Психологічні умови розвитку екологічної свідомості старшокласників у системі позашкільної освіти

Тип екологічної свідомості, її спрямованість (біоцентрична або антропоцентрична) ми визначали за емпіричним коефіцієнтом К: при К < 1 в свідомості респондента переважає ранг біоцентричних цінностей, при К > 1 - антропоцентричних. У групі №1 К=1,2; №2 - 1,73, №3 - 1,46; №4 - 1,4. В еталонній групі цей показник - 0,84, що говорить про переважність біоцентричних цінностей в свідомості респондентів цієї групи.

В експериментальній групі №1 після проведення занять підвищився рівень екоузагальнення (відмінність статистично значуща при Р < 0,01); рівень потреб у пізнанні і досягненнях збільшився, порівняно з початковим етапом (відмінність статистично значуща при Р < 0,01); а асоціативні зв'язки стали більш біоцентричними (збільшилася кількість відповідних асоціацій, відмінність статистично значуща при Р < 0,01); розширилися уявлення про культурну людину (відмінність статистично значуща при Р < 0,01); у структурі ціннісних орієнтацій ранги цінностей “Краса”, “Відповідальність” стали більш значущими (відмінність статистично значуща при Р < 0,01).

Результати виміру екоінформованості, логічного мислення, вербальної креативності вищі, ніж в контрольних групах, але не показали статистично значущих відмінностей. У групі №2 визначені статистично значущі зміни (Р < 0,01) тільки для рівня екоузагальнень і уявлень про культурну людину. Виявлені статистично значущі відмінності (Р < 0,01) в експериментальній і контрольній групі №3 між рівнем розвитку екопонять, екоінформованості, уявлень про екологічну культуру, ступені біоцентричності асоціацій, вербальної креативності, потреби в пізнанні та досягненнях. Кореляційний аналіз виявив взаємозв'язки між такими показниками в експериментальній групі після проведення тренінгу (r - ранговий коефіцієнт Спірмена): між рівнем екоінформованості (ЕІ) і екопонять (ЕП) (r = 0,68); ЕП та ступенем біоцентризму (СБ) (r = 0,65); уявленням про культуру людини (КЛ) і СБ (r = 0,87) і ЕП (0,76); між логічним мисленням (ЛМ) і ЕІ (r = 0,8); між ЕІ і СБ (r = 0,69), між ЕІ та екологічно значущими ціннісними орієнтаціями (ЦО) (r = 0,76), між ЕП та ЦО - (r =0,68), між ЕП і біоцентричністю асоціацій (АС) (r = 0,50), між АС і СБ (r = 0,89); між ЦО і СБ (r = 0,63); між КЛ і ЦО (r = 0,66); між АС і ЦО (r = 0,44); між ЕП та потребою в пізнанні (r = 0,48).

У цілому отримані дані підтверджують нашу гіпотезу, що розвиток екологічної свідомості у старшокласників у системі позашкільної освіти забезпечується особистісно орієнтованим навчанням та вихованням, що базується на таких засадах: визначення учня суб'єктом становлення власного індивідуального досвіду взаємостосунків з природою; поетапний розвиток розуміння природи учнями як ціннісного середовища життєдіяльності власної особистості; проектування і використання особистісно значущих стратегій розв'язання екологічних задач.

У третьому підрозділі представлена модель екорозвивального середовища у позашкільних закладах освіти як інтегруюча система суб'єкт - суб'єктних взаємостосунків “Я” зі світом природи в естетично-евристичному контексті пізнання природи як особистісної цінності.

У четвертому підрозділі надаються методичні рекомендації з розвитку екологічної свідомості в умовах позашкільних навчальних закладів, представлено поради практичним психологам, викладачам та вихователям щодо підготовки, проведення та подальшої розробки технології еколого-психологічного тренінгу.

З'ясовано, що підготовчий етап тренінгової роботи потребує психодіагностики екологічної свідомості як майбутніх членів групи, так і самих викладачів. Цим забезпечується принцип психологізації та гуманізації особистісно орієнтованих засад в заняттях з розвитку екологічної свідомості. Сценарій тренінгу має системно поєднуватися з програмами гуртків та наукових секцій. Рекомендовано також поширювати поєднання традиційних дидактичних методів з еколого-психологічним тренінгом із застосуванням аудіовізуальних засобів навчання, креативних методик та залученням високохудожніх мистецьких творів.

Проведене експериментальне дослідження засвідчило ефективність теоретично обґрунтованих положень щодо розвитку екологічної свідомості старшокласників на особистісно орієнтованих засадах. На основі узагальнення результатів формуючого дослідження встановлено високі показники розвитку екологічної свідомості учнів експериментальної групи, що дозволило зробити висновок про ефективність еколого-психологічного тренінгу і доцільність подальшої теоретичної та практичної розробки цього напряму роботи зі старшокласниками в закладах позашкільної освіти.

Висновки

1. Теоретичний аналіз філософських, соціологічних та психолого-педагогічних досліджень з проблеми розвитку екологічної свідомості виявив, що сучасна екологічна криза спричинюється домінуванням антропоцентричного типу цієї свідомості. А це визначає низький рівень екологічної культури та неадекватної поведінки юної особистості у кризових еколого-психологічних ситуаціях. Підкреслено роль ряду психолого-педагогічних принципів підвищення ефективності еколого-психологічної підготовки учнівської молоді у позашкільних закладах освіти. Визначено, що саме еколого-психологічний тренінг, втілений в умовах позашкільних закладів освіти, є найбільш відповідним завданням розвитку екологічної свідомості старшокласників з позицій сучасної екопсихопедагогіки.

Виявлено доцільні методологічні засади формування екоцентричного типу свідомості учнівської молоді в умовах позашкільних закладів освіти. Застосування психолого-педагогічних принципів особистісно зорієнтованої підготовки учнів визначено своєрідною домінантою в системі розроблених теоретичних положень екологічної освіти у позашкільних закладах.

2. Психологічну структуру екологічної свідомості доцільно розглядати як цілісне утворення, яке складається з потребнісно-мотиваційного, світоглядного і когнітивного компонентів та їх складових. При експериментальному дослідженні рівня розвитку екологічної свідомості старшокласників в умовах позашкільної освіти було визначено гостру потребу в корекції та формуванні певних її компонентів і складових. Зокрема, актуальним видається розвиток потреби в оволодінні екологічною культурою, що передбачає перегляд власних цінностей юною особистістю, світоглядної спрямованості. Дуже важливим є розвиток когнітивного компонента екологічної свідомості старшокласників, що є передумовою активної, свідомої природничо орієнтованої діяльності учнівської молоді. Особливого розвитку потребують ціннісні орієнтації учнів екологічного спрямування. Корекції потребують такі якості екологічного мислення, як критичність, креативність, самостійність. При дослідженні потребнісно-мотиваційного компонента екологічної свідомості старшокласників виявилася необхідність гармонізації провідних мотивів та потреб дітей.

3. Встановлено, що розвиток екологічної свідомості тісно пов'язаний з гуманітарними аспектами екологічних проблем і з особистісно значущими інтересами учнів. Старший шкільний вік потребує застосування особистісно орієнтованих технологій розвитку екологічної свідомості.

Розроблені та експериментально перевірені психодіагностичні методики розвитку екологічної свідомості дозволили визначити рівень розвитку екологічної свідомості, її компонентів та складових, а також динаміку її розвитку в експериментальній та контрольних групах.

Цей етап дослідження довів ефективність розробленої технології проведення еколого-психологічного тренінгу. Необхідність отримання учнями додаткової екологічної компетентності у позашкільних закладах розкрито як важливу складову неперервної екологічної освіти. Разом з тим, підкреслюється, що позашкільні заклади потребують науково-методичного забезпечення, а саме: підготовки, підвищення кваліфікації викладачів з екологічних дисциплін з урахуванням нових підходів; організації екологічних семінарів і курсів; розробки і видання навчальної літератури з екології та екологічної психології; створення екологічних радіо- і телепрограм; залучення просвітницьких товариств до поширення екологічних знань серед учнівської молоді; організації безпосередньої практичної діяльності в умовах довкілля (екскурсії, практики, експедиції) з його охорони та поліпшення під час науково-навчальної та творчо-естетичної діяльності.

4. Провідними психологічними умовами формування екосвідомості старшокласників у системі позашкільної роботи виявилися: ставлення вчителів до особистості учнів як суб'єкта природоохоронної діяльності; актуалізація у вихованців життєвих цінностей природоохоронного змісту; проектування і використання творчих стратегій взаємодії “Я” учнів зі світом природи; створення моделі екологічно розвивального середовища у позашкільних закладах освіти, що сприяє найбільш ефективному пізнанню природи як особистісної цінності та емоційному і естетичному задоволенню старшокласників від опосередкованої мистецтвом екологічно спрямованої діяльності.

5. Розроблено модель екологічно розвивального середовища у позашкільному навчальному закладі, яка передбачає створення інтегруючої системи суб'єкт - суб'єктних взаємостосунків “Я” особистості зі світом природи у творчо-естетичному контексті пізнання природи як особистісної цінності, а також сприйняття природи як “значимого іншого”.

6. Підтверджено гіпотезу про необхідність розвитку екологічної свідомості у старшокласників у системі позашкільної освіти на засадах особистісно орієнтованого навчання та виховання: визнання учня суб'єктом навчальної діяльності та набутого екодосвіду; проектування та здійснення індивідуальних стратегій розв'язання екологічних задач; розвиток моральних основ розуміння природи як ціннісного середовища власної життєдіяльності.

Виконане дослідження дало можливість сформулювати ряд рекомендацій:

Керівництву вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації: щодо розширення гуманітарної складової екологічної освіти, а саме: розробки та впровадження спецкурсів “Основи екологічної психології”, “Сучасні екологічні проблеми та прогнозування соціально-психологічних наслідків глобальних змін у середовищі”; створення науково-громадської інформаційно-аналітичної екологічної служби учнівської молоді та викладачів.

Практичним психологам, викладачам психології та екології, дослідникам у галузі екологічної психології - щодо подальшої розробки методів психодіагностики екологічної культури; проведення порівняльних досліджень ефективності методів екологічної освіти; організації еколого-психологічної просвіти та проведення сімейних психотренінгів означеного змісту.

Дане дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми. Перспективу її подальшої розробки ми пов'язуємо з вивченням теоретичних та методологічних засад формування екосвідомості учнівської молоді, розробкою навчальних та методичних матеріалів з розвитку екологічної свідомості та створення методик екологічної психодіагностики.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях

1. Мамешина О.С. Екологічна психологія в системі неперервної освіти// Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2002. - Вип.1. - С.61-69. - 0,58 авт. арк.

2. Мамешина О.С. Сучасні проблеми екологічної освіти //Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2002. - Вип.4. - С.34 - 44. - 0,70 авт. арк.

3. Мамешина О.С. Эколого-психологический тренинг для старшекласников // Практична психологія та соціальна робота. - 2003. - № 8. - С.17 - 38. - 3,40 авт. арк.

4. Мамешина О.С. Формування екологічної свідомості сучасних школярів засобами візуальних мистецтв // Педагогічний процес: теорія і практика: Збірник наукових праць. - К.: ЕКМО. - 2003. - №2. - С.25-35. - 0,75 авт. арк.

5. Мамешина О.С. Аудиовизуальные искусства в экологических психотехнологиях //Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць. - К.: “Міленіум”.- 2003. - Том 7. Екологічна психологія. - Частина 1. - С.270-278. - 1,00 авт. арк.

6. Мамешина О.С. Гра - це серйозно! //Вересень. - 1997. - № 1. - С.29-32. - 0,33 авт. арк.

7. Мамешина О.С. Екологічні ігри як метод екопедагогіки // Вересень. - 1998. - № 2. - С.61-63. - 0,25 авт. арк.

8. Мамешина О.С. Психологічні особливості формування екологічної культури учнівської молоді //Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Збірник наукових праць /За редакцією І.А. Зязюна та Н.Г.Ничкало. - Київ. - 2003. - С.650- 660. - 1,30 авт. арк.

9. Мамешина О.С. Новые формы активного обучения при профессиональной подготовке менеджеров //Проблемы и пути совершенствования профессиональной подготовки рабочих кадров на производстве: Сборник. - Николаев. - 1996. - С.36-39. - 0,16 авт.арк.

10. Мамешина О.С. К проблемам экологического образования // Екоосвіта на захист Чорного моря: Матеріали науково-практичної конференції. - Миколаїв. - 1997. - С.28 - 30. - 0,17 авт.арк.

11. Мамешина О.С. Психология человека и жизненной среды. Основы экологии и экологической психологии: Программы для учащихся старших классов общеобразовательных школ и студентов Колледжа прессы и телевидения. - Николаев: Атолл, 2003.- 56с. - 3,25 авт.арк.

12. Мамешина О.С. Эколого-психологический тренинг для старшеклассников. - Николаев: Атолл, 2003. - 72 с. - 3,70 авт. арк.

Анотація

Мамешина О.С. Психологічні умови розвитку екологічної свідомості старшокласників у системі позашкільної освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена визначенню психолого-педагогічних умов розвитку екологічної свідомості старшокласників у системі позашкільної освіти.

Досліджено психологічну структуру екологічної свідомості старшокласників, а також її компоненти, такі як: потребнісно-мотиваційний, світоглядний та когнітивний. Експериментально виявлено рівні їх розвитку у вихованців. Встановлена необхідність проведення суттєвої корекції розвитку екологічної свідомості у старшокласників.

Представлено технологію формування екологічної свідомості у вигляді спеціального еколого-психологічного тренінгу.

Виявлені психологічні проблеми екоосвіти в сучасному інформаційному суспільстві.

Провідними психологічними умовами розвитку екосвідомості старшокласників у системі позашкільної роботи є визначення вчителями особистості учня суб'єктом екологічно спрямованої діяльності, актуалізація життєвих цінностей природоохоронного змісту у старшокласників; проектування і використання особистісно значущих творчих стратегій взаємодії “Я” зі світом природи; створення екологічно розвивального навчального середовища, що сприяє ефективному пізнанню природи як особистісної цінності.

Ключові слова: екологічна свідомість, психологічна структура екологічної свідомості, психодіагностика та розвиток екологічної свідомості старшокласника, еколого-психологічний тренінг, екологічно розвивальне середовище.

Аннотация

Мамешина О.С. Психологические условия развития экологического сознания старшеклассников в системе внешкольного образования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена определению психолого-педагогических условий развития экологического сознания старшеклассников в системе внешкольного образования.

Исследуются теоретические основы развития экологического сознания, проанализированы причины, препятствующие этому процессу. Подчеркнуто, что экопсихологическая проблематика не ограничивается природно-средовыми взаимоотношениями, а выходит в более широкую плоскость личностного и социального пространства. Проанализированы научные стратегии экологического образования, целью которого является формирование личности, обладающей экоантропоцентрическим типом экологического сознания. Установлено, что основным методологическим принципом экопсихопедагогики является соответствие педагогического процесса психологическим закономерностям формирования экологического сознания. Рассмотрена психологическая структура экологического сознания, включающая в себя потребностно-мотивационный, мировоззренческий и когнитивный компоненты.

Представлены соответствующие методы психодиагностики уровня развития компонентов и составляющих экологического сознания, а также их проявления в констатирующем эксперименте.

Установлено, что развитие экологического сознания тесно связано с гуманистическими, психологическими аспектами решения экологических проблем и с личностно значимыми интересами учащихся.

Представлена методика формирующего эксперимента, раскрывающая влияние специально организованного образовательного процесса на развитие экологического сознания личности. Обосновывается технология специального эколого-психологического тренинга (система психолого-педагогических заданий, игр на материале биологии, экологии, психологии и искусства).

Определены условия успешного развития экологического сознания старшеклассников в системе внешкольного образования. Это - субъектное отношение воспитателей к личности учащихся; актуализация их экологически ориентированных жизненных ценностей, смыслов, значимых переживаний; проектирование и осуществление творческих стратегий взаимодействия “Я” личности учащегося с миром природы; понимание природы как особой ценности, идентификация себя с этим миром; позитивное влияние экологически развивающей среды внешкольного учреждения.

Активное эколого-психологическое обучение учащихся во внешкольных образовательных учреждениях представлено как неотъемлемая составляющая непрерывного экологического образования. В работе подчеркивается, что внешкольные учреждения образования требуют научно-методического и материально-технического обеспечения, обращения к эстетическим ценностям в создании образовательной среды.

Материалы исследования могут быть использованы как во внешкольных учреждениях, так и в общеобразовательной школе, а также в научно-исследовательской работе психологов и педагогов, в преподавании соответствующих курсов высших учебных заведений, в системе непрерывного экологического образования, при подготовке и переподготовке управленческих кадров экологических учреждений различного профиля.

Ключевые слова: экологическое сознание, психологическая структура экологического сознания, психодиагностика и развитие экологического сознания старшеклассника, эколого-психологический тренинг, экологически развивающая среда.

Annotation

Mameshina O.S. Psychological conditions of development of ecological consciousness of high-school pupils in the system of out-of-school education. - Manuscript.

The Dissertation for a Candidate of psychological sciences degree, Speciality 19.00.07 - pedagogical and developmental psychology. - Institute of Pedagogic and Psychology of professional education of Academy of Pedagogical sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

The dissertation is devoted to definition of psychology-pedagogical conditions of development of ecological consciousness in system of no scholastic adult education.

The psychological structure of ecological consciousness of learning senior classes, and also its components, such, as needs-motivational, world outlook and cognateness is investigated. Levels of their development in senior pupils are experimentally revealed. Necessity of essential correction of development of ecological consciousness at senior pupils is determined.

The technology of formation of ecological consciousness as special ecological-psychological training is submitted. Psychological problems of ecological education in a modern information society are designated.

Conducting psychological conditions of development of ecological consciousness of senior pupils in system of no scholastic adult education are the following: a recognition teachers of the person of the pupil the subject of ecologically focused activity; actualization of vital values of the nature protection maintenance at senior pupils; designing and use hymens significant creative strategy of interaction "ѓ" in the world of the Nature; creation of ecologically developing educational environment which promotes effective knowledge of the nature as to personal value.

Key words: ecological consciousness, psychological structure of ecological consciousness, psycho diagnostics and development of ecological consciousness of senior pupils, the ecological-psychological training, the developing ecological environment.

Размещено на Allbest.ru