Когнітивні чинники сприйняття студентством політичної реклами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

КОҐНІТИВНІ ЧИННИКИ СПРИЙНЯТТЯ СТУДЕНТСТВОМ ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ

Спеціальність 19.00.05 - соціальна психологія, психологія соціальної роботи

ВОРНАЧЕВА ТЕТЯНА РАШИДІВНА

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України

Науковий керівник: дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор Максименко Сергій Дмитрович, Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України, директор

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Третьяченко Вікторія Віталіївна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля МОН України (м. Луганськ), кафедра психології, завідувач

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, Панок Віталій Григорович, Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи АПН України і Міністерства освіти та науки України, директор

Провідна установа: Харківський національний університет імені М.Н.Каразіна, кафедра прикладної психології

Захист відбудеться „14” червня 2006 року об 13⁰⁰ годинні на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології імені Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ - 33, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України

Автореферат розісланий „12” травня 2006 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О.Балл.

АНОТАЦІЇ

Ворначова Т.Р. Коґнітивні чинники сприйняття студентством політичної реклами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія, психологія соціальної роботи. Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2006.

Дисертаційне дослідження присвячене виявленню провідних чинників сприйняття студентами політичної реклами.

У сприйнятті молоддю політичної реклами вирішальне значення відіграють соціокультурні й коґнітивні чинники. Політична свідомість проявляється як сукупність думок, теоретичних концепцій, ментальних явищ, поглядів, уявлень, що відображають ставлення суб'єкта до політики, влади, держави взагалі й специфіку сприйняття ним політичного процесу.

Констатуючий етап дослідження дозволив виділити наступне: а) взаємозв'язок політичного мислення й особистісних властивостей студентів може бути розкритий у контексті чотирьох типів політичної свідомості: активно-авторитарного, активно-толерантного, пасивно-конформного, пасивно-критичного; б) розуміння тексту відбувається щонайповніше студентами з активно-толерантним і пасивно-критичним типом політичної свідомості; в) представники активно-толерантного типу політичної свідомості продемонстрували, порівняно з іншими її типами найвищий ступінь рефлективності й найбільш виразну тенденцію до об'єктивного сприйняття політичних явищ.

Підвищення здатності до об'єктивного трактування політичних явищ, зокрема у процесі сприйняття політичних рекламних повідомлень забезпечується комплексним застосуванням формувальних заходів, спрямованих на розвиток рефлексії.

Ключові слова: коґнітивно-стильові особливості особистості, типи політичної свідомості, політична реклама, рефлексія, розуміння, політична активність.

Ворначева Т.Р. Когнитивные факторы восприятия студентами политической рекламы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 - социальная психология, психология социальной работы. Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. - К., 2006.

В восприятии молодежью политической рекламы решающее значение имеют социокультурные и когнитивные факторы. Политическое сознание проявляется как совокупность мыслей, теоретических концепций, ментальных явлений, взглядов, представлений, которые отображают отношения субъекта к политике, власти, государству вообще и специфику восприятия политического процесса.

Констатирующий этап исследования позволил выделить следующее: а) взаимосвязь политического мышления и личностных свойств студентов может быть раскрыта в контексте четырех типов политического сознания: активно-авторитарного, активно-толерантного, пасивно-конформистского, пассивно-критического; б) понимание текста более успешно у студентов с активно-толерантным и пасивно-критическим типом политической сознания; в) представители активно-толерантного типа политической сознания продемонстрировали, самый высокий уровень рефлективности и явную тенденцию к объективности восприятия политических явлений.

Повышение способности к объективному толкованию политических явлений, в частности в процессе восприятия политических рекламных сообщений, обеспечивается комплексным применением следующих формирующих мероприятий: 1) тренинга развития рефлексивных способностей, направленного на развитие рефлективных умений личностной, и предметной (в данном случае социально-политической) рефлексии, а также 2) организации деятельности политического дебат-клуба и 3) внедрением спецкурса “Психологические основы политической рекламы”.

Выяснены особенности влияния формирующих мероприятий, на представителей разных типов политического сознания. В частности, у представителей активно-толерантного типа политического сознания выявлено максимальное выражение объективности толкования политико рекламных сообщений.

Реализация системы формирующих мероприятий (как показали повторные контрольные срезы) обеспечивает актуализацию рефлексивных способностей субъекта, оказывает содействие формированию его самостоятельного политического поведения, делает возможной независимость от эмоционально оформленных влияний политической рекламы, направленной на проведение политического манипулирования. Примененные мероприятия, направленные на развитие рефлексии положительно сказались на полноте понимания политических текстов студентами экспериментальной выборки. Экспериментально доказано: система специально организованных формирующих методов оказывает содействие развитию рефлексии, которая определяет объективность восприятия политической рекламы.

Ключевые слова: когнитивно-стилевые особенности личности, типы политического сознания, политическая реклама, рефлексия, понимание, политическая активность.

Vornacheva T.R. Cognitive factors of perception of political advertising by students. - Manuscript.

Dissertation for the Candidate degree in psychology, speciality 19.00.05 - Social Psychology, Social Work Psychology. - G.S. Kostiuk Institute of Psychology at the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Kyiv, 2006.

The thesis focuses on finding of the major factors, which affect perception of the political advertising by students.

Perception of the political advertising by the youth is determined by socio-cultural and cognitive factors. The political consciousness manifests itself as a constellation of thoughts, theoretical conceptions, mental phenomena, views, and insights that reflects the individual's attitude towards politics, authorities, the state in general and the specific character of his/her perception of the political process.

The improved ability to objectively construe the political phenomena, in particular, in the process of political advertisements perception can be achieved through the integrated series of the following forming measures: 1) reflective ability training aimed at the development of skills in personal and objective (namely, social and political) reflection; 2) launching of the political debate-club activity; 3) starting of the dedicated instructional course on the psychological grounds of political advertising. The implemented measures resulted in better understanding of political texts by students from the experimental group. The experiential findings prove that the arranged complex of forming measures promote the development reflection in students, thus providing for the objective perception of political advertising.

Key words: cognitive style of the individual, types of political consciousness, political advertising, reflection, understanding, political activity.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Політична реклама - невід'ємна риса демократичного політичного режиму. У країнах з усталеною демократією існують традиції політичної реклами та культура її сприйняття. У нових демократіях (до яких належить і Україна) політична реклама активно входить у практику комунікації, набуваючи свого місця у сфері інформації та пропаганди. Рекламні повідомлення спрямовуються на виборців, серед яких студентство становить найактивнішу групу, здатну не тільки засвоювати повідомлення й коригувати власну політичну поведінку, а й впливати на інші електоральні групи. Саме тому дослідження психологічних аспектів функціонування політичної реклами й, зокрема, особливостей її сприйняття студентством становить особливий інтерес для соціальної психології.

Політична реклама може розглядатися як сукупність специфічних соціально-психологічних прийомів і методів впливу на свідомість особистості (так званих смислотехнік) з метою формування політичної поведінки.

До психологічних питань політичної реклами дослідники зверталися, зокрема, в контексті висвітлення проблематики політичного іміджу (О.О. Деркач, В.І. Жуков, Л.Г. Лаптєва, А.І. Талашев).

Сприйняття політичної реклами є одним із проявів політичної свідомості та культури. Становлення політичної свідомості молоді розкривалось як у працях, присвячених політичній соціалізації загалом (Г.М. Андрєєва, О.О. Бодальов, М.Й. Боришевський, Г.Г. Дилігенський, А.Б. Коваленко, М.Н. Корнєв, Л.Е. Орбан-Лембрик, М.І. Пірен), так і в аналітичних дослідженнях проявів політичної свідомості. Д. Гордєєв визначає взаємозв'язок практичної, оцінкової та теоретичної складових політичної свідомості; М.М. Сапожніков приділяє увагу специфіці теоретичної рефлексії, опосередкованої ідеологічним впливом; О.К. Ульодов - детермінації ідеологічних побудов особливостями громадської свідомості. Політична свідомість характеризується індивідуальними (сенсорними, рефлексивними, емоційними та ін.) рисами та рисами колективними - наявністю певних закономірностей набуття однорідності масовими почуттями та вольовими актами. Досі становлять інтерес праці з “психології натовпів” (Г. Лебон, С. Московічі, Г. Тард, Ш. Сігеле), котрі впливали на постання політичної психології загалом і на сферу політичної реклами зокрема.

Актуальні риси проявів політичної свідомості розкриваються в дослідженнях соціальних психологів (Дж. Доллард, С. Мілгрем, Н. Міллер, В. Мак-Даугал, Ф. Олпорт, Н. Смелсер, Г. Тох,).

Накопичений у вітчизняній і зарубіжній психології емпіричний матеріал і зусилля щодо його теоретичного узагальнення зумовили постання сфери сучасних психолого-політичних досліджень. Основні положення цього напрямку досліджень, у тому числі й питання політичної реклами, окреслені О.А. Асмоловим, В.М. Бебиком, В.О. Васютинським, Г.Г. Дилігенським, О.О. Донцовим, Д.В. Ольшанським, М.І. Пірен, С.К. Рощиним, М.М. Слюсаревським.

Психологічні питання політики знаходять все більш ретельне висвітлення. Однак увагу дослідників привертають передусім проблеми психологічного забезпечення діяльності політико-державних інститутів і ментальних чинників політичної поведінки. У цьому контексті поза детальним вивченням залишається явище спрямування політичної поведінки засобами реклами. Особливості саме політичної реклами та характеру її сприйняття студентською аудиторією вимагає спеціального дослідження.

Очевидна актуальність цих проблем, їхня соціальна значущість зумовили вибір теми даного дослідження: „Коґнітивні чинники сприйняття студентством політичної реклами”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до наукової теми лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України “Особливості соціалізації учнівської та студентської молоді в умовах трансформації суспільства” (номер держреєстрації 0100U000544).

Об'єкт дослідження - сприйняття студентами політичної реклами.

Предмет дослідження - притаманні студентству коґнітивні характеристики сприйняття політичної реклами.

Мета дослідження - з'ясувати характер сприйняття студентством політичної реклами та ту роль, яку відіграють у цьому процесі притаманні їм коґнітивні характеристики.

Гіпотези дослідження:

Прийняття політичної реклами студентством визначається, з одного боку, специфікою певного рекламного повідомлення (його структурними характеристиками), з другого, заздалегідними особливостями реципієнта, його особистісними та когнітивними рисами, сукупність яких становитиме якісне утворення - тип політичної свідомості;

Відношення до рекламного повідомлення суто як до джерела інформації уможливлюється здатністю до об'єктивізації змісту сприйняття. Проявлення цієї здатності та ступінь глибини розуміння текстового повідомлення залежить від розвитку рефлексії;

Заходи спрямовані на розвиток рефлексії позитивно позначатимуться на процесові формування об'єктивності трактування рекламних повідомлень та глибині їхнього розуміння.

Завдання дослідження:

досліджуючи особистісні та когнітивні риси студентів, визначити притаманність їм певних типів політичної свідомості;

виявити ступінь глибини розуміння текстового повідомлення, простеживши його зв'язок з типом політичної свіжості;

простежити розвиток здатності до об'єктивного трактування змісту політико-рекламного повідомлення, зіставивши отримані дані з типом політичної свідомості;

застосувавши тренінгову програму, спрямовану на розвиток рефлексії, здійснити формування уміння об'єктивно трактувати рекламні повідомлення та глибокого їх розуміти.

Методологічну та теоретичну основу дослідження склали положення про сутність свідомості та розвиток особистості у процесі діяльності (К.А. Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, В.П. Москалець, Л.Е. Орбан-Лембрик, С.Л. Рубінштейн, О.М. Ткаченко); загальнотеоретичні та методологічні дослідження свідомості в контексті розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, Л.С. Виготський, О.О. Бодальов, С.Л. Рубінштейн, В.В. Столін, П.Р. Чамата, І.І. Чеснокова, К.В. Шорохова); психосемантичний підхід (Дж. Бруннер, Дж. Келлі, Ч. Осгуд, В. Петренко, А. Шмельов, Д. Позняк та інші); праці, присвячені формуванню колективних уявлень, способів мислення та поведінкових взірців, пов'язаних з політичними явищами (В.О. Васютинський, С.К. Рощин, Б.Д. Паригін, Г.У. Солдатова, Н.В. Хазратова); загально-психологічні та соціально-психологічні концепції спілкування (Г.М. Андрєєва, О.О. Бодальов, О.О. Леонтьєв, Н.В. Чепелєва, Т.К. Чмут); аналіз діалектики адаптаційних процесів (Г.О. Балл, А.А. Налчаджян, Ж. Піаже, Н.І. Сарджвеладзе); теорії проявів людської свідомості в умовах впливу політичної системи (Т. Адорно, Х. Арендт, М.О. Бердяєв, Ж.-П. Сартр, В. Франкл, Е. Фромм).

Програму дослідження реалізовано за допомогою комплексу теоретичних та емпіричних методів. Це теоретичний аналіз та узагальнення матеріалів із наукових літературних джерел; соціально-психологічний експеримент (констатуючий, формуючий); активні методи навчання (тренінги, комплекси коригуючих психотехнік); психолінгвістичні методики (методика дослідження розуміння тексту, Н.В.Чепелєвої; методика виявлення суттєвих зв'язків у тексті, Г.Д. Чистякової); методика виявлення коґнітивного стилю (Kagan, 1965, адаптування М.О.Холодної). Застосовано також метод соціологічного опитування та методи математичної статистики (кореляційний, факторний аналіз).

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження: Поглиблено уявлення про поняття “політична свідомість”, “політична реклама”, “політична рекламна діяльність”. Конкретизовано залежність перебігу та результату процесу розуміння політичної реклами від коґнітивних якостей особистості. Збагачено уявлення соціальної психології про роль коґнітивних чинників у політичній соціалізації молоді й формуванні особистісної політичної позиції.

Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблена система заходів, спрямована на розвиток соціальної рефлексії, підвищує ступінь усвідомленого сприйняття й розуміння політичної реклами, сприяє формуванню політичної культури студентства, оформленню політичної позиції та свідомої політичної поведінки. Запропоновані програми з формування прийомів розуміння політичного тексту, можуть використовуватись в умовах навчального процесу з метою сприяння підвищенню політичної свідомості студентів, їхній успішній політичній соціалізації.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалась використанням методів, адекватних меті та завданням дослідження, кількісного та якісного аналізу одержаних даних. В основу дослідження покладено соціально-психологічний експеримент, у ході якого широко використовувалися активні методи соціально-психологічного навчання: операційні, імітаційні, навчально-рольові, особистісно-рольові ігри, аналіз конкретних соціально-політичних ситуацій тощо. На різних етапах дослідження використовувалися наступні методи: теоретичний аналіз наукової літератури, спостереження, інтерв'ю, психодіагностичні методики, оціночні шкали, анкетне опитування. Інтерпретація даних здійснювалася на основі використання методів математичної статистики та подальшого якісного аналізу.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження були опубліковані в наукових збірках та наукових періодичних виданнях, доповідалися й були схвалені на міжнародній науково-практичній конференції „Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров'я” (Київ, 2005), міжнародній науковій конференції „Обрії свободи” (Київ, 2006). Обговорювалися на засіданнях кафедри менеджменту Краснодонської філії МАУП та лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. Результати впроваджено в навчальні курси: „психологія менеджменту” Краснодонської філії МАУП у 2002-06 н.р.; „психологія управління бізнесом”, „психологія ділового спілкування” Державної академії статистики обліку та аудиту (м. Київ) у 2005-06 н.р.; „актуальні питання сучасної психологічної науки”, „психологія спілкування” Кіровоградського інституту інформаційних технологій у 2005-06 н.р.

Публікації. Зміст і результати роботи відображені у 6 публікаціях. Серед яких 4 статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України; 2 тез наукових конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, списку використаної літератури (214 найменувань, з них 41 англійською мовою) та п'яти додатків. Матеріали дисертаційного дослідження висвітлено на 175 сторінках основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, вказано об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотези та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, подані дані про апробацію роботи та її впровадження у практику.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження соціально-психологічних проявів політичної реклами та політичної свідомості молоді” - висвітлено проблему соціально-психологічної природи, сутності суспільно-політичного явища політичного процесу, особливостей його впливу на становлення політичної свідомості молоді (зокрема, політичну свідомість розкрито як процес створення певних образів влади, як результат сприйняття, осмислення політичних процесів окремим суб'єктом); здійснено аналіз основних теоретичних підходів до розкриття психологічних проявів політичної реклами, її впливу на свідомість, окреслено сукупність когнітивних чинників сприйняття політичної рекламної продукції; визначено основні напрями й етапи психологічного впливу, надано класифікацію його прийомів і технік; виокремлено провідні чинники, здатні впливати на політичну свідомість студентства.

Дослідження виявили залежність політичної свідомості від типу особистості (Т. Адорно, Е. Френкель-Брунсвік, Д. Левінсон, Р. Санфорд). Так, характерний комплекс властивостей авторитарної особистості - етноцентризм, нормативність, агресивність, стереотипність, ригідність мислення, ірраціональність, тривожність. Мовленнєвий дискурс такої особистості ґрунтується на нетерпимості й неприйнятті всього, що є незрозумілим, нетрадиційним. Навпаки, демократична особистість визначається пріоритетом раціонального у тлумаченні політичних подій, характеризується відкритістю і водночас критичністю сприйняття інформації взагалі. Мовленнєвий дискурс розгортається від соціального (зокрема національного) самоусвідомлення, засвоєння історичного досвіду до цілісного уявлення власної ролі й ролі спільнот, з якими особистість ідентифікується у політичному житті країни. Згідно з дослідженнями В.О. Васютинського, дискурс, який розкриває ставлення суб'єкта до влади, не тільки відображає існуючі відносини, а й визначає їх, формує політичний інститут як адекватний дискурсу. У свою чергу, Н.В. Хазратова зазначає: так само як існує соціальне й особисте уявлення про державу, так само існує й „уявлення держави” (представників владних інститутів) про суспільство й людину, яке й визначає державно-політичний вплив.

Важливе значення мають коґнітивні чинники, які справляють вплив на політичну свідомість особистості. Передусім ідеться про коґнітивний стиль особистості (Г.Г. Дилігенський, П. Тетлок). Вважається: політичні погляди, що тяжіють до екстремістських сув'язні з низькою коґнітивною складністю (емпіричністю, чутливістю, песимістичністю, фаталізмом, скептичністю, екстравертованістю) (Г. Айзенк). Особи з високою коґнітивною складністю зазвичай схильні до лібералізму та виявляють раціональність, оптимістичність, інтелектуальність, інтровертованість.

Відмічається посутня залежність політичної свідомості від ціннісних орієнтації особистості. Система цінностей індивіда складається в умовах соціалізації і тісно пов'язана з самосвідомістю загалом, із засвоєним історичним досвідом, міфологічним підґрунтям спільноти, з якою він ідентифікується (Л.Я. Гозман, С.П. Стоян, Є.Б. Шестопал).

Політична реклама (як система політичних комунікацій, спрямована на змінювання свідомості й поведінки людей у відповідності з метою тієї політичної сили, що створює цей продукт) може бути ефективною лише в разі сприяння задоволенню тих чи тих потреб особистості. Стійкий інтерес до реклами та її вплив зумовлюється залученням емоцій, задоволенням естетичних потреб і врахуванням загальних закономірностей функціонування політичної свідомості.

Психологічні механізми впливу політичної реклами розкриваються завдяки використанню у соціальної психології теорії коґнітивної відповідності (Т. Ньюком, Л. Фестінґер, Ф. Хайдер), когнітивного дисонансу (Л. Фестінґер), атрибуції й самоатрибуції (Дж. Сингер, С. Шехтер), управління враженням (Дж. Тедеші).

Коґнітивні чинники сприйняття політичної реклами молоддю спрямовуються: на процес опрацювання інформації (пізнавальні процеси, коґнітивно-стильові особливості особистості), метакоґнітивні процеси, що керують інтелектуальною діяльністю (А. Браун, Дж. Берковські, Р. Стернберґ); на особливості інтегральних психічних процесів - процеси цілепокладання, планування, прогнозування, прийняття рішень (В.Д. Шадріков, М.О. Холодна, Ю.М. Швалб); на інтелектуальну рефлексію (В.В. Давидов, С.Ю. Степанов, І.М. Семенов).

Поряд із тим, суттєвими коґнітивними чинниками сприйняття політичної реклами виявляються коґнітивно-стильові особливості, довільний інтелектуальний контроль, метакоґнітивна обізнаність, пізнавальна позиція особистості (М.О. Холодна), а також спрямованість і вибірковість індивідуальної інтелектуальної активності (Р.М. Грановська, Е. де Боно, М. Полані). Коґнітивно-стильові особливості особистості виявляються у своєрідності як сприйняття, так і опрацювання інформації (Г.А. Берулава, В.А. Колга, І.П. Шкуратова). Адекватність сприйняття інформації досить тісно пов'язується з особистісною позицією індивіда та специфікою його смислових структур (С.Л. Братченко, Л.А. Петровська). Окрім цього, констатується здебільшого деструктивний характер впливу сильних почуттів, ірраціональних вірувань на сприйняття й осягнення людиною інформації (В. Дріден, А. Ландж, Дж. Мюрен, А.Б. Холмогорова, А. Елліс).

Дослідження показали: опрацювання інформації, яка надходить, детермінується специфічними категоризаторами - ментальними структурами, які керують діями індивідів через схеми, сценарії й забезпечують стандартні взірці поведінки, обрані людиною (К. Антакі, С. Кондор). Водночас, критичність до смислотехнік підвищується через інтеграцію розмаїття типів досвіду та рефлексивне ставлення до себе (Р. Балтес, Ф. Дітмен-Колі, О.О. Дегтярьов). Таким чином, коґнітивні чинники мають суттєве значення в процесі сприймання інформації взагалі й політичної рекламної продукції зокрема.

Як самостійний дослідницький предмет постає зв'язок сприймання політичної реклами з політичною свідомістю у контексті політичної соціалізації особистості (Є.Б. Шестопал). Особливості політичної свідомості виявляються щонайперше в експектаціях індивідів щодо влади, ціннісних орієнтаціях стосовно розмаїття соціальних процесів і явищ.

Політичну свідомість розрізняють на індивідуальну й колективну (Е. Дюркгайм, К. Гірц). Саме колективна свідомість здійснює головний вплив на політичні процеси в державі. У цьому контексті виокремлюється цілий напрямок досліджень, що пов'язують політичну свідомість із політичним символізмом. У політичних процесах істотну роль відіграють певні символи, які, з одного боку, нав'язуються владними структурами й іншими політичними суб'єктами, а з іншого, мають глибинну природу - ґрунтуються на національній міфології, національних традиціях (Р. Барт, Е. Кассірер, С. Кара-Мурза, Г. Почепцов, А. Цуладзе).

Підсумовуючи теоретичне дослідження, зазначимо: у сприйнятті молоддю політичної реклами вирішальне значення відіграють соціокультурні й коґнітивні чинники. Політична свідомість проявляється як сукупність думок, теоретичних концепцій, ментальних явищ, поглядів, уявлень, що відображають ставлення суб'єкта до політики, влади, держави взагалі й специфіку сприйняття ним політичного процесу.

У другому розділі - „Виявлення типів політичної свідомості студентства, їхніх детермінант і особливостей сприйняття політичної реклами” - визначено типи політичної свідомості студентів; проаналізовано особливості сприйняття ними політичної реклами; досліджено проявлення психосемантичних аспектів політичної свідомості, коґнітивних чинників сприйняття продуктів політичної рекламної діяльності.

Дослідження здійснено протягом 2002-2003 років. Зокрема констатуюче дослідження відбувалося впродовж жовтня-грудня 2002 року; ним було охоплено 204 студенти.

Етапи дослідження:

1) простеження особливостей політичного мислення й низки особистісних властивостей студентів;

2) з'ясування зв'язку типів політичної свідомості із показниками розуміння тексту;

3) виявлення специфіки зв'язку особливостей політичної свідомості студентів із здатністю до об'єктивної оцінки ситуації.

Перший етап дослідження: конкретизація особливостей політичної свідомості та коґнітивних рис.

Методики:

1) опитувальник Р.Н. Сенфорда, Т.В. Адорно, Е. Френкель-Брюнсвіка, Д.Дж. Левінсона: виявлення демократичних й авторитарних рис характеру й політичного мислення;

2) опитувальник Е.Ф. Зєєра: визначалися особливості мислення (характеристики: рефлексивність, символізація, аналітичність, синтезовість).

За допомогою кластерного аналізу виявлено такі типи взаємопов'язаності особистісних рис і типів політичної свідомості.

Політично активний, відповідальний індивід, має власну картину світу, крізь призму якої сприймає реальність, приймає відповідні рішення та діє:

антидемократичний, авторитарний (активно-авторитарний);

толерантний, об'єктивний (активно-толерантний);

Політично залежний, пасивний індивід, виступає об'єктом маніпуляції, не має власних концептуальних поглядів щодо політики, влади; безініціативний:

егоцентрист, стереотипний (пасивно-конформний);

цинічний, безпринципний (пасивно-критичний).

Результати першого етапу констатуючого дослідження: з 204 досліджуваних 109 властиві особливості політичного мислення, пов'язані з активною політичною позицією, 95 студентів виявили пасивну політичну позицію. Серед політично-активних, 64 виявили авторитарність, 45 -продемонстрували толерантність. У свою чергу, серед політично пасивних: засвідчили конформність - 52 особи, а критичність - 43 досліджуваних.

Другий етап дослідження: визначення зв'язку між особливостями політичної свідомості особистості та її психосемантичними здатностями. Методики (на додаток до вказаного вище опитувальника Р.Н. Сенфорда):

1) фіксування смислу тексту політичного характеру, визначення рівня розуміння тексту (Н.В. Чепелєва);

2) дослідження глибини розуміння (Ч. Осгуд).

За результатами дослідження розуміння тексту політичного характеру студентами з різними типами політичної свідомості було виявлено, що повнота й глибина розуміння тексту співвідноситься з особливостями політичної свідомості. Результати подано в табл. 1, 2.

Таблиця 1. Розподіл (у відсотках) досліджених із різними типами політичної свідомості за повнотою розуміння тексту

№ п/п	Типи політичної свідомості	Оцінки повноти розуміння за шкалою Н.В. Чепелєвої
		8	7	6	5	4	3	2	1	0
1.	Активно-авторитарний	0	13	23	13	10	17	13	7	3
2.	Активно-толерантний	13	27	23	13	10	7	3	3	1
3	Пасивно-конформний	3	13	20	17	14	10	10	10	3
4	Пасивно-критичний	13	30	23	10	3	7	7	7	0

Як видно з таблиці, за критерієм повноти розуміння тексту загалом ефективнішими виявилися студенти з пасивно-критичною й активно-толерантною політичної свідомістю. Вони продемонстрували більшу адекватність засвоєння положень (як теоретичних, так і фактологічних) у запропонованих текстах. Хоча у викладі текстів названі досліджувані припускалися синтаксичних помилок.

За названим критерієм досліджувані з пасивно-конформною й активно-авторитарною політичної свідомістю були менш успішними, допускали фактологічні помилки, часто, намагаючись передати зміст текстів, робили семантичні помилки, дехто виявив нерозуміння головної ідеї тексту.

Зокрема, серед індивідів активно-авторитарних 59 %, за їхньою оцінкою зрозуміли текст; насправді ж правильно зрозуміли текст - 38 %, тоді як 62 % - не зрозуміли. Отже, досліджувані цієї групи загалом недостатньою мірою опрацьовують предметні відношення тексту.

Активно-толерантна група студентів засвідчила такі результати: текст визнали зрозумілим - 62 %, текст справді зрозуміли - 48 %, не зрозуміли - 52 %. Досліджувані цієї групи схильні акцентувати будь-який позірний сенс, сприймаючи його як провідний, не відчуваючи достатньою мірою протиріччя у тексті.

Серед студентів з пасивно-конформним типом політичної свідомості 38 % повідомили, що зрозуміли текст, 43 % - зрозуміли правильно, 57 % - не зрозуміли. Неможливість для більшості досліджуваних цієї групи віднайти суттєвий предметний зв'язок у змісті тексту не дозволяє їм зрозуміти текст.

Пасивно-критичний тип політичної свідомості пов'язаний з такими характеристиками розуміння: 67 % - повідомили про зрозуміння тексту, фактично ж, правильно зрозуміли текст - 65 %, 35 % - зрозуміли неправильно. Отже, розуміння в цих студентів характеризується повнішим опрацюванням інформації.

При визначенні глибини розуміння тексту за показником його переструктурування результати виявилися наступними. Найвищий рівень глибини розуміння тексту, тобто наявність узагальнень, висновків, переструктурувань, що відповідають смисловій структурі вихідного тексту продемонстрували лише 10% студентів. Із них 3% - пасивно-критичні, 7% - активно-толерантні. Досліджувані активно-авторитарні та пасивно-конформні досить добре викладають лише зміст, якій збігається із зовнішньою структурою вихідного тексту, часто не здатні усвідомити його структуру.

Загалом, за критерієм глибини розуміння текстового повідомлення, можна означити тенденцію до успішнішого осмислення та відтворення його змісту у студентів з активно-толерантним і пасивно-конформним типами політичної свідомості.

Таким чином, виявлено пов'язаність типу політичної свідомості, та характеру розуміння текстів. Відтак було висунуто таку пояснювальну гіпотезу: представники активно-толерантного й пасивно-критичного типу політичної свідомості продемонстрували кращі результати розуміння політичних текстів у зв'язку з вищим розвитком у них особистісної й інтелектуальної рефлективності.

Третій етап дослідження: з'ясування проявів рефлексії в процесі тлумачення текстів. Наступний крок дослідження: виявлення специфіки зв'язку особливостей політичної свідомості студентів із здатністю до об'єктивної оцінки політичної ситуації та рефлективності. Методика: модифікований тест “Оцінка ситуації” (І.М. Авдєєва й І.А. Закір'янова).

Досліджувалися уміння розглядати політичне явище як певну структуру, протяжну в часі. Тобто з'ясовувалося чи здатен реципієнт осягнути усі виразні складники ситуації, момент їхнього виникнення, наявний стан, способи становлення, кінцевий образ, а також способи сув'язності у структурі. Загалом ці здатності можна подати як досвід об'єктивного сприйняття на противагу до стереотипного (позірного, заздалегідно заданого). Отримані результати були зіставлені з виділеними типами політичної свідомості (див. табл. 2.).

Таблиця 2. Розподіл (у відсотках) досліджених із різними типами політичної свідомості за тенденціями трактування текстів

№ п/п	Тип політичної свідомості	Тенденції до трактування
		Об'єктивна	Стереотипна
1	Активно-авторитарний	17	83
2	Активно-толерантний	87	13
3.	Пасивно-конформний	23	77
4.	Пасивно-критичний	9	91

Із поданої таблиці видно: здатність до об'єктивної оцінки політичного явища (зокрема, рекламної політичної продукції) найяскравіше виявили представники активного толерантного типу політичної свідомості. Завдяки модифікації тесту “Оцінка ситуації” (І.М. Авдєєва й І.А. Закір'янова) показники об'єктивності тлумачення текстів відображали і ступінь розвитку здатності до рефлексії. Отже, рефлективність найповніше проявляється саме в активно-толерантному типові політичної свідомості.

Таким чином, результати констатуючого дослідження дають підстави для таких висновків:

1) взаємозв'язок політичного мислення й особистісних властивостей студентів може бути розкритий у контексті чотирьох типів політичної свідомості: активно-авторитарного, активно-толерантного, пасивно-конформного, пасивно-критичного;

2) розуміння тексту відбувається щонайповніше студентами з активно-толерантним і пасивно-критичним типом політичної свідомості;

3) представники активно-толерантного типу політичної свідомості продемонстрували, порівняно з іншими її типами найвищий ступінь рефлективності й найбільш виразну тенденцію до об'єктивного сприйняття політичних явищ.

Отримані результати і зумовили мету і завдання формуючих заходів. Оскільки у якості істотного чинника сприйняття політичних явищ (зокрема, рекламних текстів) виявлено характер рефлективності, то формуючі заходи спрямовувались на розвиток цієї здатності.

У третьому розділі - “Актуалізація рефлексивних механізмів як спосіб розвитку особистісно-ціннісного ставлення до соціально-політичної сфери” - описано експериментальні заходи з розвитку рефлексії студентів і умінь проявляти її в політичному житті.

Для проведення експериментальних заходів студенти були розподілені на контрольну й експериментальну вибірки (30 й 70 осіб відповідно). Експериментальна вибірка складалася з двох підгруп по 12 осіб, двох по 13, і двох по 10, сформованих на основі академічних підгруп.

Експериментальні заходи провадились у січні-грудні 2003 року і включали:

1) тренінг розвитку соціальної рефлексії;

2) заняття студентського політичного дебат-клубу;

3) спецкурс: “Психологічні основи політичної реклами”.

Тренінг розвитку соціальної рефлексії. Спрямованість - розвиток рефлективних умінь: особистісної та предметної (у даному випадку соціально-політичної) рефлексії. У тренінгу, побудованому з використанням напрацювань Л.А. Петровської, Ю.М. Ємельянова, В.П. Захарова, Н.Ю. Хрящева, застосовувались: групова дискусія, психотерапевтичні вправи, проективний малюнок. Заходи проводились на матеріалі гіпотетичної суспільно-політичної ситуації. В умовах тренінгу актуалізувались суперечності між цінностями субкультури, класу, національної культури, релігійної групи, держави, які мали спричинити коґнітивний дисонанс. Суперечності актуалізувались шляхом різкої зміни або одночасного впровадження альтернативних вимог щодо мотивів. Учасники тренінгу мали або створювати рекламно-політичний продукт задля актуалізації певної цінності, або ж спробувати раціонально розкрити цілі та способи впливу застосовані в рекламному повідомленні. Зокрема, варіювався рольовий статус учасників тренінгу; вводились елементи змагальності та діяльності в умовах дефіциту часу, інформації та ресурсів; ставилась вимога віднайдення альтернативних способів тлумачення політичних проблем. Впровадження елементів тренінгу мало сприяти, формуванню становлення індивідуально-психологічної адаптованості студентів до впливу, зокрема, політичної реклами.

У процесі діяльності політичного дебат-клубу студенти набували досвіду відстоювати власну політичну позицію, аналізувати політичні програми різних політичних партій, визначати політичні пріоритети, протистояти політичному тиску.

Впровадження спецкурсу “Психологічні основи політичної реклами” дозволяє поглибити знання студентів із психології політичної реклами, сформувати уявлення щодо механізмів маніпулювання свідомістю особистості під час політичних кампаній, застосування політико-психологічних передвиборних та виборчих технологій, а також виявити можливості здійснення позитивних впливів на політичну свідомість молоді, успішність політичної соціалізації взагалі й активність політичної й громадянської позиції особистості зокрема.

По завершенні формуючих заходів провадилися контрольні зрізи (див. табл. 3, 4). Використовувалися методики визначення характеру проявлення рефлексії: модифікований тест “Оцінка ситуації” (І.М. Авдєєва й І.А. Закір'янова). Отримані дані були зіставлені з типами політичної свідомості.

Таблиця 3. Розподіл (у відсотках) досліджених експериментальної вибірки із різними типами політичної свідомості за тенденціями трактування текстів

№ п/п	Тип політичної свідомості	Тенденції до трактування
		Об'єктивна до експер-ту	Об'єктивна після експе-ту
1.	Активно-авторитарний	17	55
2.	Активно-толерантний	87	97
3.	Пасивно-конформний	23	51
4.	Пасивно-критичний	9	63

Одержані результати показують зростання в студентів експериментальної вибірки здатності до об'єктивного трактування політичних явищ, зокрема у процесі сприйняття політичних рекламних повідомлень. Проведені формуючі заходи зумовили чи не максимальне вираження об'єктивності трактування у представників активно-толерантного типу політичної свідомості (97 %). Їм властива здатність глибоко розуміти політичні тексти, піддавати їх аналізу, виражати власні політичні переконання в соціальній комунікації.

Показники об'єктивності зросли й у представників інших типів політичної свідомості. Найпомітнішим це зростання є у представників пасивно-критичного типу (63 % щодо 9 %).

Розподіл вибірки на контрольні й експериментальні групи дозволяє виявити ефективність запроваджених заходів.

Результати повторних контрольних зрізів, проведених зі студентами контрольної вибірки, подано в табл. 4.

Таблиця 4. Розподіл (у відсотках) досліджених контрольної вибірки із різними типами політичної свідомості за тенденціями трактування текстів

№ п/п	Тип політичної свідомості	Тенденції до трактування
		Об'єктивна до експер-ту	Об'єктивна після експе-ту
1.	Активно-авторитарний	17	17
2.	Активно-толерантний	87	85
3.	Пасивно-конфрмний	23	31
4.	Пасивно-критичний	9	10

Показники об'єктивності трактування текстів певною мірою зросли й у представників контрольної відбірки. Це зростання найімовірніше пов'язане із впливом навчання у ВНЗ: студенти 1-2 курсів набували нові знання з соціально-гуманітарних дисциплін.

Фіксувалися і зв'язки між особливостями політичної свідомості студентів та їхніми психосемантичними здатностями. Проводилися повторні контрольні зрізи за методиками визначення рівня розуміння тексту (Н.В. Чепелєва) і глибини розуміння (Ч. Осгуд). Результати подано в табл. 5, 6.

Таблиця 5. Розподіл (у відсотках) досліджених експериментальної вибірки із різними типами політичної свідомості за повнотою розуміння тексту

№ п/п	Типи політичної свідомості	Оцінки повноти розуміння за шкалою Н.В. Чепелєвої
		8	7	6	5	4	3	2	1	0
1.	Активно-авторитарний	0	14	25	13	12	14	11	7	1
2.	Активно-толерантний	18	35	30	10	3	3	1	0	0
3	Пасивно-конформний	3	15	24	18	14	10	6	9	1
4	Пасивно-критичний	15	32	24	9	7	3	5	5	0

політичний реклама студент когнітивний

Таблиця 6. Розподіл (у відсотках) досліджених контрольної вибірки із різними типами політичної свідомості за повнотою розуміння тексту

№ п/п	Типи політичної свідомості	Оцінки повноти розуміння за шкалою Н.В. Чепелєвої
		8	7	6	5	4	3	2	1	0
1.	Активно-авторитарний	0	13	23	14	12	16	14	4	4
2.	Активно-толерантний	14	26	25	12	11	6	2	2	2
3	Пасивно-конформний	4	14	21	16	10	8	9	14	4
4	Пасивно-критичний	12	29	25	13	8	6	6	5	1

Як видно із поданих таблиць, застосовані заходи, спрямовані на розвиток рефлексії позитивно позначилися на повноті розуміння політичних текстів студентами експериментальної вибірки.

Загальна тенденція, присутня у контрольних групах, тотожна тенденціям у групах експериментальних, одначе проявляється з набагато меншою виразністю. У порівнянні з початковими зрізами покращились показники, що характеризують повноту розуміння. Таке зростання показників можна пояснити впливом умов навчання у ВНЗ. Але динаміка цього зростання поступається динаміці, що властива експериментальним групам. Загалом, як за показниками об'єктивності трактування, так і повноти розуміння представники контрольних груп поступаються представникам експериментальних.

Отже, представлені у таблицях дані засвідчують ефективність формуючих заходів. Якісне зростання політичної активності також підтверджує слушність гіпотетичних припущень, правомірність поставлених завдань.

Здійснені формувальні заходи виявились ефективними. Їм властива системність, що зумовлюється поетапністю впливу, його несуперечливістю та цілеспрямованістю. Такі характеристики й визначають перспективність застосування заходів даного типу з метою сприяння об'єктивності сприйняття політичної реклами.

Як свідчать спостереження, представники різних типів політичної свідомості, які брали участь у формувальних заходах активніше залучаються у політичне життя. Імовірно, саме політично активна особистість, якій притаманна рефлективність, толерантність й об'єктивність сприйняття здатна протидіяти психолого-політичним маніпулюванням, негативним впливам рекламних смислотехнік.

ВИСНОВКИ

У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, визначаються практичні рекомендації, висвітлюються перспективи подальшого вивчення проблеми.

Зокрема, результати дослідження уможливили такі висновки:

1. Підсумовуючи теоретичне дослідження, зазначимо: у сприйнятті молоддю політичної реклами вирішальне значення відіграють соціокультурні й коґнітивні чинники. Політична свідомість проявляється як сукупність думок, теоретичних концепцій, ментальних явищ, поглядів, уявлень, що відображають ставлення суб'єкта до політики, влади, держави взагалі й специфіку сприйняття ним політичного процесу.

2. Констатуючий етап дослідження дозволив виділити наступне:

а) взаємозв'язок політичного мислення й особистісних властивостей студентів може бути розкритий у контексті чотирьох типів політичної свідомості: активно-авторитарного, активно-толерантного, пасивно-конформного, пасивно-критичного;

б) розуміння тексту відбувається щонайповніше студентами з активно-толерантним і пасивно-критичним типом політичної свідомості;

в) представники активно-толерантного типу політичної свідомості продемонстрували, порівняно з іншими її типами найвищий ступінь рефлективності й найбільш виразну тенденцію до об'єктивного сприйняття політичних явищ.

3. Підвищення здатності до об'єктивного трактування політичних явищ, зокрема у процесі сприйняття політичних рекламних повідомлень забезпечується комплексним застосуванням наступних формувальних заходів: 1) тренінгу з розвитку рефлексивних здатностей, спрямованих на розвиток рефлективних умінь: особистісної та предметної (у даному випадку соціально-політичної) рефлексії, а також 2) організації діяльності політичного дебат-клубу та 3) запровадженням спецкурсу “Психологічні основи політичної реклами”.

4. З'ясовано особливості впливу формувальних заходів, які є представниками різних типів політичної свідомості. Зокрема у представників активно-толерантного типе політичної свідомості виявлено максимальне вираження об'єктивності трактування політико рекламних повідомлень.

5. Показано, що реалізація системи формувальних заходів забезпечує актуалізацію рефлективних здатностей студентів, сприяє виробленню його самостійної політичної поведінки, уможливлює незалежність від емоційно оформлених впливів політичної реклами, спрямованих на здійснення політичного маніпулювання. Застосовані заходи, спрямовані на розвиток рефлексії позитивно позначилися на повноті розуміння політичних текстів студентами експериментальної вибірки. Експериментально доведено: система спеціально організованих формуючих засобів сприяє розвитку рефлексії, що визначає об'єктивність сприйняття політичної реклами.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з перевіркою можливості застосування розроблених методів формування об'єктивності сприйняття політичної реклами й у роботі з іншими соціальними групами молоді.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Політична влада і політична свідомість: проблема взаємодії // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. 7. Вип. 7. - К., 2006. - С. 31-38.

2. Політичне у вимірі категорії влади, політичного процесу, політичної свідомості // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. 8. Вип. 5. - К., 2006. - С. 105-108.

3. Психологічна природа політичної рекламної смислотехніки й особливості її сприйняття студентами // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. - К., 2006. - № 11 (35). - С. 224-230.

4. Соціально-психологічний вимір феномена політичної влади // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. 7. Вип. 8. - К., 2006. - С. 52-58.

5. Особливості впливу політичної реклами на свідомість молоді: етичний аспект // Обрії свободи. Матеріали міжнародної наукової конференції. - К., 2006. - 41-43.

6. Репрезентація образу репродуктивного здоров'я молоді у рекламних конструктах // Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров'я: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (1-2 грудня 2005 р.). - К.: Міленіум, 2005. - С. 394- 395.

Размещено на Allbest.ru

...