Специфіка роботи психолога у спорті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка роботи психолога у спорті

Вступ

У великому спорті нерідко видатний спортсмен має унікальні здібності, на прояві яких ґрунтується уся змагальна діяльність чи тактика команди. Своєчасно визначити особливості психіки розробити кожному індивідуальний план розвитку здібностей, стратегію поведінки - це теж область діяльності спортивного психолога.

Історія спорту знає чимало прикладів, коли вчасно сказане слово, пауза, жест вирішували долю завзятого протиборства. Тому спортивний психолог - це та сама людина, котра може самостійно, з допомогою тренера чи товаришів по команді надати невеличкий, але вирішальний вплив на психіку спортсмена.

Необхідність дослідження цього питання пов'язана, перш за все, з тим, що діяльність психолога у спорті дуже специфічна за своїм предметом - індивідуальністю спортсмена. Специфіка проявляється і у тому, що сам психолог виступає як індивідуальність. Це обумовлює багато проблем, пов'язаних із соціальним статусом професії психолога, наприклад, проблему визначення критеріїв ефективності його професійної діяльності, рівня його кваліфікації, проблему підготовки психологів для роботи у спорті.

У професійній кар'єрі будь-якого спортсмена бувають кризові періоди, які можуть бути викликані найрізноманітнішими причинами: невдачею на змаганнях, переходом в інший клуб, зміною тренера, обставинами в особистому житті та інші. Спортивний психолог може допомогти спортсмену дати раду в проблемах і знайти такий вихід із ситуації, який додасть сили нових спортивних досягнень. [1]

Специфіка роботи психолога у спорті

Сутність професійної діяльності спортивного психолога у спорті вищих досягнень полягає у психологічному супроводженні усього спортивного циклу (тренувально-змагальний період).

Професійна діяльність у такому разі передбачає здійснення психологом таких напрямків роботи:

- психодіагностика спортсменів та тренерів;

- спортивний відбір, а також психодіагностика спортивних здібностей;

- психопрофілактика несприятливих психічних станів у спортсменів та негативних явищ у спортивному середовищі;

- психогігієна спортивної діяльності;

- психологічна підготовка спортсменів до змагання;

- психологічна реабілітація і реадаптація спортсменів;

- психологічна корекція негативних станів, реакцій;

- психологічне забезпечення спортивного процесу;

- психологічне сприяння у зіграності команди;

- психологічне консультування спортсменів і тренерів;

- психологічне супроводження всієї роботи з підготовки спортсменів високого класу;

Таким чином, метою професійної діяльності психолога у спорті є формування психологічної стійкості спортсменів до поразок та їх психологічної готовності до участі у змаганнях і оптимального ефективного функціонування у спорті.

Професійна діяльність спортивного психолога повинна бути спрямована і на такі категорії спортсменів, як:

- спортсмени-інваліди;

- спортсмени на етапі збереження вищих досягнень;

- колишні спортсмени, життя яких після завершення спортивної кар'єри часто втрачає сенс і вони не можуть пристосуватися до нових умов;

- збірні команди спортсменів.

В діяльності психолога у спорті виділяють такі аспекти:

1) Науковий, який передбачає розробку психологом наукових проблем, які створюють основу для практичної діяльності у спорті: психодіагностичних, психокорекційних, психопрофілактиктичних і розвиваючих методів.

Основу наукового аспекту складає вміння коректно проводити кожний вид практичної діяльності як наукове дослідження: визначається тема дослідження, його мета, концептуальні засади, методи і засоби дослідження.

2) Прикладний - сприяння використанню психологічних знань та вмінь основними суб'єктами спортивного процесу.

3) Практичний - безпосередня робота зі спортсменами й батьками, спортивними командами, тренерами, адміністрацією закладу, яка націлена на вирішення конкретних проблем.

Виділяються такі напрямки психодіагностичної роботи психолога у спорті:

- вивчення індивідуально-психологічних особливостей спортсменів (психофізіологічні особливості; особливості протікання психічних процесів (пізнавальна, емоційно-вольова сфери); якості особистості (спрямованість мотиваційної сфери, структура професійної самосвідомості, самооцінка); стани особистості);

- соціально-психологічна діагностика;

- соціально-психологічний клімат у команді.

За ступенем глибини психодіагностики у спорті відрізняють:

поглиблену діагностику;

етапну діагностику;

поточну діагностику;

оперативну діагностику

Особливе значення у професійній діяльності психолога у спорті займає психопрофілактика як один з провідних видів діяльності психолога.

Це діяльність психолога, яка спрямована на своєчасне попередження відхилень у становленні особистості спортсмена, міжособистісних стосунків у спортивних групах, запобігання конфліктам між спортсменами, спортсменами і тренерами тощо.

Зміст психопрофілактичної роботи психолога у спорті:

- стежити за дотриманням психологічних умов проведення тренування;

- додержання сприятливого психологічного клімату у групі;

- психолог оптимізує форми спілкування спортсменів з тренерами;

- попередження можливих ускладнень, пов'язаних із переходом спортсмена в іншу спортивну команду;

- у процесі індивідуальної та групової психопрофілактики психолог повинен розвивати у спортсменів такі позитивні якості: стресостійкість, психологічна стійкість до психічних і фізичних напружень, тривожності, хвилювання та ін.;

- навчання спортсменів психорегулюючому тренуванню;

- керування динамікою психічної напруги спортсменів;

- регулювання станів психічної готовності спортсменів до змагань;

- профілактика психогенних та невротичних реакцій у спортсменів;

- профілактика алкоголізму, куріння, зловживання препаратами.

Без просвітньої діяльності діяльність психолога буде не повною. Психологічна просвіта у спорті - це діяльність психолога з метою підвищення психологічної компетентності основних суб'єктів діяльності у спорті.

Психологічна просвіта проводиться переважно у груповій формі і має такі напрямки:

- навчання психологом спортсменів методам: психорегулюючого тренування;

- зміст роботи - формування у спортсменів здатності свідомо підвищувати зменшувати рівень напруги;

- розширювати та звужувати фокусування уваги;

- входити до стану пасивної концентрації;

- підвищувати впевненість у собі;

- розслаблюватися;

- підвищувати психічну витривалість та знизити сприйнятливість до болю;

- поліпшувати процеси запам'ятовування;

- уникати та послаблювати відчуття страху;

- виходити із стану психічного шоку;

- систематично аналізувати свою поведінку та дії противника з метою урахування їх достоїнств і недоліків;

- підвищувати самосвідомість та самоконтроль;

- психологічна освіта спортсменів та тренерів;

- як реагувати на своїх вболівальників, та ін. [3]

спортивний психодіагностика психокорекція психопрофілактика

Висновки

Діяльність спортивного психолога має ряд особливостей, які принципово відрізняють її від роботи психолога в навчальному, лікувальному або іншому закладі, і ця специфіка повинна бути відображена як у процесі підготовки психологів, так і при відборі фахівців для реалізації психологічної складової зі спортсменами різного віку і кваліфікації.

По-перше, у спорті метою роботи є підготовка до максимального прояву спортсменом своїх можливостей, що вимагає значних вольових зусиль, емоційного напруження і може бути пов'язана з ризиком для здоров'я (отримання травми, перетренованість і т.д.).

По-друге, висока конкурентність змагальної боротьби передбачає необхідність створення на тренуванні екстремальних умов, що провокують прояв соціально негативних явищ (конфліктності, агресивності). Безумовно, психологічна підготовка повинна передбачати і профілактику перенесення негативних ситуацій у повсякденне життя.

По-третє, результат діяльності спортивного психолога очікується в конкретний період проведення змагань, і отримання ефекту від психологічної підготовки до або після запланованого моменту розглядається як невдача.

По-четверте, роль психолога у комплексній системі підготовки спортсмена вимагає дотримання конфіденційності при необхідності обґрунтування рекомендацій, адресованих тренеру для планування навантажень, відбору у збірну команду та ін.

Психіка спортсмена, будучи складною функціональною частиною організму, володіє підвищеною чутливістю, особливо на завершальному етапі підготовки, що вимагає тривалої системної роботи спортивного психолога щодо цілеспрямованого вдосконалення професійно важливих якостей. Це робить його не просто спостерігачем, а фактично тренером психіки, який допомагає спортсмену утриматися на тонкій межі піку підготовленості. У тренера є свої завдання, рішення яких часто вимагає прояву авторитарного стилю керівництва, а конкурентність спорту змушує спортсмена проявляти соціально негативні якості. Ігнорування перерахованих особливостей роботи спортивного психолога призводить до неефективності психологічного супроводу. [2]

Список використаних джерел

1. Особливості роботи психолога у спорті [Електронний ресурс]

2. Студопедія [Електронний ресурс]

Размещено на Allbest.ru