Зигмунд Фрейд - засновник психоаналізу

Размещено на http://allbest.ru

Зігмунд Фрейд

Сигізмунд Шломо Фрейд

(6 травня 1856, Пржибор -- 23 вересня 1939) -- австрійський http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3&action=edit&redlink=1психолог і невролог, який вивчав людське несвідоме. Він розвинув методику вільних асоціацій та тлумачення сновидінь, яку було покладено в основу психоаналізу, і сформулював концепцію структури психіки (Ід, Еґо та Супереґо, або Воно, Я і Над-Я).

Сім'я. Фройд та Україна

Зиґмунд Фройд народився в сім'ї Якоба Фройда та Амалії Натансон. Батько, Якоб Фройд, народився в 1815 році в містіТисмениця (сучасна Івано-Франківська область), в Галичині, і провів там перші 25 років свого життя. У Тисмениці він уперше одружився і дав життя двом старшим братам Зиґмунда -- Еммануелю і Філіпу. Мати, Амалія Натансон, також народилася в Україні, в місті Броди на Львівщині, виросла в Одесі.

Батьки мешкали в Бучачі (нині Тернопільська область), де жили до переселення в німецьке місто Фрайберг, що знаходилося поблизу кордонів Прусії та Австрії (нині -- місто Пржибор у Чехії).

1860 року родина Фройда через фінансові труднощі перебралась до Відня. У 9 років Зигмунд вступає до гімназії Сперл (середня школа), де став одним з найкращих учнів, та закінчив її на відмінно в 17 років.

У статті «Моє життя і психоаналіз» Зигмунд писав: «Я народився 6 травня 1856 року у Фройбурзі в Моравії, маленькому містечку в нинішній Чехословаччині. Мої батьки були євреї, і сам я залишаюся євреєм. Про моїх предків з батьківського боку я знаю, що вони колись мешкали в рейнських землях, у Кельні; у зв'язку з черговим переслідуванням євреїв в XIV або XV століттях,сімейство перебралося на схід, і впродовж XIX століття воно перемістилося з Литви через Галичину донімецькомовних країн, до Австрії».

Юність

Після завершення гімназії Фройд планував зробити воєнну або ж політичну кар'єру, але внаслідок антисемітських настроїв та матеріальних труднощів його амбіції були повністю знищені цими причинами.

У 1881 році він на відмінно склав випускні екзамени та отримав ступінь доктора медицини. В березні 1876 року Фройд під пильним наглядом професора Карла Клауса досліджував статеве життя вугрів. Якщо конкретніше, то він вивчав наявність сім'яників у самців. Це була його перша наукова робота. В 1884 році винайшов метод зафарбовування нервових шляхів хлоридом золота, спосіб такого роду був визнаний недосконалим.

У 1882 році Фройд приступив до медичної практики. Наукові інтереси привели його до головної лікарні у Відні, де він почав дослідження в Інституті церебральної анатомії. На початку 1880-тих років зблизився з Йозефом Брейєром та Жаном-Мартеном Шарко, які значно вплинули на вибір Фройдом напрямку наукової діяльності.

У 1886 році Фройд вступає в шлюб з Мартою Бернейс (Martha Bernays). У подальшому у них народилось шестеро дітей -- Матильда (1887-1978), Жан Мартін (1889-1967, названий в честь Шарко), Олівер (1891-1969), Ернст (1892-1970), Софія (1893-1920) та Анна (1895-1982). Саме Анна Фройд стала послідовницею батька, заснувала дитячий психоаналіз, систематизувала та розробляла психоаналітичну теорію, внесла значний вклад в теорію та практику психоаналізу в своїх роботах.

Зрілість

У 1891 році видана робота Фройда «Про афазію», в якій він уперше виступив з аргументованою критикою загальноприйнятої на той час концепції локалізації функцій мозку в певних його центрах і запропонував альтернативний функціонально-генетичний підхід до вивчення психіки та її фізіологічних механізмів. У статті «Захисні нервопсихози» (1894) та роботі «Дослідження істерії» (1895, спільно з Й. Бреєром) було засвідчено, що існує зворотна дія психічної патології на фізіологічні процеси та залежність соматичних симптомів від емоційного стану пацієнта.

З початком XX століття починає видавати свої основні наукові роботи:

«Тлумачення снів» (1900)

«Психопатологія повсякденного життя» (1901)

«Леонардо да Вінчі -- Спогад дитинства» (1910)

«Тотем і табу» (1913)

«Лекції до вступу в психоаналіз» (1916-1917)

«По ту сторону принципа задоволення» (1920)

«Психологія масс та аналіз людського „Я“» (1921)

«Я та Воно» (1923)

У 1923 році у Фройда виявлений рак піднебіння. Вчений переніс 33 тяжких операції, але продовжував працювати до останніх днів свого життя. У 1930 році Фройд став лауреатом премії Ґете.

Наукова діяльність

Зиґмунд Фройд навчався у Віденському університеті (медичний факультет, зараз Віденський медичний університет).

У 1876-1882 -- працював в лабораторії психології Ернеста Брюкке, вивчаючи гістологію нервових клітин, також працював в Інституті фізіології, де займався вивченням проблем психоаналізу. Потім перейшов до головного шпиталю Відня. фрейд психоаналіз психолог

Одержав звання приват-доцента з неврології. Стажувався у доктора Шарко в Парижі, перекладав німецькою мовою праці видатного медика. Відкрив приватну практику психоаналітика.

З. Фройд, жартуючи, називав себе Мойсеєм психоаналізу. У цьому зобразилося його життєве кредо: антагоніст Риму Ганнібалмріяв про завоювання Риму, а Фройд -- про інтелектуальне завоювання світу.

Вчений вірив у розумне й гармонійне облаштування світу під егідою диктатури еліти. У праці «Майбутнє однієї ілюзії», сповідуючиплатонівські принципи раціонального влаштування держави, обстоював антидемократичні засади, заперечував визначальну роль народу у суспільному житті й державобудівництві.

5 березня 1902 року до Фройда нарешті прийшла слава й визнання: найясніший цісар Франц Йосиф I підписав офіційний указ про присвоєння вченому звання професора-асистента.

1908 -- він відкриває Віденське психоаналітичне товариство, де збиралися не лише медики, але й творча інтелігенція.

1922 року Лондонський університет вшановував п'ятьох геніїв людства, зокрема й Зиґмунда Фройда та Альберта Ейнштейна. Відтепер психоаналітик стає популярним не лише у Європі: його запрошують на лекції в США, гонорари за це досягають десятків тисяч доларів.

Зиґмунд Фройд -- вчитель та ідейний натхненник європейського філософа Карла Юнга.

Відхід

1923 року З.Фройда оперували (ракова пухлина). 1933 рік: у Німеччині до влади прийшли нацисти: донька вченого Анна, яка очолювала Всесвітнє психоаналітичне товариство, заарештована. Родина Фройда втекла до Лондона. У 1938 році, після приєднання Австрії до Німеччини та й наступних переслідувань євреїв з боку нацистів, становище Фройда значно ускладнилось. Після арешту доньки Анни та допиту в гестапо, Фройд прийняв рішення покинути Третій рейх. Однак влада не поспішала випускати його з країни. Він був змушений не тільки підписати принизливу подяку гестапо «за ряд добрих послуг», але й виплатити правлінню рейха неймовірно величезний «викуп» в сумі 4000 доларів за право покинути Німеччину. В багато чому завдяки зв'язкам грецької та датської принцеси Марі Бонапарт -- пацієнтки та учениці Фройда -- йому вдалось зберегти життя і разом з дружиною та донькою емігрувати в Лондон. Дві сестри Фройда були вислані в концентраційний табір, де й загинули у 1942 році. Нестерпно страждаючи від раку ротової порожнини, який був викликаний курінням, у 1939 році він просить свого лікаря та друга Макса Шура допомогти йому здійснити евтаназію, ідея якої була на той час досить таки популярною. Той дав йому дозу морфію, від якої Зиґмунд Фройд і помер 23 вересня, на той час йому було 83 роки.

Основні праці

1887 Studie Ьber Coca Digitalisat

1893 Про психічні механізми феномену істерії (Ьber den psychischen Mechanismus hysterischer Phдnomene zusammen mit Breuer)

1895 Entwurf einer Psychologie (рукопис; спільно з Броєром)

1895 Дослідження істерії (Studien ьber Hysterie).

1896 Етіологія істерії (Zur Дtiologie der Hysterie)

1900 Тлумачення сновидінь (Die Traumdeutung)[4]

1904 Психопатологія повсякденного життя (Zur Psychopathologie des Alltagslebens)

1905 Дотепність та її відношення до несвідомого

1905 Три нариси з теорії сексуальності (Drei Abhandlungen zur Sexualtheorie)

1908 Die 'kulturelle' Sexualmoral und die moderne Nervositдt

1910 Леонардо да Вінчі -- Спогад дитинства

1913 Тотем і табу (Totem und Tabu)

1914 Історія психоаналітичного руху (Zur Geschichte der psychoanalytischen Bewegung)

1915 Роздуми про війну та смерть (ZeitgemдЯes ьber Krieg und Tod)

1916 Trauer und Melancholie

1917 Вступ лекцій до психоаналізу (Vorlesungen zur Einfьhrung in die Psychoanalyse)

1920 По той бік принципу задоволення (Jenseits des Lustprinzips)

1921 Психологія мас і аналіз Я людини (Massenpsychologie und Ich-Analyse)

1923 Я і Воно (Das Ich und das Es)

1925 Selbstdarstellung

1927 Майбутнє однієї ілюзії (Die Zukunft einer Illusion)

1930 Невдоволення культурою (Das Unbehagen in der Kultur)

1933 Чому війна? (Warum Krieg?)

1933 Neue Folge der Vorlesungen zur Einfьhrung in die Psychoanalyse

1937 Аналіз кінцевий та безкінечний (Die endliche und die unendliche Analyse)

1939 Мойсей та монотеїзм (Der Mann Moses und die monotheistische Religion)

Переклади українською

Фройд З. Вступ до психоаналізу. -- пер. з нім. Петра Таращука, -- К.: Основи, 1998. -- 709 с.

Фройд З. Три нариси з теорії сексуальності // Психологія і суспільство. -- 2008. -- N 4. -- С. 45-91

Размещено на Allbest.ru