Гаррі Стек Салліван
Основні біографічні відомості про життя та творчість Гаррі Стека Саллівана як американського психолога і психіатра, представника неофрейдизму, засновника інтерперсонального психоаналізу. Формування поглядів та розробка теорії Саллівана, роботи вченого.
Рубрика | Психология |
Вид | биография |
Язык | украинский |
Дата добавления | 04.11.2014 |
Размер файла | 16,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Гаррі Стек Салліван
1. Біографія
Гаррі Стек Салліван (Harry Stack Sullivan) народився 21 лютого 1892 року до маленької фермі поблизу Нориче, штат Нью-Йорк. В дитинстві він був дуже самотній, страждав на шизофренію, переживши принаймні один випадок її загострення. Може бути, саме власна хвороба, що робила деколи майже неможливим нормальний контакт з оточуючими, спонукала Саллівана на вивчення психіатрії та привела в кінцевому рахунку до створення теорії міжособистісних відносин.
Так чи інакше, але Салліван переїхав до Чикаго, почавши навчатися там медицині і продовжувати своє лікування, зокрема пройшов понад сімдесят годин психоаналізу. У 1917 році, коли Сполучені Штати вступили в Першу світову війну, Салліван щойно закінчив Чиказький медичний коледж і відразу ж потрапив до армії. Після війни він продовжив службу в якості медика у Федеральній раді професійної освіти, а потім в Службі народного здоров'я.
У 1922 році Салліван почав працювати в столичній лікарні св. Єлизавети (Вашингтон, округ Колумбія). Там він вперше застосував радикальні методи лікування пацієнтів, які страждають особливо серйозними психічними розладами. З цього часу і до початку 30-х років Салліван займався дослідженнями в області шизофренії, заробивши собі репутацію блискучого клініциста. Переїхавши з Вашингтона в Таусон, штат Меріленд, Салліван продовжив свої заняття, співпрацюючи з медичною школою Мерілендського університету та працюючи в лікарні Шеппарда і Е. Пратта. Рукописи Саллівана про шизофренію, що відносяться до цього періоду, згодом були зібрані його учнями та опубліковані окремою книгою під назвою Schisofrenia as a human process («Шизофренія як людський процес», NY, 1962). Крім того, саме там, в Таусон, Салліван в 1929 році почав формулювати основні положення своєї теорії міжособистісних відносин.
Придбавши значний досвід в області психіатрії, Салліван в 1931 році переїхав до Нью-Йорк і відкрив власний кабінет, в якому вивчав у пацієнтів обсессивное процеси. Уже будучи визнаним фахівцем і модним лікарем з великою практикою (його кабінет розташовувався на Парк-Авеню), Салліван продовжував вчитися. Так, він пройшов у Клари Томпсон (C. Thompson) офіційний курс навчання психоаналізу.
Ще працюючи в лікарні св. Єлизавети, Салліван познайомився з визнаним главою нейропсихіатрії Вільямом Алансона Уайтом і тепер став президентом Психіатричного фонду Уайта (1933), а через кілька років, в 1936 році зайняв пост директора заснованого фондом навчального закладу - Вашингтонської школи психіатрії. До цього часу теорія міжособистісних відносин остаточно була розроблена, і в 1938 році Салліван став співвидавцем, а потім єдиним видавцем журналу «Психіатрія», в якому публікувалися матеріали, присвячені цій теорії.
Лекції, які Салліван читав студентам Вашингтонської школи психіатрії в 1943-1947 роках, після його смерті також були видані його послідовниками та учнями. Лекції 1943 увійшли в книгу Clinical studies in psychiatry («Клінічні дослідження в психіатрії», NY, 1956), на основі циклу лекцій 1944-1945 років складена книга The psychiatriс interview («Психіатричне інтерв'ю», NY, 1954), а лекції 1946-1947 років вийшли під назвою The interpersonal theory of psychiatry («Міжособистісна теорія психіатрії», NY, 1953).
У 1947 році Салліван опублікував у видавництві Психіатричного Фонду Уайта свою єдину прижиттєву книгу Conceptions of modern psychiatry («Концепції сучасної психіатрії», Washington DC, 1947).
Займаючись медичними дослідженнями і педагогікою, Салліван не втрачав зв'язку з армією США, соціальними та державними службами. У 1940-1941 роках він працював консультантом в системі призовної служби, а під час війни розробляв процедури відбору, зміцнення моралі і ефективного лідерства. Наприкінці 40-х років Салліван представляв США в підготовці різних проектів ЮНЕСКО і брав участь в проекті з вивчення впливу напруженості на міжнародні відносини. У 1948 році він став членом комісії з підготовки всесвітнього Конгресу по психічному здоров'ю.
За іронією долі, ставлення самого Саллівана з людьми рідко приносили йому задоволення і впродовж усього життя залишалися поверхневими і амбівалентним. Проте, всупереч цим труднощам або, можливо, саме завдяки їм, Салліван вніс величезний внесок у розуміння природи людської особистості. Іншими словами, «спася інших, він жертвував собою… він так і не досяг ні безпосередності в спілкуванні, ні здатності до близьких стосунків: його власна школа міжособистісних відносин працювала лише заради інших» (Lestor Haven, 1987, p. 184).
Салліван помер 14 січня 1949 року в Парижі, по дорозі додому зі зборів Виконавчої ради Всесвітньої федерації психічного здоров'я, що проходив в Амстердамі. Після нього не залишилося сім'ї - тільки купи рукописів, заповіданих психіатричних фонду Уайта, які були дбайливо розібрані і опубліковані вірними учнями, що продовжують справу життя Гаррі Стек Салліван.
2. Погляди
Свою теорію Салліван назвав «интерперсональной теорією психіатрії». В її основі лежать три принципи, запозичені з біології: принцип комунального (громадського) існування, принцип функціональної активності і принцип організації. При цьому Салліван модифікує і поєднує у своїй концепції два найбільш поширених в США психологічних напрямки: психоаналіз і біхевіоризм.
Особистість людини, по Салливану, є не вродженою якістю, але формується в процесі спілкування немовляти з оточуючими, тобто «особистість - це модель повторюваних міжособистісних, інтерперсональних відносин». У своєму розвитку дитина проходить кілька етапів - від дитинства до юнацтва, причому на кожному етапі формується певна модель. У дитинстві ця модель формується на основі спільних з однолітками ігор, в пред'юношестве - на основі спілкування з представниками іншої статі і т. Д. Хоча дитина не народжується з певними соціальними почуттями, вони формуються у нього в перші дні життя, їх розвиток пов'язаний з прагненням людини до розрядки напруги, створюваного його потребами.
Салліван вважав, що потреба і створює напруженість, і формує способи її подолання - динамізми, які є не тільки моделями енергетичних трансформацій, але і своєрідним способом накопичення досвіду, знань, необхідних для задоволення потреб, для адаптації. При цьому існують більш і менш важливі для життя динамізми, які задовольняють різні за ступенем важливості потреби. Головними, провідними для всіх людей потребами Салліван вважав потреба в ніжності і потреба в уникненні тривоги. Проте можливості їх задоволення різні, так як для реалізації потреби в ласці існують певні динамізми, що допомагають дитині отримувати її від близьких. Джерела ж тривоги настільки різноманітні й непередбачувані, що не можна повністю виключити можливість неприємних, що викликають занепокоєння подій з життя людини. Таким чином, ця потреба в уникненні тривоги стає провідною для особистості і визначає формування «Я-системи», що лежить в її основі.
Говорячи про «Я-системи», Салліван виділяє три її структури: гарне Я, погане Я і не-Я. Прагнення до персоніфікації себе як хорошого Я і уникнення думок про себе як про поганий Я є найбільш важливими для особистості, так як думка про себе як про поганий є джерелом постійної тривоги. Для захисту своєї позитивної персоніфікації людина формує спеціальний механізм, який Салліван назвав виборчим увагою. Цей механізм відсіває все подразники, які можуть принести тривогу, змінити думку людини про себе. Так як основні причини тривоги криються в спілкуванні з іншими людьми, то виборче увагу регулює не тільки власну персоніфікацію, але і образи інших людей.
Виходячи з ідеї про пріоритетний вплив спілкування на розвиток особистості, Салліван, природно, приділяв велику увагу вивченню характеру спілкування, формуванню образів оточуючих. Йому належить основне для соціальної психології вивчення ролі стереотипів у сприйнятті людьми один одного, дослідження формування контролюючих моделей, які оптимізують процес спілкування.
Хоча Салліван поділяв думку психоаналітиків про несвідомому характері основних потреб (зокрема, потреб у ніжності і уникненні тривоги), однак він заперечував думку про їх природжений характер, як і про уродженості агресивного інстинкту. Він вважав, що і агресія, і занепокоєння з неминучістю розвиваються у дитини вже в перші дні його життя. Він заражається занепокоєнням від матері, яка хвилюється, чи добре йому, ситий він, чи здоровий. Надалі з'являються вже власні причини для занепокоєння, стимулюючі розвиток виборчого уваги. Незадоволення важливих для дитини потреб призводить до розвитку агресії, причому в залежності від того, яка структура Я-системи більш розвинена - добрий Я або погане Я, - домінує той чи інший спосіб вирішення ситуації. Так, при домінуванні поганого Я вина найчастіше перекладається на інших. Ці ідеї Саллівана лягли в основу деяких тестів.
Теорія Саллівана стала одній з перших спроб з'єднати різні підходи до розуміння закономірностей розвитку особистості. Успішність цього досвіду призвела до прагненню сучасних психологів запозичувати найбільш значущі погляди і відкриття з різних психологічних шкіл, розширюючи рамки традиційних напрямів. Роботи Саллівана надали великий вплив не тільки на психологію особистості, а й на соціальну психологію, поклавши початок численним дослідженням особливостей сприйняття при спілкуванні людей.
3. Роботи вченого
салліван психоаналіз неофрейдизм
· Психопатологія особистості (Personal Psychopathology, 1934, опубл. В 1970);
· Концепції сучасної психіатрії (Conceptions of Modern Psychiatry, 1940);
· Интерперсональная теорія психіатрії (Interpersonal Theory of Psychiatry, 1953);
· Психіатричне інтерв'ю (Psychiatric Interview, 1954);
· Шизофренія як людський процес (Schizophrenia as a Human Process, 1962);
· Синтез психіатрії та соціальних наук (The Fusion of Psychiatry and Social Science, 1964).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Біхевіоризм - концепція науки про поводження. Основні положення біхевіоризму Уотсона. Вплив експериментальної зоопсихології на формування нової системи психології. Історія про розумного коня Ганса. Сторінки життя американського психолога Е.Лі Торндайка.
реферат [20,1 K], добавлен 26.10.2010Життя Е. Фромма. Історія виникнення гуманістичного психоаналізу. Значення соціологічних, політичних, економічних факторів у формуванні особистості. Спосіб розв’язання конфлікту між свободою і безпекою. Теорія відчуження людини. Сучасна криза психоаналізу.
реферат [22,4 K], добавлен 10.03.2014Поява та розвиток індустріальної організаційної психології. Короткі біографічні відомості про психолога Хьюго Мюнстерберга, його вклад в розвиток судової, клінічної та індустріальної психології, основні праці. Прикладна психологія в Сполучених Штатах.
реферат [25,7 K], добавлен 26.10.2010Розуміння різними авторами якості життя, залежність від цього показника ефективності роботи особистості. Психологічні особливості якості життя пацієнтів психоневрологічного диспенсеру м. Дніпропетровська, зміна показників у динаміці психотерапії.
дипломная работа [571,0 K], добавлен 09.02.2012Індивідуальне життя як предмет психологічного консультування. Перетворення індивідуальної свідомості психолога в системі наукових понять. Психологічне консультування у світлі культурно-історичної теорії Л.С. Виготського. Побудова ідеальних об'єктів.
реферат [20,5 K], добавлен 27.04.2010Поняття та предмет вивчення глибинної психології, основні ідеї та мотиви, місце та значення в її популяризації швейцарського психолога К.Г. Юнга. Короткий нарис життя та творчого становлення великого психолога, його вклад в розвиток науки початку ХХ ст.
реферат [24,3 K], добавлен 18.04.2010Психоаналітична психотерапія заснована на принципах класичного психоаналізу. Основна задача психотерапевта в рамках психоаналізу полягає в тому, щоб зробити несвідоме свідомим, усвідомити несвідоме. Вимоги та очікування від пацієнта. Стадії психоаналізу.
реферат [22,0 K], добавлен 16.05.2008Класичні теорії несвідомого в сучасній психології: З. Фрейд, А. Адлер, К. Г. Юнг, Е. Фромм, К. Хорні. Символдрама як представник сучасних напрямків психоаналізу. Сон як особливий прояв несвідомої сфери психіки. Порушення нормального сну, лунатизм.
курсовая работа [69,0 K], добавлен 22.04.2010Функціональні обов’язки практичного психолога в умовах освітнього закладу. Задачі та методи діагностики психічних станів та психічних процесів. Особливості застосування тестових методик в процесі діагностики. Розробка схеми спостереження за учнем у класі.
отчет по практике [3,9 M], добавлен 03.06.2014Психологічна корекція як сфера діяльності практичного психолога. Методи проведення тренінгів, поведінковий напрям в роботі. Комунікація: основні підходи в психології; формування групи, презентація тренінга; аналіз комунікативної некомпетентності.
курсовая работа [41,8 K], добавлен 16.02.2011Порядок та етапи формування основних ідей вчення Зиґмунда Фрейда, розробка ним основ психоаналізу. Суперечність між формальним визначенням місця й ролі позасвідомого в психіці людини та фактичним знанням головних його рис в психоаналізі З. Фрейда.
реферат [20,6 K], добавлен 14.04.2010Особистісні теорії мотивації - теоретичний аспект питання про цінності людини. Високі цінності людини і пошук сенсу життя. Мотивація як процес у певному середовищі та ситуації. Структура мотиваційної сфери, трудова типологія. Формування трудових типів.
дипломная работа [4,4 M], добавлен 04.10.2010Особливості соціалізації, формування особистості та психічного розвитку учнів початкових класів. Робота шкільного психолога з учнями початкових класів, труднощі адаптації дитини до умов шкільного закладу. Корекція психологічної готовності дітей до школи.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 09.11.2012Молодший шкільний вік: адаптаційні, навчальні и поведінкові труднощі. Соціально-психологічний тренінг для корекційної роботи з молодшими школярами (розробка С.Л. Коробко). Загальна характеристика корекційної роботи психолога з молодшими школярами.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 21.03.2010Поняття "важковиховувані діти", причини девіантної поведінки підлітків. Педагогічна профілактика важковихованості учнів. Основні шляхи і засоби виховання педагогічно занедбаних дітей. Методичні рекомендації вчителям щодо роботи з важковиховуваними учнями.
курсовая работа [268,4 K], добавлен 16.11.2014Характеристика розумової активності дітей раннього віку, умови формування. Супровід практичного психолога в розвитку дитини, етапи залучення вихователів і батьків до системи. Принципи психодіагностичної роботи фахівця. Моделі розумового розвитку.
контрольная работа [29,6 K], добавлен 08.06.2015Літературна творчість, кар'єра, армійський досвід Берна, його розвиток як психотерапевта. Комплекси, пов'язані з ранніми дитячими враженнями, переживаннями. Психологічні типи особистости. Основні положення теорії. Види трансакций, характеристика Я-станів.
реферат [379,2 K], добавлен 23.04.2013Характеристика спеціальних умінь практичного психолога у збереженні власного психічного гомеостазу, що включають самопізнання як невід'ємний компонент життя особистості і копітка робота, що вимагає від суб'єкта значних зусиль, невпинної праці над собою.
реферат [21,1 K], добавлен 03.01.2011Людина як об’єкт управління. Особливості формування "образу Я" як психологічного явища. Установка поведінки та процес її формування за допомогою психоаналізу. Орієнтація реклами в Україні. Головні особливості підліткової психіки, її чутливість до реклами.
курсовая работа [76,6 K], добавлен 02.12.2011Методологічні основи діяльності психологічної служби у сфері освіти. Принципи і цілі діяльності психолога в школі. План роботи психологічної служби в початковій школі. Складання плану роботи практичного психолога в початковій школі на поточний рік.
курсовая работа [61,2 K], добавлен 16.07.2011