Індивідуально-психологічні особливості пам'яті, як фактор успішності професійної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАМ'ЯТІ ЯК ФАКТОР УСПІШНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність: Загальна психологія та історія психології

БАНДУРКА ІРИНА ВЛАДИСЛАВІВНА

Київ, 2001 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблема пам'яті є однією з традиційних проблем класичної та сучасної психології. В різних психологічних концепціях було розкрито багато загально-психологічних закономірностей пам'яті, яка вивчалася переважно або в навчальній діяльності дітей, або в умовах лабораторного експерименту. В теперішній час виникає необхідність дослідження мнемічних процесів у структурі конкретних видів фахової діяльності, зокрема - в діяльності фахівців правоохоронної системи.

Укріплення правової системи України потребує підготовки фахівців - правознавців високої кваліфікації і в цьому зв'язку - вивчення психологічних резервів підвищення їх професійної компетентності. Одним з важливих факторів успішності професійної діяльності є пам'ять як базова функціональна система, що забезпечує відбір і переробку потрібної інформації, засвоєння професійного досвіду і адекватне його застосування у розв'язанні професійних задач.

Проблема вивчення функцій пам'яті як професійно важливих здібностей особистості, зокрема спеціалістів у галузі правоохоронної діяльності, перебуває на самому початку своєї розробки. Закономірності пам'яті завжди проявляються у специфічній індивідуальній формі, і тому вивчення індивідуально-психологічних особливостей пам'яті спеціалістів сприяє як глибшому розкриттю загальних закономірностей функціонування професійної пам'яті, так і розробці методів професійного відбору спеціалістів на підставі врахування їх мнемічних здібностей.

Вибраний напрямок дослідження зв'язаний з тематичними планами:

1) з цільовим комплексним дослідженням “Вивчення та формулювання когнітивних та комунікативних здібностей студентів”, що виконується Українського інжерено-педагогічною академією за планом лабораторії педагогіки і психології інжерено-педагогічної освіти Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України;

2) з пріоритетними напрямками фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 роки (п. 2.4);

3) з головними напрямками наукових досліджень Університету внутрішніх справ МВС України на 1996-2000 роки (п. 5).

Об'єкт дослідження - професійна пам'ять фахівців у галузі правоохоронної діяльності. Предмет дослідження - психологічна структура та індивідуальні особливості пам'яті курсантів-правознавців як суб'єктів правоохоронної діяльності. Мета дослідження - розкрити індивідуально-психологічні особливості пам'яті як професійної важливі здібності особистості юриста. Гіпотеза дослідження полягає в тому. що індивідуальні особливості категоріальної та функціональної структури пам'яті можливо розглядати як професійно важливі якості особистості, що зумовлюють ефективність діяльності фахівця в галузі правоохоронної діяльності. Завдання дослідження:

1) Здійснити системний аналіз процесів професійної пам'яті особистості як суб'єкта правоохоронної діяльності;

2) Сконструювати структурно-функціональну модель професійної пам'яті, що відображає її функціональні зв'язки з когнітивними та регуляторними процесами у професійній діяльності;

3) Розкрити продуктивні функції та взаємодію довгочасної та оперативної короткочасної пам'яті в умовах професійної діяльності;

4) Охарактеризовуючи систему об'єктивних та суб'єктивних чинників, що зумовлюють індивідуальні рівні розвитку професійної пам'яті;

5) Екпериментально встановити залежність успішності розв'язання мнемічних та пізнавальних задач від якостей особистості спеціаліста і засобів переробки сприйнятої інформації;

6) Розробити діагностичний комплекс методик як засіб професійного відбору спеціалістів - правознавців на підставі оцінки їх індивідуальних мнемічних здібностей.

Методологічну основу дослідження склали загально-психологічні положення, сутність і розвиток особистості як суб'єкта професійної діяльності (Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн, В.Д. Шадриков), положення про механізм регуляції і саморегуляції особистості (М.Й. Боришевський), концепція діяльнісного опосередкування особистісного розвитку (О.М. Леонтьєв, С.М. Максименко, А.В. Петровський).

Методи дослідження: системний аналіз структури і рівнів ефективності професійної та навчальної діяльності, спостереження, натурний та лабораторний експеримент, тестування, аналіз результатів професійно-навчальної діяльності, структурно-функціональне моделювання діяльності, методи математичної статистки.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, репрезентативністю вибірки (250 осіб), поєднанням якісного і кількісного аналізу одержаних даних.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому:

1) вперше розкрита категоріальна і функціональна структура професійної пам'яті спеціалістів у галузі правоохоронної системи;

2) представлена структурно-функціональна модель професійної пам'яті;

3) подана характеристика індивідуальних особливостей пам'яті як професійно-важливих здібностей особистості фахівця;

4) експериментально досліджено систему об'єктивних і суб'єктивних факторів, що зумовлюють індивідуальну ефективність пам'яті спеціаліста.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в ньому:

- здійснено системно-структурний аналіз взаємодії довгочасної та оперативної пам'яті у професійній діяльності юристів;

- розкрито сутність індивідуальних особливостей пам'яті як професійно важливих якостей особистості професіоналів;

- показано специфіку переробки інформації та індивідуальну варіативність ефективності пам'яті фахівців за різних умов діяльності.

Практичне значення роботи полягає в тому, що в ній:

- розроблено методологічні та методичні підходи до визначення індивідуальних особливостей пам'яті як професійно важливих здібностей;

- показано раціональні засоби організації професійної пам'яті юристів;

- побудовано експериментальний комплекс методик для визначення індивідуальних професійно важливих якостей пам'яті;

- розроблено рекомендації з раціональної організації професійної пам'яті фахівців правоохоронної діяльності.

Особистий внесок в розробку наукових результатів полягає:

- в самостійній розробці оригінальних методик експериментальних досліджень індивідуальних якостей пам'яті;

- в розкритті функціональної ролі мнемічних здібностей в структурі психограми фахівця-юриста;

- в виділенні ієрархічних рівнів пам'яті особистості в онтогенезі;

- в експериментальному вивченні об'єктивних і суб'єктивних факторів ефективності мнемічних здібностей фахівця.

Апробація роботи. Результати дослідження доповідалися і обговорювалися на науково-теоретичних семінарах кафедри психології Української інженерно-педагогічної академії (1998-2000 рр.), на науково-практичних конференціях УІПА і Університету внутрішніх справ (1998-2000 рр.), на міжнародній конференції “Ананьевские чтения” в Санкт-Петербурзькому університеті (1999 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Виховне, соціальне та психологічне забезпечення кадрової політики в органах внутрішніх справ: методи та технології” (2000 р.).

Основні положення дисертації відображені в п'яти публікаціях: методичному посібнику і 4 статтях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, списку використаної літератури, викладених на 185 сторінках тексту. Робота включає 8 таблиць і 22 рисунка. Список використаної літератури включає 208 джерел, з них 55 англійською мовою.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми дослідження, визначається його об'єкт, предмет, завдання, гіпотеза, розкривається наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи.

У першому розділі “Методологічні проблеми дослідження професійної пам'яті” представлено історичний огляд ряду психологічних концепцій пам'яті. Показано, що кожна з них зробила свій позитивний внесок у розкриття різних аспектів роботи пам'яті, що свідчить про складність і багатогранність проблеми мнемічних процесів. Дослідження пам'яті на підставі теорії дій та теорії єдності свідомості і діяльності наблизили вивчення закономірностей пам'яті до реальних умов її функціонування в умовах конкретних видів діяльності: ігрової, навчальної, спортивної. Були встановлені закономірності пам'яті у зв'язку з умовами організації пізнавальної діяльності (В.Я. Ляудіс, О.Ф. Іванова, Л.І. Житнікова та ін.). Пам'ять розглядалась як продукт діяльності, який забезпечує зберігання її результатів. У руслі системного підходу, який сформувався на підставі діяльнісної, структурно-функціональної та інформаційної концепцій, були розкриті продуктивні функції пам'яті в організації та регуляції цілеспрямованої діяльності суб'єкта. Пам'ять розглядається не як пасивне сховище набутого досвіду, а як активний процес, якому притаманні функції якісного і кількісного відбору та переробки інформації (Дж. Мілер, П.Б. Невєльскій), функції прогнозування та регуляції дій у часі, завдяки чому суб'єкт здатен поєднувати минулий, теперішній та наступний плани своєї діяльності, введено поняття хронотопу як функції просторово-часової регуляції (В.Я. Ляудіс). На підставі цих досліджень було виділено види пам'яті відповідно їх часовим характеристикам: довгочасна, короткочасна і миттєва сенсорна пам'ять (Дж. Мілер, Д. Норман. В.П. Зінченко та ін.). В руслі системного підходу були розроблені методи структурно-функціонального моделювання процесів пам'яті. Застосування цих методів дозволило виявити базову інтегральну роль пам'яті в організації усіх компонентів саморегульованої цілеспрямованої діяльності (Р. Аткінсон, С.П. Бочарова, Л.М. Веккер).

Таким чином, системний підхід, асимілюючи досягнення попередніх концепцій, забезпечує водночас вищий рівень вивчення мнемічних процесів. На підставі цих нових уявлень про структуру і функції пам'яті переглядаються і доповнюються традиційні теорії пам'яті і навчання, а також здійснюється перехід до вивчення мнемічних функцій у структурі професійних видів діяльності, зокрема діяльності цивільних і військових операторів у системах “людина - техніка”, а згодом - також в інших видах трудової діяльності, які можна віднести до систем “людина - людина”.

Діяльність юриста являє собою специфічний різновид професійної діяльності. Маючи усі загальні структурні компоненти цілеспрямованої діяльності, робота юриста протікає в особливих умовах, що зумовлює специфічність категоріального і функціонального складу його пам'яті. Ця робота пов'язана з інтелектуальними навантаженнями, які супроводжують переробку великих обсягів текстової інформації, структурування професійного досвіду в довгочасній пам'яті, дискусійні взаємодії з партнерами по судовому процесу, що потребує високої динамічності оперативної пам'яті, у прийнятті життєво значущих рішень в умовах високої психологічної напруженості та ін.

Тому мнемічні здібності юриста повинні стати спеціальним об'єктом дослідження в загальній психології.

Загальні закономірності пам'яті завжди реалізуються у діях конкретної особистості фахівця. Наявність індивідуальних особливостей пам'яті зумовлює особистісну варіативність в основних показниках ефективності професійної пам'яті, таких як:

- зміст (категоріальна структура) пам'яті: конкретний склад знань, еталони професійної діяльності, мотиваційні настановлення тощо;

- обсяг: кількість знань і еталонів, що зберігаються в межах довгочасної і короткочасної оперативної пам'яті;

- міцність (здібність до тривалого зберігання інформації);

- динамічність (здібність до швидкої переробки інформації, адаптації до певних умов тощо);

- готовність пам'яті (здібність до своєчасного відтворення значущої інформації);

- оперативна структура, що характеризується співвідношенням в пам'яті індивіда сенсорних та логічних засобів переробки професійної інформації.

Вивчення індивідуальних особливостей пам'яті спеціаліста дозволяє розглядати їх як професійно важливі здібності фахівця зокрема, в галузі правоохоронної діяльності). Індивідуально-психологічні особливості пам'яті фахівця необхідно досліджувати як важливі фактори успішності професійної діяльності.

У другому розділі “Ефективність мнемічних процесів професіонала в зв'язку з індивідуальними якостями особистості” розглянуті продуктивні функції пам'яті як інтегратора професійного досвіду особистості юриста.

У структурі індивідуальної діяльності професіонала пам'ять виконує відображувальні, системозвітні та регуляторні функції. Тому при вивченні мнемічних особливостей як важливих компонентів особистості ми виділяємо два взамопов'язані, але специфічні аспекти:

- залежність операційної структури мнемічних процесів (запам'ятання, відтворення та ін.), а також їх ефективності від індивідуальних особливостей особистості фахівця (мотиваційних, емоційних, типологічних, інтелектуальних);

- залежність ефективності професійної діяльності (розв'язування професійних задач) від продуктивних функцій пам'яті: її змісту, структури, наявності професійних еталонів, засобів переробки професійно значущої інформації.

В єдності цих аспектів пам'ять фахівця-юриста функціонує як єдина складна саморегульована відкрита система, що розвивається і удосконалюється в умовах професіогенезу, спеціалізуючись на переробці інформації певного виду: образної та логічної, зорової та слухової тощо. У зв'язку з цим, у професіоналів формується певний індивідуальний тип пам'яті та індивідуальний стиль інтелектуальної переробки професійно значущої інформації.

Аналіз проблеми особистісних відмінностей пам'яті показує, що сприятливі для професійної діяльності індивідуально-психологічні особливості функціонування мнемічних процесів можуть розглядатися як професійні здібності спеціаліста, вони забезпечують високу ефективність прийому, переробки, зберігання і практичного використання професійно цінної інформації.

У дослідженнях професійної пам'яті індивідуальні особливості мнемічних процесів при конструюванні професіограм та психограм юридичної діяльності серед професійно-важливих здібностей майже не згадувалися.

Натомість у нашому дослідженні розроблена в руслі системного підходу поняття про пам'ять як базову і інтегруючу функціональну систему співвідноситься зі структурою професійної діяльності юристів різних фахів: слідчих, адвокатів, прокурорів та ін.

В роботі наведена розроблена нами схема психограми особистості юриста, в якій визначена структура професійно важливих якостей фахівця. Серед цих якостей значуща місце займають функції пам'яті та мнемічних здібностей.

Базові та інтегративні функції пам'яті юриста відображені нами в структурно-функціональній моделі (рис.).

Рис. - Структурно-функціональна модель пам'яті юриста:

Видно, що базовою основою професійної діяльності є пам'ять в єдності її двох видів - довгочасної та короткочасної оперативної. Довгочасна пам'ять виступає як система організації і забезпечення індивідуального досвіду особистості, її цільових установок, мотивації, еталонів діяльності, загальнокультурних та професійних знань, тобто виступає як індивідуальний суб'єктивний “інтернет”.

Оперативна пам'ять - це комунікативний блок, що здійснює взамозв'язок довгочасної пам'яті з усіма іншими структурними компонентами професійної діяльності.

Сенсорна (іконічна) пам'ять здійснює пошук, прийом і динамічну переробку вхідної інформації у відповідності з мотиваційними стимулами, що надходять через оперативну пам'ять з пам'яті довгочасної.

Таким чином, пам'ять суб'єкта в сукупності її трьох функціональних рівнів забезпечує зв'язок між сенсорними та іншими операціями, організуючи їх в єдину самоврегульовану цілеспрямовану систему професійної діяльності.

Структура пам'яті фахівця може бути представлена не тільки по горизонталі у формі когнітивних операцій, але також - у вигляді вертикальної структури, що відображає ієрархічну структуру пам'яті і послідовність формування онтогенетичних рівнів пам'яті. В розробленій нами схемі до цих рівнів належать:

- генетична пам'ять, що є біогенетичною основою мнемічної системи індивіда і зумовлює динамічні, енергетичні, типологічні задатки мнемічної діяльності;

- індивідуально-набута пам'ять як система, що складається в індивідуальному досвіді в умовах онтогенезу;

- соціально-опосередкована пам'ять, що складається в систематичному навчанні і соціальній практиці особистості;

- метапам'ять як вищий рівень, що відповідає високому інтелектуальному розвитку особистості, яка поєднує в своїй пам'яті індивідуальний і соціальний досвід у творчому розв'язанні професійних задач.

Усі вказані ієрархічні рівні пам'яті взаємодіють між собою. Особистість як біосоціальна система інтегрує в собі різні за рівнем складності прояви мнемічних функцій, починаючи з базових психофізіологічних і закінчуючи рівнем метапам'яті, до якої належить професійна пам'ять фахівця. Індивідуальні особливості пам'яті залежать від того, до якого рівня розвитку мнемічної системи підіймається особистість в онтогенезі, в професійному навчання, а досягнутий рівень через механізми зворотного зв'язку детермінує загальну успішність професійної діяльності, її індивідуальний стиль, засоби засвоєння і практичного застосування професійної інформації.

У третьому розділі “Експериментальне дослідження індивідуальних особливостей пам'яті професіонала” викладені результати вивчення різних аспектів пам'яті студентів і курсантів.

Ефективність пам'яті у зв'язку з особливостями професійних інтересів курсантів-юристів двох вузів: Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого і Університету внутрішніх справ.

Для вивчення мотиваційних особливостей ставлення до професії використовувався модифікований нами текст Н.І. Рейнвальд, що дозволяє визначити індивідуальний профіль діяльності особистості. Аналіз одержаних індивідуальних показників за кожним фактором тесту свідчить про велику їх варіативність. Поєднуючи близькі за рівнем вираженості індивідуальні показники відповідей по всіх факторах, можливо виділити три основні типи піддослідних: вищий, середній і нижчий.

Співвідношення показників рівнів визначеності професійних інтересів і показників засвоєння професійно значущої інформації з курсу “Кримінальне право” курсантами-юристами показало, що існує висока кореляція між сформованістю професійної мотивації і результатами засвоєння професійної інформації курсантами вищого, середнього і нижчого типів (відповідно r = 0,78, p < 0,05, r = 0,71, p < 0,05, r = 0,66, p < 0,05) протягом навчального року.

Успішність засвоєння навчальної інформації визначається нами за кількістю відтворених смислових одиниць текстів.

Перевірка у формі контрольних робіт проводилася: двічі протягом 1-го семестру до початку сесійного періоду, один раз на початку сесійного періоду, аналізувалися подані в письмовому виді відповіді на іспитах, дві перевірки в після сесійний період і одна перевірка наприкінці 2-го семестру. Піддослідні вищого типу показують послідовний процес активного засвоєння інформації протягом 1-го семестру, високий рівень відтворення на іспитах (до 95%), після чого протягом 2-го семестру проходить неминучий процес часткового забування під впливом стирання мнемічних слідів і інтерференції (до 70%). Піддослідні середнього типу показують нерівномірний процес засвоєння професійної інформації, пасивний на початку семестру і більш активний в період сесії (до 75%).

Установка на складання іспитів значно активізує роботу пам'яті, після чого на протязі 2 семестру спостерігається значне зниження обсягу засвоєної інформації (до 48%). Піддослідні слабкої підгрупи показують подібну динаміку засвоєння професійної інформації протягом року, але на значно нижчому рівні (в період сесії 46%, в кінці навчального року 17%). Психологічна сутність одержаних зв'язків полягає, ймовірно, в тому, що висока навчально-професійна мотивація активізує відбір в оперативній пам'яті і закріплення в довгочасній пам'яті курсантів і студентів-юристів професійно значущої інформації і сприяє міцному її зберіганню з метою використання у розв'язуванні професійних задач. Тому виховання адекватної професійної мотивації і стійких професійних інтересів є необхідними умовами розвитку професійної пам'яті спеціалістів.

Ефективність професійної пам'яті у зв'язку з мірою трудності розв'язуваних когнітивних задач.

У проведених експериментах нами вивчалися індивідуальні засоби переробки (організації) інформації при розв'язанні когнітивних задач та їх вплив на успішність відтворення.

Було використано конструктивний тест С.П. Бочарової, який дозволяє фіксувати характер і кількість спроб, структуру зробленої композиції, повноту і безпомилковість її відтворення.

Піддослідні (4 групи курсантів-юристів, 4 групи економістів) розв'язували 4 конструктивні задачі різної міри трудності, яка зумовлюється кількістю можливих варіантів розв'язки і обчислюється як міра невизначеності в двоїчних одиницях (бітах):

H = log2 Ч n

Одержані результати показують певні відношення між мірою трудності задач і тривалістю розв'язування:

1) Міра трудності задач і час розв'язання. Із зниженням міри трудності задач від I до IV знижується час їх розв'язання (від 45,7 до 4,8 хв.). Але час вирішення, не корелює з ефективністю відтворення (I задача, що потребує в середньому 45,7 хвилин, дає максимальну кількість помилок при відтворюванні);

2) Об'єктивно задана міра трудності задач (від 7,8 до 0 дв. од.) значущим чином впливає на ефективність наступного відтворення, але ця залежність не є лінійною. У I задачі в умовах високої невизначеності (7,8 дв. од.) спостерігається найбільша кількість помилок (35,5). Із зниженнями міри трудності ефективність пам'яті спочатку підвищується (17,4 помилок), а потім знову послідовно надає (24,6 и 26,0). Об'єктивно задана міра трудності (організація умов задач) детермінує пізнавальну активність піддослідних, спрямовану на пошук раціональних засобів розв'язання задачі і створення оптимальної концептуальної моделі відтворюваного образу. В IV задачі, при відсутності невизначеності, піддослідним залишається тільки накладати певні геометричні фігури на поданий контур. В цих умовах піддослідні проявляють мінімальну розумову активність і тому, швидко і правильно розв'язуючи задачу, показують самий низький рівень відтворення;

3) Суб'єктивна міра трудності і ефективність пам'яті. В експериментах наочно проявлялася індивідуальна варіативність в засобах вирішення задач, зниженні об'єктивної міри їх трудності і успішності відтворення. Відповідно можна виділити типи “сильних”, “середніх” і “слабких” піддослідних.

“Сильні” піддослідні здатні найкраще справитися з об'єктивною трудністю задачі, знайти оптимальний спосіб розв'язання і створити логічну симетричну структуру рисунку та його чітку концептуальну модель, яка зберігається в довгочасній пам'яті як надійна програма наступного відтворення.

“Слабкі” піддослідні вирішують задачу шляхом “спроб і помилок”, хаотично випробовуючи різні варіанти і навіть в умовах повної визначеності, коли об'єктивно є лише один варіант розв'язку в IV задачі, для них виникає деяка суб'єктивна міра трудності і знижується успішність відтворення.

В зв'язку з різним співвідношенням об'єктивної та суб'єктивної мір трудності задач змінюється і кількісний склад підгруп (типів) піддослідних - “сильних”, “середніх” і “слабких”. (Так, в умовах високої невизначеності в І задачі в групу “сильних” входить 40%, і в групу “слабких” входить 45% піддослідних. В умовах зниження невизначеності умов ІІ задачі “сильні” відповідно складають 60%, “слабкі” - 8%).

Мнемічні здібності юриста проявляються переважно в уміннях структурувати сприйняту інформацію, знижуючи суб'єктивну міру трудності професійних задач. В професійній діяльності юриста часто мають місце інформаційні перевантаження в зв'язку з великою кількістю неупорядкованих фактів, версій, подій тощо. Тому розроблені нами методики можуть бути застосовані в якості тестів для професійного відбору спеціалістів з юридичних фахів.

ВИСНОВКИ

Отримані нами результати дозволяють зробити наступні загальні висновки: пам'ять психологічний пізнавальний

1. Продуктивна роль мнемічних функцій у становленні професійної компетентності особистості дозволяє характеризувати пам'ять як систему найважливіших загальних і спеціальних здібностей, що обумовлюють успішність різних видів професійної діяльності;

2. Важливим фактором розвитку і реалізації пам'яті фахівця у розв'язанні навчально-пізнавальних задач є професійна мотивація, що стимулює активність засвоєння сприйманої інформації;

3. Провідну роль у розвитку професійної пам'яті фахівців (юристів, психологів, економістів) відіграє процес переробки і засвоєння текстової інформації;

4. У зв'язку з характером розв'язуваних професійних задач у випробуваних різних спеціальностей домінує або образний (у юристів), або абстрактно - логічний тип пам'яті (в економістів). При цьому у всіх випробуваних зорова вербальна пам'ять переважає порівняно з вербальною слуховою пам'яттю;

5. Запам'ятовування професійно значущих текстів відзначається високою ефективністю у зв'язку з тим, що в довгостроковій пам'яті фахівців закладена адекватна інформація - визначені еталони і способи інтелектуальної діяльності, що стимулюють прийом, відбір і переробку нової інформації в оперативній пам'яті;

6. Варіативність у показниках успішності розв'язання пізнавальних і мнемічних задач обумовлена як структурою (об'єктивно заданою мірою труднощів), так і притаманними конкретному суб'єкту способами переробки сприйманої інформації, суб'єктивною мірою трудності, зв'язаною з наявністю і характером професійного досвіду.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Бандурка И.В. Роль индивидуально-психологических особенностей в профессиогенезе памяти работников ОВД // Вісник Університету внутрішніх справ. - Х., 1999. - Вип. 8. - С. 240-244.

2. Бандурка І.В. Пам'ять і індивідуальний стиль фахівця // Вісник Харківського університету. - Х., 2000. - №472. - С. 18-22.

3. Бандурка І.В. Індивідуально-типологічні якості професійної пам'яті юристів // Наукові записки Харківського військового університету. - Х., 2000. - Вип. VІІ. - С. 188-192.

4. Бандурка І.В. Індивідуально-типологічні особливості пам'яті як мнемічні професійні здібності фахівця // Вісник Харківського університету. - Х., 2000. - №498. - С. 7-10.

5. Бандурка И.В. Методологические проблемы памяти в современной психологии: Методическое пособие по курсу “Общая психология”. - Х., 2000. - 48 с.

Размещено на Allbest.ru