Дискретна метрика життєвого шляху творчої особистості

Дослідити дискретно-вузлову структуру життєвого шляху творчої особистості.

Визначити реальну метрику довготривалості життя творчої особистості.

Порівняти дискретно-вузлову структуру життєвого шляху з реальною метрикою за циклоїдною моделлю переживання часу.

Дослідити індивідуально зумовлену дискретну метрику життєвого шляху творчої особистості.

Об'єктом дослідження обрано життєвий шлях творчої особистості у його довготривалості.

Предметом дослідження обрано своєрідність прояву дискретної метрики у життєвому шляху творчої особистості.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань методом критичного аналізу було встановлено, що в межах психології приділялося більше уваги дослідженням самовизначення та самоздійснення особистості, пошуку онтологічного сенсу та стратегії життєвого шляху. Дискретно-вузловій структурі життєвого шляху та реальній метриці його довготривалості приділялося менше уваги. Для вивчення дискретно-вузлової структури життєвого шляху використовувався біографічний метод. З його допомогою були проаналізовані біографії відомих поетів, художників, драматургів, математиків, письменників, композиторів. У вибірку ввійшли біографії 678 видатних особистостей різної спрямованості. Дискретно-вузлова структура життєвого шляху порівнювалася з реальною метрикою довготривалості життя творчих особистостей. Для дослідження індивідуальної дискретної метрики життєвого шляху творчих особистостей використовувався експериментальний метод (хронометрична проба, розроблена Б.Й. Цукановим) за допомогою якого вимірювався “ф-тип” піддослідного, а також метод анкетування. У вибірці було охоплено 26 вчених Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова.

Наукова новизна одержаних результатів:

Вперше виділена своєрідна дискретно-вузлова структура життєвого шляху творчої особистості.

Вперше виявлені вікові точки в життєвому шляху творчої особистості, які виконують роль подвійних вузлів.

Вперше встановлена відповідність між дискретно-вузловою структурою життєвого шляху творчої особистості та реальною метрикою довготривалості життя.

Вперше доведено, що вузлові точки життєвого шляху особистості співпадають з точками фазових сингулярностей за дискретною метрикою часу життя.

Встановлено індивідуально зумовлену фазову своєрідність прояву творчості у життєвому шляху особистості.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується тим, що встановлена в дослідженні дискретно-вузлова структура життєвого шляху творчої особистості виявилася практично ідентичною для суб'єктів з різною творчою спрямованістю. Рівень ідентичності визначається своєрідною метрикою фаз прояву творчості в довготривалості життя і підтверджується статистичною веріфікацією.

Дискретна метрика життєвого шляху підтверджена експериментальним виміром та розрахунками за законом ходу індивідуального годинника у суб'єктів різної наукової творчості. Порівняння їх відповідей за анкетними даними з розрахунками індивідуальної метрики дають достатній рівень відповідної точності.

Наукове значення роботи полягає у суттєвому теоретичному доповненні вже існуючих концепцій життєвого шляху особистості взагалі, і, окремо, особистості творчої. На теоретичному рівні вже можна говорити, що життєвий шлях творчої особистості має своєрідну дискретно-вузлову структуру, яка зумовлена законом відліку часу, а останній визначає метрику довготривалості самого життя індивіда. Емпірично описані вікові точки творчих стартів, поворотні вікові пункти, особистісні прояви, злами в особистому житті, піки і кульмінації одержують нове пояснення через реальну дискретну метрику часу життя індивіда.

Практичне значення дослідження. Виходячи з виявленої дискретно-вузлової структури життєвого шляху, яка, перш за все, визначається індивідуальною метрикою часу життя, можна, вимірюючи власний “ф-тип” творчої особистості з відповідним рівнем точності розраховувати вікові фази продуктивних проявів, прогнозувати точки стартів і піків творчості та створювати для цього належні умови. Результати дослідження можуть використовуватися в навчальних курсах та спецкурсах з теорії особистості та з теорії психології творчості.

Впровадження результатів дослідження.

Результати дослідження викладені у розділі “Творческая активность личности и возраст” навчального посібника під редакцією професора Ангелова Г.В. (Одеса: Аспект, 2003 - с. 220 - 227). Для аспірантів та кураторів Одеської національної академії харчових технологій читається авторський спецкурс. Довідка про впровадження у навчальний процес додається.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на Міжнародній науковій конференції “Психологічні засади розвивальної освіти”, присвяченій 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка Сергія Дмитровича Максименка (Інститут психології АПН України ім. Г.С. Костюка, 17-18 грудня 2001 р., м. Київ), на Четвертих Міжнародних психологічних читаннях (Харків, 2002), на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова (протягом 2000-2003 років).

Основний зміст дисертації викладено у восьми публікаціях, з них шість у фахових виданнях. Структура роботи. Дисертація має обсяг 197 сторінок і складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Ілюстративний матеріал подано у 11 таблицях та 17 рисунках.

Список використаних джерел складає 178 найменувань, з них 26 іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та рівень дослідження обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання роботи, методи дослідження, обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій, розкрито наукову новизну дослідження, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про апробацію результатів та структуру роботи.

У першому розділі “Проблема життєвого шляху особистості в психології” було проведено критичний огляд літературних джерел та виділені першорядні задачі власного дослідження.

Проблема життєвого шляху в психології була розглянута П. Жане, Ш.Бюлер, Р.Ассаджіолі, Е.Еріксоном, А.Маслоу, К.Хорні. Цією проблемою ґрунтовно займався Б.Г. Ананьєв, методологічно обмірковували проблеми життєвого шляху особистості С.Л. Рубінштейн, К.О. Абульханова-Славська, О.М.Леонтьєв, Д.Б.Ельконін, І.С.Кон, В.Ф.Моргун, В.В.Рибалка та інші вчені.

Огляд досліджень показує, що проблема ще далека від свого завершеного розв'язання. Особливої уваги потребує розгляд питання про реальне підгрунтя особистісного життєвого шляху, а саме, метрики часу життя. У життєвому шляху особистості майже не розглядався той самоочевидний факт, що життєвий шлях розгортається перш за все у довготривалості часу життя індивіда, як представника біологічного виду “Homo sapiens”. Дослідники (П.Жане, Ш.Бюлер) більше надавали переваги цільовим структурам свідомого індивіда (особистості), її самовизначенню, ігноруючи функціональний розвиток свідомого індивіда в часі життя, та співвідношення його життєвого шляху з реальними біологічними циклами. Тому фактори розвитку в реальному часі життя залишилися відособленими.

Багато дослідників визначали, що саме в часі життя на життєвому шляху особистості існують певні точки найбільшої напруги, коли можливі конструктивні зрушення (К.Хорні), критичні етапи з душевними розладами (Р.Ассаджиолі), “час загострення” (К.-Г.Юнг), “вузлові точки” (Н.Перна), або “поворотні пункти” (С.Л.Рубінштейн), в яких особистість різко, непередбачено, незрозуміло, як конструктивно, так і деструктивно може кардинально змінитися в процесі руху у напрямку самореалізації. Ці, багаторазово перевірені емпіричні факти не мають достатньо коректного пояснення.

Не менш відкритим залишається питання про природу та походження “вузлових” точок у часі життя суб'єкта. Саме в них особистість може різко та непередбачено змінити вектор свого власного життєвого шляху.

В часі життя на життєвому шляху творчої (продуктивної) особистості дослідники виділяють піки наукової творчості, хронологічно локалізовані точки творчих “стартів”, емпірично встановлені довготривалості творчих періодів та періодів творчого затишшя, чи занепаду з певною бездіяльністю особистості. Ці емпіричні дані також ще не одержали свого пояснення.

В онтологічному розумінні сутності буття життєвий шлях особистості, і особливо, творчої наповнений продуктивним змістом. Цей шлях розгортається в реальному часі довготривалості життя індивіда, а останній має відповідні природні обмеження - початок і кінець. У цій реальній довготривалості часу життя, як, перш за все, відзначають всі дослідники, в психологічному розумінні, має місце низка проміжних початків і кінців, що власне і дало підстави для різних періодизацій, для поділу самого життя на цикли і фази, для вияву вікових точок стартів, творчих кульмінацій, криз, різких змін поведінки, спрямованості, станів та соціальних статусів особистості. Незаперечним став в психології факт, що біографічний метод дослідження життєвого шляху особистості базується перш за все на більш-менш точній хронологічній фіксації особистісного прояву в творчості (продукти, шедеври), або в діях та вчинках у особистому житті. Тому життєвий шлях особистості - це перш за все відрізок часу довготривалості існування окремо взятого індивіда між початком і кінцем життя. Всі накопичені в науці факти в тій чи іншій мірі, прямо, чи опосередковано відображають життєвий шлях особистості у вигляді певної дискретно-метричної структури часу життя. Але сама ця дискретна метрика часу життя залишалася поза межами дослідницького аналізу.

Людство прийшло до найбільш узагальненого поділу життєвого шляху на такі вікові фази, як дитинство, отроцтво, юність, зрілість, старість та старезність. Їх хронологічно визначені вікові межі у багатьох науково-обгрунтованих періодизаціях співпадають, не враховуючи певних варіацій. Можна впевнено стверджувати, що періодизація, як така, виявилася зумовленою наявністю в часі життя відповідної дискретної метрики, яка в свою чергу, зумовлена законом відліку часу життя індивіда його власним (індивідуальним) годинником. В дослідженнях Б.Й.Цуканова було доведено, що всі вікові фази життєвого шляху індивіда пояснюються циклоїдною моделлю Великого біологічного циклу життєдіяльності організму індивіда. Найважливішим чинником у розумінні колізій життєвого шляху особистості може виявитися саме дискретно-метрична структура часу життя, сутність якої полягає у наявності низки вузлових точок з послідовною зміною початково-кінцевих моментів, які, в свою чергу, поділяють весь час життя на відповідну низку періодів і фаз різної тривалості. Не виключено, що саме в зміні початково-кінцевих моментів можуть мати місце найрізноманітніші прояви самоактуалізації і самоздійснення особистості, вибір життєвих цілей, кризові стани, психосоматичні злами, визначні події і вчинки, якими так багатий життєвий шлях особистості, і, особливо творчої.

В підсумку до розділу зроблено висновки про необхідність в першу чергу ретельно дослідити саме дискретну структуру та метрику часу життя творчої особистості і визначити наскільки вона узгоджена з проявом її творчості та особистого життя. Це і склало основні завдання дисертаційного дослідження.

У другому розділі “Дискретно-вузлова структура життєвого шляху творчої особистості за біографічними даними” наводяться результати досліджень особистісних проявів відомих поетів, художників, драматургів, математиків в межах довготривалості їх життя у хронологічній послідовності. За біографічними даними були проаналізовані життєві шляхи творчих особистостей різної спрямованості. В аналізі біографічних даних використані наступні прийоми:

1) Довготривалість життя (або цілісний життєвий цикл за Ананьєвим), вираховувалася у роках від дати народження до дати смерті з точністю до другого знаку після коми.

2) За біографічними даними життєвий шлях особистості був поділений на дві умовні вікові площини: а) площина вікових точок прояву творчості, б) площина вікових точок прояву у особистому житті.

До площини вікових точок прояву творчості відносився вік особистості у роках від дати народження у якому за біографічними даними зафіксована точка першого прояву, точка створення продукту, що приніс відомість, точка в якій з'явився творчий продукт, що визнаний шедевром, точка найбільшого творчого напруження, точка різкого повороту в творчості чи зміни в її напрямку.

До площини вікових точок особистого життя відносився вік особистості у роках від дати народження, у якому за біографічними даними зафіксовано прийняття особистістю рішення присвятити себе даному виду творчості, важливі життєві зустрічі, шлюби, розлучення, зміна місця проживання, самовідображення (автопортрет, автобіографія, мемуари), соматичні хвороби і розлади.

Для аналізу були обрані біографії поетів, художників, драматургів і математиків. Детально було проаналізовано біографії 18 поетів, 18 художників, 12 драматургів та 16 математиків. За цими даними будувалися графіки піків особистісних проявів творчості та графіки піків проявів в особистому житті у хронологічній розгортці. Піки вікових точок прояву творчості і піки вікових точок прояву в особистому житті порівнювалися між собою. Це дало можливість виділити своєрідні вікові точки, які виконують роль подвійних вузлів у життєвому шляху творчих особистостей. Порівняння особистісних проявів на хронологічних шкалах дозволило побудувати найбільш узагальнену низку подвійних вузлів для “усередненої” творчої особистості, незалежно від її творчої спрямованості. Найбільш важливими виявилися наступні подвійні вузли: 18; 23; 25; 28; 30; 33; 37; 40; 43 (в роках) на життєвому шляху. Ці точки поділяють життєвий шлях творчих особистостей на рівномірну низку дискретних вікових проміжків.

Характерною ознакою подвійних вузлів є те, що в них спостерігається специфікація самовизначення за Ш. Бюлер, в залежності від спрямованості, мають початок “творчі старти”, особистість досягає визнання і відомості. Особистість самовизначившись, вибухає творчим самоздійсненям та творчою експансією.

Вузлові точки у життєвому шляху говорять про те, що відзначали інші дослідники, а саме про якісну та кількісну нерівнозначність певних років в житті творчих особистостей. У вузлових точках творчих особистостей які складають хронологічний вік від дати народження у роках, в якому або починався, або закінчувався певний період творчості. Виокремленість вузловими точками періоду творчості, чи періоду особистого життя говорить про ознаки дискретності, тобто переривчатості та роздільності. У вузлових точках життєвого шляху творчої особистості чітко прослідковуються головні ознаки часу -- початки і кінці. Сам життєвий шлях складається з послідовної низки дискретних часових періодів, відокремлених один від одного початками і кінцями в самих вузлових точках. Життєвий шлях творчої особистості має своєрідну дискретно-вузлову структуру, яка зумовлює його поділ на певні періоди, як в площині творчості, так і в площині особистого життя. Найбільше загострення, як у площині творчості, так і у площині особистого життя, що зафіксоване у біографічних даних творчих особистостей, спостерігається в довкіллі вікових точок, які виконують роль подвійних вузлів.

Знайдена за біографічними даними дискретно-вузлова структура життєвого шляху творчої особистості, як такої, для пояснення потребує розгляду питання про наявність відповідної дискретної метрики в довготривалості часу життя свідомого індивіда.

У третьому розділі “Натуральна метрика життєвого шляху творчої особистості” дискретно-вузлова структура життєвого шляху, одержана за біографічними даними, порівнюється з “С-метрикою” довготривалості життя індивіда. Згідно дослідженням Б.Й. Цуканова “С-метрикою” довготривалості життя особистості виявився великий біологічний цикл життєдіяльності організму індивіда (С = 7,65 років для “усередненого” індивіда).

Життєвий шлях творчої особистості розгортається у реальній довготривалості часу життя, яка обмежена двома моментами -- початком і кінцем життєдіяльності організму індивіда. Для з'ясування “С-метрики” життєвого шляху в природно обмеженій довготривалості існування були обрані суб'єкти з різною творчою спрямованістю. За відповідними біографічними даними вираховувалася природна довготривалість їх життя, яка закінчувалася натуральною зупинкою власного годинника. Довготривалість життя творчих особистостей від дати народження до природного кінця вираховувалася у роках з точністю до другого знаку після коми. У вибірку увійшли 678 творчих суб'єктів, відібраних з відповідних біографічних джерел. З них: 163 математика, 154 художника; 106 композиторів; 132 письменника; 123 поети. По кожній групі за індивідуальними довготривалостями життя вираховувалася довготривалість життя “усередненого” суб'єкта певної творчої спрямованості, а також довготривалість життя “усередненого” творчого суб'єкта по всій вибірці. Для “усередненого” суб'єкта творчості і для “усереднених” суб'єктів певної творчої спрямованості вираховувалася “С-метрика” довготривалості життя за формулою:

N_c =

Довготривалість життя суб'єктів творчої спрямованості від його початку до кінця має чітку метрику. Життєвий шлях особистості постає як низка великих біологічних циклів та їх четвертей, котрі змінюють один одного в межах всієї довготривалості часу життя індивіда. Особлива роль у цих змінах належить точкам фазових сингулярностей. За циклоїдною моделлю Б.Й. Цуканова у точках фазових сингулярностей великих біологічних циклів, чи їх окремих четвертей де зливаються кінці і початки, і має місце миттєва зупинка індивідуального годинника та поновлення його ходу. Саме в одній з таких точок впродовж довготривалості часу життя, відлік якого ведеться з моменту народження, власний годинник індивіда зупиняється назавжди. Із наведених розрахунків видно, що довготривалість життя суб'єктів різної творчої спрямованості від його початку до кінця має чітку “С-метрику”. Масштабною мірою довготривалості життєвого шляху виявився великий біологічний цикл власного годинника індивіда. Довготривалість життя творчих особистостей різної спрямованості обмежена точками фазових сингулярностей в кінцях поточних великих біологічних циклів, або їх поточних четвертей.

За біографічними даними була виявлена найбільш узагальнена дискретно-вузлова структура життєвого шляху “усередненого” суб'єкта творчої спрямованості. На хронологічній шкалі часу життя була виділена низка вікових точок, які виконують роль своєрідних (подвійних) вузлів. В них з найбільшою гостротою мають місце певні особистісні прояви, як у площині творчості, так і у площині особистого життя. Виявлена дискретно-вузлова структура життєвого шляху “усередненого суб'єкта творчості” порівнювалася з “С-метрикою” довготривалості життя.

Виділені в життєвому шляху особистості вузлові точки (особливо подвійні вузли) у яких мають місце різкі “психологічні злами” з усією гостротою особистісного прояву, виявилися практично повністю узгодженими з точками фазових сингулярностей. Останні, за законом відліку часу життя власним годинником індивіда, виконують роль своєрідних маркерів, поділяючи плинну довготривалість життєвого шляху особистості на дискретну низку великих біологічних циклів та їх четвертей. Попередньо вилучена дискретно-вузлова структура життєвого шляху творчої особистості за своїм походженням виявилася повністю обумовленою дискретною структурою натуральної “С-метрики” самої довготривалості часу індивідуального життя.

В психології існує питання, пов'язане з пошуком вікових точок творчих стартів на життєвому шляху творчих особистостей, вікових розподілів підйомів і спадів продуктивності. За біографічними даними був підрахований “усереднений” вік для суб'єктів різної творчої спрямованості з “раннім” та “пізнім” стартами. У першу групу ввійшли 31 драматург, 43 письменники, 33 художники, 47 поетів, 44 математики та 54 композитори. До другої групи ввійшли 10 драматургів, 16 письменників, 17 художників, 5 поетів, 75 математиків та 27 композиторів. Вік стартів для “усереднених” суб'єктів різної творчості переводився у “С-періодичність”.

В психології відомо, що прояв вербальних, логічних та розумових функцій загального інтелекту у людей характеризується досить високою стабільністю у віковому періоді від 19 років до 60 років. Ці функції досягають першого оптимуму, саме у віці 18 - 19 років, а їх суттєве зниження у більшості людей наступає після 60 років. За біографічними даними особистісні прояви у площині творчості поетів, художників, драматургів, математиків було встановлено, що їх творча активність починається у віці 18 - 19 років і значно знижується після 60 років. Так як дискретно-вузлова структура життєвого шляху “усередненого” творчого суб'єкта виявилася повністю узгодженою з відповідною “С-метричною” шкалою довготривалості життя, то життєвий шлях і його активну фазу (19 -- 60 років), доцільно розглянути як дискретну низку великих біологічних циклів за циклоїдною моделлю переживання часу. У своїх дослідженнях Б.Й. Цуканов показав, що життєвий шлях у довготривалості від 0 до 60 років можна подати у вигляді метричної схеми циклоїдних розгорток великих біологічних циклів. Метрична низка циклоїдних розгорток великих біологічних циклів охоплює довготривалість життєвого шляху в межах періоду до 8 С. Як зрозуміло, кожний цикл закінчується у точці фазової сингулярності і в ній же починається наступний цикл життєдіяльності організму індивіда.

Використовуючи наведену циклоїдну розгортку, дійсно можна говорити, що період до 60 років складається з двох половин. Перша половина визначається І-м гіперциклом, а друга -- ІІ-м гіперциклом. Поділ на дві половини має місце в точці 4 С = 30,6 років. На схемі циклоїдної розгортки наведені точки локалізації “ранніх” та “пізніх” стартів творчих особистостей різної спрямованості у “С-метричному” масштабі. Так, можна говорити про суб'єктів “раннього” старту, вік котрих знаходиться в межах періоду до 4 С. Поети “стартують” у довкіллі точки фазової сингулярності 2 Ѕ С. У них у самому старті має місце виплеск творчої енергії. Сам старт чітко локалізується в точці фазової сингулярності, яка знаходиться посередині третього великого біологічного циклу, що відповідає максимуму біоенергетичного потенціалу індивіда на межі пізньої юності та ранньої зрілості.

Драматурги, письменники, художники, композитори “стартують” у довкіллі точки фазової сингулярності 3 С, а математики -- у довкіллі точки фазової сингулярності 3 ј С. Кінець третього циклу і початок четвертого відповідає фазі підйому зрілості особистості. Тут справді спостерігається “наростання енергії творчого старту”, яке можна пояснити тим, що сам індивід на початку четвертого циклу перебуває у власному віковому режимі підйому, згідно з нарощуванням біоенергетичного потенціалу життєдіяльності.

У творчих особистостей “пізнього” старту, останній локалізується в певних точках фазових сингулярностей другої половини життя. Його прояв спостерігається на підйомі п'ятого великого біологічного циклу. Так, у поетів це точка в довкіллі 4 ј С, у письменників і художників -- в довкіллі 4 Ѕ С, у драматургів і композиторів -- у довкіллі 4 ѕ С. Всі точки розташовані в межах п'ятого великого біологічного циклу, якому відповідає фаза зваженої зрілості. Саме в межах п'ятого циклу знаходиться вузлова точка 4 ѕ С, котра за хронологічним віком дорівнює 37 років. Вона була вилучена попередніми дослідниками, як точка кульмінації творчості у різних напрямках діяльності. Окремо вирізняються математики, у яких перший “пізній” старт розв'язання творчих задач локалізується у фазі 5 Ѕ С, що відповідає середині поточного шостого великого біологічного циклу. В загальному вигляді так звані “пізні” старти локалізуються в точках фазових сингулярностей в межах п'ятого і шостого циклів. Слід підкреслити, що саме в межах цих циклів творча особистість досягає найбільш стабільного і потужного творчого виплеску, що, в свою чергу, відповідає найвищому біоенергетичному підйому в межах ІІ-го гіперциклу життєвого шляху особистості. Звичайно, аналіз біографічних даних поетів, художників, драматургів, математиків показує. що у багатьох з них творчість продовжується і в сьомому, і у восьмому великих біологічних циклах їх життєвого шляху. Але в наближенні до кінця 8 С, коли різко знижується працездатність, організм в'яне, слабшає, зникає соціальна роль і значущість суспільної праці для людини, все це знаходить відповідне суб'єктивне відображення у свідомості творчої особистості. Творчі особистості, при успішному проходженні точ проходженні точлярності 8 С переходять у наступний дев'ятий цикл, який вже входить у ІІІ-й гіперцикл і продовжують активно творити і діяти. Багато з них активно працювали на підйомі 10 С і 11 С, а окремим особистостям (Шоу, Сарьян, Шагал, Пікасо), взагалі вдалося продовжити в творчості свій життєвий шлях до кінця ІІІ-го гіперциклу.

Порівняння побудованої дискретно-вузлової структури життєвого шляху “усередненої” творчої особистості з натуральною “С-метрикою” дозволяє стверджувати, що найбільш важливі психологічні чинники у життєвому шляху особистості, а саме самовизначення, самоздійснення, самореалізація та творча експансія дійсно мають яскравий прояв у суб'єктів життєвого шляху з різною творчою спрямованістю. З найбільшою гостротою ці прояви за біографічними даними були виявлені у подвійних вузлах вікових точок на життєвому шляху творчих особистостей різної спрямованості. Самі подвійні вузли виявилися чітко узгодженими з точками фазових сингулярностей і одержали своє пояснення через натуральну “С-метрику”, яка поділяє довготривалість часу життя індивіда на дискретну низку великих біологічних циклів та їх четвертей. Натуральна “С-метрика” довготривалості часу життя дозволяє дати також більш чітке пояснення поділу життєвого шляху творчих особистостей на певні періоди творчості. Використовуючи біографічні дослідження творчих особистостей, підкреслювалося, що у кожного окремо взятого суб'єкта творчості дослідники весь творчий шлях поділяли на певні періоди: І-й період; ІІ-й період; ІІІ-й період і так далі. Такі творчі періоди, чи етапи наводилися за біографічними даними поетів, художників, драматургів, композиторів, письменників. Не важко бачити, що кінці певних періодів чи етапів творчості, а також початки наступних, теж відбуваються у таких вікових точках часу життя індивіда, які чітко співпадають з відповідними точками фазових сингулярностей “кінець-початок” поточного великого біологічного циклу, або його поточної четверті. Таким чином початки і кінці певних періодів творчості суб'єктів життєвого шляху теж визначаються натуральною “С-метрикою” довготривалості часу життя індивіда. Спираючись на біографічні дані багатьох творчих та обдарованих особистостей, можна з впевненістю говорити, що здатність особистості ставити цілі, найбільш адекватні її внутрішній суті чітко локалізується в довкіллі фазової сингулярності 2 Ѕ С. Багато з цих особистостей вже досягають самоздійснення, суспільного визнання, слави у довкіллі фазової сингулярності 3 С, або 3 ј С. Ця закономірна “С-метрика” часу життя творчої особистості наштовхує на міркування, що при певних обставинах, зовнішніх і внутрішніх, самовизначення відбувається в одних фазових сингулярностях, а самоздійснення в наступних, з відповідним соціальним визнанням. У фазових сингулярностях особистість різко може змінити свій шлях, долю, сімейний стан і власне відношення до свого життя і існування. Так, виходячи з біографічних даних, наближення до деяких фазових сингулярностей може виявитися кінцевим, або відчуватися, як кінцеве у індивідуальному існуванні творчої особистості.

Нами було проведене дослідження прояву “С-метрики” в життєвому шляху реальних творчих особистостей в залежності від їх власної одиниці часу на контингенті творчих особистостей наукової діяльності (доктори наук, професори Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова). В дослідженні прийняли участь філософи, фізики, математики, психологи, завідувачі кафедрами на різних факультетах. У кожного досліджуваного методом хронометричної проби визначалася власна одиниця часу. Кожний досліджуваний з визначеною власною одиницею часу та підрахованою довготривалістю індивідуального “С-періоду” заповнював анкету, в якій йому пропонувалося локалізувати у хронологічному вимірі наступні точки:

Вікова точка від дати народження, яку досліджуваний вважає власним початком наукового старту.

Вікові межі періоду на власному життєвому шляху, який досліджуваний вважає періодом найвищого творчого напруження у науковому пошуку.

Вікова точка від дати народження в межах визначеного періоду, яка за власною оцінкою досліджуваного, була найбільш плідною в особистому науковому пошуку.

Всього в дослідженні прийняли участь 26 науковців з різною спрямованістю у віці від 58 до 65 років. Вибірка була поділена на групи з “ранніми” та “пізніми” стартами.

У досліджуваних з “раннім” стартом хронологічний вік початку зосередженої спрямованості у вибраному напрямку наукової діяльності виявився чітко узгодженим з індивідуальною “С-метрикою”. Хронологічний вік старту кожного індивіда у своєму науковому напрямку співпадає з точками фазових сингулярностей в межах 2 Ѕ С -- 3 ј С, що також узгоджується з відповідною “С-метрикою” для “усереднених” творчих суб'єктів. Крім того, самі досліджувані цієї групи досить чітко локалізували хронологічні вікові межі періоду найвищого творчого напруження у їх науковому шляху. Ці межі також виявилися чітко узгодженими з індивідуальною “С-метрикою” 5-го, 6-го та 7-го великих біологічних циклів їх життєвого шляху. В загальній більшості науковці цієї групи досягли вагомих результатів, як вони вважають, в періоді зваженої зрілості, що і відповідає середині ІІ-го гіперциклу, в межах 5 -го та 6 -го великих циклів. Вони також чітко визначили найбільш плідну хронологічну вікову точку в особистому науковому шляху, яка також виявилася узгодженою з відповідною фазовою сингулярністю їх індивідуальної “С-метрики”.

Характерною особливістю науковців, віднесених до групи “пізнього” старту є те, що рішення “піти в науку” виважено було прийнято ними у такому хронологічному віці, який за власною “С-метрикою” чітко локалізується в довкіллі їх індивідуальної фазової сингулярності кінця І-го гіперциклу. Вікові межі періоду, який досліджувані вважали періодом найвищого творчого напруження у науковому пошуку, не дивлячись на “пізній” старт, теж виявилися чітко узгодженими з їх індивідуальною “С-метрикою” і локалізуються в довкіллі фазових сингулярностей здебільшого в 6-му, 7-му та 8-му великих біологічних циклах. В межах фазових сингулярностей 7-го великого біологічного циклу визначена також плідна вікова точка в особистому науковому пошуку індивідів з групи “пізнього” старту. Всі ці вікові межі теж відповідають середині ІІ-го гіперциклу.

Проведене дослідження показало, що індивідуальна “С-метрика” стартів і періодів продуктивності творчої особистості визначається законом відліку часу життя власним годинником суб'єкта і залежить від тривалості його власного “кроку”. Найбільш важливим результатом цього дослідження виявилося те, що незалежно від індивідуальної розмірності великого біологічного циклу, точки стартів, вікові межі творчого напруження та найбільш плідні вікові точки кульмінації продуктивності визначаються однаковою в кількісному визначенні “С-метрикою” на життєвому шляху творчих особистостей з різною науковою спрямованістю.

ВИСНОВКИ

В проблемі життєвого шляху особистості дослідники більше уваги приділяли суб'єкту життєвого шляху, його життєвим цілям, самовизначенню та самоздійсненню. Час життя, довготривалість життєвого шляху приймалася у дослідженнях як природна данність суб'єкту у відповідних системах координат. Сама структура часу, його натуральна дискретна метрика та роль останньої у колізіях життєвого шляху творчої особистості майже не досліджувалася.

Дослідження життєвого шляху творчої особистості біографічним методом дозволило встановити наявність дискретно-вузлової структури часу життя. Життєвий шлях творчої особистості виявився підпорядкованим дискретно-вузловій низці вікових точок, у яких він поділяється на певні періоди творчості та періоди особистого життя. У творчих особистостей з різною спрямованістю життєвий шлях має відповідні відмінності за власною дискретно-вузловою структурою.

В низці вікових точок дискретно-вузлової структури життєвого шляху творчих особистостей мають місце своєрідно виокремлені вікові точки, які виконують роль подвійних вузлів, як у площині творчості, так і у площині особистого життя. Ідентичні особистісні прояви у вікових вузлах дозволяють вибудувати найбільш узагальнену дискретно-вузлову структуру життєвого шляху творчої особистості у хронологічній розгортці часу життя.

В довкіллі вузлових точок і, особливо, подвійних вузлів у творчої особистості біографічно зафіксовані найбільш загострені особистісні прояви самовизначення, самоздійснення, творчої експансії та різкі зміни в особистому житті. Крім того, в довкіллі подвійних вузлів локалізуються відповідні “психологічні злами”.

Дискретно-вузлова структура життєвого шляху у хронологічній розгортці часу життя виявилася залежною від довготривалості часу життя творчої особистості. Довготривалість самого життя виявилася підпорядкованою дискретно-метричній структурі часу, відлік якого ведеться власним годинником індивіда.

Дискретно-метрична розгортка довготривалості часу життя дозволяє дати вичерпні пояснення віковим точкам творчих стартів, періодів творчості, “психологічних зламів”. Ці точки за дискретно-метричною структурою довготривалості часу життя співпадають з точками фазових сингулярностей, в яких закінчуються попередні періоди і фази життєвого шляху і починаються наступні періоди.

Дискретно-метрична структура життєвого шляху творчої особистості має індивідуальну “С-метрику”, яка визначається законом відліку часу життя її власним годинником. Вікові точки творчих індивідуальних стартів та індивідуальні вікові межі продуктивної творчості чітко визначаються точками фазових сингулярностей у натуральній “С-метриці” життєвого шляху.

Натуральна “С-метрика” житєвого шляху творчої особистості дозволяє виділити нові завдання в напрямку подальших досліджень. Так, досить гостро стоїть проблема найбільш разючого особистісного “психологічного зламу” в довкіллі фазової сингулярності 4С. Особистісні зміни в цій найважливішій віковій точці суб'єкта життєвого шляху ще не знайшли ретельного психологічного опису. Не менш важливою слід вважати проблему “другої” половини життя активної, творчої особистості. Навіть ілюстративне порівняння свідчить, що роль різних фазових сингулярностей у життєвому шляху творчої особистості неоднакова. Особливої уваги потребують саме психологічні дослідження того, що твориться з людською душею в точках фазових сингулярностей п'ятого, шостого та інших великих біологічних циклів, або їх четвертей, особливо тоді, коли особистість творча, талановита, геніальна. Цими питаннями далеко не вичерпується проблема життєвого шляху творчої особистості, але вони можуть стати метою наших наступних досліджень.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Страцинська І., Цуканов Б. Метрика життєвого шляху творчої особистості./ Психологія і суспільство. - 2001. - № 2. - С. 18-25.

Страцинская И.А., Цуканов Б.И. Метрика жизненного пути творческой личности. /Вестник Балтийской Педагогической академии. - Вып. 43. - 2002. - С. 59 - 65.

Страцинська І. Локалізація стартів на життєвому шляху творчої особистості. / Психологія і суспільство. - 2002. - № 2. - С. 149-155.

Страцинська І. Дискретна міра життєвого шляху творчої особистості. / Педагогіка і психологія професійної освіти. - № 1. - січень-березень 2002. - С. 195 - 199.

Страцинська І.А. Індивідуальна “С-метрика” продуктивності творчої особистості. ./ Вісник Одеського національного університету. / Психологія - Т.7. - Випуск 3. - 2002. - № 2. - С. 122-127.

Страцинська І.А. Метрика розвитку творчої особистості. / Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. / Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка Сергія Дмитровича Максименка. 17-18 грудня 2001 р. - Том ІІ. - Київ: Міленіум, 2002. - С.234 - 236.

Страцинська І.А. Дискретна міра життєвого шляху особистості. / Вісник Харківського університету. Збірник наукових праць. - № 550. Частина 2 - Серія Психологія. - Харків, 2002 - С. 288 - 290.

Страцинская И.А. Творческая активность личности и возраст.// Учебное пособие. /Под общей редакцией профессора Ангелова Г.В. / - Одесса: Аспект, 2003. - С.220 - 227.

Размещено на Allbest.ru