Психологічні чинники, які впливають на задоволеність подружжя взаємостосунками

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК159.9.07 О.С. Колмаз Магістрант Черкаського Національного університету ім. Богдана Хмельницького

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ПОДРУЖЖЯ ВЗАЄМОСТОСУНКАМИ

Анотація:

О.С. Колмаз Психологічні чинники, які впливають на задоволеність подружжя взаємостосунками

Стаття присвячена виявленню психологічних чинників, які впливають на задоволеність подружжя взаємостосунками. З'ясовано, що у вплив і на подружні стосунки провідну роль грає вік, єдність, вміння долати разом життєві проблеми, підтримка один одного.

Ключові слова:подружжя, психологічні чинники, задоволеність, взаємостосунки, вплив.

задоволеність подружжя сім'я розлучення

Аннотация:

О.С. Колмаз Психологические факторы, которые влияют на удовлетворенность браком супругов взаимоотношениями

Статья просвещена факторам, которые влияют на удовлетворенность браком супругов взаимоотношениями. Выяснено, что во влиянии на супружеские отношения ведущую роль играет возраст, единство, умение преодолевать вместе жизненные проблемы, умение поддерживать друг друга.

Ключевые слова: супруги, психологические факторы, удовлетворенность, взаимоотношения, влияние.

Summary:

O.S. Kolmaz Psychological factors that in flounce married couple's satisfaction with mutual relations.

Their tickles devoted to psychological factors that influence married couple's satisfaction with mutual relations. It is found out that in influence on matrimonial relation sledding part is played by age, unity, ability to overcome vital problems, mutual ability to supported chose there.

Keywords: married couples, psychological factors, sat is faction, mutual relations, influence.

Актуальність дослідження: В наш час, коли Україна переживає дуже складні часи, це відображається в основному на стосунках подружжя, їх взаємостосунках, емоційному стані, фінансовому положенні, що дуже позначається на задоволеності шлюбом. Деякі з подружжя сваряться із-за ситуації, яка склалася в країні, деякі з подружжя на даний час штучно стримують емоції, що може призвести до депресії, стресів. На думку психологів все це негативно впливає на задоволеність шлюбом, на емоційний стан, почуття.

В психології, соціології, демографії, сімейному праві багато уваги присвячено інституту сім'ї. Всі ці науки вивчають проблематику подружніх стосунків починаючи від їх створення та подальшого розвитку.

Родинні стосунки між чоловіком і жінкою мають таку саме тривалу історію, як і весь людський рід. Характер взаємин подружжя в родині змінюється від однієї суспільно-економічної формації до іншої від доби до доби й визначається зрештою економічним ладом суспільства.

Дослідження окремих аспектів становлення та розвитку української сім'ї в другій половині ХІХ - початок ХХ століть провели такі психологи, як: О.Євтушенко,О. Кондратюк, Р. Чмелик, П. Чубинський. Особливий сплеск активності у вивченні сім'ї та шлюбу розпочався в період незалежності України до середини 90-х років ХХ століття. На зміни, які відбулися у сім'ях, вказують психологи, як: Ю.Е. Альошина, О.Н. Волкова, Т.М. Михайликова, Т.А. Гуркота ін.

Більшість психологів передбачають, що велику роль в особистісних, соціально обумовлених характеристиках подружжя залежить від оцінки якості їх шлюбу й загального здоров'я сім'ї. Дослідження продовжують розкривати В.С. Торохтій, Є.Г. Ейдемиллер, У. Юстицкис, В.М. Дружинін, Н.Л. Москвичева, Р.Г. Гурова, та ін., вони досліджують особливості цінностей, орієнтацій і уявлень про родину і шлюб, люди, які створили власну сім'ю і які готуються до цього.

Метою статті є: вивчення чинників, які найчастіше впливають на задоволеність відносинами подружжя з метою розроблення в майбутньому основної програми оптимізації взаємовідносин у сім'ї.

Дослідження сім'ї та подружніх відносин має залежність від виділення конкретних установок як чинників, які впливають на задоволеність сімейними відносинами подружжя, їх установок, на задоволеність шлюбом на які не наводиться науково обґрунтовані дані.

Отримані результати зводяться до можливості розробки з їхньої основної програми оптимізації сімейних відносин також до можливості проведення подальших досліджень у сфері сімейно-шлюбних відносин із виходом на гендерні особливості подружніх установок.

Якщо подивитись статистику [електронна стаття газети «Лізинг, моніторинг Сім'ї» під назвою «Криза шлюбу або розлучення по українські»]то за останні роки кількість розлучень збільшилась. Україна б'є рекорди за кількістю розірвання шлюбів в країнах Європи. Так, минулого року ми обігнали Росію, в якій на 1000 мешканців припадає 5 розлучень, тоді, як у нас - 5,3. Найменшим цей показник (0,90) є у країнах Європи, де доволі сильний вплив католицької церкви, - Польщі, Ірландії та Італії. Міцні сім'ї також у Боснії та Герцеговині, Македонії та Чорногорії, що не дивно, адже там значна частина населення сповідує іслам. Відтак напрошується висновок, що запорукою довготривалого сімейного щастя є міцні релігійні традиції в державі.

«Дійсно, я підтверджую, що на сьогоднішній день залишається ще високий відсоток розлучень в Україні - це від 52 до 61% розлучень припадає на молоді сім'ї, на молоді пари. По цьому дослідженню ми бачимо, що пік розлучень припадає на перші роки - від 3 місяців до півтора року, коли йде непорозуміння між чоловіком та жінкою, недовіра, нещирі відносини, фінансові труднощі. Тому дане дослідження чітко і прозоро нам каже про ті моменти, на які нам потрібно робити акценти у програмі підтримки сім'ї. Ми бачимо, що головна підтримка має бути спрямована на формування і підготовку молодих людей, які вступають у подружжя», - наголошує Руслан Ковбаса[Електронна стаття «Радіо свобода» під назвою «Чому в Україні кожна друга подружня пара розлучається?»].

15 травня 2013 року український уряд затвердив Державну цільову соціальну програму підтримки сім'ї до 2016 року, головним розробником якої є Міністерство соціальної політки. І оскільки дослідження «Фактори сімейного щастя» проводилося за підтримки Мінсоцполітики, то його висновки чиновники обіцяють взяти до уваги. Зокрема, йде мова про запровадження спеціальних дисциплін у школах, вишах та центрах сімейної консультації. Про це говорить Руслан Ковбаса, директор Департаменту сім'ї та дітей Міністерства соціальної політики України.

В західних регіонах України найменше всього розлучень, це пов'язано по-перше з тим, що там збереглися релігійні погляди, традиції, яких люди дотримуються; по-друге велику роль грає приклад батьків, певні правила, рамки які створюються в середині сім'ї.

«Основна причина розлучень - непідготовленість». За словами Адріана Буковинського, основною причиною розлучень є непідготовленість до подружнього життя. А цим мають займатися батьки (показуючи власний приклад) та школа (проводячи на ці теми спеціальні уроки).«Можна стверджувати, що криза інституції сім'ї поглиблюється і проектується на наступні покоління. Основна причина - це непідготовленість до життя в подружжі, нестача знань та порушені ціннісні орієнтири. Комплексна підготовка до життя в подружжі допоможе зменшити кількість розлучень і покращити демографічну ситуацію. Якою є сім'я на сьогоднішній день? Найперше і в основному, вона є неповною. Сьогодні поняття сім'ї спотворене і люди, які створюють сім'ю і мають потребу до міцних і надійних відносин, у переважній своїй більшості не вміють і не можуть собі їх забезпечити. Чому? Тому що не навчили, не показали приклад. Шлях до нещасливого життя лежить через образи, нерозуміння, побутові негаразди та нестримані емоції», - каже А. Буковинський.

Розлучення приводять не тільки до демографічного спаду, соціального, а і до психологічних травм.

В перші півроку подружжя стикається не тільки з фінансовими труднощами, але виникають і фізичні, емоційні. Одним з таких факторів є ревнощі, які грають дуже важливу роль в подружньому житті. Як зазначив В.Шекспір «Ревнощі - це іржа, чудовисько, яке саме себе зачиняє і саме себе народжує» [с.15 С.О. Дєніжна, С.О. Сова 2010]. Ревнощі проявляються у вигляді болісного сумніву, суперництва, недовіри до другої половини. Проте подружжя досягає у відносинах порозуміння ревнощі зникають.

Великі травми отримує особистість, коли один з подружжя вживає алкоголь або вдається до насильства. Дружина починає думати: «Він любить випити, але кохатиму його так, що він кине пити», «Якщо ти мене любиш, ти знатимеш, що хочу, як я попрошу тебе звідси» тощо. Помилок про кохання є безліч, проте треба ще виділити неусвідомлене ототожнення любові з залежністю, що у бажанні одного партнера відчувати задоволеність і турботу разом із небажанням переносити біль, пов'язаний зі зростанням. У цьому відсутня зацікавленість у духовному зростанні партнера. Дуже впливовим фактором в стосунках подружжя є поява дитини, особливо це впливає коли подружжя довгий час жили самі. Вони звикли приділяти увагу лише один одному, особливо до цього звикають чоловіки і коли в сім'ї з'являється дитина зрозуміло, що вся увага буде приділятися дитині. Тоді в чоловікові проявляються ревнощі до дитини до стосунків, тому, що дружина більшу увагу приділяє дитині. Всі ці фактори призводить до психологічних проблем в середині подружніх стосунків. В одних це закінчується розлученням, а деякі подружжя залишаються жити із цим до глибокої старості.

Кожен з подружжя грає свою роль в сім'ї. Один з вітчизняних підходів до вирішення подружніх ролей демонструє Т.С. Яценко, коли згадує чотири основні ролі: сексуальний партнер, друг (аналог емоційної функції і функції культурного спілкування), опікун (виховання дітей), покровитель (господарчо-побутова роль).

Т.С. Яценко вважає, що для нормального шлюбу достатньо дотримуватись правил: «По-перше, присутність всіх чотирьох ролей (хоча якась з них може переважати). По-друге, виключення додаткових ролей (якщо тільки їх наявність не узгоджена чоловіком та дружиною і не викликає у них протесту)» [с. 23 Ковальов С.В., 1997,]. Фактично модель Т.С. Яценко ігнорує функцію первинного соціального контролю, оскільки термін «опікун» в російській мові має чітке значення стосунків з дітьми.

Нормально функціонуюча сім'я - це сім'я, яка з відповідальністю та диференційно виконує свої функції в наслідок чого задовольняється потреба в рості та змінах, як сім'ї в цілому, так і кожного її члена окремо. Згідно точки зору Ледерера та Джексона, хорошим шлюбом вважається той, який характеризується наступними ознаками: толерантність, повага один до одного, чесність, бажання бути разом, схожість інтересів та ціннісних орієнтацій. А.Н. Обозова (1976) вважає, що стабільніший шлюб обумовлюється співвідношенням інтересів та духовних цінностей подружжя контрастністю їх особистісних якостей[с.42 Е.Ейдеміллер, В.Юстикс «Психологія та психотерапія сім'ї»].

Як зазначає Р.У. Річардсон, що позитивна сімейна динаміка - це результат постійних зусиль усіх, хто проживає в сім'ї. Хороший сімейний клімат створюється кожен день та постійно регулюється, а особа стає вільною та незалежною лише тоді коли контролює своє внутрішнє життя, коли вона стає вільною від гнітючих хвилювань минулого. Необхідна також духовна зрілість та бажання, ще й те, що саме найголовніше - це труд душі, творчий труд души і любові спрямований по розумним каналам взаємовідносин, які додані за законами науки та творчості сімейних відносин.

[с.2 Р.У. Річардсон «Силы семейных уз»] .

Гарний шлюб - цетакий шлюб, коли обидві людини розуміють, що разом вони розширюють можливості кожного, створюють таке життя, яке один не зміг би створити для себе. Це стосується не тільки матеріальної складової, скільки емоційно-психологічної та біологічної. Можна разом заводити та ростити дітей, створювати радість та турботу один одного, приємні хвилювання, які люди не можуть отримати з сторонніми людьми. Поняття, синтонність, співчуття та втішання, емоційна підтримка - це те, що люди можуть отримувати один від одного в шлюбі. Шлюб - це розмова. Все можна обговорити про все можна домовитись, якщо цим займатися. Сутність шлюбної терапії - це фасілітація контакту між подружжям, а також передача їм відповідальності за власне благополуччя[2012 журнал № 3«Практической психологии и психоанализа» А.Я. Варга «Психотерапия коммуникаций в супружеской паре»] .

Гармонійність сімейних взаємин є умовою психологічного здоров'я сім'ї. Визначаючи здорову сім'ю, підкреслимо, що вона вільна від дезорганізуючої внутрішньо-сімейної психологічної напруженості і конфліктів, не відчуває дискомфорту подружніх взаємин, має перспективи і не розпадається під впливом незначних труднощів. Це комплексний узагальнений показник соціальної активності її членів у внутрішньо-сімейних стосунках, в соціальному середовищі і в професійній сфері діяльності членів сім'ї. Він відображає душевне благополуччя членів сім'ї, що забезпечує адекватну їх життєвим умовам регуляцію поведінки у спілкуванні та діяльності. Передумовами створення гармонійної сім'ї є: подружня сумісність або адаптація; інтимність або симпатія, прихильність, еротична прив'язаність, емоційна близькість, кохання; автономність або спрямованість до особистісного розвитку кожного члена сім'ї.

Отже, однією з основних ознак гармонійної, психологічно здорової сім'ї є особистісна автономність партнерів, а дисгармонійної - її брак або викривлення в бік цілковитого відчуження. [Електрона стаття «Технології сімейного консультування»]

Для того щоб виявити, які психологічні чинники впливають на задоволеність подружжя, що заважає подружжю в стосунках, впливає на їх оптимізацію, були проведені дослідження на основі психологічних методик.

Об'єктом дослідження стали 25 пар, різного віку - від 18 до 50 років. 5 пар від 18 до 20 років зі стажем подружнього життя три роки; 10 пар віком від 23 до 30 років зі стажем подружнього життя п'ять - шість років; 5 пар від 33 до 40 років зі стажем подружнього життя 10 років та 5 пар від 42 до 50 років зі стажем подружнього життя 15 років. Досліджувані обирались методом вільної підбору та анонімного анкетування.

Дослідження проводилось за допомогою методики опитувальника «Спілкування в родині» (Ю.Е. Алешіна, Л.Я. Гозман, Е.М. Дубовская), вимірювались довірчість спілкування в подружній парі, схожість у поглядах, спільність символів, взаєморозуміння подружжя, легкість і псіхотерапевтічность спілкування.

Вони проводились для того, щоб повноцінно оцінити вільні думки та погляди подружжя,щоб знайти психологічний підхід до оптимізації стосунків молодого подружжя.

Отримані результати перенесені в діаграму та вимірюються в відсотках за 100 бальною шкалою. Погляди поділені на чоловіка, дружину окремо та як пара відповідала разом.

Як видно з рисунку 1 в більшості опитуваних взагалі позитивне ставлення до шлюбу. На думку сімейних пар шлюбні відносини, необхідно розпочинати в 25-27 років. Пояснюють вони це тим, що в такому віці шлюб укладається вже усвідомлено, зважено оптимізуються шлюбні відносини, в такому віці також легше знайти психологічний підхід. Проаналізувавши діаграму можна сказати, що більшість вважає, що дуже велику роль в стосунках грають почуття, взаємоповага, взаєморозуміння. На думку опитуваних без цих факторів дуже важко оптимізувати шлюбні стосунки та знайти психологічний підхід.

З суми опитуваних 20,1% опитуваних вважає, що на оптимізацію дуже великий вплив мають побутові відносини. в основному 90% це чоловіків вважають, що негативний вплив на шлюбні відносини має виховання дітей. Це призводить до суперечок, розбіжностей в поглядах.

Результати спілкування показали, що кризовий вік у стосунках подружжя проявляється приблизно від 5 до 6 років спільного життя та від 10 до 15 років, в ці періоди оптимізація стосунків край необхідна для збереження сім'ї. На думку обох з подружжя та з результатів опитування видно, що великий вплив має проведення вільного часу, спілкування. Також було встановлено, що дуже велику роль відіграє зайнятість на роботі.Мала відсоткова шкала результатів показала, що конфліктні ситуації, які не унеможливлюють проведення оптимізації подружніх стосунків в основному припадають на перші роки подружнього життя. На це великий вплив має сформована система цінностей і значні розбіжності в індивідуальних системах цінностей.

Великий результат не задоволеності опитуваних чоловіків зазначили, що конфлікти заважають в інтимному житті. З 89% опитуваних осіб не бачать себе на прийомі у психолога для вирішення та оптимізації проблем в подружньому житті. Вони вважають, що оптимізувати стосунки можна лише своїми силами.

Згідно отриманих результатів можна надати наступні рекомендації для оптимізації подружніх стосунків. Щоб вирішити проблеми, що виникають та оптимізувати стосунки подружжю необхідно перед вступом у шлюб, пройти роботу з психологом. Це потрібно для вирішення свої внутрішніх страхів, психологічних проблем, може для того, щоб відповісти на деякі питання, що переважають, розібратися в самому собі.

Враховуючи результати опитування в період кризового віку подружжю необхідно для оптимізації стосунків вирішити фундаментальні питання близькості, створити позитивний емоційний клімат, досягти взаєморозуміння. При необхідності слід звернутись до сімейного психолога, який допоможе віднайти шлях до вирішення важливих питань та оптимізації стосунків.

Успішність шлюбного життя залежить від того наскільки партнери можуть увійти у внутрішній світ, усвідомити особистісні індивідуальні особливості. Від цього залежить оптимізація подружніх стосунків, весь процес переходу від свого «Я» до внутрішнього психологічного утворення «Ми». Коли подружжя це усвідомить, їх стосунки будуть на шляху завершення оптимізації.

Саме найголовніше в оптимізації подружніх стосунків полягає в тому, щоб не уникати конфліктів, а старатись вирішити їх за допомогою спільних інтересів зацікавленістю думки другої половини.

Таким чином, в результаті проведених досліджень можна зробити висновок, що на думку опитуваних нами подружніх пар головними чинниками збереження шлюбу є:

· Узгодженість сімейних ролей;

· Сімейних обов'язків;

· Забезпечення виконання сімейних функцій;

· Інтимні стосунки;

· Нейтралізація впливу батьківських родин подружжя.

Перспективи дослідження вбачаємо у розробці та апробації методів глибино-психологічної діагностики причин сімейних дисгармоній та оптимізації подружнього спілкування особливо в наш час.

Література

1. електронна стаття газети «Лізинг, моніторинг Сім'ї» під назвою «Криза шлюбу або розлучення по українські»-http://smi.liga.net/articles/2013-10-10/11124435-kriza_shlyubu_abo_rozluchennya_po_ukra_nski.htm.

2. Електронна стаття «Радіо свобода» під назвою «Чому в Україні кожна друга подружня пара розлучається?»- http://www.radiosvoboda.org/articleprintview/25016301.html

3.С.О. Дєніжна, М.О. Сова «Етика і психологія сімейного життя »:/ М.О. Дєніжна, М.О. Сова Навчальний посібник - 2010 - Київ.

4. С.В. Ковальов «Психология семейных отношений»/ С. В. Ковалев. - Москва: Педагогика, 1987. - 159 с.

5. Е. Еідмер, В. Юстицкіс «Психологія та психотерапія в сім'ї» 4-е вид. СПБ: Пітер, 2008- 672с. (серія майстра психології).

6. Р.УРичардсон.Силы семейных уз: Пер. с англ. - СПб.: Изд. «Акцидент», 1994. - 136 с.: ил.

7. А.Я. Варга журнал № 3«Практической психологии и психоанализа» 2012 «Психотерапия коммуникаций в супружеской паре» - http://psyjournal.ru/psyjournal/articles/detail.php?ID=3234

8. Електрона стаття «Технології сімейного консультування» -http://e-works.com.ua/work/6601_Tehnologii_simeinogo_konsyltyvannya.html

Размещено на Allbest.ru