цифр.

Завданням першого експериментального дослідження було визначення: середнього обсягу оперативної пам'яті на вказані види стимулів; наявність переваг у будь-якого з видів кодових стимулів в плані запам'ятовуванння та відтворювання; суть мнемічних механізмів опосередуючих переваги при запам'ятовуванні і відтворенні відповідного виду стимулів.

Так як в природних умовах роботи операторів важко виділити мнемічні функції в їх чистому вигляді, то експеримент проводився в лабораторних умовах, а саме в навчально-тренувальному центрі Запорізької АЕС і на кафедрі психології УІПА. Було досліджено дві групи випробуваних, перша з яких складала групу операторів АЕС віком 23-28 років усього 16 осіб, які мали нормальний зір, і друга група, студентів 3 курсу енергетичного факультету УІПА, яка складалась з чоловіків віком 19-22 років в кількості 24 осіб з нормальним зором. Стимульний матеріал у вигляді арабських цифр, букв російського алфавіту і знаків - фігур надавався дослідним на екрані монітора комп'ютера. При цьому використовувався методичний прийом автоматичної регуляції довжини стимульного ряду. Символи кожного стимульного ряду вибирались на основі програмно заданої послідовності.

Експерименти проводилися у три етапи і були організовані за традиційною схемою дослідження оперативної пам'яті: " запам'ятовування - збереження - переробка - відтворення".

На першому етапі експерименту досліджувалося запам'ятовування і відтворення однорідних цифрових стимулів, на другому етапі літеро-цифрових комплексів, на третьому етапі графічних знаків.

Проведені експерименти показали що

1. Обсяг оперативної пам'яті в цілому узгоджується з законом Міллера і показує суттєву варіативність відтворення конкретного виду стимулів.

2. Найбільш успішними для переробки в оперативній пам'яті є цифрові стимули, на другому місті - буквені стимули, на третьому місті - знакові стимули, на четвертому місті - стимули зі змішаних рядів.

3. Важливим фактором, який детермінує ефективність оперативної пам'яті, є міра труднощі мнемічних завдань, яка визначається кількістю інформації, структурою та довжиною алфавіту стимулів.

Другим експериментальним дослідженням було вивчення сумісної ролі двох основних факторів, детермінуючих зміну пропускної здібності оперативної короткочасної пам'яті, а саме, кількості наданих знаків та часу їх експозиції. Було проведено два експеримента.

В першій серії експерименту тест-об'єктами були 7-значні формуляри (комплекси знаків), які складалися з букв, цифр, та різноспрямованих стрілок. Подання знакової інформації і статистична обробка здійснювалися за допомогою спеціальної програми персональної обчислювальної машини. У другій серії експерименту випробуваним надавались різноманітні стимули (цифри, букви, різноспрямовані стрілки) зі зміною часу експозиції від 0,5 до 8 с. Було проведено 4 серії дослідів за участю 20 випробуваних. Обсяг ОКП визначався за кількістю безпомилково відтворених знаків. Результати дослідів наведено на рис.2.

Аналіз результатів проведених експериментів свідчить про те, що:

1. Як на вході в канал зорової оперативної пам'яті, так і на виході, обсяг пам'яті не є жорстко лімітованим (на відміну від класичних даних).

2. Пропускна здатність оперативної пам'яті повинна визначатись як функція співвідношення кількості наданих тест-об'єктів та оптимального для їх переробки і запам'ятовування часу експозиції Q = f (n/t);

3. Типи помилок, які припущені при відтворенні знаків, показують різну динаміку пов'язану з часом експозиції, що важливо приймати до уваги при прогнозуванні рівня безпомилковості оперативної зорової пам'яті в конкретних часових режимах її функціонування.

Третім експериментом було дослідження перешкодостійкості оперативної пам'яті. В діяльності оператора часто виникають перевантаження, викликані одночасною взаємодією декількох потоків інформації, а саме зорової і звукової. Здатність оператора виділяти релевантну інформацію, яка поступає з щитів керування, з екранів моніторів та відволікатися від другорядної інформації є важливою умовою проявлення перешкодостійкості пам'яті. Метою експерименту було вивчення впливу різного роду перешкод на ефективність зорової оперативної пам'яті. В експерименті моделювались умови взаємодії різних потоків інформації. В чотирьох серіях дослідів випробуваним надавалась послідовність кадрів, в яких було відображено ряд з 7-значних формулярів (букви, цифри, стрілки), в умовах дії активних та пасивних перешкод. Активною перешкодою була звукова перешкода у вигляді магнітофонного запису голосу людини, яка читала ряди тризначних чисел. Другою активною перешкодою були зорові стимули (цифри), які піддослідні повинні були прочитувати вголос. Як пасивна перешкода використовувалася послідовність висвічуваних на екрані монітора шестизначних цифрових формулярів, які випробуваний фіксував зором без прочитання їх вголос.

Одержані дані показали, що вірогідність безпомилкового відтворювання зорових сигналів визначається характером перешкод, в умовах яких протікає діяльність оператора. Вірогідність безпомилкового відтворення в найбільшій мірі знижується при дії однорідних зорових перешкод. Звукові перешкоди знижують функцію відтворення зорових сигналів не так виражено, але статистично значуще. Пасивні зорові перешкоди навіть в деякій мірі підвищують її. Висока перешкодостійкість пам'яті оператора до дії пасивних перешкод свідчить про його здатність адаптуватись до сторонніх подразників. Така адаптація при діях перешкод іншої модальності (звукових) проявляється в тому, що випробувані спочатку знижують ефективність КП, а потім загальмовують канал звукового сприймання на монотонні сторонні звукові сигнали, в результаті чого увага концентрується на значимій інформації. При дії активних зорових перешкоджень в наших дослідах, коли випробувані повинні переключатись на сприймання і фіксацію в пам'яті одномодальних зорових сигналів, наглядно проявляється дія ретроактивної інтерференції, яка значно гальмує сліди попереднього запам'ятовування значущої інформації в зоровій ОКП операторів.

Проведені дослідження дозволили сформулювати наступні загальні висновки:

1. Виявлено операціональність мнемічних процесів і показано, що вони є складними системами операцій, які мають специфічні функціональні характеристики, що суттєво впливають на ефективність і надійність операторської діяльності.

2. В межах професіографічного аналізу діяльності операторів АЄС показана психологічна специфіка змісту операцій по прийому і переробці інформації, яка надається на щитах енергоблоків, що відображено в структурно-функціональній моделі.

3. Побудована нами структурно-функціональна модель діяльності операторів АЄС відображає базові інтегративні функції багаторівневої мнемічної системи, в якій оперативна пам'ять виступає як комутуючий блок, яка відтворює інформаційну взаємодію між довготерміновою і короткочасною пам'яттю та іншими когнітивними процесами, а також реалізує продуктивні функції в організації цілісної структури цілеспрямованої операторської діяльності.

4. В діяльності операторів енергоблоку АЕС провідну роль відіграє зорова ОП в її взаємодії з іншими функціональними блоками мнемічної системи. Обсяг зорової оперативної пам'яті, на відміну від класичних даних, має значні коливання в зв'язку з характером наданих стимулів, серед яких цифрові стимули мають перевагу над буквеними і графічними.

5. Притаманна пам'яті функція часової регуляції діяльності обумовлює вплив часу експозиції тест-об'єктів на зміну обсягу ОП, що дозволяє визначити її пропускну здатність як співвідношення кількості наданої інформації з часом її експозиції. При цьому для кожного виду і кількості знаків існує оптимальний для їх запам'ятовування час експозиції. При певних умовах цей час може бути як недостатнім так і надмірним.

6. Істотним показником надійності оперативної пам'яті є безпомилковість відтворення інформації, яка значно змінюється в умовах дії різного роду перешкод: зорових і звукових, одномодальних і різномодальних, активних і пасивних (фонових). Вірогідність безпомилкового відтворення стимулів значно пов'язана з часом їхньої переробки в оперативній пам'яті суб'єктом, тому динаміка зростання і зменшення конкретного типу помилок пам'яті має визначену тенденцію при різному часі експозиції.

7. Ефективність зорової ОП детермінована впливом двох груп факторів, а саме об'єктивних та суб'єктивних. До найбільш значущих об'єктивних факторів слід віднести: кількість і характер наданих стимулів, час їх експозиції, модальність, міру труднощі, наявність і характер зовнішніх перешкод, вірогідність стресових ситуацій, компоновку сигналів на інформаційних панелях, можливість їх чіткого сприйняття, логічної переробки для створення оперативних одиниць пам'яті. До найбільш значущих суб'єктивних факторів слід віднести: мотивацію професійної діяльності операторів, обученість, засвоєння відповідних еталонів, правил декодування, які зберігаються в довготерміновій пам'яті.

Список опублікованих робіт за темою дисертації