Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічний аналіз

Проблема психологічного аналізу різних видів професійної діяльності впродовж більш ніж шести десятиліть займає центральне місце у ряді науково-прикладних напрямів вітчизняної і зарубіжної психології {психотехніка, психологія праці, інженерна психологія, ергономіка).

Психологічний аналіз професійної діяльності є основою для ряду таких науково-практичних завдань, як профотбор, профконсультация, профорієнтація, профадаптация і профреабилитация, профобучение і профутомление, профтравматизм, реконструкція існуючих і проектування нових видів професійної діяльності.

Ідея психологічного дослідження професійної діяльності зародилася серед зарубіжних психотехніків(Г. Мюнстер-берга, О. Липмана, В. Штерна та ін.) і фахівців школи наукової організації праці(Ф. Тейлора та ін.). На початку XX століття в роботах зарубіжних психотехніків того часу, в основному спрямованих на рішення завдань профотбора шляхом тестового обстеження, намітилися ряд цінних методичних пошуків в області психологічного вивчення професійної діяльності. До них відносяться:

1) аналітичний і синтетичний підходи до дослідження професій {М. Мюнстерберг, 1924); психологічний професійний працівник

2) спроби побудови психології професій з виділенням способів її дослідження, відповідно аналізувалися і отримані результати;

3) психографічний метод, спрямований на отримання повного зведення усіх психічних якостей, необхідних для конкретної професії(О. Липман, 1923; В. Штерн, 1924);

4) побудова систематики професій(Ф. Ваумгартен, 1926, та ін.);

5) ідея про підхід до діяльності професіонала як до активної і цілеспрямованої(Д. Древер, 1926).

Починаючи з 1922 року, вітчизняні психотехніки працювали над створенням власного підходу до психологічного дослідження професійної діяльності. Розробка принципів і методів психологічного аналізу професійної діяльності проводилася у рамках двох основних напрямів. Завдання першого напряму полягало у вичерпному описі і ретельному психофізіологічному аналізі різних професій для вирішення психотехнічних завдань. Завдання другого напряму полягало в створенні психологічної класифікації професій.

У руслі психотехнічного руху формувалася в нашій країні психологія праці.

Більшість людей, включених в певну професійну діяльність, вибирають її з різних причин: одні за покликанням, інші за збігом обставин або радам близьких; людей. Але у будь-якому разі кожній людині потрібно знати про психологічні особливості своєї професійної діяльності. Найбільше знань про психологію працівника, особливості його професійних і особових якостей може нам дати психологія праці.

Психологія праці -- область психології, що вивчає закономірності формування і прояву психічної діяльності людини, його індивідуальності в процесі праці, професійної діяльності. У психології праці розглядаються питання професійної придатності, психологічній готовності до професійної діяльності, аналізується склад цієї діяльності, її психологічна характеристика.

Що ж таке профессиография, профессиограмма і психограма?

Профессиографическое напрям базується на принципі комплексного вивчення професій з економічною, соціальною, психологічною, фізіологічною, гігієнічною, медичною і виробничо-технічною сторін. Цей напрям можна розглядати як спробу системної побудови «картини світу професій» для вказаних цілей на основі уявлення про динамічні системи «суб'єкт-об'єкт», «суб'єкт-суб'єкт», в яких найбільш суттєвими ознаками виступають предмет і об'єкт праці як система властивостей і взаємовідносин речей і явищ, якими працюючі люди подумки або практично оперують. Найголовніше в характеристиці будь-якої професії -- це основний предмет праці, операції і знаряддя, умови праці.

Профессиографическое напрям орієнтований на забезпечення професійної успішності працівників. Профессиогрэфия -- це загальний метод аналізу і опису трудової діяльності і умов праці, це технологія вивчення вимог, що пред'являються професією до особових якостей, психологічних здібностей, психолого-физическим можливостей людини. В результаті профессиографирования складаються профессиограммы. Профессиограммы можна підрозділити на приватні і комплексні.

Приватні профессиограммы дають лише приватні, з точки зору однієї науки або наукової дисципліни уявлення про роботу, наприклад відбивають лише соціологічні або санітарно-гігієнічні показники.

Комплексна профессиограмма є усебічним описом роботи, в якій зібрані результати профессиографии усіх дисциплін, -- від психології, фізіології, медицини до економіки, техніка і тому подібне

Залежно від призначення профессиограммы підрозділяються на універсальні і спеціальні.

Спеціальні профессиограммы -- це вузькоспеціалізований відбір тих найважливіших характеристик, які потрібні для вирішення конкретного завдання, для конкретної мети(наприклад при розставлянні кадрів або підвищенні кваліфікації співробітників, при оплаті праці).

Універсальні профессиограммы містять відомості і характеристики праці, дійсні для усіх видів робіт. Така профессиограмма буває дуже великою і переслідує багато цілей

Профессиография розпочинається зі збору даних про роботу, що вивчається, і опису її організаційних принципів і матеріальної бази. Усі ці відомості групуються відповідно до чотирьох груп . питань.

1. Яка робота(спеціальність, професія, посада) аналізується і описується? Що є предметом і метою цієї роботи? Які види діяльності вона включає, і як вони взаємозв'язані між собою?

2. Які умови і можливості надає робота для повного використання продуктивності праці нормальної людини? Що стримує нормальний розвиток психічних процесів або обмежує застосування здібностей? Чим обумовлюється ефективність праці? Які основні об'єктивні передумови добрих результатів роботи?

3. Які зовнішні чинники позитивного або негативного характеру впливають на психіку людини на цьому робітнику місці? Що може ефективно вплинути на психічну працездатність і продуктивність? Що покращує і розвиває або, навпаки, порушує психічні функції і стримує розвиток способ- . ностей, негативно впливає на них?

4. Які особливі або виняткові вимоги до психіки человено пред'являються цією роботою? Які здібності і особливості є передумовою успішного виконання роботи, і які качества не знаходять застосування в цій праці, а в деяких випадках просто не вимагаються? Які з найбільш важливих суб'єктивних детерминант є показниками високої продуктивності?

В цілях вивчення певної професійної діяльності дослідник збирає відповіді на низку запитань, які складають основу фундаментального опису професії.

1. Як називається робота, і в чому вона полягає? Назва роботи, спеціальності, професії, посади, можливого робочого місця -описание істотних характеристик і видових особливостей праці.

2. Які ефективність і мета роботи(що робиться і для якої мети)? Мета роботи : продукція, послуги; значення роботи : цінність і важливість продукції або послуг, що робляться, для підприємства і для усієї країни

3. Що є предметом праці(з чого роблять, над чим, з чим і з ким працюють)? Матеріал, сировина, напівфабрикати, нематеріальні джерела -- інформація, письмові дані і документи; фінанси, обслуговування, надання послуг -- допоміжна діяльність.

4. Яким способом виконується робота(як це робиться)? Технологічний процес, трудовий процес, операції, завдання.

5. На підставі чого виконується робота(на якій підставі це робиться)? Основи для виконання роботи : виробнича документація, вказівки, детальні технологічні інструкції, плани, розрахунки; опосередкована інформація, інструкції, описи, накази.

6. Які критерії оцінки результатів праці(на підставі чого оцінюються якість і ефективність праці)? Критерії оцінки, норми, ліміт витрат часу, кваліфікаційні розряди

7. Яку кваліфікацію потрібно для роботи(що треба уміти, знать)? Необхідна освіта, необхідний практичний досвід, майстерність, спеціалізація.

8. За допомогою яких засобів виконується робота {чим працюють)? Інструмент, машини, допоміжні засоби, апаратура, засоби управління.

9. У яких умовах виконується робота? Виробниче середовище: умови праці і параметри робочого місця(просторові, санітарно-гігієнічні, естетичні і так далі).

10. Яка організація праці(коли і якими способами виконується робота)? Організація виробничого процесу, графік роботи, режим праці і відпочинку, баланс робочого часу.

11. Яка кооперація праці(хто, що і з ким робить)? Розподіл напівпрофесійних завдань, правомочності і відповідальності в трудовому колективі, встановлена субординація -- начальники, підлеглі; система керівництва і управління первинними колективами; характеристика соціального середовища і мікроклімату.

12. Яка інтенсивність праці {як багато, наскільки швидко або повільно, як часто виконується робота)? Кількість роботи, її трудність, швидкість, темпи, норми часу, тривалість навантаження, варіабельна праці(монотонність, систематичність, рівномірність, циклічність, ритмічність).

13. Які моменти небезпеки і відповідальності зустрічаються

у професійній діяльності(що може статися на роботі)?

Непорядки, матеріальні втрати, фінансові втрати, штрафи за

низька якість або зрив термінів виконання роботи, аварії, трав

ми, професійні захворювання, загибель.

14. Яка дія робить працю на працюючих(чим корисний і чим шкідливий людині)? Позитивний і негативний вплив матеріальних, організаційних і соціальних чинників на особу(у комплексі).

15. Яку користь приносить праця працівникові(скільки він заробляє)? Заробіток, зарплата, премія, натуральні видачі, різні пільги, моральне задоволення від праці, громадське визнання його.

16. Які умови, вимоги і обмеження характерні для роботи(хто може і хто не повинен виконувати її)? Адміністративно-правові, політичні, медичні, громадські і інші детермінанти.

Психограма -- це психологічний «портрет» професії, представлений комплексом психічних якостей особи, потрібних для ефективного виконання своїх службових обов'язків.

Професія -- це вид трудової діяльності, зайняття, що вимагає від людини певної підготовки і відповідних знань, умінь і навичок, придбаних в результаті спеціальної підготовки. У свою чергу багато професій діляться на ряд спеціальностей. Так, професія юриста включає спеціальності прокурора, слідчого, судді, оперативного працівника та ін.; лікаря -- хірурга, терапевта, окуліста і так далі

Професія з'явилася з виникненням людського суспільства. Подальший розвиток людського суспільства і трудової діяльності привів до розподілу праці і виникнення нових професій. Розподіл праці -- це якісна диференціація трудової діяльності, що призводить до відособлення і співіснування різних її видів. Визначальною умовою розподілу праці є зростання продуктивних сил суспільства. При цьому основну роль в поглибленні розподілу праці грають диференціація і розвиток

виробничих технологій, зміни в системі громадських стосунків.

Особливо швидко міняються професії у кінці XX століття, коли бурхливо протікає технічний прогрес і відбуваються значні зміни в соціальній сфері. Одні професії зникають, а замість них з'являються інші(наприклад менеджер, охоронець, приватний детектив, брокер і тому подібне). Нерідкі і такі явища, коли професія не міняється по назві, але зміст її стає якісно іншим.

Існує декілька способів класифікації професій. Так, Е.А. Климов запропонував оригінальне угрупування професій по предмету праці, тобто по тому, на що спрямована основна увага працівника, об'єднавши професії в наступні п'ять типів:

1) «людина-людина« -- предметами праці є люди (напри

заходів керівник організації, учитель, юрист, лікар, провідник);

2) «людина-техніка« -- предмети праці : машини, прилади

апарати (наприклад водій, фотограф, експерт по технічних

пристроям);

3) «людина-природа« -- предмети праці : земля, вода, рослини

А тварини(наприклад єгер, геолог, тваринник, кінолог);

4) «человек-знаковая система« -- предмети праці : умовні зна

ки, формули, слова {наприклад економіст, програміст, математик

коректор);

5) «человек-художественный образ« -- предмети праці : художе

ственные образи, їх елементи {наприклад художник, артист, маляр

ювелір).

По широті і різноманітності робіт розрізняють універсальні, частковій спеціалізації і вузькоспеціалізовані професії. Наприклад, керівникові сучасного рівня потрібно високий універсалізм знань, умінь і навичок для роботи з людьми, з інформаційними системами і різноманітною технікою, хороші знання законів природи, розвинений інтелект, що дозволяє по зібраних фактах відтворити різні ситуації або прогнозувати їх. Професії можна диференціювати по класах:

-- гностичні(від древнегреч. -- знання, пізнання) професії можна зустріти у будь-якому з п'яти розглянутих вище типів. При цьому потрібно гострий інтерес до ознак, властивостей певних об'єктів; яскраво виражена пізнавальна активність, спостережливість(у певній області); стійкість уваги, висока працездатність, невтомність відповідних систем аналізаторів;

-- перетворюючі професії пов'язані з активною зміною властивостей, станів предметів праці; перетворення розуміється дуже широко, наприклад виховна дія на підлеглого або надання нових якостей предмету праці;

-- изыскательные професії, що вимагають постійного пошуку найкращого варіанту рішення складної практичної задачі, оперативного пошуку при обмеженому часі(наприклад праця оперативного працівника в системі органів внутрішніх справ, санітарний лікар, журналіст, брокер на біржі).

Можна класифікувати професії за ознакою предметних і соціальних умов праці :

-- праця в умовах звичайного, побутового мікроклімату;

-- праця з перебуванням на відкритому повітрі з різкими перепадами температури і вологості;

-- праця в незвичайних умовах(під землею, під водою, на висоті, в повітрі, в приміщенні з шкідливими для здоров'я умовами);

-- праці підвищеною моральною відповідальністю за здоров'я

життя, психічний стан людей, за великі громадські

і приватні матеріальні цінності.

Нині профессиографический підхід до вивчення психологічних особливостей професійної діяльності включає наступне:

1) схему вивчення професійної діяльності;

2) комплекс методів вивчення, аналізу і експериментального дослідження професійної діяльності;

3) правила організації експериментального дослідження в профессиографии. Зовнішня структура професійної діяльності керівника або співробітника аналізується в системі «людина-людина», виявляється її функціональна структура. Внутрішня психологічна структура професійної діяльності, «людський чинник«, виявляє вимоги, що пред'являються професією кличностным особливостям і здібностям, окремим діям і операціям.

Наприклад, професія юриста характеризується надзвичайною різноманітністю вирішуваних завдань. Ця діяльність в першу чергу пов'язана з нормами права, і окремі її види в самій назві містять це основне поняття: правозастосовна діяльність, правоохоронна діяльність, правозахисна діяльність і так далі. Програма рішення професійних завдань, як правило, сформульована в правовій нормі.

Практично для усіх управлінських професій однієї з головних сторін діяльності являється комунікативна діяльність, яка полягає в спілкуванні в умовах правового регулювання. Для цієї професійної діяльності характерна висока емоційна напруженість праці, причому часто це пов'язано з негативними емоціями, з необхідністю їх пригнічувати, а емоційну розрядку відкладати на порівняно тривалий період.

Структура і аналіз психограми

Кожна із сторін психограми відбиває, по-перше, певний цикл професійної діяльності; по-друге, в ній реалізуються особові якості, навички, уміння, а також знання, які забезпечують професійний успіх на цьому рівні діяльності

Б. Вимоги до сенсорної сфери

1. По гостроті абсолютної чутливості в ранговому порядку, за професійною значимістю видів чутливості.

2. По диференціальній чутливості.

3. Професійно значимі складні види сприйняття : сигналів на тлі перешкод, при надлишку(дефіциті) інформації, сприйняття часу, руху, швидкості, просторового положення і так далі

4. Ілюзії(є, ні, рідко, часто, які -- перерахувати).

5. Особливі вимоги до сенсорної сфери {наприклад стомлюваність цветоразличительного апарату для машиністів швидкісних пасажирських ліній).

В. Інтелектуальні процеси

1. Жвавість, точність, складність, сприйняття, тривалість представлень(фігур, форм, рельєфу місцевості і так далі) безпосередніх і опосередкованих.

2. Вимоги до пам'яті -- зорової, слухової, кинестетической, короткочасної, довготривалої, оперативної, емоційної, образної, словесно-логічної, на цифри, букви, тексти, команди, обстановку і так далі. Специфічні вимоги до пам'яті, наприклад великий об'єм пам'яті, її стійкість і в той же час швидкість того, що забуває(після зміни).

3. Вимоги до уяви(відтворюючому, творчому) : складність, глибина; вплив надмірності в процесах уяви на професійну ефективність.

4. Мислення: конкретність-абстрактність; складність і частота рішень, їх відповідальність; тривалість періодів планування порядок і «жорсткість^ контролю і самоконтролю, тимчасова характеристика рішень, кмітливість.

Ж. Вимоги на особовому рівні

1. Спрямованість. Загальна і спеціальна. Широта, активність, дієвість мотивації. Особливості спрямованості {у зв'язку з особливостями престижності, відповідальності, шкідливості професії і так далі). Співвідношення загальної і професійної спрямованості(взаємозбагачення, відносна нейтральність, можливість інтерференції). Складність і тривалість виховання(оцінка).

2. Значення досвіду(дуже велике, значно, відносно невелико, оскільки найбільше значення мають природні якості). Роль навчання в становленні професійної майстерності(оцінка).

3. Особова обумовленість властивостей окремих процесів(ранжирувати). Роль вправ в становленні потрібних властивостей процесів(у тому числі уваги), оцінка

4. Значення віку, темпераменту, типу нервової системи, стану здоров'я, нервово-психічної і фізичної витривалості для успіху професійної діяльності. Ефективність тренування, можливості компенсації.

7. Психологічна оцінка технічної ланки(ланок) системи.

Конкретні недоліки конструкції, що створюють психологічний дискомфорт, що знижують дієздатність людини і надійність системи в цілому.

8. Оцінка системи в цілому. Чинники, що створюють(що можуть створювати) психологічний і фізіологічний дискомфорт. Особливі вимоги професії до особи і організму працюючих.

Размещено на Allbest.ru