Психологічний аналіз уроку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему:

«Психологічний аналіз уроку»

Вступ

В.О. Сухомлинський писав: «Урок - основна ділянка навчально-виховного процесу, на якій учитель щоденно здійснює освіту, виховання і всебічний розвиток учнів. Урок є тією головною сферою інтелектуального життя вихованців, у якій повсякденно відбувається духовне спілкування навченого життям наставника i його вихованцiв, якi вступають на першi щаблi життя. Кожен учитель повинен володiти вмiннями самоаналiзувати форми своєї основної дiяльностi, а також вiдвiдувати i аналiзувати уроки своїх досвiдчених колег з метою вивчення досвiду роботи i більш вдумливого ставлення до власної праці».Як відомо, урок є основною організаційною формою навчання у школі. Саме через урок реалізується найголовніша мета освіти - всебічне вдосконалення людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, формування високих моральних рис, виховання громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу, підвищення освітнього рівня нації, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. Педагогічна діяльність, як відомо, може здійснюватися в різних формах, серед яких особливе місце займає урок (заняття) - основна організаційна одиниця процесу навчання, де проходить спільна діяльність учителя та учнів. Аналіз уроку є одним з важливих способів усвідомлення, об'єктивації цієї діяльності її учасниками, і насамперед вчителем. Аналізу уроку присвячено досить багато власне психологічних, педагогічних і методичних праць (Т. Ю. Андрющенко, Н. Ф. Добринін, С.В. Іванов,І.В. Карпов, Л.Т. Охітіна,та ін.) Дослідники підкреслюють багатоооб'єктність аналізу уроку, важливість врахування вчителем (викладачем) всіх сторін педагогічного взаємодії, особливостей його суб'єктів та їх діяльності. Розглянемо урок з позиції вчителя, з позиції того, що дає психологічний аналіз уроку йому самому, як впливає проведення такого аналізу на підвищення ефективності викладацької діяльності, як при цьому виявляються проектні та рефлексивні уміння вчителя, викладача.

психологічний урок педагогічний рефлексія

Основна частина

Вихідним є положення, що аналіз будь-якого уроку являє собою комплексний розгляд, у якому психологічний, педагогічний, методичний і предметний аспекти тісно пов'язані одна з одною. Виділення одного з цих аспектів, наприклад, психологічного, носить умовний характер і необхідно тільки в аналітичному (теоретичному) плані.

Аналіз уроку, сприяючи поліпшенню викладання в цілому, має велике значення насамперед для самопізнання, саморозвитку вчителя, який проводив заняття, урок. У процесі і результаті такого аналізу учитель отримує можливість подивитися на свій урок як би з боку і переосмислити, оцінити його в цілому і кожен його компонент окремо. Психологічний аналіз уроку дозволяє вчителю застосувати свої теоретичні знання для осмислення способів, прийомів роботи, що використовуються їм у навчанні, у взаємодії з класом. Осмислення себе як суб'єкта педагогічної діяльності, своєї поведінки, своїх сильних і слабких сторін є прояв і результат предметно-особистісної рефлексії та проективно-рефлексивних здібностей вчителя.

Предмет психологічного аналізу уроку багатогранний: це психологічні особливості вчителя (його особистості, його діяльність на даному конкретному уроці), закономірності процесу навчання; психологічні особливості та закономірності особистості учня, всього класу (діяльності з засвоєння певних знань, формування вмінь і навичок). Це і психологічні особливості, закономірності спілкування вчителя та учнів, обумовленого специфікою навчального предмета,

тобто того матеріалу, який передається вчителем і засвоюється учнем, і багато іншого. Психологічний аналіз уроку формує у вчителя аналітичні здібності, проектні уміння, розвиває пізнавальний інтерес, визначає необхідність самостійного вивчення психологічних проблем навчання і виховання. Вміння проводити психологічне спостереження за складними педагогічними явищами, аналізувати їх, робити правильні, психологічно обгрунтовані висновки служить для вчителя надійним засобом вдосконалення його професійно-педагогічної майстерності.

Характеристика основної форми психологічного аналізу уроку грунтується на вихідному теоретичному визначенні аналізу як одного з двох основних розумових процесів у мисленні людини. Аналіз, за С.Л. Рубінштейну, «це уявне розчленування предмета, явища, ситуації та виявлення складових його елементів, частин, моментів, сторін; аналізом ми виокремлює явище з тих випадкових несуттєвих зв'язків, в яких вони часто дані нам в сприйнятті. Форми аналізу різноманітні, найбільш повною його формою є аналіз через синтез, де «... синтез відновлює розчленоване аналізом ціле, розкриваючи більш-менш істотні зв'язки і відносини виділених аналізом елементів ».

Як психологічні «компоненти» уроку,що підлягають психологічному аналізу, перш за все розглядаються два активних суб'єкта навчального процесу - учитель і учні, опосередковує їх взаємозв'язок навчальний предмет і що поєднує всі сторони процес взаємодії (співробітництво, спілкування). Оскільки урок являє собою цілісну систему, його компоненти взаємопов'язані і взаємозалежні. Вони можуть бути виділені (аналіз), показані через співвіднесення (синтез) їх один з одним. Таким чином, психологічний аналіз уроку можна представити у формі аналізу через синтез. Ця форма аналізу уроку через синтез, що відображає все різноманіття взаємозв'язків між компонентами уроку, сприяє глибшому пізнанню вчителем найскладніших психологічних моментів навчання й настанови. Аналіз уроку найчастіше проводиться з загальнопсихологічних позицій основоположного принципу вітчизняної психологічної школи -- принципу розвиваючого і виховуючого навчання.

1. Урок проводиться не заради самого уроку, а заради того, щоб, впливати на особистість учня; не заради того, щоб «пройти» якісь питання програми, а заради того, щоб на матеріалі цих програмних питань формувати певні інтелектуальні, моральні, вольові та інші якості особистості. Необхідно поєднувати вплив через інтелект на почуття (переконання) і вплив через почуття на інтелект (навіювання). Процес навчання повинен вносити зміни не тільки в інтелектуальну сферу учня, але і в психічний розвиток її особистості в цілому. Навчання не буде що розвивати, якщо воно не вносить змін в структуру особистості.

2. Зміни в структурі особистості відбувається лише в тому випадку, якщо учень діє за внутрішнім спонуканням. Звідси випливає: не лаяти за лінь, а стимулювати пізнавальну активність та інтереси, не карати за невиконання вимог, а так організувати діяльність учнів, щоб вимоги вчителя стали внутрішніми мотивами самих хлопців.

3. Всі елементи уроку повинні виховувати.Координуючим центром всіх виховних засобів, форм і методів уроку повинна бути конкретна психологічна мета.

4. Центральний компонент будь-якого уроку - організація пізнавальної діяльності учнів. Ведучими пізнавальними процесами є мислення і уява.Необхідними умовами продуктивної роботи мислення і уяви будуть правильна організація сприйняття і пам'яті учнів, створення певної установки і організація уваги.

5. Успіх навчання залежить не тільки від зовнішніх чинників - змісту уроків, вдосконалення методики, майстерності вчителя і тощо, а й від внутрішніх умов - індивідуально: психологічних особливостей учнів.

Говорячи про психологічний аналіз уроку як явище в загалом, можна чітко розмежувати три його плани. Перший план - це психологічний аналіз, що відноситься до виховання, розвитку особистості учня, формування його наукового світогляду, моралі в процесі навчання. Актуальним стає психологічний аналіз самого переконливого впливу вчителя на формування позитивних соціальних установок, активної соціальної позиції учня, його готовність відстоювати і захищати свої переконання. Важливим є тут і психологічний аналіз процесу виховання в учнів почуття відповідальності, готовність до співпраці; умов формування морально здорових, об'єднаних соціально значущої метою навчальних колективів як груп вищого типу.

Другий план тісно співвідноситься з методичним розбором уроку: обгрунтуванням його цілей, змісту, організації і т.д. У ході аналізу розглядається, наскільки урок відповідає рівню підготовки учнів та їх інтелектуальному розвитку.

Третій план аналізу уроку має двох адресатів: перший - це учень, його пізнавально-комунікативна потреба, умови її формування та розвитку; особливості його діяльності, його комунікативні здібності, індивідуально-психологічні особливості і т.д., тобто учень як суб'єкт навчальної діяльності, педагогічного спілкування з іншими учнями, з учителем. Другим адресатом є сам учитель. У цьому випадку психологічного аналізу уроку задіяний механізм рефлексії, тобто усвідомлення, осмислення, вербалізації власного внутрішнього світу людини (мотивів, станів, спрямованості особистості, рівня домагань, протікання власної діяльності, її успіху.

Об'єктами педагогічної рефлексії в процесі психологічного аналізу уроку, перш за все, є мотиви власної педагогічної діяльності. Дослідження показують, що поряд з позитивними соціально-значущими мотивами (бажання працювати з молоддю, дітьми, розуміння суспільну значущість своєї праці та ін) вчителі керуються і мотивами, пов'язаними з впливом зовнішніх обставин (можливість займатися улюбленою предметом, наприклад математикою, іноземною мовою, інтерес до професії розумової праці та ін), а не з самою педагогічною діяльністю. Не менш важлива і власна емоційна реакція вчителя на процес і результат своєї діяльності в класі як об'єкт психологічного аналізу.Говорячи про аналіз власної діяльності вчителя, необхідно підкреслити, що в плані вдосконалення педагогічної майстерності вчителя особливо важливо аналізувати урок як би в різних часових планах, на різних рівнях підготовки до нього і його проведення.

Плани та об'єкти аналізу можуть бути співвіднесені з різними формами діяльності вчителя: підготовкою до уроку, проведенням уроку, його аналітичним розбором, оцінкою самим учителем проведеного уроку. Відповідно виділені три рівні психологічного аналізу уроку: випереджаючий, поточний і ретроспективний (І. Л. Зимова, Е. С. Іллінська).

Випереджаючий психологічний аналіз уроку здійснюється на етапі підготовки вчителя до уроку. На цьому етапі у вчителя спочатку виникає «образ-задум» майбутнього уроку, поки ще уявного, «безликого», без часових і просторових кордонів. Потім в діяльності вчителя настає важливий етап всебічного та ретельного аналізу всього, що пов'язане з майбутнім уроком.В процесі такого аналізу вчитель готує план або конспект вже цілком конкретного уроку, того «Образу-виконання», якому і належить бути реалізованим.

Попередньо аналізуючи урок, учитель осмислено і цілеспрямовано використовує теоретичні знання з області загальної, вікової, педагогічної, соціальної психології, психології навчання навчального предмету.

Поточний психологічний аналіз вчитель проводить в конкретній педагогічній ситуації уроку. Безумовно, ефективність уроку у чому визначається ретельністю підготовки до нього, точністю, правильністю його проектування. Проте,успіх уроку в значній мірі залежить від швидкості реакції вчителя, уміння проаналізувати виниклу обстановку, зорієнтуватися в ній, гнучко змінюючи план уроку в залежності від ситуації. Цей вид аналізу передбачає достатньо високий рівень оперування психологічними знаннями, що дозволяє вчителеві приймати правильні рішення в досить складних, заздалегідь непрогнозованих педагогічних ситуаціях, в умовах дефіциту часу, при спрямованості свідомості на здійснення основної педагогічної діяльності. Уміння здійснювати поточний аналіз уроку служить показником професійно-педагогічної майстерності вчителя.

Ретроспективний психологічний аналіз співвідноситься з останнім, завершальним етапом діяльності вчителя з організації та проведення уроку. Його роль важко переоцінити. Зіставлення проекту, плану (задуму) уроку з його реалізацією дозволяє вчителю оцінити правильність обраних ним для обгрунтування уроку теоретичних помилок, виявити його переваги і недоліки, намітити шляхи усунення слабких сторін при збереженні та покращенні сильних, виявити відхилення від плану. Іншими словами, такий аналіз дозволяє вчителю зрозуміти причини (позитивні чи негативні) зміни ходу уроку - чи винен сам учитель, учні або ситуація.Ретроспективний аналіз не обмежений часом, дозволяючи враховувати великий обсяг інформації, приймати правильне рішення, перевіряючи і коригуючи його.

У теорії і практиці педагогічної психології розроблені численні схеми психологічного аналізу уроку які будуються авторами на різних підставах. Розглянемо запропонований Л.Т. Охітіной на основі вихідних принципів і положень розвиваючого навчання підхід до психологічного аналізу уроку, відповідно до яким вона визначає розгалужену структуру об'єктів психологічного аналізу уроку (учитель, учень, організація уроку і т.д.). Як приклад наведемо два об'єкти аналізу: організацію уроку та організованість учнів.

До організації уроку Л.Т. Охітіна включає 1) самоорганізацію вчителя: а) творче робоче самопочуття, б) психологічний контакт з класом; 2) організацію вчителем пізнавальної діяльності учнів: а) організацію сприйняття і спостереження, б) організацію уваги, в) тренування пам'яті, г) формування понять, д) розвиток мислення, е) виховання уяви, ж) формування умінь і навичок.

Інший об'єкт структури аналізу, за Л.Т. Охітіной -- організованість самих учнів, тобто 1) рівень розумового розвитку учнів; 2) ставлення учнів до вивчення; 3) самоорганізація розумової праці; 4) здатність до навчання. У загальному плані проведення аналізу уроку автором виділяються п'ять опорних пунктів: психологічна мета уроку, стиль уроку, точніше стиль діяльності педагога, організація пізнавальної діяльності учнів, організованість учнів, врахування вікових особливостей учнів.

Аналіз організованості учнів відповідає на питання, які їх групи за рівнем навченості виділяє вчитель і як він поєднує фронтальну роботу в класі з груповими та індивідуальними формами навчальних занять. Вчитель повинен враховувати всі ланки підготовки до уроку і його проведення, вікові та індивідуально-психологічні особливості учнів не тільки при визначенні мети та стилю уроку, але і в організації пізнавальної діяльності учнів, за диференційованого підходу до них у процесі навчання і в формуванні особистісних, діяльнісних, інтелектуальних особливостей учнів.Узагальнення запропонованих багатьма дослідниками схем психологічного аналізу уроку (на прикладі уроку іноземної мови) дозволяє визначити загальну модель такого аналізу на основі діяльнісного підходу, в схему якого включені наступні плани розгляду: суб'єкти діяльності, їх діяльність і співпрацю.

Перший план - аналіз в цьому плані проводиться вчителем як відповідь на питання: які особливості оволодіння іншомовної мовної діяльністю? який характер розвитку що входять до неї мовних дій, мовних (граматичних, лексичних, фонетичних) засобів вираження думки і способів її формування та формулювання? який шлях вдосконалення операціональних механізмів цієї діяльності? Аналізуючи урок, учитель враховує і закономірності засвоєння (матеріалу) в усіх його ланках, вдосконалення навичок, розвиток комунікативних здібностей учнів і т.д.

Другий план - психологічні особливості особистості вчителя іноземної мови: общелічностная і професійно-педагогічна спрямованість вчителя та її прояв на уроці; загальнопедагогічної і спеціальні (комунікативні, аналітичні та ін) здібності вчителя іноземної мови та їх прояв на уроці; індивідуально-психологічні особливості вчителя: емоційність, тривожність, самооцінка і т.д. та їх прояв на уроці; особливості його діяльності.

Третій план - психологічні особливості навчальної діяльності учнів, прояв їх індивідуально-психологічних особливостей: рівень сформованості предметних, контрольних, самооцінюючої дій учнів, їх ставлення до навчального предмета і характер його прояви на уроці іноземної мови, включеність учнів у навчальну діяльність, інтелектуальна активність (розумова, перцептивні, мнемічні) учнів на уроці; прояв вікових та індивідуально-психологічних особливостей та психічних станів (увага, стрес, напруженість, готовність та ін) учнів на уроці, облік вчителем цих особливостей.

Висновки

Отже, психологічний аналіз уроку -це вивчення психологічного клімату на уроці, стосунків між учителем і учнями, між учнями, питань педагогічного такту педагога, характер його взаємодії з дітьми,наявність інтересу в учнів.

Аналіз уроку, сприяючи поліпшенню викладання в цілому, має велике значення насамперед для самопізнання, саморозвитку вчителя, який проводив заняття, урок. У процесі і результаті такого аналізу учитель отримує можливість подивитися на свій урок як би з боку і переосмислити, оцінити його в цілому і кожен його компонент окремо. Психологічний аналіз уроку дозволяє вчителю застосувати свої теоретичні знання для осмислення способів, прийомів роботи, що використовуються їм у навчанні, у взаємодії з класом.

Нині виділено три рівні психологічного аналізу уроку : попереджувальний, поточний і ретроспективний.

У теорії і практиці педагогічної психології розроблені численні схеми психологічного аналізу уроку, які будуються авторами на різних підставах.

Таким чином, психологічний аналіз уроку - це багатостороннє явище, що дозволяє викладачеві подумки охопити увесь процес навчання і в той же час представити кожен його момент. Психологічний аналіз уроку - цей засіб, за допомогою якого формується і розвивається педагогічна самосвідомість викладача, удосконалюється його педагогічна майстерність.

Використана література

1. Бітянова М. Р. Психолог у школі : зміст діяльності і технології / М. Р. Бітянова. - К. :Главник, 2007. - 160 с.

2. Сухомлинський В.О. Сто порад вчителевi // Вибранi твори: В 5 т. -- Т. 2. -- К.: Рад. шк.,1976.

3. Педагогiка / За ред. М.Д. Ярмаченка. -- К.: Вища шк., 1986.

4. Психологічні аспекти сучасного уроку / Дмітрієва О.А. // Шкільному психологу. Все для роботи, 2009 р. - №8

5. Схема-бланк психологічного аналізу уроку / Комаров К. // Психолог, 2011 р. - № 26-27.

Размещено на Allbest.ru