В роботі вказується, що у зв'язку з особливістю інтелектуальної сфери дітей молодшого шкільного віку показник виведення понять у сфері моралі є малопоказовим критерієм морального розвитку. Більш прогностичними є вміння дітей здійснювати інтерпретацію різноманітних ситуацій у логіці міжособистісного процесу, виокремлювати мотиваційні підстави вчинків та особливості емоційних реагувань. Відповідно до цієї ідеї діагностичні процедури, що використовувалися в дослідженні, спрямовувалися на вивчення можливостей дітей декодувати внутрішні підстави вчинків, не зупиняючись лише на фіксації зовнішніх обставин. Враховуючи обмеженість існуючого діагностичного інструментарію, в методичний комплекс вводилися авторські методичні прийоми. Центральне місце серед них було надано методу гіпотетичних ситуацій, що широко використовується при вивченні процесів дитячого соціального пізнання та вважається достатньо валідним і надійним;

- визнання необхідності простеження процесів у динаміці протягом даного вікового періоду, з виокремленням центральних ліній морального становлення, які відповідають соціальній ситуації розвитку. Відбір для аналізу основних моральних норм згідно з принципами значущості та доступності;

- врахування того, що активна позиція щодо дотримання моральної норми може виявлятися у двох видах ситуацій: коли норма використовується як засіб досягнення особистісно-значущої мети та коли виокремлення і захист моральної норми не спричинений особистісними цілями чи егоїстичними інтересами.

Оскільки у другому випадку норма не експлуатується в особистісних інтересах, можна говорити про більш узагальнений рівень її індивідуального функціонування. Прикладом таких форм поведінки може слугувати стратегія заступництва, де гуманне ставлення виявляється на рівні активного захисту іншої людини без очікування особистих вигод. Вивчення таких проявів дозволяє простежувати зв'язок між репрезентаційними системами та реальними формами поведінки, розкриваючи не лише особливості засвоєння моральних принципів, але й рівень їх дієвості, що дуже важливо у моральній сфері.

При розробці діагностичного інструментарію нами враховувалося, що внутрішній план моральної діяльності включає три основні компоненти: когнітивний, емоційний та мотиваційний. Два перші аналізувалися далі як самостійні лінії, включаючи також вивчення мотиваційних підстав задекларованих дітьми позицій. Операціоналізація когнітивно-ціннісного компонента дозволила виокремити у цьому конструкті декілька взаємопов'язаних елементів. До основних когнітивних умінь дитини у сфері моральної свідомості можна зарахувати: знання норми, позитивне ставлення до неї (особистісний смисл); вміння виокремлювати мотиваційні підстави поведінки інших людей, простежувати соціальну причинність, здійснювати моральне оцінювання ситуації, виокремлювати релевантні шляхи розв'язання проблеми. У сфері моральної самосвідомості, крім спільних елементів з попереднім конструктом, з'являються ще такі: уміння виокремлювати підстави власних вчинків, здійснювати моральне самооцінювання, виконувати пошук альтернативних шляхів власного розв'язання проблеми. Емоційний аспект моральної свідомості включав уміння відчувати емоційні стани учасників конфліктно-проблемної взаємодії, використовувати вербальну та кольорову інтерпретацію. Моральна самосвідомість на рівні емоційних елементів включає здатність емоційно відгукуватися на події, контролювати стани, позначати їх.

Дослідження було організовано згідно з експериментально-генетичною стратегією з використанням порівняльно-онтогенетичних зрізів. В дослідженні брали участь 192 дітей молодшого шкільного віку трьох вікових рівнів (8, 9 та 10 років) з рівним представленням для кожного з них експериментальної та контрольної груп. 34 дитини 7-річного віку були досліджені на пілотажному етапі.

Констатуючий етап експерименту спрямовувався на вивчення усвідомлення дітьми трьох центральних принципів моралі: обов'язку, гуманізму та заступництва в їх об'єктивній сутності та віднесенні до власної поведінки.

Діагностика уявлень дітей про моральні норми та особистісне ставлення до них здійснювалася за допомогою методики моральних дилем Л.Колберга (форма А), спрямованої на розуміння принципів обов'язку та цінності людського життя (включаючи і можливості аналізу емоційних аспектів); опитувальника „Методика дослідження рівня розвитку моральних суджень особистості (МДРРМСО)" (автор М.А.Чикалов), зорієнтованого на аналіз здатності дітей визначати правильність моральних суджень; бесід "Вивчення особистісних позицій", "Сутність заступництва" (автор Р.В.Павелків); діагностичної процедури "Скільки голів, скільки думок", модифікованої автором для вивчення ставлення дітей до принципів щедрості і правдивості.

Здатність дітей простежувати соціальну причинність та вміння застосовувати моральні норми для оцінювання вчинків перевірялися за допомогою методу гіпотетичних ситуацій. За цією технологією було сконструйовано п'ять методик, структура, зміст та загальні принципи яких змінювалися залежно від мети. Для зіставлення здатності дітей виокремлювати мотиваційні підстави вчинків з рівнем розвитку інтелектуальних структур здійснювалося визначення IQ за допомогою "Інтелектуальної шкали Д.Векслера для дітей". Для вивчення здатності дітей декларувати та оцінювати власні позиції використовувалася методика "Вибір", методика Т.Дембо-Рубінштейн, шкалування. Активність та нормовідповідність дитячої поведінки вивчалася за допомогою методики експертних оцінок.

Емоційні аспекти моральної свідомості та самосвідомості вивчалися за допомогою модифікованої методики "Кольоровий тест ставлень" (автор Р.Р.Калініна), методики "Розуміння емоційних станів" (автор Р.В. Павелків).

Для обробки результатів використовувалися: контент-аналітична процедура та методи математичної статистики (критерій лінійної кореляції Пірсона (r_p), критерій Ст'юдента (t), критерій кутового перетворення Фішера (*), критерій ч² Пірсона, критерій знаків (G).

Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити висновки про те, що основою розвитку моральної свідомості та самосвідомості в молодшому шкільному віці є зміни, які відбуваються в когнітивно-цінніснісних структурах дитячої психіки. Як показали результати констатуючого етапу експериментального дослідження, спрямованого на вивчення можливості дітей тлумачити гіпотетичні ситуації, молодші школярі здатні розпізнавати моральний аспект соціального контексту, здійснювати оцінку ситуацій, орієнтуючись не лише на наслідки, але й, перш за все, на мотиваційні підстави вчинків учасників взаємодії. Про високий рівень інтелектуальної готовності у цій сфері свідчить той факт, що вже на початку вікового періоду більшість дітей (70,3 відсотка) розпізнають відсутність провини за наслідок, який виникає як результат необережності чи випадковості. До того ж вікові зміни цього типу розпізнавання мають позитивну динаміку (різниця 20,3 відсотка; ц=2,12; p0,015). Особливо показовими є когнітивні висновки дітей, зроблені при зіставленні суперечливих ситуацій, коли більша, але випадково заподіяна шкода є меншим злом, ніж навмисна дія, що не має великого руйнівного ефекту. До кінця вікового періоду майже всі діти (98 відсотків) правильно інтерпретують ситуацію. Отже, когнітивно-ціннісні конструкти моральної свідомості ускладнюються за рахунок включення в їх структуру лінії аналізу намірів людини та пошуку моральних підстав для їх оцінювання.

Суттєвим новоутворенням періоду є виникнення здатності оцінювати подію з точки зору міжособового процесу. Основними підставами для осуду персонажа є виокремлення порушень моральної норми. При цьому категорія доведень через прогнозування покарань, як зовнішніх санкцій ненормативної поведінки, спостерігається лише на початку вікового періоду. На нашу думку, це є свідченням того, що протягом періоду у структурі моральних уявлень дітей відбувається перегляд функцій зовнішнього контролю. Прямі покарання як основа нормативної поведінки втрачають домінуючі позиції. Їх місце займають моральні інстанції. Якщо на початку періоду лише близько половини дітей (45,3 відсотка) визнавали недоречність покарань за ненавмисно заподіяну шкоду, то у кінці періоду ця позиція була задекларована майже всіма дітьми (93,8 відсотка). Отже, аналіз вікової динаміки адекватності розпізнавання дітьми доречності-недоречності покарання протягом періоду має позитивні статистично значущі зміни (t=4,6; p 0,01).

Важливим показником прогресивних змін у моральній сфері дітей є розпізнавання відсутності моральної мотивації у певних просоціальних діях. Якщо на початку вікового періоду просоціальний вчинок, здійснений під дією презентаційної мотивації, майже всі діти (87,5 відсотка) оцінили як позитивний (при цьому більшість із них (62,5 відсотка) визнавали і доречність його позитивної оцінки), то до кінця періоду кількісні показники позитивного сприйняття презентаційного вчинку і визнання його соціального схвалення знизилися наполовину. До кінця періоду вчинок, зроблений напоказ, більшістю дітей (65,6 відсотка) визнається як такий, що не заслуговує на схвалення, не зважаючи на фактичний набір виконаних дій та соціально значущі наслідки. Це ще раз підтверджує, що когнітивно-ціннісний процес протягом вікового періоду змінює своє спрямування. Увага дітей поступово зосереджується на мотиваційній сутності вчинку. Як показало дослідження, доступними для розпізнавання та морального оцінювання є також ситуації з егоїстично-корисливою мотивацією вчинків. Наприкінці молодшого шкільного віку лише четверта частина дітей вважає такі вчинки позитивними та такими, що заслуговують схвалення.

Вивчення зв'язку когнітивно-ціннісних механізмів моральної свідомості із станом інтелектуальних структур дозволяє зробити висновок про те, що досягнутий рівень інтелектуального розвитку забезпечує дитині виконання декодуючих операцій розпізнавання мотиваційних підстав вчинку, здійснення рекурсивних операцій першого і другого порядку. Діти інтерпретують і оцінюють ситуації відповідно до наявного індивідуального досвіду, що представлений у вигляді ментальних репрезентацій. За умови психічної норми рівень сформованості цих індивідуальних конструктивних систем у молодшому шкільному віці забезпечує правильність інтерпретації більшості завдань. Аналіз кореляційних зв'язків між результатами виконання завдань з аналізу моральних сюжетів та розв'язання питань вербального тесту показує, що з віком зв'язок між цими операціями послаблюється (8 років - r=0,57; p 0,01; 9 років - r =0,52; p 0,01; 10 років - r=0,46; p 0,01). Помірність зв'язку та тенденція до його послаблення свідчать, що у цьому віковому періоді когнітивні структури свідомості досягли рівня, який дозволяє дитині декодувати складні вербальні конструкції, у яких зафіксовані проблеми морального плану. Таким чином, інтелект не лише детермінує зміну практичної діяльності молодшого школяра, але й можливість репрезентувати систему моральних стосунків, що існують у навколишньому житті.

Важливим показником розвитку моральної свідомості є здатність дітей оцінювати правильність моральних суджень. Дослідження показало, що діти молодшого шкільного віку усвідомлюють неправомірність егоїстичних установок, що лежать в основі суджень евдемонічного типу, їх низьку дієвість та соціальне неприйняття. Утилітарні ідеї, в яких закладено принцип інструментального обміну ("Ти мені, я тобі"), для дітей є досить привабливими. Розмірковування дітей над ідеєю про відносність розподілу вчинків за модальністю "хороший "-"поганий" показало, що рівень соціального пізнання дозволяє більшості дітей (65 відсотків) розуміти відносність ціннісної сутності вчинку.

В цілому задекларовані дітьми позиції дають підстави стверджувати, що більшість із них вийшли за межі стадії морального реалізму. Відбувається зниження егоцентричності дитячих позицій, посилення орієнтації на правила соціальної етики, формування нового ставлення до соціальних норм. Цінним є також те, що майже всі діти (83 відсотки) висловили погодження щодо змісту судження, в якому декларується принцип совісті. Висловлені дітьми позиції щодо свободи вибору чітко вказують на те, що мораль "хорошого хлопчика" залишається характерною для дітей цього вікового періоду. Школярі виявляють прагнення орієнтуватися на очікування навколишніх, діяти у логіці соціальних вимог. Відходять на другий план позиції гедоністичного типу, послаблюються егоцентричні позиції, закладаються основи морального релятивізму. Отже, аналіз індивідуальних позицій показує, що розвиток більшості дітей старших вікових підгруп молодшого шкільного віку відповідає конвенційному рівню функціонування моральної свідомості.

Аналіз ставлення дітей до категорії цінності людського життя показав, що уже на початку періоду половина дітей визнають необхідність боротися за збереження життя іншої людини. Протягом вікового періоду кількість дітей, що займають цю позицію, швидко зростає (з 52,2 відсотка на початку до 71,3 відсотка у кінці періоду). В усіх вікових групах дівчатка виявляють більшу чутливість до морального аспекту ситуації, до того ж з віком відмінність у кількісних показниках зростає. Варто зазначити, що діти прекрасно усвідомлюють непривабливість протиправного вчинку. Протягом періоду збільшується кількість мотиваційних підстав, що продукують діти, їх трактування стають ширшими і точнішими.

Аналіз дитячих суджень показує, що в моральній свідомості дитини поступово формується особистісне ставлення до людського життя як до цінності, до того ж, з віком ця позиція стає більш стабільною. Діти десятирічного віку визнають необхідність допомоги чужій людині майже так, як і її необхідність для близької. Отже, аналіз уявлень дітей у сфері цінності людського життя показує, що ця моральна норма інтенсивно засвоюється в період молодшого шкільного віку, простежується позитивна динаміка в розумінні її сутності, поглиблюється розуміння, що виявляється в змісті і рівні узагальненості мотивувань. Паралельно відбувається також засвоєння правових норм співжиття, іде пошук їх узгодження і визначення пріоритетів. У той же час у цьому процесі спостерігається і багато суперечливих та неузгоджених тенденцій.

Вивчення системи уявлень дітей щодо категорій обов'язку, правдивості, справедливості, щедрості показує, що рівень когнітивних можливостей молодших школярів і їх соціальний досвід забезпечує їм не лише розуміння цих норм, але й позитивне ставлення до них. Протягом вікового періоду підвищується рівень адекватності та критичності самооцінювання за цими критеріями, хоча певна розбіжність між рівнем сформованості уявлень і готовністю дітей дотримуватися відповідної норми залишається.

В цілому можна зробити висновок, що протягом вікового періоду, який розглядається, у сфері моральної свідомості й самосвідомості молодших школярів відбуваються значні зміни, які виявляються у підвищенні ефективності розуміння дітьми конкретних моральних категорій, їх співвіднесенні з реаліями власної поведінки, зародженні елементів самокритичності.

П'ятий розділ "Ставлення молодших школярів до стратегії заступництва як вияву гуманізму" присвячений аналізу особливого аспекту функціонування моральної свідомості та самосвідомості в молодшому шкільному віці - проявам взаємодопомоги між дітьми, що виявляється у формі заступництва. Заступництво - вид соціальної поведінки, спрямований на захист суб'єкта, який потрапив у ситуацію зовнішнього несправедливого тиску чи впливу, що суб'єктивно сприймається як несправедливий. Як показали спостереження, стратегія заступництва яскраво виявляється у різних ситуаціях міжособистісної взаємодії школярів. У ній чітко простежується не лише рівень присвоєння моральних норм, їх перетворення у норми особистісні, але й сформованість активної позиції дитини.

Виконаний теоретичний аналіз показує, що заступництво, як особливий вияв гуманістичних тенденцій, не виступало предметом самостійного психологічного аналізу в наукових дослідженнях, хоча спостереження за поведінкою дітей у цих ситуаціях, на нашу думку, дають важливий, діагностично значущий матеріал. В роботі проаналізовано два найважливіші аспекти проблеми: розуміння дітьми цього типу поведінки та особливості стильових характеристик заступництва. Перша лінія аналізу спрямовувалася на вивчення уявлень дітей про когнітивно-мотиваційні передумови заступництва, вміння виокремлювати сутність цієї активності, декодувати ситуацію як таку, що передбачає цю форму взаємодопомоги. Друга - стосувалася вивчення уявлень дітей про соціальну цінність та ефективність різних стилів сприяння.

В роботі виокремлено основні підстави, які, на думку дітей, спонукають людей ставати на захист партнерів, описані уявлення дітей щодо характеристик потенційних учасників конфлікту: людини-захисника; байдужої людини; кривдника, який, порушуючи норми милосердя та гуманності, ініціює конфлікт. Отримані результати дають підстави стверджувати, що ці питання доступні для дитячого розуміння як на когнітивному, так і на емоційному рівнях. Аналіз останнього аспекту показує здатність дітей проникати у загальну атмосферу ситуації, відчувати характер емоційних переживань учасників та можливості оцінювати їх відповідно до норм моралі.

На особливу увагу заслуговують питання щодо стильових характеристик поведінки дітей. Як показали спостереження, прагнення підтримувати партнерів здійснюється дітьми не завжди з дотриманням гуманних принципів. При цьому більшість дітей (72,2 відсотка) усвідомлюють доречність асертивних форм поведінки у цих ситуаціях, визнаючи впевнену, виважену форму впливу найбільш адекватною. Водночас при проведенні паралелей зі своєю поведінкою, позначенні власних стратегій багато дітей схиляються на користь менш продуктивних форм (показник асертивності знижується до 62,8 відсотка).

Існування розбіжності в усвідомленні норм і розумінні доречності їх використання у власній поведінці свідчить про існування неузгодженості у структурах моральної свідомості, з одного боку, і самосвідомості, з іншого. Засвоєний загальний нормативний принцип не завжди сягає рівня особистісного прийняття як нормативної основи власної поведінки. Зазначимо, що наявність такої розбіжності ми простежували і при аналізі інших моральних норм. Тому вважаємо, що ця невідповідність вимагає більш глибокого аналізу в плані розробки розвивально-коригуючого впливу. Загальне знання норми повинно набути конкретних форм, відповідно змінюючи модальність у системі "знання - ставлення".

На реалізацію даної ідеї було спрямовано формуючий експеримент. В ньому застосовувалася розвивально-корекційна програма, розроблена відповідно до наступних принципів:

по-перше, стратегічні лінії психолого-педагогічного впливу виокремлювалися відповідно до латентних факторів моральної свідомості та самосвідомості дітей;

по-друге, програма передбачала систематичний, довготривалий вплив на всі структури моральної свідомості та моральної самосвідомості з акцентуванням уваги на їх когнітивно-ціннісних та емоційних аспектах;

по-третє, програма спрямовувалась на широкий віковий діапазон учасників у межах молодшого шкільного віку;

по-четверте, вона включала широкий спектр розвивально-коригуючих прийомів, які легко поєднувалися з загальною стратегією навчально-виховного процесу школи.

Програма мала на меті розвиток моральних аспектів стратегії заступництва. Вона включала роботу за трьома напрямами, що належать до центральних аспектів морального розвитку:

- формування уявлень про справедливість як моральне підґрунтя поведінки у ситуаціях міжособистісної взаємодії в цілому й у сфері заступництва зокрема;

- розвиток активної позиції у ситуаціях, що передбачають надання допомоги навколишнім у формі заступництва ;

- засвоєння ефективних шляхів реалізації стратегії заступництва з дотриманням норм моралі.

Програма передбачала проведення з дітьми циклу бесід, рольових ігор, аналізу ситуацій, тренінгових занять. Всі завдання вирішувалися у взаємозв'язку. Програма була розрахована на один рік з проведенням 1-2 зустрічей на тиждень. Крім того, вона доповнювалася серією завдань, що втілювалися у процесі сімейного виховання. У формуючому експерименті брали участь 96 дітей трьох вікових підгруп молодшого шкільного віку.

Застосування розвивально-корекційної програми привело до позитивних змін у моральній свідомості та самосвідомості дітей за чотирма основними лініями: відбувся перегляд ставлення до асертивних способів впливу, що виявилось у збільшенні частоти вибору нормовідповідного, впевненого стилю заступництва не лише як позитивно оцінюваної, але й як особистісно бажаної стратегії (див рис.2); знизилися показники вибору агресивного стилю заступництва; підвищилися показники звертання до дорослого у складних ситуаціях морального конфлікту; виникли позитивні зміни у реальній поведінці дітей за показниками нормовідповідності та активності у ситуаціях міжособистісної взаємодії.

Рис.2. Зіставлення показників частоти вибору асертивного стилю як особистісної стратегії заступництва за результатами констатуючого і формуючого експериментів

У дітей усіх вікових груп сформувалися більш точні уявлення про доречність і ефективність асертивного способу допомоги у ситуаціях, що ініціюють стратегію заступництва. Зміни, що відбулися, є статистично значущими для всіх вікових підгруп (8 років: * = 2 (p 0,023); 9 років: * =2,4 (p 0,007); 10 років: *=2,4 (p 0,007).

Аналіз змін у реальній поведінці дітей, що оцінювались за результатами експертних оцінок, показав: позитивні наслідки були зафіксовані вчителями у всіх вікових групах, які брали участь у експерименті. Зрушення простежувались як за критерієм активності, так і за критерієм нормовідповідності дитячої поведінки. На думку вчителів, у дітей підвищився рівень чутливості до порушень у системі стосунків та зросло прагнення надавати дієву допомогу тим, хто відчуває зовнішній несправедливий тиск. Зіставлення двох критеріїв (активності та нормовідповідності) показує, що у результаті формуючого експерименту яскравіші зміни настали за другою лінією. Критерій знаків G (паралельна назва критерій Мак-Немара) вказує на зменшення протягом обстежуваного періоду нетипових зсувів досліджуваної ознаки (8 років: G= 4 (p 0,01); 9 років: G= 2 (p 0,01); 10 років: G= 1 (p 0,01), що свідчить про вищу податливість до коригуючих впливів дітей старших підгруп. В результаті проведеної роботи у поведінці молодших школярів чіткіше проявляється виваженість та нормативність підтримки, що надається дітьми своїм одноліткам. Як зазначають вчителі, у своєму прагненні допомогти діти частіше звертаються до моральних норм, посилаються на соціальні та моральні приписи. Відповідно підвищився і рівень активності дітей у ситуаціях, що стимулюють заступництво (8 років: G= 5 (p 0,01); 9 років: G= 3 (p 0,01); 10 років: G= 2 (p 0,01).

Підсумовуючи, зазначимо, що розвивально-корекційна робота, крім прямих наслідків, мала також побічний ефект, що виявився в актуалізації процесів самопізнання та самоставлення.

Виконання різноманітних завдань стимулювало дітей до аналізу внутрішніх спонук поведінки, зіставлення особистісних і групових тенденцій, власних бажань і соціальних вимог. Отже, комплексний характер розвивально-коригуючої програми в цілому сприяв посиленню рефлексивних механізмів моральної самосвідомості, забезпечуючи присвоєння моральних принципів, їх інтеріоризацію та втілення у реальну поведінку.

У висновках підбито підсумок проведеного теоретичного та експериментального дослідження, результати якого підтвердили запропоновані гіпотези. За результатами виконаного психологічного дослідження можна констатувати таке:

1. Виокремлення проблеми розвитку моральної свідомості та самосвідомості як дуже важливої для міждисциплінарного наукового пізнання та для соціальної практики створює сприятливі умови для заглиблення у центральні структури індивідуальної свідомості, розкриття механізмів присвоєння дитиною особливої категорії соціальних приписів - моральних норм і законів.

Здебільшого основна увага дослідників зосереджувалась на результатах функціонування моральної свідомості - ступені нормовідповідності поведінки, залишаючи без належного аналізу його передумови. Останнім часом спостерігається активізація комплексного вивчення проблеми як у вітчизняній, так і у зарубіжній науці. Виконані наукові дослідження спрямовуються на вивчення механізмів присвоєння норм, простеження вікових закономірностей процесу, встановлення дієвості зв'язку моральної свідомості та моральної поведінки.

2. Цінність розробки проблеми у віковому аспекті зумовлена двома основними підставами:

- простеження закономірностей генезису центральних конструктів психіки, якими є моральна свідомість та самосвідомість, дозволяє вибудовувати і спрямовувати виховні стратегії у соціально бажане русло, запобігати виникненню відхилень у цьому процесі, коригувати небажані тенденції на ранніх стадіях їх виникнення;

- вивчення закономірностей функціонування моральної свідомості та самосвідомості на початкових стадіях забезпечує фундамент для проникнення у складні когнітивно-ціннісні утворення зрілої психіки, розпізнавання мотиваційних, когнітивних та емоційних передумов соціальної поведінки дорослої людини.

3. До основних особливостей функціонування моральної свідомості та самосвідомості в молодшому шкільному віці можна зарахувати:

- високий рівень готовності дітей до декодування реальних та вербально поданих ситуацій у логіці міжособистісного процесу з виокремленням мотиваційних підстав поведінки учасників та їх врахуванням при оцінці нормовідповідності вчинку, його цінності чи доречності; переорієнтування уваги при оцінюванні сутності ситуації зі сфери наслідку на мотиви поведінки;

- наявність зв'язку між обома моральними конструктами індивідуальної свідомості, що виявляється у мимовільних переключеннях дітей при виконанні завдань із сфери аналізу поведінки інших людей на аналіз особистісних проявів, декларуванні власних позицій, намірів; пошуку паралелей з життєвими ситуаціями, учасниками яких вони виступали. Можна прогнозувати, що наслідками такого зв'язку є прискорення темпів переходу моральних знань у систему мотиваційних спонук, що простежується у цей віковий період;

- одним з новоутворень молодшого школяра у сфері моральної свідомості та самосвідомості є виникнення перших особистісних моральних позицій, які виявляються у прагненні активно відстоювати моральні принципи, при відсутності особистісної зацікавленості; висловленні критичних суджень на адресу дорослих при недотриманні ними моральних приписів; виникненні елементів критичного ставлення до їх поведінки;

- моральна свідомість та моральна самосвідомість у цьому віковому періоді розпочинають функціонування як цілісний конструкт, у якому когнітивно-ціннісні структури доповнюються емоційними елементами, що виявляється у здатності дітей проникати в емоційні стани учасників морального конфлікту, простежувати динаміку змін у настроях людей, прогнозувати її вплив на систему стосунків, передавати емоційні аспекти ситуації не лише у формі вербальних інтерпретацій, але й кольорових асоціацій; включати чуттєві підстави в оцінку подій, позначати свої реальні чи можливі переживання, спричинені певними подіями;

- розвиток когнітивних механізмів у цьому віковому періоді забезпечує перехід від суто емоційно-інтуїтивних способів реагування на рівень усвідомлення морального змісту ситуацій. Він передбачає, зокрема, розуміння та прийняття основних моральних норм. При цьому поняттєве розкриття етичного змісту продовжує викликати утруднення;

- молодші школярі переходять від первинних уявлень про екзистенційні категорії до усвідомлення людського життя як найвищої цінності. Чистота і щирість дитячих помислів актуалізують необхідність на державному рівні призупиняти програми насилля, що пропагуються у засобах масової інформації;

- поєднання правильних і неправильних уявлень, узгоджених і неузгоджених когнітивно-ціннісних, емоційних та поведінкових елементів у структурі моральної свідомості молодших школярів спричиняє виникнення помилок у виборі релевантних шляхів вирішення моральних проблеми. Принцип "моральна ціль не може реалізуватися неморальними способами" для дітей ще не набрав характеру аксіоми. Діти визнають цінність асертивної форми поведінки, але при виборі власної стратегії часто декларують схильність до силових, агресивних впливів;

- рівень усвідомлення моральних приписів дозволяє дітям використовувати їх при оцінюванні не лише поведінки однолітків та власних самовиявів, але й стосовно поводження дорослих людей, що свідчить про засвоєння універсальності та відносності моральних норм; розпізнавати відсутність моральних аспектів поведінки у просоціальних діях презентаційного характеру;

- перегляд функцій зовнішнього контролю у напрямку зняття його домінуючих позицій та заміну внутрішніми моральними інстанціями;

- збереження тенденції нелінійного зв'язку розвитку свідомості та моральної поведінки, існування розбіжності в інтелектуальному та прагматичному рівнях функціонування моральної свідомості та моральної самосвідомості ;

- втрата значущості позиції гедоністичного типу та послаблення егоцентричних устремлінь; засвоєння принципів, що відповідають конвенційному рівню функціонування моральної свідомості;

- моральна свідомість та моральна самосвідомість дітей характеризуються високою податливістю до виховних і коригуючих впливів, що є одним з вагомих аргументів сенситивності періоду.

4. Розвиток моральних конструктів індивідуальної свідомості у період молодшого шкільного віку характеризується:

- плавною віковою динамікою когнітивно-ціннісних та емоційних структур моральної свідомості та моральної самосвідомості;

- прискоренням темпів змін у моральних конструктах психіки на кінець вікового періоду;

- послабленням зв'язку когнітивно-оцінних структур моральної свідомості з показниками інтелекту, яке є свідченням того, що досягнутий рівень розумового розвитку забезпечує дітям можливість розпізнавати моральні аспекти ситуацій, виокремлювати сутність моральних проблем, поданих у різних вербальних контекстах;

- розвивально-корегуючі впливи, спрямовані на структури моральної свідомості і моральної самосвідомості, здатні викликати прямі і непрямі наслідки.

5. Молодший шкільний вік належить до сенситивних періодів розвитку моральної свідомості та моральної самосвідомості, свідченням чого є високі темпи вікової динаміки їх когнітивно-ціннісних та емоційних структур, збереження висхідної тенденції розвитку протягом усього вікового періоду, легка податливість до розвивально-корекційних впливів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Павелків Р.В. Розвиток моральної свідомості та самосвідомості в дитячому віці: Монографія. - Рівне: Волинські обереги, 2004. - 248 с.

2. Павелків Р.В. Вибір стилю заступництва як показник розвитку моральної свідомості // Актуальні проблеми психології / За ред. С.Д.Максименка, Л.М.Карамушки. - К., 2004. - Т.1. - Випуск 12. - С. 118 - 121.

3. Павелків Р.В. Дослідження сформованості у сучасних молодших школярів моральних якостей чесності і правдивості // Актуальні проблеми психології / За ред. С.Д.Максименка, Л.М. Карамушки. - К., 2003. - Т. 1. - Випуск 11. - С.132 - 136.

4. Павелків Р.В. Експериментальне вивчення сформованості у молодших школярів моральних якостей щедрості та безкорисливості // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка / За ред. С.Д.Максименка. -- К., 2004. - Т. V1. - Випуск 3. - С. 245 -251.

5. Павелків Р.В. Контури самоусвідомлення в молодшому шкільному віці // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матер. Міжнар. наук. конф., присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д. Максименка (17-18 грудня 2001, м.Київ). - К.: Міленіум, 2002. - Т.1. - С. 143 -149.

6. Павелків Р.В. Особливості проявів моральних почуттів у молодшому шкільному віці // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка / За ред. С.Д.Максименка. - К., 2003. - Т. V. - Ч.1. - С. 181 -189.

7. Павелків Р.В. Особливості схильності молодших школярів до регуляції своєї поведінки // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка / За ред. С.Д.Максименка.- К., 2002. - Т. IV. - Ч. 4 - С. 200 - 208.

8. Павелків Р.В.Особливості процесу формування моральної свідомості та самосвідомості у молодшому шкільному віці // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка / За ред. С.Д.Максименка.- К., 2002. - Т. 4. - Ч.6 - С. 187-192

9. Павелків Р.В. Особливості функціонування когнітивного конструкту моральної свідомості в молодшому шкільному віці // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка / За ред. С.Д.Максименка. -- К., 2004. - Т. VI. - Випуск 6. - С. 222 - 229.

10. Павелків Р.В. Моральна самопідвладність як новоутворення молодшого школяра // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка / За ред. С.Д.Максименка.- К., 2003. - Т. V. - Ч. 2. - С. 170-179.

11. Павелків Р.В. Моральні звички у моральному розвитку молодших школярів // Вісник Харківського державного університету. - Харків, 2002. - Серія: Психологія. - №. 550 - С. 82 - 88.

12. Павелків Р.В. Психологічна сутність саморегуляції особистістю поведінки // Психологія: Зб. наукових праць НПУ ім. М.П.Драгоманова. - К,2002.- Випуск 17. - С. 29 -35.

13. Павелків Р.В. Психологічні чинники формування моральної поведінки школярів // Наукові записки Національного університету "Острозька академія": Серія: Філософія. Психологія і педагогіка. - Остріг, 2002. - Випуск 2. - С. 204 - 211.

14. Павелків Р.В Психолого-педагогічні умови розвитку рефлексії в учнів початкових класів // Актуальні проблеми психології / За ред. С.Д.Максименка, Л.М. Карамушки. - К., 2002 -Т.1. - Ч.5. - С. 121 - 129.

15. Павелків Р.В. Психологія самосвідомості: колізії становлення // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка / За ред. С.Д.Максименка. - К., 2000.-Т. II. - Ч.6 - С. 74 - 81.

16. Павелків Р.В. Розуміння дітьми молодшого шкільного віку цінності людського життя як центральної моральної категорії // Вісник Харківського державного університету. - Харків, 2004. - Серія: Психологія. - №. 617 - С. 174-177

17. Павелків Р.В. Розуміння дітьми молодшого шкільного віку обов'язку як основи нормативної поведінки // Вісник Київського міжнародного університету. - Серія: Психологічні науки. - Випуск:.- К.: КиМУ, 2005. - С.99-105

18. Павелків Р.В. Роль моральних цінностей у становленні особистості молодшого школяра // Наука і освіта: Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України. - 2002. - № 5. - С.45 - 48.

19. Павелків Р.В. Соціально-психологічні колізії становлення особистості молодшого школяра // Актуальні проблеми психології. Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка. - К., 2002. - Т.1. -Ч.7. - С. 141 - 148.

20. Павелків Р.В. Системний підхід до вивчення самосвідомості молодшого школяра // Вісник Харківського державного університету. Серія: Психологія. - 2003. - №559. - С. 255 -257.

21. Павелків Р.В. Ставлення молодших школярів до стратегії заступництва як вияву гуманізму // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка / За ред. С.Д.Максименка. - К., 2000. - Т. VI. - Вип. 5. -- С. 237 -246.

22. Павелків Р.В. Теоретичні передумови вивчення проблеми самосвідомості // Наукові записки Національного університету "Острозька академія": Серія: Філософія. Психологія і педагогіка. - Остріг, 2002 . - С. 206 - 213.

23. Павелків Р.В. Формування стратегії заступництва в молодшому шкільному віці // Наука і освіта: Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України. - 2004. - № 6 -7. - С. 199-2002.

24. Павелків Р.В. Виховання молодших школярів за міжнародною програмою "Self-esteem"// Оновлення змісту, форм і методів виховання в закладах освіти / Зб. наук. праць РДГУ. - Рівне - 1998. - Випуск 4. - С. 95 - 98.

25. Павелків Р.В. Особистісна норма як структурний компонент моральної свідомості та самосвідомості // Оновлення змісту, форм і методів виховання в закладах освіти: Формування нової парадигми самосвідомості у психологічній науці / Зб. наук. праць РДГУ.- Рівне. - 2004. - Випуск 30. - С. 23-26.

26. Павелків Р.В. Молодший школяр у моральному вимірі міжособистісних відносин // Оновлення змісту, форм і методів виховання в закладах освіти: Зб. наук. праць РДГУ.- Рівне. - Випуск 26. - 2003. - С. 6 - 10.

АНОТАЦІЯ

Павелків Р.В. Розвиток моральної свідомості та самосвідомості в молодшому шкільному віці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім.Г.С.Костюка, АПН України, Київ, 2005.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню особливостей функціонування моральної свідомості та моральної самосвідомості в молодшому шкільному віці, аналізу розвитку цих конструктів протягом даного вікового періоду. В роботі висвітлюються філософсько-психологічні основи проблеми моральності, аналізується сутність моральної норми як елементу індивідуальної свідомості, розкриваються теоретичні підходи до вивчення закономірностей становлення моральних конструктів, вікові особливості та механізми їх функціонування. Висвітлено результати експериментального аналізу когнітивно-ціннісних та емоційних компонентів моральної свідомості дітей молодшого шкільного віку, особливості та розвиток структур моральної самосвідомості. На основі виконаного дослідження стверджується, що молодший шкільний вік - сенситивний період розвитку моральної свідомості та самосвідомості. Його основними характеристиками є високий рівень готовності до сприйняття ситуацій морального конфлікту у логіці міжособистісного процесу, здатність розпізнавати мотиваційні підстави вчинків та оцінювати їх з точки зору моральної сутності, перетворення інтуїтивних форм нормовідповідної поведінки в усвідомленні стратегії, розуміння дітьми сутності центральних моральних принципів: обов'язку, справедливості, допомоги, цінності людського життя, тенденція до плавної висхідної динаміки процесів морального становлення. Особлива увага в дослідженні надається специфічній формі взаємодопомоги - заступництву як показнику сформованості особистісних моральних позицій, дієвості соціальних приписів. Виконане дослідження показало, що, розуміючи моральну мету, діти допускають помилки при виборі стильових характеристик впливу. Асертивні форми заступництва визнаються як соціально прийнятні, але менш бажані на рівні особистісних поведінкових стратегій. Розвивально-корекційна робота, спрямована на формування асертивності та перегляду особистісних позицій у сфері заступництва, забезпечила підвищення показників вибору асертивних форм заступництва, зменшення кількості вибору агресивних форм впливу, підвищення показників звернення до дорослого як авторитетного арбітра, реальні поведінкові зміни за критеріями нормовіповідності та активності.

Ключові слова: моральна свідомість, моральна самосвідомість, особистісна норма, моральні принципи, заступництво як форма взаємодопомоги, розвиток.

Павелкив Р.В. Развитие нравственного сознания и самосознания в младшем школьном возрасте. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2005 .

Работа посвящена изучению вопросов развития и особенностей функционирования нравственных конструктов индивидуального сознания на завершающем этапе детства. В ней освещаются философско-психологические основы проблемы: раскрывается сущность морального сознания и морального самосознания, особенности моральной нормы и ее превращение в норму личностную, анализируется рефлексивный механизм нравственности, психологическая сущность морального выбора ребенка, особенности нравственных суждений как одного из продуктов функционирования сознания.

Особое внимание уделено проблеме применения принципа развития к моральной сфере индивидуального сознания. Проанализированы зарубежные и отечественные теории становления моральных диспозиционных конструктов, раскрыты возрастные особенности развития морального сознания и морального самосознания, проанализированы основные детерминанты данных процессов.

Экспериментальное исследование посвящено: особенностям функционирования когнитивно-оценочных, мотивационно-ценностных и эмоциональных конструктов морального сознания; особенностям интеллектуальных, мотивационно-конативных и эмоциональных элементов морального самосознания; пониманию ситуаций нравственного конфликта в логике межличностного процесса, его оцениванию с использованием нравственных предписаний; отношению детей к различным этическим позициям, пониманию ими ценности человеческой жизни как центральной моральной категории, представлениям школьников в сфере моральных принципов долга, справедливости, щедрости, взаимопомощи, в том числе в ее особой форме - защите другого. Анализ последней стратегии осуществлялся с точки зрения принятия данного принципа гуманизма, а также со стороны понимания стилевых характеристик поведения. Проведенное исследование показало, что дети понимают и высоко ценят данный вид содействия, но многие из них пытаются реализовать нравственную цель негуманными средствами. Ассертивная, уверенная стратегия поведения большинством детей воспринимается как социально ценная, но при этом не наиболее эффективная, что и отражается в предпочтении более жестких видов защиты. Обнаруженные расхождения корректировались в процессе формирующего эксперимента. В результате проведенной работы достигнуты положительные изменения в плане пересмотра позиций в области стилевых аспектов защиты, что отразилось в снижении количественных показателей выбора агрессивных стратегий и повышении количественных показателей обращения к взрослому как арбитру в особо сложных ситуациях. По мнению учителей, положительные изменения произошли также в реальном поведении детей по критериям нормосоответствия и активности.

В целом исследование показало, что уровень интеллектуального развития позволяет детям младшего школьного возраста понимать нравственные предписания.

Умеренная связь уровня вербального интеллекта с показателями декодирования сюжетов морального конфликта, ее уменьшение на протяжении младшего школьного возраста подтверждают этот вывод. Большинство младших школьников оценивают ситуацию, исходя из намерений участников взаимодействия, используя при этом моральные категории. Анализ оценивания детьми правильности моральных суждений показал, что младшие школьники вышли за пределы нравственного реализма, произошел отказ от позиций гедонистического типа, ослабление эгоцентрических устремлений, дети демонстрируют согласие с принципами, отвечающими конвенционному уровню развития морального сознания.

Моральное сознание и моральное самосознание в младшем школьном возрасте объединяются в целостный конструкт, в котором когнитивно-ценностные структуры дополняются эмоциональними и конативными элементами, позволяющими анализировать ситуации морального конфликта с точки зрения морали, эмоциональных переживаний, вычленения мотивационных детерминант и представлений о собственных стратегиях поведения. При этом происходит пересмотр функций внешнего контроля в сторону смещения его доминирующей позиции на внутренние этические инстанции.

Наличие согласованных и несогласованных элементов в структуре нравственного сознания приводит к возникновению ошибок при выборе релевантных путей решения моральных проблем. Уровень осознания моральных требований позволяет детям использовать их не только для оценки сверстников и собственного поведения, но и поведения взрослых, что свидетельствует об усвоении обобщающей сущности морали.

Младший школьный возраст принадлежит к сенситивным периодам развития морального сознания и самосознания, что подтверждается высокими темпами возрастной динамики их когнитивно-ценностных и эмоциональных компонентов, сохранением восходящей тенденции развития на протяжении периода, легкой податливостью к развивающе-коррекционным воздействиям.

Ключевые слова: нравственное сознание, нравственное самосознание, личностная норма, этические принципы, защита другого как форма взаимопомощи, развитие, младший школьный возраст.

Pavelkiv R.V. The Development of Moral Consciousness and Self-consciousness at a Junior School Age. - Manuscript.

The research deals with the study of peculiar functioning of moral consciousness and moral self-consciousness at a junior school age as well as with the analysis of how these phenomena develop during the age under investigation. The thesis elucidates philosophical and psychological foundations of morals, analyses the essence of moral norm which is considered as an element of individual consciousness. The scientific theories of study the rules of moral constructs formation and mechanism of functioning of age distinctive features are discovered in the work. The results of experimental analysis of the cognitive-valuable and emotional components of junior school age children's moral consciousness and development peculiarities of moral self-consciousness structure are reflected in the thesis. According to the research it can be approved that the junior school age is a sensitive period of moral consciousness and self-consciousness development. Its main characteristic features are: the smooth ascending dynamics of processes, high level of readiness for situation's perceptions of moral conflict in interpersonal process, ability to recognize motivation grounds of activities and evaluate them from the point of view of moral essence, transformation of the intuitive forms of moral personality's behavior to the realized strategy, children's understanding the main moral essences, such as: duty, fairness, value of human's life. The special attention is paid to the specific form of mutual aid, namely the intercession, as the index of moral personality's formation, individual moral attitudes, and effectiveness of social principles. The investigation, which has been done, shows that children through the realization of the moral aim make mistakes in choosing the right characteristics of influence. The assertive forms of intercession are admitted to be social accepted but less desired at the level of individual strategies of behavior. The develop-correctional work is directed to the forming of assertiveness and revision of personal attitude in the field of intercession provided the index increase in selection of forms of intercession, decrease the amount of aggressive forms of influence, increase the indexes of appeal to adults as authoritative arbiter, real behavior changes in accordance to the standard criteria and activity.

Key words: moral consciousness, moral self-consciousness, moral principles, personality's norm, intercession as a form of mutual aid, development, junior school age.

Размещено на Allbest.ru