Особливості розвитку пам яті у дітей молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Кафедра загальної і медичної психології та педагогіки

Особливості розвитку пам яті у дітей молодшого шкільного віку

Київ 2012



Зміст

запам'ятовування психологічний мимовільний

Вступ

1. Висвітлення проблеми особливостей розвитку пам'яті у психологічній літературі

1.1 Дослідження розвитку пам'яті вітчизняними та зарубіжними психологами

1.2 Особливості розвитку пам'яті у дітей старшого дошкільного віку (молодшого шкільного віку)

2. Структура та методи дослідження особливостей розвитку пам'яті у дітей молодшого шкільного віку

2.1 Структура дослідження і характеристика вибірки

2.2 Характеристика методів експериментального дослідження

3. Експериментальне вивчення особливостей розвитку пам'яті у дітей молодшого шкільного віку

3.1 Аналіз та інтерпретація результатів дослідження рівня розвитку опосередкованої пам'яті

3.2 Аналіз та інтерпретація результатів дослідження рівня короткочасної пам'яті

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Актуальність даної теми полягає в тому, що слід приділити необхідну увагу розвитку пам'яті учнів молодшого шкільного віку. Багато відомих психологів займалися даною темою вивчаючи пам'ять. Проблемами пам'яті займалися нейрофізіологи та біохіміки, медики та зоологи. Питаннями: "Що таке пам'ять?", "Як вона діє?", "Як її покращити?" - людство займалось давно. Вже в Древній Греції була розроблена мнемонологічна система. З древніх часів до нас надійшли поради щодо покращення пам'яті. А.О. Смирнова, З.М. Істоміна, М.М. Шардакова, О.М. Леонтєва, П.І. Зінченко у своїх працях говорили, що запам'ятовування не є відбитком предмета.

З.М. Істомін, показав, що є певні відношення між повнотою, швидкістю і міцністю запам'ятовування.

Міцність запам'ятовування зростає в період від 2^-го до 5 ^го класу. За А. Біне, А.А. Смірновим, Є. Мейманом, О.П. Нечаєвим змістова пам'ять має великі переваги порівняно з механічною. Нас зацікавили такі аспекти вивчення даної теми, як опосередкована та короткочасна пам'ять учнів молодшого шкільного віку, тому що ці питання ґрунтовно досліджені у старших вікових групах.

Об'єкт дослідження: процес розвитку пам'яті у молодшому шкільному віці.

Предмет дослідження: особливості короткочасної та опосередкованої пам'яті учнів молодших класів.

Гіпотеза - припускаю, що результати дослідження короткочасної та опосередкованої пам'яті матимуть середній рівень розвитку пам'яті учнів 2-4х класів.

Мета: Дослідити розвиток пам'яті у чнів 2-4 х класів.

Завдання:

1. Проаналізувати наукову літературу з питань розвитку пам'яті в молодшому віці.

2. Вивчити види, типи, форми та процеси пам'яті.

3. Вивчити вплив пам`яті на учнів 2 класів у навчальній діяльності.

4. Вивчити опосередковану та короткочасну пам'ять учнів 2-4-х класів.

Методи - «Піктограма», «Асоціації», «Запам'ятовування геометричних фігур», «Запам'ятовування слів», «Запам'ятовування чисел».

Експериментальна база: учні 2-4 х класів середньої школи № 301 Деснянського району м. Києва.

Структура курсової роботи: Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків.



1. Висвітлення проблеми особливостей розвитку пам'яті у психологічній літературі

1.1 Дослідження розвитку пам'яті вітчизняними та зарубіжними психологами

Відображення людиною раніш сприйнятого шляхом його зберігання і подальшого відтворення є функцією пам'яті. Сучасні дослідження в галузі фізіології пам'яті показали, що механізми її дуже складні. Запам'ятовування, а потім відтворення зумовлені особливою властивістю нервової тканини - пластичністю, що зв'язано з наявністю у нервовій тканині особливих білкових сполук рибонуклеїнової кислоти (РНК). Роль асоціацій у діяльності пам'яті показав ще давньогрецький філософ Арістотель, хоча під цим він розумів зв'язки, які суб'єктивно встановлює сама людина. Тобто такі, які вона вносить у навколишній світ, а не ті, що відображають суб'єктивні відношення між явищами.

Характеризуючи пам'ять, вчені виділяють види, типи, форми, процеси пам'яті. Розглядаючи їх ширше можна визначити і підтипи, підвиди пам'яті. Це взагалі досить непростий психічний процес. Відповідно до того змісту, який зберігає людина, розрізняють рухову, емоційну, змістовну пам'яті. Також залежно від особливостей зв'язків, що утворюються між частинами сприйнятого матеріалу, розрізняють так звану механічну та логічну пам'ять. Залежно від аналізатора, за допомогою якого щось сприймається є зорова, слухова і рухова пам'ять.

Охарактеризуємо пам'ять за її видами:

- образна (сенсорна, перцептивна),

- словесно логічна,

- емоційна пам'ять,

- рухова.

Образна пам'ять - це пам'ять на образи. Вона характерна для художників, архітекторів, письменників.

Словесно логічна пам'ять - це пам'ять на думки, на хід розмірковувань, на значення слів, висловлювань. Вона переважає у науковців і вчених. Під емоційною пам'яттю розуміють пам'ять на почуття, переживання, та різні емоції.

Рухова ж пам'ять - це відповідно пам'ять на рухи, яка генетично виникає найпершою. Вона переважає у людей, які займаються спортом, танцями. Залежно від протікання процесу пам'яті вона є мимовільна та довільна. За тривалістю закріплення і зберігання виділяють короткочасну, довготривалу та оперативну.

Зі слів психолога П.П. Блонського процеси пам'яті одібні містку, перекинутому від порівняно простих психічних процесів (зір, слух...) до складних функцій мовлення, мислення, волі. Робота пам'яті людини залежить від характеру людини і від складених звичок, і від засвоєних нею способів роботи над собою.

У психології виділяють такі процеси пам'яті: запам'ятовування, збереження, відтворення та забування.

Запам'ятовування - це процес самого “народження”, відбивання згадувань. Або, як кажуть фізіологи, “виникнення слідів пам'яті” в мозку людини.

Процес збереження не досить вивчений на сьогодні - процес збереження сліду. Наш сон - одна із форм цього процесу пам'яті. Якщо ми щось пригадуємо, згадуємо, впізнаємо, то це працює наш процес пам'яті - відтворення. Усі ці процеси відносяться до будь-якого виду пам'яті, до будь-якої форми. Запам'ятовування проходить ціленаправлено, але може йти і саме по собі. Збереження проходить під час сну уночі, а під час неспання не бере ніякої участі у нашому особистому я. Цей процес має такі форми: пізнавальна, згадування, пригадування, спогади. Молодший шкільний вік характеризується значними якісними змінами, які відбуваються в розвитку пам'яті дитини. Під впливом навчання в неї формується логічна пам'ять. Послівність запам'ятовування, що спостерігається в дітей цього віку зумовлюється не віковими особливостями, а рядом факторів їх життєвого досвіду. Запам'ятовування - важливий засіб нагромадження словникового запасу і культури дитячого мовлення, розвитку довільної пам'яті.

У молодшому шкільному віці значно підвищується здатність заучування і відтворювання. Зростає продуктивність запам'ятовування. У цьому віці продуктивність запам'ятовування підвищується - конкретного матеріалу на 28%, абстрактного - на 68%, емоційного - на 55%. Ефективність запам'ятовування матеріалу зростає за рахунок оволодіння учнями досконалішими мнемічними прийомами. Порівняно менше зростає продуктивність запам'ятання конкретного матеріалу, його зображення. Інтенсивність розвиває точність запам'ятовування тексту.

Розвиток пам'яті молодших школярів полягає в зміні співвідношення мимовільного і довільного запам'ятовування (у бік зростання ролі довільного), образної та словесно - логічної пам'яті. При вмілому керуванні учні можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні пункти, головні думки, пов'язувати їх між собою і завдяки цьому успішно їх запам'ятовувати. У молодшому шкільному віці відбувається інтенсивний розвиток довільної пам'яті, довільне запам'ятовування, відтворення. Розвиток довільної пам'яті не означає послаблення мимовільних видів запам'ятовування. Вони відіграють важливу роль у збагаченні досвіду молодших школярів. У дітей довільне запам'ятовування буває найбільш продуктивним тоді, коли запам'ятовуваний матеріал стає змістом їх активної діяльності, хоч ця діяльність і не має спеціального мнемічного спрямування.

Дослідження З.М. Істоміної показують, що є певні але дуже варіативні відношення між повнотою, швидкістю і міцністю запам'ятовування та їх зміною на різних вікових ступенях розвитку дітей. Спеціальні вивчення міцності і швидкості запам'ятання показують, що в цілому за цими показниками пам'ять школярів поліпшується з віком.

Проте за даними Є. Меймана, здатність до заучування з віком зростає, а міцність запам'ятання спадає. Міцність запам'ятовування зростає в період від 2 до 5 класу. У молодшому шкільному віці істотні якісні зміни відбуваються в тому що і як зберігає пам'ять. Переважання в навчальному матеріалі словесного змісту починає швидко розвивати в них уміння запам'ятовувати словесний, часто абстрактний матеріал. Переважання запам'ятовування наочного матеріалу зберігається протягом усього періоду початкового навчання. Найбільш різко зростає можливість запам'ятовування словесного матеріалу внаслідок застосування спеціальних мнемічних прийомів. Найменш різко зростає продуктивність пам'яті при запам'ятанні конкретних предметів і їх зображення.

Змістова пам'ять має великі переваги порівняно з механічною і виявляється в особливостях відтворення засвоєного матеріалу (А. Біне, Е. Мейман, А.А. Смирнов, О.П. Нечаєв та інші).

Ці особливості зводяться до таких:

1) діти змінюють малознайомі важкі слова або поняття більш звичними (будова - будинок, огорожа - тин);

2) пропускають деякі деталі, подробиці, передають основне;

3) можуть змінити порядок викладу, послідовність окремих епізодів, не порушуючи логіки;

4) доповнюють сприйнятий текст від себе рядом подробиць і деталями, які прикрашають відтворюване;

5) можуть узагальнено викладати факти, подробиці, характеристики, доповнюючи власним міркуванням, оцінками.

Змістове запам'ятовування підвищує процес пам'яті. Час збереження матеріалу подовжується, тобто міцність пам'яті підвищується. Змістова обробка сприйнятого матеріалу істотно змінює й хід процесу забування. Якщо матеріал заучується але не осмислюється, він швидко забувається, і до кінця латентного періоду учень зберігає в пам'яті лише безладні клапті сприйнятого тексту. Перехід до змістової пам'яті здійснюється в процесі загального розумового розвитку школяра. Зберігається в пам'яті такий конкретний матеріал, який закріплюється в пам'яті з опорою на наочність, яка є необхідною для розуміння того що запам'ятовується. Абстрактний матеріал дає краще запам'ятовувати загальний ряд факторів (наприклад взаємозв'язки між окремими географічними явищами). Конкретно-образний характер пам'яті молодших школярів виявляється в тому, що діти справляються з такими складними завданнями як співвідношення, ділення тексту на частини, якщо при цьому є опора на наочність.

Щодо довільного та мимовільного запам'ятовування в учнів молодшого шкільного віку, то мимовільне запам'ятання, яке здійснюється в активній розумовій діяльності дітей, продуктивніше, ніж довільнезапам'ятання, що відбувається в звичайних умовах і не має мнемічної спрямованості. Деякі психологи вважають, що у дітей молодшого шкільного віку на першому місці стоїть механічне запам'ятання. Є. Мейман вважає, що логічна пам'ять починає переважати тільки в 13-14 років. В. Штерн думав, що розуміння слів для дітей не має великого значення.

Відтворення представляє труднощі у зв'язку з тим, що воно потребує уміння ставити - ціль, активізувати мислення, яким молодші школярі починають користуватися при заучуванні. З віком діти при відтворені підсилюють мислительну обробку в плані систематизації та узагальнення. В результаті вони відтворюють навчальний матеріал більш вільно та зв'язно. Процес забування залежить від того як діти запам'ятовують, та які прийоми використовують.

1.2 Особливості розвитку пам'яті у дітей старшого дошкільного віку (молодшого шкільного віку)

Пам'ять як один із рівнів відображення оточуючої дійсності являє собою сукупність процесів, які сприяють організації і збереженню минулого досвіду. Пам'ять можна визначити як психофізіологічний процес, який виконує функції запам'ятовування, збереження і відтворення матеріалу. Уже в немовлят пам'ять виступає в своїй елементарній формі - запам'ятовування і подальшому розпізнаванні життєво важливих для дитини впливів. На ранніх етапах розвитку пам'ять включена в процес сприйняття, має мимовільний характер. Малюк не вміє ставити перед собою мету запам'ятати, не приймає мнемічну задачу, яка пропонується дорослим.

Радянський психолог А.Р. Лурія говорить про память: “Кожне наше переживання, враження та рух залишає певний відбиток, який зберігається достатньо довгий час і при відповідних умовах проявляється знову і стає предметом свідомості”. Тому під памяттю ми розуміємо запис, зберігання і відтворення відбитків минулого досвіду, що дає людині можливість накопичити інформацію і мати справу зі слідами минулого досвіду після того, як явища, що породили їх, зникли. І ще одне визначення: “Запамятовування, зберігання та наступне відтворення індивідом його досвіду називається памяттю. В памяті розрізняють такі основні процеси: запамятовування, зберігання, відтворення і забування”.

Отже, память - поняття багатозначне. З його не побутових, а наукових ознак - філософських, фізіологічних, психологічних - вчитель повинен виділити свій аспект їх розгляду - педагогічний, вирішальний у впливі на школяра при організації його складної учбової діяльності.

Пам'ять у дітей молодшого шкільного віку розвивається у двох напрямках - довільності і усвідомлення. Діти мимовільно запам'ятовують учбовий матеріал, який є цікавим для них і подається в формі гри, а також пов'язаний з яскравими наглядними посібниками або образами, спогадами. На відміну від дошкільнят, першокласники здатні цілеспрямовано, довільно запам'ятовувати нецікавий для них матеріал. В подальшому навчання все в більшій мірі базується на довільній пам'яті. Молодші школярі, як і дошкільнята, володіють добре розвинутою механічною пам'яттю. Велика кількість молодших школярів протягом всього навчання в початковій школі механічно заучують учбові тексти, що приводить до значних труднощів в середніх класах, коли учбовий матеріал стає складнішим і більшим за об'ємом. Такі діти схильні дослівно відтворювати те, що запам'ятовують. Удосконалення змістової пам'яті в цьому віці дає можливість освоїти велику кількість раціональних способів запам'ятовування. Коли дитина усвідомлює учбовий матеріал, розуміє його, то одночасно вона і запам'ятовує. Необхідно відмітити, що молодший школяр може запам'ятати і відтворити також незрозумілий для нього текст. Саме тому дорослі повинні контролювати не тільки результат (точність відповіді, правильність переказу), але і сам процес - як, яким чином учень запам'ятав матеріал.

Одна із найважливіших задач вчителя в початкових класах - навчити дітей використовувати певні мнемічні прийоми. Це, перш за все, поділ тексту на частини за змістом (до цих частин придумуються заголовки, складається план), спостереження за основними змістовими лініями, виділення змістових опорних пунктів чи слів, повернення до прочитаних частин тексту для уточнення їх змісту, пригадування прочитаної частини і відтворення вслух і про себе всього матеріалу, а також раціональні прийоми заучування напам'ять. В результаті учбовий матеріал стає зрозумілим, пов'язується зі старим і включається в загальну систему знань дитини. Такий усвідомлений матеріал легко запам'ятовується, зберігається і відтворюється дитиною при потребі.

Доцільно ознайомити молодших школярів із інформацією про різні прийоми запам'ятовування і допомогти оволодіти тими з них, які виявляться найбільш ефективними для кожної дитини. При проведенні занять по розвитку пам'яті у молодших школярів, слід дотримуватись рекомендацій, розроблених психологами.

1. Обробка інформації, запис і відтворення, значно полегшуються при свідомому виборі стимулів і концентрації на них уваги.

2. Одночасне врахування логічних і емоційних реакцій гарантує кращий запис матеріалу в пам'яті, а чим краща якість запису, тим легше його відтворення.

3. Існує два види пам'яті: короткочасна і довготривала. Короткочасна пам'ять поверхнева і неміцна. Щоб інформація з неї не зникла уже через кілька секунд, необхідно повторювати її. Довготривала пам'ять підкріплена пошуком значення матеріалу, який запам'ятовується. Цей вид пам'яті пов'язаний зі складними розумовими операціями.

4. Пам'ять суб'єктивна і піддається викривленням, спогади змінюються після кожного їх відтворення. Ці положення закладені в основі вправ, які рекомендовані для занять з учнями, які мають низький рівень розвитку пам'яті.

Пам'ять - це складний психічний процес, дослідженню якого присвячені праці багатьох вчених. Їх результати дозволяють уже тепер проводити ефективні заняття по її розвитку, використовувати нетрадиційні способи переробки і збереження інформації.



2. Структура та методи дослідження особливостей розвитку пам'яті у дітей молодшого шкільного віку

2.1 Структура дослідження і характеристика вибірки

Ми вважаємо актуальним проведення даного дослідження, спрямованого на вивчення особливостей пам'яті у школярів. З метою виявлення особливостей пам'яті у дітей шкільного віку було розроблено план проведення експериментального дослідження. Дослідження проводилося у 2013 році, на базі школи № 301 м. Києва. В дослідження прийняли участь учні 2 -х класів.

Організаційно дослідження поділялося на декілька етапів. На підготовчому етапі було опрацьовано психолого-педагогічну літературу. На другому етапі дослідження було проведено спостереження, бесіди анкетування, та тестування за допомогою методики Піктограма та інших методик спрямованих на дослідження пам'яті у дітей. На завершаючому етапі весь емпіричний матеріал був опрацьований та узагальнений.

2.2 Характеристика методів експериментального дослідження

В даному розділі подається обґрунтування дослідження, опис методів та методик які застосовувались в даному дослідженні та процедури їх проведення. Під методологічними засадами експериментального дослідження розуміється певна система методів, які застосовувались в процесі вивчення даної проблеми. Відповідно до головної мети роботи та поставлених завдань було дібрано низку психодіагностичних методик, а саме:

Метод спостереження - вивчення світу на рівні пізнання чуттєвого, цілеспрямованого і свідомого. Сприймання певного процесу з метою виявлення його інваріантних ознак без активного включення в сам процес. В спостережені виявляються особистісні властивості сприймання, установки, спрямованість особистості. В природних умовах - це найпростіший метод дослідження.

Спостереження як метод об'єктивного дослідження широко застосовується в психології, в педагогічній практиці, у соціологічних дослідженнях. Спостереження -- метод дослідження предметів та явищ об'єктивної дійсності, який полягає в їх навмисному і цілеспрямованому сприйманні (стосовно власного суб'єктивного світу -- самоспостереження).

Психологічне наукове спостереження відрізняють від побутового. Наукове спостереження не обмежується описом зовнішнього боку тих явищ, які виявляє дослідження, а сягає суті явищ, з'ясовує причини тих або тих актів поведінки і таким чином розкриває їхню психологічну природу.

Наукове спостереження відбувається в природних та експериментальних умовах. В експериментальних умовах воно є найглибшим щодо повноти вивчення явищ. Експериментальне вивчення психічних явищ враховує результати і висновки попередніх спостережень.

Щоб навчати й виховувати дитину, потрібно на підставі спостережуваного розкривати психологічні механізми, аби спиратися на них у навчально-виховній роботі і розвивати, вдосконалювати їх. Одноразового спостереження того або того явища поведінки та діяльності особистості недостатньо, щоб скласти уявлення про її психічний стан, розум, почуття, волю, риси характеру, темперамент, цілеспрямованість, моральні якості. Спостереження вимагає чіткості й точності реєстрування його показників.

Метод бесіди. Бесіда - в психології - метод отримування інформації на основі вербальної комунікації; відноситься до методів опитування. Широко використовується в соціальній психології, медичній, дитячій тощо. Основний засіб супроводу досліджуваних у ситуації психологічного експерименту. Передбачає виявлення зв'язків на базі даних емпіричних, що були отримані в живому двосторонньому спілкуванні з досліджуваними, таких, що цікавлять дослідника. Як правило слугує допоміжним методом, оскільки при аналізі ходу бесіди і її результатів постають деякі проблеми пов'язані з відвертістю досліджуваного і його ставлення до дослідника. Бесіда використовується на різних стадіях дослідження, для уточнення висновків, отриманих, наприклад, при спостереженні. Зазначений метод застосовувався в комплексі з методом об'єктивного спостереження з метою прояснення певних ситуацій, станів, у яких перебували підлітки, задля отримання більш точної інформації, окрім того, метод спостереження є ефективним лише в комплексі з іншими методами, тому під час бесіди процес спостереження не припиняється.

Метод Анкетування -- один із способів психологічного опитування. За допомогою анкети досліджуються літературні, мистецькі, спортивні, професійні інтереси та вподобання, мотиви, ставлення до вибору дій, вчинків, різновидів праці, до тих або тих переживань, їх оцінка. На запитання, сформульовані в анкеті, відповіді даються письмово, а як що дітки малі то запитують та реєструють відповіді.

Методика "Піктограма".

Мета: Дослідження особливостей опосередкованого запам'ятання і його продуктивності, а також характеру мислительної діяльності.

Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, прості та кольорові олівці, секундомір.

Хід проведення: Учням роздаються чисті аркуші паперу, олівці. Інструкцією є слова: “Зараз ми перевіримо вашу пам'ять. Я назву вам слова і словосполучення, а ви до кожного слова намалюєте картинку, по якій ви зможете згадати потім це слово“.

Для запам'ятання було дано такі слова:

- велике свято;

- тяжка робота;

- смачна вечеря;

- хвороба;

- печаль;

- щастя;

- розлука;

- дружба;

- ворожість;

- подвиг;

- перемога.

Через 40 хв. учні відтворювали матеріал, підписуючи малюнки. Проводилася методика на уроці читання (2-В клас) та української мови (4-В клас).

Методика "Запам`ятання чисел".

Мета: Дослідження короткочасної зорової пам'яті.

Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, таблиця на якій записано 12 різних двоцифрових чисел.

Хід проведення: Кожному учню даються чисті аркуші паперу і така інструкція: “Я вам покажу таблицю з числами, а ви за 30 секунд повинні їх запам`ятати і після демонстрації записати”.Дослідження проводилось з учнями 2-Б класу на уроці математики.



3. Експериментальне вивчення особливостей розвитку пам'яті у дітей молодшого шкільного віку

3.1 Аналіз та інтерпретація результатів дослідження рівня розвитку опосередкованої пам'яті

За методикою "Піктограма" досліджувались класи учнів - 2-В (25 учнів) та 4-В (26 учнів). Інтерпретуючи результати дослідження у другому класі слід наголосити, що учні в основному використовують конкретні та сюжетні види зображення малюнків. Тобто у учнів переважає конкретно образне мислення. Про рівень сформованості розумового мислення свідчить те, наскільки вільно досліджені встановлюють зв'язки між абстрактними поняттями і зображеннями в процесі малювання та відтворення слів за малюнками.

У малюнках часто зображаються люди, це свідчить про те, що діти люблять спілкування. В загальному можна сказати, що учні цього класу мають середній рівень розвитку опосередкованої пам'яті. Результати подано в таблиці 1.

Таблиця 1. Рівень розвитку опосередкованої пам'яті у учнів

№ п/п	Кількість відтворених слів	№ п/п	Кількість відтворених слів	№ п/п	Кількість відтворених слів
	3	11.	6	21.	-
	-	12.	2	22.	8
	2	13.	3	23.	-
	-	14.	3	24.	7
	-	15.	-	25.	8
6	6	16.	-
7	-	17.	3
8	1	18.	5
9	6	19.	3
.	10	20.	6



В учнів 4-го класу також високо розвинене конкретно-образне мислення і тому можна сказати, що малюнки в основному сюжетні та конкретні. Але в основному діти малювали людей, тобто в них також на першому місці стоїть спілкування. Кількість відтворених слів учнями 4-го класу подано у таблиці 2.

Таблиця 2

№п/п	Кількість відтворених слів	№ п/п	Кількість відтворених слів
.	11	13.	10
.	9	14.	11
3	4	15.	7
4	9	16.	11
5	11	17.	10
6	11	18.	10
7	11	19.	9
8	5	20.	10
9	-	21.	10
1	10	22.	7
1	11	23.	11
1	11	24.	10

3.2 Аналіз та інтерпретація результатів дослідження рівня короткочасної пам'яті

При дослідженні короткочасної пам'яті використано методику “Запам'ятання чисел” у 2-“Б” класі (24 учні). Щоб обговорити дане дослідження слід записати дане дослідження до таблиці 3.

Таблиця 3. Дослідження короткочасної пам'яті учнів

№п/п	Правильно відтворені	Неправильно відтворені
1	6	0
2	4	4
3	2	0
4	5	2
5	5	3
6	6	2
7	6	0
8	5	3
9	4	2
1	5	0
1.	4	2
2.	5	0
3.	3	2
4.	5	1
5.	5	4
6.	7	1
7.	5	2
8.	3	1
9.	4	0
0.	5	2
1.	5	1
2.	2	4
3.	5	4
4.	3	3

Максимальна кількість інформації, яка може зберігатися в короткочасній пам'яті, - 10 одиниць матеріалу. Середній рівень 6-7 одиниць. Тоді можна зробити такий висновок щодо даного 2-го класу учнів - у них короткочасна зорова пам'ять має нижчий від середнього рівень. Найбільша кількість запам'ятовуваних учнями чисел - 7, а найменша - 2. Лише один учень відтворив правильно 7 чисел. Більшість учнів відтворило числа не правильно, або не всі. Чотири учні з класу відтворили числа правильно, але їх кількість не перевищує 6 одиниць матеріалу.



Висновки

У курсовій роботі було проаналізовано наукову літературу з питань розвитку пам`яті у молодшому шкільному віці. Також коротко розглянуто види, типи, форми та процеси пам`яті. Визначено вплив пам`яті на учнів у процесі навчання. І за допомогою методик вивчено опосередковану та короткочаснупам`ять учнів 2-4 класів. Тобто, поставлені завдання курсової роботи виконані. Гіпотеза, поставлена мною, підтвердилася - результати дослідження мають середній рівень розвитку короткочасної та опосередкованої пам`яті учнів 2-4 класів.

У дітей молодшого шкільного віку краще запам'ятовується при наочності. Продуктивність запам'ятовування при цьому вища, ніж словниковий матеріал. Краще запам'ятовується слова, які позначають предмет, ніж абстрактність. Відомо, що у дітей до вступу в школу переважає механічне запам'ятання. Легше зберігається в пам'яті учнів конкретний матеріал, який закріплюється в пам'яті з опорою на наочність. У учнів молодшого шкільного віку мимовільне запам'ятання продуктивнішедовільного. Міцність пам'яті підвищується. У дітей цього віку потрібно розвивати усі види пам'яті - образну, словесно-логічну, короткочасну, довготривалу і оперативну. І, як було вже сказано вище, потрібно звертати увагу на розвиток вміння керувати процесами пам'яті. На мою думку слід більше використовувати вправи, які б розвивали психічні процеси у дітей - пам'ять і мислення.

Проінтерпретувавши усі методики можна зробити такі висновки. За методикою “Піктограма“, яка проводилась у 2-му і 4-му класі і яка досліджує опосередковану пам'ять, видно, що у обох класах учні мають середні результати. Але у учнів 4-го класу вищі середніх. Методика “Асоціації” проводилась в 3-му класі, дає змогу показати, що не всі учні змогли відтворити усі слова до яких підбирали карточки. При дослідженні короткочасної пам'яті використовувались методики - “Запам'ятання геометричних фігур“, “Запам'ятання чисел“. З цих методик видно, що в учнів молодших класів короткочасна пам'ять у більшості займає середній рівень розвитку. Дані методики доцільно використовувати на уроках. Наприклад, методики дослідження опосередкованого запам`ятання можна застосовувати на уроках читання і української мови. вони добре розвивають види пам`яті та логічне і абстрактне мислення. А методики дослідження короткочасної пам`яті можна використовувати на уроках: по-перше математики, по-друге української мови або читання. Вони також мають не абиякий вплив на психічні процеси учнів молодшого шкільного віку.



Список використаної літератури

1. Смирнов А.А. Типы памяти. Возрастная психология и педагогическая психология. - М., 1998 . - ст. 155-157.

2. Истомина З.М. Развитие памяти: Учеб.-метод, пособие. -- М., 1978.

3. М.Н. Шардаков. "Очерки психологии учения", 1951, - учебно-педагог. изд-во, 1951.

4. М.Н. Шардаков. "Очерки психологии школьника", 1955, Государственное учебно-педагогическое издательство министерства просвещения РСФСР, 1955,- 262 с.

5. А.Н. Леонтьев - «Развитие памяти»., М., 1931.

6. Зинченко П.И., Репина Г.В. Память и её развитие . - Киев. Радянська школа, 1965 р.

7. А.П. Нечаев. Наблюдения над развитием интересов и память в школьном возрасте, 1901.

8. А.П. Нечаев. «Память человека и ее воспитание», 2-изд. М.-Л., 1930.

9. П.П. Блонський. Память и мышление (1935, переиздана в 2001).

10. Штерн В. Умственная одаренность: Психологические методы испытания умственной одаренности в их применении к детям школьного возраста / Пер. с нем. -- СПб.: Союз, 1997.

11. Лурия А.Р. Внимание й память. -- М.,1975.

12. Лурия А.Р. Нейропсихология памяти. -- М.: Педагогика, 1974.

Размещено на Allbest.ru

...