Психологічні особливості сімейних стосунків сексуально дезадаптованих подружжів

4. До розвитку сексуальної дезадаптації в подружній парі призводять інертний-імпульсивний і гіпертимний характерологічні радикали в чоловіків, а також сенситивний або демонстративний радикали в жінок. Останній формує внутрішній конфлікт стосовно сексуальної сфери й підвищену увагу до неї, що визначає легкість виникнення сексуальної дезадаптації. Розвиток окремих форм сексуальної дезадаптації подружньої пари також залежить від поєднань типів акцентуацій характерів чоловіка й жінки.

5. Статеворольові чинники є значущими для розвитку лише статеворольової форми сексуальної дезадаптації, а механізми їх прояву різноманітні: статеворольова дискомплементарність, статеворольова регресія, статеворольовий дисбаланс соціогенної та біогенної маскулінності. Високі рівневі показники маскулінності в чоловіків сприяють формуванню дисфункційності подружньої пари внаслідок ускладнень, пов'язаних з відмовою від “чоловічих” цінностей вільного життя (в тому числі з великою кількістю статевих контактів тощо). Разом з тим, висока маскулінність чоловіків у дисфункційному подружжі пов'язана з вищою задоволеністю шлюбом через зниження чутливості до ситуацій подружнього розладу. Крім того, статеворольова форма сексуальної дезадаптації (а також сексуальна аверсія) пов'язана з протективними і дефензивними типами психологічного захисту та є найбільш складною для регулятивних механізмів подолання. Останні характеризуються гендерною специфікою - жінки більш схильні до депресії та соматизації тривоги, а чоловіки до катартичної агресії.

6. Мотиваційна сфера особистості сексуально дезадаптованих подружжів є конфліктною та амбітендентною. Характерними рисами є: блокада контакту з навколишнім світом, ізоляція, аутодеструктивні тенденції поряд із незадоволеною потребою в любові. Найбільший вплив на розвиток сексуальної дезадаптації в чоловіків мають незадоволена потреба в приєднання до близьких людей (насамперед, до матері); нереалізована потреба в любові й ніжності (можливо, у гомосексуальних зв'язках); незадоволена потреба бути залежним від близьких; нереалізовані мазохистські потреби. У жінок - самотність, ізольованість; незадоволена потреба в любові, почуття відчуження від батьків; агресивні тенденції щодо батьків або їх субститутів.

Комунікативна сфера дисфункційних подружжів із сексуальною дезадаптацією визначається підвищенням питомої ваги неконструктивних настанов на шлюб, агресивних і депресивних реакцій, фіксацією на психотравмуючій ситуації. Метою комунікації стає збереження власного психічного здоров'я, а не досягнення нормального функціонування шлюбу.

7. Сексуальна дезадаптація може бути способом збереження сімейної системи - насамперед в умовах подружнього насильства. Жіночі моделі поведінки в таких шлюбах відрізняються низькою фемінінністю; в них поєднані депресивні тенденції, агресивність, дратівливість, гнівливість і сексуальна аверсія. Чоловіки в таких родинах схильні до реалізації гіперрольових стратегій, віддаючи при цьому перевагу низькофемінінним партнеркам через неприйняття жіночності як такої. Вони відрізняються емоційною й особистісною незрілістю, примітивними гіпермаскулінними сексуальними сценаріями, які мають компенсаторний характер і є підвищеною самооцінкою. Сексуальна дезадаптація в такому шлюбі знижує рівень депресивних і гнівливих проявів у жінок, дозволяє чоловікам маскувати емоційну й комунікативну незрілість та переносити паттерни сексуального домінування на інші сфери шлюбного життя.

8. Програма психологічної профілактики й корекції сексуальної дезадаптації в шлюбі, побудована на інтегративному поєднанні клієнт-центрованого й системного підходів із залученням технік сексуального тренінгу, підтвердила свою ефективність. Подолання сексуальної дезадаптації подружньої пари проводилося за такими напрямками: підвищення різних компонентів подружньої адаптації й функціональності, вироблення подружніх моделей, заснованих на зрілій комунікації, емпатії і відповідальності за свої дії та вчинки, реконструкція особистості на рівні розширення рольового сексуально-еротичного репертуару, засвоєння когнітивно-поведінкових стратегій ефективної подружньої комунікації, корекції сексуального досвіду тощо. В роботі ретельно описано мету, задачі, техніки та умови реалізації програми, а також подано відомості щодо симптоматичної ефективності корекційної програми.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, тому напрямками подальшого дослідження можуть бути: ретельний аналіз мотиваційної сфери подружжя, що сприяє збереженню шлюбу, який є дисфункційним; аналіз особистості сексуально дезадаптованого подружжя в контексті теорії залежної особистості, дослідження культурної специфіки подолання сексуальної дезадаптації в українських сім'ях тощо.

список опублікованих праць за темою дисертації

1. Леванова И.Л. Мотивационный анализ патогенеза супружеской пары // Вiсник Харкiвського університету. № 432. Серія: Психологiя, 1999. - С. 204-205.

2. Леванова И.Л. Личностные особенности супругов из сексуально дезадаптированных пар // Вiсник Xapкiвського унiверситету. № 432. Серiя: Психологiя, 1999. - С. 201 - 203.

3. Кочарян А.С., Леванова И.Л. Роль полоролевых образований личности в патогенезе сексуальной дезадаптации супружеской пары // Вiсник Харкiвського унiверситету. № 432. Серiя: Психологiя, 1999. - С. 138-143.

4. Кочарян А.С., Леванова И.Л. Особенности совладания супругов с сексуальной дезадаптацией // Вiсник Харкiвського унiверситету.№ 439. Серiя: Психологiя, політологія, 1999. - С. 224-226.

5. Леванова И.Л. Ролъ психосексуальных факторов в формировании сексуальной дезадаптации // Вiсник Харкiвського унiверситету. № 439. Серiя: Психологiя, політологія, 1999. - С. 243-246.

6. Кочарян А.С., Леванова И.Л. Психотерапевтическая коррекция коммуникативной формы сексуальной дезадаптации// Вiсник Харкiвського унiверситету.№ 452. Серiя: Психологiя, 1999. - С. 72-74.

7.Леванова І.Л. Роль психосексуальних чинників у формуванні порушень сексуально-еротичної функції подружжя. // Вiсник Харкiвського унiверситету.№ 617. Серiя: Психологiя, 2004. - С. 119-122.

8. Леванова І.Л. Особистiснi характеристики членiв дисфункцiйних подружнiх пар з порушенням сексуально-еротичноiї функцiї // Вiсник Xapкiвського нацiонального педагогiчного унiверситету. № 14. Серія: Психологія, 2005. - С.114-120.

9. Леванова І.Л. Мотивацiйний аналiз проблеми виникнення порушень сексуально-еротичноiї функцiї дисфункцiїного подружжя // Haукові Записки Харкiвського унiверситету повiтряних сил. № 1 (22). Серія: Соцiальна фiлософiя, психологія, 2005. - С.119-122.

Размещено на Allbest.ru