Психологічні особливості старших підлітків з низьким рівнем навчальних досягнень в умовах профорієнтації

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність і доцільність дослідження. Серед багатьох проблем, які постають сьогодні перед системою освіти, однією з найважливіших є профорієнтація, вибір профілю навчання та майбутньої професії. Її розв'язання визначає не лише майбутній життєвий шлях особистості, а й надає сенс самому навчанню школярів.

Успішне вирішення цієї проблеми вбачається як у розвитку психологічних особливостей учнів, так і в підвищенні рівня їх навчальних досягнень, що сприяє формуванню професійних планів, оптимізує підготовку школярів до вибору майбутньої професії. Згідно із Законом України “Про загальну середню освіту” профорієнтаційна робота має бути включена до системи освіти і виховання. Особливої уваги у цьому контексті потребує розкриття психологічних особливостей старших підлітків з низьким рівнем навчальних досягнень, підвищення їх навчальної мотивації, рівня досягнень, що створює більш сприятливу ситуацію для їх професійного самовизначення. Це пов'язано з концепцією 12-річної школи, якою передбачено застосування диференційованого, особистісно орієнтованого підходу до оцінювання навчальних досягнень кожного учня й врахування їх у професійному самовизначенні та подальшій обов'язковій профільній освіті старших підлітків.

Позитивно оцінюючи наукову й практичну значущість досліджень вітчизняних і зарубіжних учених, зусилля яких були спрямовані на вивчення різних аспектів професійного розвитку особистості, варто зауважити, що для вітчизняної психологічної науки залишається актуальним не тільки питання вдосконалення підготовки старших підлітків до вибору майбутньої професії, але й питання підвищення рівня навчальних досягнень через мотивацію з боку профорієнтації, що зворотним шляхом стимулює розвиток особистості учня, змінює його ставлення до навчання, підвищує його успішність, і, в свою чергу, ставить школяра у нову позицію щодо вибору професії. Все це обумовило вибір теми дисертаційної роботи: “Психологічні особливості старших підлітків з низьким рівнем навчальних досягнень в умовах профорієнтації”.

Об'єкт дослідження - психологічні особливості та навчальні досягнення старших підлітків в умовах профорієнтації.

Предмет дослідження - взаємозв'язок умов профорієнтації з психологічними особливостями та навчальними досягненнями старших підлітків.

Мета дослідження - з'ясування закономірностей взаємозв'язку психологічних особливостей та навчальних досягнень старших підлітків з умовами профорієнтації як чинником зростання рівня їх досягнень у навчанні.

Гіпотеза дослідження полягає у припущеннях, що:

1) психологічні особливості старших підлітків взаємопов'язані з їх досягненнями у навчанні та умовами профорієнтації;

2) актуалізація професійного самовизначення старших підлітків засобами профорієнтації, зокрема, профорієнтаційним психолого-консультативним тренінгом, сприятиме розвитку психологічних особливостей (інтересів до професії, нахилів, намірів та здібностей) учнів, підвищить рівень їх навчальних досягнень і на цій основі зворотним шляхом сприятиме їх професійному самовизначенню.

Згідно з поставленою метою і висунутою гіпотезою визначено такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз даних з проблеми дослідження психологічних особливостей старших підлітків із низьким рівнем навчальних досягнень в умовах профорієнтації.

2. Експериментально вивчити у констатувальному дослідженні психологічні особливості та навчальні досягнення старших підлітків у взаємозв'язку з умовами профорієнтації.

3. Розробити профорієнтаційний психолого-консультативний тренінг і дослідити його вплив на динаміку психологічних особливостей та навчальних досягнень старших підлітків з низьким рівнем успішності.

4. Обґрунтувати методичні рекомендації щодо покращення профорієнтаційної роботи зі старшими підлітками з низьким рівнем навчальних досягнень.

1. Теоретичний аналіз психологічних особливостей учнів старшого підліткового віку з низьким рівнем навчальних досягнень у системі профорієнтації

Викладено результати теоретичного аналізу наукових даних з досліджуваної проблеми, зокрема, проаналізовано праці, в яких розглядаються проблеми психологічних особливостей учнів у концепціях профорієнтації, зроблена загальна оцінка філософських, соціологічних, педагогічних та психологічних робіт, в яких порушуються питання пізнання професії, самопізнання та професійних спроб у підлітковому віці; теоретично обґрунтована структурно-функціональна схема взаємозв'язку умов професійної орієнтації з розвитком психологічних особливостей та рівнем навчальних досягнень учнів.

Наведено історичні дані з проблеми вивчення психологічних особливостей школярів у концепціях профорієнтації, здійснено теоретичний аналіз даних щодо психологічних особливостей школярів з різним рівнем навчальних досягнень в системі профорієнтації, визначено сутність, психологічні механізми їх формування.

Визначаючи сутність психологічних особливостей учнів (інтересів до професії, нахилів, намірів, здібностей) в умовах профорієнтації, ми дотримуємося системно-діяльнісного підходу, згідно з яким становлення особистості відбувається в процесі її діяльності, завдяки взаємозв'язку між розвитком психологічних особливостей та умовами профорієнтації.

Теоретичний аналіз проблеми включає й особистісний аспект професійної орієнтації (І.А. Зязюн, В.Ф. Моргун, Н.Г. Ничкало, Б.О. Федоришин), в основу якого покладено психологічну структуру особистості. В роботі віддається перевага концепції багатовимірного розвитку особистості В.Ф. Моргуна, в якій розглядаються такі виміри, як просторово-часові орієнтації, потребнісно-вольові переживання, змістовна спрямованість, рівні опанування діяльністю, форми реалізації особистістю діяльності. Нами враховувалася також концепція тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості, розробленої В.В. Рибалкою. Спираючись на ці розробки, можна передбачити взаємозв'язок між умовами профорієнтаційної роботи, розвитком психологічних особливостей та рівнем навчальних досягнень, що має теоретичне і практичне значення для особистісного професійного становлення старшого підлітка.

Розглядаються також психологічний та педагогічний аспект самопізнання. Педагогічний аспект самопізнання полягає у розкритті закономірностей виховання людини з урахуванням вікових особливостей, своєрідності біологічних і соціальних властивостей (Ю.К. Бабанський, Г.С. Костюк, Л.М. Проколієнко, М.Д. Ярмаченко). У психології самопізнання розглядається як один з основних етапів професійного самовизначення особистості (Є.І. Головаха, Н.В. Жемера, Є.О. Клімов, І.С. Кон, Б.О. Федоришин).

Процеси пізнання професії, самопізнання та професійних спроб у підлітковому віці мають особистісний характер. Цільовий їх аспект виявляється у формуванні майбутніх життєвих планів та перспектив, що пов'язано з розвитком психологічних особливостей та умовами профорієнтаційної роботи.

Визначаються психолого-педагогічні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, їх зв'язок із психологічними особливостями та умовами профорієнтації.

Розглядаються теоретичні підходи щодо оцінювання результатів навчальної діяльності учнів (дидактична система рівнів здатності до навчання І.Я. Лернера; система розумових навичок за Б. Блумом і В. Симоновим).

Для глибшого розуміння призначення нової шкали оцінювання, її зв'язку з професійною орієнтацією учнів, сучасними науковцями (І.Д. Бех, С.У. Гончаренко, В.О. Мадзігон, О.В. Савченко, І.А. Якиманська) розглянуті такі аспекти як знецінення поточної оцінки, перебільшення ролі зовнішньої мотивації.

Аналізуючи теоретичні підходи щодо 12-бальної шкали визначення навчальних досягнень, ми поділяємо погляди сучасних дослідників (М.І. Алексєєва, Г.О. Балл, В.О. Голубєва, С.Д. Максименко, В.О. Моляко) стосовно того, що вона допомагає краще диференціювати інтереси, здібності та нахили учнів, включаючи такі індивідуальні психологічні особливості: загальнорозумові здібності та загальну обдарованість; навчальні здібності до окремих навчальних предметів; інтереси до професії, спеціальні здібності, нахили, професійні наміри; навчальні інтереси, нахили і реальні досягнення. А в умовах профорієнтації допомагає підвищити навчальну мотивацію, що стимулює розвиток особистості, змінює її ставлення до навчання, і виводить на нову позицію щодо вибору професії.

Обґрунтовано структурно-функціональну схему взаємозв'язку між умовами профорієнтації, розвитком психологічних особливостей та навчальними досягненнями старших підлітків.

Розглядаючи психологічні особливості учнів, ми спираємось на психологічну структуру особистості, розроблену В.В. Рибалкою, в якій розрізняються такі підструктури, як спілкування (потреби у спілкуванні, комунікація вербальна і невербальна, міжособистісна взаємодія), спрямованість (на себе, на інших, на справу, основні бажання і мотиви, ідеали і переконання, прагнення), характер (мотиваційні риси характеру, інформаційно-пізнавальні риси, риси цілеспрямованості, риси продуктивності характеру тощо), самосвідомість (потреба у самоусвідомленні, самопізнання, самооцінка особистості, саморегуляція, самоконтроль, самовдосконалення), досвід (мотиваційний досвід, система знань, вмінь, картина світу, система звичок і навичок), інтелект (інтелектуальні особливості), психофізіологія (сенситивність, рухомість, пластичність нервової системи, працездатність, темп нервової системи) та моністичну концепцію багатовимірного розвитку особистості, розроблену В.Ф. Моргуном, яка містить просторово-часові орієнтації (минуле, теперішнє, майбутнє), потребнісно-вольові переживання (негативні, амбівалентні, позитивні), змістовну спрямованість (на предметно-знаряддєво-результативне перетворення природи, на суб'єктно-знакове пізнання й перетворення інших людей та самого себе), рівні опанування діяльністю (навчання, відтворення діяльності особистістю, учіння, творчість), форми реалізації особистістю діяльності (моторна, перцептивна, мовленнєва, розумова).

Рівні навчальних досягнень учнів розподілені у відповідності з 12-бальною шкалою оцінювання, що діє в системі освіти України. Вона передбачає чотири рівні - високий (10-12 балів), достатній (7-9 балів), середній (4-6 балів), низький (1-3 бали). Оскільки у підрахунках експериментальних даних середні значення оцінок можуть бути у проміжках цілими числами, то ми уточнили кількісні межі чотирьох діапазонів оцінок. Відповідно до цього, доцільно працювати з такою шкалою: високий рівень навчальних досягнень - 10,0-12,0 балів; достатній рівень - 7,0-9,9 балів; середній рівень - 4,0-6,9 балів; низький рівень - 1,0-3,9 балів.

Умови профорієнтації традиційної роботи психологічної служби диференціюються нами як по вертикалі (на базовий, проміжний і вищий рівні дієвості), так і по горизонталі (на зовнішні і внутрішні умови). При цьому базовий рівень утворюється на основі системи профорієнтаційної роботи в школі, проміжний передбачає також роботу психологічної служби школи, а вищий - спеціальні додаткові форми роботи, в якості яких пропонується профорієнтаційний психолого-консультативний тренінг, який впроваджується на етапі формувального експерименту. Цим рівням організації профорієнтаційної роботи відповідають внутрішні умови, відповідно, на базовому рівні - нестійкість знань та невизначеність інтересів до професії, нахилів, намірів, здібностей; на проміжному - поява системи знань та виражених інтересів до професії, нахилів, намірів, здібностей; на вищому - особистий професійний план, в якому враховуються ринок праці та власні можливості. Ці рівні, їх зовнішній та внутрішній зміст визначено на етапі попереднього вивчення стану профорієнтаційної роботи у школі.

Запропонована структурно-функціональна схема є відображенням теоретико-методологічного припущення про взаємозв'язок між умовами профорієнтації, розвитком психологічних особливостей та рівнем навчальних досягнень старших підлітків. За цим припущенням взаємозв'язок між вказаними елементами може бути як прямий (ступінь розвитку психологічних особливостей і рівень навчальних досягнень учнів визначає ефективність їх профорієнтації), так і зворотний (умови профорієнтації стимулюють розвиток психологічних особливостей і підвищують рівень навчальних досягнень). Включення учнів з низьким рівнем навчальних досягнень у систему цих зв'язків може сприяти позитивній динаміці їх розвитку за зазначеними параметрами і сприяти підвищенню ефективності особистісного і професійного самовизначення.

2. Експериментальне дослідження прояву психологічних особливостей старших підлітків та їх навчальних досягнень в умовах профорієнтації

Науково обґрунтовано діагностичний інструментарій вивчення психологічних особливостей учнів в умовах профорієнтації, головними завданнями якого є дослідження рівня прояву інтересів до професії, здібностей, нахилів, намірів учнів VІІ, VІІІ, ІХ класів у залежності від їх навчальних досягнень та у зв'язку з показниками їх профорієнтації; висвітлено результати констатувального експерименту; обґрунтовано необхідність надання профконсультативної допомоги учням з низьким рівнем навчальних досягнень в умовах основної школи.

Представлена комплексна методика констатувального експерименту. Запропоновано психодіагностичний інструментарій дослідження психологічних особливостей, рівнів навчальних досягнень учнів, з урахуванням умов профорієнтації.

Проаналізовано дані констатувального експерименту та представлені результати дослідження психологічних особливостей - інтересів до професії, нахилів, намірів, здібностей, учнів з різним рівнем навчальних досягнень, вікових та гендерних відмінностей в умовах вибору майбутньої професії; визначені загальні підходи надання профконсультативної допомоги учням з низьким рівнем навчальних досягнень.

Аналіз результатів констатувального експерименту ведеться за чотирма групами дітей з різним рівнем навчальних досягнень - низьким, середнім, достатнім, високим.

Для учнів з низьким рівнем навчальних досягнень (20,4%) вибір майбутньої професії ще не набрав достатньої значимості, способи підготовки до професійного самовизначення мають споглядальний характер. Порівняно з іншими групами, інтереси (12%), нахили (12%) та наміри (12,8%) мають найнижчий ступінь вираженості. Тобто низький рівень навчальних досягнень пов'язаний з низьким ступенем вираженості психологічних особливостей і неефективним професійним самовизначенням.

Учні із середнім рівнем навчальних досягнень (29,6%) здатні самостійно відтворювати засвоєний матеріал, але дещо недооцінюють роль навчальних предметів, їм бракує наполегливості у самовихованні професійно важливих якостей. Інтереси (14,1%), здібності (5,3%), нахили (15,2%) та наміри (14,1%) мають низький ступінь прояву, що пов'язано з навчальними досягненнями і впливає на професійне самовизначення учнів цієї групи.

Учні із достатнім рівнем навчальних досягнень (27,8%) уже здатні відтворювати знання з елементами перетворення та реконструкції, але не досить повно усвідомлюють особисту значимість вибору професії, знання деяких вимог до професії поєднуються з відсутністю умінь співставляти їх зі своїми можливостями. В означеній групі переважає середній ступінь вираженості інтересів (17,6%), здібностей (10,4%), нахилів (16,8%) та намірів (17,6%). Зокрема, це пов'язано з рівнем навчальних досягнень і впливає на ефективність професійного самовизначення.

Учням з високим рівнем навчальних досягнень (22,2%) притаманний творчий підхід до виконання діяльності, розуміння особистої значимості вибору професії, вміння співвіднести вимоги професії зі своїми можливостями. Інтереси (18%), здібності (17%), нахили (22%) та наміри (23%) даної групи мають дещо вищий ступінь вираженості, порівняно з іншими групами досліджуваних, а тому спостерігається більш позитивна динаміка професійного самовизначення учнів даної групи.

Проведений диференційований аналіз за рівнями навчальних досягнень свідчить про поступовий і надто повільний перехід від першого, базового, до проміжного ступеня прояву внутрішніх умов профорієнтації в учнів. Вищого, змістовно-планомірного, ступеня не досягає майже жодний з учнів VІІ,VІІІ та ІХ класів. Звичайно, що і зворотний зв'язок між умовами профорієнтації, психологічними особливостями та рівнем навчальних досягнень теж дуже слабкий.

Виявлено також поступове зростання ступеню вираженості психологічних особливостей (інтересів, нахилів, намірів, здібностей,) учнів за віковою ознакою. У семикласників домінують слабо виражені інтереси (5,9%), здібності (5,9%), нахили (9,2%) та наміри (5,9%), переважає спрямованість на сьогодення. У більшості школярів мають місце аморфні інтереси (неусвідомлені, репродуктивні, процесуальні), які не мають самостійної спонукальної функції і професійної вираженості. У восьмикласників домінує посередній рівень домагань, самостійне оволодіння діяльністю у моторній формі. Спостерігається незначний ступінь вираженості інтересів (16,8%), здібностей (13,9%), нахилів (17,5%) та намірів (18,2%), а також певний розрив між навчальними та позанавчальними інтересами, відсутність єдності в їх системі. Для дев'ятикласників властиві такі показники: більш глибока перспектива, складні досягнення, репродуктивне відтворення у мовленнєво-розумовій формі. У даної групи виявлено дещо вищий ступінь вираженості інтересів (27,3%), нахилів (25%) та намірів (30,5%), які проявляються в різноманітних галузях діяльності. Навчальні та позанавчальні інтереси дев'ятикласників взаємодіють і утворюють стійку структуру. Отже, від сьомого до дев'ятого класу вираженість інтересів, здібностей, нахилів та намірів дещо зростає, що пов'язується з уявленням про їх майбутню спеціальність, але ступінь такого зростання низький.

Дослідження інтересів, нахилів, намірів, здібностей учнів за гендерними відмінностями дозволило виявити, що дівчатам властива переважно спрямованість у минуле, посередньо сформований рівень домагань, зовнішня мотивація, репродуктивні здібності, мовленнєво-розумова форма дії. У хлопців типовою виявилася спрямованість на сьогодення, невідповідність складності і якості діяльності. Ініціативність, самостійне та творче здійснення досягнень здебільшого виражено у моторній формі. У дівчат ступінь вираженості інтересів (14,7%), здібностей (9,1%), нахилів (16,5%) та намірів (17,7%) мало відрізняється від означеного показника у хлопців (а саме інтереси - 16%, здібності - 11,4%, нахили - 16%, наміри - 15,5%). Але за змістом та спрямованістю вони мають суттєві відмінності. Зокрема, у дівчат домінує спрямованість на професії, які передбачають роботу з людьми (продавець, офіціант, вихователь); а у хлопців - на професії, які передбачають роботу з управлінням технічними засобами (водій, будівельник, регулювальник радіоелектронної апаратури).

Узагальнюючи результати констатувального дослідження можна сказати, що психологічні особливості старших підлітків пов'язані з рівнем їх навчальних досягнень, але слабо впливають на динаміку професійного самовизначення. Звичайно, що недостатній, проміжний ступінь прояву внутрішніх умов профорієнтації не виступає ще повноцінним чинником розвитку психологічних особливостей та рівнів навчальних досягнень учнів, хоча така тенденція вже спостерігається. Все це потребує пошуку і запровадження додаткових зовнішніх (освітніх) чинників (умов) профорієнтації, які б підвищили дію цих тенденцій.

3. Профорієнтаційний психолого-консультативний тренінг у роботі зі старшими підлітками з низьким рівнем навчальних досягнень

Представлено методику формувального експерименту, основою якого виступає профорієнтаційний психолого-консультативний тренінг, показано позитивну динаміку психологічних особливостей та навчальних досягнень учнів VІІ-ІХ класів із низьким їх рівнем в умовах цього тренінгу, узагальнено результати формувального експерименту та обґрунтовано методичні рекомендації щодо підвищення ефективності профорієнтаційної роботи як чинника розвитку психологічних особливостей та підвищення рівня навчальних досягнень випускників основної школи.

Наводиться методика профорієнтаційного психолого-консультативного тренінгу з реалізації змістовних і планомірних засобів орієнтації учнів на майбутню професію, обґрунтовано сутність та тематику занять учнів в процесі тренінгу, розглядається його технологія, яка передбачає певні етапи (узгодження, добір та прогнозування) щодо майбутньої професійної діяльності, стадії побудови особистого професійного плану учнем; розробку психограми професії; здійснення психодіагностичної та інформаційної роботи, завдяки якій відбувається своєрідна проекція особистості на різні види професійної діяльності, що виражає специфіку профорієнтаційної роботи.

Розробку програми тренінгу було здійснено на основі висунутої гіпотези з урахуванням результатів констатувального експерименту щодо взаємозв'язку психологічних особливостей (інтересів нахилів, намірів, здібностей) учнів з низьким рівнем їх навчальних досягнень. Метою програми є вибір форм, методів і засобів надання консультативної допомоги, які спрямовано на розвиток взаємозв'язку психологічних особливостей учнів, пізнання власних можливостей, узгодження інтересів до професії, нахилів, намірів, здібностей, на побудову учнем особистого професійного плану, пізнання шляхів підготовки до професії, а також оптимізацію професійного самовизначення учнів з низьким рівнем навчальних досягнень через підвищення рівня їх мотивації, і як наслідок - рівня успішності навчання. На цій основі було розроблено відповідну тематику профорієнтаційного психолого-консультативного тренінгу з орієнтації школярів на майбутню професію. Тематика містить наступні розділи: “Пізнай себе”, “Пізнай професію”, “Обери професію”.

Наведено дані щодо динаміки й розвитку психологічних особливостей учнів VІІ-ІХ класів з низьким рівнем навчальних досягнень в умовах консультативного тренінгу, визначено мету, особливості організації та здійснення формувального етапу дослідження. Він був здійснений на основі висунутої гіпотези з урахуванням результатів констатувального експерименту.

Основна мета формувального експерименту полягала в експериментальній перевірці припущення щодо можливості оптимізувати професійне самовизначення учнів з низьким рівнем навчальних досягнень через проведення профорієнтаційного психолого-консультативного тренінгу, який підвищує їх навчальну мотивацію, і як наслідок - рівень навчальних досягнень, що створює новий виток спіралі, більш перспективну ситуацію для професійного самовизначення і особистісного зростання учня. Організація цього етапу дослідження передбачала роботу з контрольною (32 особи) та експериментальною (60 осіб) групами учнів з низьким рівнем навчальних досягнень.

В експериментальній групі було проведено профорієнтаційний психолого-консультативний тренінг, який оптимізує професійне самовизначення старших підлітків. Було відібрано і апробовано комплекс таких методів: дискусійні (обговорення конфліктів та проблемних ситуацій, аналіз ситуації морального вибору), ігрові (профорієнтаційна, рольова та ділова гра, ігрова психотерапія, психодраматична корекція, трансактний метод усвідомлення комунікативної поведінки), сензитивний тренінг (тренування саморозуміння, міжособистісної чутливості та емпатії), тренінг умінь, а також використано елементи медитативних технік.

Після проведення формувального експерименту найбільш значущим показником ступеня вираженості психологічних особливостей за критерієм Фішера у семикласників експериментальної групи є нахили (26,6) та здібності (23,3), у восьмикласників - нахили (33,3) та наміри (33,3), у дев'ятикласників - інтереси (46,6) та наміри (40,0).

У дівчат експериментальної групи після формувального впливу найбільш значущим показником ступеня вираженості психологічних особливостей є нахили (33,3), а у хлопців - здібності (33,3) та нахили (29,7).

Отримані результати свідчать про суттєві відмінності психологічних особливостей учнів в експериментальній і контрольній групах.

Щодо ефективності формувального експерименту, слід також зазначити, що в учнів експериментальної групи відбулося підвищення показника вираженості професійних інтересів, нахилів, намірів та здібностей, рівня складності виконуваної діяльності, поглиблення існуючих раніше інтересів за галузями, зменшився репродуктивний рівень виконання завдань, порівняно з учнями контрольної групи.

Аналізуючи рівень навчальних досягнень в учнів з низьким їх рівнем, слід відзначити, що в експериментальній групі після консультативного тренінгу теж відбулися позитивні зміни.

Внаслідок формувального впливу в експериментальній групі зріс показник успішності з шести дисциплін в середньому на 2 бали, а зменшився за трьома навчальними дисциплінами в середньому на один бал. До консультативного тренінгу загальний середній показник успішності з усіх дисциплін - 3,2 бала, а після - 4,1 бала, що складає 28% зростання навчальних досягнень.

У контрольній групі після кінцевого зрізу зріс показник успішності за п'ятьма навчальними дисциплінами в середньому на один бал, а зменшився за двома навчальними дисциплінами в середньому на один бал. До початкового зрізу середній показник успішності з усіх дисциплін - 3,1 бала, а після - зростає до 3,7 балів, що складає 19% зростання навчальних досягнень і пояснюється роботою шкільної психологічної служби.

Отже, в експериментальній групі середній рівень навчальних досягнень після проведеного формувального експерименту зріс порівняно з контрольною групою. За успішністю навчання більшість учнів з низьким рівнем навчальних досягнень перейшла в категорію учнів з середнім їх рівнем. Більшість учнів контрольної групи залишилася на низькому рівні навчальних досягнень, хоча їх рівень дещо підвищився.

Аналізуючи результати формувального експерименту, можна зробити висновок, що застосування запропонованого профорієнтаційного психолого-консультативного тренінгу для школярів з низьким рівнем навчальних досягнень, забезпечило розвиток їх психологічних особливостей, підвищило рівень їх навчальних досягнень. Інакше кажучи, підвищення ступеня прояву умов профорієнтації, зокрема, професійних планів з урахуванням вимог ринку праці та власних особистісних можливостей, призвели до розвитку психологічних особливостей старших підлітків (спрямованості, здібностей), їх професійного навчання. Зростання сенсу навчання вплинуло на підвищення рівня навчальних досягнень і створило нову внутрішню, особистісну ситуацію для оптимізації професійного самовизначення. Завдяки цьому доведено існування не стільки елементарної лінійної залежності “психологічні особливості - успішність навчання - вибір професії (інтереси, здібності і оцінки визначають успішність професійного самовизначення), а більш складна колова (спіралеподібна) залежність - “психологічні особливості особистості та рівень навчальних досягнень взаємопов'язані з умовами профорієнтації”. Інакше кажучи, існує можливість, через здійснення на високому ступені реалізації зовнішніх і внутрішніх умов профорієнтації, спонукати учнів до розвитку їх психологічних особливостей та зростання рівня навчальних досягнень, що забезпечить нові, кращі умови для професійного самовизначення старших підлітків.

Обґрунтовано методичні рекомендації щодо підвищення ефективності профорієнтаційної роботи з випускниками основної школи для практичних психологів, вчителів, батьків та учнів з урахуванням рівнів навчальних досягнень учнів, вікових та гендерних відмінностей. А саме, при здійсненні профорієнтаційної роботи з підлітками потрібно передбачати комплексне врахування психологічних особливостей, рівня навчальних досягнень та умов профорієнтації.

Висновки

психологічний навчальний профорієнтація підлітковий

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість сформулювати загальні висновки:

Теоретичний аналіз концепцій профорієнтації, методологічних підходів до вивчення психологічних особливостей підлітків з низьким рівнем навчальних досягнень свідчить про те, що в питанні вибору професії інтереси до професії, нахили, наміри та динаміка розвитку здібностей цього контингенту учнів залишаються мало дослідженими. Емпіричний досвід стосовно того, що учні з низьким рівнем навчальних досягнень саме тому погано вчаться, що орієнтуються на професії переважно низької кваліфікації, також потребує експериментальної перевірки. Враховуючи теоретичну і практичну актуальність проблеми в контексті завдань концепції 12-річної освіти, яка передбачає профільне навчання всіх старших підлітків, метою даної роботи є вивчення закономірностей взаємозв'язку психологічних особливостей і навчальних досягнень підлітків з низьким їх рівнем та умовами профорієнтації.

Для експериментального вивчення психологічних особливостей учнів з низьким рівнем навчальних досягнень в звичайних умовах профорієнтації у загальноосвітній школі пропонується методика психодіагностики, яка забезпечує комплексне вивчення прояву інтересів до професії, нахилів, намірів, здібностей, рівнів навчальних досягнень та ступінь прояву зовнішніх і внутрішніх умов профорієнтації. Результати дослідження психологічних особливостей учнів з низьким рівнем навчальних досягнень дозволяють зробити висновки, що інтереси до професії, здібності, професійні нахили та наміри мають низький рівень вираженості. Щодо вікових особливостей, то починаючи з восьмого по дев'ятий клас рівень вираженості означених особливостей зростає. Так, у дев'ятикласників питання вибору професії потребує невідкладного вирішення, а у семикласників та восьмикласників ця проблема не є нагальною, уявляється досить невиразно і не викликає потреби обмірковувати переваги і недоліки професійної діяльності в тій чи іншій галузі. Результати порівняльного дослідження психологічних особливостей учнів з низьким рівнем навчальних досягнень (експериментальна група) та більш високими рівнями (контрольні групи) свідчать, що в учнів першої групи вибір майбутньої професії ще не набрав достатньої значимості, способи підготовки до професійного самовизначення мають споглядальний характер. Порівняно з іншими групами, інтереси, нахили та наміри мають найнижчий ступінь вираженості. Учні із середнім рівнем навчальних досягнень дещо недооцінюють роль навчальних предметів, їм бракує знань, наполегливості у самовихованні професійно важливих якостей. Здібності та наміри мають низький ступінь прояву. Учні із достатнім рівнем навчальних досягнень не досить повно усвідомлюють особисту значимість вибору професії, знання деяких вимог до професії поєднуються з відсутністю умінь співставляти їх зі своїми можливостями. У означеної групи переважає середній ступінь вираженості інтересів, здібностей, нахилів та намірів. Учням з високим рівнем навчальних досягнень притаманне розуміння особистої значимості вибору професії, вміння співвіднести вимоги професії зі своїми можливостями. Інтереси, здібності, нахили та наміри даної групи мають дещо вищий ступінь вираженості, порівняно з іншими групами досліджуваних, тому і вони потребують допомоги у виборі професії, що у подальшому вимагає оптимізації професійного самовизначення учнів з більш високими рівнями навчальних досягнень. Отже, розвиток психологічних особливостей показав певний зв'язок зі зростанням навчальних досягнень старших підлітків та процесом професійного самовизначення учнів. Позитивна тенденція у взаємозв'язку між психологічними особливостями, рівнем навчальних досягнень та умовами профорієнтації може бути підсилена через запровадження додаткових заходів, одним з яких виступає профорієнтаційний психолого-консультативний тренінг.

З метою формування психологічних особливостей та підвищення рівня навчальних досягнень підлітків до такого рівня, який забезпечує покращення професійного самовизначення, була розроблена програма профорієнтаційного психолого-консультативного тренінгу. У тренінгу враховано етапи (узгодження, добір та прогнозування) щодо майбутньої професійної діяльності; стадії побудови особистого професійного плану учнем; психограму підлітка; психодіагностичну та інформативну частини занять, що здійснюють проекцію особистості на різні види діяльності. В результаті проведення тренінгу відбулося уточнення професійних намірів учнів щодо типів професій (а саме, домінування не завжди адекватної орієнтації на престижні та романтичні професії змінилися на більш реальні і виважені наміри щодо вибору професії). Значно вищими стали такі форми реалізації дій, як наочно-спостережлива та мовленнєво-розумова. Зросли також показники вираженості інтересів, нахилів, намірів, здібностей учнів. Слід наголосити, що профорієнтаційний психолого-консультативний тренінг забезпечує позитивну динаміку психологічних особливостей учнів з низьким рівнем навчальних досягнень. Зокрема, після формувального експерименту зріс рівень навчальних досягнень учнів з окремих дисциплін, пов'язаних з професійними намірами учнів, що покращило їх можливості здійснювати більш ефективне професійне самовизначення засобами профорієнтації.

Проведене дослідження дозволило сформулювати рекомендації для практичних психологів, вчителів, батьків та учнів. По-перше, вони можуть скористатися новими можливостями покращення професійного самовизначення учнів з низьким рівнем навчальних досягнень через проведення профорієнтаційного психолого-консультативного тренінгу, який підвищує їх навчальну мотивацію, і як наслідок - рівень навчальних досягнень, що створює нову, більш перспективну ситуацію для професійного самовизначення. Тобто психологічне дослідження розриває замкнене коло “психологічні особливості - низький рівень навчальних досягнень - неефективна профорієнтація і професійне самовизначення” і перетворює його на коло, точніше спіраль розвитку “профорієнтаційний психолого-консультативний тренінг - розвиток психологічних особливостей - зростання навчальних досягнень - більш ефективна профорієнтація і професійне самовизначення”. По-друге, рекомендується поповнити психодіагностичний арсенал профорієнтації новими методиками, враховувати результати досліджень з удосконалення профорієнтаційної роботи з учнями, що мають низький рівень навчальних досягнень. По-третє, пропонується ввести до навчальних планів загальноосвітніх закладів апробовану програму профорієнтаційного психолого-консультативного тренінгу з орієнтації учнів на майбутню професію.

Дане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю. Перспективою подальших досліджень є поглиблене вивчення проявів індивідуально-психологічних особливостей учнів окремо у провідних сферах життєдіяльності підліткового віку; більш ґрунтовне вивчення умов профорієнтації, які б сприяли найбільш гармонійному професійному самовизначенню учнів у підлітковому віці; вивчення лонгітюдної динаміки реальних професійних виборів школярів з різним рівнем навчальних досягнень.

Література

1. Гончарова Н.А. Жизненные ориентации учащихся с задержкой психического развития // Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П'ятих Костюківських читань: В 3т. - К.: Гнозис, 1998. - Т. 1. - С. 307-312.

2. Гончарова Н.А. Использование методики анализа достижений подростков с задержкой психического развития в профориентационной работе // Психологія: Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. - К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2000. - Вип. 3 (10). - С. 217-223.

3. Гончарова Н.А. Психодиагностика и прогнозирование профессиональной деятельности подростков с задержкой психического развития // Психологія: Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2001. - Вип. 13. - С. 313-318.

4. Гончарова Н.О. Роль темпераменту та характеру у виборі майбутньої професії // Психологія: Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2002. - Вип. 16. - С. 214-219.

5. Гончарова Н.О. Вибір професії школярами в системі профорієнтації як психологічна проблема // Психологія: Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2002. - Вип. 19. - С. 148-152.

6. Гончарова Н.О. Самопізнання та професійні спроби в підлітковому віці // Психологія: Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова 2003. - Вип. 20. - С. 160-168.

Размещено на Allbest.ru