Ціннісна детермінація морального становлення особистості в юнацькому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 159.923.32

ЦІННІСНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ МОРАЛЬНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

19.00.07 - “Педагогічна та вікова психологія”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ПАВЛИК НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології імені Г.С.Костюка АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Онищенко Галина Іванівна, Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України, м. Київ, докторант лабораторії консультативної психології та психотерапії.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Болтівець Сергій Іванович, Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України, м. Київ, заступник директора з науково-експерментальної та організаційної роботи;

кандидат психологічних наук. доцент Браусенко-Кузнецов Олександр Анатолійович, Національний технічний університет (“КПІ”), м. Київ, доцент кафедри психології та педагогіки.

Провідна установа: Інститут проблем виховання АПН України, лабораторія морально-етичного виховання, м. Київ.

Захист відбудеться “22” грудня 2006 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.451.02 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5 поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.

Автореферат розісланий “21” листопада 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Е.О. Помиткін

Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Сучасний етап розвитку психологічної науки характеризується тенденцією до гуманізації, що визначає актуальність вивчення ціннісно-смислової сфери особистості та її впливу на процес морального розвитку. Моральне становлення відбувається завдяки формуванню світогляду людини, підгрунтям якого є система цінностей, переконань, принципів. Прийняття та засвоєння тих чи інших моральних цінностей формує світоглядні уявлення, на основі яких особистість здійснює моральне самовизначення в соціальному оточенні. Світоглядні ціннісні орієнтації суттєво впливають на продуктивність життєвої активності людини, на формування її ціннісного ставлення до світу, життєвих планів і виконують регуляторну функцію в смисловому пошуці та моральній поведінці.

Проблема ціннісної детермінації морального становлення особистості викликає значний інтерес сучасних дослідників. Розробка теоретичних аспектів впливу ціннісних факторів на особистісне становлення знайшла своє відображення в роботах І.Д.Беха, М.Й.Боришевського, Б.С.Братуся, О.А.Бреусенка-Кузнєцова, Ф.Є.Василюка, Є.В.Єгорової, І.А.Зязюна, О.М.Ігнатович, Н.І.Литвинової, С.Д.Максименка, І.П.Манохи, В.Ф.Моргуна, Г.І.Онищенко, Н.А.Побірченко, В.В.Рибалки та інших. Проте, психологічні закономірності впливу ціннісних детермінант на моральне становлення особистості до останього часу остаточно не визначено.

Найбільш актуально проблема формування ціннісного підгрунтя постає в юнацькому віці, оскільки цей вік є сензитивним щодо морального самовизначення особистості (Д.Б.Ельконін). Саме в юнацькому віці закладаються ті основи, на яких будуватиметься ціннісно-моральний стрижень людини в її подальшому житті. Відповідно до культурно-історичної теорії Л.С.Виготського, філософсько-психологічної концепції С.Л.Рубінштейна, головним джерелом формування ціннісно-смислової сфери є культурно-історична спадщина суспільства: цінності, ідеали, критерії добра і зла. Процес морального становлення особистості оптимізується впливом культури, яка втілює прагнення людей до вищих духовно-моральних ідеалів і формує ціннісний простір моральної свідомості (С.І.Болтівець, В.А.Малахов, Н.Г.Ничкало). Для вітчизняної традиційної культури притаманний акцент саме на моральність і пріоритет духовних цінностей над матеріальними.

Між тим, сучасна культура характеризується дифузністю ціннісних орієнтирів внаслідок неструктурованості різноманітних типів субкультур, відсутністю чітких ціннісних критеріїв та моральних зразків у суспільстві (І.Я.Медвєдева); гедоністично-прагматичною спрямованістю, індиферентністю стосовно духовно-морального смислового виміру буття (В.Франкл, Е.Фромм); наявністю деструктивного впливу реклами, що сприяє навіюванню нездорових стереотипів (алкоголізації, легалізації сексуальних девіацій тощо) і закладає основи для формування чинників самознищувальної поведінки людини (В.Д.Менделевич).

Отже, соціально-психологічна ситуація суспільної нестабільності задає полімодальність життєвих орієнтирів, що загострює проблему ціннісно-морального вибору особистості. У зв'язку з цим, серед молоді значно поширюються масові прояви низького рівня моральної просвіти, що сприяє несформованості моральної сфери. Втрата ціннісно-моральних орієнтирів є причиною багатьох проблем психічного розвитку і поведінки молодих людей. Порушення традиційної ціннісної ієрархії викликає розвиток особистісних дисгармоній й обумовлює гедоністичну або прагматичну спрямованість особистості. Наслідком витіснення духовних цінностей прагматичними є нездатність до побудови глибинних взаємостосунків, оскільки з прагматичної позиції інша людина сприймається як конкурент або засіб досягнення власної мети (Е.Фромм). Гедоністична спрямованість також є “глухим кутом розвитку особистості”, оскільки гедонізм стає єдиним джерелом глибоких вражень індивіда, за яких він відчуває себе соціально повноцінним (В.О.Остроглазов).

Здоровий розвиток творчої особистості в юнацькому віці визначається наявністю духовної ціннісної спрямованості, що сприяє актуалізації вищої потреби в пошуках сенсу життя (Г.О.Балл, Б.С.Братусь, Ф.Є.Василюк, О.І.Кульчицька, С.Д.Максименко, Е.О.Помиткін, О.Є.Самойлов, Т.М.Титаренко, В.Франкл, Е.Фромм). Методологія психологічної допомоги особистості в цьому напрямі ґрунтовно висвітлюється в наукових працях О.Ф.Бондаренка, З.Г.Кісарчук, І.Я.Медведєвої, Г.І.Онищенко, В.Г.Панка, В.В.Рибалки, В.В.Синявського, Т.О.Флоренської, О.П.Хохліної, Л.П.Шеховцової та інших. Проте, слід зазначити, що питання розробки практичних методів сприяння моральному становленню шляхом свідомого прийняття вищих, зокрема, духовних цінностей з урахуванням закономірностей ціннісної детермінації морального розвитку в юнацькому віці до останнього часу розроблялись недостатньо. Тому, враховуючи актуальність проблеми впливу ціннісних факторів на процес морального становлення, ми обрали тему дослідження: “Ціннісна детермінація морального становлення особистості в юнацькому віці”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами: робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України в зв'язку з розробкою теми НДР на 2000-2004 рр.: "Теоретико-методичні основи індивідуального та сімейного консультування та психотерапії" (РК № 0100U 000066).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України 31 січня 2005 р., протокол № 1, та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 22 лютого 2005 р., протокол № 2.

Об'єктом дослідження є моральне становлення особистості в юнацькому віці.

Предметом дослідження є ціннісна детермінація морального становлення особистості в юнацькому віці.

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей ціннісної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці та розробці на цій основі методів ціннісно-морального психологічного консультування та групового тренінгу як форм психологічної допомоги молоді. детермінація моральний психологічний консультування

Концептуальна ідея дослідження: психологічними передумовами морального становлення особистості в юнацькому віці виступають усвідомлення, прийняття та актуалізація духовних та інших буттєвих цінностей, що визначає конструктивність особистісного розвитку й забезпечує ціннісну детермінацію моральної поведінки.

Гіпотеза дослідження складається з припущень: а) моральне становлення особистості в юнацькому віці детермінується такими особливостями ціннісної системи, як наявність чіткої ціннісної ієрархії, домінування буттєвих, зокрема, духовних цінностей, підпорядкованість дефіцітарних цінностей моральним, узгодженість декларованих та реально діючих цінностей; б) психологічна допомога молоді може здійснюватись у процесі психологічного консультування шляхом осмислення наявної ціннісної системи та засвоєння буттєвих цінностей як детермінант розвитку моральної сфери людини.

Для перевірки гіпотези і реалізації мети дослідження були поставлені такі завдання:

Здійснити теоретичний аналіз стану проблеми ціннісної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці у вітчизняній та зарубіжній науці, визначити понятійний апарат та методологічний підхід дослідження.

Визначити систему ціннісних детермінант морального розвитку, показників сформованості моральної сфери особистості в юнацькому віці, розробити модель та методичний інструментарій їх дослідження.

Дослідити структуру та зміст системи цінностей як чинників морального становлення особистості в юнацькому віці.

Встановити закономірності ціннісної детермінації морального становлення особистості.

Розробити та експериментально апробувати методику індивідуального ціннісно-морального консультування та групового тренінгу; сформулювати методичні рекомендації щодо оптимізації морального становлення особистості в юнацькому віці з врахуванням закономірностей його ціннісної детермінації.

Теоретичною основою дослідження вистуапють філософсько-психологічна концепція розвитку особистості С.Л.Рубінштейна, теорія М.Й.Боришевського про ціннісну детермінацію особистісного становлення та ідеї О.М.Леонтьєва щодо аксіологізації психології.

Методологічну основу дослідження складають: принципи розвитку психіки (Г.С.Костюк, С.Д.Максименко), детермінізму (В.Вундт, С.Л.Рубінштейн, О.М.Ткаченко), єдності психіки й діяльності (ціннісно-смислових регуляторів і поведінки) (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв); особистісний підхід (І.Д.Бех, К.К.Платонов, В.В.Рибалка), системно-структурний підхід (С.Д.Максименко, В.Д.Шадриков); культурологічний підхід (Л.С.Виготський, В.А.Роменець, Н.В.Чепелєва), етичний аспект вітчизняної філософії (В.В.Зеньковський, В.А.Малахов, Л.С.Франк), що висвітлює проблему сенсу життя та призначення людини; положення екзистенційної (В.Франкл та ін.), гуманістичної (А.Маслоу, К.Роджерс, Е.Фромм) та християнської психології (Б.С.Братусь, Ф.Є.Василюк, Л.П.Шеховцова) про провідну роль духовних цінностей, ієрархію буттєвих і дефіцитарних потреб особистості; методологічні підходи у наданні психологічної допомоги (О.Ф.Бондаренко, З.Г.Кісарчук, Г.О.Онищенко, Т.О.Флоренська, О.П.Хохліна).

Методи дослідження: теоретичні - аналіз, узагальнення, систематизація даних наукової літератури, за допомогою яких проведено теоретико-методологічне вивчення проблеми детермінаційного впливу ціннісної системи особистості на її моральне становлення; емпіричні - спостереження, анкетування, тестування, проективні, психосемантичні, репертуарні методи, констатувальний експеримент; розвивальні - формувальний психолого-педагогічний експеримент, психологічний тренінг, психологічне консультування. Обробка експериментальних даних здійснювалася за допомогою кореляційного та факторного аналізу.

Організація дослідження. Дослідження проводилось упродовж 2000-2006 рр. у три етапи: підготовчий (2000-2002 рр.) - теоретичний аналіз наукової літератури, розробка програми та методичного інструментарію дослідження, експериментальний (2002-2003 рр.) - проведення пілотажного дослідження, констатувального та формувальнго експериментів та заключний (2004-2006) рр. - аналіз результатів експериментальних даних, оформлення дисертаційного дослідження.

Експериментальна база: загальноосвітній навчальний заклад №74 м. Києва, Київський коледж нерухомості, Київський державний університет харчових технологій. Експериментальною роботою було охоплено 166 осіб. Для апробації пакета методик було проведено пілотажне дослідження, в якому брало участь 68 студентів Київського коледжу нерухомості. В основному емпіричному дослідженні брало участь 30 учнів 9-го класу та 68 студентів 4-го курсу Київського державного університету харчових технологій. З них у формувальному експерименті (тренінзі ціннісно-морального розвитку) брало участь 40 студентів.

Наукова новизна дослідження:

вперше визначено ціннісно-особистісний підхід у дослідженні ціннісної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці;

уточнено особливості ціннісної детермінації морального становлення особистості;

встановленно закономірності впливу ціннісних детермінант на моральне становлення у юнацькому віці;

доведено позитивний вплив традиційної моральності на розв'язання психологічних проблем сучасної молоді.

Теоретичне значення дослідження полягає у поглибленні наукових уявлень про структуру та зміст системи цінностей як детермінант розвитку моральної сфери особистості в юнацькому віці; в уточненні положень ціннісно-особистісного підходу в контексті дослідження ціннісної детермінації морального становлення особистості.

Практичне значення дослідження полягає в розробці системи психодіагностичної та корекційної роботи з юнацтвом. Ціннісно-моральне консультування та тренінг ціннісно-морального розвитку можуть бути застосованими в психологічних заходах з профілактики та корекції відхилень у моральному становленні сучасної молоді.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховному процесі Київського коледжу нерухомості (довідка № 251 від 31.10.05); в консультативній та тренінговій роботі на базі Солом'янського районного в м. Києві Центру соціальних служб для молоді (довідка № 701 від 21.10.05).

Особистий внесок автора полягає у теоретичному аналізі досліджуваної проблеми; визначенні ціннісних детермінант морального розвитку особистості та встановленні психологічних закономірностей їх впливу на моральну сферу; розробці принципів та методів ціннісно-морального консультування як напряму психологічної допомоги молоді.

Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, використанням взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дослідження, кількісним та якісним аналізом отриманих результатів, використанням методів математичної статистики.

Положення, що виносяться на захист.

Особливості ціннісної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці полягають у диференційованості та стійкості ціннісної структури, пріоритеті духовнних цінностей над дефіцитарними, узгодженості декларованих та діючих цінностей.

2. Психологічну допомогу у моральному становленні особистості в юнацькому віці доцільно здійснювати в процесі ціннісно-морального консультування шляхом осмислення наявної ціннісної системи, засвоєння буттєвих цінностей та покладення їх в основу саморозвитку і моральної поведінки особистості.

Апробація результатів дослідження відбувалася у вигляді доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях: “Людина у світі духовної культури” (17-18 травня 2002 р., Київ); “Психологічна допомога сім'ї: досвід, проблеми, перспективи” (15-16 травня 2003 р., Київ); “Соціально-психологічні детермінанти особистісного становлення сучасної молоді” (1-3 жовтня 2003 р., Луганськ); V міжнародному тижні освіти в Україні “Освіта для дорослих та демократія” (17-24 вересня 2004 р., Київ); на звітній науковій конференції Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України “Теорія і практика професійної освіти в умовах європейської інтеграції” (13-14 березня 2006 р., Київ).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені у 7 наукових публікаціях, 5 з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 260 робіт (з них 6 іноземних джерел), 5 додатків на 56 сторінках, вона містить 22 таблиці на 21 сторінках та 17 малюнків на 16 сторінках. Загальний обсяг дисертації 270 сторінок (199 сторінок - основний текст).

Основний зміст

У вступі обгрунтована актуальність дисертаційного дослідження, сформульовані його мета, об'єкт, предмет та завдання; розкрито методологічну основу, наукову новизну, теоретичну та практичну значущість; окреслено структуру роботи та дані про її апробацію.

У першому розділі “Теоретичні передумови дослідження проблеми ціннісної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці” представлено загальнотеоретичний аналіз досліджуваної проблеми, розглянуто особливості ціннісної детермінації морального становлення з урахуванням психологічних закономірностей юнацького віку, визначено понятійний апарат та методологічний підхід дослідження.

У першому підрозділі здійснено теоретичний аналіз філософських та психолого-педагогічних досліджень проблеми ціннісної регуляції морального розвитку людини; визначено основні категорії: “цінності”, “ціннісна система особистості”, “моральність”, “моральне становлення”, “особистісний розвиток”. Аналіз даних психолого-педагогічної літератури показав, що внутрішньоособистісний аспект моральності, як основний ціннісно-смисловий регулятив самоздійснення особистості, практично випав з розгляду наукової психології та педагогіки, його місце зайняло поняття “моралі”. Як свідчить досвід психоаналізу, акцент на моралі, тобто, на зовнішньому (соціальному) боці ціннісної регуляції без формування внутрішньоособистісного ціннісного стрижня моральності не відкриває шляхи до повноцінної реалізації людського буття. Тому в дослідженні ціннісної детермінації морального становлення особистості слід спиратися, крім даних психолого-педагогічних досліджень, ще й на досягнення філософії, етики, екзистенційної та християнської психології.

Аналіз науково-психологічних підходів дозволив сформулювати робоче визначення поняття “цінність”. В даному дослідженні цінності розглядаються як узагальнені когнітивно-емоційні смислові утворення, що мають певне змістове наповнення і поєднують домінуючі мотиви особистості в систему її значущих ставлень до дійсності. Вони є критеріями суб'єктивних оцінок та особистісного вибору. Ціннісна система є ієрархічною системою цінностей, яка детермінує зміст загальної активності людини і виступає стрижнем її поведінки та головним компонентом саморегуляції (І.Д.Бех, О.П.Макаревич, С.Л.Рубінштейн). Існує два основних джерела формування особистісних цінностей: соціалізація - інтеріорізація та прийняття зовнішніх соціально-культурних норм і цінностей та ціннісна творчість, яка має основою духовно-екзистенційний досвід особистості (І.П.Маноха, О.А.Бреусенко-Кузнєцов). Представники вітчизняної онтологічно зорієнтованої філософії (М.О.Бєрдяєв, Л.С.Франк, В.В.Зеньковський, В.А.Малахов) відводять морально-етичним цінностям детермінуючу функцію в процесі смислоутворення та самоздійснення особистості. В.Франкл визначає феномен смислу життя як реалізацію вищих духовних цінностей. Згідно теорії особистісних конструктів Дж.Келлі, цінності, які входять до складу особистісних конструктів, обумовлюють процеси сприйняття, інтерпретації та антиципації людиною власного життєвого досвіду. Спираючись на ці положення, робиться висновок: цінності репрезентують особистісний смисл на когнітивному та емоційному рівнях і виконують функцію ціннісної детермінації поведінки.

І.Д.Бех, М.Й.Боришевський, Л.Кольберг, Г.І.Онищенко, З.К.Столиця та інші розглядають проблему морального становлення особистості в аспекті розвитку моральної свідомості, що спирається на певну систему моральних цінностей. Моральне становлення має певні стадії й обумовлюється розвитком моральної сфери шляхом засвоєння морально-етичних цінностей, що відбувається в три етапи: когнітивний (усвідомлення моральних норм, законів моралі), емоційно-оцінювальний етап (формування моральних оцінок, моральних ставлень до дійсності, здатності до розрізнення добра й зла) і поведінковий (розвиток навичок моральної поведінки, здатності до морального вибору, моральних вчинків) (І.І.Чеснокова). Таким чином, відбувається складний процес засвоєння моральної норми, доки вона не перетвориться у значущий мотив, а згодом й в особистісну цінність, яка виконує функцію детермінації моральної поведінки. Неузгодженність змісту ціннісної системи на означених рівнях (диспозиційно-поведінкова розбіжність) сприяє порушенню ціннісної регуляції життєдіяльності людини (В.О.Ядов).

Важливим фактором морального розвитку є формування ціннісної ієрархії особистості. Моральні норми виконують функцію організації життєдіяльності, якщо створюють ієрархію особистісних цінностей, перетворюючись в мотиви поведінки, а суб'єкт з розвиненою ціннісною системою є дійовим носієм моральних норм (І.Д.Бех). Поняття мотивації як спонукання, що викликає активність людини і визначає її спрямованість, є однією з провідних категорій у вивченні ціннісно-смислових феноменів. В різних теоріях в якості чинників особистісної спрямованості виділяють різноманітні базові тенденції: потреби, мотиви, диспозиції, цінності. У концепціях вітчизняної психології характеристика, яка віддзеркалює ціннісно-регуляційний аспект, розкривається по-різному: "динамічна тенденція" (С.Л.Рубінштейн), "смислоутворюючий мотив" (О.М.Леонтьєв), "домінуюче відношення" (В.М.Мясищев), "основна життєва спрямованість" (Б.Г.Ананьєв). Тому ціннісну спрямованість доцільно розглядати як вектор особистісного розвитку.

Ціннісна детермінація морального становлення особистості виявляється у такий спосіб: ціннісно-смислова сфера обумовлює розвиток моральної сфери, яка не може формуватись без її ціннісного (смислоутворюючого) ядра. Засвоєння та актуалізація в поведінці вищих (буттєвих) цінностей детермінує процес морального розвитку особистості. Сполучення особливостей ціннісної системи з особистісними рисами виступають в якості психологічних умов, які визначають характер морального становлення особистості.

Вплив ціннісних детермінант на моральну сферу обумовлюює напрямок особистісного розвитку. Ціннісними детермінантами виступають особливості ціннісної системи, які можуть бути як конструктивними, що є детермінантами морального розвитку, так і деструктивними, що визначають деструктивний особистісний розвиток. Аналіз підходів медичної психології (В.Д.Менделевич, О.М.Морозов, В.М.Мясищев, К.Шнайдер, О.О.Фільц) показав, що деструктивний розвиток є процесом формування особистісних дисгармоній (акцентуацій, особистісних розладів тощо), які супроводжуються девіаціями моральної сфери. Таким чином, розвиток моральної сфери є результатом успішного функціонування ціннісної системи, що детермінує конструктивність особистісного розвитку. Аналіз науково-психологічних даних дозволив виділити характеристики ціннісної системи особистості, які забезпечують ціннісну регуляцію моральної поведінки: наявність чіткої ціннісної ієрархії, засвоєння духовних цінностей, узгодженість декларованих та діючих цінностей (актуалізація ціннісної системи). При подальшому дослідженні проблеми ціннісної детермінації морального становлення фокус уваги має бути зосередженим на вирішенні питаннь: які саме цінності й особливості ціннісної системи є чинниками розвитку моральної сфери; за яких психологічних умов відбувається вибір спрямованості моральної поведінки особистості.

У другому підрозділі здійснено вивчення системи цінностей як детермінант морального становлення особистості в юнацькому віці в сучасних соціокультурних умовах.

Юнацький вік є сензитивним стосовно морального становлення особистості - людина починає усвідомлювати власні цінності та критично ставитись до суспільних моральних норм, тому ми можемо говорити про свідоме моральне становлення, характерне для юнацького віку. Детермінантами особистісного становлення виступають пізнавальні, етичні, валеологічні, естетичні, сімейні, патріотичні, релігійні тощо цінності. Ціннісні детермінанти залишаються дієвими протягом всього життя, однак саме на етапі юності їхня дієвість значно зростає, оскільки оволодіння ними відбувається завдяки посиленню самоактивності особистості (М.Й.Боришевський).

Сьогодні значною небезпекою для психічного здоров'я молоді є експансія низки західних цінностей (гедоністичних, прагматичних), які не є домінуючими в національній культурі (С.П.Тищенко). При вивченні впливу соціокультурного фактору на процес морального становлення сучасної вітчизняної молоді має враховуватись, що для специфіки слов'янського менталітету притаманна чітка ціннісна ієрархія, провідне місце в якій належить духовним цінностям (О.Ф.Бондаренко, І.Я.Медвєдєва). Між тим, домінування гедоністичних та прагматичних цінностей, які не підпорядковані моральним, визнається ознакою патогеннної ціннісної спрямованості (Б.С.Братусь, В.Франкл, Е.Фромм). Сьогодні, на жаль, у молоді спостерігається низький рівень моральної просвіти, що перешкоджає моральному становленню особистості в юнацькому віці. В цьому підрозділі розглянуто психологічні концепції щодо критеріїв психічного здоров'я людини, на основі яких визначено наступні критерії норми морального становлення в юнацькому віці.

Зрілість ціннісної системи (чітка ціннісна ієрархія, домінування вищих, зокрема, духовних цінностей, усвідомлення сенсу життя, творча самоактуалізація);

Сформованість моральної сфери особистості (моральних ставлень до дійсності, морально-ціннісної регуляції, здатності до самовизначення та морального вибору);

Соціально-психологічна адаптованість особистості, яка умовно поділяється на:

а) психічну адаптованість (психічну збалансованість, емоційну стабільність, стресостійкість);

б) соціальну адаптованість (в розумінні конвенціональності, альтруїстичної спрямованості на іншу людину, здатності до мирного співіснування з оточуючими).

На відміну від попередніх досліджень, які розглядають ці критерії окремо в якості показ-ників психічного здоров'я особистості, ми використовуємо сукупність даних критеріїв для оцінки конструктивності особистісного розвитку та морального становлення в юнацькому віці.

В третьому підрозділі визначено методологічні підходи до дослідження ціннісної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці.

Теоретичний аналіз науково-психологічних даних показав, що явище ціннісної детермінації морального становлення особистості доцільно розглядати в межах особистісного підходу (І.Д.Бех, К.К.Платонов, В.В.Рибалка), спираючись на розуміння цілісності особистості (в усій індивідуальній неповторності її внутрішнього світу) як суб'єкта морального вчинку й моральної поведінки в цілому. Оскільки основним джерелом особистісних цінностей є культурний досвід людства, то правомірно також спиратись на культурологічний підхід підхід (Л.С.Виготський, В.А.Роменець, Н.В.Чепелєва). Іншим напрямом вивчення психічної феноменології особистості є системний підхід (С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн, В.Д.Шадриков), що має такі складові елементи як: цілісність, структурність, взаємозв'язок системи із середовищем, ієрархічність елементів структури. Ми також спираємось на мотиваційно-динамічну парадигму, згідно якої основною характеристикою особистості виступає її спрямованість, що може динамічно змінюватись відповідно до внутрішнього стану людини і зовнішніх соціальних умов.

Спираючись на ряд зазначених підходів, був визначений ціннісно-особистісний підхід до вивчення ціннісної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці. Особистість розглядається як ієрархічна система, вищим детермінуючим рівнем якої є підсистема цінностей, що обумовлює розвиток моральної сфери та поведінки людини.

Співвіднесення термінології екзистенційної, гуманістичної та християнськи зорієнтованої психології надає підстави для висновку: духовні цінності у християнському розумінні (релігійність, пошук сенсу життя, доброчинність) знаходяться на вищому рівні в системі буттєвих цінностей (А.Маслоу) і мають займати провідне місце в ціннісній ієрархії особистості. Проте слід зазначити, що мова йде не про повне ігнорування дефіцитарних потреб, а про їх належне місце (інструментальну функцію) в ціннісній структурі особистості. Таким чином, підгрунтям морального становлення та психологічної культури людини в цілому виступає буттєва спрямованість, яка формується на основі чітких ціннісно-моральних орієнтирів завдяки свідомому самовихованню людини. Ціннісна детермінація морального становлення проявляється в тому, що буттєві, зокрема, духовні цінності, як інтенціональні стимули, є детермінантами моральної поведінки.

Виходячи з позицій даного підходу, вектор особистісного розвитку має два напрями (конструктивний та деструктивний) і зумовлюється впливом ціннісних детермінант на моральну сферу. Отже, ціннісна система обумовлює напрямок особистісного розвитку і сама детермінована процесом соціалізації, особистісними особливостями, життєвим досвідом та довільним вибором людини. Ціннісними детермінантами морального розвитку є: стійкість ціннісної структури, наявність чіткої ієрархії, засвоєння духовних цінностей, підпорядкованість дефіцитарних цінностей духовним, узгодженість декларованих та реально діючих цінностей. Моральне становлення є процесом і результатом духовного зростання людини й відбувається завдяки засвоєнню та актуалізації буттєвих, зокрема, духовних цінностей шляхом набуття культурно-суспільного і духовно-особистого досвіду. Воно має певні етапи та кризові періоди і виявляється у формуванні уявлень про моральні норми (когнітивний етап), розвиток моральних ставлень (емоційно-оцінювальний етап) та здійсненні моральної поведінки (поведінковий етап). Критеріями норми морального становлення в юнацькому віці виступають зрілість ціннісної системи, сформованість моральної сфери та соціально-психологічна адаптованість особистості. Деструктивний особистісний розвиток є процесом формування особистісних дисгармоній, зумовлених впливом негативних ціннісних детермінант. В контексті даного дослідження під девіаціями морального становлення ми розуміємо не відхилення поведінки людини від середньостатистичної норми, а відхилення особистісного розвитку від ціннісно-моральної норми.

Подальше вивчення механізму ціннісної детермінації морального становлення полягає у виділенні ціннісних детермінант (інтенціональних стимулів морального розвитку) та встановленні психологічних закономірностей їх впливу на моральну сферу.

У другому розділі - “Експериментальне дослідження прояву ціннісної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці” - представлені програма, методика констатувального експерименту, наведено інтерпретацію його результатів, з'ясовано особливості психологічного механізму ціннісної детермінації морального становлення особистості в нормальному та девіантному проявах.

Перший підрозділ присвячено визначенню структури ціннісних детермінант і моральної сфери особистості в юнацькому віці. При вивченні структури ціннісної системи ми керувались критерієм суб'єктивної позитивної значущості цінностей. Розроблена модель ціннісної системи особистості має 4-х-рівневу структуру і певне змістове наповнення.

Рівень найбільш значущих цінностей - цілей, що визначають ціннісну спрямованість;

Рівень ситуаційно-значущих цінностей, які виконують допоміжну функцію;

Рівень ситуаційно-незначущих (особистісно індиферентних) цінностей;

Рівень антицінностей, тобто цінностей, що свідомо відторгаються особистістю.

Зміст ціннісної структури особистості в процесі її становлення може змінюватись: деякі незначущі цінності усвідомлюються, наповнюються особистісним сенсом, переходять на вищі рівні ціннісной ієрархії і, навпаки, значущі цілі нерідко знецінюються під час життєвих криз.

Нами було проведено типологізацію цінностей на основі синтезу типологій Ю.Козелецького, А.Маслоу та Е.Шпрангера. Була створена робоча типологія цінностей, яка використовується при дослідженні ціннісної спрямованості особистості. Вона включає 13 цінностей і являє собою ієрархію з 3-х кластерів: дефіцитарних, загальнолюдських та буттєвих. До дефіцитарних цінностей належать гедоністичні, матеріальні та прагматичні. Загальнолюдські цінності - здоров'я, спілкування, сім'я та робота. Буттєвими є цінності інтелекту, творчості, саморозвитку, естетичні, етичні, духовні (в тому числі і релігійні, смисложиттєві) цінності. Ми розглядаємо їх як основні термінальні цінності, що детермінують процес морального розвитку особистості в юнацькому віці. Дослідження ціннісної системи базується на процедурах ранжування запропонованих цінностей та оцінювання інших людей відносно даних ціннісних критеріїв. По кожній цінності був підрахований загальний бал, який визначає її місце в ціннісній структурі особистості.

В даному підрозділі розроблено систему дихотомічних ціннісних детермінант особистісного розвитку. Ціннісні детермінанти являють собою особливості ціннісної системи, які ми досліджували за критеріями: зміст, ступінь структурованості та можливість реалізації цінностей (табл. 1).

Таблиця 1

Ціннісні детермінанти морального становлення особистості

Подальше дослідження спрямоване на експериментальне доведення того, що означені ціннісні детермінанти обумовлюють формування моральної сфери особистості та визначають конструктивність або деструктивність її психічного розвитку.

Визначено систему таких показників сформованості моральної сфери особистості: засвоєння моральних принципів, сформованість моральних ставлень до дійсності. Здатність людини до морального вибору та наявність моральних якостей особистості (відповідальності, внутрішнього локусу контролю, симпатії, довіри, уважності та поваги до людей, поступливості, чесності, безкорисливості, совісності, альтруїзму) як стійких моральних тенденцій виступають показниками актуалізації в поведінці моральних цінностей. Відповідно до визначених ціннісних детермінант і показників моральної сфери було розроблено психодіагностичний інструментарій експериментального дослідження.

Другий підрозділ присвячено розробці методичного інструментарію дослідження ціннісної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці. Ми виходим з положення, що ступінь сформованості моральної сфери в залежності від впливу ціннісних детермінант визначає модальність (конструктивність або деструктивність) особистісного розвитку (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Ціннісна детермінація морального становлення особистості

Нагадаємо, що нами визначені такі критерії норми морального становлення в юнацькому віці: зрілість ціннісної системи, сформованість моральної сфери, а також соціально-психологічна адаптованість особистості. На основі визначених критеріїв було розроблено теоретичну модель вивчення прояву ціннісної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці, яка віддзеркалює взаємозв'язок ціннісних детермінант та особливостей морального становлення особистості, показниками якого виступають рівень розвитку моральної сфери у сполученні з особистісними рисами в аспекті соціально-психологічної адаптованості поведінки (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Дихотомічна модель ціннісної детермінації морального становлення особистості

На рис. 2 показано, що особливості ціннісних детермінант дихотомічні, тобто поділяються на конструктивні (що сприяють моральному становленню) та деструктивні (що спотворюють його). Сполучення різноманітних варіацій трьох кластерів психологічних явищ (ціннісних детермінант, моральної сфери й особистісних рис) обумовлює формування певного варіанту морального становлення. Відповідно до даної моделі, ми одержуємо варіанти морального становлення особистості: чотири стійких і три кризових. До стійких відносяться два варіанти успішного морального становлення, що обумовлені зрілістю ціннісної системи та досить розвинутою моральною сферою, і два девіантних варіанти, що характеризуються незрілістю ціннісної системи та спотворенням моральної сфери. Наявність ознак соціально-психологічної дезадаптованості свідчить про кризові етапи морального становлення, що пов'язані з перебудовою внутрішнього світу особистості й супроводжуються психологічним дискомфортом, високим рівнем психічної напруги, послабленням механізмів психорегуляции.

Відповідно до зазначеного вище, програма констатувального експерименту має дві частини:

1) інформаційний вступ до предмету експериментального дослідження, в якому здійснюється мотивація учнів та студентів до участі в дослідженні шляхом надання їм необхідної інформації про ієрархію особистісних цінностей, які визначають спрямованість поведінки та моральний розвиток особистості, про здатність до морального вибору тощо;

2) психодіагностична частина (батарея психодіагностичних засобів складається з 15 методик і має 2 блоки: 1) дослідження ціннісної системи; 2) дослідження особливостей морального становлення, ознаками якого є: а) рівнь розвитку моральної сфери та б) особистісні риси в аспекті соціально-психологічної адаптованості поведінки) (табл. 2).

Логіка визначення психодіагностичних показників відповідає меті - встановленню закономірностей впливу ціннісних детермінант на моральне становлення особистості в юнацькому віці. В підрозділі наведено опис усіх методик, а також критеріїв оцінки, способів обробки емпиричних даних та етапність процедури дослідження.

Таблиця 2

Психічні явища, психологічні компоненти, психодіагностичниі показники та інструментарій експериментального дослідження

В третьому підрозділі наведено результати констатувального експерименту з вивчення впливу ціннісних детермінант на моральне становлення особистості в юнацькому віці.

Результати обробки даних методом кореляціного аналізу свідчать, що існує достовірний зв'язок між ціннісними детермінантами та показниками морального становлення (табл. 3). Такі детермінанти, як стійкість ціннісної системи, етичні цінності, цінності сім'ї, саморозвитку, естетики, духовності, позитивно корелюють з показниками морального становлення. Негативна кореляція з показниками моральності існує з такими ціннісними детермінантами, як дифузність, нестійкість ціннісної ієрархії, гедоністичні, прагматичні й матеріальні цінності.

Таблиця 3

Таблиця значущих кореляційних зв'язків ціннісних детермінант з показниками морального становлення

Змістовний аналіз інтеркореляційних зв'язків між досліджуваними показниками дозволив визначити такі закономірності ціннісної детермінації морального становлення особистості в юнацькому віці: буттєві та сімейні цінності в сполученні зі стійкістю ціннісної системи й узгодженістю декларованих і діючих цінностей сприяють моральному становленню; дефіцитарні цінності в сполученні з недостатньою сформованістю ціннісної ієрархії перешкоджають моральному становленню й психічному розвитку особистості в цілому.

За результатами констатувального експерименту студенти, порівняно зі старшокласниками, демонструють значно вищий рівень моральності, зокрема, внутрішнього локусу контроля, здатності до морального вибору. Дослідження показало, що в юнацькому віці домінують цінності спілкування та сім'ї. Значущість здоров'я, роботи, інтелекту та матеріальних цінностей займає проміжне місце. Серед спектру буттєвих цінностей найбільш виражена значущість інтелекту.

Змістове наповнення ціннісної системи дозволяє визначати типи ціннісної детермінації морального становлення особистості. Нами було виділено та досліджено 5 типів ціннісної детермінації, які визначають відповідний тип ціннісної спрямованості: буттєва - домінування цінностей інтелекту, естетики, творчості, саморозвитку, духовності (що можуть поєднуватись з приоритетами сім'ї та спілкування) при відторгненні гедоністично-прагматичних цінностей; дефіцитарна - домінування цінностей гедонізму, прагматичного самоствердження та матеріальних цінностей при несприйнятті буттєвих; сімейно-побутова - домінування цінностей сім'ї, спілкування, здоров'я та роботи при індиферентному ставленні як до буттєвих так і до дефіцитарних цінностей (може поєднуватись із засвоєнням моральних цінностей); інфантильна - характерізує особистість, яка не визначилась щодо власних переконань, її ціннісна система відрізняється неусвідомленістю, дифузністю, нестійкістю; суперечлива - притаманна для особистості, яка знаходиться у стані ціннісного пошуку; її ціннісна система характеризується суперечливістю, що виявляє себе у домінуванні суперечливих цінностей (гедонізму і саморозвитку тощо).

Динаміка типів ціннісної детермінації морального становлення в юнацькому віці свідчить про тенденцію до зростання значущості буттєвих при зниженні дефіцитарних та сімейно-побутових цінностей. Цей факт надає підстави для висновку: протягом юнацького віку активно відбувається усвідомлення та засвоєння вищих духовних цінностей, що обумовлює моральне становлення особистості. Зниження відсотка осіб, які не визначилися щодо власних цінностей (з інфантильною спрямованістю) та збільшення кількості осіб, які активно самовизначаються з ними (із суперечливою спрямованістю) свідчить про активізацію процесу ціннісного самовизначення як необхідної умови морального становлення в юнацькому віці.