Особливості психофізіологічного статусу льотчиків різного віку і стану здоров'я

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

14.02.01. - Гігієна

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Робота виконана в Українській військово-медичній академії МО України.

Науковий керівник доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Кальниш Валентин Володимирович, Українська військово-медична академія, професор кафедри авіаційної, морської медицини і психофізіології.

Провідна установа Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра гігієни праці і професійних захворювань, Міністерство охорони здоров'я України, м. Київ.

Захист відбудеться “09” вересня 2005 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 Інституту медицини праці АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту медицини праці АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий “23” липня 2005 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Степаненко

- Вперше виявлено фактори організації професійної діяльності осіб льотного складу Військово-повітряних Сил Збройних Сил України різного віку (низький рівень, імпульсність і нерегулярність льотного навантаження), які викликають у них зниження працездатності, стійкості до впливу фізичних факторів польоту та підвищення рівня нервово-емоційної напруги.

- Вперше встановлено особливості формування синдрому професійного „вигорання” серед військових льотчиків різного віку на різних етапах професійної діяльності.

- Вперше виявлено негативну динаміку розподілу осіб льотного складу Військово-повітряних сил Збройних Сил України за групами здоров'я зі зміщенням умовної точки рівновагомості груп здорових і практично здорових льотчиків за період 1996 - 2001 роки з вікової групи понад 40 років у вікову групу 31-40 років.

- Вперше встановлено особливості перебудови структури і кількості кореляційних зв'язків між показниками серцевого ритму, які відображають рівень резервів адаптації організму військових льотчиків після адекватного гіпоксичного навантаження.

- Вперше встановлено особливості вікової трансформації взаємозв'язків психофізіологічних функцій у військових льотчиків з різним станом здоров'я.

Практичне значення отриманих результатів.

- Розроблено, затверджено та подано для впровадження на державному рівні методичні рекомендації “Організація роботи зі створення професіограм” і “Організація проведення професійного психофізіологічного відбору”.

- Оцінено працю військових льотчиків за показниками шкідливості, важкості і напруженості на рівні п. 3.3 “Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості та напруженості праці” від 27.12.2001 № 528.

- Обґрунтовано впровадження коефіцієнта нерівномірності у якості інтегрального показника для кількісної оцінки інтенсивності змін у часі розподілу осіб льотного складу за групами здоровя.

- Розроблено розв'язувальні правила для оцінки психофізіологічного статусу військових льотчиків різного віку і стану здоров'я.

- Розроблено рекомендації щодо удосконалення тактики застосування заходів реабілітації та профілактики серед військових льотчиків, з урахуванням їх віку і стану здоров'я.

- Результати досліджень використовуються для підготовки і проведення навчальних занять з курсу “Авіаційна медицина” для слухачів Української військово-медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено аналіз наукової літератури за напрямком дисертаційних досліджень, відпрацьовані мета, завдання і методи досліджень, організовано і проведено дослідження, здійснена статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені та обговорені на ІV Українській конференції молодих вчених, присвяченій пам'яті академіка В.В. Фролькіса, яка відбулася 24 січня 2003 року (м. Київ); науковій конференції молодих вчених Української військово-медичної академії, яка відбулася 16-17 травня 2003 року (м. Київ); ІІІ науковому симпозіумі “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі”, який відбувся 8-10 жовтня 2003 року (м. Черкаси); науково-практичній конференції “Клінічна авіаційна медицина: сучасний стан, перспективи розвитку, вплив на льотне довголіття та безпеку польотів”, яка відбулася 3-4 червня 2004 року (м. Вінниця); щорічній конференції молодих вчених, яка присвячена 76-й річниці утворення Інституту медицини праці, яка відбулася 16 грудня 2004 року (м. Київ).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 робіт. Із них 6 статей у журналах та збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, 5 тез доповідей, а також 2 методичні рекомендації.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертацію викладено на 143 сторінках машинописного тексту. Список використаних джерел включає 169 вітчизняних та 53 іноземних найменувань. Дисертація ілюстрована 21 таблицею і 14 рисунками. Додатки наведено на 5 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Аналіз сучасного стану проблеми (Розділ 1) показав актуальність досліджень комплексного впливу факторів віку і стану здоров'я на психофізіологічний статус військових льотчиків для розвитку теоретичних і практичних аспектів фізіології та гігієни праці авіаційних фахівців. Основна увага науковців в існуючих літературних джерелах звертається на дослідження рівнів окремих показників стану здоров'я та психофізіологічних функцій осіб льотного складу, однак, при цьому, не враховуються особливості взаємодії зазначених характеристик та їх зрушення у льотчиків різного віку. Недостатньо вивченою є і структура існуючого професійного навантаження авіаційних фахівців різного віку, а також вплив факторів професійної діяльності на їх організм.

Методи, об'єм і організація досліджень (Розділ 2). Для досягнення поставленої в роботі мети були використані гігієнічні (професіографічний опис діяльності, гігієнічна оцінка праці льотчика, анкетування - для суб'єктивної оцінки умов професійної діяльності осіб льотного складу, аналіз розподілу осіб льотного складу за групами здоров'я), фізіологічні (дослідження серцевого ритму); психофізіологічні (визначення психофізіологічного статусу з допомогою комплексу комп'ютерних тестів), психологічні (опитування - для виявлення ознак синдрому професійного „вигорання”) та математичні (методи варіаційної статистики, аналіз нерівномірності розподілу, кореляційний, факторний, дисперсійний та дискримінантний аналізи) методи дослідження.

Дослідження проводились на базі кафедри авіаційної, морської медицини і психофізіології Української військово-медичної академії (м. Київ), медичної служби Харківського інституту Військово-повітряних Сил Збройних Сил України та відділення висотних досліджень Військово-медичного центру Військово-повітряних Сил Збройних Сил України (м. Вінниця) в період з 2002 по 2005 роки.

Оцінка стану здоров'я військових льотчиків різного віку здійснювалась шляхом аналізу особливостей змін рівня і темпів їх розподілу за групами здоров'я на основі офіційних річних звітів за ф. 2/мед. і ф. 3/мед. Аналізом охоплено 100% осіб льотного складу з І і ІІ групами здоров'я в період з 1996 по 2001 роки.

Суб'єктивна оцінка сучасних умов професійної діяльності, вивчення впливу чинників професійної діяльності на організм військових льотчиків, рівень їх працездатності та стійкості до деяких фізичних факторів польоту, ґрунтуються на опитуванні 258 осіб льотного складу і реалізовані з допомогою спеціально розробленого опитувальника.

Для виявлення ознак синдрому професійного „вигорання” серед осіб льотного та льотно-курсантського складу, було проведено опитування 67 військових льотчиків, а також 70 курсантів першого і 76 - третього року навчання. Використано опитувальник поведінки і переживань, пов'язаних з роботою - АVEM [Рогинская Т.И., 2002; Schaarschmidt U., Fischer A.W., 1996].

Оцінка резервів адаптації організму військових льотчиків різного віку і стану здоров'я здійснювалась за комплексом показників серцевого ритму Баєвский Р.М. та ін., 1984. Об'єктом дослідження були 111 військових льотчиків в період проходження стаціонарної лікарсько-льотної комісії. Дослідження резервів адаптації здійснювалось з допомогою адекватного для цієї професії гіпоксичного навантаження.

Визначення психофізіологічного статусу військових льотчиків здійснювалось з допомогою спеціально створеного комплексу комп'ютерних тестів (Сертифікат №UA1.092.94579-04), до якої входили модифіковані методики, що застосовуються для психофізіологічного відбору працівників, робота яких пов'язана з виконанням робіт підвищеної небезпеки: визначення часу простої зоромоторної реакції; визначення часу складної зоромоторної реакції - для дослідження рухливості основних нервових процесів; “Встановлення закономірностей” - для визначення швидкості обробки інформації в екстремальних умовах; „Розташування чисел” - для дослідження концентрації уваги; „Чорно-червоні таблиці” - для дослідження швидкості переключення уваги; „Годинник” - для дослідження просторової орієнтації; “Замкнутий простір” - для дослідження орієнтації у замкнутому просторі; „Зорова пам'ять” - для дослідження об'єму короткочасної зорової пам'яті; „Маятник” - для дослідження урівноваженості нервових процесів. Загальна кількість обстежених 79 осіб.

У результаті проведених досліджень (Розділ 3), здійснено професіографічну оцінку діяльності військових льотчиків за показниками важкості, шкідливості та напруженості праці з використанням “Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості та напруженості праці” (2001). Отримані результати чітко показали, що праця військового льотчика відноситься до категорії шкідлива (важка, шкідлива і напружена праця) 3 ступеня (п. 3.3) “Гігієнічної класифікації…”. Враховуючи здійснену гігієнічну оцінку праці льотчиків та вимоги наказу Міністерства охорони здоров'я України та Держнаглядохоронпраці від №263/121 від 23.09.1994 р., виділено професійно важливі психофізіологічні показники, які, в значній мірі, обумовлюють успішність діяльності осіб льотного складу та вимагають оцінки під час здійснення заходів професійного відбору, супроводу та реабілітації.

Важливою характеристикою факторів професійної діяльності є суб'єктивна оцінка їх впливу на організм військового льотчика (табл. 1).

Таблиця 1 - Суб'єктивна оцінка факторів професійної діяльності та їх впливу на організм льотчиків різного віку, М±m (за 100 бальною шкалою)

Примітки: - достовірність різниці між показниками вікових груп до 30 років і 31-40 років на рівні р<0,05; - на рівні р<0,01; - на рівні р<0,001; - достовірність різниці між віковими групами до 30 років і понад 40 років на рівні р<0,05; - на рівні р<0,01; - на рівні р<0,001; - достовірність різниці між показниками відчуття страху і погіршанням самопочуття на рівні р<0,05; - достовірність різниці між показниками імпульсності льотного навантаження і складності завдань та рівнем і регулярністю льотного навантаження, а також між відчуттям втоми і зниженням працездатності та погіршенням самопочуття на рівні р<0,01; -на рівні р<0,001.

Оцінюючи показники рівня і регулярності льотного навантаження, встановлено низькі їх значення у всіх вікових групах. Достовірно (р<0,001) вищий рівень цих показників спостерігається за шкалами “складність завдань” і “імпульсність льотного навантаження”. Таке низьке, нерегулярне та імпульсне робоче навантаження, безумовно, сприяє розвитку детренованості професійно важливих якостей льотчика та підвищенню нервово-емоційного напруження. Саме тому, льотчик оцінює своє польотне завдання як достатньо складне, при стабільних показниках перелічених параметрів організації професійного навантаження серед осіб різного віку.

Слід відзначити достовірне зниження суб'єктивної оцінки стійкості до впливу фізичних факторів польоту (на 12,8% - з віком 31-40 років і 14,1% - з віком понад 40 років). Існуючі закономірні вікові зміни суб'єктивної оцінки стійкості до впливу цих факторів можна пояснити, в основному, незадовільною організацією льотного навантаження, а саме низьким його рівнем і регулярністю.

Оцінка „погіршання самопочуття” під час польотів у всіх вікових групах також має дуже низькі значення. Дещо вищі (р<0,05) значення спостерігаються за шкалою “відчуття страху” у віковій групі 31-40 років. Ще більш інтенсивно зростають показники відчуття втоми (р<0,001) у всіх вікових групах та зниження працездатності льотчиків під час польотів у вікових групах 31-40 років (на 40,8%, р<0,01) і понад 40 років (на 53,4%, р<0,001).

Отримані дані щодо гігієнічної оцінки праці льотчиків, суб'єктивної оцінки організації та змісту професійного навантаження осіб льотного складу різного віку, свідчать про те, що сучасні умови їх праці характеризуються розвитком значного нервово-емоційного напруження. Крім цього, незадовільні соціально-економічні, соціально-побутові та інші чинники, безумовно, сприяють погіршенню працездатності (відповідно у 53,5% і 48,4% льотчиків) та виникненню міжособистісних конфліктів (у 9,3% льотчиків). Це призводить до посилення нервово-емоційного напруження, тривала дія якого обумовлює формування хронічної втоми. Тому, можна припустити, що серед авіаційних фахівців можуть проявлятись ознаки синдрому професійного „вигорання” не тільки під час безпосереднього виконання професійних обов'язків, а й на початковому етапі професійної діяльності - при навчанні.

В результаті аналізу виявлено ознаки формування синдрому професійного „вигорання” серед осіб льотного складу на різних етапах проходження військової служби. Розвиток зазначеного синдрому має складний характер і починає проявлятись за окремими шкалами („готовність до енергетичних затрат” у 32,4% курсантів, „здатність зберігати дистанцію по відношенню до роботи” у 55,4% курсантів, „внутрішня спокійність і рівновага” у 24,3% курсантів, „задоволення професійним життям” у 17,6% курсантів) уже на етапі оволодіння професією.

На етапі трудової діяльності льотчиків ознаки синдрому професійного „вигорання” поглиблюються (за шкалами „здатність зберігати дистанцію по відношенню до роботи” у 65,7% льотчиків і „задоволення професійним життям” у 20,9% льотчиків), особливо за шкалою „внутрішньої спокійності і рівноваги” (43,3% льотчиків), що є наслідком тривалого психічного перевантаження через ускладнення умов професійної діяльності.

Для оцінки стану здоров'я військових льотчиків, було здійснено аналіз вікової динаміки їх розподілу за І і ІІ групами здоров'я в період з 1996 по 2001 роки.

Потрібно відмітити, що питома вага льотчиків з І групою здоров'я з віком закономірно знижувалась, а з ІІ групою - збільшувалась. Окремо слід зупинитись на точці рівновагомості питомої ваги І і ІІ груп здоровя. Точка рівновагомості груп здоров'я - це точка, в якій групи здоров'я мають однакову питому вагу. В даному випадку, у цій точці питома вага І і ІІ груп здоров'я становить по 50%, що умовно можна представити як індикатор корінних змін стану здоров'я. Важливо зазначити, що у 1996 році ця точка знаходиться у віковій групі понад 40 років, а у 2001 році - у віковій групі 31-40 років, тобто переміщується до більш молодшої групи здоров'я. Це свідчить про значне погіршення стану здоровя льотчиків, особливо у найбільш активній і професійно підготовленій віковій групі 31-40 років, де показник питомої ваги осіб льотного складу з ІІ групою здоровя у 2001 році майже у два рази перевищує відповідні значення питомої ваги у 1996 році.

Для визначення інтенсивності погіршення стану здоров'я досліджуваних фахівців, було оцінено показники темпів приросту питомої ваги льотчиків з ІІ групою здоров'я в період з 1996 по 2001 роки. Встановлено, що інтенсивність погіршення стану здоров'я льотчиків найбільш виражена у віковій групі 31-40 років. військовий пілот літак

Для інтегральної оцінки розподілу льотчиків за групами здоровя визначено ступінь його нерівномірності, тобто відхилення фактичного розподілу від стандартного - умовно прийнятого за рівномірний. Для цього було застосовано коефіцієнт нерівномірності (Кr). Встановлено, закономірне зменшення цієї нерівномірності з віком у 1996 році, з мінімальним значення Кr у віковій групі понад 40 років. У 2001 році значно вища нерівномірність розподілу спостерігається у вікових групах до 30 років і понад 40 років. Проте, у віковій групі до 30 років ця нерівномірність обумовлена значним переважанням питомої ваги здорових льотчиків, а у віковій групі понад 40 років, навпаки - суттєвим переважанням питомої ваги практично здорових. Показник Кr осіб льотного складу у віці 31-40 років за період з 1996 по 2001 роки знизився у 4,9 рази, що свідчить про значне погіршення стану здоров'я осіб льотного складу саме у цій віковій групі.

Тривала дія комплексу професійних та соціально-економічних факторів значно впливає на резервні можливості організму військових льотчиків. Для адекватної оцінки цих резервів було досліджено структуру кореляційних взаємозв'язків між показниками серцевого ритму (рис. 2) під час впливу гіпоксичного навантаження.

Характеризуючи зміни регуляції серцевого ритму серед здорових льотчиків (групи А і Б), можна відмітити, що з віком і стажовим тренуванням функцій організму, відбувається достовірне зменшення кількості „пластичних” кореляційних взаємозв'язків (з 20% до 7%) і значна перебудова їх структури. Це свідчить про формування “оптимальної” відповіді його елементів для пристосування до конкретних умов діяльності. Серед практично здорових осіб льотного складу, з віком (групи В і Г) спостерігається достовірне збільшення кількості „пластичних” кореляційних взаємозв'язків (з 7% до 20%), що свідчить про значне напруження резервів адаптації у відповідь на адекватне для даної професійної групи навантаження. Окремо слід звернути увагу на відсутність позитивного впливу стажової тренованості на формування механізмів адаптації серед практично здорових осіб льотного складу.

Для визначення впливу факторів віку і стану здоров'я на психофізіологічний статус льотчиків, було проведено факторний аналіз структури взаємозв'язків їх психофізіологічних функцій. Проведений аналіз показав, що вікові (стажеві) характеристики і характеристики стану здоров'я значною мірою впливають на склад і структуру факторних моделей (Рис. 3). У здорових осіб льотного складу в процесі становлення психофізіологічних функцій, відповідно до вимог професії (стажового тренування), відбувається трансформація факторних моделей, шляхом збільшення їх структурованості (з 67% до 89%), зміни рівня і знаку (r=-0,70; р<0,05) факторних навантажень. У групах практично здорових льотчиків стажове тренування функцій, що здійснюється протягом тривалої роботи, уже не може протистояти віковим змінам і веде до іншого роду його трансформації - у бік формування невпорядкованості структури факторних навантажень (з 71% до 55%), а також різкого зменшення кількості зв'язків, що свідчить про аномальну перебудову взаємозв'язків психофізіологічних функцій і дезорганізацію забезпечення професійної діяльності.

Для практичної реалізації отриманих результатів дослідження, з допомогою дискримінантного аналізу було побудовано розв'язувальні правила за показниками серцевого ритму і психофізіологічних функцій.

Дискримінантні функції за показниками серцевого ритму:

GЛС_СР (А) = 0,51 V + 28,77 Sm - 14,49;

GЛС_СР (Б) =0,46 V + 20,48 Sm - 10,72;

GЛС_СР (В) =0,47 V + 23,76 Sm - 11,41;

GЛС_СР (Г) =0,57 V + 24,24 Sm - 12,51;

Дискримінантні функції за показниками психофізіологічних функцій:

GЛС_ПФ (А) = 154,29 ПЗМР+110,37 СЗМР+1,19 ОП-1,06 ОЗП-41,85;

GЛС_ПФ (Б) = 141,93 ПЗМР+90,11 СЗМР+0,64 ОП-0,03 ОЗП-32,85;

GЛС_ПФ (В) = 149,87 ПЗМР+88,39 СЗМР+1,12 ОП-0,65 ОЗП-33,82;

GЛС_ПФ (Г) = 168,64 ПЗМР+91,22 СЗМР+0,91 ОП-1,01 ОЗП-36,40.

Де А - група здорових осіб до 30 р.; Б - група здорових осіб 31-40 р.; В - група практично здорових осіб до 30 р.; Г - група практично здорових осіб 31-40 р. V - коефіцієнт варіації, Sm - потужність повільних хвиль, ПСМР - прості зоромоторні реакції, СЗМР - складні зоромоторні реакції, ОП - орієнтація у просторі, ОЗП - орієнтація у замкнутому просторі.

Вибір найбільш інформативних показників реалізовувався за допомогою двофакторного дисперсійного аналізу, в залежності від сили впливу факторів віку та/чи здоров'я. Видно, що найбільш інформативними показниками серцевого ритму виявились коефіцієнт варіації та показник потужності повільних хвиль серцевого ритму, а психофізіологічних функцій - показники простої та складної зоромоторної реакції, а також орієнтації у просторі та замкнутому просторі.

Кожен обстежуваний льотчик відноситься до тієї групи, для якої класифікаційне значення, що визначене за рівняннями, є максимальним. Використовуючи ці рівняння, шляхом підстановки відповідних значень можна віднести будь-якого льотчика до відповідної розрахункової групи. В подальшому здійснюється урахування фактичного віку та стану здоров'я осіб льотного складу.

Статті у наукових провідних виданнях, затверджених ВАК України:

1. Єна А.І., Кальниш В.В., Кравчук В.В. Особливості формування синдрому професійного вигорання серед осіб, робота яких пов'язана з небезпекою // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. Максименка С.Д. - К.: 2004, т. 7. вип. 3. - С. 87-95. (огляд літературних джерел, участь у проведенні опитування, математична обробка результатів дослідження, участь у написанні і оформленні статті)

2. Єна А.І., Кальниш В.В., Кравчук В.В. Особливості взаємозв'язку професійно важливих якостей льотчиків з різним ступенем придатності до професійної діяльності // Фізіологічний журнал. - 2004. - Т.50. - № 3. - С. 71-78. (огляд літературних джерел, участь у проведенні досліджень, математична обробка результатів дослідження, участь у написанні і оформленні статті)

3. Кальниш В.В., Єна А.І., Кравчук В.В. Профілактичні технології у збереженні здоров'я і працездатності фахівців в умовах підвищеної небезпеки // Охорона здоров'я України. - 2004. - № 1 (12). - С. 36 - 41. (огляд літературних джерел, участь у написанні і оформленні статті)

4. Кравчук В.В., Єна А.І., Кальниш В.В. Характеристика структури захворюваності основних параметрів та здоров'я осіб льотного складу ВПС ЗС України // Охорона здоров'я України.-2003. - №4 (11).-С. 37-40. (задум, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, участь у написанні, оформленні статті і формуванні висновків)

5. Кравчук В.В., Єна А.І., Кальниш В.В. Особливості змін стану здоров'я льотного складу ВПС України // Проблеми військової охорони здоров'я: Зб. наук. пр. - К.: УВМА, 2004. - Вип. 14. - С. 324-329. (задум, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, участь у написанні, оформленні статті і формуванні висновків)

6. Кравчук В.В., Єна А.І., Кальниш В.В. Особливості структурних зрушень стану здоров'я осіб льотного складу // Гигиена труда. - Вып. 35. - 2004. - С. 402-410. (задум, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, участь у написанні, оформленні статті і формуванні висновків)

Публікації в інших наукових виданнях:

1. Єна А.І., Кальниш В.В., Кравчук В.В. Особливості психофізіологічного статусу льотного складу // Матеріали Всеукраїнського наукового симпозіуму “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі”. - Київ; Черкаси: Вид-во ЧДУ. - 2003. - С. 35. (огляд літературних джерел, участь у проведенні досліджень, математичній обробці результатів, написанні і оформленні тез)

2. Єна А.І., Кальниш В.В., Кравчук В.В. Професійний психофізіологічний супровід спеціалістів як важлива проблема гігієни праці // Матеріали ХІV з'їзду гігієністів України: Гігієнічна наука та практика на рубежі століть. - Том ІІ. - Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС. - 2004. - С. 54-55. (огляд літературних джерел, участь у проведенні досліджень, математичній обробці результатів, написанні і оформленні тез)

3. Кравчук В.В. Характеристика вікових змін стану здоров'я льотного складу // Матеріали ІV Української конференції молодих вчених, присвяченої пам'яті академіка Фролькіса В.В. (Київ, 24 січня 2003 року). - К.: Ін-т геронтології АМНУ. - 2003. - С. 127-128. (задум, збір, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, написання, оформлення тез і формуванні висновків)

4. Кравчук В.В. Особливості змін стану здоров'я осіб льотного складу в сучасних умовах професійної діяльності // Матеріали наук.-практ. конф. “Клінічна авіаційна медицина: сучасний стан, перспективи розвитку, вплив на льотне довголіття та безпеку польотів”. - Вінниця: ВМЦ ВПС ЗС України. - 2004. - С. 34-37. (задум, збір, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, написання, оформлення тез і формування висновків)

5. Кравчук В.В., Кальниш В.В., Єна А.І. Етичні проблеми професійної діяльності осіб льотного складу // Матеріали Міжнар. наук. конф. “Етичні проблеми медицини праці та гігієни довкілля”. - К., 2003. - С. 37-39. (задум, огляд літературних джерел, написання і оформленні тез)

6. Організація роботи зі створення професіограм // Методичні рекомендації Міністерства охорони здоров'я України і Держнаглядохоронпраці України / Єна А.І., Кальниш В.В., Баженов О.К., Хмельницька І.В., Кравчук В.В. та ін. (всього 8 осіб). - К.: “Поліграф Центр”, 2003. - 56 с. (огляд літературних джерел, участь у підготовці рукопису та редагуванні)

7. Організація проведення професійного психофізіологічного відбору // Методичні рекомендації Міністерства охорони здоров'я України і Держнаглядохоронпраці України / Єна А.І., Кальниш В.В., Баженов О.К., Хмельницька Г.В., Кравчук В.В. та ін. (всього 9 осіб). - К.: “Поліграф Центр”, 2003. - 27 с. (огляд літературних джерел, участь у підготовці рукопису та редагуванні)

АНОТАЦІЯ

Кравчук В.В. Особливості психофізіологічного статусу льотчиків різного віку і стану здоров'я. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01. - Гігієна. - Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2005.

Представлено нові підходи до вирішення актуальної проблеми фізіології та гігієни праці авіаційних фахівців - оцінки психофізіологічного статусу військових льотчиків різного віку і стану здоров'я. Встановлена вікова сталість суб'єктивного сприйняття військовими льотчиками факторів організації професійної діяльності, які характеризуються нерегулярністю, низьким рівнем і значною імпульсністю льотного навантаження. Оцінено працю військових льотчиків за показниками важкості, шкідливості та напруженості трудового процесу. Виявлено ознаки формування синдрому професійного „вигорання” серед осіб льотного складу на різних етапах проходження військової служби. Встановлено особливості погіршення стану здоров'я авіаційних фахівців. Встановлено особливості мобілізації резервів адаптації організму військових льотчиків різного віку і стану здоров'я при адекватному для цієї професійної групи гіпоксичному навантаженні. Встановлено особливості вікової трансформації взаємозв'язків психофізіологічних функцій у військових льотчиків з різним станом здоров'я. Розроблено рекомендації щодо удосконалення тактики застосування профілактичних і реабілітаційних заходів серед військових льотчиків, з урахуванням їх віку і стану здоров'я.

Ключові слова: військові льотчики, професійна діяльність, психофізіологічні функції, стан здоров'я, резерви адаптації, вік.

Кравчук В.В. Особенности психофизиологического статуса летчиков разного возраста и состояния здоровья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01. - Гигиена. - Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена решению актуальной задачи физиологии и гигиены труда авиационных специалистов - оценки психофизиологического статуса военных летчиков разного возраста и состояния здоровья. Установлено негативное влияние условий профессиональной деятельности на организм летчиков разного возраста и особенности ухудшения их состояния здоровья. На основе выявления закономерностей изменения резервов адаптации и психофизиологических функций, разработаны рекомендации относительно усовершенствования тактики применения профилактических и реабилитационных мероприятий среди военных летчиков, с учетом их возраста и состояния здоровья.

Установленное возрастное постоянство субъективного восприятия военными летчиками факторов организации профессиональной деятельности, которые характеризуются нерегулярностью, низким уровнем и значительной импульсностью летной нагрузки. Такая деятельность приводит к значительному снижению работоспособности лиц летного состава (на 40,8% - с возрастом 31-40 лет и 53,5% - с возрастом свыше 40 лет) и стойкости к влиянию физических факторов полета (на 12,8% - с возрастом 31-40 лет и 14,1% - с возрастом свыше 40 лет).

За показателями тяжести, вредности и напряженности труд военного летчика относится к категории вредная 3 степени (п. 3.3 Гигиенической классификации, 2001).

Выявлены признаки формирования синдрома профессионального „выгорания" среди лиц летного состава на разных этапах прохождения военной службы. Развитие отмеченного синдрома имеет сложный характер и начинает проявляться по отдельным шкалам (готовность к энергетическим затратам, способность сохранять дистанцию по отношению к работе, внутреннее спокойствие и равновесие, удовлетворение профессиональной жизнью) уже на этапе овладения профессией.

На этапе трудовой деятельности летчиков признаки синдрома профессионального „выгорания" усугубляются по шкале „внутреннего покоя и равновесия", что является следствием длительной психической перегрузки через осложнение условий профессиональной деятельности.

Установлено, что здоровье военных летчиков в период с 1996 по 2001 годы существенно ухудшилось. За это время условная точка равновессомости групп здоровых и практически здоровых летчиков сместилась из возрастной группы свыше 40 лет в возрастную группу 31-40 лет. Интегральный показатель неравномерности распределения лиц летного состава за группами здоровья в возрасте 31-40 лет за этот период снизился в 4,9 раза; в этой же возрастной группе наблюдаются наибольшие темпы ухудшения состояния здоровья военных летчиков.

Установлены особенности мобилизации резервов адаптации организма военных летчиков разного возраста и состояния здоровья при адекватной для этой профессиональной группы гипоксической нагрузке, которые заключаются в значительной перестройке структуры и количества корреляционных взаимосвязей между показателями сердечного ритма.

У здоровых лиц летного состава с возрастом происходит достоверное уменьшение количества „пластичных" корреляционных взаимосвязей с 20% до 7%, что свидетельствует о влиянии стажевой тренировки организма на формирование “оптимального” ответа его элементов для приспособления к конкретным условиям деятельности. У практически здоровых летчиков, напротив, наблюдается их достоверное увеличение - с 7% до 20%, что свидетельствует о значительном напряжении резервов адаптации.

Установлены особенности возрастной трансформации взаимосвязей психофизиологических функций у военных летчиков с разным состоянием здоровья.

У здоровых лиц летного состава в процессе становления психофизиологических функций, в соответствии с требованиями профессии, происходит трансформация факторных моделей, путем увеличения их структурированности (с 67% до 89%), изменения уровня и знака факторных нагрузок. У практически здоровых военных летчиков с возрастом формируется неустроенность структуры факторных нагрузок (с 71% до 55%), а также резкое уменьшение количества связей, что свидетельствует об аномальной перестройке взаимосвязей психофизиологических функций и дезорганизации обеспечения профессиональной деятельности.

На основе построенных дискриминантных моделей получены решающие правила (за показателями сердечного ритма и психофизиологических функций) для оценки психофизиологического статуса военных летчиков, с учетом их возраста и состояния здоровья.

Разработаны рекомендации для усовершенствования тактики применения реабилитационных и профилактических мероприятий среди лиц летного состава, в зависимости от их возраста и состояния здоровья.

Ключевые слова: военные летчики, профессиональная деятельность, психофизиологические функции, состояние здоровья, резервы адаптации, возраст.

Kravchuk V.V. The features of psychophysiological status of pilots with different age and health. - Manuscript.

Candidate of medical sciences degree thesis on specialty 14.02.01 -- Hygiene. -- Institute of Occupational Medicine. Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.

New approaches are represented to the decision of the actual problem physiology and hygiene of Occupational Medicine aviation specialists - estimation of psychophysiological status of military pilots with different age and health. The constancy of subjective perception by the military pilots with different age of factors organization professional activity, which are characterized by irregularity, by a low level and considerable impulse flying loading are establish. Work of military pilots is appraised after the indexes of complication, harmfulness and tension of labour process. The signs of forming “burn-out” among the pilots on different stages of passing of military service are established. The features of worsening the health of aviation specialists are set. The features of mobilization backlogs of adaptation of organism at military pilots with different age and health are set at the hypo oxygen loading adequate for this professional group. The features of transformation of intercommunications psychophysiological functions are set at military pilots with a different age and health. Recommendations are developed in relation to the improvement of tactic of application of prophylactic and rehabilitation measures among military pilots, taking into account their age and health.

Key words: pilots, professional activity, psychophysiological functions health, backlogs of adaptation, age.

Размещено на Allbest.ru