Динаміка ціннісно-смислової сфери особистості в процесі професійного становлення майбутніх психологів

2. У результаті теоретико-методологічного аналізу розроблено комплексну стратегію дослідження динаміки ціннісно-смислової сфери майбутніх психологів. Психодіагностична модель дослідження базується на психосемантичному та якісно-феноменологічному підходах і дозволяє оцінити такі параметри, як розробленість і когнітивна складність навчально-професійного простору, ступінь інтегрованості образу “Я”, розвиненість індивідуального світогляду, ціннісний спектр життєвих явищ. У сукупності результати вимірів по використаних методиках репрезентують особливості ціннісно-смислової сфери особистості на різних етапах навчання у вузі.

3. Професійна підготовка психологів завдяки її гуманістичній суб'єкт-суб'єктній спрямованості визначає як когнітивну складність, так і специфіку категоризації навчально-професійного простору. Найбільша когнітивна складність у побудові семантичного простору відзначена у студентів п'ятого курсу. У процесі професійного навчання зростає ступінь розробленості професійно значимих категорій, найдинамічнішою з яких є категорія “Я”. У студентів Я сьогодення більш-менш цілісне, воно більш жорстко визначене, ніж Я майбутнє, тому що служить адаптації і повинне співвідноситися з вимогами реальності. Я майбутнє у студентів є невизначеним, розмитим, але Я сьогодення, що реально забезпечує захист і почуття самоідентичності, більш чітке й обмежене.

До п'ятого курсу зростає ступінь зрілості і розвиненості індивідуального світогляду, про що свідчать такі показники, як збільшення числа граничних смислів, підвищення індексів зв'язності, рефлексивності і децентрації.

4. Описані параметри смислової сфери - широта зв'язків людини зі світом, ступінь їхньої ієрархізованості і загальна структура - служать достатньою підставою для висновку про те, що смислова структура в основному складається до 17 років (середній вік першокурсників), і до 21 року (середній вік п'ятикурсників) вона не зазнає значних трансформацій. В емпіричному дослідженні було визначено особливості структурних компонентів ціннісно-смислової сфери студентів різних курсів та виокремлено п'ять рівнів розвитку ціннісно-смислової сфери, що нерівномірно розподілилися між вибірками. Так, у першокурсників домінує групоцентричний рівень, на третьому курсі підвищується представленість групи з домінуванням егоцентричного рівня; до п'ятого курсу спостерігається перехід до гуманістичної орієнтації. Характер виявлених розходжень узгоджується з припущенням про можливий вплив процесу навчання на розвиток ціннісно-смислової сфери студентів. Очевидно, оволодіння професією, підвищення інформованості в галузі психології стимулюють процеси усвідомлення смислів, їхньої рефлексії, розширюють контекст осмислення власних дій, розвивають внутрішній світ.

5. Розроблено науково-практичні рекомендації з використання смисло-технічних впливів і засобів корекції смислових утворень особистості з урахуванням особливостей ціннісно-смислової сфери студентів різних курсів навчання і відповідно до навчальних планів і програм. Такі форми впливу на смислову сферу студентів, як спільна діяльність, здійснювана на навчальних заняттях різного типу, тренінг смислового вибору, корекційні і розвиваючі вправи, спрямовані на різні параметри ціннісно-смислової сфери, одержали змістову характеристику і були проілюстровані на емпіричному матеріалі.

З урахуванням особливостей динаміки структури і змісту ціннісно-смислової сфери студентів повинна проводитися спрямована корекційна робота шляхом зміни провідних смислових ставлень, переструктурування смислової картини світу з формуванням морального світогляду, загальнолюдських цінностей, гуманістичних ідеалів.

Основні положення та результати дослідження відображені у таких публікаціях автора

1. Вилюжанина Т.А. Некоторые теоретические подходы к проблеме смыслообразования // Психологія на перетині тисячоліть: Зб. наук. пр. учасників П'ятих Костюковських читань: В 3 т. К.: Гнозис, 1998. Т.1. С. 226-230.

2. Вилюжанина Т.А. Динамика образа “Я” студентов-психологов // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д.Максименка. Т.1 К.: Міленіум, 2002. С. 46-49.

3. Вилюжанина Т.А. Психологический анализ смысловой структуры мировоззрения студентов-психологов // Вісник Харківського університету. Серія психологія. Харків: Видавничий центр ХНУ, 2002. №550. С. 48-50.

4. Вілюжаніна Т.А. Деякі теоретичні підходи до проблеми смислоутворення // Актуальні проблеми психології. Том 1: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. К.: Міленіум, 2002. Ч.8 С. 35-39.

5. Вілюжаніна Т.А. Особливості смислової сфери особистості на різних етапах вузівської підготовки // Психологічні проблеми формування особистості фахівця: Зб. наук. пр. Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників, Донецького інституту психології і підприємництва, Регіональної асоціації психологів Донбасу / За ред. Максименко Ю.Б., Кіяшко Л.О. Донецьк: Сталкер, 2004. C. 299-313.

Анотація

Вілюжаніна Т.А. Динаміка ціннісно-смислової сфери особистості в процесі професійного становлення майбутніх. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню динаміки ЦСС особистості на етапі професійного навчання. Теоретично обґрунтовано й експериментально доведено, що період професійної підготовки характеризується не тільки активним оволодінням професією навчання, але й істотними змінами в ціннісно-смисловій сфері. Визначено особливості ЦСС студентів-психологів на різних етапах навчання у ВНЗ. Показано, що динаміка ЦСС полягає у підйомі на якісно новий рівень розвитку. Основні результати роботи знайшли практичне впровадження при організації навчального процесу у ВНЗ.

Ключові слова: ціннісно-смислова сфера, професійне становлення, навчально-професійний простір, індивідуальний світогляд, смислова регуляція.

Аннотация

Вилюжанина Т.А. Динамика ценностно-смысловой сферы личности в процессе профессионального становления будущих психологов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию динамики ценностно-смысловой сферы личности в процессе профессионального становления. В работе представлены результаты теоретико-методологического анализа литературных источников по проблеме профессионализации, рассмотрены структурно-функциональная модель ценностно-смысловой сферы и механизмы ее трансформации в процессе жизнедеятельности.

Смысловая сфера личности рассматривается как особым образом организованная совокупность смысловых структур и связей между ними, обеспечивающая смысловую регуляцию жизнедеятельности субъекта. Смысловая регуляция деятельности характеризуется индивидуальной вариативностью и изменяется на протяжении онтогенеза, в том числе и в процессе профессионального обучения.

Полученные в ходе эмпирического исследования результаты указывают на различия в ряде характеристик ценностно-смысловой сферы студентов разных курсов, обучающихся по специальности “Психология”. В целом студенты всех курсов обучения демонстрируют достаточно высокую степень зрелости и развитости индивидуального мировоззрения, но при этом обнаружены достоверные различия между выборками по отдельным структурным и содержательным показателям.

Опираясь на предложенную Б.С.Братусем шкалу личностных смыслов, мы выделили уровни развития смысловой сферы студентов. Критериями отнесения студентов к определенному уровню развития ценностно-смысловой сферы послужили степень развернутости мировоззрения, преобладающая классификационная категория предельных смыслов и ценностный спектр жизненных явлений.

Подавляющее большинство студентов (89%) образовали три близкие по численности группы, относящиеся к эгоцентрическому, группоцентрическому и гуманистическому уровню, неравномерно распределившиеся между выборками.

У первокурсников доминирует группоцентрический уровень (40%). Они высоко оценивают чувство причастности к определенной социальной группе, интересы группы ставят выше интересов человека, профессиональные знания - выше интересов личностного развития. Предельные смыслы отнесены к категориям “Семья”, “Польза”, “Достижение”.

На третьем курсе повышается представленность группы с доминированием эгоцентрического уровня (38%). Главными на этом уровне являются собственное благополучие, удобство и успех, а другие люди рассматриваются как средство для их достижения. Преобладают предельные смыслы категорий “Достижение”, “Саморазвитие”.

К пятому курсу наблюдается переход к гуманистической ориентации (48%), выводящей человека в область общечеловеческих ценностей и жизненных смыслов. Студенты этого уровня воспринимают сам процесс жизни как наполненный смыслом, красивый и уникальный. У них преобладают предельные смыслы категорий “Польза”, “Процесс жизни”, “Понимание”. Для студентов гуманистической группы характерны высокая социальная активность с целью достижения позитивных изменений в обществе, стремление к признанию и уважению людей, помощь и милосердие к другим людям.

Описанные в работе параметры смысловой сферы - широта связей человека с миром, степень их иерархизированности и общая структура, структурный профиль личности - служат достаточным основанием для вывода о том, что смысловая структура в основном складывается к 17 годам (средний возраст первокурсников) и к 21 году (средний возраст пятикурсников) не претерпевает значительных трансформаций.

Операционально динамика ценностно-смысловой сферы студентов заключается в подъеме на качественно новый уровень развития, важнейшими показателями которого являются разработанность и когнитивная сложность учебно-профессионального пространства; степень интегрированности образа Я; удельный вес ценностей в смысловой регуляции. Характер обнаруженных различий согласуется с предположением о возможном влиянии процесса обучения на развитие ценностно-смысловой сферы студентов. По-видимому, овладение профессией, повышение информативности в области психологии стимулируют процессы осознания смыслов, их рефлексии, расширяют контекст осмысления собственных действий, развивают внутренний мир.

На основе полученных результатов разработаны научно-практические рекомендации по оптимизации процесса обучения с учетом динамики ценностно-смысловой сферы студентов.

Ключевые слова: ценностно-смысловая сфера, профессиональное становление, учебно-профессиональное пространство, индивидуальное мировоззрение, смысловая регуляция.

Annotation

Vilyuzhanina, T.A. Dynamics of value-meaning personality sphere in the process of professional formation of student psychologists. - Manuscript.

Thesis for the Candidate degree in Psychology, speciality 19.00.07 - Pedagogical and Developmental Psychology. - G.S.Kostiuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006

This thesis focuses on study of the dynamics of value-meaning personality sphere during the period of professional education. Theoretical grounds were found and experimental data obtained proving that not only mastering of professional skills, but essential shifts in value-meaning personality sphere are characteristic of the period of vocational training. Elicited were the specific features of the value-meaning personality sphere in student psychologists at different stages of higher education. The evidence was found that the dynamics of this personality sphere manifests rise to a new qualitative level of development. The principal results of the study have been implemented in administering of instructional process at the institutions of higher education.

Keywords: value-meaning sphere; professional formation; vocational training space; individual outlook; semantic regulation.

Размещено на Allbest.ru