Специфічне для кожного віку співвідношення внутрішніх процесів розвитку і його зовнішніх умов створюють ту соціальну ситуацію, яка детермінує психічний розвиток людини. Підлітковий вік звичайно характеризують як переломний, перехідний, критичний, але частіше як вік статевого дозрівання. Ще Л.С. Виготський наголошував, що основна особливість підліткового віку полягає в неузгодженості процесів статевого дозрівання, загальноорганічного розвитку та соціального формування. Нині ця суперечність, зумовлена випереджанням статевого визрівання, має особливо гострий характер [10,c.10].

Основний зміст та специфіку всіх сторін розвитку (фізичного, розумового, морального, соціального та ін.) у підлітковому віці визначає перехід від дитинства до дорослості. У всіх напрямах відбувається становлення якісних новоутворень внаслідок перебудови організму, трансформації взаємин з дорослими та однолітками, освоєння нових способів соціальної взаємодії, змісту морально-етичних норм, розвитку самосвідомості, інтересів, пізнавальної та учбової діяльності.

Серед умов сучасного життя вирізняються такі, що сприяють становленню дорослості підлітків (акселерація фізичного та статевого дозрівання, інтенсивне спілкування з однолітками, більш рання самостійність через зайнятість батьків, величезний потік різноманітної за змістом інформації тощо), і такі, що гальмують цей процес (зайнятість тільки учінням при відсутності інших серйозних обов'язків, прагнення багатьох батьків надмірно опікуватися дітьми тощо) [11,c.58, 17].

Соціальна активність підлітків спрямована насамперед на прийняття та засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, характерних для світу дорослих та стосунків між ними.

Ламання старих психологічних структур, характерне для цього віку, призводить до справжнього вибуху непокори, зухвальства та важковиховуваності. У повсякденному житті, у школі, сім'ї дуже часто можна почути такі розмови: був слухняним хлопчиком, а тепер встав норовистим та грубим; був спокійним - став неврівноваженим і т.д.

Розглянемо більш детально деякі основні характеристики підліткового віку для того, щоб зрозуміти причини і механізм виникнення агресії у цьому віковому періоді.

Перша загальна закономірність і гостра проблема підліткового віку, як ми вже зазначали, - це перебудова відносин з батьками, перехід від дитячої залежності до відносин, які основані на взаємоповазі ті рівності.

Закінчення дитинства і перехід у світ дорослих пов'язан із розвитком у свідомості підлітка критичного рефлектуючого мислення у розумовій формі. Це є визначальним станом підлітка у психіки. Він і створює основне ведуче протиріччя в житті підлітка. Як вказує І.С. Кон, він не володіє логікою, але вона виникає в його свідомості як якась примусова сила. Вона потребує на будь-яке запитання однозначної відповіді і оцінки. Це створює в свідомості підлітка тенденцію до максималізму, примушує його поступатися дружбою, вступати в антагоністичні стосунки з близькими людьми [12,c.34, 16].

Але, будучи за типом логіки мислення рівним дорослому, за життєвим досвідом і змістом свідомості підліток залишається ще дитиною. Протестуючи проти неправди, лицемірства і панування над ним світа дорослих, він у той же час потребує душевної теплоти, ласки, розуміння, ухвали дорослих.

Друга особливість і цінне психологічне набуття підлітка - відкриття свого внутрішнього світа. В цей період виникають проблеми самосвідомості і самовизначення. У тісному зв'язку з пошуками сенсу життя знаходиться бажання познати самого себе, свої здібності, можливості. Підліткове “Я” ще невизначене дифузно, воно нерідко переживається як неясний неспокій чи внутрішня пустота, яку необхідно чимось заповнити. Звідси зростає потреба у спілкуванні і одночасно підвищує вибірковість спілкування, потребу побути насамоті. Усвідомлення своєї особливості, несхожості на інших викликає досить характерне для цього віку почуття самотності чи страху самотності [12,с.205].

Основні риси негативної фази, відзначеної Ш. Бюлер, - “це підвищена чутливість і дратівливість, неспокійний і легко збудливий стан, а також фізичне і душевне нездужання, що виражається в дратівливості і вередуванні [15,с.10]. Підлітки незадоволені собою, їхня незадоволеність переноситься на навколишній світ. Ш. Бюлер пише: “Вони почувають, що їхній стан безрадісний, що їхня поведінка погана..., що їхні вимоги і безсердечні вчинки не виправдовуються обставинами, вони хочуть стати іншими, але їхнє тіло, їхня істота не підкоряється їм. Вони повинні бунтувати і кричати, проклинати і насміхатися, вихвалятися і сердитися, навіть якщо вони самі помічають дивність і незугарність своєї поведінки” [10,с.10].

Блер зазначає далі, що ненависть до себе і ворожість до навколишнього світу можуть бути присутніми одночасно, перебуваючи у зв'язку одна з одною, а можуть чергуватися, призводячи підлітка до самогубства. До цього приєднується ще низка нових внутрішніх потягів до “таємного, забороненого, незвичайного, до того, що виходить за межі звичайного і упорядкованого повсякденного життя”. Неслухняність, заняття забороненими справами мають у цей період особливо притягальну силу. Підліток почуває себе самотнім, чужим і неприємним оточуючому його житті дорослих і однолітків. Усюди сприймається насамперед негативне. Як найзвичайніші способи поведінки виступають пасивна меланхолія і агресивний самозахист.

Основу таких бурхливих проявів одні психологи (Т.В. Драгунова, Д.Б. Ельконін) вбачають в тому, що дорослі не змінюють своє поведінки у відповідь на появу у підлітків прагнення до нових форм взаємин з батьками та вчителями. Інші розглядають кризу підліткового віку як пряме відображення процесу статевого дозрівання, мало пов'язане з особливостями виховання, а треті (Т.П. Гаврилова) вважають, що така криза взагалі не є обов'язковою, і в багатьох підлітків її просто не буває [18, 21].

Психічні порушення мають декілька етапів розвитку. Будь-які психічні феномени, включають початкові прояви, розгорнуту стадію, етап завершення, період остаточних синдромів. У цей час підліткової кризи швидкість цього болючого циклу збільшується, в результаті чого який-небудь етап може бути або дуже коротким, або не виявлений зовсім. Тому дуже часто агресивна поведінка підлітка виявляється для його близьких, знайомих одноліток несподіваною і нічим не поясненою.

Л.М. Семенюк [13,с.22] встановлено, що у хлопчиків маються два пика проявлення агресивної поведінки: 12 років і 14-15 років. У дівчат також виявлено два пика: найбільший рівень проявлення агресивності в поведінці спостерігається в 11 і 13 років.

Порівняння ступеню виразності різних компонентів агресивної поведінки у хлопчиків та у дівчат, показало, що у перших виявляється більша схильність до прямої фізичної агресії і прямої вербальної агресії, а в дівчат - до прямої і непрямої вербальної агресії. Характерними особливостями усіх підлітків, схильних до агресивної поведінки є таки:

1. Сприймають велике коло ситуацій як загрозливі, ворожі їм.

2. Надчутливі до негативного ставлення до себе з боку оточення.

3. Не оцінюють власну агресію як агресивну поведінку.

4. Завжди звинувачують оточення у власній деструктивній поведінці

5. Не беруть на себе відповідальність за свої вчинки

6. Мають обмежений набір реакцій на проблемну ситуацію.

7. У відносинах виявляють низький рівень емпатії.

8. Слабо розвинений контроль над своїми емоціями.

9. Позитивно ставляться до агресії, тому що через агресію одержують почуття власної значимості і сили.

Кажучи про особливості агресії у підлітковому віці, необхідно зупинитися на факторах, які можуть сприяти виникненню дитячої агресивності.

2.2 Фактори, які впливають на формування агресивної поведінки підлітків

Таким чином, основна особливість підліткового віку полягає в неузгодженості процесів статевого дозрівання, загальноорганічного розвитку та соціального формування.

3.1 Описання вибірки, використані психодіагностичні інструментів та методів статистичного аналізу

Згідно до цілі нашого дослідження ми ознайомилися з існуючими техніками і методиками, які спрямовані на діагностику агресивної поведінки. Найбільш часто психологи використовують тест, розроблений А. Бассом і А. Дарки. Методика складається як самозвіт про схильність до форм агресивної поведінки, включає 75 пунктів і 8 шкал: “Вербальна агресія”, “Негативізм”, “Непряма агресія”, “Образливість”, “Роздратованість”, “Фізична агресія”, “Підозріння””, “Почуття вини”. Виділені шкали дозволяють оцінювати не тільки схильність до агресії, але й форми її прояву.

Індекс агресивності (як прямій, так і мотиваційною) включає шкали 1 (Фізична агресія), 3 (Роздратування) і 7 (Вербальна агресія). Нормой агресивності є величина її індексу, що дорівнює 21±4.

Індекс ворожості включає 5 (Образа) і 6 (Підозрілість) шкал. Нормой ворожості є величина її індексу, що дорівнює 6,5±3 -- 7±3.

Дослідження проводилося серед дітей підліткового віку методом вільної виборки. У досліді приймали участь 60 учнів 9-х класів середньої загальноосвітньої школи № 14 Індустріального району м. Дніпропетровська. З них 30 хлопців, та 30 дівчат.

За національністю українці становлять 75%, росіяни - 10%, азербайджани - 3,33%, армяни - 3,33%, грузини - 1,67%, та ті, що не знають своєї національності становлять 6,67% (мал. 1).

Мал. 1. Представники різних національностей у виборці (у відсотках). 1 - українці, 2 - росіяни, 3 - азербайджани, 4 - армяни, 5 - грузини.

Перед початком проведення дослідження з учасниками дослідження була проведена інструкція. Учасники повинні уважно прочитати запитання і проставити біля тих положень з якими вони згодні “так”, і “ні” проти тих положень, якими вони не згодні. Дослідження проводилося у денний час у спокійних обставинах. Отримані данні за тестом, були підраховані в балах за окремими питаннями, які виявляють наступні форми агресивних станів та їх рівня: фізична агресія; побічна агресія ; роздратованість; підозріливість; негативізм; образа; вербальна агресія; відчуття провини.

Також підліткам було запропоновано відповісти на ряд запитань, які стосуються стилю їхнього життя, їх уподобань. Під змістом питання містяться фактори, які, на мою думку, впливають на форму агресії (далі - фактори).

1. Які фільми Ви дивитися?

2. Ви віруючий (віруюча)?

3. Яке покарання застосовували батьки щодо Вас у дитинстві?

4. В які комп'ютерні ігри Ви граєте?

5. Ваше ставлення до нічних клубів?

6. Вам подобається проводити час у школі?

В залежності від варіанту відповіді, дослідний отримує бал:

Фактор № 1: фільми, що дивиться підліток (в залежності від жорстокості сцен показаних у фільмі бал збільшується):

1. бойовик, вестерн, істерн, кримінал, карате, трилер, жахи, пригоди, військовий - 7 балів;

2. фантастика, містика, фентезі - 6 балів;

3. комедія, пародія - 5 балів;

4. драма, мелодрама, трагедія - 4 бали;

5. документальний - 3 бали;

6. родинний, казка - 2 бали;

7. анімація - 1 бал.

Фактор № 2: віра в бога:

1. так - 1 бал;

2. ні - 0 балів.

Фактор № 3: метод виховання батьків щодо підлітка (в залежності від «складності» покарання бал збільшується):

1. Фізичні покарання - 4 бали;

2. Виховуючи лекції - 3 бали;

3. Починали ігнорувати і не розмовляти - 2 бали;

4. Батькам було усе одно - 1 бали.

Фактор № 4: комп'ютерні ігри (в залежності від жорстокості ігор бал збільшується):

1. «Стрелялки» - 4 бали;

2. Стратегії - 3 бали;

3. На логіку - 2 бали;

4. Ті, де не потрібно проявляти будь яку агресію - 1 бал;

Фактор № 5: вплив негативних компаній, що підліток може зустріти в нічних клубах (в залежності від відвідування нічних клубів бал збільшується):

1. Ходжу при першій же можливості - 3 бали;

2. Ходжу, але не тоді коли є гідна альтернатива - 2 бали;

3. Зовсім не ходжу - 1 бал.

Фактор № 6: школа (в залежності від причини не бажання бал зменшується):

1. Так - 4 бали;

2. Ні, не подобається ставлення вчителів - 3 бали;

3. Ні, не подобається ставлення учнів - 2 бали;

4. Ні, набридло ходити - 1бал.

Результати та їх інтерпретація

Відповіді (у відсотках) на задані додатково питання приведені на малюнках 2, 3, 4, 5, 6 та 7.

Мал. 2. Які фільми Ви дивитися? 1 - бойовик, вестерн, істерн, кримінал, карате, трилер, жахи, пригоди, військовий; 2 - комедія, пародія; 3 - драма, мелодрама, трагедія; 4 - фантастика, містика, фентезі, 5 - документальний; 6 - родинний, казка; 7 - анімація.

Мал. 3. Ви віруючий (віруюча)? 1 - так; 2 - ні.

Мал. 4. Яке покарання застосовували батьки щодо Вас у дитинстві? 1 - фізичні покарання; 2 - виховуючи лекції; 3 - батькам було усе одно 4 - починали ігнорувати і не розмовляти;

Мал. 5. В які комп'ютерні ігри Ви граєте? 1 - стратегії; 2 - стрелялки; 3 - ті, де не потрібно проявляти будь яку агресію; 4 - на логіку; 5 - не граю.

Мал. 6. Ваше ставлення до нічних клубів. 1 - ходжу при першій же можливості; 2 - ходжу, але не тоді коли є гідна альтернатива; 3 - зовсім не ходжу

Мал. 7. Вам подобається проводити час у школі 1 - так; 2 - ні, не подобається ставлення вчителів; 3 - ні, не подобається ставлення учнів; 4 - ні, набридло ходити - 1бал.

Фільми з фізичними формами агресії, за отриманими нами даними, дивляться 30% опитуваних, більше за інші жанри підлітки дивляться комедії та пародії 33%, також значний відсоток становлять ті, що полюбляють дивитися фантастику та містику - 17%, та драму, мелодраму - 12%.

На питання щодо віри в Бога 77% відповіли так, а 23% - ні.

Серед покарань найбільш використовуваними для батьків методами є виховуючи лекції - 60% та фізичні покарання - 32%. Інші методи застосовуються рідко.

Серед комп'ютерних ігор «популярністю користуються» ті, де потрібно вбивати - 30%, та стратегії - 25%. 13% опитуваних в комп'ютерні ігри не грають.

На питання щодо нічних клубів 45% опитуваних вибрали відповідь «ходжу, але не тоді коли є гідна альтернатива». Не ходять до клубів 42% досліджених.

Також дослідили, що 40% опитуваних ходять до школи з задоволенням. 30% підлітків набридло ходити до школи, та 23% - ті, яким не подобаються ставлення вчителів до учнів. Всі інші - відчувають дискомфорт через стосунки з однолітками.

Коефіцієнти кореляції, наведені у таблиці 3, характеризують залежність форми агресії від запропонованого мною фактору.

Таблиця № 3.1 Коефіцієнти кореляції між формами агресії та факторами

На фізичну агресію, за отриманими даними, значний вплив мають фактори 1, 4 та 5. І не випадково. На наших екранах відверто рекламується безкарність насильства і свавілля. Щодня повідомляється про замовлені вбивства і дуже рідко говориться про їх розкриваність і затримання злочинців. В наш час всі засоби телебачення направлені на пропаганду культу сили, матеріального багатства і раптового успіху. Підлітки, що ще тільки обирають життєвий шлях мають тенденцію до наслідування, і тому, ясна річ, те що не так давно було побачене на блакитному екрані застосовується в реальному житті. Так само можна пояснити і вплив жорстоких ігор на цю форму агресії. Проте в іграх, на відміну від фільмів, підліток становиться безпосередньо виконавцем дій, тому цілком зрозуміло, що вплив четвертого фактору більший ніж першого. Це можна пояснити тим, що «Я реально знаходжуся тут, але в мене є інше життя, де я сильний, непереможний», на мою думку саме через те, що є можливість «існувати» і тут, і там в один час, втрачається відчуття реальності та людина норми та правила виносить з ігор у реальне життя. Також на фізичну агресію впливають нічні клуби. По-перше це може бути від компанії, з якою зв'язався підліток у клубі, по-друге -самоствердження серед друзів: «Мені усе одно, я нічого не боюсь».

Але зв'язок можна пояснити і з боку високого рівня фізичної агресії. Можна сказати, що коли рівень агресії помірно високий, то підліток відвідує нічний клуб, бо там можна поспілкуватися, знайти однодумців. Коли рівень агресії високий вибір вже зупиняється на жорстоких фільмах де можна співпереживати герою, та задовольнити своє бажання вдарити когось через дії героя. Але якщо сильно високий рівень фізичної агресії, то підліток обирає комп'ютерні ігри. Логічно було б, що через сильно високим рівнем фізичної агресії підліток піде у нічний клуб, де є можливість власноруч когось побити, але отримані дані свідчать про зворотне, на мою думку це пов'язано з інстинктом самозбереження, адже кожна дія породжує протидію.

На непряму агресію перегляд жорстоких фільмів має зворотній вплив, Тобто чим більше у підлітка рівень непрямої агресії, тим менш жорстокі фільми він переглядає. Тобто, у добрих мультиках, казках, сімейних та документальних фільмах, комедіях агресивні дії не зображаються, тому прикладу для наслідування не має, проте ставлення до якихось подій, обставин, людей все ж таки виникають і вони приймають форму пліток, злісних жартів, криків, тупання ногами, биття кулаками по столу, ляскання дверима і ін. Ще на дії, які обхідними шляхами направлені на інше обличчя, впливає і той факт, що у вище перелічених фільмах (окрім документальних) обов'язково щось висміюється, особливо це стосується сучасних мультиків таких як «Шрек», «Мадагаскар» та ін. А на ні на кого не направлені вибухи люті, може впливати перегляд мелодрам, де досить детально зображені бурхливі емоції.

Але ми можемо зазначити, що і рівень непрямої агресії може впливати на вибір фільмів. Тобто, у тих самих казках головні герої, які представляють досить абстрактні образи, ведуть боротьбу з досить абстрактними поняттями, тобто не мають конкретного об'єкту. Тобто у всіх «не жорстоких» фільмах теж є агресія, але у головних героїв цих жанрів вона проявляється саме через непряму агресію. Тому, на мою думку, високий рівень цієї агресії у підлітка спонукає до перегляду саме таких фільмів (є те в головному герої, що імпонує глядачеві).

На образу значний прямий вплив має метод покарання підлітка в дитинстві. Це може бути пов'язано з тим, що батьки, які повинні бути друзями для дитини, заподіювали їй страждання, підліток, не усвідомлюючи цього, боїться та вороже ставиться до своїх батьків, а до оточуючих, що мають кращі стосунки з батьками, відчувають заздрість та ненависть, бо самі таких стосунків не мали.

Проте, може бути, що саме через заздрість, ненависть, що обумовлена гнівом на весь світ за дійсні або навіть уявні страждання, що він спричинив дитині, батьки не можуть виховними лекціями виховувати соціально позитивну особу та члена суспільства. Підліток ніби сховався у коконі та нічого крім фізичних покарань розуміти не бажає.

На відчуття провини зворотній вплив має фільми, які переглядає підліток. Тобто підліток, дивлячись на героїв казок, мультиків та ін. жанрів, що визнані гарними, високоморальними, добрими, чесними, справедливими, порівнює себе з ними, та знаходить різницю, це проявляється в самозвинуваченні.

Але можна розглядати рівень почуття провини, як причину перегляду саме цих фільмів. Так підліток, що вважає себе поганою людиною намагається знайти «добро» у мультиках, казках та сімейних фільмах, де позитивні герої завжди перемагають не завдаючи нікому шкоди.

Також можна зазначити, що чим більше підліток переглядає жорстокі фільми і фільми з насиллям тим менше стає непряма агресія і почуття провини, вони переростають у фізичну агресію. Якщо у непрямій агресії об'єкта цієї агресії немає, то у фізичній він вже є.

Зовсім не є новиною, що відвідини нічних клубів мають праму залежність від схильності до роздратування. Але я б це пояснила через фізичну агресію, але на цей зв'язок, власна річ, впливає нічні клуби, тобто тут п'ятий фактор являє собою фон, що спричинює ці два прояви агресії: Щоб вчасно застосувати фізичні дії, підліток повинен мати готовність до прояву при щонайменшому збудженні запальності, різкості грубощі.

Але знову ж таки саме високий рівень схильності до роздратованості може бути причиною відвідування підлітками нічних клубів. Бо тут їх ніхто не знає та посперечатися або посваритися можна з кожним, не замислюючись над наслідками.

Висновки

Мета цієї роботи - це дослідження соціально-демографічних чинників агресивної поведінки підлітків.

В цій роботі було проаналізовано основі концептуальні теорії агресії:

Теорія потягів. З. Фрейд указував на непоборне інстинктивне прагнення людини до руйнування.

Фрустраційна теорія агресії. Згідно з С. Розенцвейгом, стан фрустрації по напрямку може виявлятися у трьох формах поведінки (реакцій) людини: екстрапунитивної (виникнення внутрішнього “підбурювача” до агресії, з напрямком реакції у зовні), інтрапунитивної (аутоагресія) і імпунитивної (відношення до невдач чи як до неминучих, фатальних, чи як до малозначимих подій, які згодом виправляться).

Згідно з цією теорією, агресія викликається фрустрацією. Доллард стверджував, що, по-перше, агресія завжди є наслідком фрустрації і, по-друге, фрустрація завжди спричиняє агресію.

С.С. Занюк зазначає, що не всі реагують на агресію фрустрацією [5,с.123].

Теорія соціального научіння. А Бандура головним джерелом агресії вважає научіння. На його думку, більшість особливостей нашої поведінки розвивається в основному шляхом наслідування моделей.