Особливості образу Я у бездоглядних підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Проблема будови і функцій образу Я належить до найактуальніших напрямків дослідження в загальній психології. Образ Я розглядається науковцями з різних позицій: як мета-психологічна категорія процесів самосвідомості (А. Петровський, М. Ярошевський та ін); як її когнітивний компонент (М. Боришевський, Л. Волинська, П. Чамата та ін.); як душевно-духовний аспект життя (В. Татенко та ін.); як комплексне відображення системи особистісних ставлень (А. Асмолов, І. Бех, О. Скрипченко та ін.); як когнітивна складова фізичного Я людини (Є. Соколова, М. Малтц та ін.).

Найчастіше психологічне поняття “образ Я” використовується як таке, що комплексно відображає систему особистісних уявлень і ставлень індивіда до себе. Відзначається, що на основі власних ставлень, уявлень людина будує свою поведінку. Змінивши сприйняття людиною самої себе, згармонізувавши її образ Я, можна вплинути на настановлення та готовність особи поводитися певним чином. Ми розуміємо образ Я як складноструктуровану цілісну систему, як суб'єктивну картину самого себе, що є настановленням по відношенню до себе і світу, інтерпретує індивідуальний досвід з метою зорієнтувати суб'єкта в конкретній ситуації і спрямувати його на досягнення певних цілей. Все сказане дозволяє розглядати образ Я як потенційне джерело змін, розвитку.

В світлі сучасних соціальних змін актуальним стає вивчення структури і функцій образу Я як регулятора поведінки у бездоглядних підлітків. Науковий інтерес до цієї проблеми спричинений тим, що, незважаючи на значні відмінності у чисельності випадків, соціальному походженні дітей, причинах і меті їх бродяжництва, в усіх країнах, незалежно від рівня їх добробуту, констатується збільшення кількості дітей, підлітків на вулиці.

В контексті зв'язку розвитку людини в підлітковому віці і особливостей її уявлень про саму себе образ Я був предметом дослідження у працях Р. Бернса, А. Болотової, І. Бушай, Т. Говорун, Т. Дмитрової, Д. Кірай, І. Кона, Д. Леоніду, А. Рождественського, Д. Фельдштейна, Є. Шильштейна та ін.

Кількість досліджень, присвячених вивченню особливостей образу Я як регулятора поведінки підлітків, що стали бездоглядними, поки ще не можна вважати достатньою (Ю. Антонян, А. Ареф'єв, А. Гоголєва, Ю. Клейберг, А. Нечаєва, А. Прихожан, В. Степанов). Отже, недостатня розробленість питань структури і функцій образу Я у бездоглядних підлітків, усвідомлена необхідність наукового дослідження особливостей їх трансформації і попередження або корекції викривлень зумовили вибір теми даного дослідження.

Зростання чисельності бездоглядних дітей в Україні загострює необхідність виявлення зовнішніх і внутрішніх чинників, які спричиняють бездоглядність, розробки заходів її попередження. Шляхи подолання бездоглядності як негативного явища визначені у нормативно-законодавчих актах (“Комплексні заходи щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві”, Національна програма “Діти України”, Державна програма запобігання дитячої бездоглядності на 2003-2005 роки), які орієнтують на організацію теоретичних і методичних досліджень проблем профілактики бездоглядності, на узагальнення досвіду, впровадження в практику ефективних методів роботи з такими підлітками.

До завдань цього напрямку також належить створення умов для психологічної підтримки підлітків з функціонально неспроможних сімей. Взаємовідносини в цих сім'ях призводять підлітків до стану бездоглядності, руйнуючи структуру і функції образу Я, який є основою вибору особистістю провідної лінії поведінки, обираючи, наприклад, спосіб життя безпритульного, бездоглядного.

Таким чином, спираючись на твердження про соціальну природу бездоглядності, в генезисі якої біологічні фактори грають роль передумов, які полегшують і/або модифікують її розвиток, та у зв'язку з тим, що поведінка значною мірою зумовлюється уявленнями людини про саму себе, саме вивчення образу Я стало для нас пріоритетним.

Об'єктом дослідження є образ Я підлітка.

Предмет дослідження - структура і функції образу Я у бездоглядного підлітка.

Мета дослідження - вивчення особливостей образу Я у бездоглядного підлітка і розроблення та, по змозі, обґрунтування рекомендацій щодо сприяння процесу відновлення гармонійного розвитку образу Я у бездоглядного підлітка.

Завдання дослідження:

1. Провести теоретичний аналіз структури і функцій образу Я, розкрити чинники його становлення у підлітковому віці.

2. Емпірично дослідити зовнішні та внутрішні чинники, що спричиняють стан бездоглядності, та виявити особливості образу Я у бездоглядного підлітка.

3. З'ясувати відмінності у змісті, структурі, функціях образу Я як регулятора поведінки бездоглядного підлітка та підлітка, який виховується у функціонально спроможній сім'ї.

4. Визначити психологічні умови гармонійного розвитку та становлення образу Я і розробити рекомендації щодо попередження та корекції викривленого образу Я у бездоглядного підлітка.

1. Структура і функції образу Я (аналітичний огляд)

Аналізується література з проблеми дослідження, визначаються сутність і структура образу Я, відношення між образом Я та поняттями Я, Я-концепція, самосвідомість, встановлюються функції образу Я, його динаміка і розглядаються загальні психологічні характеристики образу Я у підлітків.

Зокрема показано, що у загальнопсихологічному розумінні образ Я - це особистісна диспозиція, провідний регулятор поведінки, внутрішньої узгодженості особистості. Він є важливим фактором в інтерпретації людиною вже отриманого досвіду, а також джерелом її очікувань. Образ Я розглядається як результат перевірки людиною своїх самооцінок, домагань і соціально-психологічних очікувань у процесі життєдіяльності (М. Боришевський). Він специфічний, що зумовлено потоком непересічних життєвих ситуацій.

Гнучкість соціальної координації дій кожної зрілої особи ґрунтується на здатності формувати образ Я, а відносна стійкість її поведінки психологічно забезпечується вагомим впливом на світовідчуття сукупного образу Я.

Узагальнюючи сучасні наукові погляди ми дійшли висновку, що образ Я, як результат психічного відображення внутрішніх сенсів життя і впливів оточення, утворює цілісну систему. Ця система є розвиненою і складноструктурованою, на рівні самовідчуттів вона презентує те, що людина прагне здійснити, тобто певний цілісний (ідеальний, ціннісний) стан, а на рівні поведінкових настановлень - актуальні завдання розвитку Я. На глибинному рівні образи самого себе у людини цілісні, постійні, а на поверхневому (вербалізованому) - більш динамічні і презентують окремі якості, зокрема ті, завдяки яким людина відрізняє себе від оточення.

Провідними функціями образу Я є конструктивна, регулятивна, прогностична та еталонно-оцінювальна, тобто головне призначення образу Я - забезпечення особистісного становлення і зростання (регуляція, адаптація, захист, репрезентація, домагання).

Особливості структури і функцій образу Я є показником того, як саме адаптована особистість до соціальних умов свого існування. В структурі різних особистостей можуть існувати як адаптивні, так і дезадаптивні, патологічно адаптуючі образи Я.

В розділі також відзначається, що образ Я у підлітка, який самостверджується, є результатом взаємодії об'єктивних факторів та особистісних детермінант його життя. Зростання ролі суб'єктивного фактора у розвитку образу Я передбачає, перш за все, індивідуально-особистісне самовираження підлітка в різноманітних діяльностях, вчинках. Об'єктивна реальність не створює автоматично образ Я у підлітка, хоча й формує його певний ідеал. Підліток сам творить цей образ, і без його зусиль та цілеспрямованих дій позитивний образ не виникає.

Таким чином, образ Я людини - складно структурована цілісна система, що є суб'єктивною картиною самого себе, яка містить когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінковий компоненти, виступає настановленням по відношенню до себе і світу, інтерпретує індивідуальний досвід, щоб зорієнтувати суб'єкта в конкретній ситуації і спрямувати на досягнення певної мети чи розв'язання певного завдання, тобто слугує джерелом росту, змін.

2. Теоретико-методологічні основи та методи емпіричного дослідження образу Я

Викладаються та аналізуються теоретичні та методичні засади емпіричного дослідження, описуються етапи та завдання проведеної роботи.

Теоретико-методологічною основою дослідження було положення, згідно з яким в підлітковий період у суб'єкта остаточно формується здатність осмислено конструювати своє власне світобачення. Саме на цьому етапі людина відкриває своє Я і починає виокремлювати, як значущі для себе, ті чи інші види діяльності. Разом з тим, уточнюється та самоудосконалюється когнітивний і емоційно-ціннісний компоненти в структурі образу Я (Е. Бернс, Ф. Райс, А. Реан, І. Титаренко та ін.).

Відкриття свого внутрішнього світу стимулює підлітка до розширення свого життєвого простору, спричиняє появу таких різних феноменів, як почуття самотності, почуття дорослості, включення до сприйняття життєвого простору його часового виміру. Саме в часовому вимірі відбувається найбільш суттєва трансформація життєвого простору підлітка, яка полягає в появі майбутнього як психологічної детермінанти розвитку його особистості (А. Болотова, В. Штроо).

Явища психологічної кризи в період пубертату зумовлюють збільшення частоти поведінкових порушень. Такі реакції підлітка є найпоширенішим способом психологічного захисту особистості. Їх закріплення спричиняється несприятливими мікросередовищними впливами. Що стосується порушень у поведінці, то встановлено, що чим більш сформованим та адекватним є образ Я підлітка, тим менша вірогідність імпульсивної дезадаптованої поведінки останнього (І. Бушай). Прийняття підлітком маргінальної ролі значно впливає на його уявлення про самого себе, самоставлення і ціннісну сферу. Крім того, його діяльність, яка відкидається суспільством, змінює у нього структуру образу Я.

Впорядкування структури образу Я здійснюється під впливом формально-об'єктивного аспекту відображення. Образ-уявлення, як елемент відображення, є поглядом підлітка на власне життя та на самого себе, що ґрунтується на минулому досвіді, на інформації про себе і на очікуваннях щодо майбутнього. Реалістичне самосприйняття є ознакою душевного здоров'я і свідчить про бажання бути ближче до реальності.

Цілісність образу Я залежить від співвідношення в ньому Я-реального, Я-в-минулому, Я-в-майбутньому, а також Я-ідеального.

Змістовий аспект образу Я пов'язаний з відповідним рівнем опанування діяльності, дійсності. Високий рівень цього опанування відзначається розвиненістю змісту, структури образу Я, що дає змогу найкраще використовувати прийоми, засоби і психологічний потенціал підлітка для досягнення відповідної мети.

Автономність образу Я - його когнітивних, емоційно-ціннісних, поведінкових складових, їх ієрархічність, сталість, усвідомленість і представленість в індивідуальних особистісних смислах - визначили вибір принципів, конкретних методів і технологій пізнання типових відмінностей цих складових.

Для досягнення мети дослідження було визнано за доцільне поєднання проективних і психометричних підходів. Ми виходили з того, що в межах проективних процедур виявляються суб'єктивні форми досвіду людини, а психометричний підхід дає можливість досліджувати особливості, що об'єктивно реєструються, підлягають кількісному аналізу, вимірюють кількісні змінні особистості в дослідженні. Було застосовано: спостереження, інтерв'ю на основі опитувальника-анкети (С. Лукашкова, Т. Зайцева, модифікований нами варіант), самозвіти, самоописи (А. Прихожан), методику “Мої теперішні та майбутні соціальні ролі” (Н. Водоп'янова, Н. Лік), техніку репертуарних решіток (Дж. Келлі), методику “Неіснуюча тварина” (М. Друкаревич).

Дослідження здійснювалося протягом 2002 - 2005 років у кілька етапів на базі притулку для неповнолітніх №1 м. Донецька, соціально-реабілітаційного центру “Проліски” м. Макіївки. В ньому брали участь всього 245 підлітків. З них - 86 бездоглядних підлітків у віці 13 - 15 років які тимчасово перебували у закладах соціальної допомоги. Для перевірки, уточнення і верифікації деяких положень дослідження залучалися 86 підлітків, які виховувалися в функціонально спроможних сім'ях і навчалися у школі (загальноосвітня школа №57 м. Макіївки), тобто розвивалися в сприятливих соціальних умовах. На початку дослідження було залучено до опитування 159 бездоглядних у віці 11 - 15 років з метою визначення певних тенденцій у їх діяльності та поведінці і для поглиблення розуміння умов і причин трансформації (викривлення) образу Я. У подальшому з усього масиву інформації було відібрано матеріали 86 бездоглядних, з якими і велася робота.

Завданням підготовчого етапу роботи була апробація ряду психодіагностичних методів, пов'язаних з вивченням образу Я, його структурних складових і функцій.

У першій серії основного етапу визначалися особливості уявлень бездоглядних підлітків про самих себе і особливості свого існування. Отримані за допомогою методів стандартизованого інтерв'ю, самозвіту, самоопису, методики репертуарних решіток, рисуночного методу дані піддавалися аналізу. Мета цього етапу - визначення особливостей образу Я у підлітків, які знаходяться в різних соціальних ситуаціях розвитку.

Порівняльний інтергруповий аналіз і інтерпретація отриманих результатів склали зміст другої серії основного етапу емпіричного дослідження.

Мета завершального, третього етапу дослідження - розробка рекомендацій щодо попередження дисгармонійного розвитку образу Я або корекції його викривлення у підлітків, схильних до перебування у стані бездоглядності, та проведення роботи з реінтеграції бездоглядних підлітків в сім'ю, школу, заклади соціального захисту.

3. Особливості трансформації образу Я у бездоглядних підлітків

Присвячено розгляду результатів вивчення умов життя та провідної мотивації дій і поведінки бездоглядних, виявленню факторів, що зумовлюють трансформацію їх образу Я, характеристиці особливостей їх викривленого образу Я. Окремо розглядається питання щодо створення умов для відновлення гідного способу життя і образу самого себе у підлітків, що мають досвід бездоглядності.

Під час спостереження та інтерв'ю виявлено такі особливості життя та провідної мотивації дій і поведінки бездоглядних, які пов'язані з певними тенденціями викривлення образу Я й допомагають зрозуміти їх причини:

- Склад бездоглядних, безпритульних за статтю: дві третини - хлопці і одна третина - дівчата; за віком: 11 років - 12 %, 12 років - 19%, 13 років - 32%, 14 років - 23%, 15 років - 14%. Ці дані збігаються з даними, які наводяться іншими дослідниками.

- Частота й тривалість бродяжництва, склад групи: із опитуваних вперше перебували у стані безпритульності 38% підлітків, неодноразово - 62%. Середній вік тих, хто бродяжив уперше - 12 років, неодноразово - 14 років. Час перебування на вулиці - від кількох днів до кількох місяців. Підлітки найчастіше бродяжать групами. Середній склад груп - від трьох до шести осіб. Деякі старші підлітки не визнають своєї причетності до групи, наполягаючи, що їм краще на самоті.

- Спосіб життя: місця перебування бездоглядних вдень і вночі різні. Вдень вони проводять час на вокзалах, ринках, біля крамниць, в парковій (зеленій) зоні, в підвалах. Ночують в притонах (кублах), підвалах, на горищах, біля або в середині теплотрас, в старих вагонах, в під'їздах, у знайомих, в покинутих оселях, у лідерів груп. Майже всі підлітки, особливо молодші, визнають, що голодують. Більшість підлітків визнали, що здебільшого займаються жебрацтвом (67%), заробляють потроху (21%), звертаються за допомогою до знайомих, іноді до рідних (18%), крадуть (29%), а також займаються проституцією, перебувають на утриманні інших членів групи, серед них лише 3% тих, хто користується допомогою релігійних, громадських організацій, соціальних служб. Заробляють підлітки тим, що надають допомогу і послуги водіям, займаються збиранням пляшок, металу, паперу, підробляють носіями, вантажниками, найчастіше - на ринках та у крамницях, стережуть кіоски, недобудовані будівлі, прибирають сміття, приміщення, торгують газетами та ін. Активно жебракують молодші, а існують за рахунок крадіжок - старші.

Підлітки здебільшого відчувають себе хворими, скаржаться на головні болі (16%), болі у животі (44%), рани, що не загоюються (10%), а найчастіше - на комплекс хворобливих відчуттів.

За способом життя підлітки тяжіють до активного вживання алкогольних речовин (71%). Влітку перевага надається пиву, вину, а взимку - горілчаним виробам. Палять, якщо є така можливість, майже всі хлопці і більшість дівчат (усього приблизно 94%). Визнали, що користуються наркотичними речовинами, 46% підлітків. Молодші використовують токсичні і наркотичні речовини у вигляді клею, порошку, старші - у вигляді таблеток, ін'єкцій.

- Рівень освіти: підлітки в своїй більшості ходили до школи (99%). Але покинули її здебільшого в середніх класах. Дехто стверджує, що і зараз продовжує навчатися (1%).

- Сімейний стан: 92% бездоглядних підлітків мають сім'ї.

- Мотиви, потреби, цінності: потреба волі, незалежності від батьків, школи (14%); конфлікти з батьками, втеча від пияцтва, наркотично залежної поведінки батьків, фізичного насильства (69%); втеча від аморальності, жорстокості тих, хто опікується за відсутності одного або двох батьків (75%); відсутність коштів для існування, поганий матеріальний стан (34%); загубленість батьками (9%); є підлітки, яких вигнали з дому і підлітки, які пішли з друзями.

Отже, все вищевикладене свідчить про те, що провідним мотивом дій і поведінки бездоглядних дітей та підлітків в ситуації надмірно загострених суперечностей з оточенням і, зокрема, з батьками і вчителями, є мотив самозахисту, який перетворюється на засіб самоствердження.

Узагальнення отриманого в дослідженні матеріалу дозволило виокремити такі основні фактори бездоглядності: сімейний дискомфорт, незадовільні відносини у функціонально неспроможних сім'ях, депривація, прискорена сепарація, викривлене сприйняття свого Я.

Так, аналіз результатів, отриманих за методикою репертуарних решіток, показав, що модель змісту, структури образу Я бездоглядних підлітків становлять такі схематично виділені фактори: “образ негативно оцінюваної активності - образ позитивно оцінюваної активності” пов'язано, але не співпадає, з “образом сили, здоров'я, фізичного самовідчуття - образом слабкості”. На глибинному рівні проявляються “чоловічі рольові орієнтації з елементами порушення моральних норм у поведінці - жіночі рольові орієнтації з домінуючою моральною поведінкою”, які знаходяться у деякому зв'язку з “динамізмом, образом змін - статичністю, відсутністю динамічних образів, примиренням з реальністю”. Таким чином, на поверхневому (вербалізованому) рівні в змісті образу Я спостерігається емоційно-вольова дієвість (“пристрасність”), яка призводить до вчинків, дій, а на глибинному рівні спостерігається ідеалізація реального, яка виконує захисні функції збереження позитивних уявлень про себе, уникнення протиріччя між активністю, пошуком кращого життя та потребою у стабільності, благополуччі, збереженні цілісності, позитивності.

Виявлені конструкти за своєю суттю є когнітивними, емоційно-ціннісними, конативними аспектами змісту структури цілісного образу Я у бездоглядних підлітків (основна група). До них належать домінування усвідомлюваних образів активності, дієвості, що характеризуються з позиції сили, та менш усвідомлюваних образів чоловічої статево-рольової поведінки зі сталим, не динамічним прийняттям реального.

Від цих конструктів відрізняються уявлення підлітків, що розвиваються в сприятливих соціальних умовах (контрольна група). Образ Я цих підлітків подається через такі конструкти, в яких домінують характеристики морального оцінювання, значущості позитивного самопочуття і які відображають емоційно забарвлену динаміку змін і - на менш усвідомлюваному рівні - значущість нормальних сімейних відносин.

Узагальнені результати співставлення конструктів за ролями (Я-реальне, Я-в-минулому, Я-в-майбутньому, Я-ідеальне, Мати, Погана людина), дають змогу встановити низку основних відмінностей образу Я бездоглядних підлітків від образу Я підлітків з функціонально спроможних сімей, що розвиваються за сприятливих соціальних умов.

Так, в образі Я-реальне бездоглядні уявляють себе менш розумними, такими, що не можуть нашкодити іншим заради наживи. В той же час вони не дотримуються правил, вибирають і роблять те, що забажається. Категорично заперечують бажаність, приємність споживання наркотичних засобів (в реальній поведінці вони їх майже всі споживають), тобто показують захисну реакцію заперечення. В образі присутнє уявлення про себе як про людину, що здатна скоїти злочин, водночас наявна впевненість, що за провину буде покарання. Самооцінка на вербалізованому рівні вища за самооцінку підлітків з функціонально спроможних сімей.

Образ Я-в-минулому відрізняється у бездоглядних за параметром “мстивість”: вони вважають себе здатними на помсту за образу частіше, ніж інші підлітки. Водночас бездоглядні підлітки підкреслюють свою миролюбність у минулому та колишнє негативне ставлення до вживання хімічних речовин, впевненість, що провина завжди потягне покарання, не уявляють, що зізнання у провині принесе полегшення. Вони подобаються собі більшою мірою, ніж підлітки з функціонально спроможних сімей.

Я-в-майбутньому у бездоглядних теж відрізняється за деякими параметрами від показників підлітків, що розвиваються за сприятливих соціальних умов. Так, вони відносять себе до більш щасливих осіб, вважають себе менш розумними, не думають, що стануть в подальшому більш агресивними, впевнені, що матимуть в уявному майбутньому хорошу сім'ю (образ майбутньої сім'ї у підлітків з функціонально спроможних сімей менш позитивний). Цікавим є те, що бездоглядні не бачать себе дорослими. Самооцінка, як і в попередніх випадках, вища за самооцінку підлітків з контрольної групи.

Щодо образу Я-ідеальне, то у бездоглядних підлітків йому властиві такі ж самі характеристики, як і образу Я-в-майбутньому. Це вказує на слабку диференційованість цих складових образу Я.

Отже, головне, чим відрізняється образ Я бездоглядних від образу Я підлітків, що розвиваються за сприятливих соціальних умов - це уявлення про себе як про таких, що подобаються собі, не дуже розумних, відносно миролюбних, вільних, тобто тих, що самі вибирають і роблять те, що заманеться, почуваються здебільшого щасливими, заперечують свою прихильність до наркотичних засобів і бачать себе в майбутньому в хорошій, мирній сім'ї.

Кластерний аналіз результатів за методикою репертуарних решіток показав, що, на відміну від вікової норми, у бездоглядних підлітків спостерігається слабка диференційованість, близькість всіх рольових характеристик Я, поданих у часовому вимірі (рис. 1).

Рис. 1. Дерево кластеризації, побудоване за оцінками подібності елементів репертуарних решіток (основна група (ОГ) - бездоглядні)

Порівняння кластерних дерев за наявними оцінками у хлопчиків-бездоглядних і хлопчиків з функціонально спроможних сімей показало більший збіг особливостей хлопчиків-бездоглядних з загальною характеристикою своєї (основної) групи.

За нормою, в образі Я підлітків Я-в-майбутньому наближається до Я-ідеального, а образ Матері ближчий до Я-в-минулому та Я-реального, що є природним для процесу сепарації підлітків (рис. 2).

Рис. 2. Дерево кластеризації, побудоване за оцінками подібності елементів репертуарних решіток (контрольна група (КГ) - підлітки з функціонально спроможних сімей)

У всіх бездоглядних образ Матері та Поганої людини значно більше, порівняно з ровесниками з функціонально спроможних сімей, віддалений від ролей Я (див. рис. 1, 2).

У факті близькості до загального профілю в образі Я у хлопчиків-бездоглядних спостерігається більша щільність таких ролей, як Я-реальне, Я-в-минулому, Я-в-майбутньому, а Я-ідеальне у них віддаляється. В той же час слід відзначити, що у хлопчиків з функціонально спроможних сімей такі зміни не спостерігаються.

В образі Я бездоглядних дівчат у порівнянні з образом Я бездоглядних хлопців спостерігається більша відокремленість Я-в-майбутньому від Я-ідеального, що свідчить про вищу критичність їх уявлень про себе, більшу спрямованість в майбутнє (рис. 3).

Рис. 3. Дерево кластеризації, побудоване за оцінками подібності елементів репертуарних решіток (ОГ - дівчата)

В той же час ці дівчата більше віддаляють себе від образу Матері і наближають ролі Я до образу Поганої людини, що характеризує їх образи, з одного боку, як більш самостійні, а, з другого, - як більш самокритичні. Це не збігається з образами Я їх ровесниць з функціонально спроможних сімей, які наближають до свого Я-ідеального образ Матері (рис. 4).

Рис. 4. Дерево кластеризації, побудоване за оцінками подібності елементів репертуарних решіток (КГ - дівчата)

Аналіз малюнків неіснуючої тварини дозволив виявити подібність образу Я бездоглядних до образу Я підлітків з контрольної групи за показниками товариськості - замкнутості, тривожності, активності та енергійності, креативності, рефлективності, ставлення до своїх дій, однакової сформованістю або нейтрального, або агресивно-наступального образів Я.

Втім, в образі Я бездоглядних, відносно їх ровесників з функціонально спроможних сімей, переважають практичність та дієвість, пасивно-оборонні риси образу Я співіснують з ознаками захисної агресії, існує тенденція до більшої енергійності та активності, їм притаманна негативна оцінка своїх дій, розвинені статеві інтереси, замкнутість, деяка потаємність, скритність. В той же час, у підлітків, що розвиваються в сприятливих соціальних умовах, в образі Я спостерігається чутливість, демонстративність, емоційність, егоцентризм, вища самооцінка.

Таким чином, бездоглядних підлітків можна характеризувати в плані образу Я як пристрасних, діяльних, а підлітків з контрольної групи - як більш чутливих (сентиментальних), емоційних.

Проаналізувавши самозвіти, ми виявили: вербалізовані уявлення бездоглядних підлітків про себе в сьогоденні (образ Я-реального) пов'язані з визнанням стану бездоглядності; образи Я закріплюються без впливу функціонально спроможної сім'ї, тому не забезпечують соціально-схваленої поведінки; образ Я-ідеального характеризується позитивною спрямованістю, водночас йому притаманна деяка необґрунтованість.

Дані аналізу самоописів свідчать, що самооцінка бездоглядних підлітків значно більше базується на оцінках оточуючих, що говорить про деяку затримку у формуванні образу Я. Самооцінка підлітків, що мешкають у функціонально спроможних сім'ях, тримається як на оцінці оточуючих, так і на власних критеріях, що характерне саме для підлітків цього віку.

Характеристики соціального образу Я бездоглядних підлітків і підлітків, що виховуються в функціонально спроможних сім'ях, розрізняються за цілою низкою суттєвих рівневих показників, головними з яких є: орієнтація на власні особистісні особливості, можливості у підлітків з контрольної групи - орієнтація на зовнішнє оточення, на активне пристосування у бездоглядних; інтенсивне становлення образу Я в напрямку дорослості і пов'язаної з ним системи власних цінностей, думок у підлітків, що виховуються в сприятливих умовах (КГ) - уповільненість становлення образу Я у бездоглядних (щоправда розбіжності тут невеликі); яскрава визначеність, наявність власне підліткових характеристик у підлітків з контрольної групи - невідповідність розвитку рольових характеристик образу Я віковим характеристикам у бездоглядних.

Розходження характеристик відбиваються і в сфері загального життєвого самовизначення, і в сфері професійного самовизначення, остання у бездоглядних більш розвинена.

Виявлені особливості трансформованого (викривленого) образу Я у бездоглядних підлітків враховувалися при розробці рекомендацій щодо створення умов для відновлення гідного способу життя і гармонійної цілісності образу Я у підлітків, що мали досвід бездоглядності.

Зазначається, що саме перерваність реального соціально-духовного контакту з повною сім'єю дуже ускладнює процес відновлення образу Я у підлітка, адже його (образу Я) розвиток детермінується як умовами життєдіяльності, так і сферою найближчого оточення підлітка, яке, будучи здебільшого референтним, задає тон і вектор розвитку цілісного образу Я. Таким чином, за нашим припущенням, відновлення викривленого в результаті трансформації образу Я у бездоглядних відбуватиметься за умови єдності з мікросередовищем, де можлива переорієнтація підлітка з соціально-дезорієнтованих інтимно-особистісних і стихійно-групових форм спілкування, в процесі якого знижується самооцінка та набуває негативного змісту образ Я підлітка, - на соціально-орієнтовані, позитивні.

Процес відновлення гармонійної цілісності змісту психічного відображення, яке містить у собі образ Я підлітка, здійснюється також за умови усвідомлення бездоглядним підлітком того, що неподоланні суперечності з оточенням є уявними або такими, що можуть подолатися.

Висновки

бездоглядність підлітковий психологічний гармонійний

У Висновках підбито підсумки дисертаційної роботи. На підставі узагальнення теоретичних матеріалів та результатів емпіричного дослідження встановлено основні положення, які відповідають гіпотезі дослідження, окреслено перспективи подальшої розробки проблеми.

Результати дослідження дали змогу дійти таких висновків:

1. Образ Я є результатом психічного відображення людиною як внутрішніх сенсів життя, так і зовнішніх впливів і утворює цілісну систему. Образ Я - це складноструктурована цілісна система, що є суб'єктивною картиною самого себе, настановленням по відношенню до себе і світу, умовою інтерпретації індивідуального досвіду й орієнтації суб'єкта в конкретній ситуації та його спрямування на досягнення певної мети чи розв'язання певного завдання. Все це дозволяє розглядати образ Я як джерело змін, розвитку.

Провідними функціями образу Я є конструктивна, регулятивна, прогностична та еталонно-оцінювальна. Головне призначення образу Я - регуляція, адаптація, захист, репрезентація, домагання - забезпечувати особистісне становлення і зростання індивіда. Образ Я призначений для гармонізації ставлень особистості до себе і до зовнішнього світу.

2. Залежно від характеру стосунків підлітка з оточенням по-різному виражається ступінь інтегрованості або диференційованості компонентів цілісного образу Я, їх структурованість. Зміст образу Я під впливом надмірного загострення суперечностей з оточенням і, зокрема, батьками і вчителями, втрачає цілісність, і в ньому провідною настановою стає самозахист, який набуває властивостей засобу самоствердження. Особливості образу Я підлітка, який самостверджується, є результатом взаємодії як об'єктивних факторів, так і особистісних детермінант. Зростання ролі суб'єктивного фактора у розвитку образу його Я передбачає, перш за все, індивідуально-особистісне самовираження в різноманітних діяльностях. Під впливом суперечностей з оточенням образ Я перебудовується в нову цілісність, у якій з'являється загострене почуття власного Я, прагнення до активних самостійних дій, вчинків, самостійної поведінки. Активність такого підлітка набуває специфічних рис: він прагне або змушений покинути домівку, уникнути приниження, знецінювання свого Я. Зіткнення з суперечностями життя призводить до підсилення у одних - емоційності, у других - чутливості (сентиментальності), у третіх - пристрасності (волі) в діях і поведінці.

Образ Я набуває або пропорційно розвиненої, гармонійної, цілісної форми, або дисгармонійної, трансформованої форми. Останній притаманний більшою мірою бездоглядним.

Вагомим фактором у звиканні підлітка до бездоглядності є те, що він сприймає новий образ та спосіб життя поза сім'єю й суспільством як позитивний. Відсутність підкріплень позитивного образу Я, гідних зразків ідентифікації дома або в освітніх та соціальних закладах, а також довготривале перебування у групах безпритульних і бездоглядних приводить до змін в образі Я: підліток вже не живе “наче бездоглядний”, а дійсно ним стає. Образ Я за змістом відчужується від суспільства і його цінностей, трансформується.

3. Трансформований образ Я у бездоглядних підлітків охоплює такі складові, як: позитивно оцінювана висока активність; сила (здоров'я, фізичне самопочуття), чоловічо-рольова орієнтація з елементами порушення моральних норм; динамічні зміни, що чергуються зі статичними образами примирення з реальністю; емоційно-вольова дієвість, ідеалізація status quo, яка виконує захисні функції (збереження позитивних уявлень про самого себе, позбавлення протиріччя між активним пошуком кращого життя та потребою у стабільності, благополуччі, збереженні цілісності, позитивності).

4. Відмінності образу Я у бездоглядних підлітків від образу Я у підлітків з функціонально спроможних сімей полягають в:

- домінуванні уявлень про себе як таких, що подобаються собі, не дуже розумні, у той же час відносно миролюбні, вільні (такі, що самі обирають, як діяти, і роблять те, що подобається), почуваються здебільшого щасливими, заперечують прихильність до наркотичних засобів, позитивно сприймають образ матері і бачать себе у майбутньому в хорошій, мирній сім'ї;

- слабкій диференційованості, близькості, інтегративності всіх рольових характеристик Я: образи Я-реального, Я-в-минулому, Я-в-майбутньому наближаються до Я-ідеального, а образ Матері віддалений від образу самого себе, хоча менше, ніж образ Поганої людини;

- емоційності та активності, готовності до дій, що проявляються в рисах практичності та дієвості, пристрасності (рішучості), професійній орієнтованості, рисах пасивно-оборонного характеру з ознаками захисної агресії, негативній оцінці своїх дій, розвинених статевих інтересах, деякій скритності;

- заниженості самооцінки, яка базується на оцінках оточуючих (орієнтація на зовнішні оцінки, на пристосування), уповільненості розвитку дорослості і пов'язаної з нею системою власних цінностей.

Подібність між образами Я у бездоглядних та підлітків з функціонально спроможних сімей стосується показників товариськості, тривожності, креативності, рефлексивності, в них рівною мірою представлені як нейтральні, так і агресивно-наступальні риси образу Я, й риси, що стосуються загального життєвого самовизначення.

5. Образ Я бездоглядних дівчат порівняно з образом Я бездоглядних хлопців характеризується більшою відособленістю Я-реального від Я-в-майбутнього та Я-ідеального, що свідчить про більшу критичність їх уявлень про себе, більшу спрямованість у майбутнє. В той же час ці дівчата більше віддаляють себе від образу Матері і наближають свої ролі Я до образу Поганої людини, що характеризує їх образ, з одного боку, як більш самостійний, а з іншого - більш самокритичний. Їх образ Я у цьому плані не співпадає з образами Я їх ровесниць з функціонально спроможних сімей, які наближають до себе в Я-ідеальному образ Матері.

6. Процес становлення образу Я підлітка ускладнюється саме перерваністю реального соціально-духовного контакту з функціонально спроможною сім'єю. Відновлення трансформованого (викривленого) образу Я здійснюється за умов: а) єдності з мікросередовищем, яке є основою для підсилення позитивного ставлення підлітка до самого себе і виникнення у нього уявлень про себе як такого, що потрібен іншим і цінується ними; б) усунення конфліктних ситуацій в оточенні підлітка, суперечливості в його ставленні до себе і світу; в) розуміння бездоглядним підлітком того, що протиріччя з оточенням є уявними, такими, що можна і необхідно подолати; г) багатства стратегій впливу на моделі поведінки підлітка з боку дорослих, спрямованого на гармонізацію структури і підвищення ступеню повноти і глибини усвідомлення уявлень підлітка свого образу Я; д) усвідомлення підлітком своєї відповідальності за власні дії і стосунки, що є базою для розвитку його суспільного буття і особистості.

Здійснене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів зазначеної проблеми. Подальші перспективи дослідження ми вбачаємо у поглибленому вивченні умов, які сприяють попередженню виникнення та корекції порушень образу Я у різних вікових категорій бездоглядних, що допоможе психологам, працівникам соціальних служб вчасно застосовувати ефективні заходи щодо їх реінтеграції в суспільство.

Література

1. Кацеро А.О. Особливості ціннісних орієнтацій підлітків, позбавлених батьківського піклування // Вісник Харків. нац. ун-ту: Сер. Психологія. - 2002. - № 550. - Ч. 1. - С. 112-114.

2. Кацеро А.О., Пилипенко І.О. Ціннісно-мотиваційна сфера девіантних підлітків // Проблеми загальної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К., 2002. - Т. 4, ч. 4. - С. 211-215.

3. Кацеро А.О. Ціннісні орієнтації сучасних підлітків // Освіта для майбутнього розвитку: Тези Міжнар. наук-практ. конф. - К.: Вид-во Києво-Могилянської Академії, 2002. - С. 54-55.

4. Кацеро А.О. Фактори виникнення і трансформації образу Я бездоглядних підлітків // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. - К., 2004. - Т. 1, вип. 13. - С. 42-45.

5. Кацеро А.О. Вербалізовані та концептуалізовані уявлення безпритульних підлітків про самих себе // Проблеми загальної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. - К., 2004. - Т. 4, ч. 4. - С. 172-176.

6. Кацеро А.О. Характеристика трансформованого образу Я бездоглядних підлітків // Теоретичні і прикладні проблеми психології. - Луганськ: Вид-во Східноукраїнського нац. ун-ту ім. В. Даля, 2004. - № 3 (8). - С. 196-204.

7. Кацеро А.О. Психологічні особливості бездоглядних підлітків: діагностика та реінтеграція: Метод. посібник. - Донецьк: Вид-во Донецьк. нац. ун-ту, 2005. - 36с.

Размещено на Allbest.ru