Становлення моральної самосвідомості підлітків у процесі психологічного консультування

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

СТАНОВЛЕННЯ МОРАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ПІДЛІТКІВ

У ПРОЦЕСІ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ

Спеціальність: Вікова психологія

АЛЄКСЄЄВА ЮЛІЯ АРКАДІЇВНА

Київ, 2006 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Соціально-політичні та економічні події, які в останні роки відбуваються у нашій країні, активно впливають на процес розвитку суспільної свідомості людей у сфері їх духовних і моральних відносин. Помітними стали прояви деформації в системі ціннісних орієнтацій молодого покоління, простежується зниження значущості в життєвому просторі етичних норм і принципів, які врегульовують поведінку. У молоді відмічається посилення егоїстичних тенденцій, низький рівень розвитку моральних цінностей і почуттів, викривлення моральної мотивації. Все це спричиняє у підростаючого покоління, особливо підліткового віку, кризу духовності та зумовлює поширення ненормативних форм поведінки. Така ситуація вимагає від навчально-виховних закладів освіти різного типу (загальноосвітніх шкіл, гімназій, коледжів) планомірних і систематичних впливів на свідомість особистості підлітка.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до плану науково-дослідних робіт кафедри психології Інституту історії та філософії педагогічної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, затверджена Вченою радою НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол №10 від 26 квітня 2001 року) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №5 від 27 травня 2003 року).

Об'єкт дослідження - моральне зростання особистості підліткового віку.

Предмет дослідження - становлення моральної самосвідомості підлітків у процесі їх психологічного консультування.

Мета дослідження полягає у вивченні особливостей розвитку змістових складових (моральної рефлексії, цінностей, почуттів, дій і вчинків) моральної самосвідомості та визначенні засобів консультативної роботи з її розвитку в підлітків.

В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що моральна самосвідомість підлітків - це цілісне особистісне утворення, розвиток якого залежить від становлення її структурних компонентів: когнітивного (моральні знання, переконання, моральна рефлексія), емоційно-ціннісного (моральні почуття та цінності) та поведінкового (самоконтроль і моральні дії). Становлення моральної самосвідомості підлітків буде ефективним за умови конструктивних впливів на неї різних засобів консультативної роботи.

Методологічною та теоретичною основою дослідження стали принципи єдності свідомості та діяльності (С.Л. Рубінштейн), положення про опосередкування зовнішніх дій внутрішніми умовами (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв), концепція розвитку моральності особистості, вихідні положення об'єктивації та узгодженості її моральних утворень (І.Д. Бех), положення про моральність як продукт творчості й самотворення особистості (М.Й. Боришевський), концепція становлення моральної самосвідомості підлітків (І.С. Булах), принципи розвитку моральної свідомості та самосвідомості молодших школярів (Р.В. Павелків), закономірності становлення відповідальності як механізму моральної самосвідомості (М.В. Савчин), вихідні положення формування духовності та морального зростання в процесі консультативної практики, основні положення когнітивно-біхевіорального консультування, концепція прийняття рішення у консультативному процесі (А. Айві).

Особистий внесок здобувача полягає в розробці наукових положень та одержані теоретичних й емпіричних результатів, побудові психологічної моделі консультування з метою розвитку моральної самосвідомості підлітків.

У науковій спільній публікації авторськими є програма соціально-психологічного тренінгу та психологічні вправи з розвитку моральної самосвідомості підлітків. Результати дослідження висвітлено у 9 публікаціях автора, серед яких 5 статей у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, матеріали конференцій та навчально-методичний посібник.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 253 найменувань (18 з них іноземною мовою) та 14 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 187 сторінках комп'ютерного набору. У тексті дисертації вміщено 12 таблиць і 11 рисунків на 14 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 230 сторінки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу й завдання дослідження, теоретико-методологічну основу та експериментальну базу, висвітлено наукову новизну та практичну значущість результатів, представлено їх апробацію та впровадження, наводяться дані про структуру дисертації.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи розвитку моральної самосвідомості особистості підліткового віку” презентуються результати теоретичного аналізу досліджень особливостей становлення моральної самосвідомості підлітків і проблеми консультування підростаючого покоління з метою його морального зростання, визначено складові моральної самосвідомості та психодіагностичні методи її вивчення.

Проблеми розвитку моральної свідомості та самосвідомості висвітлено в багатьох працях з етики та філософії, педагогіки, а також з психології.

Узагальнення наукових позицій вчених дозволило глибше зрозуміти такий складний феномен, як моральна самосвідомість, предметом якої виступає змістово-смислова сутність нормативно-ціннісного “Я”, а також індивід як її носій.

Аналіз вивчених джерел дозволяє стверджувати, що моральна самосвідомість як одне з найважливіших психологічних утворень особистості підлітків не є стійкою структурою, а виступає динамічною системою. У зв'язку з динамічністю цього утворення більшість дослідників дотримується певної позиції щодо процесу його становлення. За своє сутністю поняття “розвиток” і “становлення” тісно взаємопов'язані, але останнє значно чіткіше визначає генезу моральної самосвідомості в певному віковому діапазоні, вказуючи на незавершеність цього процесу.

Становлення моральної самосвідомості підлітків залежить від умов виховання та моральної компетентності їх соціального мікросередовища.

У науковому обігу виявлено неоднозначність поглядів науковців щодо вибору домінантної складової моральної самосвідомості як такої. Так, при вивченні зазначеного морального утворення одні вчені (В.Г. Ганжин, Г.Є. Залєсський, О.І. Раєв, О.І. Титаренко) ставлять акцент лише на когнітивному компоненті та його змістовій наповненості, інші віддають перевагу дослідженню емоційно-ціннісній складовій, екстраполюючи досвід на такі моральні почуття, як сором, відповідальність, совість, а деякі приділяють значну увагу самоконтролю, моральній саморегуляції і діям як суттєвим показникам поведінкової складової моральної самосвідомості.

На думку підліткознавців, у особистості перехідного віку збільшується обсяг знань про позитивні і негативні моральні якості особистості та про етичні норми поведінки (М.Й. Боришевський, І.Є. Бекешіна, Г.Є. Залєсський, Г.І. Ліпкіна), активно формується система моральних переконань (І.М. Краснобаєв, Є.І Легков, І.С. Мар'яненко, Л.С. Сапожнікова, О.В. Толстих, Г.М. Шакірова), удосконалюється моральна рефлексія поведінки однолітків і власних вчинків (І.Д. Бех, Д.В. Ронзін). Проте спостерігається недостатня інформованість підлітків про роль моральних норм у життєвому просторі, що призводить до слабкої диференціації та низького рівня їх використання у міжособистісних взаєминах (Л.А. Висотіна).

Результати досліджень проблеми моральної поведінки підлітків показують, що в зв'язку з розширенням життєвого досвіду в них підсилюється здатність до моральної саморегуляції (Ю.Б. Бадалов, О.Г. Власкін, Р.А. Курбанов, О.В. Толстих, С.Г. Якобсон). Однак через слабість механізмів самоконтролю в ситуаціях морального вибору вони часто демонструють непослідовність вчинків і безпринципність (М.Й. Боришевський, Г.М. Прихожан). Вивчення моральної самосвідомості та її структури у підлітків показало, що у проведених дослідженнях актуалізовані лише окремі питання зазначеної проблеми. Але на засадах особистісно орієнтованого підходу вітчизняна дослідниця І.С. Булах створила концепцію становлення моральної самосвідомості, визначила генезис, закономірності та механізми її зростання у підлітків.

Вчені, які займались проблемою особистісного розвитку підлітків і паралельно вивчали питання становлення моральної самосвідомості, особливий акцент ставили на різних засобах виховного впливу (бесідах, психологічних тренінгах). Проте останнім часом помітно зріс інтерес до їх психологічного консультування.

Питання морального зростання підлітків досить актуальними є у зарубіжних дослідженнях.

Так, американські вчені Д. Гіббс, Г. Поттер, А. Гольдштейн розробили програму тренінгу моральних міркувань для особистостей підліткового та юнацького віку. Інтенсивно займаються цією проблемою також російські вчені. Л.О. Коч створила психолого-педагогічну систему виховання моральних уявлень в учнів молодшого підліткового віку. Г.С. Абрамова розробила і впровадила серію методичних порад і рекомендацій з розвитку моральних почуттів у консультативній практиці.

Аналіз українських наукових джерел показав, що хоча і з'явилося багато публікацій, які стосуються консультування підлітків (С.В. Васьковська, П.П. Горностай, Н.Ю. Журавльова та ін.), однак не простежується ґрунтовних досліджень проблеми їх консультування, спрямованого на розвиток моральної самосвідомості.

На основі узагальнення проведеного аналізу та виходячи з мети, гіпотези і поставлених завдань, були визначені теоретичні підходи до експериментального дослідження показників структурних складових моральної самосвідомості у підлітковому віці.

У другому розділі - “Специфіка розвитку складових моральної самосвідомості особистості підліткового віку” - здійснено кількісний і якісний аналіз результатів констатувального експерименту щодо становлення складових моральної самосвідомості в підлітків та визначено критерії і рівні їх розвитку.

Наше дослідження базувалось на психологічній концепції становлення моральної самосвідомості підлітків, розробленій І.С. Булах, у якій розкрито зміст і структуру означеного морального утворення та доведено, що зростання моральної самосвідомості особистості підліткового віку зумовлюється становленням її компонентів (когнітивного, емоційно-ціннісного та поведінкового).

Дослідження когнітивного компонента моральної самосвідомості підлітків було пов'язано з вивченням розуміння моральних понять, моральної рефлексії та інтроспекції, на основі виявлення рівнів їх розвитку. З'ясовано, що високий рівень розуміння моральних понять притаманний 13,3% досліджуваних. Ці підлітки цілісно осмислюють зміст моральних понять, дають їм узагальнені характеристики, здатні використовувати їх у міжособистісних взаємодіях. Середній рівень виявлено у 51,1% респондентів, для яких характерно нерівномірне засвоєння моральних понять. Поряд з тим, що вони здатні інтерпретувати та виділяти суттєві властивості в одних поняттях, не вміють пояснити інші, до того ж ілюструють їх на основі опису конкретних ситуацій. Низький рівень відзначається у 35,6% підлітків, які не здатні адекватно пояснити сутність понять, використовувати їх у власному життєвому просторі. Вивчення моральної рефлексії дозволило виявити високий рівень її розвитку в 23,1% підлітків. Спонуками їх дій і вчинків є моральна мотивація, що визначає їх особистісну спрямованість на розв'язання моральних ситуацій і вміння аналізувати власні вчинки й вчинки інших людей з моральної точки зору. Середній рівень моральної рефлексії виявлено в 57,5% досліджуваних, що вказує на вибірковість фіксації уваги на моральних аспектах життєвих ситуацій. Ці підлітки краще оцінюють і розуміють вчинки інших, порівняно з рефлексією власних внутрішніх конфліктів і неадекватних форм поведінки. Низький рівень виявлено у 19,4% респондентів, що визначає їх нездатність аналізувати моральні ситуації, бачити себе та інших осіб їх учасниками, відсутність у них особистісної спрямованості на моральну мотивацію дій і вчинків людей у соціальному просторі. Вивчення емоційно-ціннісного компонента моральної самосвідомості в учнів підліткового віку пов'язано з дослідженням ціннісних орієнтацій, вивченням почуття відповідальності, емпатії.

Підтверджено, що домінуючі орієнтації, як стратегічні вектори поведінки, впливають на становлення у підлітків моральних позицій, вибір цілей, ідеалів, мотивацію поведінки і мають ієрархічну структуру. До високозначущих ціннісних орієнтацій належать: “Інтимне спілкування” (М = 10,9), “Наявність мети і сенсу життя” (М = 10,5), “Сімейно-побутові” цінності (М = 10,4), “Взаємини з дорослими” (М = 10,3), “Визнання з боку оточення” (М = 10,3). Супідрядність цих цінностей демонструє, що для підлітків є характерною потреба в довірливих взаєминах з референтними особами, прагнення поділитися з ними своїми переживаннями.

Вона також свідчить про внутрішні розмірковування підлітків, що спрямовані на пошук життєвих цілей і сенсу власного існування, вказує на значущість сімейних взаємин, визначає актуальність процесів взаєморозуміння, співтворчості з дорослими людьми та потребу у визнанні однолітками й дорослими їх особистості.

Для підлітків з високим рівнем відповідальності за іншого (25,9%) у міжособистісних взаємодіях характерні альтруїстичні спонуки, виконання зобов'язань відносно інших осіб, уміння залучати учасників розпочатої справи до її закінчення. Середній рівень відповідальності за іншого виявлено у 72,6% підлітків, які не завжди виявляють особистісну причетність до загальних справ, розпочатих з іншими, але відносно близьких людей виконують моральні обов'язки, підтримують, допомагають і піклуються про них. Низький рівень відповідальності за іншого зафіксовано у 1,5% досліджуваних, у яких переважають егоїстичні спонукання, у своїх словах і діях вони не дотримуються правил допомоги іншим, у них відсутнє бажання брати на себе зобов'язання перед ними.

Високий рівень емпатії констатовано у 9,6% учнів. Для них властиве адекватне реагування на переживання інших людей, делікатність, тактовність у спілкуванні, сенситивність стосовно їх проблем і потреб. Середній рівень емпатії притаманний для 75,6% респондентів. У них відмічається нестійка здатність розуміти настрій, почуття, переживання інших людей. У спілкуванні вони більшою мірою звертають увагу на зміст мовленнєвих повідомлень співрозмовника та значно менше - на їх емоційний підтекст. Низький рівень емпатії зустрічається у 14,8% підлітків, вони демонструють байдужість до проблем близьких, рідко переживають почуття сорому чи вини, коли скривджують інших, не здатні вступати в теплі емоційні стосунки з оточенням.

Дослідження поведінкового компонента моральної самосвідомості підлітків було пов'язане з вивченням різних видів самоконтролю, морального вибору та поведінки.

Нами визначено загальні тенденції кореляційних зв'язків між окремими видами самоконтролю. Виявлено помірний кореляційний зв'язок між соціальним самоконтролем і самоконтролем в емоційній сфері (r = 0,489 при p < 0,001), самоконтролем діяльності й показниками соціального самоконтролю (r = 0,456 при p < 0,001). Це означає, що підлітки за умови необхідності виконання соціальних норм і стандартів поведінки можуть успішно контролювати свої емоційні стани, негативні переживання, придушувати імпульсивні реакції, а також володіють добре розвинутою здатністю до планування своїх дій, дотримання дисципліни, контролю поточної діяльності. Крім того, виявлено низький кореляційний зв'язок між показниками самоконтролю в емоційній сфері та самоконтролем у діяльності (r = 0,191 при p < 0,05), що вказує на нездатність у складній навчальній діяльності та напружених ситуаціях контролювати свої емоційні стани. Таким чином, соціальний самоконтроль можна розглядати як похідну інтегруючу функцію, нерозривно пов'язану із здатністю особистості контролювати свою моральну поведінку.

За результатами дослідження особливостей моральної самосвідомості в учнів підліткового віку визначено критерії (осмислення моральних якостей, моральна рефлексія, інтроспекція, почуття відповідальності, емпатія, самоконтроль, моральні дії і вчинки) та рівні її розвитку у підлітковому віці.

Високий рівень. Підлітки усвідомлюють і визначають зміст моральних понять, здатні фіксувати увагу на власних моральних переживаннях, думках, вчинках і поведінці в цілому. У взаєминах з оточенням досліджувані виявляють почуття дисциплінарної відповідальності, відповідальності за себе та за інших, сумлінно ставляться до виконання своїх обов'язків, справедливі, ініціативні. У цієї категорії підлітків розвинуті здатності до співпереживання і співчуття, вміння контролювати власні емоційні стани, можливість стримувати почуття з негативною модальністю, схильність приймати моральні рішення, здатність до самоконтролю та моральної саморегуляції.

Середній рівень. У підлітків констатовано вибіркове розуміння моральних понять, виявляється інтерес до вивчення свого внутрішнього світу, але меншою мірою - до аналізу моральних ситуацій. У взаєминах з оточенням підлітки виявляють дисциплінарну відповідальність, але не завжди несуть відповідальність за себе та інших. Здатність до емпатії виявляється ситуативно, що обмежує їх можливість прогнозувати стосунки з іншими людьми. Досліджувані контролюють поведінку, емоційні реакції, але у складних і нестандартних для них ситуаціях можуть виявляти нестриманість і впертість. У ситуаціях морального вибору не завжди приймають конструктивні рішення і контролюють свої дії і вчинки.

Низький рівень. Процес розуміння моральних понять у підлітків є ускладненим, вони часто дають їм неадекватні визначення. Відчувають труднощі при фіксації на власних моральних якостях, моральних взаєминах, не можуть давати адекватні оцінки вчинкам інших людей. У них не розвинуте почуття дисциплінарної відповідальності, відповідальності за себе та інших. Слаборозвинутою є здатність до співчуття і співпереживання. Для цієї групи підлітків характерні імпульсивність, схильність до спонтанних змін настрою, нестриманість, яка нерідко є причиною виникнення конфліктних ситуацій. Виявляється слабка здатність до самоконтролю та моральної саморегуляції.

Отже, на основі дослідження особливостей становлення складових (когнітивної, емоційно-ціннісної та поведінкової) моральної самосвідомості підлітків можливо створити цілісну картину розвитку моральної сфери особистості цього віку та спроектувати консультативну практику з метою стимулювання низьких рівнів її розвитку.

У третьому розділі - “Консультативна робота з розвитку моральної самосвідомості підлітків” - на засадах основних положень когнітивно-біхевіорального підходу до консультування побудовано та апробовано модель консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості учнів підліткового віку, створено програму соціально-психологічного тренінгу з розвитку цього морального утворення. Здійснено порівняльний аналіз показників становлення моральної самосвідомості підлітків експериментальної та контрольної груп. Загальна модель консультування підлітків з метою розвитку їх моральної самосвідомості включала три етапи: діагностичний, планування, проведення психокорекційної роботи.

При проведенні психологічного консультування ми виходили з положення, відповідно до якого джерела особистісних і міжособистісних конфліктів підлітків лежать в основі порушень їх моральної самосвідомості, тому основну увагу треба приділяти вивченню саме морального змісту цих конфліктів. Психологічні впливи варто здійснювати на базову складову особистості - моральну самосвідомість. Діагностичний етап був спрямований на уточнення рівнів розвитку моральної самосвідомості та її складових, визначення проблем підлітків і фокусування уваги на їх особистісних і моральних утвореннях, діагностику моральної сфери на основі методів спостереження та бесід, інтерпретацію якісних і кількісних результатів обстеження підлітків та обґрунтування завдань консультативної роботи з ними. Після обробки діагностичних результатів психолог відбирав підлітків із середнім і низьким рівнем розвитку моральної самосвідомості та проводив з кожним з них індивідуальну консультацію. Для того, щоб підліток зміг вільно говорити про свої проблеми, психолог попередньо узагальнював його відповіді та ставив питання, які стосувались моральних переконань, переживань, моральної поведінки у взаєминах з оточенням. У процесі бесіди консультант спостерігав за невербальною поведінкою підлітка і, помічаючи суперечності між його мовленнєвими поясненнями ситуації та невербальними рухами (очей, тіла, рук), з'ясовував, що криється за цими конфронтаціями - висловлюваннями та поведінкою. Здійснивши інтерпретацію якісних і кількісних результатів обстеження психолог складав план подальшої консультативної роботи.

Етап планування передбачав складання актуального та перспективного плану консультування для початкової та подальшої роботи. При складанні плану враховувалось те, що консультативна робота повинна бути:

а) гнучкою (із урахуванням змісту проблеми, проявів індивідуальності підлітка, його резервних можливостей);

б) спрямованою на нейтралізацію суперечностей між соціальними диспозиціями й особистісними установками моральної свідомості підлітка;

в) спиратися на сильні сторони підлітка.

Етап проведення психокорекційних впливів включав основні форми консультативної роботи (індивідуальні бесіди, групові заняття, домашні завдання) та психологічно конструктивні впливи на компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінковий) моральної самосвідомості підлітків.

Групова консультативна робота з підлітками, яка відображена в створеній нами програмі соціально-психологічного тренінгу, будувалася на їх участі у дискусіях і диспутах, у процесі яких психологом пропонувалося розглядати питання, що дозволяли уточнювати і диференціювати моральні поняття. Моделювання у моральній свідомості підлітків альтернативних ситуацій і їх групове обігравання у формі тренінгових вправ розвивало та закріплювало когнітивні, емоційні й поведінкові нормативи для адекватного вирішення моральної проблеми. Індивідуальна консультативна робота з підлітками ґрунтувалася на використанні комплексу психокорекційних методів і технік залежно від складеного актуального плану.

Прийоми і психотехніки, що використовувалися, були спрямовані на корекцію викривлених складових моральної самосвідомості підлітків, які лежать в основі проблем, що примусили їх звернутися за консультацією до психолога. Домашні завдання включали використання психотренінгових вправ у реальних життєвих ситуаціях, дозволяли активно впливати на удосконалення здатності підлітків до саморегуляції моральної поведінки.

Під час впливу на моральну сферу підлітків відбувалося вправлення процесів розуміння і диференціації моральних понять, трансформація викривлених, неконструктивних і суперечливих моральних переконань в адекватні моральні переконання, активізація розвитку здібності до моральної рефлексії, актуалізація почуття відповідальності та здатності до емпатії, вдосконалення ієрархії ціннісних орієнтацій, розвиток здатності до самоконтролю, навчання прийомів адекватного морального вибору та моральної саморегуляції.

На основі проведеного контрольного експерименту виявлено кількісні та якісні зміни показників розвитку моральної самосвідомості підлітків контрольної та експериментальної груп.

Дослідження динаміки становлення когнітивного компонента моральної самосвідомості виявило у підлітків тенденцію зростання розуміння моральних якостей, моральної рефлексії та інтроспекції. Кількісний аналіз поданих у таблиці даних показує, що після консультативної роботи значно знизилась представленість низького рівня в експериментальній групі порівняно з контрольною групою. Зросла представленість середнього та високого рівнів розуміння підлітками моральних якостей. Так, з низького рівня на середній перемістилося 25,2% підлітків, із середнього рівня на високий - 14,4%. Ці результати відображають зростання в них здатності до логічного та осмисленого розуміння моральних понять, уміння знаходити взаємозв'язки між цими поняттями, давати моральним якостям узагальнені, диференційовані характеристики. Порівняння показників емоційно-ціннісного компонента моральної самосвідомості підлітків (почуття відповідальності, емпатії) експериментальної та контрольної груп дало змогу визначити їх позитивну динаміку. Так, кількісні дані за показником “відповідальність за себе”, демонструють, що в експериментальній групі з низького рівня на середній перемістилося - 10,8% підлітків. Відсоток підлітків, який перемістився з середнього рівня розвитку показника „відповідальність за себе” на високий складає 14,4%. Ці результати вказують на те, що проведення консультативної роботи змінило якісну картину цього показника. У частини підлітків поряд з актуалізацією бажання бути самостійним зросло прагнення виконувати свої обов'язки, брати відповідальність за свої слова та вчинки. Вивчення динаміки показників поведінкового компонента демонструє підвищення рівня моральної поведінки, яка є показником сформованості загального розвитку моральної самосвідомості підлітків. В експериментальній групі за показником “моральна поведінка” з низького рівня на середній перемістилося 14,4% досліджуваних, із середнього рівня на високий - 14,4%.

На нашу думку, це є свідченням формування у підлітків позитивного ставлення до моральних норм й активізації здатності свідомо керуватися ними у своїй поведінці. Таким чином, результати контрольного експерименту свідчать, що внаслідок застосування запропонованої нами психологічної моделі консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості підлітків відзначається позитивна динаміка та кількісне зростання багатьох її показників.

ВИСНОВКИ

віковий самосвідомість психологічний

У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми становлення моральної самосвідомості підлітків у процесі їх психологічного консультування, уточнено сутність поняття “моральна самосвідомість”, виявлено специфіку становлення її структурних компонентів, визначено критерії та рівні розвитку цього морального утворення у підлітковому віці, створено та експериментально апробовано психологічну модель консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості підлітків:

1. Моральна самосвідомість людини є складно-організованою психологічною системою, що включає інтеріоризовані нею в процесі соціалізації моральні цінності у формі переконань, нормативних установок, ідеалів, що дозволяють співвідносити власні вчинки і спонуки особистості із засвоєними нею моральними імперативами, ціннісними ставленнями до себе та інших людей. Моральна самосвідомість особистості активізує практично всі види її психологічної діяльності, впливаючи на мотивацію, самооцінку, рівень домагань, вибір цілей і засобів їх досягнення та ін.;

2. Підлітковий вік є важливим етапом становлення і диференціації “Я”, засвоєння моральних знань, формування моральних почуттів, набуття навичок моральної саморегуляції. Становлення моральної самосвідомості підлітка варто розглядати як результат соціалізації його особистості, як процес поступового ускладнення й диференціації та інтеграції її когнітивних, емоційно-ціннісних і поведінкових складових залежно від умов виховання та самовиховання. Результатом морального зростання у підлітків є набуття моральних переконань, здатність усвідомлювати власні дії та нести за них відповідальність, а також здійснювати моральні вибори та вчинки;

3. Оптимальним у вивченні особливостей розвитку моральної самосвідомості особистості підліткового віку є особистісно орієнтований підхід. На його засадах доведено, що психологічні впливи важливо здійснювати на базову складову особистості - моральну самосвідомість. Структура моральної самосвідомості включає когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінковий компоненти;

4. За результатами психологічного дослідження констатовано особливості становлення компонентів моральної самосвідомості. Когнітивний компонент моральної самосвідомості підлітків включає розуміння моральних понять, моральну рефлексію та інтроспекцію. У підлітків існує розмежованість у рівнях здатності розуміти зміст моральних понять: або давати їм узагальнені, диференційовані визначення, або нечіткі й неадекватні, порівнювати їх, використовувати в життєвих ситуаціях. Моральна рефлексія є важливим етапом їх етичного самопізнання, тому усвідомлення змісту власної соціальної активності дає можливість особистості цього віку осмислити процес внутрішнього діалогу з самим собою. Підлітки більшою мірою виявляють інтерес до вивчення свого внутрішнього світу, ніж до аналізу моральних аспектів життєвих ситуацій;

5. Емоційно-ціннісний компонент моральної самосвідомості підлітків пов'язаний з розвитком домінуючих цінностей: почуття відповідальності, емпатії, що впливають на їх моральні позиції, вибір цілей, інтересів, мотивацію поведінки. Базове моральне почуття - почуття відповідальності спонукає підлітків до виконання обов'язку й інших зобов'язань у різних міжособистісних взаємодіях. Це почуття розвивається в міру входження в різні форми міжособистісних взаємин. Більш розвиненим є почуття дисциплінарної відповідальності, менш розвинене почуття відповідальності перед іншими людьми, і ще менше - почуття відповідальності перед самим собою. Емпатія дозволяє особистості інтуїтивно проникати у внутрішній світ іншої людини, осмислювати її настрій, думки, спонукання та ін. Завдяки емпатії підліток може коригувати свої реакції й поведінку відповідно до почуттів, думок і станів іншої людини. Емпатія у підлітків залежить від ціннісних ставлень, які виникають у процесі спілкування, до об'єктів та суб'єктів, емоційної близькості з ними;

6. Поведінковий компонент включає самоконтроль, моральний вибір і вчинки. Рівень розвитку самоконтролю визначає наявність навичок, що дозволяють контролювати власні емоційні стани, стримувати почуття гніву, образи. Підлітки можуть з різних позицій ставитися до виконання дорученої їм справи, завдань або прохань дорослих, здатні планувати свою діяльність і доводити розпочату справу до кінця. Особистісний вибір визначає ставлення підлітка до моральних ситуацій, тактику його дій і вчинків, що впливає на його здатність критично ставитися до власних неетичних вчинків, уміння відстоювати моральні позиції, активно виступати на захист приниженої людини. Критеріями оцінки розвитку моральної самосвідомості є осмислення моральних якостей, моральна рефлексія, інтроспекція, почуття відповідальності, емпатія, самоконтроль, моральні дії та вчинки;

7. Концептуальною основою психологічної моделі консультування підлітків з метою розвитку їх моральної самосвідомості став когнітивно-біхевіоральний підхід. Для реалізації вихідних положень цього підходу важливо діагностувати рівні особистісного розвитку та комплекс дисфункцій, спланувати спеціальні прийоми, методи, що нейтралізують неадаптивні когнітивні структури і вчинки та активізують адаптивні форми поведінки. Модель консультування підлітків включає три етапи: діагностичний, планування, проведення психокорекційної роботи. Основними формами консультативної роботи є індивідуальні бесіди і групові заняття з підлітками, а також виконання домашніх завдань, які рекомендуються психологом у процесі взаємодії з конкретним учнем або групою підлітків. При проведенні психологічного консультування треба виходити з того положення, що джерела особистісних і міжособистісних проблем підлітків лежать в основі порушень їх моральної самосвідомості, у зв'язку з чим психолог має звертати увагу не тільки на їх зовнішні чи внутрішні конфлікти, але й на їх моральний зміст, який визначає мотивацію поведінки підлітків;

8. Реалізована нами програма привела до змінювань морального розвитку підлітків і визначила динаміку розвитку показників складових моральної самосвідомості підлітків. Зменшилась кількість підлітків, у яких до консультативної роботи відзначався низький рівень моральної самосвідомості. Якісні змінювання змісту всіх компонентів, особливо таких, як осмислення моральних понять, моральна рефлексія, інтроспекція, почуття відповідальності, емпатія, самоконтроль, привели до поліпшення здатності підлітків до самоаналізу, співпереживання, співчуття та розуміння інших людей, удосконалення їх моральних якостей.

Проведене наукове дослідження проблеми становлення моральної самосвідомості у процесі психологічного консультування не вичерпує всіх її аспектів. Проблема, відображена в нашій роботі, може стати відправним пунктом для більш поглибленого вивчення взаємозв'язку між становленням моральної самосвідомості й розвитком особистості підлітків узагалі. Необхідним є уточнення ролі механізмів психологічного захисту при формуванні інтрапсихічних конфліктів, впливу окремих компонентів моральної самосвідомості на мотивацію поведінки, моральний вибір, уточнення чинників виникнення моральних конфліктів у підлітків. Варто також звернути особливу увагу на взаємозв'язок між механізмами моральної рефлексії та емпатії. Розв'язання визначених проблем сприятиме створенню нової комплексної психолого-педагогічної програми корекції моральної самосвідомості у підлітків з делінквентними формами поведінки.

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Кустова Ю.А. До структури мотиву особистості підлітка як компонента його моральної самосвідомості // Психологія. Зб. наук. праць НПУ імені М.П. Драгоманова. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2001. - Випуск 13. - С. 283-291.

2. Кустова Ю.А. Систематизація психодіагностичних методів вивчення моральної самосвідомості підлітка // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. - К., 2001. - Т. 4. - Ч. 2. - С. 132-141.

3. Кустова Ю.А. Психологічний аналіз вивчення проблеми розвитку моральної свідомості і самосвідомості особистості // Психологія. Зб. наук. праць НПУ імені М.П. Драгоманова. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2002. - Випуск 18. - С. 163-168.

4. Кустова Ю.А. Цінності в особистісному просторі сучасного підлітка // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХДПУ, 2003. - Випуск 10. - С. 112-121.

Размещено на Allbest.ru